Педагогічні умови формування здоров’язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності

Размещено на http://allbest.ru

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ПРОЦЕСІ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поліщук Наталія Миколаївна -

викладач кафедри медико-біологічних основ фізичної культури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

У статті на основі теоретичного аналізу наукових досліджень визначено педагогічні умови, необхідні для формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності.

Проблема здоров'язбереження серед дітей та молоді є однією з найбільш актуальних як наслідок сучасних соціально- економічних викликів. Проте у наукових доробках недостатньо уваги приділено механізму впровадження здоров'язбережувальних технологій в освітньому процесі різних закладів освіти, зокрема, шляхом неформальної, інформальної освіти, залучення громадського сектору тощо.

На основі аналізу теорії і практики досліджуваного процесу з'ясовано, що важливим засобом формування здоров 'язбережувальної компетентності студентської молоді виступає волонтерська діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що існують різні тлумачення сутності педагогічних умов. Загалом дослідники звертають увагу на різні аспекти формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх фахівців.

За результатами констатувального етапу педагогічного експерименту, який засвідчив ряд проблемних питань у справі формування здоров''язбережувальної компетентності студентської молоді, а також вагомий потенціал волонтерської діяльності у цій справі, узагальнивши всі аспекти проблеми, нами виокремлено педагогічні умови, необхідні для формування здоров''язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності: формування стійкої мотивації студентської молоді до здоров 'язбереження (зокрема, у процесі волонтерської роботи); удосконалення знань студентів з питань здорового способу життя, здоров'язбережувального волонтерства на рівні формальної, неформальної, інформальної освіти; впровадження інноваційних форм волонтерської здоров 'язбережувальноїроботи.

Ключові слова: педагогічні умови, волонтерство, здоров 'язбережувальна компетентність, формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності.

POLISHCHUK Nataliia Mykolayivna -

Teacher of Medical and Biological Fundamentals of Physical Culture Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

PEDAGOGICAL CONDITIONS FOR THE FORMATION OF HEALTH CARE COMPETENCE OF YOUTH STUDENTS IN THE PROCESS OF VOLUNTEER ACTIVITIES

The article, based on the theoretical analysis of scientific research, defines the pedagogical conditions necessary for the formation of health-saving competence of student youth in the process of volunteering.

The problem of health care among children and youth is one of the most urgent as a result of modern socio-economic challenges. However, in scientific works, insufficient attention is paid to the mechanism of implementing health-saving technologies in the educational process of various educational institutions, in particular, through informal, informal education, involvement of the public sector, etc.

Based on the analysis of the theory and practice of the researched process, it was found that volunteering is an important means of forming the health-saving competence of student youth.

Analysis of the latest research and publications shows that there are different interpretations of the essence of pedagogical conditions. In general, researchers pay attention to various aspects of the formation of health-saving competence of future specialists.

According to the results of the ascertaining stage of the pedagogical experiment, which proved a number of problematic issues in the formation of health-preserving competence of student youth, as well as the significant potential of volunteering in this matter, after summarizing all aspects of the problem, we singled out the pedagogical conditions necessary for the formation of health-preserving competence of students young people in the process of volunteering: formation of sustainable motivation of student youth to health care (in particular, in the process of volunteer work); improving students' knowledge of healthy lifestyles, health-preserving volunteering at the level of formal, informal, and informal education; implementation of innovative forms of volunteer health care work.

Keywords: pedagogical conditions, volunteering, health-preserving competence, formation of health-preserving competence of student youth in the process of volunteering.

педагогічні умови здоров'язбережувальна компетентність студентська молодь

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Важливий етап будь-якого наукового дослідження - визначення чинників, які впливають на ефективність досліджуваного процесу. На думку дослідників, теоретиків і практиків, «ефективність педагогічних досліджень залежить від численних чинників. У структурі наукового педагогічного знання виокремлюють закони, закономірності, принципи, правила, факти, поняття. Усі ці складові характеризують наявний рівень розвитку науки та мають загальне значення для педагогічної науки» [20, с. 11].

Проблема здоров'язбереження серед дітей та молоді є однією з найбільш актуальних як наслідок сучасних соціально-економічних викликів. Проте у наукових доробках недостатньо уваги приділено механізму впровадження здоров'язбережувальних технологій в освітньому процесі різних закладів освіти, зокрема, шляхом неформальної, інформальної освіти, залучення громадського сектору тощо.

Тому мета дослідження полягає, насамперед, у визначенні педагогічних умов використання волонтерської діяльності для формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді, тобто «комплексу зовнішніх і внутрішніх умов, що сприяють стимулюванню даної роботи й виводять її з рангу другорядної в освітніх установах» [15, с. 153].

На основі аналізу теорії і практики досліджуваного процесу з'ясовано, що важливим засобом формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді виступає волонтерська діяльність.

Сьогодні найбільшу за кількістю групу українських волонтерів складає молодь, у тому числі студентська. Студентське волонтерство набуває масового характеру, воно спрямоване на різні суспільні сфери, такі як освіта, охорона навколишнього середовища, охорона здоров'я, соціальний і правовий захист населення, допомога українським військовим у зоні АТО тощо. Таким чином, волонтерство для майбутніх фахівців є не лише можливістю реалізувати себе у служінні суспільству через залучення до суспільно корисної діяльності, а й способом подальшого професійного розвитку і соціального становлення [9, с. 85].

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що існують різні тлумачення сутності педагогічних умов. Загалом дослідники звертають увагу на різні аспекти формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх фахівців:

• використання здоров'язбережувальних освітніх технологій;

• важливість визначення змісту освіти, що дозволить формувати у майбутніх фахівців необхідні знання, позитивні ставлення, ціннісні орієнтації у галузі здорового способу життя та здоров'язбереження;

• активізація самостійної усвідомленої роботи майбутніх фахівців щодо пізнання різних аспектів здорового способу життя;

• використання інноваційних методів навчання для набуття майбутніми фахівцями досвіду здоров'язбереження та розвитку соціальної складової здоров'я, проведення тренінгів для формування у майбутніх фахівців;

• використання потенціалу дослідницької роботи для розширення знань про здоровий спосіб життя та набуття навичок вирішення складних проблем здоров'язбереження;

• та ін.

Аналіз формулювань педагогічних умов свідчить, що вони частіше за все є відтворенням вже відомих істин та ілюструють вже відомі принципи, правила та інші наукові положення.

Мета статті - на основі теоретичного аналізу наукових досліджень щодо сутності поняття «педагогічні умови», педагогічної теорії і практики визначити педагогічні умови, необхідні для формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для виконання одного із завдань дослідження - визначення педагогічних умов формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності - було передбачено з'ясувати сутність такого поняття, як «педагогічна умова».

Вирішення будь-яких практичних педагогічних завдань передбачає створення значної кількості педагогічних умов, більшість із яких вже відома науковцям та педагогам. Тому, на думку дослідників, «для обґрунтування педагогічних умов, які відбивають особливості сучасної освітньої ситуації, необхідно у дисертаційному дослідженні навести та проаналізувати вже відомі педагогічні умови та показати, чому їх недостатньо для вирішення наявної педагогічної проблеми. Перевірці будуть підлягати саме ті нові педагогічні умови, які пропонує автор дослідження» [20, с. 12].

Тлумачний словник надає слову «умова» декілька значень:

1) необхідна обставина, що уможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь;

2) обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється що-небудь [1].

Узагальнений аналіз властивостей педагогічних умов як складових наукових досліджень здійснено Є.М. Хриковим. З-поміж ознак педагогічних умов, запропонованих та обґрунтованих дослідниками проблем педагогічної практики, науковець виокремлює такі:

«- спрямованість на організацію педагогічної діяльності, тобто вони мають практичну, нормативну спрямованість;

- спрямованість на підвищення ефективності педагогічної діяльності;

- педагогічні умови не можуть суперечити прояву педагогічних закономірностей, принципів та правил;

- їх обґрунтування передбачає поєднання емпіричних та теоретичних процедур наукового дослідження;

- відповідність вимогам наукової новизни (виокремлення у дослідженні певних педагогічних умов має сенс, якщо вони містять нове наукове знання);

- імовірнісний характер забезпечення результату педагогічної діяльності (педагогічні умови, як і педагогічні системи в цілому, не можуть гарантувати отримання певного результату, але підвищують імовірність його досягнення);

- локальний характер застосування (у структурі педагогічного знання найбільш широкий характер мають закономірності та принципи, більш вузький характер мають педагогічні правила, ще більш вузький, локальний характер мають умови)» [20, с. 14].

Для формування у майбутніх фахівців здоров'язбережувальної компетентності, на думку сучасних дослідників, важливе значення має: дотримання «загальнодидактичних принципів науковості, усвідомленого навчання, індивідуалізації, професійної спрямованості, зв'язку теорії з практикою, безперервності й послідовності та ін.» [21, с. 99], а також урахування напрацювань учених у цьому напрямі.

На сьогодні дослідники пропонують різні педагогічні умови формування здоров'язбережувальної компетентності, звертаючи увагу на особливості суб'єктів навчання чи специфіку їхньої професійної діяльності.

Як «систему, складовими якої є норми, методи, умови, ситуації, що об'єктивно склалися та є необхідними для досягнення певної педагогічної мети», трактують зміст поняття «педагогічної умови» О. Пєхота та В. Будак [18].

У той час К. Дубич, визначає їх як «сукупність взаємозалежних і взаємообумовлених заходів педагогічного процесу, які забезпечують досягнення конкретної мети» [6].

У цьому сенсі важливим є твердження А. Литвина про те, що педагогічні умови сприяють усебічному гармонійному розвитку задатків особистості, з врахування потреб і формування загальнолюдських і професійно важливих якостей, ключових кваліфікацій, загальних і професійних компетентностей [11].

Отже, вище наведені трактування дають можливість дійти узагальненого твердження, що педагогічні умови безпосередньо впливають на досліджуваний процес. Розглядаючи особливості формувания здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності, під педагогічними умовами ми будемо розуміти комплекс обставин (так званих зовнішніх і внутрішніх), від яких залежить стан сформованості здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді.

Сучасними науковцями розглядаються педагогічні умови, що сприяють формуванню необхідних якостей майбутніх фахівців у різноманітних видах діяльності. Так, С. Кириленко вивчалися педагогічні умови і технології формування культури здоров'я старшокласників [7], Ю. Драгнєвим - педагогічні умови з формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання [5, с. 87], Д. Вороніним - психолого-педагогічні умови формування здоров'язберігаючої компетентності студентів [3], А. Домашенком - умови ефективного здійснення оздоровчого впливу фізичного виховання на студентів [4], А. Литвиа - готовність майбутніх учителів технологій до використання здоров'язбережувальних технологій у процесі професійної підготовки [11] та ін.

Зокрема, Ю. Драгнєв уважає, що для формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання важливе значення має «підтримання позитивної мотивації до розуміння здоров'я як цінності; застосування оздоровчих технологій зменшення негативного впливу комп'ютера на здоров'я студентів; спрямування змісту оздоровчих технологій на розвиток усіх аспектів індивідуального здоров'я (духовного, психічного, фізичного)» [5, с. 10].

З-поміж умов розв'язання завдання ефективного формування здоров'язбережувальної компетентності у студентів Г. Кондрацька виокремлює такі: «постійного мотивування до здорового способу життя і безпечної життєдіяльності; застосування інтерактивних технологій навчання, що забезпечують індивідуалізацію сприйняття, активну участь кожного студента і групову взаємодію; переважання практичних дій і вправлянь у засвоєнні навчального матеріалу; забезпечення зв'язку між теоретичними відомостями й можливостями їх практичного застосування; організація комунікативного спілкування, застосування в навчальному процесі ігрових методів, елементів дискусії, методу проектів, які є ефективними засобами розвитку студента, його громадянських якостей; ціннісне ставлення до свого здоров'я, особистого прикладу дотримання правил здорового і безпечного способу життя» [8].

Ю. Лимар на основі аналізу психолого- педагогічної літератури та вивчення досвіду роботи вчителів-практиків виділяє такі педагогічні умови формування здоров'язбережувальної компетентності молодших школярів: «свідоме засвоєння учнями знань про здоров'я та здоровий спосіб життя; включення до змісту початкової освіти валеологічних знань; розробку та впровадження в освітній процесьінтегрованих курсів, факультативів, тренінгів валеологічного спрямування; залучення учнів до позашкільних заходів, якіьсприяють поглибленню їхніх знань про здоровий спосіб життя, розвитку особистого прагнення його дотримуватися; використання інтерактивних методів навчання в процесі формування здоров'язбережувальної компетентності молодших школярів» [10].

Т. Миронюк виокремлює такі педагогічні умови формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології у вищих навчальних закладах: «стимулювання позитивної мотивації, формування ціннісних орієнтацій, поглиблення знань про культуру здоров'я, здоров'язбереження, здоровий спосіб життя, здоров'язбережувальну діяльність студентів на основі вдосконалення змісту та програмно-методичного забезпечення; оптимізація процесу формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології у освітньому середовищі ВНЗ шляхом упровадження інноваційних технологій; організація самостійної роботи студентів для набуття особистого досвіду здоров'язбереження» [14, с. 200].

Педагогічні умови формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх офіцерів ДКВС України у процесі професійної підготовки обґрунтував О. Шеремета: «організація просвітницької роботи шляхом впровадження спеціального факультативу для ознайомлення майбутніх офіцерів із сутністю здоров'язбережувальної компетентності та основними правилами здорового життя; використання інноваційних методів навчання для набуття майбутніми фахівцями досвіду здоров'язбереження та розвитку соціальної складової здоров'я; проведення тренінгів для формування у майбутніх фахівців ДКВС України навичок збереження психічного здоров'я; використання потенціалу дослідницької роботи для розширення знань майбутніх офіцерів про здоровий спосіб життя та набуття навичок вирішення складних проблем здоров'язбереження)» [21, с. 121].

Педагогічні умови, необхідні для розвитку соціальної компетентності майбутніх фахівців засобом волонтерської діяльності, запропонувала І. Курліщук: «формування стійкої мотивації до волонтерської роботи; використання ефективних методів та форм просвітницької діяльності щодо підготовки до волонтерської роботи; стимулювання рефлексивної позиції майбутніх фахівців на всіх етапах формування соціальної компетентності засобом волонтерської діяльності» [9, с. 87].

В контексті предметного поля нашого дослідження заслуговують на увагу дослідницькі підходи щодо ефективних умов волонтерської діяльності загалом та використання засобів волонтерської діяльності зокрема. Так, дослідження Т. Лях ґрунтувалося на припущенні, що соціально- педагогічна діяльність студентських волонтерських груп буде результативна, якщо: «у студентів стимулюється розвиток особистісно значущих якостей до волонтерської роботи; у волонтерів формуються необхідні знання, уміння та навички для здійснення певного напряму соціально-педагогічної діяльності; роботу студентської волонтерської групи координує підготовлений фахівець; забезпечується супровід та моніторинг діяльності студентських волонтерських груп спеціалістами організацій, на базі яких вони працюють» [12, с. 4-5].

В контексті дослідження процесу виховання гуманістичних цінностей у студентів Г. Ткачук запропонувала системний підхід щодо єдності трьох взаємопов'язаних компонентів організації волонтерської діяльності в педагогічних коледжах: «суб'єктів діяльності (індивідуальних - студенти- волонтери, волонтери-консультанти; колективних - первинна волонтерська студентська група; зовнішніх - центр соціальних ініціатив коледжу й міста); організаційних умов забезпечення результативності діяльності (цілеспрямована підготовка залучених студентів та консультантів-координаторів до волонтерської діяльності; урізноманітнення варіантів забезпечення позитивної активності суб'єктів волонтерської діяльності; організаційних форм, що відображають бінарний характер взаємодії суб'єктів волонтерської діяльності» [19, с. 96].

Загалом учені серед педагогічних умов формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх фахівців звертають увагу на необхідність визначення спеціального змісту навчання, урахування результату навчання відповідно до логіки компетентнісного підходу, на відбір методів організації навчання, на відповідну підготовку фахівців, на створення належного психологічного клімату в освітньому середовищі, використання необхідних здоров'язбережувальних технологій [21, с.108].

Як вагому та необхідну педагогічну умову дослідники розглядають формування та розвиток здоров 'язбережувального освітнього середовища.

Важливим елементом нашого дослідження є визначення основних підходів до процесу формування здоров'язбережувальної компетентності в умовах закладу вищої освіти. При цьому у формуванні здоров'язбережувальної компетентності майбутніх фахівців доречно використовувати наукові погляди сучасних дослідників, що дає змогу розширити розуміння та урізноманітнити власні практичні підходи до наукового дослідження означеної проблеми.

Переважна більшість дослідників дотримується системного підходу до структурування здоров'язбережувального освітнього середовища.

На думку В. Муромець та ін., надання структурним елементам здоров'язбережувальних функцій у результаті окреслює основні шляхи реалізації здоров'язбережувального виховання майбутніх фахівців як складової професійної підготовки. Тому початковим етапом упровадження здоров'язбережувального виховання є «розробка програми виховання здорового способу життя. Ефективне функціонування всіх елементів педагогічної системи можливе за наявності здоров'язбережувального освітнього простору, який формується у здоров'язбережувальному середовищі закладу вищої освіти» [15, с. 152].

Як свідчить аналіз наукових джерел, поняття «здоров'язбережувальне середовище», «здоров'язбережувальне середовище закладу вищої освіти», «здоров'язбережувальне освітнє середовище» у науковій літературі визначення має широкий спектр дефініцій, що зумовлено психолого-педагогічними аспектами розкриття її сутності та механізмами створення у межах різних освітніх установ та організацій.

На думку сучасних науковців, здоров'язбереження в освітньому процесі - це «комплекс дій та заходів учасників взаємодії в початковій школі з метою цілісного розв'язання проблеми збереження і зміцнення фізичного, духовного та соціального здоров'я учнів, формування їх здоров'язбережувальної компетентності. Його реалізація відбувається у здоров'язбережувальній діяльності, що здійснюється відповідно до цілей освіти, особистісних потреб учнів та ситуацій взаємодії» (Т. Осадченко); тощо [17, с. 10-12].

Аналіз змісту поняття «здоров'язбережувальне середовище» дає можливість зробити висновки: більшість дослідників розкривають сутність здоров'язбережувальної середовищної взаємодії через категорію «умови», які «характеризуються сукупністю та системністю; визначені умови створення середовища різноаспектні, репрезентовано медико- гігієнічні, культурно-соціологічні, психолого- педагогічні умови; взаємодія суб'єктів середовища спрямована на гармонійне збереження та зміцнення фізичного, духовного та соціального компонентів здоров'я особистості» (Т. Осадченко) [17, с. 13].

Зокрема, забезпечення здоров'язбережувального середовища для студентів з метою подальшого формування у них здоров'язбережувальної компетентності передбачає вирішення таких основних завдань: «упровадження здоров'язбережувальних технологій в освітній процес; раціональна організація освітнього процесу; гігієнічний контроль інноваційних методів і засобів навчання та виховання» (В. Муромець) [15, с. 152].

Підкреслюючи важливість системного підходу до формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді, дослідники (В. Муромець та ін.) виокремлюють такі наскрізні рівні здоров'язбережувального виховання в умовах університетської освіти за принципом «від ректора до студента»: «Суб'єктами управління цього процесу будуть виступати: ректор (ціннісно-методологічний рівень); проректор, декан (організаційно- педагогічний); завідувач кафедри, професор (технологічний); доцент (методичний); викладач, куратор (психолого-педагогічний); студент (рефлексивний)» [15, с. 152-153].

При цьому особливістю формування здоров'язбережувальних компетенцій, на думку дослідників, є пріоритет саме виховної складової і наявність здоров'язбережувального освітнього середовища (В. Оржеховська) [16], а ефективність роботи щодо виховання здорового способу життя студентів «залежить як від пріоритетів вишівської освіти, загальної ідеології закладу освіти, так і від індивідуальних зусиль кожного з учасників освітнього процесу» (В. Муромець) [15, с. 153].

На основі узагальнень теорії і практики досліджуваного процесу нами виокремлено складові здоров'язбережувального освітнього середовища закладу вищої освіти: цілі ОП, освітньої системи в цілому; суб'єкти освітнього процесу (здобувачі освіти, науково-педагогічні працівники, стейкхолдери та ін.); поєднання традиційних та інноваційних форм, методів діяльності (зокрема, волонтерської здоров'язбережувальної діяльності). На нашу думку, формування та розвиток здоров'язбережувального освітнього середовища має стати одним з основних завдань сучасного закладу освіти.

Для ефективного формування у студентів здоров'язбережувальних знань, умінь та навичок необхідно скласти комплекс зовнішніх і внутрішніх умов, що сприяють стимулюванню даної роботи й виводять її з рангу другорядної в освітніх установах [15, с. 153].

Отже, із використанням результатів теоретичного аналізу наукових досліджень щодо сутності та структури здоров'язбережувальної компетентності, а також результатів констатувального етапу педагогічного експерименту, який засвідчив ряд проблемних питань у справі формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді, а також вагомий потенціал волонтерської діяльності у цій справі, узагальнивши всі аспекти проблеми, нами виокремлено педагогічні умови, необхідні для формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності:

• формування стійкої мотивації студентської молоді до здоров'язбереження (зокрема, у процесі волонтерської роботи);

• удосконалення знань студентів з питань здорового способу життя, здоров'язбережувального волонтерства на рівні формальної, неформальної, інформальної освіти;

• впровадження інноваційних форм волонтерської здоров'язбережувальної роботи.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. В сукупності визначені педагогічні умови спрямовані на забезпечення ефективності процесу формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді за усіма структурними компонентами (мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, рефлексивним). Однак, кожна з виокремлених педагогічних умов має особливості впровадження в освітній процес, вибору форм і методів реалізації з метою досягнення ефективності процесу формування здоров'язбережувальної компетентності студентської молоді у процесі волонтерської діяльності. Означене питання є перспективою для подальших досліджень в означеному напрямі.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Бусел В. Т. Великий тлумачний словник сучасної української мови. К.; Ірпінь: ВТФ, «Перун». 2005. 1728 с.

2. Волонтерство в Україні. Як допомогти тим, хто допомагає? URL: http://www.radiosvoboda.org/ a/26725753 .html

3. Воронін Д. Є. Формування здоров'язберігаючої компетентності студентів вищих навчальн их закладів засобами фізичного виховання: Автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: Спец. 13.00.07 «Теорія та методика виховання». Херсон, 2006. 20 с.

4. Домашенко А. В. Організаційно-педагогічні засади системи фізичного виховання студентської молоді України: Автореф. дис... на здобуття наук. ступеня канд.. наук з фізичного виховання і спорту: Спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення». К., 2003. 17 с.

5. Драгнєв Ю. В. Компоненти формування культури здоров'я студентів в умовах комп'ютеризації навчання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія. Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2007. 176 с.

6. Дубич К. В. Особистісно орієнтоване виховання студентів в умовах соціокультурного середовища вищого навчального закладу : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07. Рівне, 2007. 267 с.

7. Кириленко С. В. Соціально-педагогічні умови формування культури здоров'я старшокласників: Автореф. дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.07 «Теорія та методика виховання». К., 2004. 21 с.

8. Кондрацька Г. Д. Шляхи формування здоров'язбережувальної компетентності у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури. International Academy Journal Web of Scholar. 2018. 10 (28), Vol. 2. P.14-18.

9. Курліщук І. І., Швирка В. М. Педагогічні умови розвитку соціальної компетентності майбутніх фахівців засобом волонтерської діяльності. Debats scientifques et orientations prospectives du developpement scientifique. 2021. Volume 5. С. 84-87.

10. Лимар Ю. М. Педагогічні умови формування здоров'язбережувальної компетентності молодших школярів. Інноваційна педагогіка. Випуск 12. Т. 1. 2019. С. 41-44.

11. Литвин А. Ф. Визначення готовності майбутніх учителів технологій до використання здоров'язбережувальних технологій у процесі професійної підготовки. Young Scientist. 2016. № 9.1 (36.1). C. 111-114.

12. Лях Т. Л. Соціально-педагогічна діяльність студентських волонтерських груп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.05 «Соціальна педагогіка». Київ, 2009. 20 с.

13. Методологічні засади поняття «педагогічні умови». Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 4. С. 43-63.

14. Миронюк, Т. Формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2018. Вип. 1. С. 199-206.

15. Муромець В. Формування здоров'язбережувальної компететності майбутніх педагогів засобами інтерактивних технологій: практичний аспект. Освітологічний дискурс. 2015. № 4 (12). С. 149-157.

16. Оржеховська В. Педагогіка здорового способу життя. Шлях освіти. 2004. № 7. С. 11-12.

17. Осадченко Т. Створення здоров'язбережувального середовища початкової школи : практичний порадник. Умань : ВПЦ «Візаві», 2016. 234 с.

18. Пєхота О. М., Будак В. Д. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій. К.: А.С.К. 2003. 240 с.

19. Ткачук Т. С. Виховання гуманістичних цінностей у студентів педагогічних коледжів у процесі волонтерської діяльності: дис. на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. 13.00.07 - теорія і методика виховання. Луганськ. 2013. 200 с.

20. Хриков Є. М. Педагогічні умови в структурі наукового знання. Шлях освіти. 2011. № 2. С. 11-15.

21. Шеремета О. П. Формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх офіцерів державної кримінально-виконавчої служби України у процесі професійної підготовки: дис. ... на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Хмельницький. 2020. 276 с.

Размещено на Allbest.ru