Розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education у закладі вищої освіти

_- запропоновані сервіси дозволяють організувати навчальну роботу викладача.

3) Гностичний критерій. Показники:

_- методика відповідає актуальному набору сервісів Google Workspace;

_- методика відповідає перспективам розвитку сервісів Google Workspace;

_- методика підвищує кваліфікацію адміністратора систем управлінням навчанням.

Оцінювання показників здійснювалося за 5-ти бальною шкалою Лайкерта. Оцінки визначали ставлення експертів до критерію. При створенні опитувальника були дотримані такі вимоги:

_- використання двополярних оцінок у шкалі («категорично не погоджуюсь», «не погоджуюсь», «нейтральне ставлення», «погоджуюсь», «повністю погоджуюсь»);

_- чітке розмежування оцінок для зменшення фактора випадковості у виборі оцінки;

_- уникнення заперечних та подвійно заперечних форм питань;

_- однонаправленість усіх шкал (від «категорично не погоджуюсь» до «повністю погоджуюсь»);

_- використання 5-позиційної шкали , масштаб якої є досить зручним для експерта. У другому блоці питань шкали оцінювання кожного критерію розглядалися як інтервальні. Вони, як і порядкові, мають чіткий порядок елементів, але різниця між кожною точкою розподілена рівномірно. Таке припущення має право на існування, оскільки всі показники вимірюють ставлення експертів до методики в сукупності. Саме тому їх можемо згрупувати та проаналізувати як єдину шкалу Лайкерта [30].

Для опрацювання даних інтервальної шкали були використані такі числові позначення:

_- 1 бал - категорично не погоджуюсь;

_- 2 бали - не погоджуюсь;

_- 3 бали - нейтральне ставлення;

_- 4 бали - погоджуюсь;

_- 5 балів - повністю погоджуюсь.

З метою перевірки показника внутрішньої узгодженості запитань обчислювався коефіцієнт альфа Кронбаха. Для другого блоку анкети величина альфа Кронбаха склала aKr=0,922, що перевищує мінімально прийнятне значення (0,7).

Описова статистика другого блоку дає змогу оцінити ставлення експертів до авторської методики. Розподіл оцінок експертів зображено на діаграмі (рис.9).

Рис. 9. Розподіл частот оцінок експертів другого блоку анкети

Як видно з рисунка, більшість експертів високо оцінили запропоновану методику розгортання та адміністрування сервісів Google Workspace за впроваджувальним, організаційним та гностичним критерієм. Цей висновок підтверджують і значення медіан, знайдені для усіх показників. Усі вони дорівнюють чотирьом. З рис. 4 також можна зробити висновок, що найбільш позитивно експертами були оцінені показники, що стосуються використання платформи за різних форм навчання, організації роботи викладача, а також забезпечення з боку методики процесу розгортання сервісів. Це пояснюється реальним досвідом ЗВО щодо розгортання та використання платформи Google Workspace, зокрема і під час пандемії COVID-19. Найнижчий бал отримав показник, що стосується повноти опису методики. Проте його значення, що відповідають позитивним номіналам шкали Лайкерта («Погоджуюсь», «Повністю погоджуюсь») сумарно отримали понад 60 відсотків оцінок респондентів. Поряд з цим варто визнати, що авторська методика не є повною та має потенціал для розвитку, як стосовно повноти змісту пропонованих для опанування хмарних технологій, так і особливостей їх застосування у ЗВО.

Як показує аналіз функціональних обов'язків експертів, їх можна умовно вважати адміністраторами або науково-педагогічними працівниками (рис. 10).

Рис. 10. Розподіл експертів за функціональними обов 'язками в ЗВО

Додатковим критерієм такого розподілу була наявність у респондентів реального практичного досвіду адміністрування та супроводу хмарної платформи Google Workspace. Оскільки для цього дослідження останній чинник є досить важливим, то до першої категорії було зараховано викладачів, що мають більш ніж 3-річний досвід. Було поставлене завдання дослідити кореляцію в оцінках цих двох категорій. Для цього використовувався параметричний метод, що дозволяє обчислити коефіцієнта кореляції Пірсона. На основі експериментальних даних створена таблиця для оцінювання кореляції (табл. 2).

Таблиця 2 Кореляції балів 1-5 за обов'язками експертів

Для рівня значущості а=0,01 він виявився досить значним - гь=0,815, що свідчить про наявність сильного прямого зв'язку між оцінками методики від адміністраторів та викладачів. Тобто можемо стверджувати, що авторська методика однаково позитивно оцінена як фахівцями, що здійснюють розгортання та адміністрування сервісів, так і науково-педагогічними працівниками, які є основними «споживачами» можливостей цих сервісів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

За результатами дослідження ефективності методики розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education в закладах вищої освіти можна зробити висновок, що її впровадження дає змогу на належному рівні здійснювати підготовку ІТ-фахівців, адміністраторів хмарних сервісів мереж закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників до розгортання та адміністрування платформи Google Workspace for Education в закладах вищої освіти.

Застосування сервісів Google Workspace for Education значно розширює можливості організації освітнього процесу, особливо за дистанційною формою навчання та сприяє створенню єдиного інформаційного простору закладу освіти, що є значним кроком у створенні цифрового закладу освіти.

Отримані результати експертного опитування дають змогу зробити висновок, що респонденти вважають методику дієвим засобом розвитку цифрових компетентностей щодо створення цифрових хмаро орієнтованих освітніх систем. Зокрема варто акцентувати увагу на тому, що експерти високо оцінили можливості методики як системи способів та прийомів для розгортання та адміністрування сервісів хмарної платформи Google Workspace for Education.

Питання, що стосуються розгортання освітніх систем на основі цифрових технологій, на сучасному етапі знаходяться на стадії впровадження, і показують необхідність розвитку цифрової компетентності у працівників, які відповідають за розвиток інформаційних систем закладів освіти на базі сервісів Google Workspace for Education. Результати, отримані під час проведеного дослідження, дають можливість зробити висновки про необхідність змін в освітньому процесі, насамперед стосовно форм і методів організації освітнього процесу з метою реалізації нових підходів до її організації з огляду на набуття компетентностей здобувачами освіти на основі хмарних сервісів Google Workspace for Education.

Варто зазначити, що експертами вказано на труднощі під час розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education в закладах вищої освіти. Передусім це стосується «конфліктів» між особистими обліковими записами та корпоративними акаунтами освітнього середовища Google Workspace for Education та налаштування доступу до спільних документів, розташованих у хмарних сервісах тощо.

Отже, експертне оцінювання ефективності розробленої методики засвідчує достатність та повноту її змістового й технологічного складників для того, щоб оволодіти основами розгортання та адміністрування хмарної платформи Google Workspace for Education, та, за необхідності, надання індивідуальних консультацій учасникам освітнього процесу щодо використання її сервісів в освітній діяльності.

Результати дослідження можуть стати основою для вдосконалення наявних та розроблення нових освітньо-професійних програм підвищення кваліфікації ІТ-фахівців, адміністраторів хмарних сервісів мереж закладів освіти, а також науково-педагогічних працівників. Подальші дослідження мають бути зосереджені на питаннях розроблення хмаро орієнтованих методичних систем дистанційного цифрового адміністрування й управління навчанням у закладі вищої освіти, зокрема підготовки молодих науковців в умовах карантинних обмежень та воєнного стану.

Список використаних джерел та літератури

[1] О. Маркова, С. Семеріков та А. Стрюк, “Хмарні технології навчання: походження”, Інформаційні технології та засоби навчання, № 46 (2), с. 29-44, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно: https ://doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1234.

[2] P. Belvin, “Revitalizing Student Worker Training: Using Office 365 to Train and Manage Your Student Workforce”, in Proceedings of the 2018 ACM SIGUCCS Annual Conference, 2018, pp. 169-172.: doi: https://doi.org/10.n45/3235715.3235734.

[3] C. Grevisse, S. Rothkugel, and R.A.P. Reuter, “Scaffolding support through integration of learning material”, Smart Learn. Environ, vol. 6, no. 28, pp. 1-24, 2019. doi: https://doi.org/10.n86/s40561-019-0107-0.

[4] В. Олексюк “Упровадження технологій хмарних обчислень як складових ІТ-інфраструктури ВНЗ”, Інформаційні технології і засоби навчання, № 41(3), c. 256-267, 2014. doi: https ://doi. org/10.33407/itlt.v41i3.1042.

[5] C. Литвинова, О. Спірін та Л. Анікіна,Хмарні сервіси Office 365, Київ, Україна, ЦП «Компринт», 2015.

[6] [6] Choose the edition that's right for your institution, [Електронний ресурс]. Доступно: https://edu.google.com/workspace-for-education/editions/compare-editions/

[7] I. Martm-Herrera., J.P. Micaletto-Belda, and D. Polo Serrano, “Google Workspace as a b-learning platform. Analysis of the perceptions of the Degrees Communication”, Apertura, vol. 13, no. 2, pp. 106-123, 2021. doi: https://doi.org/10.32870/ap.v13n2.2029.

[8] Y. Zhu, Y. Zhang,and M.J. Wang, “Transnational Interactive Blended Learning -a Learning Community of

Practice” in Proceedings of IEEE International Conference on Teaching Assessment and Learning for Engineering, 2018, pp. 401-407. [Електронний ресурс]. Доступно: http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_158.pdf

[9] G.D. Randy, K. Heather, “Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education”, The Internet and Higher Education, vol. 7, no. 2, pp. 95-105, 2004. doi: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001.

[10] S. Noria, H. Saeed, “A systematic review of cloud computing tools for collaborative learning: Opportunities and challenges to the blended-learning environment”, Computers & Education, vol. 124, pp. 77-91, 2018. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.05.016

[11] Fahrurrozi; U. Hasanah, R.S. Dewi, “Integrated Learning Design Based on Google Classroom to Improve

Student Digital Literacy”, in 2019 5th International conference on education and technology (ICET), pp. 108111, 2019. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/W0S:000545264300021

[12] В. Биков, Д. Мікуловський, О. Моравчик, С. Свєцкі та М. Шишкіна, “Використання хмарної платформи відкритого навчання та дослідження для співпраці у віртуальних командах”, Інформаційні технології та засоби навчання, том. 76, № 2, с. 304-320, 2020. [Електронний ресурс]. Доступно: https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3706

[13] В. Олексюк, “Досвід інтеграції хмарних сервісів google apps в інформаційно-освітній простір вищого навчального закладу”. Інформаційні технології та засоби навчання, том. 35, № 3, с. 64-73, 2013. doi: https ://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.

[14] R. Stockert, T.M. Thorseth and T. Talmo, “Bringing pre-school playful learning to the university”, in 9th International Conference on Education and New Learning Technologies (EDULEARN), Barcelona, SPAIN, pp. 7914-7923, 2017. [Електронний ресурс]. Доступно: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full- record/W0S:000493048103003

[15] Д. Покришень, “Дистанційне навчання в післядипломній освіті”, Інформаційні технології та засоби навчання, том 32, № 6, 2012. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v32i6.721.

[16] L. Stan, “Specialist Training in Pedagogy - A Recurring Challenge for Adult Education. Case Study: “Al. I. Cuza” University of Ia§i”, Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 142, no. 14, pp. 220-226, 2014. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.07.691

[17] K. Saranya, M.A. English, T.Chevalier and T. Elizabeth, “Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study”, Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study [Електронний ресурс]. Доступно: http://www.languageinindia.com/april2019/saranyaselfdirectedlearning.pdf

[18] R. Mohsen, A. Karim and A. O. Hassan “The effect of the fishbowlstrategybyusing the electronicclassroom (Google classroom) on the scientific achievement of fifth-grade students in biology“, Turkish Journal of Computer and Mathem. Educ., vol.12, no.13, pp. 2610-2621, 2021. [Ел. ресурс]. Доступно: https://turcomat.org/ index.php/ turkbilmat/ article/view/ 8973/ 6981

[19] D.G. Krutka, R.M. Smits and T.A. Willhelm, “Don't Be Evil: Should We Use Google in Schools?”, Tech Trends, no. 65, pp. 421-431, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s11528-021-00599-4.

[20] K. Hallal, H. H. Hussein and T. Sami “Quick Shift from Classroom to Google Classroom: SWOT Analysis” American Chemical Society and Division of Chemical Education, Inc. 2020-09. doi:10.1021/acsjchemed.0c00624

[21] O. Spirin, T. Vakaliuk, V. Ievdokymov, and S. Sydorenko, “Criteria for selecting a cloud-based learning management system for a higher education institution”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 89, no. 3, pp. 105-120, Jun. 2022. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4958.

[22] O. Глазунова та O. Якобчик, “Проектування архітектури хмаро-орієнтованого інформаційно-освітнього середовища для підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій”, Інформаційні технології і засоби навчання, № 44(6), c. 141-156, 2014. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v44i6.n33.

[23] O. Glazunova, M. Shyshkina, “The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloudbased Learning and Research Environment”, [Електронний ресурс]. Доступно: http://ceur-ws.org/Vol- 2104/paper_158.pdf

[24] В. Олексюк, “Досвід інтеграції хмарних сервісів google apps в інформаційно-освітній простір вищого навчального закладу”, Інформаційні технології та засоби навчання, том 35 № 3, с. 64-73, 2013. doi: https ://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824.

[25] B. Charlene, “Cloud security: how to protect critical data and stay productive”, Network Security, no. 9, 2019. doi: https://doi.org/10.1016/S1353-4858(19)30110-2.

[26] U. Akcil, H. Uzunboylu and E. Kinik, “Integration of Technology to Learning-Teaching Processes and Google Workspace Tools: A Literature Review”, Sustainability, vol. 13, no. 9, 2021. [Електронний ресурс]. Доступно: https ://www.mdpi.com/2071-1050/13/9/5018

[27] O. Justine and W. Stephen Sample, “Size Charts for Spearman and Kendall Coefficients”, Biometrics & Biostatistics, vol. 11:2, 2020. doi: https://doi.org/10.37421/jbmbs.2020.11.440.

[28] F. Franceschini and D. Maisano, “Aggregating multiple ordinal rankings in engineering design: the best model according to the Kendall's coefficient of concordance”, Res Eng Design, no. 32, рр. 91-103, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s00163-020-00348-3.

[29] О. Спірін “Критерії і показники якості інформаційно-комунікаційних технологій навчання Інформаційні технології і засоби навчання”, Інформаційні технології і засоби навчання, том. 1, № 33, 2013. doi: https ://doi.org/10.33407/itlt.v33i1.788.

[30] L. Qing, “A novel Likert scale based on fuzzy sets theory”, Expert Systems with Applications, vol. 40, no. 5, pp. 1609-1618, 2013. doi: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2012.09.015.

Abstract

Deployment and administration of the cloud platform google workspace for education in an institution of higher education

Oleg M. Spirin

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Vice-Rector for Scientific Work and Digitalization of SIHE “University of Educational Management”, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine, Chief Researcher at the Department of Open Educational and Scientific Information Systems, Institute of Digitalisation of Education, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Vasyl P. Oleksyuk

PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Informatics and its Teaching Methods Volodymyr Hnatyuk Ternopil National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine, Leading Researcher at the Department of Open Educational and Scientific Information Systems

Institute of Digitalisation of Education, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Sergey P. Kasyan

PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Open Educational Systems and Information and Communication Technologies

“University of Educational Management”, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID

Svitlana V. Antoshchuk

PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Open Educational Systems and Information and Communication Technologies “University of Educational Management”, National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The article describes the development of targeted, content and technological components of the methodology for deploying and administering the Google Workspace for Education cloud platform in higher education institutions. It is determined that the technology of deployment of cloud services Google Workspace for Education involves the implementation of measures and actions, as determining the main tasks of management and educational activities of an educational institution, which should be solved by means of cloud services; analysis and evaluation of cloud services regarding the possibility and feasibility of use in the educational process; conducting a pedagogical choice of services, determining the material, organizational, human resources necessary for their deployment; designing the structure of the digital educational environment, modeling the activities of its participants; registration of an account of an educational institution and obtaining an academic license for it; configuration and configuration of cloud services; analysis, generalization of design results, decision-making on use. The developed administration technology describes the tasks of creating and configuring user accounts, group accounts, synchronizing accounts with an existing database, configuring the Gmail, Kalendar cloud service, Meet, as well as monitoring and obtaining statistical data on the use of Google Workspace for Education services. Content defined and expected results of advanced training of IT specialists, administrators of information networks of educational institutions, as well as scientific and pedagogical workers involved in the organization of distance learning. The progress and results of the expert assessment of the complexity of the implementation of the tasks of deployment and administration of the Google Workspace for Education platform and the main components of the developed methodology according to the implementation, organizational and gnostic criteria are described.

Keywords: cloud computing; Google Workspace for Education; master's and PhD training; cloud- oriented systems; deployment and administration.

References (translated and transliterated)

[1] O. Markova, S. Semerykov and A. Shyuk, "Cloud learning technologies: origins", Information Technologies and Learning Tools, no. 46 (2), pp. 29-44, 2015. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v46i2.1234. (in Ukrainian).

[2] P. Belvin, “Revitalizing Student Worker Training: Using Office 365 to Train and Manage Your Student Workforce”, in Proceedings of the 2018 ACM SIGUCCS Annual Conference, pp. 169-172, 2018. doi: https://doi.org/10.n45/3235715.3235734. (in English).

[3] C. Grevisse, S. Rothkugel, and R.A.P. Reuter, “Scaffolding support through integration of learning material”, Smart Learn. Environ, vol. 6, no. 28, pp. 1-24, 2019. doi:https://doi.org/10.1186/s40561-019-0107-0. (in English).

[4] V. Oleksyuk "Implementation of cloud computing technologies as components of the IT infrastructure of universities", Information Technologies and Learning Tools, no. 41(3), pp. 256-267, 2014. doi: https://doi. org/10.33407/itlt.v41i3.1042. (in Ukrainian).

[5] C. Litvynova, O. Spirin and L. Anikina, Office 365 cloud services, Kyiv, Ukraine, CPU "Comprint", 2015 (in Ukrainian).

[6] Choose the edition that's right for your institution, [Online]. Available: https:// edu.google.com/workspace-for- education/editions/compare-editions/ (in English).

[7] I. Martm-Herrera., J.P. Micaletto-Belda, and D. Polo Serrano, “Google Workspace as a b-learning platform. Analysis of the perceptions of the Degrees Communication”, Apertura, vol. 13, no. 2, pp. 106-123, 2021. doi: https://doi.org/10.32870/ap.v13n2.2029. (in English).

[8] Y. Zhu, Y. Zhang,and M.J. Wang, “Transnational Interactive Blended Learning -a Learning Community of Practice” in Proceedings of IEEE International Conference on Teaching Assessment and Learning for Engineering, pp. 401-407, 2018. [Online]. Available: http://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_158.pdf (in English).

[9] G. D. Randy, K. Heather, “Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education”, The Internet and Higher Education, vol. 7, no. 2, pp. 95-105, 2004. doi: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001. (in English).

[10] S. Noria, H. Saeed, “A systematic review of cloud computing tools for collaborative learning: Opportunities and challenges to the blended-learning environment”, Computers & Education, vol. 124, pp. 77-91, 2018. doi: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2018.05.016 (in English)/

[11] Fahrurrozi; U. Hasanah, R.S. Dewi, “Integrated Learning Design Based on Google Classroom to Improve Student Digital Literacy”, in 2019 5th International conference on education and technology (ICET), pp. 108111, 2019. [Online]. Available: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000545264300021 (in English).

[12] V. Bykov, D. Mikulovskyi, O. Moravchyk, S. Swiecki, and M. Shishkina, “Using the cloud platform of open learning and research for collaboration in virtual teams”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 76, no. 2, pp. 304-320, 2020. doi:https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3706. (in Ukrainian).

[13] V. Oleksyuk, "Experience of integration of Google Apps cloud services into the information and educational space of a higher educational institution.", Information Technologies and Learning Tools, vol. 35, no. 3, pp. 6473. 2013. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824. (in Ukrainian).

[14] R. Stockert, T.M. Thorseth and T. Talmo, “Bringing pre-school playful learning to the university”, in 9th International Conference on Education and New Learning Technologies (EDULEARN), Barcelona, SPAIN, 2017, pp. 7914-7923. [Online]. Available: https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000493048103003 (in English).

[15] D. Pokryshen, "Distance learning in postgraduate education", Technologies and Learning Tools, vol. 32, no. 6, 2012. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v32i6.721. (in Ukrainian).

[16] L. Stan, “Specialist Training in Pedagogy - A Recurring Challenge for Adult Education. Case Study: “Al. I. Cuza” University of Ia§i”, Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 142, no. 14, pp. 220-226, 2014. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.07.691. (in English)

[17] K. Saranya, M.A. English, T.Chevalier and T. Elizabeth, “Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study”, Promoting Self-Directed Learning through G-Suite or Google Classroom at Undergraduate Level - A Study [Online]. Available: http://www.languageinindia.com/april2019/saranyaselfdirectedleaming.pdf (in English).

[18] R. Mohsen, A. Karim and A. O. Hassan “The effect of the fishbowlstrategybyusing the electronicclassroom (Google classroom) on the scientific achievement of fifth-grade students in biology“ Turkish Journal of Computer and Mathematics Education, vol. 12, no. 13, pp. 2610-2621, 2021. [Online]. Available: https://turcomat.org/index.php/turkbilmat/article/view/8973/6981 (in English).

[19] D.G. Krutka, R.M. Smits and T.A. Willhelm, “Don't Be Evil: Should We Use Google in Schools?”, Tech Trends no. 65, pp. 421-431, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s11528-021-00599-4. (in English).

[20] K. Hallal, H. H. Hussein and T. Sami “Quick Shift from Classroom to Google Classroom: SWOT Analysis” American Chemical Society and Division of Chemical Education, Inc. 2020-09. doi:10.1021/acsjchemed.0c00624. (in English).

[21] O. Spirin, T. Vakaliuk, V. Ievdokymov, and S. Sydorenko, “Criteria for selecting a cloud-based learning management system for a higher education institution”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 89, no. 3, pp. 105-120, Jun. 2022. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v89i3.4958. (in English).

[22] O. Glazunova and O. Yakobchyk, "Designing the architecture of a cloud-oriented information and educational environment for the training of future specialists in information technologies", Information Technologies and Learning Tools, no. 44(6), pp. 141-156, 2014. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v44i6.1133. (in Ukrainian).

[23] O. Glazunova, M. Shyshkina, “The Concept, Principles of Design and Implementation of the University Cloudbased Learning and Research Environment”, [Online]. Available: http://ceur-ws.org/Vol- 2104/paper_158.pdf (in English).

[24] V. Oleksyuk, "Experience of integration of Google apps cloud services into the information and educational space of a higher educational institution", Information Technologies and Learning Tools, vol. 35, no. 3, pp. 6473. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v35i3.824. (in Ukrainian).

[25] B. Charlene, “Cloud security: how to protect critical data and stay productive”, Network Security, no. 9, 2019. doi: https://doi.org/10.1016/S1353-4858(19)30110-2. (in English).

[26] U. Akcil, H. Uzunboylu and E. Kinik, “Integration of Technology to Learning-Teaching Processes and Google Workspace Tools: A Literature Review”, Sustainability, vol.13, no. 9, 2021. [Online]. Available: https://www.mdpi.com/2071-1050/13/9/5018. (in English).

[27] O. Justine and W. Stephen Sample, “Size Charts for Spearman and Kendall Coefficients”, Biometrics & Biostatistics, vol. 11:2, 2020. doi: https://doi.org/10.37421/jbmbs.2020.11.440. (in English).

[28] F. Franceschini and D. Maisano, “Aggregating multiple ordinal rankings in engineering design: the best model according to the Kendall's coefficient of concordance”, Res Eng Design, no. 32, рр. 91-103, 2021. doi: https://doi.org/10.1007/s00163-020-00348-3. (in English).

[29] [О. Spirin "Criteria and indicators of the quality of information and communication technologies of education Information technologies and means of education", Information Technologies and Learning Tools, vol. 1, no. 33, 2013. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v33i1.788. (in Ukrainian).

[30] L. Qing, “A novel Likert scale based on fuzzy sets theory”, Expert Systems with Applications, vol. 40, no. 5, pp. 1609-1618, 2013. doi: https://doi.org/10.1016/j.eswa.2012.09.015. (in English).

Размещено на Allbest.ru