Правове регулювання професійної діяльності педагогічних працівників дошкільної освіти

Размещено на http://allbest.ru

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Ходунова Вікторія Леонідівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, м. Київ

Анотація. У статті підкреслюється зростання значущості педагогічної праці в Україні. Зазначено, що до особистості педагога сучасним суспільством висувається ряд нових вимог, які повинні відповідати потребам практики та вимогам часу. На перший план висувається здатність бути суб'єктом свого професійного розвитку, самостійно знаходити вирішення соціально і професійно значущих проблем в умовах дійсності, що швидко змінюється. Проаналізовані та узагальнені психолого-педагогічні погляди до особистості педагога. Приділено увагу законодавчому врегулюванню поняття «педагогічний працівник». Актуалізовано різноманітність підходів до визначення поняття «працівник закладу дошкільної освіти». Констатовано, що позначення поняття «педагогічний працівник дошкільної освіти» інтерпретується з багатьма професійними характеристиками, що різняться в залежності від кваліфікації та функцій. Наголошено на тому, що педагогічним працівником закладу дошкільної освіти визначено особу з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки. В декількох наукових контекстах охарактеризовано сутність поняття «професійна підготовка»: особистісному - прояв індивідуально-особистісних якостей, як процес формування морально психологічних якостей особистості, що визначають відношення до професійної діяльності, забезпечують її успішне здійснення; особистісно-діяльнісному -цілісний прояв всіх сторін особистості, як система мотивів, стосунків, установок, рис особистості, на копичення знань, умінь, навичок, які забезпечують можливість ефективно виконувати професійні функції; функціональному - уміння мобілізувати необхідні фізичні і психічні ресурси для реалізації діяльності. Окреслені актуальні проблеми професійної підготовки фахівців дошкільної освіти до педагогічної діяльності в сучасних умовах в контексті організації освітнього процесу в умовах освітнього закладу та залучення до системи післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: законодавча база, педагогічний працівник, педагогічний працівник дошкільної освіти, професійна підготовка.

педагогічний працівник дошкільна освіта

Khodunova Victoriia Leonidivna

Ph.D (Candidate of Pedagogical Sciences), Associate Professor, Department of Pedagogy and Psychology of Preschool Education, National Pedagogical Dragomanov University,

THE LEGAL REGULATION OF PROFESSIONAL ACTIVITY OF PEDAGOGICAL EMPLOYEES OF THE PRESCHOOL EDUCATION

Аbstract. The article highlights the growing importance of pedagogical practice in Ukraine. It is determined that modern society puts forward a number of new requirements to the teacher's personality, who should be up against the needs of practice and the requirements of the time. At the forefront is the ability to be a subject of own professional development, independently finding solutions to socially and professionally significant problems in a rapidly changing reality. The psychological and pedagogical views on the teacher's personality are retrospectively analyzed and generalized. Attention is paid to the legislative regulation of the concept of "pedagogical employee". The variety of approaches to the definition of "preschool employee" has been actualised. It is stated that the designation of the term "pedagogical employee of the preschool education" is interpreted with many professional characteristics that differing depending on the qualifications and functions. It is emphasized that a pedagogical employee of the preschool institution has been identified as a person with high moral qualities, who has a higher pedagogical education in the relevant specialty and professional qualification of a pedagogical employee , ensures the effectiveness and quality of work, as well as the physical and mental condition which allows you to perform professional duties. The essence of the concept of "professional training" is characterized in several scientific contexts: personal appreciation- it is a manifestation of individual and personal qualities, as a process of formation of moral and psychological qualities of the personality, which determine the attitude to professional activity and ensure its successful implementation; personal-activity approach - it is a holistic manifestation of all aspects of personality, as a system of motives, relationships, attitudes, personality traits, the accumulation of knowledges, skills, abilities that provide an opportunity to effectively perform professional functions; functional approach - it is the ability to mobilize the necessary physical and mental resources for the implementation of activities. The actual problems of professional training of the preschool education specialists for pedagogical activity in modern conditions in the context of organization of educational process in the conditions of educational institution and involvement in the system of postgraduate pedagogical education are outlined.

Keywords: legislative base, pedagogical employee, pedagogical employee of the preschool education, professional training.

Постановка проблеми. В сучасних складних умовах для України, що зумовлюються низкою соціальних, економічних та культурних проблем, інтенсивною міграцією робочої сили, необхідність у кваліфікованих кадрах, зокрема у фахівцях дошкільної освіти, розглядається як одне із найголовніших завдань держави. Саме компетентний, умотивований, кваліфікований педагог, з гармонійно поєднаними професійними і особистісними якостями «...дивиться на освіту як на процес розширення можливостей: умов для саморозвитку дитини; формування у неї необхідних для життя особистісних якостей». У зв'язку з цим актуалізується проблема відповідального ставлення державних інституцій, педагогічних працівників до важливих завдань «золотого» періоду розвитку дитячої особистості. Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти, а також внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» (№ 628-ІІІ від 02.04. 2022р.) «...щодо організації інклюзивного навчання» в дошкільних навчальних закладах, підтверджують свідоме розуміння в тому, що увага до дитинства це не розкіш, а перший вклад в дітей, який робить суспільство [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що проблема професійної діяльності педагогічних працівників закладів дошкільної освіти досліджується в площині різних підходів: правове регулювання (В. Вівтюк, К.Кальницька, В. Стрельніков, О. Козієвська, В. Луговий та ін.); заклад дошкільної освіти як складна соціально-педагогічна система (Н. Денисенко, О. Кононко, Л. Крутій, Л. Пісоцька, А. Харченко та ін.); здійснення професійно-педагогічної діяльності (Р. Аронова, Ю. Гібадулліна, Н.Давкуш,Т.Дмитренко, О. Добудько, І. Жадленко, А. Залізняк, О. Чекан, Х.Шапаренко, Т. Швець та ін.); професійна підготовка в контексті організації освітнього процесу в умовах освітнього закладу (А. Богуш, Г. Борин, Е. Бахіча, В. Бондар, О. Безсонова, Т. Дмитренко, Л. Загородня, Н. Кононенко, О.Листопад, Т. Мельниченко, Т. Пироженко, Г.Підкурганна, Т. Танько, Г.Троцко, О. Шпак та ін.); професійне та особистісне зростання майбутніх педагогів (Р. Куліш, Л. Кондрашова, Л. Хоружа та ін.); розвиток творчого потенціалу в процесі підготовки майбутніх вихователів (Н. Гавриш, В.Власенко та ін.); особливості професійної підготовки у системі післядипломної педагогічної освіти (В. Вівтюк, К. Кальницька, І. Кіндрат, І.Кондратець, С. Толочко, В. Луніна, О. Самсонова, О. Янко та ін.).

Мета статті. Здійснити теоретичний аналіз та окреслити основні підходи до поняття «педагогічний працівник дошкільної освіти» з позицій психолого-педагогічних поглядів та законодавчого врегулювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як зазначено у Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Законі України «Про освіту» (2021), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, реалії сьогодення вимагають від педагога високого рівня професіоналізму, творчої соціально-професійної активності, підвищення загальнокультурного й професійного рівнів, самовдосконалення і самовиховання та здатності навчатися впродовж усього життя.

У зв'язку з принциповими сучасними змінами підкреслюється зростання значущості педагогічної праці в Україні, яке пов'язане з тим, що саме система освіти є ключовою для духовного відродження української нації (Т. Щербан); забезпечення кожному громадянинові країни реальних умов для розвитку, підвищення загальнокультурного й професійного рівнів (А. Сафіна); самовдосконалення і самовиховання зумовлене принциповими змінами соціуму, і пов'язане з унікальністю професії насамперед її футуристичною спрямованістю, динамічними процесами (Л. Гараєва).

Ряд дослідників вказують на те, що людина, яка вибрала професію педагога, повинна бути придатна до всієї роботи. Так, В. Андрущенко зазначає, що вона має бути науковцем (володіти підходами й методами дослідницької роботи); педагогом (знати та вміти застосовувати на практиці педагогічну теорію); психологом (знати підвалини психології, вікові й індивідуальні психологічні особливості учнів); технологом (володіти методикою й технологією навчально-виховного процесу, утілюючи наукові ідеї в практику); організатором (володіти навичками менеджера для управління учнівським колективом); медиком (знати фізичні й розумові межі дитячого організму, межі психологічного навантаження); артистом (уміти перевтілюватися, володіти правильною дикцією, художнім словом) тощо.

На думку І. Зайченко, придатність до професії педагога визначається трьома факторами: по-перше, ставлення людини до даної роботи, її трудова спрямованість у цій галузі, інтерес і воля до праці; по-друге, потенціал (покликання, нахил) до професії; по-третє, оволодіння знаннями, вміннями і навичками, необхідними для професії.

Е. Зєєр переконує в тому, що соціально-економічні перетворення, які відбуваються у суспільстві, ставлять нові вимоги до особистості фахівця. На перший план висувається здатність бути суб'єктом свого професійного розвитку, самостійно знаходити вирішення соціально і професійно значущих проблем в умовах дійсності, що швидко змінюється. Л. Бєлова вказує на зростання вимог до особистісних якостей, здатних забезпечувати успішність адаптації та можливість самореалізації людини у світі, що швидко змінюється. С. Козлова підтверджує, що саме фундаметальна роль дошкільного періоду в процесі становлення особистості визначає відповідні вимоги до вихователя: це передусім педагог - новатор, який відчуває нові життєві тенденції, тримає руку на пульсі часу, добре орієнтується у пріоритетах сучасності, спрямований на майбутнє, творчо ставиться до своєї професійної діяльності. Саме такий вихователь «...дивиться на освіту як на процес розширення можливостей; умов для саморозвитку дитини; пошук педагогічних технологій; побудову розвивального способу життя дошкільника; формування у нього основ особистісної культури». Ми підтримуємо думку Г. Бєлєнької, що працівник дошкільної освіти повинен бути своєрідним координатором, антистресором, посередником між дитиною і суспільством, вміти регулювати всі соціальні чинники, що впливають на формування особистості в дошкільному дитинстві.

Реалії сьогодення, як визначає Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті (№ 347/2002 від 17.04.2002), Закон України «Про освіту» (№ 2145-УТТТ від 02.10.2021), Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» (№ 988-р від 14.12.2016), вимагають від педагога як самореалізації кожної особистості, так і формування високого рівня професіоналізму, творчої соціально-професійної активності. На професійну мобільність, конкурентоспроможність на ринку праці, відповідальність, вільне володіння своєю професією й орієнтування в суміжних галузях діяльності орієнтує сучасного педагога Закон України «Про освіту».

Закон України «Про професійний розвиток працівників» (4312-УТ від 27.12.2019) метою державної політики в сфері професійного розвитку педагогічних працівників визначає підвищення конкурентоспроможності, відповідно до суспільних потреб. Провідне місце у Законі відводиться покращенню стандартів професійної діяльності педагогічних працівників, яке триває впродовж усього періоду їх професійної діяльності (ст. 3) [2].

Водночас нові запити до освітньої системи, сформульовані у Концепції «Нової української школи» (2017), бачать педагога нової формації компетентним, умотивованим, кваліфікованим, який самостійно й творчо здобуває інформацію, організовує дитиноцентрований освітній процес із максимальним наближенням навчання і виховання конкретної дитини до її сенситивних періодів розвитку, сутності, здібностей, можливостей, потреб, запитів, настанов і життєвих планів. А вагомими чинниками професійності педагога визначено: розширення бази знань із закордонних практик та моделей освіти; упровадження мотивованого навчання; сприяння творчості та самостійності тощо [3].

Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття) орієнтує педагогічних працівників на підвищення професійного та загальнокультурного рівня, самоусвідомлення, самовдосконалення й саморозвитку. Зокрема, у програмі «Освіта» (Україна XXI століття) вперше було підняте питання визначення Державного стандарту дошкільної освіти, необхідності розробки нової методології розвитку національної освіти, фундаментом якої є дошкільна ланка, що спрямована на європейський освітній простір та на цілісний розвиток майбутніх громадян України. Саме ця програма ввела в науковий обіг новий педагогічний і науковий термін «Базовий компонент дошкільної освіти» (1992 рік), який вперше було введено в педагогічний обіг у 1998 році, другий - у 2012 році, за новою редакцією Базовий компонент дошкільної освіти було затверджено у 2021 році. Маємо підкреслити, що однією із основних засад Базового компонента дошкільної освіти (2021р.) виступає ідея солідарної відповідальності держави та фахівців педагогічної освіти до догляду та розвитку дітей раннього і дошкільного віку [4].

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021р. (№344/2013 від 25 червня 2013 року ), ввела в освітянський простір Державні стандарти освіти на всіх її рівнях від дошкілля до вищої школи. В енциклопедії освіти Державний стандарт освіти формулюється як зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості особи на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави в її досягненні громадянами [5].

Одним із напрямів реалізації програми Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті, визнано оптимізацію вимог до працівників закладів дошкільної освіти, які б могли відповідати сучасним життєвим реаліям, класичним та сучасним науковим досягненням, ураховувати ряд умов, зокрема таких як: посилення зв'язків з реальним сьогоденним життям; інтеграцію всіх складових змісту освітнього стандарту з метою формування у дитини дошкільного віку цілісної картини світу, елементарних форм наукового світогляду; визначення необхідного співвідношення і представленості у змісті дошкільної освіти інформації загальної й спеціальної спрямованості, пов'язаної з навичками практичного життя та елементарними «предметними» знаннями.

Оскільки структурним компонентом досліджуваної проблеми є педагогічні працівники закладу дошкільної освіти, вбачаємо за необхідне уточнити наше розуміння цієї категорії педагогічних працівників.

Н. Мельник зазначає, що поняття «працівник закладу дошкільної освіти» вживається поряд із поняттям «вихователь», «вихователь закладу дошкільної освіти», «вихователь дітей дошкільного віку», «фахівець дошкільної освіти», «педагог-дошкільник», «працівник дошкільної освіти», «педагог дошкільної освіти» тощо [6].

В українському педагогічному словнику педагогом дошкільної освіти називається особа, фахом якої є навчання та виховання, а також наукова діяльність.

Український педагогічний словник використовує й інші визначення поняття «педагогічний працівнк»: шкільний учитель, працівник позашкільних закладів, і вихователь дитячого садку.

Словник української мови поняття «педагогічний працівник дошкільної освіти» тлумачить як людину, яка виховує, навчає дітей, прищеплює їм навики і правила поведінки, певні погляди; педагог, який стежить у дошкільному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує; той, хто спрямовує силу свого впливу на виховання.

У багатьох західних країнах, позначення поняття «педагогічний працівник дошкільної освіти» є синонімами поняття «педагог», «асистент педагога», «освітянин» або «вихователь сімейного типу» з багатьма інтерпретаціями професійних характеристик, що різняться в залежності від країни, кваліфікації та функцій, які вони виконують (К. Адамс, П. Оберхюмер, Т. Парсон, В. Скотт, Б. Ям).

Уточнення поняття «педагогічний працівник» надається і законадавчою базою. Так, у Законі України «Про вищу освіту» (ст.47), Законі України «Про загальну середню освіту» (ст. 24) зазначено, що «педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною діяльністю».

Новою редакцією Закону України «Про дошкільну освіту» (№ 628-ІІІ, від 02.04.2012) педагогічним працівником закладу дошкільної освіти визначено особу з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки. Законом зазначено, що вихователь несе персональну відповідальність за життя і здоров'я дітей перед батьками і суспільством [7].

Відповідно до Державного класифікатора професій (Наказ Держспоживстандарту України (№ 327 від 28.07.2010) до «педагогічних працівників дошкільної освіти» відносяться: вихователь дітей дошкільного віку; вихователь дітей дошкільного віку з правом проведення занять іноземною мовою; вихователь дітей дошкільного віку в суспільних закладах освіти та в сім'ї, гувернер; вихователь дітей дошкільного віку, практичний психолог в дошкільних закладах освіти; вихователь дітей дошкільного віку, логопед; вихователь дітей дошкільного віку, хореограф дошкільного закладу освіти; вихователь дітей дошкільного віку, організатор з фізичного виховання дітей дошкільного віку; вихователь дітей дошкільного віку, організатор зображувальної' діяльності дітей дошкільного віку; вихователь дітей дошкільного віку, соціальний' педагог; вихователь дітей дошкільного віку, вчитель початкової школи [8].

О. Безсонова у своєму дослідженні піднімає питання професійного становлення молодих педагогів в умовах закладу дошкільної освіти і пропонує Державній службі якості освіти, на підставі конкретного переліку значних професійних досягнень, включаючи наявність чинного документа про проходження сертифікації, серед запровадженого реєстру педагогічних працівників назначати наставників з гідним матеріальним заохоченням роботи зі стажерами за рахунок різних джерел фінансування, систематичним навчанням та обмін досвідом, а також залученням до педагогічної експертизи освітніх програм, проектів, підручників та ін. [9].

Зазначимо, що нормативно-правова база щодо професійного становлення молодих педагогів дошкільної освіти сформована: Кодекс законів про працю України; Закон України «Про зайнятість населення» (№ 5067-VI. від 17.06.2022); Закон України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» (№2150-IV від 01.01.2013); Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (992-96п від 07.06.2017); Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (№2998-XII від 22.05.2021); Положення про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту(№578-98-п від 18.05.2013); Перелік професій та спеціальностей, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем ( №223 від 19.19.03.2008) та ін.

В рамках проекту «Системи дошкільної освіти та виховання та професіоналізація в Європі» (SEEPRO project 2006-2009 - Systems of Early Education/care and Professionalisation in Europe), всі терміни щодо поняття педагогічні працівники дошкільної освіти, об'єднані загальним терміном «practitioner» (професіонал, практикуючий дошкільний педагог).

Дослідження поняття «педагогічний працівник дошкільної освіти» передбачає уточнення його професійних завдань. Так, академічний тлумачний словник визначає вихователя, як людину, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навики і правила поведінки, певні погляди; Словник української мови - як людину, яка прищеплює дітям навички і правила поведінки, певні погляди; педагог, який стежить у певному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує. Енциклопедія освіти, розкриваючи термін вихователь, об'єднує його професійну роль і громадянську особистісну позицію, відповідальність за умови життя і розвиток особистості і наголошує на тому, що взаємини вихователя і вихованців залежать від систем виховання, усталених в певних історичних умовах.

Істотні зміни до обсягу і рівню виконання професійних обов'язків педагогічними працівниками закладів дошкільної освіти в Україні було визначено Новою редакцією Закону «Про дошкільну освіту» (№2628-111 від 02.04.2022). Зокрема, ст. 20 прописує право вихователів бути членами педагогічної ради закладу і брати участь у обговоренні нагальних питань навчання і виховання дітей; ст. 27 за вихователями юридично закріплює статус учасників освітнього процесу; у ст. 29 окреслює права і обов'язки педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти; ст. 30 унормовує педагогічне навантаження, оплату праці та відпочинок працівників у сфері дошкільної освіти; ст. 31 розкриває питання трудових відносин в системі дошкільної освіти, а ст. 32 право вихователів на атестацію тощо [7].

В умовах практичної реалізації державності обов'язковим є впровадження в практику вітчизняної економіки міжнародних та європейських стандартів. Так, Професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти» (№755-21 від 19.10.2021) містить умови та критерії для визначення відповідності професійної кваліфікації особи вимогам до роботи на посаді вихователя закладу дошкільної освіти, а також втілює сучасний підхід до визначення переліку трудових функцій та трудових дій/операцій, опису загальних і професійних компетентностей вихователя закладу дошкільної освіти. Актуальність даного документа у сфері дошкільної освіти засвідчують і принципи управління якістю: орієнтація на замовника; лідерство; задіяність персоналу; процесний підхід; поліпшення; прийняття рішень на підставі фактичних даних; керування взаємостосунками та взаємовідносинами [10].

Згідно Державного класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України (№ 327 від 28.07.2010), професійні види робіт, які вимагають кваліфікації спеціаліста або магістра, належать до розділу «професіоналів».

Вимоги до професійних знань, необхідний рівень професійної підготовки педагогічних працівників закладів дошкільної освіти визначено також Законом України «Про освіту», у відповідних розділах статті 58 («Завдання та обов'язки»; «Повинен знати»; «Кваліфікаційні вимоги»).

Національна рамка кваліфікацій з метою введення європейських стандартів і з урахуванням Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (2005 р.) та Європейської рамки кваліфікацій для навчання впродовж життя (2008 р.) визначає кваліфікаційні рівні, що реалізують державну політику в сфері освіти, зайнятості та соціально-трудових відносин, навчальними закладами, роботодавцями, іншими юридичними й фізичними особами з метою розроблення, ідентифікації, співвіднесення, визнання, планування та розвитку кваліфікацій.

Визнання авторитету фахівця як професіонала, його індивідуальні відмінності, кваліфікації працівників враховуються при атестації, присвоєнні розрядів, категорій, призначенні на посади, та закладаються в систему тарифів і ставок оплати праці, а також моральних заохочень, визнання авторитету фахівця як професіонала. Положення про атестацію педагогічних працівників (20383-22, від 31.03.2022) відображає рівень оволодіння професією відповідно до вимог соціального замовлення, державних стандартів, що характеризується рівнем освіти, набутим досвідом і умілістю (вправністю), певним соціальним статусом і професійними можливостями виконувати посадові обов'язки та встановлює такі кваліфікаційні категорії як “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, “спеціаліст першої категорії”, “спеціаліст вищої категорії”, а також присвоєння педагогічних звань “вихователь-методист”, “старший вихователь”. Такі «стандарти» висуваються суспільством відповідно до сучасних цілей і завдань дошкільної освіти. Зазначимо, що згідно з чинним законодавством, рівень професіоналізму педагогічних працівників дошкільної освіти визначається відповідно до: кількості та своєчасності виконаних завдань, результатів атестації, щорічної оцінки тощо. Проте цих критеріїв недостатньо, оскільки вони не розглядають якість виконаних завдань або особистісні характеристики працівників закладів дошкільної освіти, які необхідні для виконання функцій і завдань.

За ствердженням Т. Пироженко, якість рішення завдань дошкільної освіти забезпечується підтримкою високого рівня професійної підготовки кадрів дошкільної галузі освіти. Вимоги до професійної підготовки педагогічних працівників визначено Законом України «Про освіту», у відповідних розділах статті 58 («Завдання та обов'язки»; «Повинен знати»; «Кваліфікаційні вимоги»). Наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів» визначена якість дій педагогічних працівників, що забезпечують адекватне та ефективне вирішення професійно важливих предметних завдань, а також готовність нести відповідальність за свої дії.

Ряд дослідників професійну підготовку розглядають в контексті організації освітнього процесу в умовах освітнього закладу: готовність студентів до професійної діяльності (А. Богуш, В. Бондар, Г. Троцко, О.Шпак); професійне та особистісне зростання майбутніх педагогів (Р. Куліш, Л.Кондрашова, Л. Хоружа та ін.); розвиток творчого потенціалу в процесі підготовки майбутніх вихователів (Н. Гавриш, В. Власенко) різні аспекти професійної підготовки вихователів (Г. Борин, Е. Бахіча, А. Залізняк, та ін.); формування системності професійно-педагогічних знань вихователів дошкільних навчальних закладів (Н. Кононенко).

Більшість дослідників проблему професійної підготовки фахівців дошкільної освіти розглядають в контексті залучення до системи післядипломної педагогічної освіти: розвиток творчого потенціалу педагога (В. Луніна); розвиток професіоналізму вихователів (О. Самсонова). формування готовності педагогів до реалізації засад інтеграції в освітньому процесі (І. Кіндрат); розвиток рефлексивної культури педагогів дошкільних навчальних закладів (І. Кондратець); якісні характеристики управлінської діяльності керівництва закладом дошкільної освіти (О. Янко ).

Модернізація системи підготовки педагогічних кадрів передбачає переосмислення традиційних функцій професійної діяльності, реалізацію прогресивних ідей в розвитку дошкільної освіти, адже згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про освіту» (2021), «післядипломна освіта передбачає набуття нових та вдосконалення раніше набутих компетентностей на основі здобутої вищої або професійної освіти та практичного досвіду». Вивчення провідних мотивів підвищення кваліфікації працівників закладів дошкільної освіти, зумовлює висновок, що головним їхнім мотивом навчання є прагнення до вирішення важливих професійних проблем на основі використання набутих знань та обміну життєвим і професійним досвідом з іншими суб'єктами навчання. Законом України «Про освіту» ця структурна складова включає потенціал: спеціалізації - профільну спеціалізовану підготовку з метою набуття особою здатності виконувати завдання та обов'язки, що мають особливості в межах спеціальності; перепідготовки - освіту дорослих, спрямовану на професійне навчання з метою оволодіння іншою (іншими) професією (професіями); підвищення кваліфікації - набуття особою нових та/або вдосконалення раніше набутих компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань; стажування - набуття особою практичного досвіду виконання завдань та обов'язків у певній професійній діяльності або галузі знань. Законом додається ще одна структурна складова - стажування за кордоном (Ст. 60) [11].

С. Толочко у своєму дослідженні пропонує ряд альтернативних провайдерів (від англ. provider - постачальник) окрім закладів післядипломної освіти, на ринку освітніх послуг України, що активно функціонують, а саме: Центр інноваційної освіти «Про.Світ» - проводить тренінги, лекції й школи, втілює проекти та впроваджує інноваційні методики викладання; Освіторія - організовує тренінги й майстер-класи з питань розвитку критичного мислення, використання інформаційно- комунікаційних технологій в освіті, розробляє креативні педагогічні стратегі EdCamp - проводить освітню неформальну конференцію (або (не)конференцію), де можна дізнатися про нові освітні практики, навчитись мотивувати дітей, створювати сприятливе освітнє середовище та зрозуміти, як можна реформувати освіту на рівні одного садка та цілої країни; Empatia.pro - це осередок інноваційних знань з передових гуманітарних технологій світу, з психології розвитку, ефективних та об'єднувальних комунікацій на базі методу ненасильницького комунікування Маршалла Розенберга, розвитку емоційного інтелекту, формування характеру; Платформа «Рготе^ет», на якій розміщені авторські онлайн-курси, відеолекції, інтерактивні тести; Українська академія лідерства (навчає лідерським якостям та суспільній відповідальності, вчить реалізовувати соціальні проекти та розвиватися інтелектуально; СОТИ (студія освітніх тренінгів для педагогів) - це ініціативна група науковців-практиків, метою діяльності якої є підвищення майстерності педагогів-практиків та культури батьківства через проведення тренінгів з опанування ефективних освітніх технологій; Освітня платформа «Критичне мислення» проводить тренінги та семінари для педагогів з питань розвитку критичного мислення й у педагогів, і в дітей.

Висновки. Аналіз опрацьованих нами наукових джерел та законодавчих актів дало нам змогу охарактеризувати поняття «педагогічний працівник дошкільної освіти» як особистість з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки. Подальшого вивчення потребує питання правового регулювання креативної діяльності педагогічних працівників закладів дошкільної освіти.

Література:

1. Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. - Харків : КЦ ФОП Іванової М.А., 2018. - Т. IV. Психологія розвитку дошкільника. - Випуск 14. - 356 с.

2. Закон України Про професійний розвиток працівників: прийнятий 27 грудня 2019 року № 4312-VI.

3. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» : прийнята 14 грудня 2016 року № 988.

4. Базовий компонент дошкільної освіти (Державний стандарт дошкільної освіти) прийнятий 21 січня 2021 року № 33.

5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021р. (№344/2013 від 25 червня 2013 року ).

6. Мельник Н. І. Наукові підходи до професійної підготовки дошкільних педагогів у країнах Західної Європи / Н. І. Мельник // Вісн. Глухівського нац. пед. ун-ту. ім. О. Довженка: зб. наук. праць. Вип. 32 / Глухівський НПУ ім. О. Довженка; редкол.: О. І. Курок (відп. ред.) [та ін.]. - Глухів: РВВ Глухівський НПУ ім. О. Довжен- ка, 2016. - С. 17-27. - (Серія «Педагогічні науки; вип. 32»).

7. Закон України «Про дошкільну освіту» №2628-III від 02.04.2022.

8. Державний класифікатор професій ДК 003:2010 № 327 від 28.07.2010.

9. Безсонова Ольга Костянтинівна Дисертація професійний розвиток молодих педагогів в умовах дошкільного навчального закладу 13.00.08 - дошкільна педагогіка Київ - 2019 . канд.пед. наук

10. Наказ Міністерства Економіки України про затвердження професійного стандарту «вихователь закладу дошкільної освіти», № 755-21 від 19.10.2021.

11. Закон України «про освіту» № 2145-viii від 02.10.2021.

12. Світлана Вікторівна Толочко Теоретичні й методичні засади формування науково- методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Доктор пед. наук Київ - 2019

Размещено на Allbest.ru