Практична підготовка майбутніх івент-педагогів: взаємодія зі стейкхолдерами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практична підготовка майбутніх івент-педагогів: взаємодія зі стейкхолдерами

Світлана Кушнірук, доктор педагогічних наук, професор,

доцент кафедри педагогіки Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Ірина Дубровіна, кандидат педагогічних наук,

Наталія Лещенко, кандидат педагогічних наук,

У статті висвітлено окремі аспекти практичної складової професійної підготовки майбутніх івент-педагогів у ЗВО України. Розкрито досвід організації, ведення та виконання завдань професійно-педагогічної практики для студентів, які навчаються за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, ОПП "Педагогіка дозвілля" в УДУ імені Михайла Драгоманова; спроектовано структуру ступеневого здійснення волонтерського проекту у межах виконання завдань практики. Закцентовано увагу на особливостях інтерактивних форм співпраці викладачів випускової кафедри та здобувачів вищої освіти зі стейкхолдерами на прикладі функціонування Дистанційного віртуального центру "Івент-майстерня ".

Ключові слова: педагогіка дозвілля; практична підготовка; івент-майстерня; подіевий підхід; бакалавр.

Svitlana Kushniruk, Doctor of Sciences (Pedagogy), Professor, Associate Professor of the Pedagogy Department Mykhaylo Drahomanov Ukrainian State University Iryna Dubrovina, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor, Associate Professor of the Pedagogy Department Mykhaylo Drahomanov Ukrainian State University Researcher at the V.I. Vernadsky National Library

Nataliia Leshchenko, Ph.D. (Pedagogy), Senior Lecturer of the Pedagogic Department Mykhaylo Drahomanov Ukrainian State University

Practical training of future event educators: interaction with stakeholders

The article highlights some aspects of the practical component of the professional training of future event teachers in higher education institutions of Ukraine. Within the framework of competence approach the experience of organization, management and execution of tasks of professional-pedagogical practice for students studying on specialty 011 Educational, pedagogical sciences, educational-professional program "Pedagogy of leisure time " in the Ukrainian State University named after Mikhail Dragomanov is revealed. The curriculum is scientifically substantiated and the structure of step-by-step implementation of volunteer project offered to students to meet the goals and objectives of the internship is designed. The focus is placed on the peculiarities of interactive forms of cooperation between teachers of the graduate department and applicants for higher education with stakeholders on the example offunctioning of the "Event Workshop" Remote Virtual Centre. Strengthening the practical orientation of higher education applicants ' preparation for the challenges of today's labour market is proposed in the format of a direct lively dialogue with potential employers. Practical professional training of students, their experience should meet not only their interests, needs and cognitive demands, but also the requirements of future employers and stakeholders. Highly educated event educators are a driving force in the socio-cultural development of the country and an integral part of the spiritual revival of the nation in the processes of filling the content of cultural and educational leisure time of elderly citizens and persons with special educational needs. The prospects of scientific research are projected in the field ofpartnership and the search for mechanisms to improve communication and cooperation of event workers.

Keywords: leisure pedagogy; practical training; event workshop; event approach; bachelor.

Вступ

Формулювання проблеми. Посилення практичної спрямованості процесу професійної підготовки здобувачів вищої освіти, задіяння потенціалу та перспектив інноваційних форм організації навчально-виробничої практики студентів, ведення її у форматі безпосереднього “жвавого діалогу” з потенційними працедавцями з одночасним залученням їх до участі у “гостьових лекціях”, відкритих майстер-класах, практичних зустрічах і круглих столах є важливою умовою для формування відповідної професійної підготовленості студентів до викликів на сучасному ринку праці та вимог, що пред'являються працедавцями до майбутніх фахівців у сфері доцільності організації та змістовності ведення педагогічного дозвілля.

Аналіз наукових джерел. У вітчизняній науці термін “професійна підготовка” переважно тлумачать з позиції компетентнісного підходу як здатність кваліфікованого спеціаліста розв'язувати професійні завдання та проблеми. Окремі шляхи та способи подолання цієї проблеми висвітлені у науковому доробку О. Дубасенюк, С. Сисоєвої та інших учених.

Практичні аспекти процесу професійного становлення студентів як майбутніх висококваліфікованих фахівців-професіоналів також перебувають у полі зору вітчизняних дослідників і вчених. Так, дослідження проблем організації, вдосконалення, форм і змісту практичної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти здійснювали Т. Білан, М. Козій, О. Котикова, Л. Кравець, О. Юринець, С. Ящук та ін. Різні напрями практичної фахової підготовки здобувачів вищої освіти відображені в наукових працях Н. Демьяненко, С. Кушнірук, І. Дубровіної, А. Шевченка, Н. Лещенко та інших учених [1; 3; 4; 6].

Водночас ґрунтовний аналіз науково-методичних джерел засвідчив, що пошук осередків для практики, організація та створення належних психолого-педагогічних умов при виконанні її завдань потребують значних зусиль як із боку закладу вищої освіти, так і безпосередньо тієї кафедри, представники якої забезпечують практичну складову фахової підготовки студентів і керівництво нею. Тому метою статті є узагальнення досвіду організації та ведення практичної фахової підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавр в УДУ імені Михайла Драгоманова й окреслення її перспектив для формування фахових компетентностей у майбутніх спеціалістів у сфері івент-освіти, що актуалізовані працедавцями та стейкхолдерами.

Виклад основного матеріалу дослідження

Гуманітарні знання та соціокультурна компетентність майбутнього фахівця у сфері педагогіки дозвілля увиразнюють обрії його мислення і розширюють світогляд, трансформуючи свідомість особистості зсередини та сприяючи збільшенню її можливостей для повноцінного професійного самовираження і самоствердження на якісно новому рівні. Адже освітній івент-простір сприяє формуванню світоглядних орієнтирів особистості майбутнього фахівця у сфері педагогіки дозвілля у межах спільноти, суспільства, бізнесу та соціально-правових інститутів держави; краще розуміти, що відбувається навколо, більше і якісніше взаємодіяти один з одним. Практична фахова підготовка студентів за ОПП “Педагогіка дозвілля” здійснюється у такий спосіб, щоб вони мали якомога більше можливостей отримувати нові знання комфортно, а зміст навчання та професійної підготовки відповідав не лише їх інтересам, потребам і пізнавальним запитам, але й вимогам майбутніх працедавців і стейкхолдерів. І найважливіше отриманий практичний досвід сприяв їм по-новому проявити себе у повсякденному житті не лише при виконанні професійних завдань, але й у ході взаємодії з іншими людьми, самовтіленню та самоствердженню у подальшому працевлаштуванні. Високоосвічені івент-педагоги є рушійною силою соціокультурного розвитку країни та невід'ємною складовою духовного відродження нації у процесах створення сценаріїв, організації та ведення культурно-масових заходів із різними верствами населення: від дітей та молоді до наповнення змістом культурно-освітнього дозвілля громадян поважного віку й осіб з особливими освітніми потребами.

Інноваційні підходи в організації та здійсненні практичної фахової підготовки у ході виконання завдань усіх видів практики (культурологічної, навчально-ознайомчої, навчально-педагогічної, виробничої) допомагають викладачеві та студентам “встигати за світом”, жити осмислено, намагатися подолати виклики сучасного суспільства і ринку праці, а також задовольнити не лише власні потреби у відновленні сил, беручи участь у створенні сценаріїв, організації та веденні змістовних масових заходів у сфері культурно-освітнього дозвілля. Наші студенти опанували різні формати навчання і взаємодії зі стейкхолдерами й експертами у сфері івент-освіти для того, щоб кожен мав можливості отримувати знання комфортно, але стейкхолдери орієнтують практичну складову фахової підготовки переважно на формування, становлення, всебічний та гармонійний розвиток майбутніх висококваліфікованих фахівців за новими спеціальностями. Такою є посада працівника молодіжного центру чи громади. Отже, враховуючи те, що молодіжна політика стрімко та динамічно розвивається, фахівцям з питань молоді належатиме почесне місце серед інших професій, які будуть актуальними не лише сьогодні, але й у майбутньому.

Ми поділяємо думку Н. Дем'яненко про те, що: “основним у впровадженні ідей педагогіки дозвілля (event-освіти) (від event англ. подія, захід) необхідно вважати подієвий підхід, а подієвість одним із чільних принципів івент-освіти як осередку відкритого культурно-освітнього середовища для оргалізації та провадження змістовного дозвілля. Проблема подієвості в цій сфері є найбільш актуальною, оскільки безпосередньо пов'язана із забезпеченням належних соціокультурних умов для всебічного та гармонійного розвитку особистості” [1, 9]. Тому керівники практики у ЗВО мають орієнтуватися на подієвість у плануванні роботи гуртків, при створент сценаріїв, організації та веденні анімаційнорекреаційних заходів і культурно-освітніх імпрез, а також висвітленні її результатів у щоденниках і звітах щодо виконання завдань фахової практики. Відповідно й професійна діяльність майбутніх івентпедагогів щодо внесення до сценаріїв й у ході організації та ведення культурно-освітніх заходів у сфері національно-патріотичного виховання дітей і молоді елементів із календарно-обрядовими святами та розвагами потребує системної самоосвіти, коли студенти мають опрацьовувати першоджерела та довідкові матеріали з фондів, що зберігаються в архівах, навчитися ґрунтовно аналізувати наукові дослідження українських і зарубіжних учених, в яких висвітлюється окремі проблеми та шляхи їх розв'язання, нинішній стан і перспективи розвитку педагогіки дозвілля [2, 65].

Поширеність національно-патріотичної тематики у практичній фаховій підготовці бакалаврів у сфері івент-освіти зумовлена викликами часу та зосереджена на: а) інтеграції ідеї патріотизму як основної складової у забезпеченні змістовності культурноосвітніх, дозвіллєвих і рекреаційних заходів із населенням, яке належить до різних вікових і соціально-культурних груп; б) упровадженні форм і методів патріотичних заходів у ході святкування різних подій; в) дослідженні провідних напрямів національно-патріотичної тематики у розробленні проєктів та ділових ігор; г) створенні у закладі вищої освіти розвивально-творчого середовища інтерактивної взаємодії студентів із одночасним формуванням у них здатності до створення подібного оточення в осередках фахової практики; ґ) залученні студентської молоді до участі у волонтерських проєктах стейкхолдерів і формування активної громадянської позиції в івент-закладах; д) користуванні невичерпним потенціалом віртуальних івент-майстерень для об'єднання різних видів практики упродовж 4 років навчання у ЗВО, а також для забезпечення ґрунтовності спеціалізації майбутніх фахівців і їх “діалогу” з провідними спеціалістами у царині педагогіки дозвілля.

На думку В. Ткаченко та К. Ткаченко, “вибір певного виду дозвіллєвої діяльності зумовлений її індивідуальною та соціальною вагомістю, а змістове наповнення рекреаційних занять у сфері педагогіки дозвілля відображає мету і завдання особи, яка прагне отримати знання й оволодіти комплексом професійних умінь і навичок, що охоплює не лише опанування та дотримання ними у щоденному житті настанов професійної етики й моралі (педагогічної деонтології), а також умінь послуговуватися здобутками вітчизняної і світової культур, але й здатність до їх удосконалення у процесі оволодіння професійно важливими навичками й уміннями у різних сферах корисної для суспільства трудової діяльності” [5, 50]. Дозвіллєва самодіяльність осіб різного віку в межах певних соціокультурних інституцій потребує методичного супроводу івентпедагогів. Саме тому такі фахівці першочергово мають вільно орієнтуватися стосовно доцільності обрання та застосування необхідних методів і технологій з метою здійснення у ході організації, наповнення змістом і ведення культурно-освітніх заходів у сфері педагогіки дозвілля професійного впливу на формування світоглядних орієнтирів і настанов у масовій свідомості контингенту учасників за допомогою івент-інструментарію, що був би відповідним для задоволення освітніх запитів людей, які належать до різних вікових і соціальних прошарків.

Уважаємо доцільним зауважити, що, відповідно до навчального плану фахової підготовки майбутніх івент-педагогів за ОПП “Педагогіка дозвілля” в УДУ імені Михайла Драгоманова студенти виконують освітньо-професійні завдання таких видів практики: культурологічна, навчально-ознайомча, навчально-педагогічна і виробнича, що відбувається у дитячих таборах відпочинку, позашкільних центрах дитячої творчості, арт-осередках і гуртках, а також у позаурочний час на теренах закладу середньої освіти. Усі означені установи є місцями для можливого та потенційного працевлаштування майбутніх висококваліфікованих, всебічно та гармонійно розвинених фахівців у галузі педагогіки дозвілля.

Мета практичної фахової підготовки студентів ознайомлення із практичним досвідом професійної діяльності професіоналів у сферах рекреації, організації та ведення культурно-освітніх заходів серед різних груп населення, а саме: дітей та молоді, а також представників дорослого населення, які належать до різних вікових і соціокультурних прошарків, опанування системи знань й оволодіння різними видами івент-технологій, формування практичних умінь і навичок щодо укладання сценаріїв, організації та ведення змістовних культурно-освітніх дозвіллєвих заходів, отримання досвіду професійної діяльності з рекреації серед дітей, молоді та дорослих.

Міждисциплінарні зв 'язки: успішність у виконанні завдань навчальної та виробничої практик ґрунтується на знаннях, уміннях та навичках, отриманих студентами у ході вивчення таких дисциплін, як: “Вступ до спеціальності”, “Дозвіллєзнавство”, “Культурологія дозвілля”, “Педагогіка”, “Арт-педагогіка”, “Педагогічна анімація”, “Освітня інноватика” тощо.

Види контролю: диференційований залік, щоденник практики, індивідуальний звіт, характеристика, презентація-враження про результати і наслідки виконання завдань з професійно-педагогічної практики. Обов'язковою формою контролю є доповідь або презентація-відгук студента про здобуті ним основні фахові компетентності, які він отримав у ході виконання завдань з педагогічної фахової підготовки. Звіт студента з педагогічної фахової практики має висвітлювати результати виконаних ним завдань, особисте ставлення до їх виконання та враження від неї; відображати здатність критично оцінювати власну діяльність, здійснювати самоаналіз та грунтовний аналіз результатів своєї професійної діяльності, сформованість у нього організаційних вмінь та здібностей виконувати завдання для науково-творчої роботи самостійно й у колективі. Відгук про результати та наслідки виконання завдань продуктивної професійно-педагогічної практики дає можливість студентам висловити свої побажання і окреслити перспективи для її планування, а також щодо змістового наповнення щоденника та завдань з практики на наступний рік, обмінятися враженнями про діяльність івент-майстерні, надавати відповіді на питання спікерів віртуального освітнього івент-простору й отримати їх на власні.

У практичній фаховій підготовці здобувачів вищої освіти за ОПП “Педагогіка дозвілля” обов'язково передбачено виконання волонтерського проєкту як основного завдання від представників осередку, де відбувається практика й виконуються основні її завдання. Науково обгрунтуємо структуру та план ступеневого виконання проєктів у сфері педагогіки дозвілля студентами ІІ-IV курсів на прикладі здійсненого ними проєкту патріотичного спрямування “Зима в об'єктиві Київщини”. Саме процеси проєктування, індивідуального чи колективного виконання окремих його завдань сприяють розвитку практичних фахових умінь (проєктувальних, комунікативних, організаційно-управлінських) у майбутніх висококваліфікованих працівників у галузі івент-освіти.

Так, ідея проекту вказується авторами чи розробниками.

Патронат. Виконання й упровадження проєкту відбувається під опікою певних установ й уповноважених осіб-стейкхолдерів, які не лише засвідчують участь студентів у ньому, але й здійснюють нагородження їх сертифікатами чи іншою формою відзнаки.

Концептуальна ідея проєкту: закцентувати увагу здобувачів вищої освіти на красі рідної землі та природи, “зупинити мить”, організувати змістовне фотодозвілля та висвітлити його результати в ході звітної конференції, послуговуючись різними засобами та формами їх репрезентації.

Основні завдання проєкту: залучення студентів до соціально-педагогічного проєктування; самоорганізація, творче самовтілення та самоствердження учасників; забезпечення умов для ігрового спілкування між ними засобами командної роботи.

Цільова аудиторія репрезентується основними учасниками заходу.

Опис видів навчально-пізнавальної діяльності, що виконують у межах проєкту здобувані вищої освіти:

проєктна діяльність розробка проєкту соціально-патріотичного спрямування (передпроєктний аналіз, формулювання мети і завдань проєкту, добір організаційних форм, методів і засобів для його здійснення, дотримання послідовності етапів і виконання процедур, а також хронологічних меж у ході підготовки та ведення, розробка творчих завдань / запитань для квізу; створення й укладання сценаріїв, сценарних планів культурно-освітніх заходів; обрання критеріїв для оцінювання ефективності проєкту відповідно до очікуваних результатів;

аналітична діяльність розробники проєкту обирають тему, формулюють його мету й основні завдання аналізують їх відповідно до концептуальної ідеї; укладають план дій щодо наповнення відповідним змістом, підготовки, організації та ведення патріотичного квізу;

виконання і впровадження проєкту здійснюється проєктною командою (викладачі та студенти) і передбачає забезпечення організаційної (розподіл функціональних обов'язків між учасниками проєкту) й управлінської (мотивацію, координацію, комунікацію, моніторинг і контроль) складових проєкту.

Етапи виконання та впровадження проєкту:

1й науково-пошуковий: спрямований на обгрунтування проблеми майбутнього соціально-патріотичного проєкту, формулювання творчих завдань, пошук і добір необхідної інформації, продукування шляхів здійснення окресленої мети;

2й практичний: безпосередня розробка проєкту, коригування зібраного довідкового та наукового матеріалу, що становить змістову складову, виконання його завдань, створення реклами й обирання форми для презентації проєкту;

3й творчий: створення та збирання творчих робіт учасників інших подібних проєктів;

4й організаційно-методичний: розробка сценарного плану, підготовка патріотичного квізу;

5й презентаційний: ведення патріотичного квізу;

6й контрольно-рефлексивний здійснюється аналіз, обговорення та оцінювання наслідків і результатів усіх видів навчально-пізнавальної діяльності студентів на всіх етапах роботи над проєктом, зокрема й у ході розробки сценарію та виконання його основних і додаткових завдань; на основі опитування аналізується успішність виконання, ефективність і доцільність упровадження проєкту в освітній процес ЗВО України; відбувається підбиття підсумків роботи і вручення сертифікатів розробникам проєкту. Основною організаційною та психолого-педагогічною умовою ефективності й успішності здійснення студентом проєкту є дотримання встановлених керівником практики часових меж для виконання усіх завдань на кожному щаблі його підготовки, організації та ведення.

Механізми здійснення та впровадження проекту: програма “Зима в об'єктиві Київщини”, сценарій патріотичного квізу.

Карта ресурсів проєкту: музично-технологічні (добір пісень, музики та відеоматеріалів для заставок до квізу); інформаційно-рекламні (публікація щодо впровадження проєкту в соцмережах, на сайті кафедри педагогіки, реклама для ЗВО тощо); текстове оформлення всіх етапів роботи над квізом; забезпеченість матеріально-технічними та людськими ресурсами.

Прогнозовані результати: згуртованість команди розробників та учасників; самовтілення і самоствердження здобувачів вищої освіти в інтелектуально-творчій та науково-пізнавальній діяльності; соціально-психологічна підтримка студентів у період дії в Україні воєнного стану; активне та дієве використання здобутків студентів-старшокурсників щодо теоретичних й організаційно-методичних аспектів соціально-педагогічного проєктування завдяки їх практичному застосуванню; опанування знань й оволодіння навичками і уміннями у царині соціально-педагогічного проєктування. Учасники проєкту отримують від стейкхолдерів сертифікати про участь.

Інноваційною формою здійснення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі івент-освіти стало запровадження за ОПП “Педагогіка дозвілля” та ведення івент-майстерні із залученням провідних спеціалістів, методистів, педагогів-практиків, які мають можливості не лише поділитися зі студентами теоретичними та практичними здобутками у розв'язанні окремих аспектів проблематики івентосвіти, але й як представники від установи осередку практики висвітлюють організаційно-педагогічні та психологічні умови для майбутнього працевлаштування студентів. Це уможливлює здобувачам вищої освіти безпосередньо залучитися до професійної культурно-освітньої й організаційно-педагогічної діяльності потенційних працедавців і проявити себе у дії.

Так, у 2022-2023 рр. за ОПП “Педагогіка дозвілля” у межах івент-майстерні відбулися такі заходи: лекція-презентація, творча зустріч, майстерклас, практичне заняття, авторський івент. Так, зокрема у лекції-презентації Т. Мельніченко, музичного керівника вищої категорії, вихователя-методиста Білоцерківського закладу дошкільної освіти № 23 “Дзвіночок” відображені основні аспекти у розв'язанні проблеми формування національної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами святково-розважальної обрядовості. Авторка розкрила форми, методи і засоби становлення національно свідомого громадянина-патріота. Її методичні рекомендації стосувалися особливостей використання українського фольклору, народного та церковного календаря, традицій, обрядів і звичаїв українського народу в організації та щоденному провадженні роботи із дітьми. Відповідно до календарної сезонності, наведено зразки музичного репертуару до календарно-обрядових заходів, висвітлено досвід їх застосування на практиці, а також рекомендації щодо роботи із родинами вихованців.

Творча зустріч студентів із письменницею, науковцем, перекладачем, журналісткою, громадським діячем, засновницею та керівником громадської організації “Разом творимо добро”, головним редактором журналу для дітей “Світланка-полісянка”, організатором Регіонального літературного конкурсу “Житомир TEN” (2018-2021) С. Соболєвською продовжила діяльність івент-майстерні. Учасники довідалися про особливості творчої діяльності мисткині та роботи письменниці у сферах дитячої літератури і перекладу. Означений захід актуалізував сучасне осмислення літературного середовища України та його діячів, сприяв розвитку креативності й духовної культури студентів, що є складовою національно-патріотичного виховання. Майбутні івент-педагоги ознайомилися й отримали у подарунок художні твори Світлани Соболєвської, якими бажано було б послуговуватися у ході підготовки, організації та ведення культурно-освітніх заходів для дітей і підлітків.

Учасники наступного заходу мали можливість долучитися до пізнання значимості сучасного театру у житті та вихованні дітей і молоді. Акторський майстер-клас запропонували ведуча театру “Екіпаж”, керівник фольклорно-театральної студії “Квітуча Україна” КДБХТТ, м. Київ І. Климовських-Боровська; аніматор і режисер кіномонтажу К. Чубарева; актриса-аніматор. Є. Стоцька. Вони ознайомили студентів учасників цього заходу, із умінням керувати емоційним станом (чути себе та партнера, вільно мислити і доречно висловлюватися), основами вербальної комунікації, що є важливими не лише для професійної діяльності, але й у повсякденному житті. Увага доповідачів була закцентована на висвітленні релаксаційної функції театру. Її розуміння особливо важливе у період воєнних дій в Україні, коли значна частина населення потребує емоційно-вольового розвантаження. Саме тому віртуальні театральні студії та центри імпровізації набувають поширеності й користуються попитом в івент-просторі. Вони відбуваються як показові вистави, так і вистави для “пропрацювання” у свідомості та діях людини певних комплексів, зажимів і стану психічної напруженості. Сучасні оздоровчі техніки, що акцентують на зосередженості уваги людини-працівника, доборі вправ для вивільнення напруженості м'язів, відновлення її емоційного стану та психічної рівноваги були запропоновані учасникам і в ході цього заходу. Вони були залучені до виконання вправи “Динозавр” або “Зрощення власного “Я” з метою навчитися курувати зосередженістю своєї уваги й уповільнювати хід думок, усвідомлення власного емоційного та фізичного стану. На завершення майстер-клас перетворився на дискусію щодо вікових можливостей в оволодінні акторською майстерністю, недоліків і переваг роботи із дітьми у цій сфері.

Не менше рефлексивності було властиво й практичному заняттю вихователя-методиста дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу “Рушничок” м. Обухів, випускника кафедри педагогіки Н. Голованенко. Майстер-клас передбачав ознайомити майбутніх івент-педагогів із технологією виготовлення виробів за технікою декупажу, якими можна прикрасити предмети інтер'єру, подарунки, особисті речі, побутові прилади, посуд, іграшки та будь-які речі домашнього вжитку. Ведуча заходу наголосила на суті декупажу як мистецтва прикрашати предмети шляхом наклеювання вирізок кольорового паперу в поєднанні зі спеціальними ефектами, такими як розфарбовування, вирізання, покриття декоративним лаком тощо) та його навчально-розвивальному значенні. Отже, застосування цієї техніки сприятиме естетичному розвитку, формуванню емоційно-вольової сфери, удосконаленню психомоторики, особистісному зростанню особистості в цілому.

Авторський івент з проблеми формування інноваційно-групової свідомості колективу дітей віком 3-6 років та значимості власного голосу людини в отриманні первинної чуттєвої інформації завершив культурно-освітню діяльність івент-майстерні. Унікальність методики “Співогра” репрезентували О. Якушев, музикант і педагог та В. Мураховська, арт-терапевт, графік творчої студії “Співогра”, (м. Київ, Україна.) Студентам для роздумів пропонувалися такі тези: людина є творцем власного життя. Цей феномен в еволюції свідомості сучасних дітей спостерігається останні роки. Свідомість має потенційні можливості трансформуватися із індивідуальної форми в інноваційно-групову. У процесі співтворчості між людьми відбувається значимий внутрішній обмін, який можна назвати “масштабним творчим обміном символами”. З цієї ж причини особистості здатні краще усвідомлювати зв'язок між творчими образами та первинною чуттєвою інформацією. Вони навмисно змінюють чуттєву інформацію та вдаються до експериментів із нею. У результаті отримують спектр оригінальних переживань, від якого залежать особливості сприйняття дійсності. Сприйняття необхідно вважати інструментом формування реальності. Тому учасниками було розкрито основний шлях становлення особистісного інструментарію пізнання світу дитиною. Узагальнений досвід ведучих заходу висвітлений в авторському посібнику “Дорослий та дитина: щоденник зцілення”, репрезентованому кафедрі педагогіки.

Участь у волонтерських проєктах, івент-майстернях потребує безпосереднього й постійного контакту студентів з викладачами кафедри та провідними фахівцями-івенторами, які мали змогу презентувати власний досвід ведення івент-заходів та ознайомили з основними напрямами діяльності майбутніх осередків для практики, інноваційними формами їх роботи, категорією споживачів анімаційнорекреаційних програм та заходів, їх тематикою і спрямованістю. Адміністрація та педагогічні працівники осередків для практики наголосили на позитивній тенденції, що ведення подібних заходів сприяє підвищенню інтересу здобувачів вищої освіти до семінарських, практичних і лабораторних занять, майстер-класів, вказали на високий рівень фахової підготовленості студентів як майбутніх працівників у сфері івент-освіти, їхню обізнаність з методикою підготовки, організації та ведення івент-заходів для населення різних вікових і соціокультурних груп тощо.

івент педагог стейкхолдер

Висновки

Таким чином, у науковому досліджені аргументовано й обгрунтовано доведена теза, що ефективність практичної фахової підготовки майбутніх івент-педагогів забезпечується введенням до освітнього процесу ЗВО України інтерактивних форм співпраці зі стейкхолдерами на прикладі створення дистанційного віртуального центру “Івентмайстерня”. Така форма активної співтворчості й участі студентів і працедавців сприяє інтеграції завдань осередку для практики в освітній простір вищої освіти завдяки організації, веденню та впровадженню у процес практичної фахової підготовки майбутніх висококваліфікованих працівників у галузі педагогіки дозвілля волонтерських проєктів, соціокультурних заходів, гостьових лекцій, національно-патріотичних дійств, веденню здобувачами вищої освіти передбачених для кожного студента щоденників практики. Розвиток суб'єктності особистості у практичній фаховій підготовці майбутніх професіоналів у сфері івент-освіти забезпечується завдяки потенційним можливостям, що їх забезпечують осередки для практики, й формуванню яких саме фахових компетентностей надається перевага у кожному конкретному завданні. Отриманий у ході практичної фахової підготовки досвід мотивує майбутніх працівників дозвіллєвої сфери (бакалаврат) продовжити навчання чи працевлаштовуватися у цій галузі, оскільки формує основи знань щодо професійного івенту, на які збільшується попит в установах позашкілля різних форм власності, громадських об'єднаннях, музейних арт-осередках, бібліотечних вітальнях і центрах незламності, особливо нині в умовах зниження стресостійкості населення. Змістовність у підготовці та веденні культурноосвітніх заходів уможливлює майбутнім фахівцям у галузі івент-освіти оперувати розвивально-творчим середовищем під час підготовки, організації та здійснення анімаційно-рекреаційних проектів і заходів, взаємовплив між якими задовольняє інтереси особистості й її потреби у позитивних емоційно-вольових враженнях в умовах воєнного стану в Україні та складних життєвих обставинах.

Перспективи для подальших досліджень містяться у контексті поглиблення та розширення партнерської взаємодії: “студент ЗВО осередок для практики”, адже завдання фахової практики майбутніх івент-педагогів мають бути практико орієнтованими й потребувати пошуку механізмів поліпшення комунікації та співпраці працівників у суто фаховому середовищі, врахування спеціалізації осередку для практики, а на заочному відділені рівня індивідуальної фахової підготовленості студентів, сприяти розширенню проблемно-тематичного спектра волонтерських проектів за участю студентів в осередках для практики тощо.

Література

1. Дем'яненко Н.М. Інтегративно-наукові засади подієвого підходу в освітньо-дозвіллєвому просторі. Педагогіка дозвілля. Основи івент-освіти: навчально-методичний посібник / колектив авторів: Н.М. Дем'яненко,

І.В. Дубровіна, Л.А. Іванова, Л.О. Мільто, В.І. Саюк, В.О. Смікал, Н.В. Яременко; за ред. Н.М. Дем'яненко. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2021. С. 9-36.

2. Дубровіна І.В. Календарно-обрядові свята та розваги як складова ігрового дозвілля у фондах НБУВ. Міждисциплінарні дослідження: гуманітарні та природничі науки. Матеріали науково-практичної конференції (м. Одеса, 22-23 липня 2022 р.). Одеса: Видавництво `Молодий вчений”, 2022. С. 61-67.

3. КушнірукС., Дубровіна І., Шевченко А. Організація проектної діяльності у підготовці майбутнього івентпедагога: практичний аспект. Молодь і ринок. 2022. Вин. З (201). С. 53-60. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4 634.2022.259947

4. Лещенко Н. Ціннісно-смислова взаємодія учасників освітньо-дозвіллєвого івенту. Партнерство в освіті та соціальній роботі, сучасні виклики та перспективи: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (Хмельницький, 22 лют. 2022 р.). Хмельницький: ПП “А.В. Царук”, 2022. С. 118-120.

5. Ткаченко В.В., Ткаченко К.О. Дозвілля як галузь соціокультурної діяльності. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогічні науки. Вил. 3. Черкаси, 2019. С. 48-52.

6. Kushniruk S A. Formation of readiness forresearch activity of students in the process of general-pedagogical preparation. Science and practice: Collection of scientific articles. Thorpe Bowker.Melboume, Australia, 2016. C. 262-267.

References

1. Demianenko, N.M. (2021). Intehratyvno-naukovi zasady podiievoho pidkhodu v osvitno-dozvillievomu prostori [Integration and scientific foundations of the event approach in the educational and leisure space]. Leisure pedagogy. Basics of event education: educational and methodological manual / team of authors: N.M. Demianenko, I. V. Dubrovina, L.A. Ivanova, L.O. Milto, V.I. Saiuk, V.O. Smikal, N.V. Yaremenko; (Ed.). N.M. Demianenko. Kyiv, pp. 9-36. [inUkrainian].

2. Dubrovina, I.V. (2022). Kalendamo-obriadovi sviata ta rozvahy yak skladova ihrovoho dozvillia u fondakh NBUV [Calendar and ritual festivals and entertainment as a component of playfiil leisure time in the collections of the NBUW], Mizhdystsyplinami doslidzhennia: humanitami ta pryrodnychi nauky. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Odesa, 22-23 lypnia 2022 r.). Interdisciplinary studies: humanities and natural sciences. Proceedings of the scientific and practical conference (Odesa, July 22-23,2022). (pp. 61-67). Odesa. [in Ukrainian].

3. Kushniruk, S., Dubrovina, I. & Shevchenko, A. (2022). Orhanizatsiia proiektnoi diialnosti u pidhotovtsi maibutnoho ivent-pedahoha: praktychnyi aspekt [Organising project activities in preparing a fiiture event educator: a practical aspect]. Youth & market. Vol. 3 (201). pp. 53-60. DOI: https://doi.org/ 10.24919/2308-4634.2022.259947 [inUkrainian],

4. Leshchenko, N. (2022). Tsinnisno-smyslova vzaiemodiia uchasnykiv osvitno-dozvillievoho iventu [The value-meaningfiil interaction of the participants in the educational and leisure event]. Partnerstvo v osviti ta sotsialnii roboti: suchasni vyklyky ta perspektyvy: materialy mizhvuzivskoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Khmelnytskyi, 22 hut. 2022 r.). Partnership in education and social work: modem challenges and prospects: Proceedings of the interuniversity scientific and practical conference (Khmelnytskiy, February 22, 2022). (pp. 118-120). Khmelnytskyi. [inUkrainian].

5. Tkachenko, V.V. & Tkachenko, K.O. (2019). Dozvillia yak haluz sotsiokultumoi diialnosti [Leisure time as a sphere of socio-cultural activity]. Bulletin of the Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskiy. Series: Pedagogical sciences. Vol. 3. Cherkasy. pp. 48-52. [inUkrainian].

6. Kushniruk, S.A. (2016). Formation of readinessfor research activity of students in the process ofgeneral-pedagogical preparation. Science and practice: Collection of scientific articles. Thorpe Bowker. Melbourne, Australia, pp. 262-267. [in English]

Размещено на Allbest.ru