Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами

Formation of the future music teacher's readiness for creative and interpretive work with school instrumental groups

Viktor Labunets,

Doctor of Pedagogic Sciences, Professor at the Department of Music,

ZhannaKartashova,

Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor at the Department of Music

Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University

Kamianets-Podilskyi, Ukraine

The article highlights the principles and pedagogical conditions for the formation of future music teachers' readiness for creative and interpretive work with school instrumental groups: ensuring the development of individual abilities of each student; maximum realization and development of the creative potential of future specialists through increasing the level of their motivation; stimulating students'systematic independent work; qualitative mastering of educational material through deep immersion in its content; development of a set of skills and abilities of creative interpretation of musical works. Taking into account the specific characteristics of the process of forming the readiness of future teachers of music for creative and interpretive work with school instrumental groups, the principles that ensure the purposefulness of this process are determined: the principle of focusing students' professional training on achieving the ability to self-control creative and interpretive activities with school instrumental groups; providing comfortable conditions for instrumental and performing training; actualization of the wide use of problem methods of instrumental and performing work with schoolchildren. The pedagogical conditions for the formation of future music teachers' readiness for creative and interpretive work with school instrumental groups are: encouraging students to consciously regulate musical and performing activities; interaction of cognitive, evaluative and creative work in the process of creative and interpretive activities; providing psychological and communicative support of students' educational and performing activities; integration of varieties of instrumental and performing activities of students; optimal combination of theoretical and practical experience of students with a projection on practical work with members of the instrumental group.

Keywords; readiness; instrumental and performing activity; creative and interpretive work; collective music-making; professional formation.

Основна частина

Постановка проблеми. В усі часи студентська аудиторія була найбільш цікавою й одночасно складною для кожного науково-педагогічного працівника закладу вищої освіти. Студентський вік це пік можливостей людського мозку й активізація успадкованих програм входження у дорослі соціальні структури і групи. Йому властиві безкомпромісність, висока гнучкість і швидкість у сприйманні нового та незвичного. Завдання, які стоять перед закладами вищої освіти, потребують підготовки фахівців нової генерації, зокрема учителів музичного мистецтва, які здатні не тільки до творчої професійної самореалізації, а й спроможні залучити учнів до глибокого пізнання й спілкування з музичним мистецтвом. Реалізація цих завдань багато в чому залежить від формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної, зокрема інструментально-виконавської діяльності, яка є важливою складовою педагогічної діяльності вчителя.

Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до творчо - інтерпретаційної діяльності зі школярами є складним процесом, який передбачає наявність комплексу знань, умінь та навичок здійснювати добір різноманітних музичних творів серед великої їх кількості, написаних композиторами для дитячих колективів із включенням їх до концертного репертуару. У зв'язку з цим, актуальність проблеми формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами визначається сучасними вимогами до підготовки майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти творчо - інтерпретаційної діяльності виконавців досліджували М. Давидов, Г. Ержемський, Л. Корват, О. Котляревська, Т. Ляшенко, С. Мальцев, Л. Музичко, А. Тішакова, Ю. Цагареллі, Г. Ципін, М. Чернявська та ін. Провідними українськими науковцями у галузі мистецької освіти (А. Авдієвський, А. Болгарський, Л. Гаврілова, С. Горбенко, О. Єременко, А. Зайцева, А. Козир, В. Критський, Є. Куришев, Т. Левшенко, Л. Масол, В. Москаленко, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, Л. Паньків, І. Парфентьєва, Г. Побережна, Є. Проворова, Т. Рейзенкінд, О. Ростовський, О. Рудницька, В. Федоришин, В. Шульгіна, О. Щолокова, Д. Юник та ін.), представлено різноманітні підходи до формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи з учнями.

Інтерпретація музичного твору, на думку О. Ляшенко, обов'язково передбачає ретроспективне вивчення твopiв мистецтв (аналіз об'єктивних даних пpo твір, зміст та значення, які втілені в ньому) та ocoбливу духовну діяльність cвiдoмocтi, де суттєву poльвiдiгpаєдocвiд інтерпретатора в спілкуванні з мистецтвом [1].

Н. Корихалова наголошує на тому, що інтерпретація музичного твору будується на перетині проявів особистості виконавця, мінливості «об'єктивних умов побутування музичного мистецтва» та еволюції музичних стилів, що призводять до перебудови інтонаційного мислення [0].

Досліджуючи проблему виконавської інтерпретації, Е. Гуренко вважає її, насамперед, творчістю, що спрямована на створення певного продукту. Дослідник визначає три складові творчості: 1) об'єкт інтуїції; 2) результат (виконавський); 3) процедуру творчого пошуку, яка і «є інтерпретацією» [4].

Дослідження науковців свідчать про те, що рівень інструментально - виконавської підготовки студентів буде високим, якщо її зорієнтовано на творчу діяльність. Водночас питання реалізації інноваційних технологій в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва досліджені недостатньо, потребують подальшої розробки принципи, функції, методи та педагогічні умови формування інструментально-виконавської підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами.

Метою статті є визначення принципів та педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами в процесі інструментально-виконавського навчання. Зазначену мету було конкретизовано в таких завданнях:

- проаналізувати можливі шляхи підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами в процесі інструментально - виконавського навчання;

- визначити основні завдання, які забезпечують цілеспрямованість майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє стверджувати, що проблема готовності до різних видів діяльності, визначення шляхів її формування стала предметом вивчення багатьох дослідників сучасної педагогічної та психологічної науки. Проблема формування готовності до творчо-інтерпретаційної роботи майбутніх учителів музичного мистецтва є важливою умовою їх успішної підготовки до виконання продуктивної діяльності з учнями [3].

Вивчення специфіки виконавської інтерпретації - складний і багатоаспектний процес, у результаті якого можна наблизитись до створення її типології. У сучасному музикознавстві й до сьогодні не існує єдиної універсальної типології, здатної охопити всі аспекти виконавської інтерпретації.

Інтерпретація визначається як «тлумачення будь-чого», в тому числі самостійне творче розкриття смислу художнього твору, відображене в його виконанні (виконавська інтерпретація) або в словесному судженні (вербальна інтерпретація) [4].

Сучасний етап у музичному виконавстві характеризується інтенсивними пошуками можливостей оптимізації загальної музично-естетичної і водночас спеціальної професійної освіти. Сформованість уміння інтерпретувати передбачає здатність до самостійного і свідомого тлумачення музичних творів різних жанрів, стилів, напрямів, а також педагогічну корекцію інтерпретувати в залежності від поставлених завдань.

Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо - інтерпретаційної діяльності у процесі інструментально-виконавського навчання нами визначено як процес набуття студентами тих властивостей і спеціальних здібностей, які сприяють виконавському втіленню різних граней музичного образу відповідно до логіки розвитку його художньої сутності та спроможності привносити особистісно-духовний смисл у зміст інтерпретованого музичного твору.

У структурі творчо-виконавської інтерпретації науковці виокремлюють такі два компоненти:

- глибина виявлення художнього задуму композитора;

- міра творчої свободи виконавця.

Деякі науковці наполягають на повній відповідності музичного виконання задуму композитора а інші, мотивуючи свою позицію природою музичного мистецтва, розглядають художньо-інтерпретаційний процес як активний творчий процес осмислення-пізнання художнього твору, в якому відображається багатогранність виконавця-інтерпретатора (особливості його пізнавально-ціннісної та інтелектуально - емоційної сфер), актуалізуються його досвід, знання, уміння, особистісні якості. На нашу думку, інтерпретація - це індивідуально-образне тлумачення виконавцем об'єктивної композиторської інформації, що характеризується рисами ідеально-уявного бачення предмета трактування.

У контексті вивчення процесу інтерпретації класичної спадщини слушною є думка Л. Мазеля, який зазначав, що опублікований твір існує об'єктивно. Зафіксований в нотному записі музичний твір, наділений тільки відносною визначеністю, вимагає творчого, тлумачення виконавцем [1].

Майбутній вчитель музичного мистецтва має володіти практичними навичками використання різноманітних концепцій музичного твору, як підстави для його інтерпретації. Вміти узагальнювати слухові та інтелектуальні потоки інформації, дотичні до конкретного музичного твору. Знати класифікацію різновидів музичної інтерпретації як основу для творчої роботи з музичним твором. вміти оперувати такими параметрами художньої цілісності музичного твору як композиційно - драматургічна організація, музична архітектоніка, музичний темпоритм, тематична організація, фактура тощо. Вміти використовувати феномени музичного задуму та музично-інтонаційної ідеї твору. Вміти використовувати у власній роботі творчий досвід музично-аналітичних та музично-виконавських версій того самого музичного твору Т. Ляшенко, визначаючи інтерпретацію як художньо-звукову реалізацію музичного тексту в процесі виконання музичного твору зазначає, що важливими умовами організації цього процесу є:

- варіативність і різноманітність організаційних форм, методів та прийомів мистецького навчання;

- домінування певних цілей, творчих завдань, методів, засобів та форм роботи, які спрямованні на створення художньо-музичної інтерпретації музичних творів;

- забезпечення діалогічності інтерпретаційного процесу, як чинника художньо-педагогічного спілкування [4].

Формування умінь художньо-творчої інтерпретації має такі стадії:

- ознайомлення з музичним твором, усвідомлення його змісту;

- ознайомлення з епохою, творчістю композитора; загальний аналіз стильових особливостей композитора; аналіз засобів виразовості музичного твору;

- визначення образів, основних інтонацій, ідеї, образно-смислової сфери;

- опанування драматургії твору;

- технічне засвоєння нотного тексту у відповідності з образним змістом

твору;

- визначення образних тем, другорядних інтонацій; виявлення логічних вершин інтонацій, фраз, тем;

- аналіз засобів виразності; розв'язання виконавських труднощів за допомогою технічних прийомів та способів, які відповідають образному змісту та засобам виразності цього твору;

- створення цілісного художнього образу, власної інтерпретації;

- визначення логіки розвитку крупних тематичних конструкцій, співвідношення розгортання музичного матеріалу; виявлення кульмінацій частин та всього твору;

- складання виконавського плану інструментального колективу у

відповідності з художньо-образним змістом та аналізом музичного твору.

Основною метою творчо-інтерпретаційної роботи студентів є досягнення якісного сприймання мистецьких творів як «специфічного виду духовно-практичної діяльності, що послідовно включає найвищий рівень осягнення виражально-смислового змісту музики і, не обмежуючись актом сприйняття, водночас реалізується у формі почуттів, асоціативного мислення» [4].

Майбутній вчитель музичного мистецтва має навчитися словесними засобами яскраво передавати образний зміст музичних творів, щоб зацікавити учасників шкільного інструментального колективу ще до того, як він прозвучить. Відтак, необхідно відзначити важливу роль словесної інтерпретації, що також є важливим інструментом педагогічного впливу на художню свідомість учнів. Вчитель, який не володіє мистецтвом словесної передачі яскравого художнього образу музичного твору, не може досягти успіху в освітній діяльності.

З метою підвищення рівня фахової підготовки студентів, їх практичної творчо - інтерпретаційної роботи з учнями розглянемо основні принципові положення цього процесу. Основними принципами формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами є:

- принцип спрямованості фахового навчання студентів на досягнення здатності до самоконтролю творчо-інтерпретаційної діяльності зі шкільними інструментальними колективами; забезпечення комфортних умов інструментально-виконавського навчання; актуалізації широкого використання проблемних методів інструментально-виконавської роботи зі школярами;

- принцип спрямованості фахового навчання студентів на досягнення здатності до самоконтролю творчо-інтерпретаційної діяльності зі шкільними інструментальними колективами;

- принцип актуалізації широкого використання проблемних методів у інструментально-виконавській роботі з учнями.

Окреслені основні педагогічні принципи дозволяють реалізовувати педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаціиної роботи зі шкільними інструментальними колективами, а саме:

- спонукання студентів до свідомої регуляції музично-виконавської діяльності; взаємодія пізнавальної, оцінної креативної роботи у процесі творчо - інтерпретаціиної діяльності;

- забезпечення психолого-комунікативного супроводу навчально-виконавської діяльності студентів;

- інтеграція різновидів інструментально-виконавсько діяльності студентів; - оптимальне поєднання теоретичного та практичного досвіду студентів з проекцією на практичну роботу з учасниками інструментального колективу.

Здійснювати підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо - інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами слід з використанням таких основних форм занять, зокрема навчальних занять, позааудиторно інструментально-виконавської роботи, самостійно навчальної роботи з використанням засобів мультимедіа.

Основними завданнями готовності до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами є:

- формування настанов на пізнання майбутніх учителів музичного мистецтва себе як керівника дитячого інструментального колективу, творча діяльність якого може впливати на творче самовиявлення учнів;

- вироблення у майбутніх учителів музичного мистецтва стіикої активно позиції щодо набуття знань і вмінь для здійснення творчо-інтерпретаціиної роботи зі шкільним інструментальним колективом;

- розширення світогляду студентів у сфері інструментально-виконавського мистецтва на основі слухового досвіду власного досвіду спільного музикування, та вже набутих знань, які стають базисом для навчальної роботи над музичним твором;

- забезпечення суб'єктно-конструктивного сприйняття даних через їх переосмислення;

- формування особистісно-спрямованості майбутніх учителів музичного мистецтва на навчальну роботу для створення інтерпретації музичного твору;

- розуміння студентів особливостей самостійно роботи спрямовано на розвиток творчо-інтерпретаціиних умінь;

- залучення студентів до використання можливостей комп'ютера, сучасних комп'ютерних технологій тощо.

Окрім того, від вчителя музичного мистецтва у ролі керівника шкільного інструментального колективу вимагається не лише здатність розуміти і відчувати музичний художній твір, але й уміння впевнено та безпосередньо передати виконавцям внутрішньо осмислену сутність даного музичного твору. Керівник шкільного інструментального колективу має дотримуватися міри у всьому, в тому числі й у зовнішніх моментах, за потреби підсилювати чи послаблювати пізнавальну, оцінювальну та креативну сторону є однією з важливіших задач, яка постануть перед майбутнім учителем музичного мистецтва. Його диригентські рухи мають, звичайно, виражати зміст музики, але бути завжди упорядкованими, природніми, гармонійними, лаконічними і суворо обмеженими тією мірою, яка достатня для передачі його намірів колективу.

Таким чином, практична робота з учнями має здійснюватися на гармонійному та оптимальному поєднанні теоретичного і практичного досвіду студентів. Так, досягнення гармонійного співвідношення теорії та практики вимагає від керівника дитячого інструментального колективу уваги не лише тому, що здається домінуючим у даному творі, але і тому, що ніби залишається в тіні, тобто приділенню достатньої уваги в роботі по усуненню недоліків і підняття за рахунок цього якості виконання, які в силу вікових можливостей шкільних інструментальних колективів постають одним із вирішальних чинників досягнення високої якості інтерпретації.

Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо - інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами передбачає освітню траєкторію фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у ЗВО, спрямовану на підвищення індивідуального рівня розвитку студентів, їх практичне оволодіння творчо-інтерпретаційними вміннями та набуття знань щодо здійснення музично-педагогічної діяльності на високому професійному рівні. Зазначені принципи та педагогічні умови сприяють оптимізації процесу формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчо-інтерпретаційної роботи зі шкільними інструментальними колективами.

Представлене дослідження не вичерпує сформульовану проблему, що націлює на продовження наукових розвідок. Зокрема, формування у майбутніх учителів музичного мистецтва творчо-пошукових і дослідницьких умінь, їх залучення до пошуково-дослідницької діяльності, закріплення знань, відпрацювання вмінь та навичок щодо творчо-інтерпретаційної роботи над музичними творами.

Список використаних джерел

педагогічний музичний учитель мистецтво

1. Лінь Янь. Формування готовності майбутнього вчителя музики до художньо-інтерпретаційної діяльності в процесі вокального навчання. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ; Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Суми, 2021, 38.

2. Ляшенко, О., 2001. Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору в професійній підготовці майбутніх учителів музики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти», Київ, 22.

3. Методичні аспекти формування готовності студентів факультетів мистецтв до творчо-інтерпретаціиної діяльності, 2021. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: зб. наук. пр., Суми: СДПУ імені А.С. Макаренка, 6 (110), 23-32.

4. Москаленко, В.Г. Лекции по музыкальной интерпретации: учеб. пособ., 2012. Киев: Типография «Клякса», 2.

5. Потоцька, О.В., 2011. Відображення специфічних рис творчої особистості виконавця у процесі інтерпретаціиного мислення. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 1 (3), 129-133.

6. Рудницька, О.П., Ісьянова, Л.М., Цвігун, О.А., Кольєва, О.П., Соломаха, С.О., 1998. Основи викладання мистецьких дисциплін, Київ: АТЗТ «Експрес-об'ява», 183.

7. Сікора, Г. І., 2011. Виконавська інтерпретація музичних творів у процесі підготовки майбутніх учителів музики [Електронний ресурс]. Актуальні питання мистецької педагогіки, 1, 149-152. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmp_2011_1_38>.

8. Юцевич, Ю.Є., 2003. Музика: словник-довідник, Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 352.

References