Зміст та структура проектної культури майбутнього педагога

Проектна культура педагога, як найважливіший компонент нового типу педагогічного професіоналізму. Рівні її сформованості та компоненти: миследіяльнісний, діяльнісний, особистісний і соціальний. Її функції в професійній педагогічній діяльності учителя.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2023
Размер файла 19,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст та структура проектної культури майбутнього педагога

Козленко Володимир Григорович, кандидат юридичних наук, керуючий партнер Мережі приватних шкіл «Креативна міжнародна дитяча школа»

Входження України в єдиний європейський освітній простір з метою розв'язання загальних економічних проблем за рахунок підвищення якості вищої освіти є передумовою розширення контактів фахівців із зарубіжними партнерами, розробки спільних проектів, що вимагає від фахівця не лише соціально-професійної компетентності, але і проектної культури. Проблема формування проєктної культури є актуальною для системи освіти, оскільки вона, за своєю суттю, прогресивна, практикоорієнтована, культуровідповідна і сприяє становленню суб'єктів освітнього процесу. Формування проєктної культури сприяє вдосконаленню підготовки кваліфікованого педагога, конкурентоспроможного та затребуваного на ринку праці. У зв'язку з цим у цій статті розкривається структурно-функціональна модель, яка б з урахуванням сучасних реалій ефективно здійснювати формування проектної культури майбутнього педагога. Провідними підходами до дослідження цієї проблеми з'явилися знано-орієнтований, особистісно-орієнтований та системний, комплексне застосування яких дозволяє сформувати проектну культуру майбутнього педагога. Особливості моделі формування проектної культури майбутнього педагога полягають у сукупності пропонованих компонентів та технології формування проектної культури.

Проєктна культура педагога є найважливішою проблемою гуманітарної культури в сучасному суспільстві. Нині її розвиток не відповідає висуненим вимогам до становлення нового типу професіоналізму педагогічних кадрів. Проектна культура педагога, як найважливіший компонент нового типу педагогічного професіоналізму, є фундаментальною основою для теоретичного моделювання, концептуалізації, технологізації і практико-проектної діяльності в новій реальності освіти, що зароджується на основі соціального конструювання (поки за допомогою механізму типізації, а хотілося б за допомогою механізмів інституціоналізації і легітимації), в нашій країні. Ця обставина продиктована реаліями сьогоднішньої і потенційної ситуації, що складається на сучасному історичному етапі розвитку нашого суспільства і місії освіти в ній.

Ключові слова: проєктна культура, модель, професійна підготовка, компоненти, структура.

Content and structure of project culture future teacher

Kozlenko Volodymyr Grigorievich, candidate of legal sciences, managing partner of Network of private schools «Creative international child's school»

Ukraine's entry into the single European educational space with the aim of solving general economic problems by improving the quality of higher education is a prerequisite for expanding contacts of specialists with foreign partners, developing joint projects, which requires not only socio-professional competence from a specialist, but also project culture. The problem of forming a project culture is relevant for the education system, as it is, by its very nature, progressive, practice-oriented, culturally appropriate and contributes to the formation of subjects of the educational process. The formation of project culture helps to improve the training of a qualified teacher who is competitive and in demand in the labor market. In this regard, this article reveals a structural and functional model that would effectively implement the formation of the project culture of the future teacher, taking into account modern realities.

The leading approaches to the study of this problem are knowledge-oriented, personality-oriented and systemic, the integrated application of which allows to form the project culture of the future teacher. The peculiarities of the model of forming the project culture of the future teacher are in the combination of the proposed components and technology of forming the project culture. The teacher's project culture is the most important problem of humanitarian culture in modern society. Currently, its development does not meet the requirements for the formation of a new type of professionalism of teaching staff. The project culture of the teacher, as the most important component of a new type of pedagogical professionalism, is the fundamental basis for theoretical modeling, conceptualization, technologization and practical-project activity in the new reality of education, which is emerging on the basis of social construction (so far with the help of the mechanism of typification, but it would be desirable with the help of mechanisms of institutionalization and legitimation), in our country.

This circumstance is dictated by the realities of today's and the potential situation that is emerging at the current historical stage of the development of our society and the mission of education in it.

Key words: project culture, model, professional training, components, structure.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

У сучасному світі усе підкоряється єдиній динаміці розвитку. Реформа освіти і становлення нової системи, орієнтованої на входження у світовий освітній простір, припускає перегляд завдань підготовки фахівців відповідно до тенденцій громадського розвитку, а також розширення спектру засобів, необхідних для вирішення цих завдань. Ігнорування впродовж довгого часу людських інтересів і цінностей, розвиток науки і техніки поза зв'язком з соціальними потребами змінили штучне місце існування людини, завдавши, можливо, непоправної шкоди природному довкіллю і самій людині. Усвідомлення необхідності проектування практично усіх сфер життєдіяльності висунуло в якості інваріантної вимоги до будь-якого фахівця "здатність до проектування".

Для вирішення проблем, пов'язаних з реалізацією потреб XXI століття, які породжуються суспільними умовами, потрібне творче мислення, що детерміноване абсолютною цінністю й імперативністю прогресу і не зводиться до технічного або гуманітарного мислення. Процеси, що відбуваються у світі, глобалізації культурного і освітнього простору, частиною яких є інтеграційні процеси, несуть в собі великий потенціал для розвитку освіти в нашій країні. Перспективи його оновлення роблять наполегливим завдання підготовки професіонала, здатного до проектування власної діяльності в різних соціокультурних ситуаціях, готового знаходити шляхи розв'язання проблем, що виникають незалежно від часткових обставин, виробляти особливу стратегію професійного мислення, поведінки й діяльності. Основною умовою реалізації цих вимог, що визначає орієнтири вищої педагогічної освіти, є перехід до нової освітньої парадигми, домінуючим чинником якої виступає культура, виховання «людини культури».

Як доведено усією історією науково-технічного прогресу, цілі й засоби діяльності, спрямованої на перетворення навколишньої дійсності, нерідко бувають об'єктом вибору, а вибір припускає суб'єкт і наміри, якими він керується. Тому діяльність проектування виступає в усіх своїх проявах як явище культури. Культура, інституалізована в діяльності проектування, відома як проектна культура. Відзначається збіг інтересів розвитку проектної культури і культури особистості.

Оскільки в творіннях рук людських має вираз людська сутність, проектна культура, присвоєна суб'єктом діяльності проектування, стає гарантом збереження людьми, що живуть у XXI столітті, людської, духовної і культурної ідентичності в умовах радикальних науково-технічних перетворень.

Входження України в єдиний європейський освітній простір з метою розв'язання загальних економічних проблем за рахунок підвищення якості вищої освіти є передумовою розширення контактів фахівців із зарубіжними партнерами, розробки спільних проектів, що вимагає від фахівця не лише соціально-професійної компетентності, але і проектної культури.

Проблема формування проектної культури є актуальною для системи освіти, оскільки вона, за своєю суттю, прогресивна, практикоорієнтована, культуровідповідна і сприяє становленню суб'єктів освітнього процесу.

Аналіз актуальних наукових досліджень і публікацій

Вивчення літератури показало, що підготовка фахівця в галузі освіти досліджувалася багатоаспектно. По-перше, це роботи, присвячені ролі вчителя в суспільстві, методології і теорії розвитку його особистості. По-друге, дослідження, спрямовані на вдосконалення освітнього процесу і професійної підготовки учителя. По-третє, праці, що стосуються питань соціалізації особистості й гуманізації педагогічної освіти, формування у студентів готовності до здійснення різних видів педагогічної діяльності.

Принципово новим явищем загальноосвітньої практики сьогодні стає проектна культура педагога. Які б аспекти культури, явно пов'язані з творчістю і діяльністю людини, ми не розглядали - науку, мистецтво, релігію, політику - скрізь виявляється проектне переживання світу, пронизливе відношення людини до світу, до соціального предметного середовища, що виявляється у формах споживання і творчості. Проектність визнається визначальною, стильовою рисою, типологічною ознакою культури. Іншими словами, взаємовідносини проектування з соціальними інститутами і функціональними системами діяльності повинні виводитися з розуміння основного культурного статусу проектування, його інноваційного і культуротворчого потенціалу. У сфері освіти затребуваність цього потенціалу і, як наслідок, включення проектної культури до число найбільш важливих результатів освітнього процесу пов'язано з тим, що поступове заміщення науково-технократичної парадигми на ціннісно-смислове самовизначення педагогів і пріоритету гуманістичної парадигми слугує основою для пошуку нового вигляду освітніх установ, який відповідав би соціальному замовленню і потребам суб'єктів освітнього процесу.

Проведений нами аналіз різних літературних джерел не дозволяє сказати, що рівень розробленості проблеми формування проектної культури майбутнього педагога є достатнім і тим більше вичерпним. Основна кількість публікацій присвячена дослідженню власне проектуванню, педагогічному проектуванню, використанню досвіду проектування розвитку суспільних систем у межах методології систем сенсодіяльності, реалізації проектування як управлінської процедури, технологічному обґрунтуванню проектування освітнього процесу, підготовці майбутніх педагогів до здійснення проектної діяльності, проектуванню професійної педагогічної освіти, а також трактуванню проектування як культурної форми освітніх інновацій.

Проте, незважаючи на значну кількість публікацій, в педагогічній науці залишаються не вивченими трактування поняття «проектна культура» і параметричні характеристики проектної культури. Вивчення вимагають такі сторони проектної культури, як наукове обґрунтування механізму розгортання процесу формування проектної культури майбутнього педагога, визначення змісту, форм, методів і засобів, що забезпечують ефективний рівень її формування і розвитку. Це призводить до посилення протиріч в педагогічній теорії і освітній практиці між:

- освітньою парадигмою, що розробляється, в якій розглядається особистість учителя як ціль вітчизняної системи педагогічної освіти і поглядом, що неправомірно зберігається, на нього як на засіб розв'язання поточних соціально-історичних завдань;

- високим рівнем усвідомлення самоцінності людської особистості й традиційною методологією системи вищої освіти, спрямованої на формування людини лише як фахівця;

- соціальними очікуваннями і об'єктивною потребою освітньої практики в досягненні учителем проектної культури і недостатньою розробленістю цього феномену в науці;

- досягнутим в педагогічній науці рівнем знань про системогенез професійної діяльності, про людину як суб'єкта діяльності, механізми її особистісно-професійного розвитку, змістовними і процесуально-технологічними складовими професійно-педагогічної підготовки учителя;

- прагненням педагогів-практиків і студентів включитися у перетворювальну творчу діяльність і відсутністю спеціального навчання проектуванню, науково-дидактичних матеріалів, що допомагають учителям вирішувати сучасні педагогічні проблеми, здійснювати розвиток освітніх систем;

- об'єктивною потребою формування проектної культури майбутнього педагога і недостатньою розробленістю теоретичних і технологічних основ цього процесу в умовах закладів вищої освіти.

Названі протиріччя зумовили актуальність і вибір теми дослідження.

Метою статті є визначення сутності та структури проектної культури майбутнього педагога.

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези і розв'язання поставлених завдань використовувався аналіз філософської, психологічної, педагогічної і методичної літератури.

Виклад основного матеріалу

Проектна культура педагога є найважливішою проблемою гуманітарної культури в сучасному суспільстві. Нині її розвиток не відповідає висуненим вимогам до становлення нового типу професіоналізму педагогічних кадрів.

Під проектною культурою педагога ми розуміємо частину загальної професійної культури учителя, яка відбиває міру і спосіб перетворювального відношення до освітньої практики, що виражається в підвищенні її ефективності. Основним компонентом проектної культури, виходячи з суті поняття «культура», є культурна норма.

Культурні норми відбивають приписи, вимоги, зразки діяльності високої якості, сукупність яких утворює нормативну систему культури. Вона є не хаотичною сумою розрізнених елементів, а рухливою цілісністю, усі частини якої пов'язані один з одним і виконують певні функції, що дозволяють міняти елементи залежно від ситуації, що змінилася, переінакшувати зміст тих, що залишилися і робити багато що інше, що дозволяє зберегти стійкість [3]. Вони вказують на те, де, як, коли і що саме необхідно робити. Норми пропонують зразки поведінки, діяльності, діяльності думки, соціально-професійної взаємодії.

Існують різні підходи у визначенні структурних компонентів культури взагалі, так і професійно-педагогічної зокрема. У визначенні структурних компонентів у професійно-педагогічної культури можна виділити чотири напрями. Перший напрям розглядає структуру культури особистості педагога; другий напрям структуру культури педагога визначає виходячи з педагогічної (професійної) культури; третє виходячи з культури професійної діяльності; четвертий напрям виходячи з культури людини [1; 5]. Кожен дослідник, виходячи з логіки і завдань свого дослідження, працює в тому або іншому напрямі. Для нашого дослідження характерний останній напрям.

На підставі цих досліджень і, виходячи з культурантропології і суті проектної діяльності, методології етапності освітнього проекту, нами були виділені в проектній культурі наступні компоненти: миследіяльнісний, діяльнісний, особистісний і соціальний.

Нормативна структура змісту цих компонентів дозволить здійснити задум (миследіяльнісний), розробити (діяльнісний і особистісний), реалізувати (особистісний і соціальний) та здійснити рефлексію освітнього проекту (миследіяльнісний).

Ці компоненти знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності. Їх реалізація здійснюється залежно від етапу освітнього проекту, і визначаться закономірностями його розробки і реалізації в спільній діяльності на основі мислекомунікації. Цим ж і зумовлюється їх етапність становлення і розвитку у педагога, де системотвірним компонентом виступає миследіяльнісний, в аспекті складового елементу рефлексії.

Проектна культура виконує наступні функції в професійній педагогічній діяльності учителя: нормативно-трансляційну, креативно-перетворювальну і розвивальну. Нормативно-трансляційна функція проектної культури полягає в реалізації педагогом системи культурних норм проектного мислення і діяльності, що дозволить забезпечити якість і ефективність перетворювальної діяльності педагога відповідно до соціокультурної освітньої ситуації.

Трансляція проектної культури педагога полягає в її передачі іншим педагогам і експансії на інші компоненти професійної культури, суспільно-освітню професійну спільність. Важливий момент трансляції проектної культури педагогом полягає в окультуренні й розвитку проектної діяльності учнів. Креативно-перетврювальна функція проектної культури має вираженняу розвитку педагогічного професіоналізму миследіяльнісного типу і в перетворенні освітнього простору на основі сучасної критерійної бази.

Розвивальна функція проектної культури полягає в розвитку (зміні, структурному ускладненні, якісно-кількісному перетворенні, прирості) педагогічного виробництва, його компонентів і технологічних характеристик. Відмітимо, що характер розвитку є культурно обумовленим, штучним і керованим. Тут реалізується розвивальна діяльність педагога.

Становлення проектної культури педагога ефективніше відбувається в системі безперервної професійної педагогічної освіти.

Освіта в усьому осяжному просторі людської історії виступала як передача і засвоєння зразка, засвоєння систематизованих знань, тобто відомостей перевірених, загальновизнаних, необхідних і впорядкованих [4]. Функціонування проектної культури педагога здійснюється за рахунок постійного її відтворення і реалізації в освітньому процесі.

Проектна культура педагога як культурний феномен розвивається за допомогою механізму інкультурації, тобто входження в наявне тіло культури нового ціннісного значущого змісту (зразків, персоналій). На думку О. Генісаретського «в наявній культурі відбуваються постійні ціннісні, символічні і енергетичні трансформації, що культура, кажучи на даоський манер, є «тіло змін», що переживається як природний процес в природному ж середовищі; що входження в неї ціннісного змісту, виявлення прихованого або такого, що ще не було - реальність в цілому не залежна від цілеспрямованих зусиль окремих осіб або еліт» [2]. Для культурно-ціннісної політики процес інкультураціїє «метапроектуванням».

Проектна культура педагога, як й інші види професійної культури, має різні рівні сформованості. Ми виділяємо три основні (базові) рівні сформованості проектної культури педагога. До них відносяться: стихійно-емпіричний, репродуктивний і продуктивний.

проектний культура учитель

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, проектна культура педагога, як найважливіший компонент нового типу педагогічного професіоналізму, є фундаментальною основою для теоретичного моделювання, концептуалізації, технологізації і практико-проектної діяльності в новій реальності освіти, що зароджується на основі соціального конструювання (поки за допомогою механізму типізації, а хотілося б за допомогою механізмів інституціоналізації і легітимації), в нашій країні. Ця обставина продиктована реаліями сьогоднішньої і потенційної ситуації, що складається на сучасному історичному етапі розвитку нашого суспільства і місії освіти в ній.

Список джерел

1. Галета Я.В. Математична культура майбутнього вчителя математики. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Педагогічні науки. 2016. № 6. С. 35-38.

2. Генисаретский О.И., Носов Н.А., Юдин Б.Г. Концепция человеческого потенциала: исходные соображения. Человек 1996. .№4. С. 7.

3. Кримський С.Б. Діяльність і культура. Магістеріум. 2003. Вип. 12: Культурологія. С. 4-7

4. Куц О., Третьяков М., Лапічак І. Інтеграція цінностей фізичної культури у професійній підготовці педагога з фізичного виховання. Педагогіка, психологія і медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2003. № 5. С. 119-124

5. Попович М.В. Культура / Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол. І.М. Дзюба [та ін.]; НАН України; НТШ; Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. К., 2016.

References

1. Haleta Ya.V. (2016) Matematychna kultura maibutnoho vchytelia matematyky [Mathematical culture of the future teacher of mathematics]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. K.D. Ushynskoho. Pedahohichni nauky. № 6. S. 35-38.

2. Henysaretskyi O.Y., Nosov N.A., Yudyn B.H. (1996). Kontseptsyia chelovecheskoho potentsyala: yskhodnie soobrazhenyia [Conception of human potential : initial considerations]. Chelovek. №4. S. 7.

3. Krymskyi S.B. (2003). Diialnist i kultura [Activity and culture]. Mahisterium. Vyp. 12: Kulturolohiia. S. 4-7

4. Kuts O., Tretiakov M., Lapichak I. (2003). Intehratsiia tsinnostei fizychnoi kulturi u profesiinii pidhotovtsi pedahoha z fyzychnoho vykhovannia [Integration of values of physical culture is in professional preparation of teacher from physicaleducation]. Pedahohika, psykholohiia i medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. № 5. S.119-124

5. Popovych M.V. (2016) Kultura [Culture] / M.V. Popovych //Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy: u 30 t. /red. kol. I.M. Dziuba [ta in.]; NAN Ukrainy; NTSh; Koordynatsiine biuro entsyklopedii suchasnoi Ukrainy NAN Ukrainy. K.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.