Основні підходи до вивчення фахових компетентностей майбутніх фахівців

Аналіз тенденцій модернізації та реформування системи вищої професійної освіти. Висування компетентнісного підходу як найбільш пріоритетного під час підготовки майбутнього фахівця. Особливості процесу формування фахової компетентності майбутніх фахівців.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.07.2023
Размер файла 49,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кафедра теорії та методики професійної підготовки

ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ФАХОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

Литвин Андрій Федорович кандидат педагогічних наук, доцент

Лаун Сергій Юрійович кандидат педагогічних наук,

старший викладач, Тупало Олександр Миколайович

студент 2-го магістерського освітнього рівня

м. Переяслав

Анотація

Входження вищої школи України до європейського освітнього простору об'єктивно вимагає перегляду усталених змістів, технологій організації, принципів, структури системи підготовки фахівців. Реформування освіти на цьому етапі відбувається з урахуванням особливостей територіальних ринків праці, соціально-демографічної специфіки структури трудового потенціалу, поточної кон'юнктури робочих місць, динаміки зайнятості в різних секторах економіки в кожному конкретному регіоні, тенденцій інвестиційної активності суб'єктів ринку, осучаснення технологій виробництва, характеру впливу ринкових відносин на територіальний перерозподіл та професійну мобільність кадрів.

Однією з перспективних тенденцій модернізації та реформування системи вищої професійної освіти є висування компетентнісного підходу як найбільш пріоритетного під час підготовки майбутнього фахівця.

Компетентнісний підхід у професійній освіті полягає у розвитку в студентів набору ключових компетенцій, які визначають його успішну адаптацію у суспільстві. Вищевикладені тенденції у суспільному розвиткові, безсумнівно, формують сучасне замовлення на фахову компетентність майбутнього фахівця, члена інформаційного суспільства.

Під фаховою компетентністю майбутнього фахівця ми розуміємо інтегративну характеристику особи спеціаліста, що включає лінгвістичну, соціокультурну, психологічну та інформаційну компетенції та дозволяє фахівцю ефективно здійснювати професійну діяльність.

Водночас колосальна затребуваність у таких спеціалістах веде до неминучого підвищення вимог до якості їх підготовки. Саме тому досить часто використовуються сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

Тому, використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування фахової компетентності майбутніх фахівців відкриває якісно нові можливості для системи вищої освіти: дозволяє занурити майбутніх фахівців у реальне середовище, що сприяє формуванню їх професійної компетентності, а також сприяє підвищенню мотивації студентів у процесі їхньої професійної підготовки, автоматизує процес контролю набутих знань та умінь. фаховий компетентність освіта професійний

Ключові слова: компетентність, діяльність, властивості, знання, уміння, трактування, навички, володіння.

Annotation

Lytvyn Andrii Fedorovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Theory and Methodology of Vocational Training, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Laun Serhii Yuriyovych Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer, Department of Theory and Methods of Vocational Training, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

Tupalo Oleksandr Mykolayovych Student of the 2nd master's level of education, Department of Theory and Methods of Vocational Training, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereyaslav

BASIC APPROACHES TO STUDYING PROFESSIONAL COMPETENCES OF FUTURE SPECIALISTS

The entry of a higher school of Ukraine into the European educational space objectively requires a review of established contents, organizational technologies, principles, and the structure of the specialist training system. Reforming education at this stage takes into account the peculiarities of territorial labor markets, the socio-demographic specifics of the labor potential structure, the current situation of jobs, the dynamics of employment in various sectors of the economy in each specific region, the trends of investment activity of market subjects, the modernization of production technologies, the nature of the influence of market relations on territorial redistribution and professional mobility of personnel.

One of the promising trends in the modernization and reform of the system of higher professional education is the promotion of the competence approach as the highest priority during the training of a future specialist.

The competent approach in professional education consists in the development of a set of key competencies in students, which determine their successful adaptation in society. The above-mentioned trends in social development undoubtedly form a modern order for the professional competence of a future specialist, a member of the information society.

By the professional competence of the future specialist, we understand the integrative characteristics of the specialist's personality, which includes linguistic, sociocultural, psychological and informational competence and allows the specialist to effectively carry out professional activities.

At the same time, the enormous demand for such specialists leads to an inevitable increase in the requirements for the quality of their training. That is why modern information and communication technologies are used quite often.

Therefore, the use of information and communication technologies in the process of forming the professional competence of future specialists opens qualitatively new opportunities for the higher education system: it allows to immerse future specialists in a real environment, which contributes to the formation of their professional competence, and also contributes to increasing the motivation of students in the process of their professional training. automates the process of monitoring acquired knowledge and skills.

Keywords: competence, activity, properties, knowledge, ability, interpretation, skills, possession.

Постановка проблеми

В умовах динамічних і соціальних змін у нашій країні освіта має бути зорієнтована на підготовку висококваліфікованого та конкурентоздатного фахівця, який буде готовий до здійснення ефективної професійної діяльності. Тому постає завдання аналізу основних підходів до вивчення фахових компетентностей майбутніх фахівців. Для початку варто розглянути визначення поняття «компетентність», яке включає як когнітивну і операційно-технологічну складові, так й мотиваційну, етичну, соціальну, поведінкову (результати освіти, знання, вміння, систему ціннісних орієнтацій).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремі питання теорії та практики реалізації компетентнісного підходу, сутність понять «компетентність» та «компетенції» висвітлено у роботах О. Заблоцької, І. Кобилянської, І. Кубенка. Різні аспекти проблеми досліджено у значній кількості дисертаційних робіт. Разом з тим, аналіз теоретичних розробок науковців та практичний досвід свідчать, що формування професійної компетентності майбутніх фахівців в Україні досі залишається педагогічною проблемою.

Мета статті - полягає в дослідженні основних підходів до вивчення фахових компетентностей майбутніх фахівців.

Виклад основного матеріалу

Однією з домінуючих тенденцій інноваційного розвитку в системі вищої освіти є посилення уваги до проблеми підготовки кадрів якісно нового рівня. На сьогодні формується нова парадигма вищої освіти, яка безпосередньо пов'язана з професійною компетенцією та компетентністю. У професійній педагогіці немає одностайного підходу до розуміння поняття «фахові компетентності», «компетентність».

С. Скворцова сформулювала визначення компетентність як інтеграційні, інтеріоризовані якості та пристосовані до універсального використання знання та вміння, що сприяють мобільності та еволюції людини, що підвищують її адаптаційні властивості до виживання [1, с. 93-94].

В енциклопедії зазначено, що компетентність - це відчужена від суб'єкта, заздалегідь задана соціальна норма (вимога) до освітньої підготовки, яка необхідна для його якісної продуктивної діяльності у певній сфері, ця норма (вимога) є соціально закріпленим результатом [2].

З погляду В. Тернопільської компетентності відображають предметно-діяльнісну складову та покликані забезпечити комплексне досягнення її цілей [3, с. 208].

Компетентність передбачає володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне ставлення до предмета діяльності. Компетентна в конкретній галузі людина має певні знання та здібності, які дозволяють їй обґрунтовано судити про цю галузь і ефективно діяти в ній [4].

Компетентність є актуальним проявом компетенції, а компетентнісний підхід в освіті характеризується посиленням як практичної, так і гуманістичної та соціальної спрямованості процесу творення.

У зарубіжних джерелах поняття «компетентність» означає сукупність знань, навичок, якостей, моделей поведінки та відносин, а також застосування їх на практиці професійної діяльності.

В. Радкевич пропонує наступне визначення терміну «компетентність»: комплекс індивідуальних характеристик спеціаліста, необхідних та достатніх для ефективного та гарантованого виконання його професійної діяльності в заданих умовах та відповідно до заданого рівня якості [5, с. 63].

Спираючись на суть викладених вище понять «компетентності», ми дійшли висновку, що компетентність - це інтегральна характеристика особистості, що включає компоненти, що забезпечують можливість здійснювати свою діяльність в конкретній сфері життєдіяльності суспільства.

Виявляється компетентність у здатності людини усвідомлено і відповідально діяти на основі засвоєної системи знань, умінь і навичок, в готовності людини гнучко і мобільно реагувати в конкретних життєвих і професійних ситуаціях, ґрунтуючись на власній системі цінностей.

Аналіз сучасних філософських, соціологічних, психологічних та педагогічних поглядів на категорію «компетентність» дозволяє визначити її як процес закономірної зміни, що включає якісні та кількісні перетворення.

Вивчаючи компетентність у професійній діяльності, професор О. Марущак визначає ключові компетенції як «міжкультурні, міжгалузеві знання, вміння та здібності, які необхідні для адаптації та продуктивної діяльності у різних професійних спільнотах» [6, с. 97].

Саме вони сприяють успішній адаптації у соціальній та професійній сферах, будучи запорукою соціальної мобільності.

Поняття фахова компетентності розглядається в контексті підструктури особистісного розвитку як процес закономірної зміни особистості у процесі власної професійної активності, включаючи кількісні, якісні та структурні перетворення, що характеризують особистість як суб'єкт професійної діяльності.

Оригінальне трактування проблеми розвитку фахової компетентності фахівця дала у своєму дослідженні, Н. Бібік. Вона представила дане поняття як цілісний багатогранний об'єкт, що поєднує не тільки професійні базові знання та вміння фахівця, а й апарат збагачений ціннісними установками, мотиваційною готовністю досягнення мети, пронизаний взаємозв'язком усвідомлення себе та навколишнього світу, відточеним стилем взаємовідносин з суспільством, культурою, траєкторією розвитку внутрішнього творчого потенціалу [7, с. 409-410]

У своїх працях С. Глікман та Н. Сосницька дають трактування фаховій компетентнтності як інтегральній характеристиці фахівця, що зумовлює його можливість ефективно справлятися з професійними завданнями у реальних життєвих ситуаціях, застосовуючи отримані знання, сформовані ціннісні настанови та життєвий досвід [8, с. 134].

У цьому контексті все яскравіше виступають психолого-педагогічна грамотність фахівця разом із професійною майстерністю та особистим досвідом, визначаючи фахову компетентність як інтегративну властивість особистості.

А. Волосенко, досліджуючи фахову компетентність, дійшов висновку, що це - «здатність до ефективного виконання професійної діяльності, яка визначається вимогами посади, що базується на фундаментальній науковій освіті та емоційно-ціннісному ставленні до професійної діяльності. Вона передбачає володіння професійно значущими установками та особистісними якостями, теоретичними знаннями, професійними вміннями та навичками» [9, с. 140].

До обговорення психолого-педагогічних дискусіях психолог Т. Герлянд пропонує свою класифікацію видів фахової компетентності:

1) спеціальна компетентність - тактична реалізація своєї професії на високому рівні та наявність стратегії на її подальший розвиток;

2) соціальна компетентність - прояв професіоналізму у спільній, колективній роботі, орієнтація на командний стиль взаємодії та дотримання корпоративного етикету, висока особистісна відповідальність за результати праці;

3) особистісна компетентність - здатність до цілісної професійної самопрезентації, наявність мотивації до саморозвитку та прийомів профілактики професійної деформації;

4) індивідуальна компетентність - актуалізація творчого потенціалу, використання у роботі інноваційних технологій, збагачення проектної діяльності авторським духовним змістом, реалізація праці емоційному підйомі [10, с. 37].

На думку ряду авторів, у фахівця має сформуватися внаслідок освіти соціально-професійна якість особистості, завдяки якій він ефективно виконуватиме поставлені перед ним завдання, а також легко знаходити контакт з людьми. Цю якість можна назвати «цілісною соціальнопрофесійною компетентністю людини».

Так, Т. Голованова [11] говорить про те, що фахівець (професіонал) - це така людина, яка не тільки знає, як робити, а й уміє ці знання втілювати в життя, отримуючи потрібний результат, а І. Драч та О. Заблоцька [13] визначали фахову компетентність фахівця як результат освіти.

А I. Кубенко [14] розглядає фахову компетентність як підструктуру суб'єкта діяльності.

Якщо розглядати структуру фахової компетентності, то можна виділити два підходи. У першому підході у структурі професійної компетентності виділяють: спеціальну компетентність та психологічну компетентність. До спеціальної компетентності входить система знань, умінь та навичок, яка забезпечує володіння на високому рівні певною спеціальністю. Компонентами психологічної компетентності є рефлексивна, когнітивна, комунікативна, аутопсихологічна, акмеологічна компетентність.

Другий підхід розглядає фахову компетентність як сукупність ключових, базових та спеціальних компетенцій, структура та зміст яких визначається посадою.

В. Лозовецька пропонує модель фахівця, яка включає:

властивості людини як цілого (спрямованість, стосунки, креативність, інтелект, емоційність, професійні очікування);

- праксис професіонала (специфічні риси, моторика, вміння, навички, події);

- гнозі професіонала (специфічні риси, прийом інформації, її переробка та прийняття рішень, гностичні вміння, навички та дії);

- поінформованість, знання, досвід, культура професіонала (специфічні риси, орієнтування в галузі науки та теоретичного знання, професійні знання про предметну галузь);

- психодинаміку (інтенсивність переживань, швидкість їх зміни, навантаження та труднощі у цій галузі);

- осмислення питань своєї віково-статевої належності у зв'язку з вимогами професії [15, с. 1040].

Слід зазначити, що у психолого-педагогічних дослідженнях визначення сутності професійної компетентності формується новий погляд, у якому фахова компетентність сприймається як «здатність», «готовність», «особистісне якість» фахівця як когнітивний компонент професіоналізму.

Важливо підкреслити, що деякі автори під фаховою компетентністю розуміють здатність, яка допомагає у вирішенні поставлених професійних завдань та забезпечує отримання необхідних результатів роботи, а зокрема Н. Литвинова [2] - під компетентністю розуміє «виконання людиною певних професійних обов'язків у тій галузі в якій він працює».

Фахова компетентність спеціаліста є тим, що дозволяє йому задовольняти свої особисті потреби на основі професійної діяльності в умовах конкуренції з іншими претендентами за пропозиції на ринку праці. Вища ступінь прояви професійної компетентності визначається можливостями випускників впливати ринку праці, зокрема з допомогою демонстрації компетенцій під час виконання конкретних робіт і плануванні роботи команди, зокрема з допомогою організації власного бізнесу [16].

На думку Н. Бібіка [7], фахову компетентність є сукупністю ключових, базових і спеціальних компетенцій, які є ієрархічними рівнями і виявляються у всіх компонентах самої структури професійної компетентності: професійнодіяльнісної, комунікативної та особистісної [12].

У своєму дослідженні В. Лозовецька розглядає професійну компетентність як результат інтеграції навчання та провадження на основі дослідно-пошукової діяльності майбутніх спеціалістів [15].

Більшість дослідників у структурі фахової компетентності виділяють такі компоненти:

- спеціальний - володіння досить високому рівні власне професійної діяльністю, здатність проектувати свій подальший професійний розвиток;

- соціальний - здатність до спільної (групової, кооперативної) професійної діяльності, співробітництва, прийнятних у рамках даної професії прийомів спілкування; усвідомлення соціальної відповідальності за результати своєї професійної праці;

- особистісний - володіння прийомами особистісного самовираження, саморозвитку та засобами протистояння професійним деформаціям особистості;

- індивідуальний - володіння прийомами самореалізації та розвитку індивідуальності у рамках професії; готовність до професійного зростання; вміння раціонально, без навантажень організувати свою працю [17, с. 247].

Проаналізувавши вітчизняні та зарубіжні джерела можна сказати, що немає однозначного визначення поняття «фахова компетентність», а також єдиний підхід до структури професійної компетентності. Проте, у межах вітчизняних досліджень, у структурі фахової компетентності основною є особистісна складова, а зарубіжних дослідженнях основним компонентом є діяльнісна (поведінкова) складова. Незважаючи на це, всі автори відзначають системотворчий внесок професійної мотивації.

Дуже важливо розглянути низку властивостей діяльної складової фахової компетентності. Доцільно зазначити, що, з одного боку, істотний вплив на професійну діяльність надають особливості особистості працівника, з іншого, під впливом професійної діяльності відбувається саме формування особистості. Можна відзначити, що професійна діяльність безпосередньо пов'язана з психологією особистості та встановленням взаємозв'язків, відносин та орієнтування людини в навколишньому світі.

Розглянувши трактування поняття «фахова компетентність» різних дослідників, ми прийшли до висновку, що фахова компетентність - це інтегративна якість особистості, що об'єднує в собі: сформовану внутрішню потребу у змінах, здібності, особистісні якості, а також знання, які визначають готовність і рішучість у визначенні базових питань життя і своєї професійної сфери діяльності.

Можна співвіднести поняття фахові компетентності та компетентності як спільне із приватним. Так, компетентності дозволяють ефективно виконувати діяльність і є характеристиками, що спостерігаються. У літературі часто компетентності сприймаються як зразок виконання будь-якої діяльності. І від їх знань відрізняє саме діяльнісний компонент. Від умінь відрізняє компетенції багатогранність виконання, як від навичок - усвідомленість. Фахова компетентність не просто поєднує закладений ресурс та можливості його використання, а й продукує якісні особистісно-професійні новоутворення, що забезпечують ефективну професійну діяльність.

Дослідження, аналіз та осмислення категоріального апарату термінів «компетенція», «компетентність», «фахова компетентність», дають можливість припустити один з варіантів трактування фахові компетентності як особистісні утворення, які виражені в єдності наукових та емпіричних спеціалізованих якостей та готовності здійснювати професійну діяльність відповідно до статусу організації.

Висновки

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє нам зробити висновок про те, що в цілому, незважаючи на актуальність розгляду даної проблеми, можна відзначити такі труднощі в її дослідженні, як визначення самого поняття «фахова компетентність». У деяких роботах вона не розглядається, а тільки використовується в називному порядку, в інших - вживається, але не аналізується. Більш того, існує парадоксальна ситуація, коли автори робіт у вивченні фахової компетентності не розглядають її сутності.

Дослідження, аналіз та осмислення категоріального апарату термінів «компетентність», «фахова компетентність», дають можливість припустити один з варіантів трактування фахові компетентності як особистісні утворення, які виражені в єдності наукових та емпіричних спеціалізованих якостей та готовності здійснювати професійну діяльність відповідно до статусу організації. Розглянувши трактування поняття «фахова компетентність» різних дослідників, ми прийшли до висновку, що фахова компетентність - це інтегративна якість особистості, що об'єднує в собі: сформовану внутрішню потребу у змінах, здібності, особистісні якості, а також знання, які визначають готовність і рішучість у визначенні базових питань життя і своєї професійної сфери діяльності.

Література

1. Скворцова С.О. Професійна компетентність вчителя: зміст поняття // Наука і освіта. 2009. № 4. С. 93-94.

2. Литвинова Н.В. Поняття «компетенція» і «компетентність» у працях сучасних педагогів. ЦБЬ: http://gnpu.-edu.ua

3. Тернопільська В. І. Структура професійної компетентності майбутнього фахівця // Науковий вісник Мелітопольського державного Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. 2012. С. 208 -213.

4. Силкін О. О. Зміст терміну «професійно значущі якості особистості» і технологія визначення цих якостей для окремого фахівця. ЦКЬ: http://ea.donntu.org:8080/jspui/ ЬЙ8й'еат/123456789/24050/1/8у1кіп^і:'

5. Радкевич В.О. Професійна компетентність - складова професійної культури // Професійна освіта і освіта дорослих. Київ: Педагогічна думка, 2012. С. 63-74.

6. Марущак О. М. Поняття компетентності у педагогічній діяльності // Креативна педагогіка: наук.-метод. журнал. Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся». Житомир, 2016. Вип. 11. С. 97-108.

7. Бібік Н. М. Компетенції // Енциклопедія освіти / АПН України; гол. ред. В. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. С. 409 - 410.

8. Глікман С., Сосницька Н. Сутність та структура професійних якостей // Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної та технологічної освіти. 2017. № 11 (4). С. 134-138.

9. Волосенко А. Формування професійної компетентності як важливий чинник творчої самореалізації майбутнього вчителя // Проблеми підготовки сучасного вчителя: зб. наук.пр. / Уман. держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини. Умань: 1111 Жовтий О.О., 2012. Вип. 6., ч. 1. С. 140-150.

10. Герлянд Т. М. Сучасні аспекти формування професійної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. 2010. № 1-2. С. 37-43

11. Голованова Т.П. Теоретичні засади професійної компетентності майбутнього викладача вищої школи // Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки. 2018. № 1. С. 68 -75.

12. Драч І. І. Теоретичні і методичні засади управління формуванням професійної компетентності магістрантів педагогіки вищої школи: автореф. дис.... д-ра пед. наук: 13.00.06. Київ, 2013. 39 с.

13. Заблоцька О. С. Компетентність, кваліфікація, компетенція як ключові категорії компетентнісної парадигми вищої освіти // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2008. № 39. С. 52-56.

14. Кубенко І.М. Що таке компетентність і як її розуміють в освіті // Додаток до електронного журналу «Теорія та методика управління освітою». URL: tme.umo.edu.^

15. Лозовецька В.Т. Професійна компетентність. Енциклопедія освіти. Акад. пед.наук України; голов. ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

16. Домбровська О. В. Науково-методологічні основи формування компетентностей з охорони праці в майбутніх економістів // Проблеми підготовки сучасного вчителя. Умань, 2014. Вип. 9. Ч. 2. С. 27-36.

17. Проценко О. Б. Професійна підготовка в магістратурі: досвід європейських країн // Освітологічний дискурс. 2015. № 3. С. 238-247.

References

1. Skvortsova S.O. (2009). Profesiina kompetentnist vchytelia: zmist poniattia [Teacher's professional competence: the meaning of the concept]. Nauka i osvita-science and education. 4. 93-94. [in Ukrainian].

2. Lytvynova N.V. Poniattia «kompetentsiia» i «kompetentnist» u pratsiakh suchasnykh pedahohiv [The concepts of «competence» and «competence» in the works of modern teachers]. Retrieved from http://gnpu.-edu.ua [in Ukrainian].

3. Ternopilska V. I. (2012). Struktura profesiinoi kompetentnosti maibutnoho fakhivtsia [The structure of professional competence of the future specialist]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho - Scientific Bulletin of Melitopol State Melitopol State Pedagogical University named after Bohdan Khmelnytskyi. 208-213 [in Ukrainian].

4. Sylkin O. O. Zmist terminu «profesiino znachushchi yakosti osobystosti» i tekhnolohiia vyznachennia tsykh yakostei dlia okremoho fakhivtsia [The content of the term «professionally significant personal qualities» and the technology of determining these qualities for an individual specialist]. Retrieved from http://ea.donntu.org:8080/jspui/bitstream/123456789/24050/1/sylkin.pdf [in Ukrainian].

5. Radkevych V.O. (2012). Profesiina kompetentnist - skladova profesiinoi kultury [Professional competence is a component of professional culture]. Profesiina osvita i osvita doroslykh - Professional education and adult education. Kyiv: Pedahohichna dumka. 63-74 [in Ukrainian].

6. Marushchak O. M. (2016). Poniattia kompetentnosti u pedahohichnii diialnosti [The concept of competence in pedagogical activity]. Kreatyvna pedahohika: nauk.-metod. zhurnal. Akademiia mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoi pedahohiky «Polissia» - Creative pedagogy: science and method. magazine. Polissya Academy of International Cooperation in Creative Pedagogy. Zhytomyr. Vyp. 11. 97-108 [in Ukrainian].

7. Bibik N. M. (2008). Kompetentsii [Competences]. Entsyklopediia osvity - Encyclopedia of education APN Ukrainy; hol. red. V. Kremen. Kyiv: Yurinkom Inter. 409 - 410 [in Ukrainian].

8. Hlikman S., & Sosnytska N. (2017). Sutnist ta struktura profesiinykh yakostei [The essence and structure of professional qualities]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizykomatematychnoi ta tekhnolohichnoi osvity - Proceedings. Series: Problems of the methodology of physical, mathematical and technological education. № 11 (4). 134--138 [in Ukrainian].

9. Volosenko A. (2012). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti yak vazhlyvyi chynnyk tvorchoi samorealizatsii maibutnoho vchytelia [The formation of professional competence as an important factor in the creative self-realization of the future teacher]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia: zb. nauk.pr. Uman. derzh. ped. un-tu im. P. Tychyny - Problems of modern teacher training: coll. science / Uman. state ped. University named after P. Tychyny. Uman: PP Zhovtyi O.O.. Vyp. 6., ch. 1. 140--150 [in Ukrainian].

10. Herliand T. M. (2010). Suchasni aspekty formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh kvalifikovanykh robitnykiv [Modern aspects of the formation of professional competence of future skilled workers]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity: naukovometodychnyi zhurnal -- Pedagogy and psychology of professional education: a scientific and methodological journal. № 1--2. 37--43 [in Ukrainian].

11. Holovanova T.P. (2018). Teoretychni zasady profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vykladacha vyshchoi shkoly [Theoretical foundations of the professional competence of the future teacher of a higher school]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu -- Bulletin of Zaporizhzhya National University. Pedahohichni nauky. 1. 68 --75 [in Ukrainian]

12. Drach I. I. (2013). Teoretychni i metodychni zasady upravlinnia formuvanniam profesiinoi kompetentnosti mahistrantiv pedahohiky vyshchoi shkoly: avtoref. dys.... d-ra ped. nauk: 13.00.06. [Theoretical and methodical principles of managing the formation of professional competence of master's students of pedagogy of a higher school: author's abstract. thesis... Dr. Ped. Sciences: 13.00.06.]. Kyiv. 39 s [in Ukrainian]

13. Zablotska O. S. (2018). Kompetentnist, kvalifikatsiia, kompetentsiia yak kliuchovi katehorii kompetentnisnoi paradyhmy vyshchoi osvity [Competence, qualification, competence as key categories of the competency paradigm of higher education]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka -- Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University. 39. 52--56 [in Ukrainian].

14. Kubenko I.M. Shcho take kompetentnist i yak yii rozumiiut v osviti [What is competence and how is it understood in education]. Dodatok do elektronnoho zhurnalu «Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu» -- Supplement to the electronic journal "Theory and Methodology of Education Management". Retrieved from tme.umo.edu.ua [in Ukrainian].

15. Lozovetska V.T. (2008). Profesiina kompetentnist [Professional competence]. Entsyklopediia osvity -- Encyclopedia of education. Akad. ped.nauk Ukrainy; holov. red. V.H. Kremen. Kyiv: Yurinkom Inter. 1040 [in Ukrainian].

16. Dombrovska O. V. (2014). Naukovo-metodolohichni osnovy formuvannia kompetentnostei z okhorony pratsi v maibutnikh ekonomistiv [Scientific and methodological foundations of the formation of labor protection competencies in future economists]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia -- Problems of modern teacher training Uman. Vyp. 9. Ch. 2. 27-36 [in Ukrainian].

17. Protsenko O. B. (2015). Profesiina pidhotovka v mahistraturi: dosvid yevropeiskykh krain [Professional training in the master's degree: experience of European countries]. Osvitolohichnyi dyskurs -- Educational discourse. 3. 238--247 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.