Критерії сформованості художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії сформованості художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва

Тютюнник Марія Григорівна, викладач Кропивницького музичного фахового коледжу

У статті здійснюється аналіз наукових праць з проблеми дослідження, що дало змогу визначити художньо-комунікативну готовність майбутнього викладача музичного мистецтва як передумову здійснення цілеспрямованої та ефективної діяльності, як складне, багатофункціональне, інтегративне, професійно особистісне утворення, котре, з одного боку, виявляється як здатність майбутнього фахівця адекватно сприймати та інтерпретувати художньо-образний зміст музичного твору, здійснювати художній діалог з автором твору, а з іншого, -- спрямувати художній діалог на учня, на аудиторію, залучити суб'єктів спілкування у процес художньої комунікації, сприяти розвитку особистісно-творчих якостей, емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу і самого себе.

Ключові слова: художньо-комунікативна готовність, художній діалог, критерії, викладач музичного мистецтва.

Criteria for the formation of artistic and communicative readiness of the future music teacher

Tiutiunnyk Maria Hryhorivna, teacher of Kropyvnytskyi Music Applied College

Keywords: artistic and communicative readiness, artistic dialogue, criteria, music teacher.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Сучасні інтеграційні соціально-економічні процеси зумовили появу низки вимог щодо підготовки конкурентоспроможного, висококваліфікованого, інтелектуального, компетентного, творчо-дієвого фахівців, здатних демонструвати високий рівень професіоналізму, освіченості й культури; вибудовувати траєкторію власного саморозвитку, самовираження й самореалізації у професійній діяльності.

У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті підкреслюється, що освіта ХХІ ст. - це освіта для людини. Її стрижень - розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання відповідальної, здатної до самоосвіти й саморозвитку особистості, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Тому підготовка майбутніх фахівців мистецтва повинна спрямовуватись й якнайповніше забезпечувати процес формування художньо-комунікативної готовності як домінуючої у змісті професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва, як передумови досягнення високої якості, результативності і вершини професійної діяльності.

Особливо гостро проблема формування художньо-комунікативної готовності на сучасному етапі постала перед вищою мистецькою освітою, зокрема, музичною, метою якої є підготовка фахівця, здатного засобами музичного мистецтва розкривати учням навколишній світ, благотворно впливати на розвиток їх особистісно-творчих якостей, спрямовувати духовний світ молоді у художньо-творче русло, виявляти суб'єктну активність у практичній діяльності [1].

Актуальність проблеми формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва зумовлена широким діапазоном музично-педагогічної діяльності, можливістю працювати, творчо самовиражатись як в сучасних закладах загальної середньої освіти, так і в закладах культури (музичні школи, музичні коледжі, дитячі юнацькі центри, школи мистецтв та ін.), які потребують високопрофесійних фахівців, здатних впроваджувати інноваційні форми і методи навчання, бути організаторами й учасниками інтерактивних видовищних заходів, здійснювати художню комунікацію, залучати до участі у мистецьких проєктах молодь, володіти технікою художньо-педагогічного спілкування, авторською спроможністю, сценічно-виконавською культурою, здатністю встановлювати художньо-комунікативний діалог, що у комплексній взаємодії забезпечує високий рівень сформованості художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва, Відтак, проблема формування художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва є багатогранною, складною, надзвичайно важливою й актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукових праць з проблеми дослідження дав змогу констатувати, що існують різні підходи щодо визначення поняття і структури складного, динамічного, багатогранного, комплексного поняття «готовність».

Відомі українські педагоги, психологи, зокрема, І. Бех, С. Гончаренко, І. Зязюн, Г. Костюк, О. Мороз, І. Підласий та ін., розглядаючи «готовність» у педагогічному контексті, визначають це поняття як: результат професійного навчання і особистісного розвитку, умову успішного виконання будь-якої діяльності, ступінь мобілізації внутрішніх ресурсів особистості з метою ефективного вирішення завдань; як інтегративну особистісну якість, складне психологічне утворення, передумову ефективності діяльності (С. Гончаренко); як професійно важливу якість вчителя, що впливає на успішність професійної адаптації (О. Мороз); як важливу інтегровану якість, стійку особистісну характеристику майбутнього вчителя, що виявляється в його здатності здійснювати ефективну педагогічну діяльність і є результатом процесу професійної підготовки вчителів у закладі вищої освіти (О. Комар); як сукупність професійно зумовлених вимог до вчителя (З. Курлянд) та ін.

Сучасні науковці-дослідники трактують поняття «готовність» як складне особистісне утворення, інтегральну характеристику особистості, що є комплексним відображенням цілої низки особистісних рис і професійних якостей, необхідних для успішної професійної діяльності (В. Різник); як інтегративне особистісне утворення, як умову ефективної професійної діяльності фахівця (І. Гавриш); як складну інтегративну характеристику суб'єкта праці, що містить мотивацію, знання, уміння, досвід, які забезпечують досягнення високих показників при виконанні професійної діяльності (Н. Чорна) та ін.

Аналіз наукових праць дає змогу узагальнити, що готовність до здійснення певного виду діяльності переважно визначається дослідниками як складна інтегративна професійно значуща особистісна якість, що характеризує майбутнього фахівця як здатного ефективно й результативно здійснювати професійну діяльність, вдосконалюватись, стверджуватись, самореалізовуватись в ній, прагнути й досягати творчих вершин.

Мета статті: розкрити поняття «художньо-комунікативна готовність майбутнього викладача музичного мистецтва»; визначити критерії та показники сформованості художньо-комунікативної готовності як провідної в структурі професійної підготовки майбутнього викладача музичного мистецтва.

Виклад основного матеріалу дослідження

У контексті фахової підготовки майбутніх учителів мистецтва проблема готовності до здійснення різних видів музично-виконавської діяльності розглядається у наукових дослідженнях О. Горбенко (музично-виконавська компетентність), Л. Гусейнової (музично-інструментальна діяльність), Лінь Янь (художньо-інтерпретаційна діяльність), П. Харченко (професійний саморозвиток) та ін., які визначають готовність як внутрішньо-цілісне поєднання всіх структурних складових психіки особистості, що спрямоване на її конструктивну взаємодію із зовнішнім світом шляхом отримання особистісно значущого і адекватного вимогам соціуму результату професійної діяльності, що є процесом, котрий не обмежується змістом набутого досвіду, а Грунтується на актуалізованому прагненні до особистісного та професійного зростання» (П. Харченко); як складне особистісне утворення, як домінантний стан особистості, який характеризується позитивною установкою на інструментально-виконавську діяльність, загальною та спеціальною освіченістю, виконавською культурою і виконавськими якостями, що продуктивно реалізуються в цій активній діяльності (Л. Гусейнова). Готовність до художньо-інтерпретаційної діяльності розглядається дослідниками як результат і мета вокальної підготовки майбутнього вчителя музики, основа ефективної реалізації вокально-виконавських можливостей кожного студента; як цілісна особистісна структура, ядром якої є позитивні установки та мотиви, фахові знання та вміння, що забезпечують здатність до яскравого, неповторного і переконливого виконання вокальних творів (Лінь Янь).

У структурі музично-виконавської діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва О. Шевцова виокремлює художньо-інтерпретаційні вміння, котрі, як підкреслює автор, активізують організм, дають установку до сприйняття і дії, мобілізують інтелект, актуалізують творчі сили особистості, спонукають до творчого пошуку, свободи художнього висловлювання і самовираження [8].

Аналіз сучасних наукових досліджень дав змогу констатувати, що у процесі професійної підготовки недостатньо уваги приділяється формуванню художньо-комунікативної готовності майбутнього викладача музичного мистецтва, зокрема, набуттю художньо-комунікативних умінь, що передбачають здатність майбутніх фахівців створювати такий художній діалог, у процесі якого учень навчається творчо мислити, розуміти, інтерпретувати музичний твір, здійснювати діалогове спілкування з автором, володіти здатністю до емпатії, художнього перевтілення та ідентифікації, критичного мислення та аналізу.

Зміст і структуру готовності сучасні дослідники вивчають відповідно до конкретного виду та змісту професійної діяльності, визначаючи характерні й універсальні для цієї діяльності компоненти готовності, сформованість яких надає можливість майбутньому фахівцеві ефективно її здійснювати і виконувати.

У структурі готовності як складно структурованого утворення науковці виокремлюють такі взаємодійні компоненти: мотиваційно-цільовий, змістовий, операційний, інтеграційний (О. Пєхота); мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний (О. Комар); мотиваційний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний (В. Староста); мотиваційно-вольовий, когнітивно-інтелектуальний, креативно-діяльнісний (Н. Чорна).

Аналіз наукових праць педагогів-музикантів (Л. Гусейнова, А. Зайцева, А. Козир, О. Олексюк, В. Орлова, О. Отич, Г. Падалка, Л. Паньків, О. Ростовський, О. Рудницька, Т. Стратан-Артишкова, О. Шевцова, О. Щолокова та ін.), у яких розглядаються різні аспекти процесу професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, уможливив визначити художньо-комунікативну готовність майбутнього викладача музичного мистецтва як складну, інтегровану професійно значущу особистісну якість, котра виявляється, по- перше, як здатність майбутнього фахівця розуміти, адекватно сприймати, інтерпретувати, здійснювати повноцінний художній діалог з художнім образом, автором музичного твору; по-друге, як здатність майбутнього викладача спрямувати набутий художньо-інтерпретаційний досвід, знання та вміння художньо-педагогічного спілкування на творчий розвиток учня (студента), залучити його у процес художнього пізнання-мислення, виконання і творчості.

Особливості художнього діалогу як діяльності зумовлюють його структуризацію. Діалог у музичній педагогіці, зазначає Г. Падалка, - це не просто засіб, метод. Це сутнісна основа музично-освітнього процесу, його методологічний принцип, оскільки сама музика є актом міжособистісного спілкування [4].

Відомо, що сенсом професійної діяльності майбутнього викладача музичного мистецтва є художня інтерпретація, котра, як особлива духовнопрактична діяльність, передбачає й ґрунтується на діалоговому спілкуванні, художній комунікації з автором музичного твору, характеризується емоційно- почуттєвими, інтелектуально-розумовими, творчими діями та реакціями свідомості інтерпретатора.

Для визначення структури, ми спирались на концептуальні положення науковців щодо особливостей художнього сприйняття-інтерпретації (О. Олексюк, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Т. Стратан-Артишкова та ін.), у працях яких зазначається, що художній діалог ґрунтується на сприйнятті-інтерпретації і пов'язаний передусім з «афективними» процесами, емоціями, почуттями, бажаннями, прагненнями, можливостями, котрі, активізуючи художньо-образне мислення суб'єкта діалогового спілкування, мобілізують логічно- інтелектуальне сприйняття, творчі сили, спонукають до емоційного співпереживання-розуміння, художнього перевтілення-ідентифікації, оригінального вияву особистісних художніх асоціацій, сприяють створенню неповторно-індивідуального художнього діалогу із автором музичного твору, художнім образом, із самим собою [3; 4; 5; 6; 7].

Внаслідок такої складної художньо-діалогової взаємодії, зазначають педагоги-музиканти, стає можливим процес співпереживання, проникнення в художній образ, інтеріоризація художнього змісту, повноцінне діалогове спілкування з автором. У такий спосіб інтерпретатор стає співавтором музичного твору [2; 7].

Художньо-комунікативну готовність трактуємо як інтегративне професійно особистісне утворення, котре виявляється, з одного боку, як здатність майбутнього викладача адекватно сприймати, розуміти, інтерпретувати музичний твір, розкривати його художньо-образний зміст, здійснювати художній діалог з автором музичного твору, а з іншого боку, - спрямовувати його (художньо-інтерпретаційний діалог) на аудиторію, залучати у процес художнього пізнання-мислення учнів, контактувати з ними, сприяти їх духовному розвитку і розуміння себе як особистостей.

Узагальнюючи підходи й положення щодо внутрішнього змісту й структурних особливостей художнього діалогу, що відбувається у складному процесі художнього сприйняття-інтерпретації, зазначимо, що формування художньо-комунікативної готовності зумовлюється, насамперед, здатністю майбутнього фахівця здійснювати повноцінний художньо-інтерпретаційної діалог, котрий передбачає:

- розвиненість ціннісно-мотиваційної сфери, розуміння важливості своєї професії у розвитку особистості (ціннісно-мотиваційний компонент);

- здатність здійснювати художній діалог з автором музичного твору, розуміти сутність музичного твору в єдності змісту і форми; розвиненість асоціативно-образного мислення, культури художнього сприйняття, здатність до художньої емпатії та художньої ідентифікації (когнітивно-інтелектуальний компонент);

- володіння здатністю до сценічно- комунікативного діалогу з аудиторією, технікою художнього виконання, комплексом художньо- інтерпретаційних засобів сценічної образності; вміннями творчо мобілізувати характерологічні вольові якості, виявляти надійність, артистизм, емоційну реакцію, експресію, силу волі в процесі повторного художньо-емпатійного перевтілення та ідентифікації (операційно-комунікативний компонент);

- володіння технікою художньо-педагогічного спілкування як показником художньо-комунікативної готовності майбутнього фахівця, здатністю до міжособистісної емпатії, культурою мови, рухів, жестів; здатність критично мислити, рефлексувати, аргументувати, оцінювати, висловлювати власну думку (рефлексивно-вольовий компонент).

Визначені характеристики створюють складну інтегративну систему, репрезентуються надалі в практичній творчій діяльності, трансформуються й проєктуються у відповідні художньо-комунікативні вміння, котрі констатують рівень сформованості художньо-комунікативної готовності майбутніх фахівців. Набуття вмінь здійснювати художньо-інтерпретаційний діалог сприяє, у свою чергу, розвитку професійно значущих особистісних якостей, зокрема, художнього світогляду, комунікативності, креативності, здатності до емпатії та рефлексії.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Формування художньо-комунікативної готовності викладача музичного мистецтва - це складний, багатогранний, багатофункціональний, багатоаспектний процес, який передбачає здатність майбутніх фахівців встановлювати повноцінний діалог з автором музичного твору, художнім образом, сформованість художньо-інтерпретаційних умінь, їх творче використання у майбутній професійній діяльності.

Художньо-комунікативна готовність майбутнього викладача музичного мистецтва - мета, процес, результат професійної підготовки, основа ефективної реалізації набутого досвіду художньо-інтерпретаційного і художньо-педагогічного спілкування у професійній діяльності кожного майбутнього фахівця. Як системно структурований феномен, художньо-комунікативна готовність визначає зміст і спрямованість професійної діяльності майбутнього фахівця.

художньо-комунікативний готовність викладач

Список джерел

1. Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навчальний посібник. К., 2012. 256 с.

2. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика. К., 2006. 432 с.

3. Олексюк О.М. Музична педагогіка: навч. посіб. К., 2006. 188 с.

4. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва. К., 2008. 274 с.

5. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання : навч.-метод. посіб. К., 1997. 248 с.

6. Рудницька О.П. Сприйняття музики і педагогічна культура вчителя. К. 1992. 96 с.

7. Стратан-Артишкова Т.Б. Творчо-виконавська підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва: теорія і практика: монографія. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. 440 с.

8. Шевцова О.Б. Художньо-діалогова взаємодія у формуванні музично-виконавської компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Theoretical and practical aspects of modern scientific research: збірник наукових праць «Л'ОГОБ» з матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції (Т.2), м. Сеул, 30 квітня 2021 р. Вінниця-Сеул: Європейська наукова платформа, Case Co., Ltd., 2021. 230c. C.107-109.

References

1. Bekh I.D. (2012). Osobystist' u prostori dukhovnoho rozvytku: navchal'nyy posibnyk [Personality in the space of spiritual development: a textbook]. K. 256 s. [in Ukrainian].

2. Masol L.M. (2006). Zahal'na mystets'ka osvita: teoriya i praktyka [General art education: theory and practice]. K., 432 s. [in Ukrainian].

3. Oleksyuk O.M. (2006). Muzychna pedahohika: navch. posib. [Music pedagogy: textbook. way.]. K. 188 s. [in Ukrainian].

4. Padalka H.M. (2008). Pedahohika mystetstva [Pedagogy of art]. K., 274 s. [in Ukrainian].

5. Rostovs'kyy O.Ya. (1997). Pedahohika muzychnoho spryymannya: navch.-metod. posib. [Pedagogy of musical perception: teaching method. way]. K., 248 s. [in Ukrainian].

6. Rudnyts'ka O.P. (1992). Spryynyattya muzyky i pedahohichna kul'tura vchytelya [Perception of music and pedagogical culture of the teacher]. K., 96 s. [in Ukrainian].

7. Stratan-Artyshkova T.B. (2014). Tvorcho-vykonavs'ka pidhotovka maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva: teoriya i praktyka. [Creative and performing training of future music teachers: theory and practice]: monohrafiya. Kirovohrad: RVV KDPU im. V. Vynnychenka. 440 s. [in Ukrainian].

8. Shevtsova O.B. (2021). Khudozhn'o-dialohova vzayemodiya u formuvanni muzychno-vykonavs'koyi kompetentnosti maybutn'oho vchytelya muzychnoho mystetstva. [Artistic and dialogical interaction in the formation of musical and performing competence of the future music teacher]. Theoretical and practical aspects of modern scientific research: collection of scientific works "ЛОГОЕ" with materials of the 1st International Scientific and Practical Conference (Vol. 2), Seoul, April 30, 2021. Vinnytsia-Seoul: European Scientific Platform, Case Co., Ltd., 230c. C.107-109. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru