Організація виховної роботи навчального закладу під час карантину засобами інформаційно-комп’ютерних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Berdiansk State Pedagogical University, Berdi'ansk

Organization of educational work of the educational institution during quarantine by means of information and computer technologies

Nataliia Kravchenko

Candidate of Physico-mathematical, Associate Professor

Ganna Alieksieieva

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Larysa Horbatiuk

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Svitlana Khomenko

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor

Abstract

The article analyzes the features of the educational process during quarantine and provides its theoretical justification. The methodological basis of the study are the general provisions of the theory of knowledge, the main provisions of the systems approach, the concept of informatization of education.

It is proved that the need to organize distance learning at different levels of the educational process in modern realities has led to a more thorough approach in all world spheres. The tense epidemiological situation in our country and around the world has led to the fact that its subjects are divided in space. It is revealed that distance learning should: meet all the requirements for innovative education, be based on the use of information and communication technologies, modern multimedia interactive equipment; to ensure the effectiveness of basic educational programs; combine all the best qualities of virtual and traditional education.

The theoretical bases of students' learning in the conditions of distance learning are highlighted. An experiment was conducted to analyze the state of awareness of Berdyansk students with online information resources about Covid_19, which was attended by 375 students of secondary school №7 in Berdyansk. The results of an experiment that showed the imperfection of the organization of preventive work in the city's schools are described. Therefore, the task of creating additional tools for informing students about Covid_19 is urgent. Describes the results of the analysis of popular site creation systems, which allowed to choose the GoogleSites system, due to its ease of use, flexibility, supported extensions for site development to inform students about Covid_19. This study is not final, so we plan to continue publications that will reveal in more detail the practical aspects of the development of this site.

Key words: distance technologies, distance learning, distance education.

Анотація

дистанційний навчання мультимедійний інтерактивний

У статті аналізуються особливості освітнього процесу під час карантину та надано його теоретичне обґрунтування. Методологічна основа дослідження ґрунтується на загальних положеннях теорії пізнання, основних положеннях системного підходу, концепції інформатизації освіти.

Доведено, що необхідність організації дистанційного навчання на різних рівнях освітнього процесу в сучасних реаліях призвела до більш ґрунтовного підходу у всіх світових сферах. Напружена епідеміологічна обстановка, що склалася в нашій країні і в усьому світі, призвела до того, що його суб'єкти розділені в просторі. Розкрито, що дистанційна форма навчання повинна: відповідати всім вимогам, які висуваються до інноваційної освіти; ґрунтуватися на використанні інформаційно-комунікативних технологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування; забезпечувати ефективність реалізації основних освітніх програм; поєднувати в собі всі кращі якості віртуального і традиційного освіти. Висвітлено теоретичні засади виховання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання.

Проведено експеримент для аналізу стану обізнаності учнів м. Бердянська із інформаційними онлайн ресурсами про Covid-19, в якому взяли участь 375 учнів ЗОШ №7 м. Бердянська. Описано результати експерименту, які продемонстрували недосконалість організації профілактичної' роботи в школах міста. Тому актуальним є завдання створити додаткові засоби інформування учнів про Covid-19. Описано результати аналізу популярних систем створення сайтів, який дозволив обрати систему Google Sites, через її простоту використання, гнучкість, підтримувані розширення для розробки сайту для інформування учнів про Covid-19. Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти розробки цього сайту.

Ключові слова: дистанційні технології, дистанційне навчання, дистанційне виховання.

Постановка проблеми

Упровадження дистанційних технологій у систему освіти України в період пандемії COVID-19 дозволило визначити переваги і слабкі сторони цієї форми навчання [6; 7; 12].

Переваги дистанційного навчання обумовлені його новими функціями, розширенням можливостей і сервісу надання освітніх послуг з використанням системи гнучкої безперервної освіти. Дистанційна форма проведення занять дає можливість кожному студенту проходити навчання, дотримуючись правил ізоляції в період карантину. У період карантинних заходів в зв'язку з пандемією дистанційне навчання є одним з найбільш прийнятних форм навчання, яка може забезпечити безперервність освітнього процесу. Організаційні заходи викликають у викладачів безліч питань. Використання дистанційних технологій в освітньому процесі потребує ретельної підготовки матеріалів [12; 15; 19]. Освітня установа повинна мати відповідне програмне забезпечення, посібники, інструкції та вимоги до технічної оснащеності, розроблені дистанційні навчальні та виховні курси.

Особливого значення під час пандемії набуває роз'яснювальна робота зі здобувачами щодо дотримання карантинних вимог. Необхідний інформаційний супровід здобувачів [17].

Отже, актуальність теми нашої статті зумовлена протиріччями між: необхідністю вдосконалення методики виховання засобами дистанційних технологій та недостатньою сформованістю теоретичних підходів до розробки засобів виховання, побудованих на технології інформаційної адаптації; потребою в сучасних засобах виховання поведінки учнів під час пандемії та недосконалістю існуючих засобів.

Результати та дискусії

Розглянемо роль дистанційних технологій у системі освіти в період карантинних заходів. З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій у системі освіти України проводяться масштабні роботи щодо модернізації, розвитку науки, впровадження сучасних форм і технологій навчання [16].

Однією з форм інноваційних технологій є дистанційні технології. До теперішнього часу дистанційні технології інтенсивне розвивалися в усьому світі [1; 2]. Така форма отримала особливе значення в системі освіти в період пандемії COVID-19 і є пріоритетним напрямком у державній політиці.

Вірус COVID-19 наніс удар системі освіти, до відбиття якого вона виявилася не готова, як і медицина, економіка, все суспільство та й весь світ. Розпочатий перехід на дистанційні форми освіти - недостатня міра, чутлива до найменшого розриву комунікаційних зв'язків, тим більше до їх відсутності. Кожен четвертий ЗВО не забезпечує штатного дистанційного режиму роботи, у кожного сьомого відсутня необхідна інфраструктура.

Сьогодні дуже важливо стратегічно осмислити ситуацію і, якщо потрібно, перейти на нові принципи освіти, адекватні епосі неминучих пандемій. Перспективу для освіти в цілому надає зростання світового тренду самоосвіти [5]. Аутскулінг, як його називають на Заході, найбільш поширений у США і Канаді, де охоплює близько 4% школярів. Самоосвіта означає передачу відповідальності за здобуття знань від педагога до учня. Це кращий спосіб самовизначення молодої людини, включаючи його професійну орієнтацію. Вона передбачає не домашнє обмеження, а розширення комунікацій, що дозволяє збирати корисні знання з безлічі джерел. Після пандемії освіта вже не буде колишньою.

Якщо шукати прообраз майбутнього педагога, то найближче до нього сучасна місія наукового керівника аспіранта [4]. Рух до парадигми самоосвіти вже йде, просто воно ще не усвідомлено. Наприклад, ЗНО, по суті, знищило державний стандарт загальної освіти, відібрало в держави право визначати обсяг знань; це робить учень самостійно, готуючись тільки до тих іспитів, які відповідають обраному ним професійного профілю. Виклик пандемії найбільш небезпечний за своїми наслідками для професійної освіти. На віддаленому доступі тут можна реалізувати тільки частину освітньго процесу. Необхідна розробка віртуальних засобів навчання і тренажерів, програм комп'ютерного моделювання. Неминуче і збереження живих практик спілкування, колективної співпраці студентів коледжів і ЗВО.

Ще на початку минулого століття український професор педагогіки Олександр Музиченко переконано передбачав: «Школа ХХ століття буде преслідувати в головному розвиток самостійного мислення». Він помилився не прогнозом, а століттям, що відкинув заклики до індивідуалізації навчання і його наслідку - самоосвіти [8; І2]. Пандемія змусить до них повертатися. Перестати заперечувати і почати вчити онлайн.

Перехід на дистанційне навчання відбувся! Чи не відбулося тільки саме дистанційне навчання - з багатьох причин. Це і технічні проблеми, низький рівень цифрової грамотності викладачів, деякі інші аспекти. Закони, принципи, методики і методи, які давно й успішно працюють у традиційній освіті, далеко не завжди ефективні в дистанційному форматі. І вже не має значення, які інструменти використовувати. Зіпсувати можна все і за допомогою Zoom, Moodle, Google. Що, власне, і сталося. Вийшло не «за допомогою дистанційного навчання», а дистанційна калька. Приблизно, як з перекладачем Google. Начебто всі слова перекладені вірно, але сенс або погано зрозумілий, або втрачається зовсім. Можна навчити викладача користуватися будь-якими інструментами і технологіями, але його робота буде нудною і малоефективною, якщо не навчити його ідеології дистанційного навчання [10].

Психолого-педагогічні особливості організації виховної роботи в сучасних умовах.

В умовах сучасного суспільства виникає важлива педагогічна проблема: навколишнє соціальне і культурне життя не дає нам стимулів до прояву морального-ціннісного досвіду, а, навпаки, породжує жорстокість, байдужість, нетерпимість. Нові пріоритети розвитку системи освіти потребують підвищення якості процесу духовно-морального виховання студентів. В останнє десятиліття намітилося деяка єдність поглядів учених на сутність виховання, яке має безліч трактувань [8; 9].

Сучасні вчені пов'язують духовно-моральне виховання з такими процесами, як формування ціннісно-смислової сфери особистості, прийняття особистістю певної системи цінностей. Таким чином, виховання духовно-моральних цінностей у здобувачів ми розглядаємо як важливе завдання духовно-морального виховання. Рішення поставленого завдання істотно залежить від належної організації процесу виховання учнів у позаурочній виховній роботі [11]. У наукових дослідженнях Л. Божович, Д. Ельконіна, І. Кона, С. Рубінштейна, І. Шаповаленко доведено, що сенситивним для виховання духовно-моральних цінностей є юнацький вік, коли відбувається становлення особистості, яке проявляється в самозаглиблення і роздум над власними переживаннями, негативізм і невизначеність.

У цей період активно розвивається самосвідомість, яка виходить на новий, більш високий рівень. Специфічною особливістю виховання в школярів духовно-моральних цінностей є те, що це не можливо виділити в якийсь спеціальний виховний процес. Виховання духовно-моральних цінностей відбувається протягом усієї багатогранної діяльності в тих різноманітних відносинах, у які вони вступають у різних ситуаціях зі своїми однокласниками і вчителями. Утім, виховання духовно-моральних цінностей є цілеспрямованим процесом, який передбачає певну систему змісту, форм, методів і прийомів педагогічних дій як в аудиторний, так і позааудиторний час [13].

З огляду на погляди педагогів-науковців, ми розглядаємо поняття «позааудиторна виховна робота» як процес освітньо-виховної діяльності, в основу якого покладена система різноманітних форм, методів і засобів виховання, що реалізуються під керівництвом педагогів у тісній взаємодії з громадськими організаціями [14].

Позааудиторная виховна робота орієнтована на створення умов для неформального спілкування, носить виражену виховну і моральну спрямованість (дискусійні клуби, вечори зустрічей з цікавими людьми, екскурсії, відвідування театрів та музеїв з подальшим обговоренням, соціально значуща діяльність, трудові акції).

На переконання М. Щуркової, в процесі позааудиторної виховної роботи відбувається набуття учнями етичного досвіду; освоюються відповідні етичні вміння; формуються стійкі реактивні риси, які входять до характеру людини; відбувається становлення структури особистісних цінностей; усвідомлення самоцінності власної особистості [3, c. 19].

Аналіз цієї теми дозволив нам виділити кілька основних напрямків педагогічних можливостей позааудиторної роботи.

По-перше, різні види позааудиторної виховної роботи сприяють різнобічному розкриттю індивідуальних здібностей студентів, які не завжди виявляються під час навчальних занять. Це пояснюється багатьма факторами, а саме: позааудиторна виховна робота не регламентована часом, вона характеризується відсутністю оцінки студентів, свободою вибору змісту, форм і методів роботи зі здобувачами.

По-друге, беручи участь в різних видах позааудиторної виховної роботи, здобувачі поповнюють особистий досвід, знання про різні види людської діяльності, а також набувають необхідні вміння та навички її здійснення.

По-третє, різноманітна позааудиторна виховна робота сприяє розвитку загального інтересу студентів до будь-якої діяльності, а також підвищує їх пізнавальну активність і інтелект.

По-четверте, позааудиторна виховна робота, допомагає педагогу подолати стереотипи в сприйнятті особистості студента, сприяє розвитку потенційних і спонукальної-мотиваційних сутнісних сил особистості.

Позааудиторна виховна робота ґрунтується на таких принципах:

Наявність керівника, який може дати компетентну і грамотну відповідь під час тематичних зустрічей.

Свобода доступу до зборів клубу.

Доброзичливо-конструктивна атмосфера.

Обговорювана тема повинна бути цікава більшості молоді.

Бажана участь в бесіді всіх присутніх.

Увага до людей, які прийшли в клуб уперше [6].

Одним з таких може бути клуб сімейного виховання «Мудра любов». Психологи і педагоги вважають, що духовно-моральний розвиток і виховання особистості починається в родині. Її цінності, засвоювані дитиною з перших років життя, мають вирішальне значення в будь-якому віці. Вважаємо, що виховання і підготовку майбутніх батьків необхідно починати ще в середній школі і продовжувати у закладі вищої освіти [16].

Кінематограф впливає на суб'єктивний світ особистості, породжує глибокі й складні переживання. Мистецтво активізує психічну діяльність студентів, допомагає їм краще розуміти навколишній світ, інших людей і, як наслідок, змінює до них своє ставлення. Незважаючи на те, що в сучасному кінематографі існує дефіцит сильних, позитивних, добрих, моральних героїв, які могли б стати зразками для наслідування, є ряд художніх і документальних фільмів, у яких існує моральна колізія, зразки благочестя, мужності, віри, вірності і відданості. Всі заняття проходять у формі діалогу, коли кожна думка цінна для керівника клубу, коли можна спокійно вступати в моральну полеміку з іншими учасниками і не боятися бути висміяним або незрозумілим.

Розвиток діалогу відбувається поетапно, що призводить до єдиного результату, створеного шляхом інтеграції всіх думок і позицій через їх зіставлення, досягнення розуміння, оскільки учасники разом розглядають проблему. На наше переконання, мистецтво є засобом залучення студентів до почуттів інших людей. За своєю природою сутність мистецтва глибоко гуманістична, адже в центрі його інтересів завжди стоїть людина.

Мистецтво залучає людей саме завдяки тому, що відображає ідеальний образ людини, форми поведінки або почуттів. Основне завдання педагога - пояснити студентам, що в мистецтві метою є не саме зображення, через зображення художник завжди висловлює своє ставлення до того, що відображає, розкриває свій внутрішній світ, передає свої думки, настрої, світоглядні позиції. Так, мистецтво вчить студентів читати прихований текст, закодований у символах, образах. Завдяки мистецтву здобувачі долучаються до морального досвіду інших людей, отримують можливість прожити інше життя, тобто «приміряти» його на себе.

Таким чином, різноманітність форм позааудиторної діяльності з виховання ставить педагога перед проблемою вибору тієї чи іншої форми і розробки її змісту. Проведений нами аналіз процесу позакласної виховної роботи дозволяє зробити висновок про те, що тільки за умови розумного чергування різних видів позааудиторної виховної роботи можна досягти певного виховного успіху. Застосування застарілих форм виховної роботи призводить до зниження інтересу, гальмує виховний процес.

Необхідно пам'ятати важливий закон особистісного розвитку: цінності засвоюються не на слух, а в індивідуальній культурній практиці. Необхідно створити в учнівській групі особливу атмосферу, сприятливу для глибинного спілкування, адекватну природі внутрішнього зростання кожного здобувача. Тому доцільно звернути увагу на створення особливих психолого-педагогічних умов для виховної роботи в позааудиторній роботі. Тільки психологічно розкута людина здатна проявити своє ставлення, волю, почуття і вільно будувати свідому поведінку з орієнтацією на оточення.

Дослідницьку роботу присвячено аналізу впливу штучного інтелекту на діагностичну медицину в умовах боротьбі із Coronavirus [3; 18]. Штучний інтелект знижує ризик помилок при діагностиці та призначенні лікування. Уже сьогодні напрямок медицини і охорони здоров'я вважається одним зі стратегічних і перспективних з точки зору його ефективного впровадження. Використання штучного інтелекту може масово підвищити точність діагностики, полегшити життя пацієнтам із різними захворюваннями, забезпечити швидкість розробки і випуску нових ліків, запобігти контактному поширенню хвороби.

Під час дослідження було проаналізовано наукову літературу щодо використання методів штучного інтелекту в сучасній медицині; розглянуто способи застосування штучного інтелекту в медицині; проведено дослідження рівня впровадження його методів у медицині Бердянська; здійснено аналіз програмних засобів аналізу даних; проведено анкетування учнів ЗОШ № 7 м. Бердянська щодо обізнаності про Covid-19 та методи діагностування [3].

Відповідно до поставленої мети було визначено такі основні завдання експерименту:

розробити анкету для проведення опитування;

провести опитування;

визначити поінформованість учнів про Covid-19;

проаналізувати отриману статистичну інформацію, зробити висновок.

В опитуванні взяли участь 375 учнів ЗОШ № 7 м. Бердянська. Діаграми результатів опитування представлено на рисунках.

Рис. 1. Розподіл опитуваних за класами

Рис. 2. Обізнаність учнів зі симптомами вірусу

Рис. 3. Обізнаність учнів щодо онлайн сервісів з Covid-19

Рис. 4. Обізнаність учнів щодо онлайн сервісів з Covid-19

Рис. 5. Джерела інформації про Covid-19

Таким чином, серед опитаних учнів 52% відомі симптоми Covid-19; близько 49% не знайомі з онлайн сервісами. Переважно учні шукають інформації в Інтернеті 40%. Разом з тим здобувачі відзначають, що їм було б цікаво дізнатись про такі ресурси.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямку

Таким чином, доведена необхідність організації дистанційного навчання на різних рівнях освітнього процесу в сучасних реаліях. Висвітлені теоретичні засади виховання здобувачів освіти в умовах дистанційного навчання розкрили, що дистанційна форма навчання повинна не тільки відповідати всім вимогам, що ставляться до інноваційної освіти та гуртуватися на використанні ІКТ, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування, але й ще забезпечувати ефективність реалізації основних освітніх програм [3].

Результати експерименту продемонстрували недосконалість організації профілактичної роботи в школах міста. Тому актуальною є завдання створення додаткових засобів інформування учнів про Covid-19.

Це дослідження не є кінцевим, тому ми плануємо продовження публікацій, де більш детально розкриємо практичні аспекти розробки цього сайту.

Література

1. Алексеева Г.М. Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності: монографія / Г.М. Алексєєва // Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ, 2014. 269 с.

2. Глазунова О.Г. Принципи формування Академічної хмари сучасного університету на основі відкритих програмних платформ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. № 43, вип. 5. С. 174-188.

3. Зохов Д.С. Методи аналізу ефективності роботи сайту. Харків: ХНЕУ, 2013. 303 с.

4. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С. Комунікаційна ефективність WEB-технологій у маркетингу науково-освітніх послуг. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2012. № 1. С. 69-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mimi_2012_1_9.

5. Інформаційні матеріали МОН України. URL: http://www.osvita.org.ua/abitur/entrance/ratings/19.html.

6. Кравченко Л.М., Кравченко Н.В. Стратегії інженерно-педагогічної освіти в контексті інтеграції в європейський простір. Зб. наук. праць БДПУ (Педагогічні науки). 2010. № 2, С. 113-118.

7. Кривильова О.А. Проектування психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів професійно-технічних навчальних закладів: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Хмельницький: Вид. від. ХГПА, 2018. 37 с.

8. Несторенко Т.П., Бордоусов О. В. Ценность высшего образования для индивида. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2015. № 3(3). С. 171 -174. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu ekon 2015 3(3) 35

9. Овсянніков О.С., Алєксєєва, Г.М. Комп'ютерне середовище науково-дослідної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп'ютерного профілю як об'єкт проектування. Молодь і ринок: Науково-педагогічний журнал. Дрогобич: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. 2019. № 9 (176) вересень 2019, С. 107-112.

10. Осадчий В.В. Передумови та технології створення освітніх Інтернет-ресурсів. Проблеми інженерно-педагогічної освіти: зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. 2009. 22-23, С. 162-170.

11. Президія Національної академії педагогічних наук України. (2017, Квіт. 21) «Концепція впровадження медіа освіти в Україні (нова редакція)». URL: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_medi aosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/].

12. Степанюк К.І. Технологічно-проєктувальні уміння магістрів початкової освіти: оновлення змісту професійної підготовки. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. пр. Вип. 1. Бердянськ: БДПУ, 2020. С. 426-435.

13. Хоменко В.Г. Сучасний стан та тенденції професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Проблеми інженерно-педагогічної освіти : збірник наукових праць. Харків: УІПА, 2013. Вип. 40-41. С. 245-252.

14. Алєксєєва Г.М. Сутність і структура готовності майбутніх соціальних педагогів до застосування комп'ютерних технологій у професійній діяльності. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. пр. Вип. 1. Бердянськ: БДПУ, 2012, № 2, С. 9-14. URL: http://bdpu.org/sites/bdpu.org/files/foipt/statAlekseeva8.pdf.

15. Kravchenko N.V., Alyeksyeyeva H.M., Gorbatyuk L.V. Curriculum Optimization by the Criteria of Maximizing Professional Value and the Connection Coefficient of Educational Elements, Using Software Tools: (ICTERI 2018: 14th International conference on ict in education, research, and industrial applications) (Kyiv, Ukraine, May 14-17, 2018). CEUR Workshop Proceedings. 2018. Vol-1. Pp. 365-378. http://ceur-ws.org/Vol-2105/10000365.pdf.

16. Khomenko, V., Pavlenko, L., Pavlenko, M. and Khomenko, S. Cloud technologies in informational and methodological support of university students'independent study. Information Technologies and Learning Tools. 2020. 77(3), 223-239. https://doi.org/10.33407/itlt.v77i3.2941/.

17. Lavrik V., Cortez L., Alekseeva A., Garcia G.T., Juarez P.G., Poblano J. Development of the CAD system for designing non-standard constructions from elastomers. International Journal of Innovative Research in Science, Engineering and Technology. Vol 3, Issue 3, March. 2014. Pp. 10717-10726.

18. Ostenda A., Nestorenko T., Ostenda J. Practical education on a higher level in Poland: example of Katowice School of Technology. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. пр. 2018. Вип.1. БДПУ, С.186-190. DOI 10.31494/2412-9208-2018-1-1 Page Speed Insights. URL: https://developers.google.com/speed/pagespeed/insights/?hl=ru&url=http%3A%2F%2Fbdpu.org%2F.

References

1. Alyeksyeyeva, H.M. (2014). Formuvannia hotovnosti maibutnikh sotsialnykh pedahohiv do zastosuvannia kompiuternykh tekhnolohii u profesiinii diialnosti [Formation of readiness of future social educators to use computer technologies in professional activity]: Monohrafiya. Berdyans'k: BDPU [in Ukrainian].

2. Hlazunova, O.H. (2014). Pryntsypy formuvannia Akademichnoi khmary suchasnoho universytetu na osnovi vidkrytykh prohramnykh platform [Principles of formation of the Academic cloud of a modern university on the basis of open software platforms]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information technologies and teaching aids, 43 (5), 174-188. [in Ukrainian].

3. Zokhov, D.S. (2013). Metody analizu efektyvnosti roboty saitu [Methods of analyzing the effectiveness of the site] Kharkiv: KhNEU [in Ukrainian].

4. Illiashenko, S.M., & Shypulina, Yu. S. (2012). Komunikatsiina efektyvnist WEB-tekhnolohii u marketynhu naukovo-osvitnikh posluh [Communication efficiency of WEB-technologies in marketing of scientific and educational services]. Marketynh i menedzhment innovatsii - Marketing and innovation management, 1, 69-78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mimi 2012 1 9 [in Ukrainian].

5. Informatsiini materialy MON Ukrainy. URL: http://www.osvita.org.ua/abitur/entrance/ratings/19.html [in Ukrainian].

6. Kravchenko, L.M. & Kravchenko N.V. (2010). Stratehii inzhenerno-pedahohichnoi osvity v konteksti intehratsii v yevropeiskyi prostir [Strategies of engineering and pedagogical education in the context of integration into the European space]. Zb. nauk. prats' BDPU (Pedahohichni nauky) - Collection of scientific works of BSPU (Pedagogical sciences), 2, 113-118. [in Ukrainian].

7. Kryvylova, O.A. (2018). Proektuvannia psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh vykladachiv profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladiv [Designing psychological and pedagogical training of future teachers of vocational schools]: avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk: spets. 13.00.04 / Berdyansk State Pedagogical University. Khmelnytsky: KhPPA Publishing House [in Ukrainian].

8. Nestorenko, T.P., & Bordousov, O.V. (2015). Tsennost vbissheho obrazovanyia dlia yndyvyda [The value of higher education for the individual]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky - Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic sciences, (3), 171-174. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu ekon 2015 3(3) 35 [in Russian].

9. Ovsiannikov, O. & Alyeksyeyeva, H.M. (2019). Kompiuterne seredovyshche naukovo-doslidnoi roboty studentiv inzhenerno-pedahohichnykh spetsialnostei kompiuternoho profiliu yak obiekt proektuvannia [Computer environment of research work of students of engineering and pedagogical specialties of computer profile as an object of design], Molod i rynok - Youth and market: Naukovo-pedahohichnyi zhurnal. Drohobych: RVV DDPU im. I. Franka, 9 (176),107-112. [in Ukrainian].

10. Osadchyi, V.V. (2009). Peredumovy ta tekhnolohii stvorennia osvitnikh Internet-resursiv [Prerequisites and technologies for creating educational Internet resources] Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity - Problems of engineering and pedagogical education: zb. nauk. pr. Kharkiv: UIPA, 22-23, 162-170. [in Ukrainian].

11. Prezydiia Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy. (2017, Kvit. 21) Kontseptsiia vprovadzhennia media osvity v Ukraini (nova redaktsiia) [Concept of introduction of media education in Ukraine (new edition)]. URL : http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya vprovadzhennya mediaosviti v ukraini nova redaktsiva/1. [in Ukrainian].

12. Stepaniuk, K.I. (2020). Tekhnolohichno-proiektuvalni uminnia mahistriv pochatkovoi osvity: onovlennia zmistu profesiinoi pidhotovky [Technological and design skills of masters of primary education: updating the content of professional training]. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohichni nauky - Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences: zb. nauk. pr. Vyp.1. Berdiansk : BDPU, 426-435. [in Ukrainian].

13. Khomenko, V.H. (2013). Suchasnyi stan ta tendentsii profesiinoi pidhotovky maibutnikh inzheneriv-pedahohiv kompiuternoho profiliu [Current status and trends in the training of future computer engineers] Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity - Problems of engineering and pedagogical education: zbirnyk naukovykh prats. Kharkiv: UIPA, 40-41, 245-252. [in Ukrainian].

14. Alieksieieva, H.M. (2012). Sutnist i struktura hotovnost maibutnikh sotsialnykh pedahohiv do zastosuvannia kompiuternykh tekhnolohii u profesiinii diialnost [The essence and structure of future social educators' readiness to use computer technology in their professional activities]. Zbirnyk naukovykh prats Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky. - Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, 2, 9-14. [in Ukrainian].

15. Kravchenko, N.V., Alyeksyeyeva, H.M., & Gorbatyuk, L.V. (2018). Curriculum Optimization by the Criteria of Maximizing Professional Value and the Connection Coefficient of Educational Elements, Using Software Tools: (ICTERI 2018: 14th International conference on ict in education, research, and industrial applications) (Kyiv, Ukraine, May 14-17, 2018). CEUR Workshop Proceedings. 1,365-378. [in English].

16. Khomenko, V., Pavlenko, L., Pavlenko, M. and Khomenko, S. (2020). Cloud technologies in informational and methodological support of university students' independent study. 77(3), 223-239. https://doi.org/10.33407/itlt.v77i3.2941/. [in English].

17. Lavrik, V., Cortez, L., Alekseeva, A., Garcia, G.T., Juarez, P.G., & Poblano, J. (2014). Development of the CAD system for designing non-standard constructions from elastomers. International Journal of Innovative Research in Science, Engineering and Technology. Vol 3, Issue 3, March, 10717-10726. [in English].

18. Ostenda, A., Nestorenko, T., & Ostenda J. (2018). Practical education on a higher level in Poland: example of Katowice School of Technology. Naukovi zapysky Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia : Pedahohichni nauky - Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences: zb. nauk. prats. BDPU, 1, 186-190. DOI 10.31494/2412-9208-2018-1-1/ [in English].

19. PageSpeed Insights [Elektronnyi resurs]. URL: https://developers.google.com/speed/pagespeed/insights/?hl=ru&url=http%3A%2F%2Fbdpu.org%2F. [in English].

Размещено на Allbest.ru