Компонентний склад тіла і взаємозв’язок між анаеробними показниками характеристик верхніх і нижніх кінцівок у елітних борців

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет фізичного виховання і спорту України

Компонентний склад тіла і взаємозв'язок між анаеробними показниками характеристик верхніх і нижніх кінцівок у елітних борців

Коробейніков Г.В.,

Коробейнікова Л.Г.

Київ

Анотація

Поряд із традиційно досліджуваними проблемами фізичної, технічної, тактичної та інших видів підготовки актуальною є проблема вивчення компонентного складу тіла спортсменів у передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду для оцінки можливостей корекції маси тіла. за рахунок жирової тканини, а також визначення співвідношення між анаеробними показниками характеристик верхніх і нижніх кінцівок. Це свідчить про необхідність дослідження та вивчення даної проблеми.

Для визначення компонентного складу тіла та зв'язку між анаеробними характеристиками верхніх і нижніх кінцівок у елітних борців використовували аналізатор маси тіла Tanita (TANITA MC-780MA P Corporation, Японія) та велоергометр Concept2 BikeErg + модифікація для верхніх поясних кінцівок. Статистичну обробку проводили за допомогою пакету програм STATISTICA 8.0. та за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 2019.

У результаті аналізу можна відзначити наступне, всі досліджувані за 2 тижні до передбачуваного старту на важливих змаганнях були з робочою вагою, що перевищувала змагальну на 1,5-6,3 кг, а серед тих спортсменів, які планували виїхати на змагання, різниця становила 1,5-3,2 кг, що свідчить про контроль ваги спортсменами.

Висновок. У результаті дослідження встановлено, що показники компонентної будови тіла у досліджуваних були різними, але здебільшого відповідали нормі за оціночними шкалами Таніта. Виявлено, що борці нижчих вагових категорій мають вищу працездатність верхніх кінцівок, ніж борці вищих вагових категорій на велоергометрі. У той же час наше дослідження не виявило прямої залежності між відсотком скелетної мускулатури та потужністю у досліджуваних спортсменів.

Ключові слова: греко-римська боротьба; біоімпеданс; велоергометр; анаеробна потужність; елітні спортсмени.

Annotation

Ludanov K.V., Korobeynikov G.V., Ludanov D.R., Korobeinikova L.G. Component composition of the body and the relations between anaerobic indicators of the characteristics of the upper and lower limbs in elite wrestlers

Along with the traditionally studied problems of physical, technical, tactical, and other types of training, the problem of studying the component composition of the body of athletes in the precompetition mesocycle of the preparatory period to assess the potential for correction of body weight due to adipose tissue, as well as determining the relations between the anaerobic indicators of the characteristics of the upper and lower limbs. This indicates the need for research and study of this problem.

Key words: Greco-Roman wrestling; bioimpedance; cycle ergometer; anaerobic power; elite athletes.

Маса тіла в спорті, особливо в спортивній боротьбі є дуже важливим фактором. Борець, що володіє більшою м'язовою масою, фізично сильніше і більш важкий ніж його легкий противник [1]. За рахунок цього важчий борець може дозволити нівелювати техніку свого супротивника і здобути перемогу, не володіючи якимись спеціальними вміннями. Під час зародження боротьби, як єдиноборства - а це було очевидно в первісні часи -вона носила виключно утилітарний характер [2], і зрозуміло, що в той час мови про вагові категорії борців не ішлось. Згодом до практичного змісту боротьби додався і змагальний елемент. У зв'язку з цим, розподіл спортсменів на вагові категорії в боротьбі відбувся тільки в XX столітті, і навіть така традиційна боротьба, як сумо в своєму спортивному варіанті, не уникла поділу на вагові категорії [3]. Розмежування борців на вагові категорії ліквідувало монополію в боротьбі людей, що мають тільки ваго-ростові показники [2].

У зв'язку з чим для забезпечення об'єктивного розуміння змін параметрів підготовленості спортсменів, і побудови конкурентоспроможної системи підготовки спортсменів збірних команд, науковий підхід до процесу підготовки є актуальним і не викликає сумнівів у своїй необхідності [4].

Борцівський поєдинок вимагає величезної фізичної активності, силу і розвинену мускулатуру тіла, а також ізометричну силу для різних прийомів боротьби [5]. Сила у борців пов'язана з швидким і вибуховим зусиллям, яке призводить до успіху в боротьбі [6]. Анаеробна сила і потужність важливі в боротьбі з-за необхідності короткочасної і високоінтенсивної роботи.

У своїй реалізації він передбачає вивчення різних аспектів процесу підготовки та пошук шляхів його оптимізації із застосуванням отриманих даних досліджень [7]. Поряд з традиційно досліджуваними проблемами фізичної, технічної, тактичної та іншими видами підготовки, актуальною є проблема вивчення компонентного складу тіла спортсменів в передзмагальному мезоциклі підготовчого періоду для оцінки потенціалу корекції маси тіла за рахунок жирової тканини, а також визначення взаємозв'язку між анаеробними показниками характеристик верхніх і нижніх кінцівок. Це вказує на необхідність проведення досліджень і вивчення даної проблеми.

Метою роботи було дослідження компонентного складу тіла елітних борців і взаємозв'язку між анаеробними показниками характеристик верхніх і нижніх кінцівок.

Методи і організація досліджень

компонентний тіло борець анаеробний кінцівка

У результаті проведених досліджень за допомогою ваг-аналізаторів складу тіла Tanita нами були отримані і проаналізовані дані компонентного складу тіла біоімпедансометрія [8] 5 спортсменів високого класу членів збірної команди України з греко-римської боротьби з 4 вагових категорій. 67 кг - 2 людини, 77 кг - 1 людина, 87 кг - 1 людина і 97 кг - 1 людина. Згідно з рекомендаціями етичного комітету, відповідно до етичних стандартів Гельсінкської декларації від всіх спортсменів були отримані письмові дозволи на проведення досліджень.

У зв'язку з тим, що рухова активність борців, в тому числі і тренувально-змагальна, протікає, як в умовах вертикального положення тіла, так і горизонтального. Для здатності до таких навантажень потрібна висока витривалість м'язів рук і ніг.

Визначення фізичної працездатності борців тільки за допомогою ножного педалювання на велоергометрі в умовах впливу навантажень помірної інтенсивності не може адекватно відображати рівень їх спеціальної фізичної працездатності і функціональної підготовленості, і пропонує досліджувати фізичну працездатність (ФП) на ергометрі [9].

У деяких роботах для визначення спеціальної фізичної працездатності застосувують спеціальний стенд з ручним ергометром, де визначення працездатності проводиться в трьох зонах потужності навантаження: максимальної, субмаксимальної і аеробно-анаеробної [10].

Для проведення дослідження фізичної працездатності нами був застосований метод велоергометрії ногами і руками (тест PWC170). У дослідженні застосовувався велоергометр Concept2 BikeErg (США) + модифікація для верхнього поясу кінцівок. BikeErg обладнений монітором продуктивності - PM5. Монітор відображає широкий спектр даних, включаючи темп, потужність, частоту педалювання, калорії і автоматично зберігає цю інформацію [11]. При визначенні навантаження враховувалася підготовленість спортсменів та маса тіла. Перше випробування передбачалося виконати ногами. На велоергометрі виконувалися два навантаження 5 хвилин з інтервалом відпочинку 3 хвилини. Початкова потужність становила - 60 Вт. Швидкість обертання педалей 105 об. / хв. Друге випробування виконувалося на ергометрі руками. Пропонувалося виконати дві 3-х хвилинні навантаження (з 2-хвилинною перервою). Початкова потужність склала 30-40 Вт. Перші навантаження на велоергометрі і ергометрі вибиралися з таким розрахунком, щоб пульс перевищував 110 уд. / хв. При досягненні борцями частоти серцевих скорочень (ЧСС) рівних 160-170 уд. / хв тест припинявся. ЧСС реєструвалося в кінці кожного навантаження (останні 30 сек. роботи на певному рівні потужності) електрокардіографічно.

Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного пакету STATISTICA 8 .0. і за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Excel 2019.

Результати дослідження

В результаті проведеного аналізу можемо відзначити наступне, всі досліджувані за 2 тижні до передбачуваного старту на відповідальні змагання були з робочою вагою, що перевищує змагальну на 1,5-6,3 кг, при цьому серед тих спортсменів, які планувалися до виїзду на змагання різниця становила 1,5-3,2 кг, що вказує на контроль за вагою з боку спортсменів. Відсоток скелетних м'язів знаходився в діапазоні 40,2-46,5%, що відповідає «високому» і «дуже високому» рівням відповідно до шкали Tanita при цьому було визначено чіткий взаємозв'язок між величиною вагової категорії і процентним вмістом скелетних м'язів у досліджуваних борців.

Наступний досліджуваний показник - процентний вміст жиру в організмі, розглядався відповідно до шкали Tanita розробленої на основі попередніх досліджень [12, 13]. Виходячи з отриманих результатів можемо констатувати, що процентний вміст жиру у двох досліджуваних знаходилося на «низькому» рівні і становив 7,2% і 7,9% відповідно, і ці значення були найменшими з всієї вибірки, що так само узгоджується з найменшою різницею у цих спортсменів між робочою і змагальною вагою. У решти трьох спортсменів відсоток жиру в організмі знаходився в діапазоні від 9,4% до 13,7%, що відповідало нормі для чоловіків 18-39 років відповідно до шкали.

Поряд з процентним вмістом жиру в організмі вивчався показник вміст води, який показував загальний процентний вміст води в організмі. Нормі відповідали наступні показники від 50% до 65% [14]. В результаті вимірювання даного показника всі досліджувані спортсмени були віднесені до групи з трохи вище «нормального» рівня, що узгоджується зі зменшенням кількості жиру в тілі і, як наслідок загальний процентний вміст води в організмі має поступово наближатися до зазначеного вище норми типового діапазону.

Показник обміну речовин в повному спокої мав тенденцію до зростання зі збільшенням ваги борців (табл. 1).

Таблиця 1