Формування навичок музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Бердянський державний педагогічний університет

Формування навичок музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти

Леся Мороз-Рекотова,

кандидат педагогічних наук, доцент

м. Бердянськ

Abstract

FORMATION OF MUSIC SKILLS

OF A PRE-SCHOOL EDUCATIONAL INSTITUTION TEACHER

Lesia MOROZ-REKOTOVA,

Candidate of Pedagogical

Sciences, Associate Professor

Berdiansk State Pedagogical

University,

Berdi'ansk,

The article raises the issue of the importance of teaching future educators of preschool education to music, as a form of music lessons at a non-professional level. The results of a pilot study on the knowledge of elementary music theory of higher education students at the beginning of the discipline are presented. The necessity of mastering the elementary theory of music by future specialists of preschool education is substantiated. A brief analysis of the content of educational programs of the obligatory component of the educational program of the specialty 012 Preschool education «Theory and methods of music education» is given. The role of an educator in the musical education of preschool children is revealed, in particular in the organization and management of independent musical activity of children, the formation of competencies provided by the Standard of preschool education of Ukraine. The necessity of having a musical diploma in the music- educational work of an educator with preschool children is illustrated. The purpose, functions and specific features of music making in professional training of the future specialist of preschool education are given. Types of music making by genre (instrumental and choral), by type of organization (individual, group and collective), by level (professional, amateur), by form of activity (county, intermediate, active) are revealed. The necessity of music making of future educators of preschool institutions with reliance on the system of elementary music making by Karl Orff is substantiated. An approximate structure of seminars with the use of music by future educators of preschool institutions is given. The peculiarities of the content and technical support of these classes in the conditions of the audience are described. The list of mobile applications and online services for distance learning is given. The list of music skills of future educators of preschool institutions is indicated. The interconnected directions of elementary music making are concretized. The sequence of the process of learning elementary music making is determined.

Key words: making music, music education, elementary music theory, types of children's music activities, future educator of preschool education.

Анотація

У статті порушено питання важливості навчання майбутніх вихователів закладів дошкільної' освіти музикуванню як форми занять музикою на непрофесійному рівні. Представлено результати пілотного дослідження щодо знання елементарної теорїї музики здобувачів вищої освіти на початку вивчення дисципліни. Обґрунтовано необхідність опанування елементарної теорїї музики майбутніми фахівцями дошкільної освіти. Подано стислий аналіз змісту навчальних програм обов'язкової компоненти освітньої' програми спеціальності 012 Дошкільна освіта «Теорія і методика музичного виховання». Розкрито роль вихователя в музичному вихованні дітей дошкільного віку, зокрема в організації та керівництві самостійної музичної' діяльності дітей, формуванні компетентностей, передбачених Стандартом дошкільної освіти України. Проілюстровано необхідність володіння музичною грамотою в музично-освітній роботі вихователя з дітьми дошкільного віку. Подано мету, схарактеризовано функції та специфічні особливості музикування в професійній підготовці майбутнього фахівця дошкільної' освіти. Розкрито види музикування за жанром (інструментальне та хорове), за видом організації (індивідуальне, групове та колективне), за рівнем (професійне, аматорське), за формою діяльності (комітатне, проміжкове, активне). Обґрунтовано необхідність музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної' освіти з опертям на систему елементарного музикування Карла Орфа. Подано орієнтовну структуру проведення семінарських занять з використанням музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Описано особливості змістового наповнення та технічного забезпечення цих занять в умовах проведення в аудиторії. Подано перелік мобільних застосунків та онлайн-сервісів, для використання в умовах дистанційної форми навчання. Зазначено перелік умінь музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Конкретизовано взаємопов'язані напрями елементарного музикування. Визначено послідовність процесу навчання елементарного музикування.

Ключові слова: музикування, музичне виховання, елементарна теорія музики, види дитячої музичної діяльності, майбутній вихователь закладу дошкільної' освіти.

Вступ

В умовах реалізації принципу дитиноцентризму, декларованого Державним стандартом дошкільної освіти України, актуальності набуває проблема музикування дітей як потужного інструменту гармонійного розвитку особистості. Музикування завжди сприяло розкриттю індивідуальних задатків та прояву активної творчої позиції особистості. Одне лише існування музики дозволяло не тільки насолоджуватися нею, але й надихало на самовираження, пошук гармонії зі світом у музикуванні. Його потрактовують як займання музикою, гру на музичних інструментах. Це поняття можна конкретизувати таким чином: музикування є виконанням музики в домашніх умовах, поза концертною залою. Спираючись на таке уточнення, можна сказати, що музикування постає формою занять музикою на непрофесійному рівні, або заняттям музикою «для себе». Музикування - це практична діяльність, у якій важливості набуває активна позиція того, хто займається музикуванням. Людина, яка музикує, співає, грає, танцює, тобто спілкується з іншими з допомогою музики.

В Україні однаково поважали як вокальне (одно- та багатоголосий спів), так і інструментальне (сопілка, бандура, скрипка, цимбали, трембіта тощо) музикування. Співи, танці або інструментальне награвання супроводжували життя українців, розкриваючи їх емоційний світ та почуття. Найкращі зразки народного мистецтва і сьогодні слугують засобом розвитку та виховання дітей. Музикування в народній педагогіці розглядають як форму музичного виховання та навчання дітей, яка постає одним зі складників системи музичного виховання дітей дошкільного віку. Основними видами дитячої музичної діяльності вважають слухання музики, співи, музично-ритмічні вправи і танці, гру на дитячих музичних інструментах. Відтак постає питання про готовність майбутніх вихователів до організації та керівництва ними. Робота з напряму музичного виховання потребує від майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти не лише педагогічної (знання методики музичного виховання), але й спеціальної підготовки (знання елементарної теорії музики, вміння читати мелодію з партитури, вміння відтворити мелодію на дитячих музичних інструментах).

Освітніми програмами педагогічних закладів вищої освіти, складених на основі Стандарту вищої освіти України за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти [7], до обов'язкових компонент віднесено навчальну дисципліну «Теорія та методика музичного виховання» («Методика музичного виховання дітей раннього та дошкільного віку», «Методика музичного виховання» тощо). Серед програмних компетентностей виокремлюємо зокрема такі, що формуються в результаті опанування вказаною дисципліною: загальні - здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях; спеціальні: здатність до формування в дітей раннього і дошкільного віку елементарних уявлень про різні види мистецтва і засоби художньої виразності (слово, звуки, фарби тощо) та досвіду самостійної творчої діяльності; здатність до організації і керівництва ігровою (провідною), художньо-мовленнєвою і художньо- продуктивною (образотворча, музична, театральна) діяльністю дітей раннього і дошкільного віку.

Як свідчить аналіз навчальних та робочих програм різних педагогічних закладів вищої освіти [2; 4; 6; 8], зміст цієї компоненти передбачає розкриття переважно таких проблем: загальних питань музичного виховання дітей дошкільного віку (загальні основи теорії музичного виховання дітей дошкільного віку, комплекс музикальності, формування музичної культури тощо); теорії музичного виховання та розвитку дітей (методи та прийоми музичного виховання, навчання та розвитку дітей); види дитячої музичної діяльності (слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи і танці, гра на дитячих музичних інструментах); методики музичного виховання (форми організації дитячої музичної діяльності (заняття, музично-дидактичні ігри, самостійна музична діяльність, свята та розваги), методика їх організації та проведення). Вивчення питань елементарної теорії музики не передбачено. Переконані, що останнє унеможливлює формування спеціальної компетентності - здатність до організації і (особливо) керівництва музичною діяльністю дітей. навчання освіта дошкільний

Мета статті - розкрити значення формування навичок музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в процесі підготовки до здійснення музичного виховання дітей дошкільного віку.

Результати та дискусії

Музичне виховання дітей дошкільного віку постає обов'язковим і подекуди незамінним засобом усебічного розвитку особистості дитини. Саме музика, як зауважувалаа С. Русова, здатна виховувати глибокі і благородні почуття, переживання й емоції, вона може передавати найтонші відтінки настроїв людей, давати їм «багато насолоди і приємності» [5 : 70]. Педагогиня помітила, що любов до музики і музикальна пам'ять у дітей прокидається дуже рано. І в цьому плані важливого значення набуває оточення. Значно швидше музичні здібності виявляються в тих, де в родинному колі лунає спів або інструментальна музика. Тому в закладі дошкільної освіти необхідно створити атмосферу, яка б сприяла музичному розвитку дитини. Це входить в обов'язки, зокрема, й вихователя.

У Стандарті вищої освіти України галузі знань 01 «Освіта / Педагогіка», спеціальності 012 «Дошкільна освіта» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (2019) [7] визначено перелік компетентностей вихователя ЗДО, з-поміж яких зокрема і такі: здатність до організації і керівництва музичною діяльністю дітей; вміння розвивати в дитини музичні здібності; володіння методиками організації, педагогічного супроводу та підтримки музичного розвитку дітей, зокрема 4-7 років, здатність виявляти й оцінювати їх ефективність. З огляду на це виникає потреба у фахівцях, здатних до цієї діяльності.

Методикою музичного виховання дітей дошкільного віку передбачено низку вимог до знань та умінь вихователя, серед яких і володіння практичними навичками (спів, танцювальні рухи, гра на дитячих музичних інструментах). Як свідчить практика, з-поміж здобувачів спеціальності 012 Дошкільна освіта, музичну (тобто спеціальну) освіту має лише 1-2 особи на потік. Це орієнтовно лише 3%. Як свідчить опитування, що проводиться зі здобувачами 3 курсу денної форми навчання факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти Бердянського державного педагогічного університету на початку вивчення навчальної дисципліни «Теорія та методика музичного виховання» впродовж останніх чотирьох років (2019-2022), знання елементарної теорії музики обмежується називанням сходинок звукоряду (60% здобувачів), їх послідовності у висхідному та низхідному порядку (45%), кількості лінійок у нотоносці (88%). Значно менший відсоток здобувачів (35%) впізнає і називає скрипічний ключ, однак зображує його неправильно. Зовсім не знає назви, зображення та значення басового ключа, знаків альтерації, тривалості нот, правил їх запису на нотному стані, позначень динамічних відтінків та інших знаків нотного письма майже 97% опитаних. Як наслідок, це унеможливлює читання партитур творів для дітей. Такі результати засвідчують нульовий рівень спеціальної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, що значною мірою загальмує музичний розвиток дітей дошкільного віку загалом і розвиток самостійної музичної діяльності зокрема. Пояснимо.

Базовим компонентом дошкільної освіти України передбачено формування в дітей домірних навичок співу, слухання музики, музично- ритмічних рухів, гри на дитячих музичних інструментах; уміння передавати настрій, емоції, почуття в музично-руховій і пісенній творчості, музикуванні та музичній грі [1].

Як свідчить власний педагогічний та викладацький досвід, серед педагогічних працівників закладів дошкільної освіти побутує думка, що музичне виховання - це завдання музичного керівника. Такий погляд помилковий на самому початку. Музичний керівник працює з дітьми кожної групи на традиційних фронтальних заняттях 2 рази на тиждень, рідше проводить індивідуальні заняття з дітьми, які довго були відсутні, з обдарованими дітьми та з підготовки до свят, організовує і проводить музичні розваги 2 рази на місяць та свята згідно з планом (у середньому 1 раз на квартал). Ця робота здійснюється за межами групової кімнати, що певним чином стримує дитину, бо вона «не на своїй території».

Роль вихователя в музичному вихованні дитини дошкільного віку - беззаперечна і подекуди - першочергова, оскільки він має можливість щоденного художньо-виховного впливу на дітей. Проявом цього є таке: створення і наповнення музичного осередку в групі, залучення дітей до взаємодії з ним, вивчення тексту пісень, організація та керівництво самостійною музичною діяльністю дітей, закріплення навичок гри на дитячих музичних інструментах (трикутник, тарілки, коробочки, сопілка, блок-флейта, триоль, бубен, барабани, металофон, маракаси, шейкери, цифрове фортепіано, тощо). Наприклад, щоб вивчити мелодію пісні з дітьми, вихователю необхідні не стільки голосові дані («мати слух і голос»), скільки навички чистого інтонування (чисте відтворення звуків (нот) голосом; вміння почути ноту й точно її проспівати - це і є правильна інтонація). Більшість вихователів мають музичний слух (про себе чують правильні інтервали) і добре співають. Однак багато і таких, які через відсутність знання основ сольфеджіо та координації слуху з голосом співають «фальшиво», тобто неправильно інтонують. На етапі оволодіння професією таких більшість.

Зазначимо, що здобувачі вищої освіти дуже сором'язливі в питаннях спроб музикування. Наприклад, завдання з визначення співочого діапазону власного голосу на початку завжди супроводжується відмовою саме через страх бути висміяним, адже співом, як професійним вмінням, володіють, як вже зазначалося, одиниці. Тому здобувачі часто відмовляються співати октави на аудиторію. Однак завдяки індивідуально-диференційованому підходу спроби все ж роблять і лише в поодиноких випадках не досягають успіху. Зауважимо, що для багатьох можливості власного голосу стають відкриттям, що значною мірою слугує потужним мотиваційним засобом в опануванні дисципліни.

Ще одна компетентність вихователя щодо музичного виховання дітей - це здатність керувати процесом закріплення навичок гри на дитячих музичних інструментах. Вона потребує знань елементарної теорії музики, зокрема закономірностей формування інструментальних звукосполучень та навичок їх застосування: вміти розрізняти на слух лад (мажор/мінор); мати уявлення про властивості звуку (якість, висота, тривалість, гучність) та вміти пояснити дитині; знати нотну грамоту, читати партитури дитячих музичних творів; володіти елементарною грою на дитячих музичних інструментах, відтворення динамічних відтінків мелодії.

З огляду на зазначене вивчення обов'язкової компоненти «Теорія і методика музичного виховання» в Бердянському державному педагогічному університеті здобувачами спеціальності 012 Дошкільна освіта передбачає опанування елементарної теорії музики. Цьому напряму присвячено один кредит ЄКТС із чотирьох. Для кращого усвідомлення та закріплення теоретичних основ на всіх семінарських заняттях передбачено практичний блок із виконання вправ на застосування набутих знань (передати звучанням музичного інструменту співу пташки, реву ведмедя, стрибків зайчика, тощо; проспівати куплет незнайомої дитячої пісеньки з партитури, зіграти її мелодію на металофоні або цифровому фортепіано; повторити мелодію пісні в іншій тональності; придумати мелодію для колискової та зіграти її на музичному інструменті; виконати пісню під акомпанемент одногрупниці тощо).

Структуру практичного (семінарського) заняття можна представити таким чином: 1) обговорення теоретичних питань (30% часу); 2) виконання практичних вправ з елементарної теорії музики (20%); 3) моделювання процесу організації та керівництва різними видами дитячої музичної діяльності (50%). Така послідовність включення здобувачів в освітній процес сприяє актуалізації знань та набутих під час підготовки до заняття практичних умінь, що обов'язково супроводжується поясненнями, вказівками та настановами викладача.

З упровадженням дистанційного навчання засоби, форми, методи та прийоми навчання було дещо змінено. Акцент зміщено на самостійну роботу і, зокрема самостійне музикування. Його метою постає формування емоційно- ціннісного ставлення особистості майбутнього вихователя до музики, розвиток його задатків, виховання музикальності та загальнолюдських духовних якостей. Музикування в такому контексті виконує низку функцій: гедоністичну (насолоди), комунікативну (музикування в парі сприяє порозумінню), гармонізаційну (вдосконалення), пізнавальну, особистісно-перетворювальну, естетичну. До специфічних особливостей елементарного музикування відносимо відсутність необхідності довготривалої спеціальної музичної підготовки; любительський характер; колективні та індивідуальні форми реалізації, тощо.

Самостійне музикування відбувається, по-перше, за жанрами (інструментальне та музичне (співоцьке)); по-друге, за видом, тобто організацією (індивідуальне, групове, колективне); по-третє, за рівнем (професійне та аматорське (самодіяльне)) і, по-четверте, за формою діяльності (комітатне (паралельне), проміжкове, активне).

Музичні інструменти було замінено мобільними застосунками (для Android: фортепіано - Perfekt Piano, металофон - Professional Xylophone, метроном - Metronome, тощо) або віртуальними інструментами. Для виконання практичних завдань з нотами використовували онлайн дошку Whiteboard.fi з паралельною роботою на платформі Zoome. Кейсом музичних творів для демонстрації та аналізу слугував Google Classroom, де здобувачі активно ділилися враженнями від почутого у коментарях асинхронно, проте кожен міг дізнатися думку іншого, що позитивно впливало на мотивацію до навчання. Зауважимо, що здобувачі осягають елементарну теорію музики й пробують застосовувати здобуті знання у музикуванні, не маючи музичної освіти. Тому останнє - розглядається як форма навчання.

Вважаємо, що вміння музикувати є засобом акцентності активного діяльнісного музичного досвіду майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти на противагу словесно-інформативному, який є традиційним у більшості закладів вищої освіти.

У процесі формування вмінь музикування в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти саме музикування постає засобом розвитку та вдосконалення особистісних якостей. До них відносять здатність до імпровізації, спонтанність, експресивність, гнучку та тонку емоційність, навички невербального спілкування, вміння співпрацювати та взаємодіяти, вирішувати завдання та проблеми творчо, потребу, а потім і вміння знаходити в музиці засіб гармонізації свого внутрішнього світу.

На наш погляд, до вміння музикувати майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти необхідно віднести такі: вміння грати на елементарних музичних інструментах; рухові вміння зображення та вираження музики; вміння об'єднувати в музикуванні слово, музику та рух. Іншими словами, майбутні вихователі мають спробувати себе в тих видах музичної діяльності, які є характерними для дітей дошкільного віку, а саме: музично-ігрова діяльність (музика - переживання дитини - створення нею музично-ігрового образу у вигляді дитячих музичних ігор: ігри-драматизації, ігри-казки, ігри-хороводи, ігри- опери, ігри з правилами, музично-дидактичні ігри). Поєднання репродуктивних, стандартних, традиційних елементів з новими, креативними, допомагають дитині приймати творчі рішення, сприяють формуванню образного мислення, здатності до інтерпретації; гра на музичних інструментах (імпровізація під час гри на інструменті); пісенна творчість (складання найпростіших мелодій із мотивів, невеликих інтонаційних оборотів).

Переконані, що ефективність самостійного музикування майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти забезпечить опертя на концепцію елементарного музикування австрійського композитора К. Орфа, яка постає альтернативою професійній музичній освіті, незалежно від рівня здібностей особистості. Займаючись музикуванням, майбутній вихователь готовий осягнути органічний зв'язок музики, рухів та слова, яка складає фундаментальний принцип педагогічної концепції К. Орфа.

Активне та систематичне музикування майбутнім вихователем закладу дошкільної освіти за всіма видами (співоцьке, гра на дитячих музичних інструментах, рухове) забезпечує основу для реалізації в професійній діяльності ідей елементарного музикування К. Орфа. Так, навчанню техніки гри на елементарних музичних інструментах повинна передувати гра жестами або рухами, а саме: удари, клацання, плескання, притупування. Такі заняття розвивають музичний ритм, збагачують сенсорний та тактильний досвід не лише дітей, а й майбутніх вихователів на етапі опанування професії. Інструментальна гра в залежності від програмного матеріалу може супроводжуватися співом, рухами або вправами, що вигадують в межах теми «музиканти». Оволодіваючи прийомами гри на інструментах, учасники «створюють свою музику», свій неповторний акомпанемент. Такі імпровізації, як зазначає О. Мкртічян, не слід розглядати як твори, призначені для концертного виконання. Це моделі, які надають поштовх фантазії, творчого мислення. Причому в цих ситуаціях творять всі учасники музикування - і керівник, вибираючи тактику, способи мотивації дошкільнят до спільної діяльності, до освоєння предмету, і діти [3].

Отже, елементарне музикування містить три взаємопов'язаних напрями: 1. Навчальне музикування - навчання найпростішим елементам музичної мови і вмінню їх практичного застосування, формування стійких слухових уявлень щодо основних виразних засобів музики і накопичення активного словника музичних елементів для їх подальшого самостійного використання. 2. Творче музикування - спонтанне, імпровізоване використання знайомого матеріалу, вміння його використовувати по-своєму, комбінувати в різних варіантах. 3. Концертне музикування - виконання ансамблем створеної ним музики, а також класичної та дитячої, спеціально підібраної і аранжованої для цієї мети.

Взаємодія зі здобувачами будується за допомогою використання прийомів спонукання, пропозиції, спільного пошуку, спостерігання, допомоги.

Навчання елементарного музикування здійснюється в такій послідовності: 1. Плескання, рухи під музику (притупування, шльопанці).

Ознайомлення з саморобними та орфівськими інструментами. 3. Творче дослідження темброво-динамічних можливостей орфівських і саморобних інструментів за допомогою таких прийомів: показ педагога («диригент»); імпровізаційна гра; запитання, які зумовлюють винахідливість («Як ще можна пограти на інструменті?»); вільний обмін інструментами за бажанням.

Розучування музичних творів з опертям на музично-слухові уявлення про засоби виразності (система вправ, спрямованих на освоєння засобів музичної мови інструменту). 5. Формування уявлення про мажорний і мінорний лади, їх виражальні можливості.

Висновки

В умовах змін підходів до професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти музикування можна розглядати як форму навчання та розвитку особистості, як засіб формування фахових компетентностей, який може базуватися на Орф-підході «елементарного музикування». В основу музикування як засобу професійної підготовки має бути покладено вивчення майбутніми вихователями елементарної теорії музики. Це забезпечить ефективність їх музичної підготовки та стане підґрунтям здатності до організації й керівництва музичною діяльністю дітей дошкільного віку в подальшій педагогічній діяльності. Вміння музикувати в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в процесі професійної підготовки можуть стати основою формування професійно зорієнтованої особистісно-творчої позиції стосовно музично-педагогічної роботи з дітьми.

Проблема педагогічного керівництва музичним розвитком дітей дошкільного віку у процесі самостійного музикування майбутніми вихователями закладів дошкільної освіти не була предметом дослідження. Перспективою подальших розвідок може бути розробка системи практичних занять з дисципліни «Теорія та методика музичного виховання» для спеціальності 012 Дошкільна освіта.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти України.

2. Лісовська Т. А. Музичне виховання дітей дошкільного віку : навч.-метод. посіб. Миколаїв : Вид-ць Прокопчук Т. Ю., 2017. 366 с.

3. Мкртічян О. А. Система підготовки вихователів закладів дошкільної освіти до розвитку музичних здібностей дітей 4-7 років : дис. ... д. пед. н. : 13.00.04. Харків, 2021.505 с.

4. Програма навчальної дисципліни «Методика музичного виховання» для спеціальності 012 Дошкільна освіта / уклад. О. А. Бєлікова. Кривий Ріг, 2019. 17 с.

5. Русова С. Вибрані педагогічні твори / під ред. О. В. Проскури. Київ : Освіта, 1996. 304 с.

6. Силабус навчальної дисципліни «Теорія і методика музичного виховання» для спеціальності 012 Дошкільна освіта / уклад. С. Б. Барило. Івано- Франківськ, 2020. 18 с.

7. Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта» галузі знань 01 «Освіта/Педагогіка» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти / під. кер. А. М. Богуш. Київ, 2019. 20 с.

8. Теорія та методика музичного виховання дітей дошкільного віку : навч. посіб. / С. І. Матвієнко. Ніжин : НДУ імені М. Гоголя, 2017. 297 с.

References

1. Bazovyikomponent doshkilnoi osvity Ukrainy (2021 ). 38 s. [Basic component of preschool education in Ukraine]. 38 p. [in Ukrainian].

2. Lisovska, T.A. (2017). Muzychne vykhovannia ditei doshkilnoho viku [Musical education of preschool children]. Mykolaiv : Vydavets Prokopchuk V.Iu. 366 р. [in Ukrainian].

3. Mkrtichian, O. A. (2021). Systema pidhotovky vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity do rozvytku muzychnykh zdibnostei ditei 4-7 rokiv [The system of training educators of preschool education institutions for the development of musical abilities of children aged 4-7] : dys. ... d. ped. n. : 13.00.04. Kharkiv, 2021.505 s. [in Ukrainian].

4. Prohrama navchalnoi dystsypliny «Metodyka muzychnoho vykhovannia» dlia spetsialnosti 012 Doshkilna osvita (2019). [The program of the discipline «Methods of music education» for the specialty 012 Preschool education] / ukladach O. A. Bielikova. Kryvyi Rih. 17 p. [in Ukrainian].

5. Rusova S. (1996). Vybrani pedahohichni tvory [Rusova S. Selected pedagogical works] / pid red. O. V. Proskury. Kyiv : Osvita. 304 p. [in Ukrainian].

6. Sylabus navchalnoi dystsypliny «Teoriia i metodyka muzychnoho vykhovannia» dlia spetsialnosti 012 Doshkilna osvita (2020) [Syllabus of the discipline «Theory and methods of music education» for specialty 012 Preschool education] / uklad. S. B. Barylo. Ivano-Frankivsk. 18 p. [in Ukrainian].

7. Standart vyshchoi osvity Ukrainy za spetsialnistiu 012 «Doshkilna osvita» haluzi znan 01 «Osvita/Pedahohika» dlia pershoho (bakalavrskoho) rivnia vyshchoi osvity (2019). [Standard of higher education of Ukraine in specialty 012 «Preschool education» in the field of knowledge 01 «Education / Pedagogy» for the first (bachelor's) level of higher education] / pid. ker. A. M. Bohush. Kyiv. 20 p. [in Ukrainian].

8. Teoriia ta metodyka muzychnoho vykhovannia ditei doshkilnoho viku (2017). [Theory and methods of musical education of preschool children] / S. I. Matviienko. Nizhyn : NDU imeni M. Hoholia. 297 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru