Теоретичні та практичні аспекти психологічного супроводу молодших школярів в умовах інклюзивного навчання

Размещено на http://allbest.ru

Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету,

Теоретичні та практичні аспекти психологічного супроводу молодших школярів в умовах інклюзивного навчання

Чекаловська Галина Збиславівна кандидат економічних наук,

доцент кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін,

Баранівська Анастасія Олегівна студентка

м. Чортків



Анотація

Інклюзивна освіта - це унікальний процес доступної освіти для кожного, в рамках якого ліквідовуються бар'єри, пов'язані з несхожістю учнів, та створюються умови саморозкриття потенціалів, закладених у людині.

Термін «інклюзивна освіта» був запропонований ЮНЕСКО для того, щоб наголосити на необхідності спеціальних зусиль, які повинні бути зроблені оточенням (адміністрацією установ, педагогами, дітьми) для того, щоб людина з особливими освітніми потребами була включена до системи освіти та мала рівні можливості з іншими.

Впровадження інклюзивної освіти сприяє реструктуризації культури закладу освіти, захоплюючи у свій процес всіх: викладацький склад, психологів, соціальних педагогів, учнів та їхніх Сутність психологічного супроводу, який зорієнтований на дитину полягає у такій допомозі й підтримці, в основі якої лежить збереження максимальної волі й відповідальності суб'єктів супроводу за вибір варіантів вирішення актуальної проблеми розвитку дитини.

Зазначено, що психологічний супровід - це складний багатогранний процес, в якому створюються соціально-психологічні та інші умови для повноцінного розвитку особистості дитини з особливими освітніми потребами в рамках її індивідуальних психолого-педагогічних та вікових можливостей у конкретному освітньому просторі. Він націлений на надання реальної допомоги дітям з особливими освітніми потребами в оволодінні знаннями, вміннями, навичками, у формуванні комунікативного досвіду у спільній діяльності, надання впливу на успішність дитини у всіх видах діяльності (грі, навчанні, праці).

Для виявлення змісту психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами та його результативності було проведено дослідження, отримані результати якого дозволили зробити висновок про результативність запропонованих напрямів психологічного супроводу та їх зміст.

Ключові слова: психологічний супровід, інклюзія, інклюзивне навчання, інклюзивне освітнє середовище, особа з особливими освітніми потребами.



Abstract

Theoretical and practical aspects of psychological support of younger schoolchildren in the conditions of inclusive education

Chekalovska Halyna Zbyslavivna Candidate of economic sciences, associate professor of the department of fundamental and special disciplines, Chortkiv educational and scientific institute of entrepreneurship and business of the West Ukrainian National University, Chortkiv,

Baranivska Anastasiya Olehivna Student, Chortkiv educational and scientific institute of entrepreneurship and business of the West Ukrainian National University, Chortkiv,

Inclusive education is a unique process of accessible education for everyone, within the framework of which barriers associated with the dissimilarity of students are eliminated and conditions are created for the self-discovery of the potential inherent in a person. The term "inclusive education" was proposed by UNESCO in order to emphasize the need for special efforts that must be made by the environment (institution administration, teachers, children) so that a person with special educational needs is included in the education system and has equal opportunities with by others The introduction of inclusive education contributes to the restructuring of the culture of the educational institution, involving everyone in its process: the teaching staff, psychologists, social pedagogues, students and their children. subjects of support for the choice of solutions to the actual problem of the child's development.

It is noted that psychological support is a complex multifaceted process in which socio-psychological and other conditions are created for the full development of the personality of a child with special educational needs within the framework of his individual psychological-pedagogical and age-related capabilities in a specific educational space.

It is aimed at providing real assistance to children with special educational needs in mastering knowledge, abilities, skills, in forming communicative experience in joint activities, providing influence on the child's success in all types of activities (play, study, work).

To identify the content of psychological support for younger schoolchildren with special educational needs and its effectiveness, a study was conducted, the results of which allowed us to draw a conclusion about the effectiveness of the proposed areas of psychological support and their content.

Keywords: psychological support, inclusion, inclusive education, inclusive educational environment, person with special educational needs.



Вступ

Постановка проблеми. Інклюзивна освіта набуває все більш широких масштабів. В Україні вона підтримана законодавчо, обґрунтована міжнародними вимогами та процесами світової педагогічної практики. Закордонний досвід показує, що цей проєкт потребує багато часу та участі всіх суб'єктів освіти. Сьогодні інклюзивна освіта - це термін, що вживається для опису процесу освіти дітей, які мають не тільки фізичні, а й соціальні, емоційні, та мовні особливості. Ці діти, які мають особливі освітні потреби, повинні бути також включені в цілісний освітній процес, процес розвитку та соціалізації. Інклюзивна освіта розвиває методологію, спрямовану на дітей та визнає, що всі діти - індивідууми з різними потребами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням психологічного супроводу освітнього процесу займаються вітчизняні та зарубіжні науковці: М.Р. Бітянова, Б.С. Братусь, О.С. Газман, І.В. Дубровіна, А.В. Мудрік, С.Д. Поляков, Н.Ю. Синягіна, В.І. Слобідчиків, А.Т. Цукерман, Л.М. Шипіцина, І.С. Якиманська та ін. Проблема психологічного супроводу сімей, які виховують дитину з порушеннями в розвитку за останні роки привернула увагу та була розглянута у працях вітчизняних вчених Л. Гречко, В. Кобильченка, І. Мамайчук, О. Романенко, Т. Сак, Т. Скрипник та ін.).

Мета статті - дослідження теоретичних та практичних аспектів психолого-педагогічного супроводу молодших школярів з особливими потребами в умовах інклюзивної освіти.



Виклад основного матеріалу

Поняття «інклюзивна освіта» розглядається у зарубіжній літературі з різних позицій:

- як філософська категорія, фундаментальною основою якої є визнання суспільством та школою унікальності та цінності кожного учня незалежно від його індивідуальних відмінностей [1];

- як процес та практика спільного навчання у закладах освіти, розташованих поруч із місцем проживання, з наданням необхідної підтримки [2];

- як єдине природне освітнє середовище, в умовах якого всі школярі навчаються за однією освітньою програмою, необхідна допомога та підтримка надається всім дітям безпосередньо у загальному класі; всі учні визнаються унікальними та приймаються один одним; планування та реалізація освітніх стратегій здійснюється командою педагогів [3];

- як невід'ємний компонент сучасної освітньої парадигми, який розуміється як системоутворюючий стрижень внутрішньошкільної організації, її цілей, системи установок та повсякденних заходів (H. Levin) [4].

В Україні створена необхідна регламентуюча та фундаментальна теоретико-методологічна база для інтеграції ідеї інклюзії у систему загальної освіти.

У Законі України «Про освіту» зазначено таке тлумачення термінів:

- «Інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципі недискримінації, врахуванні багатоманітностей людини, ефективному залученні та включенні до освітнього процесу всіх його учасників» [5];

- «Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти, ураховуючи їхні потреби та можливості» [5];

- «Особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі для забезпечення її права на освіту» [5].

Діти з особливими освітніми потребами - це категорії дітей, які потребують додаткової тимчасової чи постійної підтримки в освітньому процесі для забезпечення їхніх основних прав і свобод, та права на освіту, зокрема. інклюзивний освіта психологічний школяр

У міжнародних правових документах, багатьох країн загально вживаним є термін «діти з особливими потребами» («Children with Special Needs»). У цьому термінологічному визначенні «передбачено зміщення акцентів з фіксації недоліків і порушень у дітей, відхилень від норми до визнання їхніх особливих потреб».

На сучасному етапі в Україні спостерігається значне збільшення кількості учнів, які одержують освіту в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти. Це, в першу чергу, пов'язано з вдосконаленням нормативно-правового забезпечення освіти дітей з особливими освітніми потребами, а також із збільшенням числа батьків, які віддають перевагу навчанню дитини в закладі освіти, який знаходиться за місцем проживання родини.

За шість навчальних років у 8 разів зросла кількість школярів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти (з 4180 школярів у 2016/2017 н. р. до 32686 учнів у 2021/2022 н. р.). За шість років у 8,5 разів зросла кількість інклюзивних класів (з 2 715 класів у 2016/2017 н. р. до 23216 класів у 2021/2022 н. р.) в 5,5 разів зросла кількість шкіл з інклюзивними класами (з 1 518 у 2016/2017 н. р. до 8451 у 2021/2022 н. р.) (рис. 1.).

Дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців свідчать про те, що навчання в інклюзивних класах не тільки корисне як для дітей з особливими освітніми потребами, але і для інших учнів класу, членів їхніх сімей та суспільства загалом.

Відповідно до статті 23 Конвенції про права дитини зазначено, що «розумово чи фізично неповноцінна дитина повинна проводити повноцінне гідне життя в умовах, які забезпечили б її гідність, сприяли впевненості в собі і полегшували б активну участь у житті суспільства» [6]. Згідно з цим документом: «Для здійснення корекції порушень у фізичному та психічному розвитку учнів з особливими освітніми труднощами має проводитися відповідна корекційно-педагогічна діяльність, яка є складним психофізіологічним і соціально-педагогічним явищем, що охоплює весь освітній процес. Таким чином, корекційно-розвивальна робота вирішує специфічні завдання, зумовлені особливостями психофізичного розвитку учнів» [6].

Рис. 1. Кількість учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивних класах, інклюзивних класів та шкіл, в яких функціонують інклюзивні класи Примітка. Побудовано за даними [7]

Тому психологічний супровід молодших школярів з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання має бути орієнтований на психолого-педагогічну корекцію і компенсацію відхилень у розвитку та формування початкової грамотності.

Основним завданням психологічного супроводу є облік індивідуально- особистісних особливостей дитини е процесі навчання. Психологічний супровід -це тривалий процес, який ґрунтується на ідеях посилення суб'єктності партнерів зі спілкування та розкриття творчого потенціалу особи. Основна мета психологічного супроводу спрямована на максимальне сприяння особистісному та професійному самовизначення учня у процесі навчання та виховання. Для учнів з особливими потребами важливо створити такі умови, які сприятимуть реалізації їх особистісного потенціалу, успішної інтеграції у суспільство та професійного самовизначення.

Для успішного освоєння індивідом соціального досвіду необхідним є його активність, включеність у діяльність. Таким чином, школяр з особливими потребами в освіті, включаючись до соціальних взаємовідносин у навчальній та інших видах діяльності, які організовані з урахуванням вищезазначених умов, проявляються як суб'єкти цієї діяльності в поведінці, саморегуляції, що забезпечують: актуалізацію психічних можливостей, компенсацію недоліків, регулювання індивідуальних станів у зв'язку із завданнями та подіями діяльності.

Спільні зусилля з боку школи, родичів та друзів «особливого» учня можуть підштовхнути його до діяльності, до активної та охочої участі у житті класу. Але оскільки особливу дитину чекає входження у різноманітні колективи, то може підвищитися ймовірність непорозуміння та конфліктів. Крім того, при спілкуванні з малознайомими людьми зростає роль поведінкових імперативів та знижується суб'єктивна цінність особистісних особливостей: у багатьох випадках вони не розглядаються як виправдання нетипових дій або слів.

Визначення психологічного супроводу в контексті інклюзивної освіти пропонують С. Миронова, О. Гаврилов та М. Матвєєва [8]. Дослідники вважають, що «психологічний супровід дитини з особливостями психофізичного розвитку - це взаємоузгоджена комплексна діяльність мультидисциплінарної команди фахівців і батьків дитини, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини; засвоєнню нею знань, умінь і навичок; успішній адаптації, реабілітації; її самореалізації та інтеграції в соціум» [8, С. 69].

Психолого-педагогічний супровід в умовах інклюзивного навчання закладів загальної середньої освіти виконує наступні функції:

1) компенсаторна функція полягає у створенні умов, що забезпечують розвиток дитини з особливими освітніми потребами поряд зі здоровими дітьми, але з використанням для цього інших, ніж у здорової дитини шляхів та засобів, «перетворення мінусів дефекту у плюси компенсації»;

2) стимулююча функція спрямована на активізацію дитини в процесі спілкування у суспільстві здорових дітей;

3) розвиваюча функція передбачає створення умов для нормальної соціалізації дітей з особливими освітніми потребами у суспільстві здорових дітей;

4) корекційна функція виступає процесом психолого-педагогічної підтримки, маючи на увазі корекцію травмуючих впливів на дитину та нейтралізацію факторів, що викликають психологічні наслідки [9].

Здійснення психологічного супроводу учня з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої освіти, сприяє соціалізації вихованця та успішного засвоєння навчального матеріалу. При цьому потрібне дотримання низки умов:

- прийняття факторів, що зумовлюють наявність в учня особливих освітніх потреб та їх вплив на специфіку оволодіння навчальною програмою та участь у житті суспільства;

- орієнтація на суб'єктне включення учня та його сім'ї у загальний процес освітньої інклюзії;

- створення спеціального розвиваючого середовища, організація якого залежить від освітян.

Психологічний супровід учнів з особливими освітніми потребами в умовах школи треба проводити за чотирма напрямками:

1) адаптаційний етап - провести роботу з дитиною та членами її сім'ї на етапі вступу до школи,

2) надання психологічної підтримки дитині в умовах школи з метою розвитку її комунікації,

3) надання індивідуальної психологічної допомоги дитині з особливими освітніми потребами у процесі її навчання,

4) робота з педагогічним колективом.

З метою виявлення результативності змісту психологічного супроводу молодших школярів за умов інклюзивного навчання проведено наукове дослідження.

В Дослідженні взяли участь 145 учнів початкових класів у віці 9-10 років. 124 осіби - школярі, які не мають особливих освітніх потреб, 21 особа-школярі з особливими освітніми потребами.

В рамках дослідження було використано три методики:

1) «Тест шкільної тривожності Філіпса». Мета - вивчення рівня та характеру тривожності, пов'язаної зі школою у дітей молодшого шкільного віку. Тест складається з 58 питань. На кожне запитання потрібно однозначно відповісти «Так» або «Ні». Даний питальник дозволяє оцінити не лише загальний рівень шкільної тривожності, а й особливості переживання, пов'язані з різними напрямками шкільного життя;

2) анкета з метою оцінки рівня шкільної мотивації Н. Лусканової. Мета - визначення рівня шкільної мотивації. Анкета містить 10 запитань та три варіанти відповідей. Для можливості диференціювання дітей за рівнем мотивації була розроблено систему бальних оцінок: відповідь дитини, що свідчить про її позитивне ставлення до школи оцінюється у 3 бали; нейтральна відповідь (не знаю, буває по-різному тощо) оцінюється в 1 бал; відповідь, що дозволяє робити висновки про негативне ставлення дитини до тієї чи іншої шкільної ситуації оцінюється в 0 балів. Визначається 5 рівнів мотивації: високий рівень шкільної мотивації, навчальної активності; хороша шкільна мотивація; позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше позанавчальною діяльністю; низька шкільна мотивація; негативне ставлення до школи, шкільна дезадаптація;

3) методика діагностики рівня задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в школі (опитування). Мета - визначення рівня задоволеності умовами предметного середовища та організації освітнього процесу.

4) Опитування складається з 10 запитань із відповідями «так» чи «ні». Оцінка результатів: кожна позитивна відповідь відзначається знаком «+». Підраховується кількість відповідей, відзначених знаком «+». 1-4 позитивних відповідей свідчить про низький рівень задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу; 5-8 позитивних відповідей - про достатній рівень задоволеності; 9-10 позитивних відповідей - про високий рівень задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу.

Проаналізуємо результати діагностики на констатуючому етапі дослідження.

Результати діагностики з «Тесту шкільної тривожності Філіпса» відображено у таблиці 1.

Таблиця 1

Результати діагностики з «Тесту . шкільної тривожності Філіпса» (%)

	Рівень шкільної тривожності
	Низький	Середній	Високий
Рівень шкільної тривожності молодших школярів	-	30	70
Рівень шкільної тривожності молодших школярів з особливими освітніми потребами	60	20	20

З таблиці 1 видно, що загальний рівень шкільної тривожності у молодших школярів з особливими освітніми потребами у більшості на високому рівні - 70%, тобто загальний емоційний стан, пов'язаний із різними формами його включення у життя школи, вони зі знаком мінус. Тоді як в інших молодших школярів - 20%. Низький рівень шкільної тривожність виявлено у 60% молодших школярів, тобто їх емоційний стан спокійніший у школі.

Проаналізуємо результати діагностики молодших школярів, отримані за анкетою з метою оцінки рівня шкільної мотивації (Н.Г. Лусканова) (табл. 2.).

Таблиця 2

Результати діагностики молодших школярів, виявлені за анкетою для оцінки рівня шкільної мотивації (Н.Г. Лусканова) (%)

	Рівень шкільної мотивації
	Низький	Хороший	Позитивний	Високий
Рівень шкільної мотивації молодших школярів	5	25	45	25
Рівень шкільної мотивації молодших школярів з особливими освітніми потребами	40	50	10

У 40% молодших школярів з особливими освітніми потребами низький рівень шкільної мотивації, у молодших школярів низький рівень мотивації лише 5%. Ці діти відвідують школу неохоче, прагнуть пропускати уроки. Зазнають труднощів у навчальній діяльності. У 50% молодших школярів з особливими освітніми потребами хороша шкільна мотивація та відношення до школи, а у молодших школярів хороша мотивація та позитивне ставлення до школи виявлено лише у 25% дітей. Тобто цих учнів школа приваблює більше позанавчальною діяльністю.

Позитивне ставлення до школи показали лише 10% молодших школярів з особливими освітніми потребами, а серед молодших школярів таких виявлено 45% людей. Ці учні початкових класів досить благополучно почуваються в школі, проте частіше ходять до школи, щоб спілкуватися з друзями, з учителем. Пізнавальні мотиви у них сформовані меншою мірою та навчальний процес їх мало приваблює.

Високий рівень шкільної мотивації та активності виявлено у 25% молодших школярів, а серед молодших школярів з особливими освітніми потребами його не виявлено. Ці учні відрізняються наявністю високих пізнавальних мотивів, прагненням успішно виконувати всі поставлені завдання. Вони чітко дотримуються вказівок вчителя, сумлінні та відповідальні, хвилюються, якщо отримують незадовільні оцінки чи зауваження з боку вчителя.

Результати, отримані за методикою діагностики рівня задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в загальноосвітній школі (Опитування) подано в табл. 3.

Таблиця 3

Результати діагностики молодших школярів, отримані за методикою діагностики рівня задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в закладі освіти (%)

	Рівень шкільної тривожності
	Низький	Середній	Високий
Рівень задоволеності молодших школярів умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в закладі освіти	20	30	50
Рівень задоволеності молодших школярів з особливими освітніми потребами умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в закладі освіти	50	50

Високий рівень задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу освітній установі виявлено лише у молодших школярів без особливих освітніх потреб 50%. Але ж у них виявлений і низький рівень задоволеності що становить 20%.

Тобто серед цієї категорії піддослідних, яким подобається у школі, вони вважають, що там чисто, добре годують, вони не втомлюються на заняттях і не нудно в школі. І є діти з протилежним поглядом.

Але з тим, що у школі складно вчитися, погано годують, багато різних складних заходів, мало можливості пограти, складні домашні завдання тощо, згідні 50% дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами.

Аналіз результатів констатуючого етапу показав, що є значні відмінності у шкільній мотивації, тривожності та рівні задоволеністю школою у школярів з особливими освітніми потребами та звичайних молодших школярів. Відповідно для цієї категорії учнів початкових класів необхідно створити такі психологічні умови, щоб дані показники були значно вищими.

Нами було впроваджено програму психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання.

Програма психологічного супроводу, спрямована на адаптацію таких дітей, значною мірою сприяє забезпечення адекватних умов життєдіяльності та ефективного розвитку особистості.

Шкільна адаптація молодших школярів з особливими освітніми потребами повинна забезпечуватися комплексною програмою психологічного супроводу. Завданнями програми є:

а) забезпечення самопізнання особистістю своїх особливостей та її розвитку;

б) навчання конструктивної взаємодії з оточуючими;

г) підготовка батьків та педагогів до надання сприяння молодшим школярам з особливими освітніми потребами у шкільній адаптації.

Програма також включає інформаційний, перцептивний та інтерактивні блоки.

Інформаційний блок передбачає проведення циклу занять, лекцій та групових дискусій, час яких діти з особливими освітніми потребами та молодші школярі знайомляться та взаємодіють.

Перцептивний блок передбачає здійснення психологічного консультування дітей та їх батьків та спрямований на пізнання молодших школярів з особливими освітніми потребами особливостей своєї особистості, навчання їх прийомів саморегуляції та підвищення педагогічної компетентності батьків.

Інтерактивний блок проводиться у позаурочний час та спрямований на навчання молодших школярів з особливими освітніми потребами способам конструктивної взаємодії з оточуючими та формування у них необхідних способів поведінки в різних ситуаціях. Як основні форми роботи з цього блоку використовуються різноманітні тренінги [10].

Мета психологічного супроводу: пошук та практичне впровадження сучасних підходів до роботи з молодшими школярами з особливими освітніми потребами, оптимальних форм та методів взаємодії для зміцнення відносин з педагогами та однолітками, що зумовлюють істотні зміни у системі освіти школи, які забезпечують реалізацію та захист права дитини на здобуття освіти.

Програма психологічного супроводу включає три етапи.

Перший етап - «Підготовчий».

1) збирання та аналіз інформації, необхідної для запуску програми;

2) аналіз ефективності існуючих підходів, форм та методів роботи в інклюзивній освіті з молодшими школярами з особливими освітніми потребами, здійснення пошуку зразків соціально-педагогічних рішень, які мають випереджаючий характер і можуть бути використані для реалізації програми;

3) створення банку передових соціально-педагогічних технологій;

4) розробка методичних матеріалів, що забезпечують досягнення основних напрямів роботи освітньої установи:

- індивідуальна карта молодшого школяра;

- технологія роботи із сім'єю, з педагогами;

- конспекти лекцій для батьківського лекторію (інформаційний бюлетень);

- підготовка діагностичного інструментарію для оцінки результатів психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами;

- підготовка методичних рекомендацій соціальному педагогові, класному керівнику з організації психологічного супроводу сім'ї та молодшого школяра.

Після завершення підготовчого етапу програми передбачаємо її презентацію на педагогічній раді та представлення рецензентам для проведення зовнішньої експертизи.

Другий етап - «Організаційно-дослідницький» - передбачає реалізацію основних напрямів Програми.

«Підсумковий етап» є заключним у реалізації програми.

На цьому етапі відбувається: проведення діагностики ефективності реалізації основних напрямів; корекція несприятливих тенденцій розвитку у молодших школярів з особливими освітніми потребами.

Підсумковий етап завершується обговоренням результатів реалізації Програми на педагогічній раді.

Основні напрямки програми.

Аналітико-прогностичне спрямування програми включає:

- вивчення історії дитини;

- збирання первинної інформації про дитину через різні джерела;

- діагностика сімейного благополуччя, виявлення та аналіз факторів, що зумовлюють соціальну ситуацію у сім'ї;

- заповнення індивідуальної картки дитини;

- формування банку даних про молодших школярів з особливими освітніми потребами;

- складання індивідуальної траєкторії розвитку молодших школярів з особливими освітніми потребами за умов інклюзивної освіти;

- виявлення відносин молодших школярів з особливими освітніми потребами із однокласниками, освітянами.

Просвітницький напрямок включає:

- організацію просвітницької роботи з оволодіння батьками психолого- педагогічними знаннями у галузі інклюзивної освіти;

- організацію правового всенавчання для батьків;

- знайомство з позитивним досвідом виховання молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти;

- надання практичної допомоги та психолого-педагогічної підтримки батькам та дітям.

Організаційно-координуючий напрямок включає:

- здійснення посередницької роботи у важкій для сім'ї та дитини ситуації;

- мобілізацію потенційних можливостей сім'ї та дитини;

- розробка та спільне виконання плану дій щодо успішного включення молодших школярів з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього процесу.

Консультаційний напрямок діяльності включає:

- проведення індивідуальних консультацій з сім'єю щодо актуальних для неї проблемам;

- проведення індивідуальних консультацій з молодшими школярами з особливими освітніми потребами, що виникають у процесі взаємодії.

Таким чином, реалізація заходів, передбачених Програмою психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами, дозволить:

1) організувати соціально-педагогічну, соціально-психологічну підтримку

дітей;

2) досягти максимально можливого підвищення рівня психолого- педагогічної компетентності педагогів та батьків, їх правової грамотності шляхом реалізації психолого-педагогічної освіти; пропаганди безпечного освітнього середовища;

3) розвинути пропаганду позитивного досвіду інклюзивної освіти з прикладу молодших школярів з особливими освітніми потребами.

На заключному етапі, було проведено аналіз результатів повторної діагностики молодших школярів з особливими освітніми потребами за описаними вище методиками: «Тест шкільної тривожності Філліпса», Анкета з оцінки рівня шкільної мотивації Н.Лускановой, Методика діагностики рівня задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу закладу освіти (опитування).

Метою даної роботи було виявлення результативності змісту психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами.

Так, результати діагностики «Теста шкільної тривожності Філліпса» (рис. 2.), на заключному етапі.

Рис. 2. Результати молодших школярів з особливими освітніми потребами, отримані за «Тестом шкільної тривожності Філіпса» до та після реалізації програми супроводу

Рівень шкільної тривожності у молодших школярів з особливими освітніми потребами після реалізації програми психологічного супроводу змінився. Більше стало молодших школярів із середнім рівнем шкільної тривожності навіть є учні, у яких виявлено низький рівень - 20%. Значно знизилася кількість молодших школярів з особливими освітніми потребами з високим рівнем шкільної тривожності.

Порівняємо результати діагностики молодших школярів з особливими освітніми потребами до та після реалізації програми психологічного супроводу за оцінкою рівня шкільної мотивації Н. Лусканової (Рис. 3).



Рис. 3. Результати молодших школярів з особливими освітніми потребами, отримані по Анкеті для оцінки рівня шкільної мотивації Н. Лусканової до та після програми супроводу

Після реалізації програми у 10% молодших школярів з особливими освітніми потребами мотивація стала високою. Позитивне ставлення до школи виявлено вже 40% дітей. При цьому у 10% залишився низький рівень шкільної мотивації після реалізації програми супроводу.

Порівняємо результати діагностики молодших школярів з особливими освітніми потребами, отримані за Методикою діагностики рівня задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в закладі освіти (Рис. 4).

Рис. 4. Результати діагностики молодших школярів з особливими освітніми потребами, отримані за методикою діагностики рівня задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу в закладі освіти до та після програми



Після реалізації програми психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього процесу рівень задоволеності умовами предметного середовища та організацією освітнього процесу став високим у 30% молодших школярів. Хоча до неї його не було виявлено. При цьому низький рівень задоволеності змінився, але лишився у 20% молодших школярів з особливими освітніми потребами.

Отже, після проведеного дослідження рівень шкільної тривожності та мотивації, рівень задоволеності умовами освіти, змінився. Молодші школярі з особливими освітніми потребами стали спокійнішими і мотивовані отримання знань. Значні зміни відбулися: у зниженні шкільної тривожності з 70% на 20%; підвищився рівень шкільної мотивації; підвищився рівень задоволеності умовами предметного середовища та організації освітнього процесу в закладі освіти.



Висновки

Актуальність дослідження проблеми психологічного супроводу молодших школярів в умовах інклюзивного навчання на прикладі молодших школярів з особливими освітніми потребами обумовлена, по-перше, вимогами суспільства до освіти.

По-друге, розбіжністю у поглядах вчених на зміст психологічного супроводу молодших школярів за умов інклюзивного навчання на прикладі молодших школярів з особливими освітніми потребами.

По-третє, відсутністю системної роботи з психологічного супроводу молодших школярів із особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання.

Інклюзивна освіта будується на вихованні національної та особистої гідності, громадянської свідомості, що надає впевненості у своїх силах, тим самим мотивуючи дітей перебувати в соціумі разом з іншими людьми. У нашому випадку молодшим школярам з особливими освітніми потребами.

В рамках інклюзивної освіти створюються об'єктивні умови для розширення у таких дітей знань, набуття ними досвіду, оволодіння соціальними ролями, способами пізнавальної, професійної та соціально- культурної діяльності, що дозволяє молодшому школяру реалізувати свій соціальний та творчий потенціал. Однією із таких умов є організація психологічного супроводу цієї категорії дітей.

Психологічний супровід - це складний багатогранний процес, в якому створюються соціально-психологічні та інші умови для повноцінного розвитку особистості дитини з особливими освітніми потребами в рамках її індивідуальних психолого-педагогічних та вікових можливостей у конкретному освітньому просторі.

Він націлений на надання реальної допомоги дітям з особливими освітніми потребами в оволодінні знаннями, вміннями, навичками, у формуванні комунікативного досвіду у спільній діяльності, надання впливу на успішність дитини у всіх видах діяльності (грі, навчанні, праці).

Для виявлення змісту психологічного супроводу молодших школярів з особливими освітніми потребами та його результативності нами було проведено дослідження на базі загальноосвітніх шкіл.

Отримані результати дозволили зробити висновок про результативність запропонованих напрямів психологічного супроводу та їх зміст.

Дане дослідження не є вичерпним, надалі планується вивчення змісту психологічного супроводу батьків молодших школярів з особливими освітніми потребами.



Література

1. Renzaglia, A. The impact of teacher education on the beliefs, attitudes, and dispositions of preservice special educators / A. Renzaglia // Teacher Education and Special Education. - 1997. - Vol. 20. - P. 360-377.

2. Arends, R. Learning to teach / R. Arends - New York: McGraw-Hill

3. Billingsley F., Jackson L. & Ryndak D. L. (2000). Defining School Inclusion for Students With Moderate to Severe Disabilities: What Do Experts Say? Exceptionality 2220, 8(2). 101-116.

4. Levin, H. M. Doing What Comes Naturally: Full Inclusion in Accelerated Schools. In Inclusion and School Reform: Transforming America's Schools / H. M. Levin // in D. K. Lipsky, Gartner, A. Baltimore: Paul H. Brookes Publishing Company, 1997

5. Закон України «Про освіту». Відом. Верховної Ради. 2017. № 38-39. 380 с.

6. Конвенція про права дитини (20 листопада 1989 року) URL: https://zakon. rada.gov.ua/ laws/show/995_021#Text

7. Офіційний сайт ДНУ «Інститут освітньої аналітики». URL: https://iea.gov.ua /wp- content/uploads/2020/04/Spetsshkoli-19-20.pdf.

8. Миронова C. П., О. В. Гаврилов, M. П. Матвєєва Основи корекційної педагогіки : навчально-методичний посібник. Кам'янець- Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2010. 264 c.

9. Індекс інклюзії: розвиток навчання та участі в життєдіяльності шкіл : посіб. / Тоні Бут; пер. з англ. Київ : ТОВ Видавн. дім «Плеяди», 2015. 190 с.

10. Освіта дітей з особливими потребами: від інституалізації до інклюзії : збірник тез доповідей / редкол.: Н. І. Лазаренко (голова) та ін. Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2016. 420 с.



References

1. Renzaglia, A. (1997). The impact of teacher education on the beliefs, attitudes, and dispositions of preservice special educators. Teacher Education and Special Education, 20, 360-377 [in English].

2. Arends, R. Learning to teach. New York: McGraw-Hill [in English].

3. Billingsley, F., Jackson, L. & Ryndak, D. L. (2000). Defining School Inclusion for Students With Moderate to Severe Disabilities: What Do Experts Say? Exceptionality. 2220, 8(2), 101-116 [in English].

4. Levin, H. M. (1997). Doing What Comes Naturally: Full Inclusion in Accelerated Schools. In Inclusion and School Reform: Transforming America's Schools. Paul H. Brookes Publishing Company [in English].

5. Zakon Ukr. «Pro osvitu» [ Law of Ukr. "On Educat."]. (2017). Vidom. Verkh. Rady Ukr. - Bulletin of Verkh. Rada of Ukraine. Kyiv: Parlam. vyd-vo [in Ukr.].

6. Konvencija pro prava ditini (20 listopada 1989 roku) [Convention on the Rights of the Child (November 20, 1989)]. (n.d). zakon. rada.gov.ua Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text [in Ukrainian].

7. Oficijnij sajt DNU «Institut osvitn'oп analitiki» [The official website of DNU "Institute of Educational Analytics".]. iea.gov.ua Retrieved from https://iea.gov.ua /wp- content/uploads/2020/04/Spetsshkoli-19-20.pdf [in Ukrainian].

8. Mironova, C. P., Gavrilov, O.V. , Matveeva, M. . (2010). Osnovi korekc. ped-ki [Basics of correc. ped.]. Kam.- Podi.l. nacion. univer.t im. I. Ogienka [in Ukr.].

9. Toni, But (2015). Indeks inkljuziп: rozvitok navchannja ta uchasti v zhittedijal'nosti shkil [Index of inclusion: development of learning and participation in school life]. Kiпv : TOV Vidavnichij dim «Plejadi» [in Ukrainian].

10. Lazarenko, N. I. (2016). Osvita ditej z osoblivimi potrebami: vid institualizaciп do inkljuziп [Education of children with special needs: from institutionalization to inclusion]. Vinnicja: TOV firma «:Planer» [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru

...