Методика формування вмінь самовдосконалення в майбутніх інформатиків засобами інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика формування вмінь самовдосконалення в майбутніх інформатиків засобами інформаційних технологій

Капітан Тетяна Анатоліївна -

кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри германських мов, зарубіжної літератури та методик їхнього навчання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

У статті розглядається специфіка забезпечення безперервності особистішого та професійного самовдосконалення фахівців у галузі інформаційних технологій, педагогічні умови, важливі для формування різнобічних аспектів професійної підготовки майбутніх інформатиків. Специфіка педагогічної діяльності зумовлена тим, що вона поєднує в собі організаційну, дослідницьку та творчу складові, тому в сучасних педагогічних умовах важливо вміти активно сприймати нове, забезпечуючи неперервність особистісного та професійного самовдосконалення. Для педагогічних закладів вищої освіти першорядним завданням є формування особистості майбутнього вчителя, здатної постійно займатися особистісно-професійним самовдосконаленням, безперервно навчатися, тобто постійно саморозвиватися. Розвиток готовності до самовдосконалення майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій є досить складним процесом, результативність якого залежить від упровадження й дотримання потрібних педагогічних умов. Зазвичай педагогічні умови тлумачать як такі, що спеціально створені в освітньому процесі для підвищення його ефективності або реалізації інновацій. Питання кваліфікації педагогічних умов стало предметом уваги багатьох дослідників. Важливим для нашої розвідки особливостей розвитку вмінь самовдосконалення майбутніх фахівців засобами інформаційних технологій уважаємо аналіз низки наукових праць, у яких розглянуто педагогічні умови розвитку й формування різнобічних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців. Самовдосконалення особистості, уміння до якого починають формувати ще в школі, потрібно продовжувати протягом усього життя. Професійний саморозвиток є складним, багатоаспектним, неперервним, свідомим процесом, спрямованим на становлення професійно значущих особистісних рис, професійних знань, умінь і навичок та їх реалізацію у фаховій діяльності. Майбутні фахівці - це творчі особистості, які постійно мають багато нових ідей і готові сприймати інновації в освіті. Адже викладач повинен регулярно готувати нові, цікаві лекції, вміти адаптуватися до змін в освітньо-виховному процесі. Сучасним студентам-педагогам важливо володіти різноманітними освітніми технологіями. У професійній діяльності педагога структурним компонентом є професіоналізм самовдосконалення.

KAPITAN Tetiana Anatoliivna -

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor,

Associate Professor of the Department of Germanic languages, foreign literature and methods of their teaching Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University

METHODS OF FORMING SELF-IMPROVEMENT SKILLS IN FUTURE IT SCIENTISTS USING INFORMATION TECHNOLOGIES

The article deals with continuous personal and professional self-improvement of the specialists in the field of information technologies and pedagogical conditions as the development and formation of versatile aspects ofprofessional training of the future specialists. The specificity ofpedagogical activity arises from the fact that it combines organizational, research and creative components, therefore, in modern pedagogical conditions, it is important to be able to actively perceive new things, ensuring the continuity of personal and professional self-improvement. For higher pedagogical educational institutions, the primary task is the formation of the future teacher personality who is able to be constantly engaged in the personal and professional self-improvement, ready for continuous education, that is, for regular selfdevelopment. The development of readiness for self-improvement of future specialists in the field of information technologies is a rather complex process, the effectiveness of which depends on the implementation and observance of the necessary pedagogical conditions. Usually, pedagogical conditions are interpreted as those that are specially created in the educational process to increase its efficiency or implement innovations. The issue of qualification ofpedagogical conditions has become the subject of attention of many researchers. We consider the analysis of a number of scientific works in which the pedagogical conditions of development and formation of versatile aspects ofprofessional training offuture specialists are considered important for our exploration of the features of the development of self-improvement skills of future specialists by means of information technologies. The personal self-improvement, which begins at school, should continue life-long. The professional self-development is a complex, multifaceted, continuous, conscious process aimed at the formation, integration and implementation of professionally significant personal traits, professional knowledge, abilities and skills in the professional activities. The future specialists are creative individuals who constantly have many new ideas and are ready to accept innovations in education. After all, the teacher must regularly prepare new, interesting lectures, be able to adapt to changes in the educational process. Modern student teachers have to master a variety of educational technologies. In the professional activity of the teacher, a structural component is the professionalism of self-improvement.

Keywords: self-improvement, pedagogical conditions, development, information technologies, formation, professional training, personality, self-development, innovations.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Наразі з огляду на вимоги науково-технічного прогресу та суспільні запити на конкурентоспроможного фахівця закладам вищої освіти важливо організувати підготовку спеціалістів, які володіють широким світоглядом, відповідають сучасному рівню розвитку науки та вимогам суспільства,саморозвиваютьсята самовдосконалюються,використовуючи інноваційні інформаційні технології упродовж усього життя. Сучасну освітню парадигму спрямовано на пошук інноваційних підходів для науково обґрунтованого та послідовного організаційно-педагогічного забезпечення її розвитку. Одним із шляхів реалізації сформульованих завдань є упровадження ефективних педагогічних умов, які забезпечать формування готовності майбутніх фахівців до самовдосконалення засобами інформаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження проблеми педагогічних умов для успішного самовдосконалення спеціалістів представлено в працях вітчизняних учених, з- поміж яких А. Алексюк, В. Андреєв, І. Бех, Л. Борисюк, М. Боритко, С. Гончаренко, І.Гуменна, B. Лозова, О. Савченко, А. Су- щенко, А. Троцко, Л. Хомич та ін, проте аналіз літературних розвідок засвідчує, що питання розвитку самовдосконалення майбутніх фахівців засобами ІТ вивчено вкрай недостатньо, а розв'язання цієї проблеми потребує глибшого та ґрунтовного дослідження. самовдосконалення педагогічна умова інформаційний

Мета статті - обґрунтувати педагогічні умовидляформуваннявмінь самовдосконалення в майбутніх фахівців засобами ІТ.

Виклад основного матеріалу дослідження

У системі сучасної вищої освіти передбачено насамперед якісну професійну підготовку майбутніх фахівців, а також усебічний розвиток особистості кожного студента, спроможного самовдосконалюватися. Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що саме вона поєднує організаційний, дослідницький і творчий компоненти, тому в сучасних умовах педагогові важливо вміти активно сприймати нове, забезпечуючи неперервність особистісного та професійного самовдосконалення. Для педагогічних закладів вищої освіти першорядним завданням є формування особистості майбутнього вчителя, який зможе займатисяособистісним та професійнимсамовдосконаленням, безперервно навчатися,тобто постійно саморозвиватися [12, с. 222]. Розвиток готовності до самовдосконалення майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій є досить складним процесом, результативність якого залежить від упровадження й дотримання потрібних педагогічнихумов. Зазвичай педагогічні умови тлумачать як такі, що спеціально створені в освітньому процесі для підвищення його ефективності або реалізації інновацій.

Питання кваліфікації' педагогічних умов стало предметом уваги багатьох дослідників. Важливим для нашої розвідки особливостей розвитку вмінь самовдосконалення майбутніх фахівців засобами інформаційних технологій уважаємо аналіз низки наукових праць, у яких розглянуто педагогічні умови розвитку й формування різнобічних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців. Зокрема, деякі науковці переконані, що педагогічні умови - це сукупність об'єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм та матеріальних можливостей їх реалізації, що забезпечуютьуспішнерозв'язання поставленого завдання.

Як стверджують науковці А. Алексюк, А. Аюрзанайн,П. Підкасистий,від педагогічних умов залежить рівень ефективності досягнення мети. Учені також пропонують таку класифікацію: а) зовнішні; позитивні відносини викладача й студента; об'єктивність оцінки освітнього процесу; місце навчання, приміщення, клімат тощо; б) внутрішні (індивідуальні):індивідуальні властивості студентів (стан здоров'я, риси характеру, досвід, уміння, навички, мотивація тощо) [1].

Науковці О. Габорець, О. Дудіна виокремили педагогічні умови, що перебувають у невіддільному взаємозв'язку та забезпечують досягнення поставленої мети - формуваннявміньсамовдосконалення майбутніх фахівців засобами інформаційних технологій.З-поміж сформульованих педагогічних умов заслуговують на увагу такі:

1. Формуваннясередовища, зорієнтованого на посилення мотивації майбутніх фахівців до впровадження інформаційних технологій у навчання та професійну діяльність.

2. Забезпечення освітньо-виховного процесу штатом викладачів з потужною практичною підготовкою до використання ІТ під час навчання студентів.

3. Упровадження різнорівневого підходу до застосування ІТ під час освітньо-виховного процесу.

4. Забезпечення активного використання студентами програм.

5. Організація в освітньо-виховному процесі моніторингу рівнів розвитку самовдосконалення засобами інформаційних технологій з-поміж студентів.

Учені стверджують, що дотримання представлених педагогічних умов сприяє усвідомленню викладачем своєї професійної сутності, ефективному самовдосконаленню, самореалізації та самоактуалізації, тобто педагог вищої школи є творцем своїх життєвих і професійних обставин, самовизначається в професійній діяльності [5].

На думку О. Осередчук, ефективність впливу мотивації на професійне самовдосконалення студентів можлива завдяки створенню портфоліо, е-портфоліо засобами хмарних сервісів Google, есе, вебквестів, фокус-групи, тренінгів та ін. Окрім того, рівень ефективності процесу самовдосконалення забезпечує його єдність із становленням і розвитком особистості. У такому разі він є складником позитивної мотивації студентів до самомоніторингу навчальних досягнень для самовдосконалення.Самовдосконалення

особистості, уміння до якого починають формувати ще в школі, потрібно продовжувати протягом усього життя. Дослідник виокремлює теоретичні засади процесу самовдосконалення особистості:

• педагогікасамовдосконалення

особистості як особистісне й професійне зростання людини;

• умови ефективності процесу самовиховання особистості;

• виховання відповідальності за себе;

• особливості педагогічної етики в закладі вищої освіти;

• складники програми самовиховання особистості;

• методи самовиховання (вплив на особистість, позитивне підкріплення, розумне самовимушення, самоаналіз, захисні блокування психіки людини від перевантажень тощо);

• самоперевиховання;

• самоосвіта.

До чинників процесу самовдосконалення особистості належать такі: освітня співпраця; самоосвіта; саморегуляція; особистісне самовизначення; взаємозв'язок процесів самопізнання й самовиховання особистості; мотиви самовдосконалення як програма процесу самовдосконалення; моральне становлення особистості; дисциплінованість; усвідомлення національної гідності й менталітету. Автор виокремлює зовнішні фактори, що впливають на професійну підготовку особистості студента, на саморозвиток і самовдосконалення:якість організації і наповненість освітнього середовища в закладі вищої освіти, а також внутрішні фактори, що сприяють підвищенню рівня розвитку професійної свідомості й самосвідомості особистості: усвідомленість і розуміння самого себе, сформованість Я- концепції й індивідуальної системи ціннісних орієнтацій [11].

Внутрішня детермінація особистісного самовдосконалення, за словами С. Грищенко - це здатність особистості до внутрішніх змін у процесі реалізації своїх внутрішніх ресурсів. Особистісним самовдосконаленням варто уважатипроцессамостійного, цілеспрямованого творчого руху особистості до вершин особистісного розвитку [6].

Розглядаючи детермінацію розвитку особистості, слід наголосити на її активності. Особистісне становлення можливе за умови максимально напруженої активності, доступної людині лише в глибинах внутрішнього світу. Внутрішня діяльність більш складна, тому вимагає напруження волі. Довільна поведінка є людською самодіяльністю, оскільки вона значною мірою пов'язана з діями й вчинками, які мотивуються осмисленим рішенням. Для вольових виявів суттєвим є те, що вони перетворюють мислення особистості на вчинкове, дієве, емоційно-вольове, а це - шлях до розвитку активної, творчої особистості [3].

За твердженням П. Варави, можна виокремити низку компонентів фахового самовдосконалення майбутніх техніків- програмістів:мотиваційно-ціннісний (прагнення до формування й подальшого розвитку морально-етичних цінностей, які сприяють досягненню високих показників професійної діяльності); пізнавально- активаційний (розвиток системи знань, практичних умінь і навичок фахівця, оптимізації способів власного мислення); операційно-діяльнісний(удосконалення практичних умінь і навичок фахівця); управлінський (індивідуальне управління розвитком власних якостей та здібностей, програмування та об'єктивація потенцій для досягнення професійних цілей) [4, с. 59].

Зазначимо, що першорядними напрямами формування відкритої системи освіти науковці вважають такі: підвищення якості навчання завдяки фундаменталізації, упровадження інноваційних підходів з широким використанням інформаційно -комунікаційних технологій; реалізація випереджувального принципу в усій системі освіти, її спрямованість на розв'язання проблем майбутньої постіндустріальної цивілізації; забезпечення доступності навчання для населення завдяки широкому використанню можливостей відкритого навчання й самоосвіти із застосуванням цифрових технологій; підвищення - активного початку (реактивності) у навчанні для підготовки людей до життя в різних соціальних ролях (упровадження розвивального навчання) [2, с. 10-12].

На думку О. Карабін, визначальним чинником якісного рівня професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій є формування готовності до безперервного удосконалення цілісної системи професійних знань, розвитку й поглиблення наукової та практичної підготовки до розв'язання поставлених завдань, особистісного вдосконалення та постійного професійного творчого зростання. Професійний саморозвиток майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій - це динамічний процес умотивованого якісного вдосконалення знань, умінь і навичок професійної діяльності, на якому ґрунтується цілеспрямоване зростання здібностей до інтелектуальної діяльності, свідоме прагнення до підвищення рівня загальнокультурного та творчого розвитку на основі внутрішньої суперечності, що забезпечує мобільність виконання професійних завдань та особистісного зростання. Розв'язання цієї проблеми можливе за умови вироблення в майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій ґрунтовних знань, педагогічних умінь та професійних навичок саморозвитку впродовж життя [9, с. 155-162].

Професійний саморозвиток є складним, багатоаспектним, неперервним, свідомим процесом, спрямованим на становлення професійно значущих особистісних рис, професійних знань, умінь і навичок та їх реалізацію у фаховій діяльності [10]. Окрім того, це багатокомпонентний особистісно та професійно значущий процес, який ґрунтується на безперервній взаємодії загального й індивідуального, що сприяє розкриттю та усвідомленню професійно важливих особистісних якостей, їх адекватному й активному використанню в професійній діяльності [7]. Аналіз наукових праць засвідчує, що поняття «саморозвиток», «самовдосконалення» і «самовиховання» взаємодіють і доповнюють одне одного в невіддільному взаємозв'язку [7]. Під час вивчення наукових джерел установлено, що поняття «саморозвиток» часто ототожнюють з поняттями «самовдосконалення», «самовиховання», «самоактуалізація», «самоутвердження», «самореалізація», «самоосвіта», оскільки вони справді є певною мірою близькими за змістом до поняття «саморозвиток».

НадумкуН.Уйсімбаєвої, самовдосконалення є вищою формою саморозвитку, що реалізується в моральній системі координат як засіб самостворення, який потребує моральної (етичної) рефлексії, творчого виходу особистості в усій її цілісності за межі реального [12]. За словами М. Фіцули, професійне самовдосконалення - «це безперервний і динамічний процес підвищення рівня особистісного потенціалу й професійної компетенції відповідно до суспільних вимог та власної програми розвитку особистості» [13]. Майбутні фахівці - це творчі особистості, у яких постійно з'являється багато нових ідей, вони мають сформовану готовність до сприйняття інновацій у навчанні, оскільки педагогові потрібно постійно розробляти нові, цікаві лекції, уміти адаптуватися до змін в освітньо-виховному процесі. Сучасним студентам-педагогам важливо володіти різноманітними освітніми технологіями. У професійній діяльності педагога структурним компонентомєпрофесіоналізм

самовдосконалення, що реалізується через самоосвіту й самовиховання, тобто передбачає покращення особистісних якостей і моральних орієнтирів, зміну інтересів і мотивів поведінки [8, с. 228].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Однією з умов успішного розвитку особистості вчителя є виховання в майбутніх педагогів прагнення до постійного особистісного самовдосконалення протягом усієї освітньо-виховної діяльності, вироблення готовності до постійної самоосвітньої роботи та самовиховання. Завдяки індивідуальному підходу і творчому ставленню педагогічний процес дозволяє створити зовнішні та внутрішні умови для саморозвитку студента.

Отже, стимулювання професійного розвитку майбутніх фахівців є важливим фактором для успішного формування професійної компетентності студентів і важливою умовою для реалізації моніторингу якості підготовки фахівців та формування позитивної мотивації навчальних досягнень для подальшого самовдосконалення. Як бачимо, інформатизація освіти підвищує значущість професійного рівня, фахової кваліфікації, професійної компетентності, сприяє професійному саморозвитку, спрямованому на вдосконалення професійних знань, умінь і навичок, та неперервному підвищенню професійної майстерності.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Алексюк А. М., Аюрзанайн А. А., Підкасистий П. І. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання: навч. посіб. Київ: ІСДО, 1993. 336 с.

2. Барболіна Т. М. Шкільний курс інформатики та методика його викладання: навчальний посіб. Полтава: Полтав. держ. пед. університет ім. В. Г. Ко- роленка, 2007. Ч. І.: Загальна методика. С. 10-12.

3. Бех I. Д. Особистісно орієнтований підхід: Теоретико-технологічні засади Київ: Либідь, 2003. Кн. 1.280 с.

4. Варава П. Педагогічне моделювання готовності майбутніх техніків програмістів до фахового самовдосконалення. Освітній простір України. 2018. № 14. С. 58-64.

5. Габорець О. А., Дудіна О. В. Методика формування самовдосконалення майбутніх лікарів засобами інформаційних технологій. Наукові записки ЦДПУ імені В. Винниченка. Педагогічні науки. 2022. № 203. С. 51-56.

6. Грищенко С. В. Самовдосконалення особистості: монографія за наук. ред. З. Н. Курлянд,

І.В. Бужиної. Чернігів: НУЧК імені Т. Г. Шевченка, 2019. № 188.

7. Зарішняк І. М. Аналіз підходів щодо

визначенняпоняття«самовдосконалення

особистості».Гуманітарний вісник ДВНЗ

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 1 до Вип. 35. T.Vtn (59): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». Київ: Гнозис, 2015. С. 92-100.

8. Зарішняк І. М. Проблема формування безперервного професійного самовдосконалення майбутнього педагога. Modem Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training:Methodology, Theory, Experience, Problems // Collection of Scientific Papers. - Issue 51 / Editorial Board. Kyiv-Vinnytsia: TOV «Planer», 2018. Р. 225-229.

9. Карабін О. Й. Професійно-педагогічні передумови професійного саморозвитку майбутніх фахівців комп'ютерного профілю. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія. Зб. статей. Ялта. РВВ КГУ, 2014. Вип. 42. Ч 4. С. 155-162.

10. Колодницька О. Д. Стимулювання

професійного саморозвитку майбутнього вчителя гуманітарного профілю засобами проектних технологій:дис. канд. пед. наук. - 13.00.04.

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2012. 238 с.

11. Осередчук О. А. Формування позитивної мотивації студентів до самомоніторингу навчальних досягнень з метою самовдосконалення. Наукові записки. Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022. № 203. С. 107-114.

12. УйсімбаєваН.Особистісне

самовдосконалення як форма усвідомленого саморозвитку майбутнього вчителя. Наукові записки.

Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. Вип. 132. С. 222-226.

13. Фіцула М. М. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. Київ: «Академвидав», 2006. 352 с.

REFERENCES

2. Barbolina, T. M. (2007). Shkil'nyy kurs informatyky ta metodyka yoho vykladannya [A school course in informatics and its teaching methods]: navchal'ny posibnyk. Poltava: Poltav. derzh. ped. universytet im. V. H. Korolenka. Ch. I.: Zahal'na metodyka. S. 10-12. [in Ukrainian].

3. Bekh, I. D. (2003). Osobystisno oriyentovanyy

pidkhid: Teoretyko-tekhnolohichni zasady [A personally oriented approach:Theoretical and technological

foundations]. Kiev: Lybid'. Kn. 1.280 s. [in Ukrainian].

4. Varava, P. (2018). Pedahohichne

modelyuvannya hotovnosti maybutnikh tekhnikiv prohramistivdo fakhovoho samovdoskonalennya

[Pedagogical modeling of the readiness of future programmer technicians for professional selfimprovement]. Osvitniy prostir Ukrayiny. № 14. S. 58 - 64. [in Ukrainian].

5. Haborets', O. A., Dudina, O. V. (2022).

Metodykaformuvannya samovdoskonalennya

maybutnikhlikariv zasobamy informatsiynykh

tekhnolohiy [Methodology of formation of selfimprovement of future doctors by means of information technologies]. Kropyvnytskyi: Naukovi zapysky TsDPU imeni V. Vynnychenka. Pedahohichni nauky. № 203. S. 51 - 56. [in Ukrainian].

6. Hryshchenko, S. V. (2019) Samo- vdoskonalennya osobystosti [Self-improvement of the personality]. Chernihiv: NUChK imeni T. H. Shev- chenka. № 188. [in Ukrainian].

7. Zarishnyak, I. M. (2015). Analiz pidkhodiv shchodo vyznachennya ponyattya «samovdoskonalennya osobystosti» [Analysis of approaches to defining the concept of "personal self-improvement"]. Kiev: Hnozys. S. 92 - 100. [in Ukrainian].

8. Zarishnyak, I. M. (2018). Problema

formuvannyabezperervnohoprofesiynoho

samovdoskonalennya maybutn'oho pedahoha [The problem of formation of continuous professional selfimprovement of the future teacher]. Kyiv-Vinnytsia: TOV «Planer». R. 225 - 229. [in Ukrainian].

9. Karabin, O. Y. (2014). Profesiyno-pedahohichni peredumovy profesiynoho samorozvytku maybutnikh fakhivtsiv komp"yuternoho profilyu [Professional and pedagogical prerequisites for the professional selfdevelopment of future computer professionals]. Yalta: RVV KHU. Vyp. 42. Ch 4. S. 155-162. [in Ukrainian].

10. Kolodnyts'ka, O. D. (2012). Stymulyuvannya

profesiynoho samorozvytku maybutn'oho vchytelya humanitarnoho profilyu zasobamy proektnykh tekhnolohiy [Stimulation of professional selfdevelopment of the future humanities teacher by means of project technologies]:avtoreferat. Ternopil:

Ternopil's'kyy natsional'nyy pedahohichnyy universytet imeni Volodymyra Hnatyuka. 238 s. [in Ukrainian].

11. Oseredchuk, O. A. (2022). Formuvannya pozytyvnoyi motyvatsiyi studentiv do samomonitorynhu

navchal'nykh dosyahnen' z metoyu samovdoskonalennya [Formation of positive motivation of students for selfmonitoring of educational achievements for the purpose of self-improvement]. Kropyvnytskyi: RVV TsDPU im. V. Vynnychenka. № 203. S. 107 - 114. [in Ukrainian].

12. Uysimbayeva, N. (2014). Osobystisne

samovdoskonalennya yak forma usvidomlenoho samorozvytku maybutn'oho vchytelya [Personal selfimprovement as a form of conscious self-development of the future teacher]. Kirovohrad:RVV KDPU

im. V. Vynnychenka. Vyp. 132. S. 222 - 226. [in Ukrainian].

13. Fitsula M. M. (2006). Pedahohika vyshchoyi shkoly [Pedagogy of high school] : navchal'ny posibnyk. Kiev: «Akademvydav». 352 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru