Особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

Ольга Олексюк

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри музикознавства та музичної освіти, Факультет музичного мистецтва і хореографії Київського університету імені Бориса Грінченка, бул. І. Шамо, 18/2, Київ, 02154, Україна

Лариса Теряєва

кандидат педагогічних наук, викладач циклової комісії музики і хореографії, Фаховий коледж "Універсум" Київського університету імені Бориса Грінченка, проспект Ю. Гагаріна, 16, м. Київ, Україна

Віталій Теряєв

кандидат технічних наук, доцент кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу,

Факультет електроенерготехніки та автоматики Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", пр-т Перемоги, 37, м. Київ, 03056, Україна

Анотація

Нині серед багатьох існуючих видів і форм освіти саме дистанційне навчання стає одним із пріоритетних напрямів педагогічної та навчально-методичної діяльності багатьох університетів, коледжів, загальноосвітніх закладів. Тому в статті з огляду на придатність для використання у дистанційній формі проаналізовано основні традиційні та сучасні види, методи і форми навчання. дистанційний навчання оцінювання

Визначено актуальні та перспективні методи дистанційного навчання, серед яких: практичні, проблемно-пошукові, наочні, креативні, інтерактивні, мотиваційно-навчальні, контролю та самоконтролю.

За результатами якісного й кількісного аналізу виявлено найбільш ефективні форми дистанційного навчання, а саме: індивідуальна, відеоконференції, мобільні додатки Google, самостійна робота, заочна, вільний графік, відеонавчання, ігрове навчання, онлайн-чат.

Ключові слова: аналіз методів; форм і видів навчання; методологія оцінювання ефективності; освітній процес; особливості організації; режими дистанційного навчання.

Features of the Organization of the Educational Processin the Conditions of Distance Learning

Olha Oleksiuk

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Borys Grinchenko Kyiv University, boulevard I. Shamo, 18/2, Kyiv, 02154, Ukraine

Larisa Teriaieva

Candidate of Pedagogical Sciences, Teacher Borys Grinchenko Kyiv University,

Vitalii Teriaiev

Ph.D. technical Sciences, associate professor National Technical University of Ukraine "Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Peremogy Avenue, 37, Kyiv, Ukraine, 03056

Currently, among the many existing types and forms of education, distance learning is becoming one of the priority areas of pedagogical and educational- methodical activities of many universities, colleges, and general educational institutions. Therefore, the main existing traditional and modern types, methods and forms of education are analyzed in the article from the angle of suitability for use in remote form.

Keywords: analysis of methods, forms and types of education; effectiveness evaluation methodology; educational process; features of the organization; distance learning modes.

Вступ

Розвиток дистанційного навчання в Україні розпочався після затвердження законів "Про Національну програму інформатизації", "Положення про дистанційне навчання" та впровадження кредитно-модульної системи навчання. Особливої актуальності цей вид навчання набув в умовах карантинних заходів та воєнного стану.

У Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні, прийнятою постановою від 20 грудня 2000 р., дистанційне навчання визначається як "система технологій, що гарантує оперативну доставку здобувачам освіти достатнього масштабу матеріалу, що вивчається; інтерактивне взаємодіяння викладачів і студентів у навчальному процесі, надання особам резерву самостійної роботи з освоєння запропонованого матеріалу".

У наказі МОН України "Про затвердження Положення про дистанційне навчання" даний вид освіти розглядається як "індивідуалізований процес здобуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності індивіда, що здійснюється, здебільшого, за посереднього екстериторіального (віддалених один від одного учасників) взаємодіяння суб'єктів навчального процесу в особливому середовищі, яке ґрунтується на новітніх інформаційно-комунікаційних та психолого- педагогічних технологіях".

Питання дистанційного навчання розглядали як закордонні науковці (Altunoglu, 2017, P. 96-104), (Barak, 2017, P. 283-303), (Schlosser, 2010. Р. 1), так і вітчизняні науковці й педагоги (Бублик, 2018, С.4-9), (Галата, 2020, С.10), (Козлакова, 2020, С.67-74), (Мала, 2022, С. 132-151), (Підлісний, 2019, С.82-83), (Тимощук, 2020, С. 124-128), (Шулікін, 2020, С.7). З огляду на тлумачення зазначеними авторами цього поняття можна стверджувати, що більшість з них бачить дистанційне навчання як отримання знань на відстані у синхронному та асинхронному режимах, з використанням комп'ютерних технологій, комунікаційних мереж і систем, де елементами навчального процесу є зміст, цілі, форми, методи та засоби навчання.

Актуальність проблеми. Для забезпечення неперервності навчального процесу в нинішніх умовах та реалізації освітніх реформ найбільше підходить дистанційний вид навчання, метою якого є використання новітніх інформаційних комп'ютерних та інтернет-технологій, мультимедійних засобів у поєднанні з традиційною освітою. Сьогодні вдосконалюються підходи до дистанційного навчання, з'являються нові комп'ютерні технології, мобільні засоби навчання і спілкування між викладачем та студентами. Сучасний освітній процес потребує перегляду та поєднання ефективних традиційних й інноваційних методів, форм та засобів навчання. Введення в освітній процес мобільних засобів зв'язку, електронних дистанційних навчальних курсів, цифрових інструментів Google, online-навчання, викладачів-"тьюторів" вимагає зміни психолого-педагогічних та комунікативних відносин між викладачем і студентами, цифрової грамотності викладачів, пошуку та застосування ефективних методів і форм "оновленого" дистанційного навчання.

Метою статті є розробка універсальної методології оцінювання ефективності методів, форм і видів навчання та вибір найбільш прийнятних з них для організації і проведення навчання у дистанційному режимі.

Методи дослідження. У процесі підготовки матеріалів статті застосовано методи емпіричного дослідження (опис, спостереження), методи теоретичного дослідження (формалізація), загально-логічні методи (порівняння, узагальнення, аналогія, моделювання).

Виклад основного матеріалу. Освіту можна розуміти як передачу накопичених суспільством знань новому поколінню для розвитку в нього пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загальноосвітніх і професійних знань.

Традиційна освіта полягає у накопиченні студентами теоретичних знань, умінь і практичних навичок шляхом застосування класичних методів, форм, засобів та видів навчання.

Досягнення освітньої мети на сучасному етапі освіти здійснюється за допомогою різноманітних видів навчання.

— пояснювально-ілюстративне - традиційне навчання, основними методами якого є розповідь, пояснення в поєднанні з демонстрацією об'єктів вивчення;

— проблемне - система методів і засобів, які в процесі розв'язання проблемних завдань формують у студентів креативне мислення та пізнавальні інтереси. Проблемне навчання вимагає високої методичної і фахової компетентності викладачів, багато навчального часу, тому його рекомендується використовувати у тісних міждисциплінарних зв'язках із суміжними дисциплінами;

— програмоване - базується на самостійному вивченні предмета невеликими, логічно завершеними і послідовними порціями з програмованого посібника або дисплея комп'ютера. Після вивчення кожної порції теоретичного матеріалу здійснюється перевірка знань. Для удосконалення керування навчальним процесом викладачем використовується комп'ютер, аудіо- й відеотехніка, інші сучасні технічні засоби. Перевагою цього виду навчання є індивідуальний підхід до навчання і висока якість засвоєння матеріалу. Недоліками вважається обмеження розумового розвитку студентів, дефіцит особистісного й емоційного спілкування. Крім того, не кожен змістовий матеріал піддається програмуванню;

— модульне - вивчається матеріал, згрупований у відносно самостійні й завершені модулі. Ці модулі містять весь перелік теоретичних завдань і практичних вправ, запитання для самостійного опрацювання студентами;

— інтерактивне - передбачає творчу співпрацю викладачів і студентів та студентів між собою, що сприяє моделюванню життєвих ситуацій, використанню на заняттях ділових і рольових ігор, спільному творчому баченню розв'язання навчальних завдань, формуванню умінь і навичок, розвитку творчого мислення, створенню доброзичливої атмосфери для співпраці;

— дистанційне передбачає використання різних технічних засобів навчання, а саме: аудіо- й відеотехніки, електронних записів лекцій та навчальних фільмів, спеціалізованих комп'ютерних програм.

Розглянемо більш докладно дистанційне навчання як процес отримання знань на відстані - альтернатива очному навчальному процесу, яка дає змогу здобувати знання завжди й у будь-якій ситуації. Все, що потрібно для цього, це бажання студента, наявність інтернет-зв'язку й терміналу у вигляді комп'ютера, телефона, планшета, ноутбука.

— одночасне залучення великої кількості студентів та збільшення учасників навчального процесу;

— зменшення витрат на організацію та проведення навчального процесу;

— підвищення якості навчання завдяки використанню електронної бібліотеки, графічних та аудіо- й відеоматеріалів, ІКТ, самостійній роботі студентів;

— використання єдиного інформаційного середовища освітнього навчального закладу.

Слід зазначити, що при цьому має залишатися тісне і плідне спілкування викладача зі студентами, де останні мають змогу поставити викладачеві проблемні питання й одразу отримати на них кваліфіковану відповідь.

Дистанційна форма навчання має не тільки переваги, але і проблемні моменти, як-от: 1) соціальна та психологічна ізольованість; 2) неспроможність викладача керувати навчальним процесом на відстані, враховуючи зворотний зв'язок під час виконання студентами практичних завдань; 3) нездатність студентів до самостійної роботи; 4) низький рівень комп'ютерної компетентності деяких викладачів; 5) тривала відсутність інтернету та енергопостачання.

Організація навчального процесу в дистанційного режимі має ще й свої психолого-педагогічні особливості, а саме:

— посилення самостійної діяльності студентів;

— формування навичок комунікаційної та дистанційної взаємодії;

— необхідність організації навчання в зручний для кожного час.

Дистанційне навчання поділяється на:

— традиційне, у якому взаємодія між студентами та викладачем здійснюється у часовому вимірі асинхронно з використанням телефонного, телеграфного або поштового зв'язків;

— е-дистанційне, яке передбачає взаємодію між організатором та учасниками навчального процесу як синхронно, так й асинхронно із застосуванням електронних засобів навчання та мережі "Інтернет".

Електронні дистанційні навчальні курси є основою ефективного застосування технологій дистанційного навчання у закладах освіти й мають бути безкоштовними та доступними для слухачів. Вони базуються на платформах "Google Classroom", "Moodle" тощо й передбачають мотивацію студентів, надання їм змоги бути активними учасниками навчального процесу, поглиблювати теоретичні знання, вдосконалювати практичні навички, сприяти підвищенню рівня підготовки та якості навчання.

Керуюча роль при дистанційному навчанні належить тьюторам (англ. tutor - наставник) - викладачам, які залучені до дистанційного навчального процесу і мають відповідні організаторські та кваліфікаційні якості. Вони мотивують студентів до навчання, передають їм свій практичний досвід, позитивні емоції, контролюють хід навчального процесу та результати навчання.

Розвитку дистанційного навчання позитивно сприяє кредитно-модульна система, де навчальний процес чітко регламентований, а самостійна робота студентів є провідною.

Існують різні форми дистанційного навчання:

1) навчання "один на один" дає змогу студентам навчатися, коли їм зручно, і спілкуватися на занятті з викладачем "вживу" в режимі реального часу;

2) навчання на основі відео вибирають студенти, які довго засвоюють зміст підручника, проте тепер мають змогу навчатися за допомогою відеозапису для підвищення якості своїх знань;

3) самостійне навчання пропонує студентам, які виконують домашнє завдання, витрачати стільки часу, скільки їм потрібно, незважаючи на годинник;

4) навчання на основі мобільних додатків є зручним, цікавим і актуальним. Викладачеві необхідно продумати можливість навчання студентів за допомогою телефону через мобільний додаток з використанням цифрових інструментів Google;

5) ігрове та діяльнісне навчання. Застосовуються під час онлайн-навчання у вигляді ігрових прийомів, ігор-змагань, ігрових конкурсів і вносить у навчальний процес легкість, доступність, зацікавленість, що допомагає утримувати захоплення та увагу студентів;

6) навчання в онлайн-чаті - це найсучасніша форма дистанційного навчання, яка полегшує взаємодію та спілкування між студентами й викладачами.

Дистанційне навчання також об'єднує кілька форм освіти:

— екстернат - це форма дистанційного навчання, під час якого студент, оформлений у закладі освіти, вдосконалюється самостійно, набуваючи знань удома;

— сімейна форма передбачає навчання у родинному колі;

— педагогічний патронаж - це дистанційна форма навчання, коли студент за станом здоров'я та висновком спеціальної комісії не може відвідувати освітній заклад, і викладач здійснює навчання у студента вдома;

— заочна форма навчання передбачає періодичне відвідування студентом навчального закладу під час сесій. Також може проводитися у дистанційному режимі за різними формами;

— дуальна освіта (від англ. dualis - подвійний) - форма освіти, де поєднується навчання студента у закладі освіти з навчанням на робочому місці на підприємстві, в установі та організації для набуття певної професійної або фахової кваліфікації. Основне завдання дуальної форми навчання полягає в усуненні основних недоліків традиційних форм і методів навчання майбутніх спеціалістів, подоланні розриву між теорією та практикою, освітою й виробництвом; підвищенні якості підготовки кваліфікованих кадрів. Студенти, які навчалися за дуальною формою, краще розуміють усі технологічні процеси, контактують з досвідченими фахівцями підприємства і легше працевлаштовуються на ньому.

Під час дистанційного навчання з метою безперервності навчального процесу і здобуття студентом якісної освіти застосовуються сучасні форми організації занять у вигляді:

-- відеоконференцій - ефективна форма навчання на платформах "Zoom", "Google Meet" тощо, де викладач і студент безпосередньо бачать одне одного, спілкуються, обмінюються думками, висловлюють свої пропозиції та побажання. Викладач стежить за активністю студента, його сприйняттям навчального матеріалу, акцентує увагу на складних моментах, пропонує шляхи їх вирішення;

— аудіоконференцій - форма, під час якої навчання здійснюється у ході телефонної розмови, проведення спілкування у Viber, WhatsApp. Вона є ефективною та доцільною лише тоді, коли викладач заздалегідь надав студентові весь тематичний матеріал, пояснення важких та незрозумілих моментів за темою;

— вільного графіка - форма навчання, яка характеризується відсутністю безпосереднього контакту між студентом і викладачем, індивідуальним зумовленням отриманих завдань, термінів їх виконання та повністю самостійною роботою студента;

— самоосвіти - форма навчання, під час якої студент самостійно, у зручний для нього / неї час вдосконалює свої знання, використовуючи необхідні навчальні матеріали дистанційним шляхом.

Разом із дистанційним навчанням удосконалюються і підходи до навчання, а

саме:

— мобільне навчання;

— online-навчання ("діалогове навчання" через інтернет);

— змішане (комбіноване) навчання.

Так, перше розглядається як навчання за підтримкою мобільних телефонів та мобільних додатків до них на педагогічному ґрунті модульного й міждисциплінарного підходів. Онлайн навчання передбачає проведення навчальних занять дистанційно в режимі реального часу. Переваги: безперервність, доступність, можливість здобуття знань у будь-якому місці проживання; зосередження на навчанні, самовдосконалення студента, освоєння нових сучасних технологій; індивідуальний темп навчання, використання гнучкого розпорядку дня.

Дистанційне навчання може відбуватисся у різних режимах. Відповідно до Положення про дистанційне навчання, "не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)".

З огляду на плюси та мінуси таких режимів навчання можна виокремити види діяльності, які дають змогу ефективно застосовувати кожен з них.

Синхронний режим навчання - це такий вид навчання, який найбільш наближений до занять у реальному часі, де всі учасники навчального процесу перебувають у спільному електронному середовищі, навчаються, спілкуються, використовуючи спеціальні програми для аудіо- й відео конференцій. Звичайно, можуть бути й мінуси: технологічні негаразди, відсутність візуального контакту з аудиторією, переривання зв'язку. Проте основною перевагою синхронного режиму навчання є безпосередня людська взаємодія студента з викладачем.

Асинхронний режим - вид навчання, у якому учасники спілкуються між собою не паралельно (одночасно), а з деякою затримкою в часі. Використовуючи цей режим навчання, студент може опанувати самостійно тематичний матеріал у зручний для нього час, детально опрацювати тему та поглибити свої знання з відповідної дисципліни. Водночас недоліком є відчуття більшої ізольованості, відмежування від студентської аудиторії, зменшення соціальних контактів, складність зворотного зв'язку. Це вже більш самостійна форма навчання, яка вимагає від студента організованості та дисциплінованості при виконанні домашнього завдання, а з боку викладача - контролю за виконанням.

Також існує змішане (гібридне) навчання, яке є комбінацією синхронного та асинхронного навчання.

Контроль і перевірка знань. Перевірку засвоєння матеріалу можна здійснювати синхронно та асинхронно. Синхронно - проводячи індивідуальні розмови зі студентом, ставлячи додаткові запитання або оцінюючи практичну роботу студента на занятті. Асинхронна перевірка передбачає оцінювання попередньо виконаних самостійних практичних завдань (тестувань, опитувальників тощо).

Результати експериментальних досліджень були здобуті шляхом здійснення порівняльного аналізу ефективності використання традиційних і сучасних методів, форм та видів навчання за допомогою методу експертного оцінювання. Метод експертних оцінок є частиною теорії прийняття рішень із залученням математичної статистики. Зокрема, експертне оцінювання - процедура вивчення проблеми на основі думки фахівців (експертів) з метою подальшого вибору оптимальних рішень. Їхні власні підходи до розв'язання задачі, аргументація, формування кількісних оцінок, оброблені статистичними методами, дістали назву методу експертного оцінювання.

Дослідження здійснювалося на базі Факультету електроенерготехніки та автоматики КПІ ім. Ігоря Сікорського та коледжу "Універсум" Київського університету ім. Бориса Грінченка. В експертному опитуванні, крім авторів статті, взяли участь провідні викладачі вказаних підрозділів ЗВО й студенти. Опитування відбувалося під час дистанційних лекційно-практичних та індивідуальних занять. Залучення студентів здійснювалося з метою отримання "зворотного зв'язку" про якість процесу викладання.

У дослідженні застосовано методику безпосередньої експертної оцінки, простого ранжування і вагових коефіцієнтів. Експертне оцінювання полягало в тому, що кожен учасник давав оцінку анонімно й незалежно від інших, далі (з метою уникнення суб'єктивності) ці оцінки під час обробки даних усереднювались в одну загальну.

Метод вагових коефіцієнтів застосовувався таким чином: всім ознакам призначалися вагові коефіцієнти так, щоб їхня сума дорівнювала фіксованому числу (у цьому дослідженні для методів навчання - одиниці). Для оцінки видів, форм та методів дистанційного навчання використовувалася 10-бальна шкала, згідно з якою середня оцінка в межах від 7 до 10 свідчила про ефективність заходів, а нижче 3 - про недостатню ефективність. Вагові коефіцієнти вибиралися кожним із опитуваних на власний розсуд, виходячи із зазначених діапазонів. Числові результати обробки даних представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Результати оцінювання ефективності методів, організаційних форм та видів навчання

Висновки