Формування соціально-громадянської компетентності у дітей старшого дошкільного віку

Наукову статтю присвячено проблемі формування соціально-громадянської компетентності у дітей дошкільного віку. Автором проаналізовано сучасний стан проблеми формування соціально-громадянської компетентності дошкільників у закладах дошкільної освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2023
Размер файла 912,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування соціально-громадянської компетентності у дітей старшого дошкільного віку

Косенчук Ольга Геннадіївна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

начальниця відділу дошкільної та початкової освіти,

Державна установа "Український інститут розвитку освіти"; доцент кафедри педагогіки та психології професійної освіти, Національний авіаційний університет Київ, Україна

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування соціально-громадянської компетентності у дітей дошкільного віку. Автором проаналізовано сучасний стан проблеми формування соціально-громадянської компетентності дошкільників у закладах дошкільної освіти, проведено аналіз чинних нормативних документів; охарактеризовано понятійний апарат досліджуваної проблематики; визначено форми, методи, засоби формування соціально-громадянської компетентності у закладах дошкільної освіти; акцентовано увагу на створенні освітнього середовища, яке базується на демократичних цінностях. дошкільник освіта громадянський

Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) (2021) визначена нова ключова компетентність - соціально- громадянська. Автор статті є співавтором робочої групи розробників Державного стандарту дошкільної освіти. Тому, велика увага у статті приділена дослідженню даної проблематики. Визначено основні види діяльності (ігрова, комунікативна, здоров'язберігальна, художньо-естетична, пізнавально-дослідницька) у процесі яких формується соціально-громадянська компетентність, надано їм характеристику через призму емоційно-ціннісного ставлення, сформованість знань; життєві навички; участь батьків. Проаналізовано змістовний компонент формування соціально-громадянської компетентності в умовах ЗДО, доведено, що формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку відбувається у перебігу різних форм роботи з використанням відповідних методів та засобів. У статі запропоновані форми, методи та засоби, які можуть варіюватися й застосовуватися комплексно у закладах дошкільної освіти.

Визначені основні компонентами демократичного устрою життя у ЗДО та надано їм характеристику.

Обґрунтовано особистісні цінності вихователя, його життєвий досвід є значущими у забезпеченні умов щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Ключовим лейтмотивом у статті є ідея автора що громадянами не народжуються, а ними стають. Соціально-громадянська компетентність має стати стрижнем майбутнього громадянина України. Заклади дошкільної освіти мають стати осередками формування демократії, де всі мають можливість висловлювати свою думку, бути почутими, беруть активну участь, мають можливість проживати демократію. Безумовно, в таких умовах діти отримують ціннісний досвід, приймають активну участь, стають активними учасниками, суб'єктами діяльності, а не тільки виконавцями доручень дорослих. Доведено, що формування соціально-громадянської компетентності у дітей дошкільного віку сприятиме тому, що діти навчатимуться бути ініціативними, приймати рішення, брати на себе відповідальність, висловлювати свої емоції та думки, відчути що інші їх поважають і ця повага проявляється в дії.

Ключові слова: дошкільна освіта; компетентність, соціально-громадянська компетентність, демократія, цінності, заклади дошкільної освіти, громадянин, права, участь, освітнє середовище.

THE FORMATION OF SOCIAL AND CIVIC COMPETENCE IN CHILDREN OF SENIOR PRESCHOOL AGE

Olha Kosenchuk,

Candidate of Pedagogical sciences,Associate Professor,

Head of the department of preschool and primary education State Institution "Ukrainian institute for education development";

Associate Professor, Department of Pedagogy and Psychology of Vocational Education, National Aviation University Kyiv, Ukraine

The article is devoted to the problem of formation of social and civic competence in preschool children. The author analyzes the current state of the problem of formation of social and civic competence of preschoolers in preschool institutions, analyzes the current regulations; the conceptual apparatus of the researched problems is characterized; forms, methods, means of formation of social and civic competence in preschool institutions are determined; emphasis is placed on creating an educational environment based on democratic values.

In accordance with the Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education) (2021), a new key competence has been identified - social and civic. The author of the article is a co-author of the working group of developers of the State Standard of Preschool Education. Therefore, much attention in the article is paid to the study of this issue. The main types of activities (game, communicative, health-preserving, artistic-aesthetic, cognitive-research) in the process of which social and civic competence is formed are determined, they are characterized through the prism of emotional and value attitude, knowledge formation; life skills; parental involvement. The content component of the formation of social and civic competence in the context of preschool education establishments is analyzed. It is proved that the formation of social and civic competence of preschool children occurs during various forms of work using appropriate methods and tools. The article proposes forms, methods and tools that can be varied and applied comprehensively in preschool education.

The main components of the democratic system in preschool education establishments are identified and characterized.

The personal values of the educator are substantiated. The respective life experience is deemed to be significant in providing the context for the formation of social and civic competence of preschool children.

The key leitmotif of the article is the author's idea that citizens are not born but become citizens. Socio-civic competence should be the core of the future citizen of Ukraine. Preschool institutions should become centres of democracy formation, where everyone can express one's own opinion, be heard, participate and live in democracy. Of course, in such conditions, children gain valuable experience, become active participants, actors, and not just executors of adult assignments. It is proved that the formation of social and civic competences in preschool children will help them learn to be proactive, make decisions, take responsibility, express their emotions and thoughts, feel that others respect them, and this respect is manifested in action.

Keywords: preschool education; competence; social and civic competence; democracy; values; preschool institutions; citizen; rights; participation; educational environment.

Постановка проблеми. В умовах глобалізації стосунків між країнами й окремими людьми, коли певною мірою стираються кордони між соціально-економічними, культурними ознаками окремих держав і народів, і це позначається новим терміном "людина світу", є небезпека втрачання народами національних рис, обезцінення культурної спадщини, традицій, історичної пам'яті. Ось чому, націлюючи дітей і молодь на пізнання й повагу до світової культури, традицій інших народів, з якими їх зводитиме життя, ми маємо укріплювати їх національну ідентичність як основу, на якій проростатиме справжній патріотизм, формуватиметься соціально-громадянська компетентність майбутнього громадянина України.

З огляду на те, що Україна сьогодні перебуває в стані освітніх реформ, у цьому руслі питання формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку є досить комплексними, має багато напрямків і аспектів. Нині на законодавчому рівні розроблено та прийнято низку документів: затверджено оновлений Базовий компонент дошкільної освіти, який є Державним стандартом дошкільної освіти, професійний стандарт "Вихователь закладу дошкільної освіти", "Керівник (директор) закладу дошкільної освіти" наразі триває робота над проектом нової редакції Закону України "Про дошкільну освіту", який є суголосним з оновленими Законами "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту" та зорієнтований на відображення всіх актуальних тенденцій в освіті, що базуються на демократичних цінностях.

Пріоритетність формування соціально-громадянської компетентності визначена й у Концепції розвитку громадянської освіти в Україні [3]. Згідно цієї Концепції, "Метою громадянської освіти є формування і розвиток у громадян України громадянських компетентностей, спрямованих на утвердження і захист державності та демократії, здатності відстоювати свої права, відповідально ставитися до громадянських обов'язків, брати відповідальність за своє власне життя, за налагодження гармонійних стосунків між членами своєї сім'ї, за життя територіальної громади" [3]. Документ став дорожньою картою, яка допоможе вирішити питання, котрі постали перед Україною та світом загалом, щодо формування активного та відповідального громадянина держави з високим почуттям власної гідності. Системний підхід до вирішення проблеми формування соціально-громадянської компетентності пропонує Концепція, зокрема в усіх складниках освіти та на всіх її рівнях, починаючи від дошкільної освіти.

Дошкільний вік - сенситивний для формування соціально-громадянської компетентності. Саме у дошкільному дитинстві відбувається становлення майбутнього громадянина, у цей період закладаються основи майбутньої самосвідомості, характеру, поведінки, моральних цінностей, національної ідентичності, соціальної єдності, демократичності, патріотизму, участі дітей у прийнятті рішень, відповідальності.

У ст. З Конвенції про права дитини зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини [2].

Новою ключовою для дошкільної освіти компетентністю дитини, визначеною у оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти (Державному стандарті дошкільної освіти), затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України № 33 від 21.01.2021 є соціально-громадянська [1, с. 197].

Тому перед науковцями та практиками постало завдання - розроблення та імплементації у закладах дошкільної освіти наскрізної освітньої траєкторії, щодо формування соціально-громадянської компетентності, яка забезпечить цілісну філософію розвитку особистості в період дитинства. Визначення форм, методів, засобів формування соціально-громадянської компетентності у дітей старшого дошкільного віку в закладах дошкільної освіти, обґрунтування ролі участі батьків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки дошкільна освіта є важливим етапом для цілісного розвитку дитини, сьогодні як ніколи, важливо приділити особливу увагу формуванню соціально-громадянської компетентності дітей.

Досліджуючи наукові доробки присвячені даній проблематиці, нами було встановлено, що визначено окремо два окремих напрями досліджень, а саме формування соціальної та громадянської компетентності.

Зупинимося на них детальніше. Значну увагу обґрунтуванню сучасних теоретичних засад соціально компетентності приділено в наукових доробках: В. Слот, X. Спанярд, 0. Докторовича, Т. Поніманської, 0. Кононко, М. Гончарова-Горянської, Михайлової та ін.

Через призму психології, філософії, педагогіки, соціології, дослідниками вивчалися різні аспекти, які входять в основу соціальної компетентності: соціалізація особистості (Т. Алєксєєнко, I. Bex, І. Зверева, А. Капська, І. Конн, Т. Кравченко, Г. Лактіонова, А. Мудрик, П. Рогальська-Яблонська), соціальну активність - 0. Косенчук, 0. Киричук, Н. Пономарчук; соціальну адаптацію: 0. Литовченко, Т. Ушакова; структуру соціальної компетентності - В. Масллєнікова.

До проблем формування громадянської компетентності прикута увага багатьох сучасних вітчизняних науковців: Р. Арцишевського, Т. Байбари, Н. Бібік, І. Беха, М. Боришевського, 0. Вишневського, Н. Дерев'яненко, П. Ігнатенко 0. Наровлянського, 0. Киричука, В. Поплужного, Л. Пічуркіної, 0. Сухомлинської, Т. Титаренко, К. Чорної та інших.

Зважаючи на визначення багатьох понять соціальної та громадянської компетенції, формування її, як багатогранної характеристики, об'єктивною мірою свідчить про існування ряду невирішених та дискусійних питань, що у свою чергу вимагає проведення подальших досліджень та єдиного підходу до трактування такого педагогічного поняття як "соціально-громадянська компетентність" та особливості її імплементації у ЗДО.

Виникає низка запитань: як виховати небайдужого громадянина й сприяти розбудові здорового демократичного суспільства? Як сформувати соціально- громадянську компетентність у дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти? Які форми, методи, засоби, інструменти обрати педагогам для формування соціально- громадянської компетентності дітей дошкільного віку? Яка роль участі батьків у процесі формування майбутніх громадян?

Мета та завдання / aim and tasks

Метою статті є висвітлення результатів наукового пошуку проблем формування соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку в закладах дошкільної освіти.

Відповідно до мети визначено такі завдання: здійснити аналіз сучасних підходів до проблеми формування соціально-громадянської компетентності дітей старшого дошкільного віку в закладах дошкільної освіти; визначити сутність ключових понять соціально-громадянської компетентності; схарактеризувати основні види діяльності, у процесі яких формується соціально-громадянська компетентність; відповідно до Базового компонента дошкільної освіти визначити основні форми, методи і засобів формування соціально-громадянська компетентності, надати їхню детальну характеристику.

Результати дослідження / research findings

В. Сухомлинський зазначав, що "Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє і майбутнє Вітчизни, - одна з найважливіших передумов запобігання моральним зривам у дитячі роки. Громадянські думки, почуття, тривоги, громадянський обов'язок, громадянська відповідальність - це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи на виявить себе в чомусь поганому, навпаки - він прагнутиме виявити себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства" [4, с. 216].

Продовжуючи думку видатного українського педагога, необхідно зауважити, що громадянами не народжуються, ними стають, а тому й велику увагу необхідно приділити питанню формування соціально-громадянської компетентності, починаючи з дошкільного дитинства. Важливо для цього обрати доцільні педагогічні засоби, прийоми, форми та методи.

Зупинимося детальніше на трактуванні сутності соціально-громадянської компетентності та особливостях її формування у дітей дошкільного віку.

В інваріантному складнику освітнього напряму "Дитина в соціумі" визначено основні ознаки сформованості соціально-громадянської компетентності.

Основи соціально-громадянської компетентності закладаються в дошкільному віці і є передумовою для подальшого розвитку соціальної та громадянської компетентностей в Новій українській школі. На думку розробників стандарту, яке ґрунтується на основі цілісної філософії розвитку особистості в період дитинства [2, с. 32 - 33].

Метою освітнього напряму "Дитина в соціумі" є формування у дітей старшого дошкільного віку соціально-громадянської компетентності, яка є складовою їхнього особистісного зростання у період дошкільного дитинства.

Соціально-громадянська компетентність - це здатність до прояву особистіших якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини; готовність до посильної участі в соціальних подіях, що відбуваються у дитячих осередках, громаді, суспільстві та спрямовані на покращення суспільного життя [1, с. 211].

Завдання та зміст освітнього напряму "Дитина в соціумі" реалізуються з урахуванням системи особистісних цінностей, здатностей, потреб, інтересів, активності дітей дошкільного віку. Індикаторами сформованості соціально-громадянської компетентності є емоційно-ціннісне ставлення дітей до суспільних подій та явищ, засвоєння ними системи знань та навичок, що визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти.

Задля реалізації завдань освітнього напряму "Дитина в соціумі" важливо знати зміст його ключових понять (таблиця 1).

Результат сформованості соціально-громадянської компетентності засвідчує ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім'ї, родини, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил в соціально-громадянському просторі, а також ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур.

Таблиця 1

Сутність ключових понять соціально-громадянської компетентності

Ключові поняття

Зміст поняття

Особистісні якості дітей

це сукупність особистісних якостей дитини: активність,

старшого дошкільного

самостійність, ініціативність, спостережливість,

віку

креативність, відповідальність, справедливість, чуйність, шанобливе ставлення до людей різного віку, що закладаються в дошкільному дитинстві і забезпечують прояв її активності в соціально-громадському просторі

Соціальні почуття

це емоційно-ціннісне ставлення дітей старшого дошкільного віку (довіра, вдячність, прихильність, відчуття безпеки, усвідомлення своїх прав і обов'язків, повага до різноманітності тощо) до об'єктів соціальної дійсності, національних культурних цінностей свого народу та інших культур, людей, власної участі у різних видах діяльності

Любов до Батьківщини

є складовою формування у дітей старшого дошкільного віку патріотизму, системи знань про державні та національні символи України, звичаї, традиції сім'ї та українського народу

Готовність до посильної

це здатність та готовність дитини, що забезпечуються

участі в соціальних

подіях, що відбуваються у

комплексом сформованих компетентностей, а саме:

- компетентність соціального вибору - вміння брати участь у

дитячих осередках,

визначенні та прийнятті правил співжиття в родині, групі

громаді, суспільстві та

закладу дошкільної освіти, колі друзів;

спрямовані на

- дослідницька компетентність - аналіз і оцінка поточної

покращення суспільного

соціальної ситуації;

життя

- комунікативна компетентність - взаємодія з іншими людьми (включаючи толерантність, емпатію), перш за все під час вирішення соціальних проблем;

- компетентність соціальної дії - здатність, пов'язана із завданнями щодо реалізації зробленого вибору, прийнятого рішення тощо

Зупинимося детальніше на характеристиці основних видів діяльності, у процесі яких формується соціально-громадянська компетентність.

Соціально-громадянська компетентність дитини дошкільного віку формується у різних видах діяльності (таблиця 2).

Таблиця 2

Формування соціально-громадянської компетентності дитини дошкільного віку в різних видах діяльності

Формування соціально-громадянської компетентності

Емоційно-

Сформованість

Життєві навички

Участь батьків

ціннісне

знань

ставлення

Ігрова діяльність

формувати

формувати

формувати

сприяти розвитку творчих

інтерес

До

уявлення пре

культуру

ігор шляхом збагачення

взаємодії

3

себе, свою сім'ю

поведінки, повагу

соціального досвіду дитини

однолітками

та

заклад дошкільної

до партнерів у

(проведення свят, спільних

активність

в

освіти,

творчих іграх

подорожей, прогулянок,

колективних

Батьківщину,

(сім'я, магазин,

відвідування магазину,

іграх;

соціальні стосунки та вчит?

перукарня тощо);

лікарні, музею тощо);

виховувати повагу

створювати на цій

розвивати здатність

обговорювати і пояснювати

до партнерів

по

основі сюжет?

відстоювати свок

вчинки, поведінку, емоції

грі, їхніх прав,

творчих ігор;

думку незалежно вц

людей, персонажів і героїв

бажання

думки дорослих

книг, казок, мультфільмів;

усамітнитися;

збагачувати

домовлятися,

розвивати

знання про

узгоджувати

демонструвати власний

емпатію:

звичаї і традиції

особисті потреби ь

позитивний приклад

співпереживати

сім'ї,

потребами інших;

поведінки під час спільних

та співчувати,

українського

ігор;

керувати

народу,

приймати активну

власними

українські

участь у

підтримувати бажання

емоціями

та

народні ігри та

розроблені правил

дитини грати з іншими

виражати

ігри інших

гри і усвідомлено

дітьми, створювати

почуття;

народів;

їх дотримуватися;

ситуації для ігор у колі інших дітей, обговорювати

розвивати

сприяти

організовувати

ігрові враження;

особистісні

відтворенню в

ігри, в яких діти

якості:

грі сюжетів

можуть

надавати можливість

самостійність,

народних казок,

здійснювати вибір,

вибору гри, сюжету,

відповідальність,

мультфільмів,

приймати рішення

іграшок та нести

працелюбність,

вчити розуміти і

(голосувати),

відповідальність за свій

лідерство,

відтворювати

аргументувати свій

вибір і вчинки.

людяність,

емоції героїв,

вибір та

спостережливість,

позитивний

усвідомлювати

справедливість,

приклад і

наслідки свого

ініціативність,

поведінку;

вибору;

активність, креативність та ін.

знайомити дітей з правилами

поведінки в

групових іграх, з необхідністю домовлятися і

ділитися

іграшками, з

можливістю робити вибір і нести за нього

відповідальність

вчити поважати і приймати результати вибору більшості та йти на поступки

Комунікативна діяльність

сприяти

збагачувати

формувати

вчити ідентифікувати себе

усвідомленню

словник дітей і

здатність

та діяти відповідно до

етики людських

вчити називати і

встановлювати

соціальної ролі: донька /

взаємин,

вербалізувати

доброзичливі

син, брат / сестра, онука /

орієнтувати у

основні назви,

взаємини в різни?

онук, друг / подруга тощо;

відмінностях між

пов'язані з

сферах

оточуючими

життям людини

життєдіяльності,

демонструвати

людьми, вчити

серед інших;

активно

елементарні навички

поважати права і

налагоджувати

емоційної саморегуляції,

приймати

ознайомити з

взаємодію з дітьми

виражати почуття за

індивідуальні

правами

спілкуватися з

допомогою слів, міміки,

відмінності інших;

людини, дитини та необхідності

дорослими;

жестів;

формувати

їх дотримання;

на рівні

формувати уявлення про

усвідомлення

можливостей

правила і способи

значущості для

формувати

дошкільного віку

міжособистісної взаємодії з

себе всього, що

елементарні

визначати цінності

членами сім'ї, родини,

пов'язане з

знання про

демократії

іншими людьми;

соціальним

соціальні явища,

(готовність брати

життям, та

події, взаємини,

на себе

надавати можливість

правами

способи їх

відповідальність,

брати участь у визначенні

дитини/людини в

миролюбного та

вміння

та прийнятті правил

суспільстві;

конструктивного

налагодження;

висловлювати

власну думку та

співжиття в родині;

виховувати

приймати думку

моделювати життєві

людяність,

розуміння

іншого, вміння

ситуації для формування

справедливість,

переваги

розв'язувати

готовності дитини до

уміння приймати

розв'язання

конфлікти шляхом

посильної участі в

точку зору іншої

конфліктів і

діалогу; вміння

демократичних процесах,

людини/дитини;

суперечок

слухати й

що відбуваються у дитячих

виявляти почуття

мирним шляхом;

спостерігати);

осередках, громаді,

суспільстві

власної гідності

сприяти

вправляти у

як представника

усвідомленому

вживанні

українського народу та

громадянина України;

розумінню культури спілкування з

однолітками і

дорослими;

формувати відкритість до спілкування та взаємодії з

представниками різних

національностей і культур

ввічливих слів:

прохання,

вдячності,

компліментів;

вчити виявляти

повагу до

співрозмовників, уважно слухати і відповідати на

запитання, стримувати емоції; звертатися по

допомогу до

однолітків та

знайомих та/або надавати її;

отримувати задоволення від

надання допомоги іншим;

формувати вміння дотримуватись правил і способів міжособистісної взаємодії в

соціально- громадянському просторі

Здоров'язберігальну діяльніст

ь

формувати

збагачення

сприяти

обговорення різних

ставлення до

знань щодо

виробленню

прикладів і моделей

власного здоров'я

фізичної,

навичок безпечної

здоров'язбереження,

та здоров'я інших

психічної та

поведінки в

зокрема з власного досвіду;

як до найвищої

соціальної сфер

природному і

людської

здоров'я;

соціальному

вчити співчувати і

цінності;

середовищі;

допомагати у випадку

сприяти

хвороби членів родини,

формувати

усвідомленню

формувати

оптимістично ставитися до

здатність

важливості

здатність цінувати

труднощів та визначати

демонструвати

здорового

чесність,

шляхи їх подолання.

дружнє та

способу життя;

товариськість,

неупереджене

підтримку в

ставлення до

виховувати

командних

дітей 3

розуміння

спортивних іграх,

особливими

безпечної

виявляти

освітніми потребами, підтримувати і

допомагати в разі необхідності

поведінки в

соціумі: не

шкодити собі й іншим, спілкуватися лише зі

знайомими дорослими, звертатися за

потреби до

знайомих тощо

спритність, вміння боротися,

вигравати і

програвати;

заохочувати до

виконання фізичних вправ і рухливих ігор,

надавати

підтримку і

допомогу іншим

Художньо-естетична діяльність

формувати

формувати

розвивати

поважати і

підтримувати

ціннісне

знання

про

здатність

мистецькі

вподобання

ставлення

та

мистецтво

як

передавати свої

дитини;

повагу

До

результат

враження про

культурних

творчої

соціальні події

та

надавати право вибору в

надбань

діяльності

взаємини людей

самостійній

художній

українського

митців,

художніми

діяльності;

народу, різних

виконавців;

засобами

національностей і

(малювати, ліпити,

заохочувати

До

культур;

вчити поважати

складати

виготовлення спільних

результати

оповідання,

виробів (картин, аплікацій,

виховувати

праці,

співати...)

ялинкових прикрас тощо)

естетичне

і

виховувати

ціннісне

бережливе

формувати

ставлення

ДО

ставлення

До

здатності

До

творів мистецтва

власних

волонтерських

та

як суспільного

продуктів

благодійної

надбання

творчої

діяльності

діяльності

та

(виготовлення

творчості інших

листівок, сувенірів,

оберегів тощо)

Пізнавально-дослідницька діяльність

вчити сприймати

знайомити

формувати

розмовляти

про права

себе як активного

навколишнім

навички

дитини,

моделювати

учасника і члена

світом речей

самопізнання

життєві

ситуації з

суспільства;

людей, природг

через спілкування

відповідною поведінкою та

на регіональному

з людьми

та

висловлювати особисті

формувати

матеріалі;

практичну

погляди і

думки задля

інтерес

ДО

взаємодію

зі

набуття

дитиною

пізнання природи

формувати

світом;

соціального

досвіду та

рідного краю,

знання і повагу

готовності

до посильної

близького

До

створювати умови

участі у

демократичних

оточення, своєї

індивідуальних

для набуття

процесах, що відбуваються

держави України;

відмінностей і

індивідуального

у дитячих

осередках,

культурного

досвіду у спільній

громаді, суспільстві;

формувати

різноманіття;

життєдіяльності,

екологічну

використовувати

умінні

спостерігати

за об'єктами

культуру,

прийнятні назви,

співпрацювати,

соціального

довкілля у

цікавість

До

коли

відстоювати

повсякденному житті та у

дослідницької

обговорюються

власну позицію,

процесі ігор,

прогулянок,

діяльності,

відмінності

домовлятися,

екскурсій,

дозвілля,

позитивно

(етнічні,

узгоджувати

соціальних і

благодійних

реагувати

на

культурні,

особисті потреби 3

акцій, проектів тощо;

ситуації взаємодії з різними

фізичні);

потребами інших;

заохочувати

дитину до

об'єктами

сприяти

формувати вміння

спілкування

й участі в

природи;

усвідомленню

елементарної

спільних

справах,

необхідності

дослідницько-

наприклад

пошук

виховувати

дотримання

пошукової

інформації, відповідей на

позитивне

морально-

діяльності для

запитання,

врахування

емоційно-

етичних норм

вирішення завдань

дитячих інтересів та

ціннісне

суспільства й

різного роду

побажань у

плануванні

ставлення

До

виявлення

(звертатися до

родинного дозвілля.

людської праці

поваги до

знайомих дорослих

розвивати

основоположних

за поясненням,

особистісні

прав і свобод

добирати способи

якості:

людини;

діяльності,

самостійність,

експериментувати)

спостережливість,

розвивати

ініціативність,

зацікавленість

розвивати і

активність,

до спілкування із

підтримувати

креативність

та

знайомими

здатність до

ін.

дорослими,

самостійного

однолітками,

пошуку способів

молодшими та

пізнавальної

старшими за

діяльності у різних

себе дітьми

життєвих

ситуаціях;

надавати

можливості долучатися до

родинних, соціальних

проектів,

благодійних акцій

з урахуванням

вікових здібностей

Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти визначені основні форми, методи і засобів формування соціально-громадянська компетентності, надамо їм детальну характеристику.

Формування соціально-громадянської компетентності в умовах ЗДО відбувається у перебігу різних форм роботи з використанням відповідних методів та засобів (рис.1.). Запропоновані форми, методи та засоби можуть варіюватися й застосовуватися комплексно.

Рис. 1. Форми, методи та засоби формування соціально-громадянської компетентності

Окрім того, організація освітнього простору передбачає активну участь дітей, педагогів та батьків, що характеризується єдністю виховних впливів на підростаюче покоління.

До форм формування соціально-громадянської компетентності відносимо:

- гру (завдяки імітації та ролі перевтілення, можуть проектуватися ситуації, у яких розкриваються норми і моделі поведінки, а також особливості відносин дітей і дорослих тощо);

- заняття (початкові уявлення закладаються на заняттях (комплексні, інтегровані, предметні), які проводяться у ігровій формі);

- колективні справи, спільна пошукова діяльність, де діти набувають: індивідуального досвіду у спільній життєдіяльності; уміння співпрацювати; відстоювати власну позицію; домовлятися; узгоджувати особисті потреби з потребами інших; брати участь у розробленні правил / повсякденних практик співжиття; набувати досвіду культури демократії, що є необхідними для встановлення подальших соціальних контактів для взаємодії у колективі, громаді, суспільстві та ін.

Особливого значення набуває розвивальне соціальне середовище, яке повинно сприяти демократії та бути інклюзивним, де кожному дозволено висловити свою думку, бути почутим та брати участь у різних видах діяльності.

До методів формування соціально-громадянської компетентності відносимо:

- наочні методи (спостереження; ілюстрація, демонстрація, відеометод). Застосування комплексу наочних методів сприятиме візуалізації соціальних явищ і процесів, у яких діти старшого дошкільного віку можуть брати посильну участь (демонстрування соціальних правил та норм поведінки, домовленостей у щоденній життєдіяльності, засвоєння зразків демонстрації відкритості до спілкування та взаємодії з представниками різних національностей і культур тощо).

- словесні (бесіда, розповідь, читання (слухання дітьми) художньої літератури). Словесні методи спрямовані на формування у дітей умінь виражати почуття за допомогою слів, міміки, жестів; пояснювати причини своїх емоцій; звертатися по допомогу до однолітків та знайомих; використовувати у перебігу спілкування ввічливі слова; вчиться висловлювати власну думку та приймати думку іншого, розв'язувати конфлікти шляхом діалогу;

- практичні (вправи, прості досліди, дидактичні ігри, моделювання). У перебігу практичних дій діти набувають досвіду дотримання соціальних норм моралі, виявляють повагу до прав і свобод людини; вчаться поводити себе відповідно до соціальної ролі (донька / син, брат / сестра, онука / онук, друг / подруга); долучаються до різних видів діяльності, беруть участь у прийнятті рішень щодо особистих питань та життя колективу тощо;

- проблемний (постановка і вирішення завдань. Проблемні методи дозволяють зробити пізнавальну задачу актуальною для кожної дитини у групі. Рішення пізнавальних завдань, пов'язаних з необхідністю дати оцінку подіям і персонажам, соціальним явищам і фактам сприятиме формуванню емоційно-ціннісного ставлення до них);

дослідницький (організація пошукової, творчої діяльності дітей). Дослідницькі методи задовольняють потребу дітей набувати досвіду соціальної поведінки у перебігу діяльності та творчо його використовувати у щоденній життєдіяльності. Задля формування соціально-громадянської компетентності доречним є використання також інтерактивних методів, які передбачають взаємодію і співпрацю всіх учасників освітнього процесу під час вирішення практичних завдань. Вони створюють необхідні умови як для становлення та вдосконалення компетентності через включення учасників освітнього процесу в осмислене проживання та переживання індивідуальної та колективної діяльності, так і для усвідомлення і прийняття ними громадянських цінностей, для накопичення досвіду соціально- громадянської діяльності.

До інтерактивних методів належать соціальне проектування, різні форми обговорення соціальних проблем, рольові та ділові ігри у вирішенні конфліктних ситуацій тощо. Наприклад, розглядаючи будь-яку ситуацію, можна попросити дитину уявити себе на місці того чи іншого персонажа, розповісти про його почуття, оцінити дії і змоделювати свою поведінку в цій або подібній ситуації. Таким чином, дитина занурюється в соціальний сюжет, переживає емоційну реакцію, що сприяє розвитку вмінь адекватно оцінювати, коригувати свої думки, співвідносити свою поведінку з поведінкою інших людей.

Формуванню активної громадянської позиції сприяє демократичний устрій життя в групі. Основними компонентами демократичного устрою життя у ЗДО є:

- організація освітнього процесу на демократичних засадах;

- участь всіх учасників освітнього процесу у створенні норм, правил, рутин спільного життя;

- відкритість прийнятих рішень;

- наявність різноманітних колективних творчих справ і проектів, які створюють умови для самовираження, самореалізації, прояву індивідуальності кожної дитини.

Зупинимося детальніше на позиції вихователя, який забезпечує досягнення результату з формування соціально-громадянської компетентності дітей.

Досягнення результату у формуванні соціально-громадянської компетентності дитини дошкільного віку забезпечується з урахуванням особистісно орієнтованої взаємодії між всіма учасниками освітнього процесу.

Особистісні цінності вихователя, його життєвий досвід є значущими у забезпеченні умов щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку, серед яких пріоритетними є:

- знати, поважати і захищати права дітей;

- сприяти повазі людської гідності, різноманітності та взаємоповазі;

- організовувати розвивальний простір для ознайомлення дітей із правами та обов'язками, що застосовуються в демократичному суспільстві;

- створювати умови для набуття дитиною соціального досвіду;

- підтримувати ініціативність дитини щодо участі у різних видах діяльності;

- надавати можливість вибору власної участі у вирішенні питань, що стосуються життя групи;

- забезпечення відчуття дитиною власної індивідуальності, унікальності та цінності для колективу;

- підтримувати дітей, коли вони ініціюють взаємодію, висловлюють свої думки, демонструють товариські стосунки;

- говорити про норми (правила, рутини) взаємодії та пропонувати дітям розробляти такі норми разом;

- допомагати дітям встановлювати власні межі, поважати межі інших, знаходити шляхи вирішення конфліктних ситуацій;

- запобігати, зупиняти прояви булінгу у освітньому середовищі;

- сприяти формуванню лідерських якостей у дітей;

- взаємодіяти з батьками щодо набуття дитиною соціально-громадянської компетентності;

- стимулювати батьків до спільного прийняття рішень, що стосуються функціонування ЗДО, групи, наприклад, спільної організації заходів, у яких беруть участь діти тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень / conclusions and prospects for further research

Соціально-громадянська компетентність має стати стрижнем майбутнього громадянина України. Заклади дошкільної освіти мають стати осередками формування демократії, де всі мають можливість висловлювати свою думку, бути почутими, беруть активну участь, мають можливість проживати демократію. Безумовно в таких умовах діти отримують ціннісний досвід, приймають активну участь, стають активними учасниками, суб'єктами діяльності, а не тільки виконавцями доручень дорослих.

Формування соціально-громадянської компетентності у дітей дошкільного віку сприятиме тому, що діти навчаться бути ініціативними, приймати рішення, брати на себе відповідальність. Саме демократичне середовище створене у родині, закладі дошкільної освіти дозволить дитині розвиватися цілісно, не відчуваючи труднощів в особистісному становленні.

Підсумовуючи викладене варто наголосити, що для формування соціально- громадянської компетентності зроблено значний поступ у змістах нормативних документів, зокрема в Базовому компоненті дошкільної освіти вперше за роки незалежності визначено нову ключову компетентність - соціально-громадянську. Однак, є ще низка організаційно-педагогічних умов, за яких, на наше переконання, формування соціально-громадянської компетентності у дітей дошкільного віку буде ефективним:

- підготовка майбутніх вихователів до формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти;

- узгодження форм, методів і засобів організації освітньої роботи в закладі дошкільної освіти в контексті формування соціально-громадянської компетентності;

- створення єдиного розвивального соціального освітнього середовища, у закладі дошкільної освіти, яке базується на демократичних цінностях;

- розробка єдиної цільової спрямованості співпраці ЗДО, сім'ї і громадськості в контексті виховання майбутнього громадянина України;

- підвищення рівня професійно-педагогічної компетентності вихователів ЗДО щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного та створення розвивального соціального освітнього середовища, у закладі дошкільної освіти.

Перспективи подальших досліджень. Стаття не вичерпує всіх аспектів проблеми дослідження. Перспективним вважаємо питання розроблення дорожньої карти імплементації та створенні розвивального соціального освітнього середовища, у закладі дошкільної освіти. Яке діє не на папері, а реально, сприяє розвитку принципів демократії, є інклюзивним, де кожна особистість є суб'єктом діяльності, її думка важлива та обов'язково буде почута, де кожна дитина бере участь у різних видах діяльності, проявляє ініціативу, бере на себе відповідальність. Саме у такому демократичному освітньому середовищі формується ціннісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім'ї, родини, іншими людьм...


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.