Формування емоційного інтелекту в майбутніх фахівців різних галузей знань: диференційований підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування емоційного інтелекту в майбутніх фахівців різних галузей знань: диференційований підхід

Любов Прокопів, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки

та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Інга Єгорова, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Мар'яна Деренюк, здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти доктор філософії

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Володимир Досин, здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти доктор філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

У статті обґрунтовується ефективність застосування диференційованого підходу до формування емоційного інтелекту в майбутніх фахівців у галузях медіаосвіти, фармацевтичної освіти та освітнього менеджменту. Здійснено диференційований аналіз теорії емоційного інтелекту та визначено його потенціал щодо формування особистіших і професійних якостей, які відповідають завданням і функційним обов 'язкам фахівців у зазначених галузях знань.

Ключові слова: емоційний інтелект; підготовка майбутніх фахівців; диференційований підхід; медіаосвіта; фармацевтична освіта; освітній менеджмент. емоційний інтелект фармацевтична освіта

Liubov Prokopiv, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor, Head of the Pedagogy and Educational Management Department named after Bohdan Stuparyk, Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University Inga Yehorova, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Pedagogy and Educational Management Department named after Bohdan Stuparyk, Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University Mariana Dereniuk, Applicant of the Third (Educational and Scientific) Level of Higher Education Doctor of Sciences (Philosophy), Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University Volodymyr Dosyn, Applicant of the Third (Educational and Scientific) Level of Higher Education, Doctor of Sciences (Philosophy), Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University,

FORMATION OF EMOTIONAL INTELLIGENCE IN FUTURE SPECIALISTS IN VARIOUS FIELDS OF KNOWLEDGE: A DIFFERENTIATED APPROACH

The article substantiates the effectiveness of the application of a differentiated approach to the formation of emotional intelligence offuture specialists in the fields of media education, pharmaceutical education and educational management. A conceptual line of research is implemented, which involves the implementation of a differentiated analysis of the theory of emotional intelligence and the determination of its potential for the formation ofpersonal and professional qualities that correspond to the tasks andfunctional duties of specialists in the specifiedfields of knowledge.

The first step of applying the proposed differentiated approach involves clarifying the professional requirements for the training of the future specialist defined in the regulatory documents, profile studios; the second step is to determine the components of emotional intelligence that will be most in demand in the performance of professional duties.

Depending on the specifics and needs of the professional training of the future specialist, we singled out and creatively adapted individual components of the formation of emotional intelligence from the “Bar-On model", which determines the level offormation of the emotional quotient based on the person's mastery of 15 abilities; from the model of J. Meyer, P. Selovey and

B. Caruso, we used a component that determines a person's ability to recognize, analyze and manage their own emotions; from D. Goleman 's concept, we borrowed the position that determines the structure of emotional intelligence in the projection of the development of individual qualities of the personality.

We have noted that specialists of these and otherfields, who belong to the professional type "person - person ", despite the specifics of their professional activity, have similar components of emotional intelligence. That is why we believe that they should develop the ability to perceive and identify emotions; the ability to control one's own personal emotional state; the ability to determine the reasons for the emergence of emotions and interpret the information embedded in them, etc.

Keywords: emotional intelligence; training of future specialists; differentiated approach; media education; pharmaceutical education; educational management.

Постановка проблеми

В останні роки в українському науково-педагогічному дискурсі окреслилася продуктивна тенденція щодо вивчення проблеми формування емоційного інтелекту (ЕІ) у майбутніх фахівців різних галузей знань. Аналіз доробку з цієї проблеми показав, що дослідники дещо “універсалізують” формувальний потенціал ЕІ, адже недостатньо враховують особливості профільної підготовки здобувачів вищої освіти, зокрема тих спеціалізованих функцій, які вони мають виконувати у майбутній професійній діяльності. Таке бачення проблеми певною мірою зумовлюється апелюванням авторів до ухвал Всесвітніх економічних форумів у Давосі 2016 і 2020 рр., які за результатами масштабних досліджень визнали емоційний інтелект однією з ТОП-10 компетентностей, якими мають володіти фахівці ХХІ ст., та загальних положень його формування, викладених у працях західних науковців [див., наприклад: 5; 7].

Уважаємо, що підвищенню ефективності формування ЕІ у майбутніх фахівців різних галузей знань буде сприяти диференційований підхід, який, з одного боку, ураховує особливості формування їх спеціальних фахових компетентностей, викладених у відповідних нормативних документах і профільних студіях. З іншого боку, означений підхід спонукає не лише апелювати до теоретичних концептів ЕІ, які передбачають його “комплексне” формування, а й визначати пріоритетні для майбутніх фахівців компоненти ЕІ, які будуть найбільш затребуваними в процесі виконання ними професійних обов'язків. Теоретичному обгрунтуванню такої позиції на прикладі підготовки майбутніх фахівців у галузях медіа- освіти, фармацевтичної освіти та освітнього менеджменту присвячене це дослідження.

Аналіз останніх досліджень

Загальні положення теорії і практики розвитку емоційного інтелекту знайшли всебічне обгрунтування в працях західних (Р. Бар-Оне [8], В. Ґовард, Д Големан [9], Д Карузо, Дж. Майер, М. Ді Паоло, Л. Робінсон, П. Сало- вей [10-11], Дж. Сігал, М. Сміт [12]) та українських (М. Бикова, А. Книш, О. Лелюх-Степанчук, Е. Носенко, Б. Савчук [5] та ін.) науковців. В останні роки посилилася тенденція щодо вивчення можливостей формування ЕІ у майбутніх фахівців у галузях економіки (О. Галашова, З. Георгієвська); психології (Л. Журавльова, Г. Кошонько, М. Шпак та ін.); менеджменту (Л. Чернобай, Ю. Шерон та ін.); соціальної роботи (О. Наконечна); у процесі вивчення іноземних мов (І. Андрійко, О. Іщенко, Н. Пилячик, О.Троценко [7], А. Чернявська) та опанування різними професійними компетентностями. Розвиваючи означену тенденцію, обгрунтовуємо доцільність застосування диференційованого підходу до розвитку емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки.

Метою статті є обгрунтування доцільності використання диференційованого підходу до формування емоційного інтелекту в майбутніх фахівців різних галузей знань на прикладі їхньої підготовки в галузях медіаосвіти, фармацевтичної освіти та освітнього менеджменту.

Виклад основного матеріалу

Для реалізації означеної мети визначаємо концептуальну лінію дослідження, яка передбачає здійснення диференційованого аналізу теорії ЕІ та визначення його потенціалу щодо формування особистісних і професійних якостей, які безпосередньо відповідають завданням і функційним обов'язкам фахівців із ме- діаосвіти, фармацевтичної освіти та освітнього менеджменту.

Спираємося на низку розроблених західними вченими теоретичних концептів, які визначають різні аспекти, компоненти, пріоритети формування ЕІ в людини загалом та фахівців різного профілю зокрема. За базовий комплексний орієнтир обрано розроблену американським психологом Р. Бар-Она концепцію-модель (“Bar-On model”), яка визначає рівень сформованості ЕІ, або емоційний коефіцієнт (emotional quotient), на основі оволодіння особою 15 здібностями (самоповага; емоційна усвідомленість; самовираження; незалежність; емпатія; соціальна відповідальність міжособистісні стосунки; стійкість до стресів; контролювання імпульсів; оцінка дійсності; гнучкість; розв'язання проблем; самоактуалі- зація; оптимізм; щастя/благополуччя) [8].

Залежно від особливостей і потреб профільної підготовки майбутнього фахівця, відбираємо і творчо адаптуємо окремі компоненти формування ЕІ з моделі Дж. Мейєра, Д. Паоло, П. Селовея, яка визначає здатність людини до розпізнання, аналізу і керування емоціями [10] та з концепції Д. Големана, яка визначає структуру ЕІ в проєкції вироблення індивідуальних якостей особистості [9].

Перший крок застосування пропонованого диференційованого підходу передбачає з'ясування визначених у нормативних документах і профільних студіях фахових вимог до підготовки майбутнього фахівця; другий крок - визначення компонентів ЕІ, які будуть найбільш затребуваними у виконанні ним професійних обов'язків. Доцільність і обґрунтованість такого підходу зумовлюється розумінням ЕІ як синтезу знань, навичок і здатності особи розпізнавати та інтерпретувати явні та приховані емоції, прагнення, інтереси іншої людини і власні та готовність управляти ними для ефективної комунікації і розв'язання практичних завдань [12]; як поліструк- турного різновиду соціального інтелекту, що виявляється у здатності відстежувати і контролювати власні емоції та емоції іншої особи для керування мисленнєвими процесами [11, 444]. За сучасних умов індивідуальна та фахово-професійна потреба формування ЕІ здобувача вищої освіти зростає тому, що він дає змогу “без зайвих емоцій” адекватно оцінювати ситуацію та впливати на неї; інтуїтивно розуміти, що очікують від тебе інші люди; чітко визначати сильні і слабкі риси людської вдачі; не піддаватися стресу за різних життєвих обставин [9; 12]).

З перелічених вище позицій у стислому концентрованому форматі окреслимо можливості реалізації диференційованого підходу формування ЕІ в майбутніх фахівців трьох означених галузей знань.

Ухвалена Президією Національної академії педагогічних наук України. 21 квітня 2016 р. нова редакція “Концепції впровадження медіаосвіти в Україні” визначає її сутність і значення як чинника, що забезпечує відкритість освіти до сучасних швидко змінюваних знань і наближення змісту освіти до потреб повсякденного життя людини; як спосіб стати цілісною особистістю, здатною до самовираження і людяності. Створення ефективної системи ме- діаосвіти має стати фундаментом для гуманітарної безпеки, консолідації громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії; усебічної підготовки дітей і молоді до безпечної і ефективної взаємодії із системою медіа [1].

З теорією ЕІ суголосні визначення викладених у документі базових термінів: медіаосвіта - складник освітнього процесу, спрямований на підготовку особистості до безпечної, ефективної взаємодії з системою масмедіа, що включає різні інформаційно- комунікаційні технології; медіакультура - культура сприймання знакових систем і технологій комунікації, що на особистісному рівні означає здатність адекватно поводитися в інформаційному середовищі, здійснювати ціннісно-вольову рефлексивну та регуляцію інформаційної поведінки; медіаобізна- ність - передбачає оволодіння людиною вміннями убезпечити себе від деструктивних інформаційних впливів та вільно орієнтуватись у світі інформації; медіаграмотність - стосується здатності свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відділяти реальність від симуляції [1].

З таких позицій, з огляду на “Модель Бар-Она”, при формуванні ЕІ в майбутнього фахівця з медіа- освіти варто акцентувати на оволодінні здібностями, що стосуються: самовираження як здатності чітко, конструктивно виражати свої почуття, думки та мобілізувати емоційну енергію і виявляти твердість переконань; незалежності, що передбачає опертя на власні сили та емоційну самостійність; соціальної відповідальності, яка фокусує на здатності до самоідентифікації як члена соціальної групи та турботі й відповідальності за її членів і за себе; налагодження і розвитку міжособистісних стосунків у вигляді встановлення взаємовигідних соціальних зв'язків на основі емоційної близькості, комфортної поведінки; адекватної оцінки дійсності як здатності звіряти власні думки та почуття з об'єктивною реальністю; гнучкості як здатності швидко коригувати свої почуття, думки, уявлення та поведінку відповідно до мінливих обставин [8].

Означенні й інші компоненти ЕІ суголосні з формуванням визначеної в згаданій Концепції медіа- компетентності як рівня медіакультури, що забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм і передавачем медіакультурних цінностей, смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором, створювати нові елементи медіакультури, реалізувати активну громадянську позицію [1].

Гострі виклики стоять і перед сучасною фармацевтичною освітою України. Як випливає з профільних аналітичних матеріалів, вони стосуються потреб адаптації до нових професійних реалій, пов'язаних із пандемією коронавірусу COVID-19 і переходом на нові міжнародні стандарти вузькопро- фільної підготовки [2]. Позаяк професія фармацевта належить до типу “людина - людина”, пріоритетне значення для майбутніх фахівців цієї галузі має формування таких якостей, як тактовність, доброзичливість, соціальний інтелект, витримка, емпатія, до- мінантність, самостійність, урівноваженість, чистота і виразність мовлення, наполегливість, експресія обличчя та поведінки тощо [4].

Зважаючи на сказане вище, у формуванні ЕІ майбутніх фармацевтів необхідно акцентувати увагу на розвитку здатності до емоційного усвідомлення як вміння людини розпізнавати наявність певних емоцій у себе та в іншої людини в певній конкретній ситуації, розуміти причини їх виникнення й адекватно на них реагувати; емпатії як уміння розпізнавати, усвідомлювати та розуміти почуття інших людей; стресостійкості як здатності ефективно керувати емоціями своїми й іншої людини та швидко знаходити вихід з різних ситуацій; оптимізму як здатності зберігати надію та позитивне ставлення до реалій за будь-яких складних обставин [8; 10, 774].

З ідеями та принципами ЕІ виразно узгоджуються психофізіологічні та фахово-професійні вимоги до менеджера освіти, який має володіти вміннями і навичками ухвалювати оптимальні рішення та діяти рішуче й ефективно в стані невизначеності, стресу; зберігати психічну та емоційну рівновагу за мінливих критичних ситуацій; здійснювати саморефлек- сію і самоконтроль; проявляти впевненість у собі та емпатію до іншого. Сучасний менеджер освіти повинен мати здібності інтелектуальні (розум, творчість, логічне та системне мислення, інтуїція) і управлінські (уміти переконувати, стимулювати, мотивувати, розподіляти обов'язки, виявляти тактовність і толерантність у спілкуванні) [3; 6].

Можемо стверджувати, що фактично всі визначені в “Моделі Бар-Она” компоненти ЕІ важливі для формування професійної компетентності майбутнього менеджера освіти. Особливо значущими ті з них, що стосуються необхідності розвивати: здібності самоповаги, усвідомлення і самооцінки своїх можливостей та розуміння сильних і слабких якостей інших людей; уміння комплексно розв'язувати проблеми на основі з'ясування їх сутності та пошуку різних ефективних засобів і методів; самоак- туалізацію у вигляді встановлення цілей та прагнення до їхнього досягнення на основі використання потенціалу власного та своїх співробітників; цілеспрямованість у досягненні щастя, благополуччя як почуття задоволення собою, іншими, життям загалом [8].

Насамкінець відзначмо, що фахівці трьох означених, як й інших галузей, що належить до професійного типу “людина - людина”, попри специфіку професійної діяльності, мають схожі компоненти базової компетентності. Тому закономірно, що вони потребують формування спільних компонентів ЕІ, зокрема таких, що стосуються здатностей до сприйняття і визначення емоцій; уміння викликати в іншої особи бажані емоції і контролювати власний емоційний стан; визначати причини виникнення емоцій та інтерпретувати закладену в них інформацію; управляти емоціями, контролювати й нівелювати негативні емоційні стани власні та іншої людини [12, 775-776].

За трагічних умов, у яких опинилася Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації, особливого значення не лише у формуванні майбутніх фахівців різних галузей знань, а й життєдіяльності всієї спільноти набуває розвиток емпатії. Ідеться насамперед не лише про здатність поставити себе на місце іншої людини, зрозуміти її внутрішній світ, думки, переживання, почуття, а й про готовність до жертовної допомоги ближньому та зовсім незнайомій людині навіть ціною власного благополуччя. Важливі теоретичні і практичні орієнтири для формування таких ціннісних установок дає розроблена Д Големаном структура ЕІ. Вона передбачає формування низки індивідуальних властивостей: здатності співпереживати та входити в емоційні стани іншої людини, легко вступати в міжособистісні стосунки з іншими та бути чутливим до їхніх емоцій, виявляти готовність вийти із зони власного комфорту, щоб надати дієву допомогу іншій людині, яка переживає психоемоційну кризу, потребує реальної підтримки, практичної допомоги [9].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Ефективність використання диференційованого підходу до формування емоційного інтелекту в майбутніх фахівців різних галузей знань очевидна. Приклад їхньої підготовки в галузях медіаосвіти, фармацевтичної освіти та освітнього менеджменту показує, що в організації цієї діяльності варто передусім виходити із визначених у нормативних документах і профільних студіях вимог до фахово- професійних характеристик і особистісних якостей майбутніх спеціалістів, а вже потім ретельно аналізувати потенційні можливості та визначати відповідні компоненти ЕІ, які сприятимуть розв'язанню окреслених завдань.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в проведенні дослідницько-експериментальної роботи з перевірки і доведення ефективності використання диференційованого підходу у формуванні емоційного інтелекту в майбутніх фахівців різних галузей знань.

ЛІТЕРАТУРА

1. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). Президія Національної академії педагогічних наук України. 21 квітня 2016 р. URL: https://ms.det ector.media/mediaosvita/post/16501/2016-04-27-kontseptsiya- vprovadzhennya-mediaosvity-v-ukraini.

2. Котвіцька А. Проблемні питання фармацевтичної освіти в Україні. URL: https://www.apteka.ua/artide/587425.

3. Кравченко Л.М. Неперервна педагогічна підготовка менеджера освіти: моногр. Полтава: Техсервіс, 2006. 422 с.

4. Мішина І.Ю., Гаврилова Н.Б. Професійна компетентність фармацевта як сукупності ключової, базової і спеціальної компетентностей. URL: https://college.nuph.ed u.ua/wp-content/uploads/2014/05/.pdf

5. Савчук Б., Ковальчук В. Формування емоційного інтелекту як компетентності майбутнього фахівця: постановка проблеми. Молодь і ринок. 2020. № 5. С. 41-45.

6. Семез А.А. Менеджмент освіти: навчальний посібник. Кіровоград, 2011. 168 с.

7. Троценко О., Пилячик Н. Розвиток емоційного інтелекту майбутніх учителів англійської мови у ЗВО. Молодь і ринок. 2021. № 9. С. 124-129.

8. Bar-On R. The Bar-On Model of Emotional-Social Intelligence (ESI). Consortium for Research on Emotional Intelligence in Organizations. Issues in Emotional. 2005. URL: www. eiconsortium. org.

9. Goleman D. Working with emotional intelligence. New York: Bantam Books, 1998. 464 р.

10. Mayer J.D., Di Paolo M., Salovey P. Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: a component of emotional intelligence. Journal of Personality Assessment. 1990. Vol. 54. №. 3,4. рр. 772-781.

11. Mayer J.D., Salovey P. The intelligence of emotional intelligence. Intelligence. 1993. Vol. 17. рр. 433-442.

12. Smith. M.K. Howard Gardner and multiple intelligences'. The encyclopedia of pedagogy and informal education. 2008. URL: https://www.infed.org/mobi/howard-

REFERENCES

1. Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini (nova redaktsiia) [Concept of implementation of media education in Ukraine (new edition)]. Presidium of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. April 21, 2016. Available at: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/1650 1/2016-04-27-kontseptsiya-vprovadzhennya-mediaosvity-v-u kraini. [in Ukrainian].

2. Kotvitska, A. Problemni pytannia farmatsevtychnoi os- vity v Ukraini [Problematic issues of pharmaceutical education in Ukraine]. Available at: https://www.apteka.ua/article/5 87425. [in Ukrainian].

3. Kravchenko, L.M. (2006). Neperervna pedahohichna pidhotovka menedzhera osvity [Continuous pedagogical training of an education manager]. Poltava, 422 p. [in Ukrainian].

4. Mishyna, I.Yu. & Havrylova, N.B. (2014). Profesiina kompetentnist farmatsevta yak sukupnosti kliuchovoi, bazovoi i spetsialnoi kompetentnostei [Professional competence of a pharmacist as a set of key, basic and special competences]. Available at: https://college.nuph.edu.ua/wp-content/uploads/ 2014/05/%.pdl7. [in Ukrainian].

5. Savchuk, B. & Kovalchuk, V. (2020). Formuvannia emotsiinoho intelektu yak kompetentnosti maibutnoho fakhiv- tsia: postanovka problemy [Formation of emotional intelligence as a competence of the future specialist: statement of the problem]. Youth and market. Vol. 5. pp. 41-45. [in Ukrainian].

6. Trotsenko, O. & Pyliachyk, N. (2021). Rozvytok emo- tsiinoho intelektu maibutnikh uchyteliv anhliiskoi movy u ZVO [Development of emotional intelligence of future teachers of English in secondary schools]. Youth and market. Vol. 9. pp. 124-129. [in Ukrainian].

7. Bar-On, R. (2005). The Bar-On Model of Emotional- Social Intelligence (ESI). Consortium for Research on Emotional Intelligence in Organizations. Issues in Emotional. Available at: www.eiconsortium.org. [in English].

8. Goleman, D. (1998). Working with emotional intelligence. New York, 464 p. [in English].

9. Mayer, J.D., Di Paolo, M. & Salovey, P. (1990). Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: a component of emotional intelligence. Journal of Personality Assessment. Vol. 54. No. 3,4. pp. 772-781. [in English].

10. Mayer, J.D. & Salovey, P. (1993). The intelligence of emotional intelligence. Intelligence. Vol. 17. pp. 433-442. [in English].

11. Semez, A.A. (2011). Menedzhment osvity: navchalnyi posibnyk [Management of education: study guide]. Kirovohrad, 168 p. [in English].

12. Smith, M.K. (2008). Howard Gardner and multiple intelligences'. The encyclopedia of pedagogy and informal education. Available at: https://www.infed.org/mobi/howard- [in English].

Размещено на Allbest.ru