Моніторинг цифрових слідів образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти

Як унаочнює Рисунок 4, в умовах воєнного стану, порівняно з відповідним даними періоду епідемії ковіду, якість образотворчої підготовки бакалаврів ЧНУ ім. Б. Хмельницького істотно не змінилась. Натомість її успішність помітно знизилась. Очевидно, що це пов'язано зі значними труднощами дистанційного студіювання рисунку і живопису.

Отже, здобуті емпіричні дані засвідчують, що педагогічний моніторинг цифрових слідів образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти дійсно є певною мірою вимушеною альтернативою традиційного поточного контролю й оцінки їх навчально-творчих досягнень.

Для остаточного підтвердження цього висновку після завершення зимової сесії 2022-2023 н. р. було проведено онлайн-конференцію, у якій взяли участь викладачі і студенти відповідних кафедр обох університетів.

Рис. 4. Динаміка змін якості й успішності образотворчої підготовки студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького в темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах за порівняльними даними періодів епідемії ковіду та воєнного стану

За результатами дискусії з'ясувалося, що в будь-яких складних темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах на всіх етапах образотворчої підготовки майбутніх митців доцільно використовувати моніторинг їх цифрових слідів, оскільки він має важливе педагогічне значення, зокрема є змога:

- уникати ризиків для життя і здоров'я учасників освітнього процесу;

- систематично і послідовно відстежувати навчально-творчу активність;

- контролювати якість виконання академічних і самостійних завдань з фахових дисциплін;

- здійснювати рефлексію рівня сформованості основ графічної, живописної і композиційної майстерності;

- коригувати індивідуальну траєкторію художньо-творчого розвитку;

- трансформувати мистецько-освітні досягнення в працевлаштувальну електронну папку портфоліо;

- презентувати художні твори в мережевому інформаційному середовищі.

Безумовно, що моніторинг цифрових слідів образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти не є самоціллю. Оскільки він має певні недоліки, зокрема цілковиту віртуальність та недостатню доказовість автентичності презентованих матеріалів, то його необхідно здійснювати в комплексному використанні традиційних форм художньо-педагогічного супроводу мистецько-освітнього процесу.

образотворчий освіта цифровий слід

Висновки та перспективи подальших досліджень

З урахуванням впливу цифрових технологій на трансформацію сучасного мистецтва нині відбуваються кардинальні зміни методології художнього вишколу митців у забезпеченні наступності традиційних і новітніх мистецько-освітніх парадигм. Установлено, що це зумовлено дією закономірностей зворотно-поступальних коливань в історичній амплітуді становлення й розвитку вітчизняної системи образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, її підпорядкованості специфіці конкретно обраного фаху та його культуротворчим функціям у реаліях сьогодення інформаційного суспільства, а також обумовленості персоналізованого адаптивного процесу студіювання фахових дисциплін як за сприятливих, так і критичних обставин.

Численні порушення темпоральності художньо-педагогічних умов, що виникають внаслідок соціальних колізій, вимагають упровадження ефективних дистанційних форм та електронних технологій навчання. Загальновизнано, що серед них чільне місце посідає педагогічний моніторинг цифрових слідів образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти. У зв'язку з цим обґрунтовано алгоритм його збору (пошук каналів розміщення, використання автоматизованих або ручних інструментів, вибір форми презентації, визначення місця для зберігання), структурування (за профілем активності студентів, темпоральністю їх навчально-творчої діяльності, комунікативною інтерактивністю, результативністю зворотного зв'язку, презентабельністю освітніх досягнень, детальною інформацією про поточне і підсумкове виконання академічно - творчих завдань, розкладом онлайн-занять і виставковою діяльністю) та освітньої аналітики в описовій, прогностичній, прескрептивній і презентаційній формах.

Скориставшись аналітико-статистичними методами збору емпіричних даних рівня оцінки електронного портфоліо, якості й успішності студіювання рисунку і живопису, доведено, що педагогічний моніторинг цифрових слідів образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти дійсно є певною мірою вимушеною альтернативою традиційного поточного контролю й оцінки їх академічно-творчих досягнень. Цей висновок підтверджено переконливими аргументами учасників спеціально організованої онлайн-дискусії, що засвідчують доцільність і ефективність його використання під час контролю, оцінювання і прогнозування академічно-творчих досягнень майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей.

Перспективою подальших досліджень є розроблення методології комплексного інформаційно-технологічного підходу до моніторингу цифрових слідів образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, реалізація якого має забезпечити гнучку адаптивність художньо-педагогічних умов студіювання фахових дисциплін як до цілісної, так і дискретної темпоральності освітнього процесу.

Список використаних джерел

1. Y. Surmelioglu, S.S. Seferoglu, “An examination of digital footprint awareness and digital experiences of higher education students”ЃCWorld Journal on Educational Technology: Current Issues, vol. 11 (1), pp. 48-64, 2019.

2. Mar Camacho, Janaina Minelli, Gabriela Grosseck, “Self and identity: Raising undergraduate students' awareness on their digital footprints”ЃCProcedia Social and Behavioral Sciences, vol. 46, pp. 3176-3181, 2012.

3. J. Hinds, A. Joinson, “Human and Computer Personality Prediction From Digital Footprints”ЃCCurrent Directions in Psychological Science, vol. 28 (2), pp. 204-211, 2019.

4. N. Songsom, N. Pilsook, P. Wannapiroon, Ch. Fung & K. Wong, System “Design of a Student Relationship Management System Using the Internet of Things to Collect the Digital Footprint”ЃCInternational Journal of Information and Education Technology, vol. 10, № 3, pp. 222-226, 2020.

5. Baoqi Wang, “The Application of Modern Computer-Aided Technology in Fine Art Education”, Secrity and Communication Networks, 2022.

6. Maureen McDermot, “Digital footprints: Creation, implication, and higher education”, FDLA Journal, vol. 3, аrtide 11, 2018.

7. K. Shiells, N. Di Cara, A. Skatova, O. Davis, C. Haworth, A. Skinner, R. Thomas, A. Tanner, J. Macleod, N. Timpson & A. Boyd, “Participant acceptability of digital footprint data collection strategies: an exemplar approach to participant engagement and involvement in the ALSPAC birth cohort study”ЃCInternational journal of population data science, vol. 5, 2022.

8. David Azcona, I-Han Hsiao, Alan F. Smeaton, “Detecting students-at-risk in computer programming classes with learning analytics from students' digital footprints”, User Modeling and User-Adapted Interaction, vol. 2, pp. 759-788,2019.

9. Stephen D. Weaver, Mark Gahegan, “Constructing, Visualizing, and Analyzing A Digital Footprint”, Geographical Review, vol. 97, № 3, pp. 324-350/ 2007.

10. С.Д. Бушуєв, Н.С. Бушуєва, Д.А. Бушуєв, Б.Ю. Козир, “Розвиток освітніх програм на основі їх цифрового сліду”. Інформаційні технології і засоби навчання, № 1 (87), c. 18-32, 2022

11. М. Пічкур, “Фокус результативності базового професійного етапу образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей”, Молодь і ринок, № 2 (181), с. 102-106, 2020

12. М.О. Пічкур, Г.І. Сотська, І.І. Демченко, А.М. Король, А.Л. Гордаш, “Митець інформаційного покоління: академічна і цифрова парадигма образотворчої підготовки у вищій школі”, Інформаційні технології і засоби навчання, том 79, № 5, с. 296-312, 2020.

13. Т. Глібова, “Формування інформаційної культури майбутніх художників -скульпторів у процесі навчання”. Сучасні проблеми художньої освіти в Україні, вип. 11-12, с. 14-16, 2017.

14. М. Пічкур, “Концепція образотворчої підготовки студентів мистецьких спеціальностей у закладах вищої освіти”, Наукові перспективи, № 5 (23), с. 453-468, 2022.

15. О.О. Гончарова, “Темпоральні розриви в навчальному процесі в сучасній Україні: до питання нових викликів в умовах війни”, Освітній дискурс: збірник науковий праць, вип. 39 (1-3), с. 36-53, 2022.

16. Mark Coeckelbergh, “The Postdigital in Pandemic Times: a Comment on the COVID-19 Crisis and Its Political Epistemologies”ЃCPostdigital Science and Education, vol. 2, pp. 547-550, 2020

17. S. Karabatak, M Alanoglu, “Faculty members' digital footprint experiences and digital footprint awareness”, Educational Academic Research, № 44 (1), pp. 31/1, 2022.

18. F. Girardin, F. Calabrese, F.D. Fiore, C. Ratti, J. Blat, “Digital Footprinting: Uncovering Tourists with User - Generated Content”, IEEE Pervasive Computing, vol. 7, № 4, pp. 36/3, 2008.

19. A.N. Markham, “Qualitative inquiry in the digital age”, Manuscript submitted foi publication, 2020.

20. Katalin Feher, “Digital identity and the online self: Footprint strategies - An exploratory and comparative research study”, Journal of Information Science, vol. 47, issue 2, pp. 192-205, 2019.

21. J. Hefhaf, N. Rebord, “Dispositif devaluation de la pratique enseignante sur traces audiovisuelles”, valuer. Journal international de recherche en education et formation, Numero Hors-serie, vol. 1, pp. 155-163, 2020.

22. О.О. Кайдановська, “Портфоліо у професійній діяльності та освіті архітектора”, Вісник Національного університету “Львівськаполітехніка”. Серія: Архітектура, № 757, с. 89-96, 2013.

23. Дистанційне навчання в умовах карантину.

References (translated and transliterated)

1. Y. Surmelioglu, S.S. Seferoglu, “An examination of digital footprint awareness and digital experiences of higher education students”, World Journal on Educational Technology: Current Issues, vol. 11 (1), pp. 48-64, 2019. (in English)

2. Mar Camacho, Janaina Minelli, Gabriela Grosseck, “Self and identity: Raising undergraduate students' awareness on their digital footprints”ЃCProcedia Social and Behavioral Sciences, vol. 46, pp. 3176-3181, 2012. (in English)

3. J. Hinds, A. Joinson, “Human and Computer Personality Prediction From Digital Footprints”, Current Directions in Psychological Science, vol. 28 (2), pp. 204-211, 2019. (in English)

4. N. Songsom, N. Pilsook, P. Wannapiroon, Ch. Fung & K. Wong, System “Design of a Student Relationship Management System Using the Internet of Things to Collect the Digital Footprint” International Journal of Information and Education Technology, vol. 10, № 3, pp. 222-226, 2020. (in English)

5. Baoqi Wang, “The Application of Modern Computer-Aided Technology in Fine Art Education”, Secrity and Communication Networks, 2022. (in English)

6. Maureen McDermot, “Digital footprints: Creation, implication, and higher education”, FDLA Journal, vol. 3, аrtide 11, 2018. [Online]. (in English)

7. K. Shiells, N. Di Cara, A. Skatova, O. Davis, C. Haworth, A. Skinner, R. Thomas, A. Tanner, J. Macleod, N. Timpson & A. Boyd, “Participant acceptability of digital footprint data collection strategies: an exemplar approach to participant engagement and involvement in the ALSPAC birth cohor t study”, International journal of population data science, vol. 5, 2022. (in English)

8. David Azcona, I-Han Hsiao, Alan F. Smeaton, “Detecting students-at-risk in computer programming classes with learning analytics from students' digital footprints”, User Modeling and User-Adapted Interaction, vol. 2, pp. 759-788, 2019. (in English)

9. Stephen D. Weaver, Mark Gahegan, “Constructing, Visualizing, and Analyzing A Digital Footprint”, Geographical Review, vol. 97, № 3, pp. 324-350/ 2007. (in English)

10. S.D. Bushuiev, N.S. Bushuieva, D.A. Bushuiev, B.Yu. Kozyr, “Development of Educational Programs on the Basis of their Digital Footprint”. Information Technologies and Learning Tools, № 1 (87), pp. 18-32, 2022.. (in Ukrainian)

11. M. Pichkur, “The Focus of Effectiveness of the Basic Professional Stage of Fine Art Training for Would-Be Professionals of Art Specialties”ЃCYouth and the Market, № 2 (181), pp. 102-106, 2020. (in Ukrainian)

12. M.O. Pichkur, H.I. Sotska, I.I. Demchenko, A.M. Korol, A.M. Hordash, “The Artist of informative Generation: Academic and Digital Paradigm of fine Art Training in a Higher Educational Establishment ”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 79, № 5, pp. 296-312, 2020. (in Ukrainian)

13. T. Hlibova, “Formation of information Culture of future Artists-sculptors in the Process of Training”. Contemporary Problems of Ait Education in Ukraine, vol. 11-12, pp.14-16, 2017. [Online]. (in Ukrainian)

14. M. Pichkur, “Art Training Conception of Art Specialties Students at inst itutions of higher Education”, Scientific Perspectives, № 5 (23), pp. 453/68, 2022. (in Ukrainian)

15. O. O. Honcharova, “Temporal Gaps in the educational Process in modern Ukraine: to the Question of new Challenges in war Conditions”, Educational Discourse: a Collection o^f scientific Works, vol. 39 (1-3), pp. 36-53, 2022. [Online]. (in Ukrainian)

16. Mark Coeckelbergh, “The Postdigital in Pandemic Times: a Comment on the COVID-19 Crisis and Its Political Epistemologies”, Postdigital Science and Education, vol. 2, pp. 547-550, 2020. (in English)

17. S. Karabatak, M. Alanoglu, “Faculty members' digital footprint experiences and digital footprint awareness”, Educational Academic Research, № 44 (1), pp. 31/1, 2022. (in English)

18. F. Girardin, F. Calabrese, F.D. Fiore, C. Rattiб J. Blat, “Digital Footprinting: Uncovering Tourists with UserGenerated Content”, IEEE Pervasive Computing, vol. 7, № 4, pp. 36/3, 2008. (in English)

19. A.N. Markham, “Qualitative inquiry in the digital age”, Manuscript submittedfoi publication, 2020. [Online]. (in English)

20. Katalin Feher, “Digital identity and the online self: Footprint strategies - An exploratory and comparative research study”, Journal of Information Science, vol. 47, issue 2, pp. 192-205, 2019. (in English)

21. J. Hefhaf, N. Rebord, “Dispositif devaluation de la pratique enseignante sur traces audiovisuelles”, valuer. Journal international de recherche en education et formation, Numero Hors-serie, vol. 1, pp. 155-163, 2020. [Online]. (in Italian)

22. O.O. Kaidanovska, “Portfolio in the professional Activity and Education of an Architect”, Bulletin of the National University “Lviv Polytechnic”. Series: Architecture, № 757, pp. 89-96, 2013. [Online]. (in Ukrainian)

23. Distance learning in quarantine conditions. [Online]. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru