Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій

Потапчук Тетяна Володимирівна - доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти

Кирста Наталія Романівна - кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти

Пукас Іванна Леонідівна - кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методик дошкільної освіти

Дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій набуває універсальної актуальності, бо вона проектується особливим чином на вивчення питань розвитку комунікативної компетенції особистості.

У статті на основі наукових джерел розкрито професійну підготовку майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження видатних вчених в яких зазначено, що важливим завданням сучасної професійної освіти є підготовка спеціалістів, здатних сприяти реалізації державно-суспільного підходу до розвитку освітнього простору, інтеграції соціальних інститутів у вирішені пріоритетних соціально-економічних питань. З'ясовано, що невід'ємну складову професійної освіти становить професійна підготовка майбутніх вихователів, яка трактується науковцями як об'єктивно існуючий процес навчання (викладання й учіння), засвоєння майбутнім педагогом професійних загально-педагогічних і методичних знань, вироблення відповідних умінь і навичок студента в ході педагогічної практики; формування у нього потреб самоосвіти, самовдосконалення і самореалізації; досягнення з цією метою єдності педагогічної теорії і практики, фундаментальності та мобільності, науковості й культуровідповідності професійних знань. Також зазначено, що необхідним компонентом професійної діяльності майбутнього вихователя до роботи з сім 'ями учасників бойових дій є спілкування, яке відіграє важливу роль при роботі з такими сім'ями. Індивідуальний підхід у спілкуванні, який здійснює майбутній вихователь, вимагає глибокого вивчення і знання кожного члена сім'ї, його психологічні та психофізичні особливості. Подано діагностичні методики, які використано з дітьми, зокрема: дитячий варіант тесту Векслера; «картки» тривожності Амена; дитячий варіант методики Розенцвейга; дитячий варіант особистісного опитувальника Айзенка; соціометричну методику Р. Жиля; малюнкові тести; методику незокінчених речень; методику Дємбо-Рубінштейна.

Ключові слова: професійна підготовка, професійна компетентність, комунікативна компетентність, майбутній вихователь, сім'я учасника бойових дій.

POTAPCHUK Tetyana Volodymyrivna - Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Theory and Methodology of Preschool and Special Education of Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University

KIRSTA Nataliya Romanivna - Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methodology of Preschool and Special Education of Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University

PUKAS Ivanna Leonidovna - Candidate of Pedagogical Sciences, senior lecturer of the Department of Theory and Methods of Preschool Education at Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University

PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE EDUCATORS FOR WORK WITH FAMILIES OF COMBAT PARTICIPANTS

The study of the problem of professional training of future educators to work with the families of combatants acquires universal relevance, because it is designed in a special way to study issues of the development of the communicative competence of an individual.

The article, based on scientific sources, reveals the professional training of future educators to work with families of combatants. The psychological and pedagogical studies of outstanding scientists were analyzed, in which it was stated that an important task of modern professional education is the training of specialists capable of contributing to the implementation of the state-societal approach to the development of the educational space, the integration of social institutions into the solution ofpriority socio-economic issues. It was found that an integral component of professional education is the professional training of future educators, which is interpreted by scientists as an objectively existing learning process (teaching and learning), assimilation of professional general pedagogical and methodical knowledge by the future teacher, development of relevant skills and abilities of the student during pedagogical practice; formation of his needs for selfeducation, self-improvement and self-realization; achieving for this purpose the unity of pedagogical theory and practice, fundamentality and mobility, scientificity and cultural relevance of professional knowledge. It is also stated that communication, which plays an important role in working with such families, is a necessary component of the future educator's professional activity for working with families of combatants. The individual approach to communication, which the future educator carries out, requires in-depth study and knowledge of each family member, his psychological and psychophysical features. The diagnostic methods used with children are presented, in particular: the children's version of the Wechsler test; "cards” of the three-fold Amen; children's version of the Rosenzweig method; children's version of the Eysenck personality questionnaire; R. Zhil's sociometric method; picture tests; technique of unfinished sentences; the Diembo-Rubinstein method.

Keywords: professional training, professional competence, communicative competence, future teacher, family of a combatant.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій виходить з сучасного українського суспільства, що проявляється у розвитку роботи як соціального інституту та зростанням кількості сімей, які опинилися у важких життєвих ситуаціях і потребують соціально- правового захисту. Саме професійна підготовка майбутніх фахівців до роботи з сім'ями учасників бойових дій має сприяти не тільки успішному застосуванню набутих знань та вмінь на практиці, але й аналізувати, прогнозувати та надавати правову допомогу шляхом інформування та консультування з питань прав, обов'язків та відповідальності усіх її членів у різних видах зайнятості, вивчення законодавства щодо пільг, законодавчих і нормативних документів. Тому професійна підготовка майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій щодо надання їм соціально-правового захисту, враховуючи сучасні реалії життя можна вважати одним із пріоритетних напрямків їхньої професійної підготовки у закладах вищої освіти. Оскільки, не вистачає досліджень, які були б спрямовані на удосконалення професійної підготовки майбутніх вихователів саме з сім'ями учасників бойових дій. Майбутня професійна діяльність вихователя на належному рівні сприятиме сформованим знанням, вмінням і навикам регулювати сімейні відносини, здійснювати соціально-правовий захист, забезпечувати умови для їх розвитку та побудові важливих сімейних цінностей та комунікативності з різними сім'ями учасників бойових дій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Проблема професійної підготовки майбутнього вихователя/педагога є актуальною в теорії та практиці вищої школи. Питання професійного становлення педагога розглядали класики зарубіжної (Й. Гербарт, Дистервег, Я. Коменський, Й. Песталоцці та ін.) та вітчизняної (А. Макаренко, Г. Сковорода, Сухомлинський, К. Ушинський та ін.) педагогіки.

Дослідження питань професійної підготовки майбутніх вихователів/педагогів відбуваються в таких аспектах: фундаментальні положення з гуманізації та гуманітаризації освіти та виховання (Г. Батіщева, Гончаренко, М. Євтух, Ю. Мальований, А. Сущенко та ін.); концептуальні засади педагогіки вищої школи (А. Алексюк, І. Бех, І. Зязюн, А. Кузьмінський, О. Пєхота та ін.); наукові теорії професійної готовності вчителя (А. Капська, О. Карпенко, О. Мороз, С. Сисоєва та ін.); теорії підготовки майбутніх педагогів (Г. Бєлєнька, Н. Кічук, В. Поліщук, О. Савченко, Л. Хомич та ін.).

Мета статті: проаналізувати у науковій царині професійну підготовку майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Професійна освіта як соціокультурний інститут - система організацій та установ, що забезпечує відтворення й удосконалення кадрового потенціалу всіх сфер суспільного, матеріального і духовного виробництва, сприяє економічному, політичному, культурному функціонуванню і розвитку держави, особистісному становленню індивіда [5, с. 32]. Професійна освіта - процес і результат професійного становлення і розвитку особистості, які супроводжуються набуттям знань, навичок і умінь за конкретними професіями і спеціальностями [1].

Професійну освіту Т. Поясок розуміє як безперервний процес постійного професійного росту особистості протягом усього життя зумовлений розвитком сучасних технологій [11, с. 58]. На думку С. Гончаренко, професійна освіта є підготовкою фахівців різної кваліфікації для діяльності в певній галузі господарства в закладах освіти [4, с. 89]. Тому важливим завданням сучасної професійної освіти є підготовка спеціалістів, здатних сприяти реалізації державно-суспільного підходу до розвитку освітнього простору, інтеграції соціальних інститутів у вирішені пріоритетних соціально-економічних питань.

Невід'ємну складову професійної освіти становить професійна підготовку майбутніх вихователів. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», професійна підготовка трактується як здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю [7].

В Українському педагогічному словнику знаходимо визначення поняття професійної підготовки як сукупності спеціальних якостей, досвіду і норм поведінки, а також знань, навичок та умінь, що сприятимуть успішної професійної роботи [3]. Професійна підготовка майбутнього вихователя є сукупністю заходів, які сприяють формування професійної готовності та знань, навичок, умінь до майбутньої діяльності і її важливою складовою є саме педагогічна практика [2].

На думку А. Капської під професійною підготовкою майбутніх педагогів слід розуміти як сукупність загальних і спеціальних знань і умінь, які забезпечують можливість їхньої роботи за спеціальністю та набуваються під час навчання у закладі вищої освіти [8, с.18].

У свою чергу ми доводимо необхідність формування професійної готовності майбутніх педагогів, яка «є синтезом професійних знань і вмінь, індивідуального стилю професійної діяльності, інноваційного, творчого підходу до роботи, педагогічної рефлексії» [10].

Тоді як В. Савицька вважає, що професійна підготовка майбутніх працівників, це процес складний та різнобічний, в основі якого лежать теоретичні знання та практичні вміння, норми соціальної роботи; якості та потреба у самоосвіті, саморозвитку і самовдосконаленні [12, с. 7].

Науковці виділяють такі основні види професійної підготовки, які потребують відповідної професійної освіти: вищої, середньої спеціальної, початкової професійної чи елементарної [1; 7].

Поряд з цим, аналіз наукової літератури показав, що сучасні дослідники визначають термін «професійна підготовка майбутніх вихователів/педагогів» дещо по- різному. Так, під професійною підготовкою автори розуміють як форми здобуття професійної освіти, та набуття професійних навичок. В свою чергу, професійну освіту трактують як процес / результат становлення та розвитку особистості щодо набуття нею визначених конкретних знань, умінь та навичок за обраною професією та спеціальністю [5; 6]. вихователь сім'я бойовий векслер

Поняття «професійна підготовка» науковці розглядають: як цілеспрямований організований процес, спрямований на оволодіння певною професією, як освітній процес, що включає в себе вивчення дисциплін, практику з профілю спеціальності, виховання, навчання навичкам та вмінням аналітико-дослідницької та науково- педагогічної діяльності [5; 8; 9].

Під професійною підготовкою дослідники розуміють систему заходів, що сприяють формування професійної спрямованості, знань, навичок, умінь і професійної готовності, що, визначається як суб'єктивний стан особистості підготовленої до виконання своєї діяльності. На думку О. Карпенко, професійна підготовка майбутнього працівника дозволяє забезпечити високий рівень готовності студентів до професійної діяльності [9, с. 13].

Чільне місце у підготовці майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій набуває професійна компетентність.

Поняття «професійна компетентність майбутнього педагога» виражає особисті можливості вихователя, які дозволяють йому самостійно й досить ефективно вирішувати педагогічні завдання. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти і бути готовим застосовувати її на практиці. Структура професійної компетентності педагога розкривається через його педагогічні вміння, що представляють собою сукупність різноманітних дій вихователя, які перш за все співвідносяться з функціями педагогічної діяльності, значною мірою виявляють індивідуальні психологічні особливості педагога [6, с. 181; 10].

Так, Т. Сергєєва, Н. Уварова, С. Назарова пропонують у визначення компетентність включити смислові навантаження наявності знань, досвіду. «У структуру педагогічної компетентності входять професійно-змістовий компонент, який передбачає наявність у майбутнього вихователя теоретичних знань з основ наук про людину; компонент професійної діяльності, що включає професійні знання та вміння; професійно-особистісний, що складається з особистісних якостей, які визначають позицію і спрямованість педагога як особистості і суб'єкта діяльності» [6, с. 200]. Беручи за основу таке розуміння феномену педагогічна компетентність, вважаємо за необхідне уточнити зміст актуального для дослідження терміну особистісне зростання. Даний термін пов'язується з явищем саморозвитку, в рамках якого людина набуває здатність керувати поточними подіями, формувати гарне відношення з іншими людьми і т. д. Реалізується через саморозвиток, тобто творче ставлення до себе, створення образу свого «Я»; через самопізнання, тобто самоаналіз, самооцінку і т. д.; через самореалізацію, тобто програмування своєї діяльності» [6, с. 220].

Г. Бєлєнька визначає професійну компетентність вихователя як інтегроване поняття, що включає світоглядні позиції особистості, глибоку обізнаність і практичні уміння в обраній галузі діяльності, розвинені професійно значущі якості, побудований на цьому фундаменті авторитет [2, с. 14]. Професійна компетентність майбутнього вихователя визначає його професійні якості.

Варто зазначити, що необхідним компонентом професійної діяльності майбутнього вихователя до роботи з сім'ями учасників бойових дій є спілкування. Невдачі у спілкуванні з такими сім'ями стають величезною проблемою на сьогоднішній день в будь- якій професійній діяльності.

Індивідуальний підхід у спілкуванні, який здійснює майбутній вихователь, вимагає глибокого вивчення і знання кожного члена сім'ї, його психологічних та психофізичних особливостей. Навчання толерантному спілкуванню традиційно стоїть на першому місці. Відомо, що неуспішність окремих студентів виникає як наслідок відсутності індивідуального підходу. У цих випадках вирішення проблеми залежить від рівня співробітництва з психологом або лише психодіагностичної діяльності самого майбутнього вихователя [10].

Психодіагностична функція майбутнього вихователя відіграє значну позитивну роль у багатьох інших ситуаціях і необхідна в повсякденній навчально-виховній роботі, у взаємодії з родиною, спілкуванні з дітьми та батьками. Рівень психодіагностичної майстерності залежить від різноманітних, глибоко усвідомлених знань у галузі загальної, соціальної, вікової та педагогічної психології.

Знання психологічних і психофізичних особливостей учасників бойових дій допоможе створити сприятливу психологічну атмосферу, оскільки вплине на вироблення вихователем індивідуальної стратегії і тактики щодо кожної дитини, особливо в перший період спілкування.

Для цього треба навчати майбутніх вихователів використовувати для психологічного обстеження такі відомі діагностичні методики: дитячий варіант тесту Векслера; «картки» тривожності Амена; дитячий варіант методики Розенцвейга (вивчення реакцій на фрустрацію); дитячий варіант особистісного опитувальника Айзенка; соціометричну методику Р. Жиля; малюнкові тести (малюнок людини, сім'ї та інші); методику незокінчених речень; методику

Дємбо-Рубінштейна - (дослідження самооцінки) та деякі інші. Дані, отримані за окремими методиками, повинні бути доповнені «життєвими показниками» (спостереження, бесіди, дані, отримані від батьків).

Проблеми у спілкуванні у сім'ях учасників бойових дій є однією з причин, що суттєво впливають на виховання дітей. Це спілкування потребує оздоровлення через повсякденну просвітницьку роботу та психогігієну взаємовідносин.

Для майбутніх вихователів необхідне глибоке і детальне вивчення психології міжособистих відносин дорослих і дітей таких сімей. Це дасть їм необхідну інформацію про специфіку розвитку та формування цих відносин, допоможе освоїти способи і методики передбачення та упередження небажаних конфліктних ситуацій у спілкуванні з сім'ями учасників бойових дій.

Реальну можливість розвивати власний досвід культури спілкування, пізнавати інших людей і себе майбутні вихователя мають через організацію практичних занять.

Ще одним важливим аспектом підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій виступає педагогічна організація професійного самовиховання, необхідними компонентами якого виступає самоаналіз особистісного розвитку, самозвіт і самоконтроль [12].

Тому, необхідність у самовихованні майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій виникає тоді, коли особистістю досягнуто певного рівня самосвідомості й самопізнання, сформовано здатність до самоаналізу й самооцінки, усвідомлено необхідність узгодження власних особистих якостей поведінки вимогам суспільства.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок напряму

Отже, не викликає заперечення наукова обґрунтованість висновку про те, що сьогодні сім'ї учасників бойових дій потребують психологічної допомоги і не тільки, а майбутні вихователі - професійної підготовки до роботи з такою категорією населення.

Таким чином, у сучасній психолого-педагогічній літературі виявляється тенденція підвищеної уваги до професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій, до компетентності майбутнього педагога з позицій інтегративних професійно значущих якостей. Тому, дослідження з професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з сім'ями учасників бойових дій набуває універсальної актуальності, бо вона проєктується особливим чином на вивчення питань розвитку комунікативної компетентності особистості. У свою чергу, компетентність майбутнього вихователя/педагога визначає його професійні якості при роботі з сім'ями учасників бойових дій, адже вмотивованість і ефективність професійної діяльності майбутніх вихователів визначаються здатністю об'єктивно оцінювати актуальний рівень своєї компетентності при роботі з сім'ями учасників бойових дій.

Здійснене нами дослідження не вирішує всіх питань в плані підготовки майбутніх вихователів до роботи з молодими сім'ями, що потребують правового забезпечення. Тому, перспективи подальшої розробки потребують питання психолого-педагогічної допомоги майбутніх вихователів/педагогів сім'ям учасників бойових дій.

Список джерел

1. Батищева Г. Зайцева З. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім'єю: метод. рекомендації. К.: А.Л.Д., 1996. 100 с.

2. Бєлєнька Г. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання: монографія. К.: Світич, 2006. 304 с.

3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 374 с.

4. Гончаренко С. Зміст загальної освіти і її гуманітаризація: монографія. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / за ред. І. А. Зязюна. К.: ВІПОЛ, 2000. С. 81-107.

5. Довга М. Професійна підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи з молодими сім'ями, що потребують правового забезпечення: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Івано-Франківськ, 2021.260 с..

6. Жигірь В. Чернєга О. Професійна педагогіка: навчальний посібник / за ред. М. В. Вачевського. К.: Кондор, 2012. 336 с.

7. Закон України про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 25.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1556-18 (дата звернення: 10.11.2020 р.).

8. Капська А. Деякі аспекти професійної підготовки соціальних педагогів і соціальних працівників. Вісник Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка. Серія: педагогічні науки. Глухів: Глух. нац. пед. ун-т ім.. О. Довженка. 2010. № 15. С. 12-16.

9. Карпенко О. Професійна підготовка соціальних працівників в умовах університетської освіти: науково- методичний та організаційно-технологічний аспекти: монографія / за ред. С. Харченко. Дрогобич: Коло, 2007. 374 с.

10. Потапчук Т., Анненкова Н. Професійно-педагогічна компетентність педагога у системі професійного саморозвитку. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». № 83. Випуск LXXXIIL Том 1. Херсон. 2018. С.113-117.

11. Поясок Т. Система застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів у вищих навчальних закладах: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2009. 559 с.

12. Співпраця батьків та вчителя початкової школи / упоряд. М. Козіцька М.: Вид. група «Основа», 2009. 110 с.

References

1. Batyshcheva, H. Zaitseva, Z. (1996). Robota sotsialnykh sluzhb dlia molodi z molodoiu simieiu: metod. Rekomendatsii [Work of social services for young people with a young family: method. recommendations]. K.: A.L.D. 100 s. [in Ukrainian].

2. Bielienka, H. (2006). Vykhovatel ditei doshkilnoho viku: stanovlennia fakhivtsia v umovakh navchannia: monohrafiia [Educator of preschool children: becoming a specialist in the conditions of training: monograph]. K.: Svitych. 304 s. [in Ukrainian].

3. Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. K.: Lybid. 374 s. [in Ukrainian].

4. Honcharenko, S. (2000). Zmist zahalnoi osvity i yii humanitaryzatsiia: monohrafiia [The content of general education and its humanitarianization: a monograph]. Neperervna profesiina osvita: problemy, poshuky, perspektyvy / za red. I. A. Ziaziuna. K.: VIPOL. S. 81-107. [in Ukrainian].

5. Dovha, M. (2021). Profesiina pidhotovka maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do roboty z molodymy simiamy, shcho potrebuiut pravovoho zabezpechennia [Professional training of future social workers to work with young families in need of legal support]: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.04. Ivano-Frankivsk. 260 s. [in Ukrainian].

6. Zhyhir, V. Chernieha O. (2012). Profesiina pedahohika: navchalnyi posibnyk [Professional pedagogy: study guide]/ za red. M. V. Vachevskoho. K.: Kondor. 336 s. [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy pro vyshchu osvitu [Law of Ukraine on Higher Education]: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. 1556-VII. Data onovlennia: 25.09.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1556-18 (data zvernennia: 10.11.2020 r.). [in Ukrainian].

8. Kapska, A. (2010). Deiaki aspekty profesiinoi pidhotovky sotsialnykh pedahohiv i sotsialnykh pratsivnykiv [Some aspects of professional training of social teachers and social workers]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. O. Dovzhenka. Seriia: pedahohichni nauky. Hlukhiv: Hlukh. nats. ped. un-t im. O. Dovzhenka. 15. S. 12-16. [in Ukrainian].

9. Karpenko, O. (2007). Profesiina pidhotovka sotsialnykh pratsivnykiv v umovakh universytetskoi osvity: naukovo- metodychnyi ta orhanizatsiino-tekhnolohichnyi aspekty: monohrafiia [Professional training of social workers in the conditions of university education: scientific-methodical and organizational-technological aspects: monograph] / za red. S. Kharchenko. Drohobych: Kolo. 374 s. [in Ukrainian].

10. Potapchuk, T., Annenkova, N. (2018). Profesiino- pedahohichna kompetentnist pedahoha u systemi profesiinoho samorozvytku [Professional and pedagogical competence of a teacher in the system of professional self-development]. Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohichni nauky». 83. Vypusk LXXXIIL Tom 1. Kherson. S.113-117. [in Ukrainian].

11. Poiasok, T. (2009). Systema zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh ekonomistiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh [System of application of information technologies in professional training of future economists in higher educational institutions]: dys. ... dokt. ped. nauk: 13.00.04. Kyiv. 559 s. [in Ukrainian].

12. Spivpratsia batkiv ta vchytelia pochatkovoi shkoly (2009) [Cooperation between parents and primary school teachers]/ uporiad. M. Kozitska M.: Vyd. hrupa «Osnova». 110 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru