Міждисциплінарний підхід у фаховій підготовці майбутніх фармацевтів

Размещено на http://allbest.ru

МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАРМАЦЕВТІВ

Усатова Ірина Анатоліївна

кандидатка педагогічних наук, старша викладачка кафедри теорії і методики фізичного виховання, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Ткаченко Вадим Володимирович

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітнього і соціокультурного менеджменту та соціальної роботи, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Ведмедюк Артем Дмитрович

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

У статті розглядаються проблеми впровадження та використання міждисциплінарного підходу у професійній підготовці майбутніх фармацевтів, яка є найбільш сприйнятливою до впровадження такого підходу.

Зауважено, що недостатність глибини міждисциплінарної інтеграції призводила до недостатнього засвоєння студентами низки тем, пов'язаних з фармацевтичною допомогою відновлення фізичного стану осіб у реабілітаційний період.

Використання міждисциплінарного підходу у професійній підготовці майбутніх фахівців фармацевтичної галузі розглядається як частина процесу формування їх професійної компетентності шляхом реалізації зв'язків із дисциплінами фахової підготовки. Зі спрямованістю на ефективне навчання розглянуті міждисциплінарні зв'язки, погодженість навчальних програм, детерміновані дидактичними цілями, змістом і методами предметної діяльності.

З'ясовано, що при компетентносному підході міждисциплінарні зв'язки дозволяють переносити знання й вміння із однієї дисципліни до інших:, що забезпечує комплексність і цілісність фахової підготовки.

Доведено, що саме міждисциплінарний підхід спрямований на зв'язок дисциплін, коли згладжуються протиріччя в опануванні ідей, методів і прийомів діяльності різних дисциплін та відбувається комплексне використання у професійній діяльності теоретичних знань і практичного досвіду.

Розглянуто як суттєві переваги, так і проблеми, що виникають при використанні міждисциплінарного підходу в системі підготовки майбутніх фармацевтів.

Ключові слова: міждисциплінарний підхід; міжідисциплінарні зв'язки; професійна компетентність; фахова підготовка.; майбутні фармацевти.

Постановка проблеми. Досліджуючи національне законодавство, констатуємо, що головна мета української освіти створити умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації кожного громадянина України. Важливою умовою забезпечення якості професійної підготовки сучасних фахівців з вищою медичною освітою є урахування запитів суспільства до рівня надання послуг у сфері охорони здоров'я, профілактики захворювань. Учені, практики, пересічні громадяни одностайні в тому, що однією з найважливіших проблем національного рівня є підвищення прикладної спрямованості державної політики України у сфері здоров'язбереження населення.

Т. Рева наголошує, що створена наукова й нормативно-правова база сектору охорони здоров'я України, усвідомлення перспектив її розвитку й удосконалення є підґрунтям для визначення актуальних методологічних, теоретичних та прикладних підходів до розв'язання нагальних проблем здоров'язбереження населення, зокрема із залученням потенціалу національної фармації. Авторка зауважує, що у професійні підготовці майбутніх фармацевтів, адже важливо урахувати запити суспільства, реалії розвитку сучасної вищої медичної освіти України [1, с. 250].

Н. Гуменна зауважує, що система освіти має забезпечувати: формування особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється; збереження і продовження української культурно-історичної традиції, виховання шанобливого ставлення до українських національних святинь, української мови; підготовку людей високої освіченості та моралі, компетентних фахівців, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження наукомістких та інформаційних технологій, мобільності та конкурентоспроможності на ринку праці тощо [2, с. 121-122].

Професійна освіта студентів нерозривно пов'язана із загальним рівнем культури особистості, а ключову роль у підготовці майбутнього фармацевта у закладах вищої освіти відіграє фармацевтична освіта.

Враховуючи наведене, можна виокремити три основні завдання сучасної освіти, а саме: формування гармонійної особистості; формування патріотично налаштованого громадянина; формування компетентного фахівця. Цілісний розвиток людини у контексті формування особистості, громадянина та фахівця передбачає насамперед пошук резервів удосконалення сучасного навчального процесу. Неможливо досягнути освіти нової якості застарілими способами.

Ми поділяємо думку Н. Гуменюк, що сьогодні необхідні зовсім інші стратегії розвитку вищої освіти та такі моделі навчання, які б були актуальними в сучасних реаліях. Один із напрямів активних пошуків нових педагогічних рішень полягає у міждисциплінарній інтеграції, за допомогою якої не лише вирішуються завдання навчання, розвитку та виховання студентів на якісно новому рівні, але й закладається фундамент для комплексного бачення, підходу та вирішення складних проблем реальної дійсності [2, с. 122-123].

З початку ХХІ ст. у науці поширилась тенденція синтезу знань у межах суміжних дисциплін, в основі якої лежить парадигма цілісності та міждисциплінарного підходу до досліджень, організації науки і отримання освіти з використанням інноваційних проблемно-проектних методів.

А. Колот зауважує, що міждисциплінарність перетворилася у термін, з одного боку, який містить «інтегративний характер сучасного етапу наукового пізнання», що свідчить про недостатність дисциплінарного, тобто однобічного, «галузевого» принципу пізнання. З іншого боку припускає професійну мобільність освітнього процесу (оперативне реагування на постійно виникаючі зміни у професійній, науковій, теоретичній і практичній діяльності), а також симбіоз змістовних аспектів навчання, умінь, навичок і компетенцій [3, с. 19].

Однією із сутнісних характеристик, на думку О. Коцан, є процес набуття майбутніми фахівцями компетентностей педагогічної діяльності, а також інтегративність, яка відображає суспільну потребу сучасності у підготовці універсально освіченого фахівця зі сформованим потенціалом особистості, загальною і професійною культурою, здатного охоплювати цілісну картину світу у сукупності уявлень, поглядів, цінностей, традицій, ментальності, різновекторних тенденцій [4, с. 133-134].

Як підкреслює С. Чечотіна, «міждисциплінарна інтеграція це необхідна складова підготовки майбутнього фахівця. Застосування міждисциплінарних технологій підготовки ... [фахівців] дозволяє підняти його на якісно новий рівень ... мислення, здатного комплексно вирішувати завдання. [фармацевтичної] практики на основі широкого інтегрування даних різноманітних дисциплін» [5, с. 88].

Тому, вирішення цього завдання актуалізує застосування міждисциплінарного підходу як одного із векторів поєднання теорії і практики у професійній підготовці майбутніх фармацевтів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Явища і процеси, що перебувають за кадром міждисциплінарності, є достатньо складними, багатоплановими і різновекторними, а тому проблематично дати вичерпну характеристику цього феномена в одному, хоча й широкому форматі.

Здійснений аналіз наукових джерел показав, що обґрунтування науковцями методології міждисциплінарного підходу у різних галузях знань виокремлює аспекти наукових досліджень та організації освітнього процесу як основні. Міждисциплінарний підхід як передумову та домінанту розвитку в освітній діяльності наведено у наукових працях А. Колота, Т. Крепс, O.Приятельчук, О. Ступницького, А. Філіпенка, Л. Яковенка, В. Желанової, О. Кравченко, В. Кременя, В. Огнев'юка, В. Сисоєвої та інших. Реалізацію принципів міждисциплінарності як основи освітніх інновацій висвітлено в роботах Ж. Аллака, P.Акоффа, К. Ангеловські, В. Андрущенка, М. Берулави, Б. Гершунского, В. Докучаєвої, В. Вершиніна, І. Зязюна, Л. Подимової, Н. Ничкало, П. Сауха, В. Сластьоніна та інших. Здійснений аналіз наукових джерел щодо вищезазначеної тематики показав, що науковці вважають міждисциплінарний підхід особливо важливим для розвитку науки та освіти у сучасних умовах глобалізації, однак, на нашу думку, проблема його реалізації у професійній підготовці майбутніх фармацевтів не знайшла остаточного вирішення.

Метою дослідження є розкриття сутнісних характеристик міждисциплінарного підходу до професійної підготовки майбутніх фармацевтів.

Виклад основного матеріалу. Міждисциплінарний підхід науковці розуміють як спосіб взаємодії між науками, коли пізнання досягається лише у разі поєднання зусиль окремих наук.

О. Синекоп подає визначення прикметника «міждисциплінарний» відповідно до Уебстерської енциклопедії, а саме «у широкому значенні трактується як той, що об'єднує або включає дві або більше навчальних дисциплін чи галузей досліджень» [6, с. 156].

О. Ступницький та О. Приятельчук уважають, що міждисциплінарний підхід, з одного боку, сприяє формуванню зв'язку між дисциплінами (нівелюються протиріччя у засвоєнні знань, ідей, методів між науками), а з іншого сприяє комплексному застосуванню у професійній діяльності теорії і практики, отриманих на основі вивчення дисциплін [7].

В. Желанова підкреслює, що міждисциплінарність передбачає взаємодію різних галузей наукового знання під час вивчення того ж самого об'єкта у разі зосередження на власному предметі. Міждисциплінарний підхід не обмежує знання, а створює умови для реалізації зв'язків між різними науками, що уможливлює отримання потрібних і достатніх знань під час вивчення об'єкту дослідження; забезпечує інтеграцію наукових концепцій, теорій, інформації, фактів, методів із метою отримання системного знання про реальні явища освіти; сприяє розв'язанню протиріччя між розрізненим засвоєнням знань і необхідністю їх синтезу задля цілісного і комплексного застосування у діяльності та житті людини [8, с. 478 ].

Нам імпонує твердження О. Ребрової та Г. Ребрової про те, що «мислити міждисциплінарно ... означає охоплювати свідомістю коло зв'язків, властивих предмету пізнання, спираючись на полімодальні джерела інформації та враховуючи різні думки щодо предмета, який досліджують, пояснюють та інтерпретують» [9, с. 54].

Серед суттєвих характеристик міждисциплінарного підходу науковці особливо наголошують на інноваційності, що уможливлює отримання нових знань. О. Олексюк слушно зауважує, що нове знання виникає тільки у просторі всезагальних міждисциплінарних зв'язків, де перетинаються наукові дисципліни, вивчення яких сприяє інноваційному розвитку освіти [10, с. 7].

Міждисциплінарність як принцип навчання суттєво впливає на організацію самостійної й пізнавально-дослідної роботи майбутніх фармацевтів, мотивує їх переносити та трансформувати знання з однієї дисципліни для вивчення іншої на основі цілісного сприйняття та розуміння раніше опрацьованих відомостей, узагальнення і систематизації набутого досвіду, акцентування уваги на різних характеристиках об'єкта вивчення й способах діяльності.

Майбутній фахівець-фармацевт, багаторазово застосовуючи знання з кожної дисципліни, яку він вивчає або вивчив, за межами самої дисципліни, в нових умовах формує вміння застосовувати міждисциплінарні зв'язки і у професійній діяльності. Однак педагогічна практика свідчить про низький рівень сформованості у студентів навиків порівняння, співвідношення, зіставлення, протиставлення, трансформації (перетворення), узагальнення, знаходження спільних точок дотику між різними явищами, протилежними позиціями (вченнями, концепціями, підходами), а також уявленнями, які синтезовані сукупністю знань різного походження. У процесі своїх розмірковувань (під час опитування на практичному чи семінарському занятті) студенти рідко використовують прийом синтезування індивідуального досвіду (життєвої філософії). Тож, як бачимо, існує протиріччя між можливим рівнем міждисциплінарних зв'язків та інтеграції різних дисциплін і реальним, між рівнем теоретичної розробки проблеми та ступенем практичного впровадження конкретних висновків і рекомендацій [11, с. 76-77].

При цьому важливим чинником в організації освітнього процесу на засадах міждисциплінарного підходу з професійної підготовки майбутніх фармацевтів має бути гуманістична спрямованість, зорієнтованість на формування здоров'язбережувальних цінностей у тих, хто навчає (викладачів), а також у тих, хто вчиться (студентів), і врешті тих, на кого спрямована дія з надання фармацевтичних послуг, населення. Нам імпонує позиція В. Бобрицької, яка вважає, що свого роду, осями координат має стати така модель життєдіяльності людини, її ставлення до свого здоров'я і здоров'я інших, в основі якої здоров'язбережувальні цінності [12, с. 99-100]. Тому, на нашу думку, у розв'язанні актуальних завдань підготовки майбутнього фармацевта важливо здійснити такі дії: виокремити проблеми в навчанні, які можна вирішити впровадженням у процес навчання інтегрованих занять; залежно від виокремлених проблем, а також відповідно до мети освіти та конкретного заняття обрати допоміжні дисципліни; спільно з викладачем допоміжної дисципліни продумати зміст заняття; обрати найбільш ефективні форми проведення інтегрованих занять; обрати форми контролю за досягненням визначеної мети.

Згідно з науковими дослідженнями в основі міждисциплінарної інтеграції зазвичай лежить поняття міждисциплінарності, під якою розуміється взаємодія між двома або декількома різними дисциплінами, яка може варіювати від простого обміну ідеями до взаємної інтеграції цілих концепцій, методологій, епістемології, термінології, даних дослідницької та освітньої діяльності широкої сфери.

О. Микитюк наголошує, що міждисциплінарна інтеграція розглядається як процес узгодження змісту навчальних дисциплін із позиції відображення ними єдиних, безперервних і цілісних явищ професійної діяльності, можливість використання студентом усього комплексу досягнень відповідної дисципліни у діалектичній єдності з іншими предметами та навчальними курсами, узгодження у єдиному освітньому процесі мети та завдань окремих теоретичних і практичних дисциплін, спеціальностей і закладу вищої освіти загалом. Міждисциплінарна інтеграція є інструментом, за допомогою якого викладачі та студенти використовують зміст кожної дисципліни з метою побудови відповідного предметного відображення явища чи процесу, які розглядаються, й об'єднання цих відображень у цілісну картину професійної діяльності [13].

Одним із ефективних способів реалізації міждисциплінарної інтеграції у підготовці майбутніх фармацевтів є використання в навчальному процесі ЗВО проектного методу. Синтезуючи свої теоретичні знання з різних сфер, студенти створюють кінцевий міждисциплінарний продукт, який можливо застосувати на практиці. Крім того, здатність до проектної діяльності є однією з основних сучасних вимог, які висуваються ринком праці до майбутніх фармацевтів в основі якої здоров'язбережувальні цінності, оскільки за допомогою проектної діяльності відбувається перетворення та вдосконалення різних аспектів існуючої реальності.

Для отримання конкретного інноваційного продукту необхідно здійснювати проектну діяльність регулярно, освоювати нові способи її ведення, діяти в команді, аналізувати якість виконаних проектів і коригувати помилкові дії.

Сьогодні забезпечення міждисциплінарних зв'язків у підготовці майбутніх фармацевтів одне з основних завдань сучасної системи навчання, яке повинно планово впроваджуватися у навчальний процес за активної участі керівників закладу вищої освіти та тих осіб, котрі складають навчальні плани. З іншого боку, вдосконалення навчання, підвищення ефективності та якості навчального процесу належать до обов'язків викладача. Він повинен забезпечити максимальне використання навчального часу, науковість і послідовність викладу матеріалу, аби студенти усвідомлено його сприймали, вміли аналізувати та робити висновки щодо фактів, доводів і спостережень. Водночас викладач повинен вміти швидко й об'єктивно визначати ступінь і здатність засвоєння студентами нового матеріалу.

Вважаємо, що модель процесу навчання майбутніх фармацевтів, побудована на засадах міждисциплінарної інтеграції, повинна бути системою, в якій поєднані такі компоненти: мотиваційний (створення змістовного спрямування студентів на оволодіння міждисциплінарними зв'язками); навчальний (орієнтування у меті та завданнях, що мають спрямованість на інтеграцію різнопредметних знань, засвоєння цих знань на основі принципів дидактичної значущості, цілісності, системності, мотивуючої дієвості, оптимальності); специфічні методи, форми і засоби, що використовуються на інтеграційних заняттях і викликають якісні зміни у знаннях студентів; підсумковий контроль, який дозволяє зробити висновок щодо рівня, системності та цілісності знань здобувачів освіти.

Головне раціональне зерно міждисциплінарного підходу у підготовці майбутніх фармацевтів у сфері здоров'язбереження є збагачення суміжних наук на основі запозичення методологічного інструментарію, об'єднання зусиль для пояснення природи нових явищ і процесів.

Саме міждисциплінарний підхід сприяє задіянню методологічного інструментарію споріднених галузей науки і прирощення на цій основі наукового знання. Принципово важливо, що міждисциплінарна практика наукових досліджень передбачає використання потенціалу наявних концепцій, теорій, доктрин, сформованих зусиллями науковців різних галузей знань. Синтез різних теоретичних конструкцій має сприяти пошуку істини, здобуттю нового теоретичного знання, подоланню суперечностей, які в координатах надмірної спеціалізації виявляються нерозв'язаними.

Вважаємо, що саме міждисциплінарний підхід у підготовці майбутніх фармацевтів не поглинає і не посягає на метод кожної з наук, а створює передумови для більш рельєфного, ширшого погляду на конкретний предмет (об'єкт) дослідження, прирощує наукове знання як засіб вирішення поставлених завдань із вищою результативністю.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Проведене дослідження та його результати підтверджують справедливість думки про те, що міждисциплінарна інтеграція в освітньому процесі відіграє важливу роль у формуванні різносторонньо розвиненої особистості майбутнього фармацевта, розвитку його інтелектуальних та творчих здібностей. Взаємозв'язок загальноосвітніх, загальнопрофесійних і спеціальних дисциплін, які викладають у ЗВО, дозволяє вибудувати ефективну схему роботи викладачів зі здобувачами освіти та дає простір як для творчості викладача, так і для творчості студента.

Здійснення інтегративних процесів під час професійної підготовки майбутнього фармацевта, використання міждисциплінарних завдань, тестів, ситуаційних задач, організація міждисциплінарної проектної діяльності є ефективними методами реалізації міждисциплінарної інтеграції в закладах вищої освіти, які сприяють не лише залученню знань з різних навчальних дисциплін для отримання нового знання, орієнтації на практичне їх застосування, але й формуванню міжпредметних, універсальних компетенцій та особистого розвитку студентів.

Успішна та ефективна реалізація міждисциплінарного підходу у навчальному процесі вимагає узгодженої роботи всього науково-педагогічного колективу закладу вищої освіти. Лише за умови цілеспрямованої роботи викладачів над власним самовдосконаленням у навчальній і методичній діяльності (зокрема, щодо пошуку нових форм, засобів, прийомів і методів впровадження міждисциплінарного підходу) та їх консолідації можливо досягнути кінцевої мети міждисциплінарної інтеграції, а саме підготувати компетентного фахівця фармацевтичного профілю для фармацевтичної галузі, які полягають у тому що фахівці працюють з людьми, заради збереження та зміцнення здоров'я, раціонального та ефективного лікування лікарськими препаратами.

Вважаємо, що нині як головне постає завдання іншого порядку зібрати окремі складники в єдине ціле, сформувати засади узагальнювальної теорії, а на її основі вибудувати комплекс фундаментальних функціональних наук (дисциплін).

Міждисциплінарність це одна з яскраво виражених прикмет сьогодення, за якою вбачається майбутнє наукових досліджень і розвитку вищої освіти.

професійна підготовка майбутній фармацевт міждисциплінарний підхід

Список бібліографічних посилань

1. Рева Т.Д. Характеристика якості професійної підготовки майбутніх провізорів. Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету, 2014. Вип. 28. С. 214-219.

2. Гуменна Н.В. Міждисциплінарна інтеграція у професійній підготовці майбутніх фахівців медичної галузі. Інноваційна педагогіка, 2019. Вип. 18. Т. 1. С. 121-126.

3. Колот А. М. Міждисциплінарний підхід як передумова розвитку економічної науки та освіти. Вісник КНУ імені Т. Шевченка. Серія: «Економіка», 2014. № 158. С. 18-22.

4. Коцан О. Міждисциплінарний контекст музичновиконавської та педагогічної підготовки майбутніх викладачів фортепіано. Актуальні питання гуманітарних наук [Дрогобич], 2021. Вип. 45. Том 2. С. 133-136.

5. Чечотіна С.Ю. Актуальність упровадження міждисциплінарної інтеграції при вивченні фармакології. Український стоматологічний альманах, 2013. №4. С. 86-89.

6. Синекоп О.С. Міждисциплінарний підхід до диференційованого навчання майбутніх ІТ-фахівців професійно орієнтованого англомовного спілкування. Збірник наукових праць «Педагогічні науки», 2018. № 1(85). С. 155-161.

7. Ступницький О.І., Приятельчук О.А. Міждисциплі нарний підхід до формування універсальних компетенцій у процесі вивчення дисциплін освітньої програми «Міжнародний бізнес». Економіка та суспільство, 2021. № 25. https: //doi.org/ 10.32782/2524-0072/202 1-25-47.

8. Желанова В.В. Впровадження стратегії міждисциплінарності в сучасній вищій освіті. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота», 2021. Вип. 1(48). С. 477-480.

9. Реброва О. Реброва Г. Феноменологія міждисциплінарності та умови її застосування в підготовці майбутніх учителів художніх та гуманітарних дисциплін. Наукові записки. Серія: Педагогіка, 2018. № 3. С. 47-56.

10. Олексюк О.М. Міждисциплінарність як форма фундаменталізації вищої мистецької освіти: фасетний підхід. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі, 2020. № 5. С. 4-8.

11. Колот А.М. Міждисциплінарний підхід як домінанта розвитку економічної науки та освітньої діяльності. Соціальна економіка, 2014. № 1-2. С. 76-83.

12. Бобрицька В.І. Освітня політика України у сфері здоров'язбереження дітей та молоді. Освіта і здоров'я підростаючого покоління: Матеріали Міжнародного симпозіуму. Київ, 2016. Вип. 1. С. 98103.

13. Микитюк О.Ю. Міжпредметна інтеграція при вивченні медичної і біологічної фізики як фактор формування наукового світогляду майбутнього лікаря. Кредитно модульна система організації навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах України на новому етапі: матеріали доповідей Х ювілейної Всеукр. навчально-наукової конференції з міжнародною участю, 18-19 квіт. 2013 р. Тернопіль: ТДМУ, 2013. Ч. 2. С. 602-604.

USATOVA Iryna

Ph.D in Pedagogy, Senior Teacher of the Department of Theory and Methods of Physical Education, Bohdan Khmelnytsky National University in Cherkasy

TKACHENKO Vadim

Ph.D in Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Educational and Socio-Cultural Management and Social Work, Bohdan Khmelnytsky National University in Cherkasy

VEDMEDIUK Artem

Ph.D in Pedagogy, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Physical Education, Bohdan Khmelnytsky National University in Cherkasy

INTERDISCIPLINARY APPROACH IN THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PHARMACISTS

Summary. The article focuses the problems of implementation and use of an interdisciplinary approach in the professional training of future pharmacists that is the most susceptible to the implementation of this approach.

It has been noted that the insufficient depth of interdisciplinary integration leads to insufficient mastering of a number of topics related to the restoration of the physical condition of persons during the rehabilitation period.

The use of an interdisciplinary approach in the professional training of future specialists in the pharmaceutical industry is considered as part of the process of forming their professional competence through the implementation of connections with the disciplines of professional training. Interdisciplinary connections, and compatibility of educational programs determined by didactic goals, content and methods of subject activity are considered with a focus on effective learning.

It has been found that with a competency-based approach, interdisciplinary connections make it possible to transfer knowledge and skills from one discipline to another that ensures the complexity and integrity of professional training.

It has been proven that the interdisciplinary approach is aimed at the connection of disciplines, when contradictions in mastering the ideas, and methods of activity of various disciplines are smoothed out, and there is a comprehensive use of theoretical knowledge and practical experience in professional activity.

Both significant advantages and problems that arise when using an interdisciplinary approach in the system of training future pharmacists are considered.

Keywords: interdisciplinary approach; interdisciplinary connections; competence; professional competence; professional training; future pharmacists.

Размещено на Allbest.ru