Цифрова трансформація освіти в Україні та ЄС: від потреб систем дистанційного навчання до компетенцій

Анотація

Розглянуто нормативно-правові документи щодо цифровізації освіти в Україні та ЄС. Проаналізовано наявні електронні ресурси для фахівців освітньої галузі в Україні та ЄС. Виявлено переваги й недоліки цифрових інструментів в епоху цифрової глобалізації. Зроблено огляд емпіричного дослідження, у якому висвітлюються результати проведеного електронного опитування фахівців освітньої галузі за допомогою вебсервісу Google Forms. Розроблений опитувальник складається з питань: стать, цифрові інструменти, область проживання та інше. Аналіз діяльності освітніх організацій стосувався доступу учасників освітнього процесу до Інтернету, систем дистанційного навчання для організації освітнього процесу. Цінність цієї статті полягає у тому, щоб скласти цілісну картину про впровадження цифровізації у закладах освіти України. Проаналізовано актуальну проблему, що зумовлена трансформаційними змінами в епоху цифрової глобалізації. Зазначено, що з розвитком електронного менеджменту в Україні та ЄС працівники закладів освіти повинні володіти цифровими компетентностями в умовах індустрії 4.0, які є ключовими для навчання людини протягом життя. Висвітлено досвід європейських країн щодо пріоритетних напрямів і основних завдань з питань впровадження систем дистанційного навчання та цифрових компетентностей в умовах розвитку цифрового суспільства.

Отже, нині здійснюється цифрова трансформація освіти України та ЄС, яка спрямована на формування цифрових навичок, проте вони не мають системного характеру, забезпечують формування лише окремих цифрових навичок та цифрових компетентностей в організації систем дистанційного навчання. цифровізація освіта електронний

Ключові слова: освітній процес, цифровізація, дистанційне навчання, електронний документообіг, Інтернет.

Kyrychenko M., Otamas I., Antonyuk L. Digital transformation of education in Ukraine and the EU: from the needs of distance learning systems to competences

Key words: educational process, digitalization, distance learning, electronic document management, Internet.

Цифрова трансформація освіти та виклики інформаційної глобалізації актуалізують потребу в застосуванні цифрових технологій суспільством. Унаслідок глобалізації, наслідків COVID-19, військових дій на території України виникла потреба у зміні системи організації освітнього процесу, комунікації та спілкування, систем управління закладами освіти, форм та методів навчання. В усьому світі створюють системи дистанційного навчання (LMS - learning management systems) [7]. Розвиток інформаційних технологій та Інтернету вплинув на переформатування змісту і форм освітньої діяльності в усіх країнах світу на всіх рівнях, а також інтеграцію бібліотек до цифрового інформаційного простору у закладах освіти, що сприяє отриманню відкритого доступу до інформації [15].

В Україні Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 167-р. затверджено "Концепцію розвитку цифрових компетентностей", реалізація якої матиме істотний вплив на розвиток держави в рамках виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС. Своєю чергою в ЄС запроваджено "Регулятор цифрових компетентностей для громадян ЄС". Таким чином, за допомогою Концепції Україна гармонізує національний цифровий ринок із країнами ЄС [6].

Входження України до єдиного інформаційного простору та інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій призвели до стрімкого накопичення відцифрованих та електронних документів. Відповідно, уряд прийняв рішення про введення в дію 7 листопада 2018 року нового Закону "Про електронні довірчі послуги" з метою реформування законодавства у сфері електронного цифрового підпису шляхом гармонізації із положеннями Регламенту ЄС № 910/2014 [14].

У сучасному плані дій Європейської комісії щодо цифрової освіти (2021-2027) окреслено бачення якісної, інклюзивної та доступної цифрової освіти в Європі, а також посилення співпраці на європейському рівні з метою запровадити у безпрецедентному масштабі цифрові технології в освіті та зробити систему освіти та навчання придатними для цифрової ери [2].

Проблемою трансформації освіти займаються, зокрема, такі науковці, як В. Кремень [4], В. Биков [1], М. Кириченко [5], О. Спірін [17] та ін. Привертаючи увагу до потреб у реформуванні системи освіти України, її глобальної інформатизації, розвитку інформаційно-комунікаційних технологій В. Кремень, зазначив, що "...гідне місце в цьому світі посяде тільки та держава, яка найефективніше працюватиме у сучасних умовах суспільного життя, опанує новітні технології" [8]. Під час дослідження Л. Петренко зазначила, що найпоширенішими системами управління змістом навчання в українській сфері освіти є LMS Moodle [16]. Помітний внесок у дослідження проблеми використання технологій відкритої освіти зробив A. Шляйхер, який зазначив, що цей сектор відіграє важливу центральну роль у забезпеченні узгодження між освітою та роботою і успішного переходу студентів на ринок праці [9].

У документі Європейської комісії "Втілимо Європейський простір навчання впродовж життя в реальність", прийнятому 21 листопада 2001 р. у Брюсселі, таке навчання визначається як "уся освітня діяльність, здійснювана протягом життя, з метою вдосконалення знань, умінь і компетенцій..." [13].

Мета роботи - дослідити ставлення освітян до систем дистанційного навчання у проведеному 2021-2022 рр. опитуванні, сформулювати пропозиції щодо системи підвищення кваліфікації освітян та подолання перешкод і прогалин у професійному розвитку. Відповідно до зазначеної мети у статті поставлено такі завдання: 1. Проаналізувати нові виклики, що постали перед освітянською спільнотою через глобальну пандемію COVID-19 та військові дії на території України, які детермінували не тільки прискорення процесу переформатування змісту і форм освітньої діяльності на всіх рівнях, а й актуалізували перед суб'єктами освітнього процесу інтеграцію до цифрового інформаційного простору у закладах освіти. 2. Розкрити зміст міжнародних та державних документів, у яких охарактеризувалися основні компоненти, що сприяли отриманню нових цифрових компетенцій та відкритого доступу до інформації в Україні та ЄС.

Метою цифрової трансформації освіти в України є: приведення її у відповідність до потреб цифрового суспільства та входження до Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) й удосконалення цифрових навичок українських освітян і студентів; забезпечення безперервної освіти на основі застосування технологій індивідуалізованого навчання. Реалізації цих завдань сприятиме участь України у проєктах Світового банку, Еразмус+ та інших. Нові можливості для застосування людиноцентрованого, студентоцентрованого підходу сприятимуть створенню відкритого освітнього середовища, зручного для співпраці зі здобувачами освіти та колегами-освітянами, а також дозволять оволодіти належним рівнем цифрової компетентності. Так, Європейський Парламент і Рада ЄС 22 травня 2018 р. ухвалили "Рамкову програму оновлених ключових компетентностей для навчання впродовж життя (2018/C 189/01)", в якій цифрова компетентність визнана однією з восьми ключових компетентностей для повноцінного життя та діяльності громадян ЄС [18]. Для дослідження є важливим підсумковий документ конференції "Інновації у вищій освіті", проведеної Провідною Європейською інституційною асоціацією відкритої та дистанційної вищої освіти 28-30 жовтня 2020 р., у якому зазначено, що цифрова освіта також повинна підтримувати співпрацю й мобільність у межах Європейського простору вищої освіти на всіх рівнях [3].

Із метою грамотного управління цими процесами та надання кваліфікованої педагогічної і методичної допомоги в оволодінні закладами освіти, освітянами і здобувачами освітніх послуг цифровими інструментами для професійної підготовки й підвищення кваліфікації необхідне проведення спеціальних педагогічних досліджень із проблеми виявлення ставлення і досвіду фахівців освітньої галузі щодо застосування цифрових інструментів у навчальній та професійній освітній діяльності. Таке дослідження було проведене науково-педагогічними працівниками Державного закладу вищої освіти "Університет менеджменту освіти" у 2021-2022 рр. Його мета полягала у виявленні ставлення викладачів і студентів до цифрової трансформації в освіті, а також у дослідженні використання та потреб у впровадженні систем електронного управління (зокрема, цифрових освітніх платформ, соціальних медіа) у процесі навчання і професійного розвитку освітян у системі освіти в період пандемії COVID-19 та військових дій на території України. Це дозволило виявити прогалини у змісті програм професійної підготовки і підвищення цифрових компетентностей педагогів. За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації для закладів освіти щодо використання системи дистанційного навчання у період цифрової трансформації у закладах освіти.

У 2021-2022 рр. проведено опитування педагогічних і науково-педагогічних працівників про наявність Інтернету і про здійснення електронного документообігу в закладах освіти. Зібрано анонімні відповіді 259 респондентів [12] і 338 респондентів [19].

На запитання щодо області України, в якій перебувають респонденти, відповіді засвідчили, що в опитуванні взяли участь освітяни із 16 областей нашої держави (2021-2022 рр.) (таблиця 1) [19; 10; 12].

Таблиця 1 Результати опитування респондентів щодо області України, у якій вони перебувають (2021-2022 рр.)

На запитання щодо наявності доступу до Інтернету відповіді респондентів розподілились таким чином (2021-2022 рр.) (таблиця 2) [19; 10; 12].

Таблиця 2 Результати опитування респондентів щодо наявності доступу до Інтернету (2021-2022 рр.)

На рис. 1 зазначено анкетні дані педагогічних та науково-педагогічних працівників, які взяли участь у опитуванні про здійснення електронного документообігу в їхніх установах. Опитування було зроблено навесні у 2022 р., відповіді розподілилися таким чином: так - 71,3%, ні - 28,7% [14].

У 2021 році проведено опитування педагогічних та науково-педагогічних працівників про актуальність використання електронних бібліотечних фондів для навчання та професійного розвитку у період COVID-19. У процесі опитування отримано відповіді від респондентів про необхідні компетенції та компетентності бібліотекарям і освітянам (таблиця 3) [10].

Таблиця 3

Електронна бібліотека: що потрібно сучасному освітянину

Наступне запитання в анкеті (2021 р.) стосувалося використання у професійній діяльності національних навчальних платформ та інструментів педагогічними та науково-педагогічними працівниками України. Відповіді 259 респондентів розподілилися так: не використовують - 79,3%, ЮНЕСКО - 16%, Світовий банк - 5,9%, ООН - 4,3% [10].

Як і багато інших галузей, сектор освіти зазнав серйозного впливу пандемії COVID-19 і військових дій на території України. На щастя, в наш час є безліч безкоштовних (або недорогих) простих у використанні засобів цифрового спілкування та систем дистанційного навчання, які надають широкий спектр рішень для відкритої освіти. Наразі не всі педагогічні та науково-педагогічні працівники і студенти мають можливість використовувати сучасні цифрові технології для дистанційного навчання у своїх закладах освіти. Значну увагу до використання сучасних інноваційних технологій в освіті, роботі та побуті приділяють міжнародні організації. Нині ЮНЕСКО пропонує вичерпний перелік платформ та ресурсів, які мають на меті допомогти батькам, учителям, адміністраторам закладів освіти полегшити навчання учнів та забезпечити соціальну допомогу та взаємодію під час закриття закладів освіти. Вони класифікуються залежно від потреб електронного менеджменту (таблиця 4) [11].

Таблиця 4

Перелік освітніх програм, платформ та ресурсів (ЮНЕСКО)

Частина міжнародних організацій визнають перспективною і доцільною системну реалізацію відкритої освіти. Водночас проблеми у цифровій трансформації освіти пов'язані з технічним та матеріальним положенням, яке спричиняє труднощі в організації систем дистанційного навчання, а саме не досить високий рівень ІТ-грамотності у викладачів і студентів, відсутність Інтернету, недостатній рівень підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників з цифрових компетенцій.

На запитання щодо цифрових інструментів, які використовуються для професійної підготовки і перепідготовки студентів закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників (2021 р.), відповіді респондентів розподілились таким чином (таблиця 5) [12].

Таблиця 5

Цифрові інструменти, які використовуються для професійної підготовки і перепідготовки студентів закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників