Особливості змісту і розвитку професійної компетентності офіцерів Державної прикордонної служби України на оперативному рівні військової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ І РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОФІЦЕРІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ НА ОПЕРАТИВНОМУ РІВНІ ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ

Олександр ДІДЕНКО доктор педагогічних наук,

професор заступник начальника кафедри психології,

педагогіки та соціально-економічних дисциплін

м. Хмельницький

Анотація

військовий підготовка офіцерський компетентність

У статті представлено узагальнення міркувань щодо підготовки офіцерських кадрів для ДПСУ, шляхів розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників та її змісту на оперативному рівні військової освіти з урахуванням національних особливостей вищої військової школи і науки. З'ясовано, що нині спостерігається наявність низки проблем і невідповідність системи військової освіти України новими викликам, які постали перед українським суспільством та її Збройними Силами. Про це свідчать результати узагальнення положень нормативно-правових документів, що регламентують окремі аспекти військової освіти та науки, а також узагальнення зарубіжного досвіду розвитку військової освіти в країнах-членах НАТО, світові тенденції модернізації військової освітньої галузі. Наявність проблем вимагає оновлення змісту військової освіти, застосування нових підходів до формування результатів навчання здобувачів військової освіти, структури та змісту професійної компетентності офіцерів тактичного й оперативного рівнів з метою забезпечення сил сектору безпеки і оборони України вмотивованими і професійними військовослужбовцями, досягнення оперативної й технічної сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО. З огляду на це професійну військову освіту пропонується будувати за новою структурою, яка передбачає запровадження багаторівневої системи L-курсів для офіцерського складу. Подібний підхід до організації навчання на L-курсах поширений у навчальних закладах країн-членів НАТО. У процесі вдосконалення процедури і змісту військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО важливе значення має врахування особливостей функціонування окремих сил сектору безпеки і оборони, зокрема Державної прикордонної служби України, яка є правоохоронним органом спеціального призначення, що реалізує державну політику у сфері безпеки державного кордону України. Що стосується змісту оперативного рівня військової освіти, то головним завданням відповідного L-курсу є розвиток у слухачів лідерських та управлінських компетенцій, що мають бути притаманні керівникам оперативного рівня. Це пропонується досягти шляхом поглиблення або набуття професійних компетенцій (знань, умінь і навичок), а також ознайомлення з основними теоріями та моделями військового лідерства. Розвиток професійної компетентності офіцерів-прикордонників залежить також від практики застосування сучасних систем імітаційного моделювання, що призначені для імітації управління військами та ведення операцій, імітації умов реального бою, збройного зіткнення підрозділів, відпрацювання заходів з планування та проведення бойових дій, а також проведення командно-штабних навчань та військових операцій.

Ключові слова: військова освіта; розвиток професійної компетентності; оперативний рівень військової освіти; офіцери; вищі військові навчальні заклади; система підготовки.

Annotation

Didenko O. FEATURES OF THE CONTENT AND DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF OFFICERS OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE AT THE OPERATIONAL LEVEL OF MILITARY EDUCATION

The article presents a generalization of considerations on the training of officers for the State Border Guard Service of Ukraine, ways of developing the professional competence of border guard officers and its content at the operational level of military education, taking into account the national characteristics of higher military school and science. It has been found out that there are a number of problems and inconsistency between the military education system of Ukraine and the new challenges faced by the Ukrainian society and its Armed Forces. This is proved by the results of generalization of the provisions of normative legal documents regulating certain aspects of military education and science, as well as generalization of foreign experience in the development of military education in NATO member states, global trends in the modernization of military education. The existing problems require updating the content of military education, applying new approaches to the formation of learning outcomes for students of military education, the structure and content of professional competence of officers of tactical and operational levels in order to provide the forces of the security and defense sector of Ukraine with motivated and professional servicemen, to achieve interoperability and technical compatibility with the armed forces of NATO member states. In this regard, professional military education is proposed to be built on a new structure, which provides for the introduction of a multi-level system of L-courses for officers. A similar approach to the organization of training on L-courses is common in educational institutions of NATO member states. In the process of improving the procedure and content of military education in the context of the implementation of NATO standards, it is important to take into account the peculiarities of the functioning of specific forces of the security and defense sector, in particular the State Border Guard Service of Ukraine, which is a special-purpose law enforcement agency that implements the state policy in the field of state border security of Ukraine. As for the content of the operational level of military education, the main task of the relevant L-course is to develop leadership and managerial competencies that should be inherent in operational level managers. This is proposed to be achieved by deepening or acquiring professional competencies (knowledge, skills and abilities), as well as learning the basic theories and models of military leadership. The development of professional competence of border guard officers also depends on the practice of using modern simulation systems, which are designed to simulate the command and control of troops and the conduct of operations, simulate the conditions of real combat, armed clashes of units, practice planning and conducting combat operations, as well as conducting command and staff exercises and military operations.

Keywords: military education; development of professional competence; operational level of military education; officers; higher military educational institutions; training system.

Вступ

Україною обрано стратегічний курс на реформування сектору безпеки і оборони з метою досягнення оперативної й технічної сумісності зі збройними силами держав - членів НАТО для підтримання миру і безпеки [1]. Реалізація державної політики щодо дотримання цього стратегічного курсу передбачає модернізацію системи військової освіти з метою забезпечення безперервного професійного розвитку офіцерських кадрів упродовж службової діяльності для набуття оперативних (бойових, спеціальних) знань, умінь і навичок, що забезпечують виконання низки завдань. Ці завдання передбачають застосування Збройних Сил України та сил сектору безпеки і оборони, реалізації заходів оборонного планування, порядок спільних дій у складі об'єднаних органів військового управління, забезпечення сумісності об'єднаних органів військового управління та сил сектору безпеки і оборони з підрозділами збройних сил держав-членів НАТО щодо виконання спільних бойових завдань [2].

Постановка проблеми

Результати узагальнення положень нормативно-правових документів [3]-[6], що регламентують окремі аспекти військової освіти та науки, окремі вимоги до офіцерського складу сил сектору безпеки і оборони, узагальнення зарубіжного досвіду розвитку військової освіти в країнах-членах НАТО, а також світових тенденцій щодо модернізації військової освітньої галузі в умовах сучасних викликів і загроз, особливостей гібридного застосування методів і засобів ведення бойових дій та збройної боротьби дозволяє зробити висновки про наявність низки проблем і невідповідність системи військової освіти України новими викликам, які постали перед українським суспільством та її Збройними Силами.

По-перше, це неврегульованість на законодавчому рівні різних аспектів функціонування системи військової освіти [7]. По-друге, існують суттєві розбіжності змісту підготовки офіцерських кадрів в системі вітчизняної військової освіти з відповідним змістом і стандартами країн-членів НАТО. По-третє, повільно впроваджується у систему підготовки офіцерів на тактичному та оперативному рівнях військової освіти сучасний досвід бойової та оперативної підготовки військ, досвід їх застосування під час ведення бойових дій, антитерористичних і міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки. По-четверте, доводиться констатувати, що в освітньому процесі у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ) недостатньо активно впроваджуються сучасні інформаційні, інтерактивні технології навчання, зокрема системи імітаційного моделювання JCATS (Joint Conflict And Tactical Simulation), JTLS (Joint Theater Level Simulation), Battle Command (Бойове Управління), Spectrum, Опє8АРЃCJANUS, MILES (Multiple Integrated Laser Engagement System), що призначені для імітації управління військами та ведення операцій, імітації умов реального бою, прямого збройного зіткнення підрозділів, у тому числі і діючих на бойовій техніці, відпрацювання заходів з планування та проведення бойових дій, а також проведення командно-штабних навчань та військових операцій.

Ще однією проблемою є недостатній рівень підготовки науково-педагогічного та інструкторського складу ВВНЗ щодо формування професійної компетентності офіцерів на тактичному та оперативному рівнях військової освіти та викладання за навчальними програмами, що узгоджуються зі стандартами НАТО.

Отже, наявність такого спектру проблем вимагає оновлення змісту військової освіти, застосування нових підходів до формування результатів навчання здобувачів військової освіти, структури та змісту професійної компетентності офіцерів тактичного і оперативного рівнів з метою забезпечення Збройних Сил України вмотивованими і професійними військовослужбовцями, а також реалізації стратегічного курсу держави досягнення оперативної й технічної сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітні аспекти функціонування та трансформації військової освіти розглядали В. Артамощенко (розвиток системи військової освіти у програмних документах Кабінету Міністрів України) [7], А. Вітченко та В. Осьодло (розвиток системи вищої військової освіти України в контексті сучасних трансформаційних змін) [8], С. Полторак (трансформація системи військової освіти України у контексті досягнення стандартів НАТО) [9], В. Рахманов (характеристика підходів до системи професійної військової освіти в Україні) [10]. Питання розвитку військової освіти в Україні, її основні напрями, зміст та перспективи реформування з урахуванням досвіду держав членів НАТО розглядають Д. Вітер і О. Мітягін [11]. У публікаціях науковців О. Сальнікова та В. Артамощенко представлено теоретичні аспекти державного управління системою військової освіти [12]. Деякі аспекти досягнення сумісності військової освіти на засадах забезпечення якості за національними вимогами та доктринами НАТО представлено у публікаціях А. Сиротенка та В. Артамощенка [13]. Науковці В. Клачко, С. Білявець, О. Діденко та Ю. Дем'янюк представили міркування щодо стану, проблем та перспектив трансформації військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО у підготовці військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ) [1].

Водночас особливості реалізації системи військової освіти в контексті впровадження стандартів НАТО у підготовку офіцерських кадрів для ДПСУ, напрями розвитку професійної компетентності офіцерів ДПСУ та її зміст на оперативному рівні військової освіти потребує подальшого обговорення та моделювання.

Метою статті є узагальнення міркувань щодо підготовки офіцерських кадрів для ДПСУ, шляхів розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників та її змісту на оперативному рівні військової освіти з урахуванням національних особливостей вищої військової школи і науки.

Результати дослідження

Сучасна система військової освіти є важливим компонентом підготовки сил сектору безпеки і оборони України. Її основна призначення -забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань офіцерським і сержантським складом [1].

На сучасному етапі розвитку освітньої сфери важливим завданням є інтеграція професійної військової освіти в державну систему освіти. Професійна військова освіта (Professional Military Education)це поняття, що вживається у стандартах НАТО. Воно застосовується в системі військової освіти і підготовки військових фахівців всіх держав-членів НАТО. Це означає, що схожа вертикаль L-курсів вибудована і функціонує в освітніх закладах НАТО та держав-членів Альянсу [14]. Відповідно до зарубіжного досвіду, в Україні впроваджується новий алгоритм здобуття військової освіти, який базується на принципі безперервності освітнього процесу та тісному взаємозв'язку з кар'єрним зростанням.

Згідно з вітчизняним законодавством, яке регламентує цю сферу, вищу освіту здобувачі набувають в системі вищої освіти відповідно за першим (бакалаврським), другим (магістерським) і третім - освітньо-науковим (доктор філософії) рівнями. Військова ж освіта здобувається в системі професійної військової освіти. З огляду на це, в системі військової освіти з 2023 року пропонується для набуття тактичного рівня військової освіти під час підготовки бакалаврів одночасно реалізувати курси професійної військової освіти, зокрема L1A, L1B [15]. Після завершення навчання у ВВНЗ та здобуття бакалаврського рівня професійна військова освіта надає кваліфікацію командира взводу. Далі офіцер має право продовжити навчання на другому (магістерському) рівні вищої освіти, де у поєднанні з професійною військовою освітою, зокрема під час опанування курсу L1C, офіцер здобуває кваліфікацію командира роти. Щоб отримати військове звання майора, необхідно пройти курс L2, зміст якого передбачає підготовку офіцерів штабу ланки батальйон-бригада. Тобто присвоєння чергового військового звання передбачає проходження офіцером відповідного курсу професійної військової освіти. На практиці, за словами директора Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України В. Мірненка, це означає, що офіцер не зможете отримати військове звання капітана, допоки не пройде курс L1C [15].

У зв'язку з агресією росії проти України, необхідністю досягнення оперативної й технічної сумісності зі збройними силами держав-членів НАТО для підтримання миру і безпеки тощо актуалізується завдання щодо подальшої професіоналізації військової освіти. Цей процес передбачає підготовку військових фахівців на основі їх безперервного професійного розвитку шляхом навчання на короткострокових курсах. Модель таких курсів та досвід їх створення вже досить давно існують в країнах-членах НАТО. Зокрема, узагальнення досвіду підготовки військових фахівців в країнах Балтії (Балтійського оборонного коледжу - Baltic Defence College) дозволяє стверджувати, що доцільною є модель, яка передбачає три рівні курсів: L-2, L-3, L-4. Зокрема на курсах L-2 вивчається бригадна тематика, а на L-3 - виключно оперативна. При цьому основу оперативного рівня становлять питання операційного планування та ведення всього спектру об'єднаних операцій, а навчання на цих курсах відбувається у формі об'єднаних або змішаних груп без урахування спеціалізації, оскільки за стандартами НАТО оперативний рівень передбачає ведення об'єднаних, міжвидових операцій і, відповідно, пов'язану із цим специфіку організації освітнього процесу.

Щодо курсів L-4, то їхній зміст відповідає стратегічному рівню військової освіти і передбачає вивчення основ оборонного менеджменту, оборонного планування та прийняття стратегічних рішень у безпековому секторі.

Узагальнення досвіду розробки та впровадження L-курсів, який накопичено на сьогодні в Національному університеті оборони України, дозволяє стверджувати, що тривалість навчання на курсах L-3 та L-4 складає близько 6 місяців [16]. Але в перспективі, за повідомленнями у публікаціях [16], Національний університет оборони планує збільшити терміни підготовки офіцерських кадрів оперативного та стратегічного рівнів до одного року. Подібний підхід до організації навчання на L-курсах має місце у навчальних закладах країн-членів НАТО. Зокрема у Балтійському оборонному коледжі та коледжі НАТО в Римі тривалість програми навчання оперативного рівня становить 11 місяців, а стратегічного - 8. Загалом, якщо узагальнити вимоги до якості військової освіти на основі стандартів НАТО, то можна зробити висновок, що професійна військова освіта має на меті розвиток військового лідерства шляхом опанування слухачами L-курсів широкого спектру професійних знань, умінь і навичок, розвитку в них креативного мислення для забезпечення всієї військової кар'єри. Фактично йдеться про розвиток професійної компетентності офіцерів.

Імплементація вимог стандартів НАТО у положення національних нормативно-правових актів у сфері освіти є важливою передумовою для акредитації (сертифікації) L-курсів, а також подальшого взаємного визнання сертифікатів, отриманих вітчизняними ВВНЗ і військовими закладами освіти країн НАТО. Це також створює додаткові можливості для залучення у ролі викладачів-інструкторів в системі професійної військової освіти військовослужбовців-практиків з бойовим досвідом.

У процесі вдосконалення процедури і змісту військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО важливе значення має врахування особливостей функціонування окремих сил сектору безпеки і оборони, зокрема ДПСУ, яка є правоохоронним органом спеціального призначення, що реалізує державну політику у сфері безпеки державного кордону України та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні [17].

З огляду на специфічні функції ДПСУ, формат здобуття професійної військової освіти майбутніми офіцерами потребує ретельного обговорення з урахуванням реалій вітчизняного законодавства та зарубіжного досвіду. Доводиться констатувати, що у різних країнах Північноатлантичного альянсу є різниця у підходах до створення навчальних програм. З огляду на це потрібно знайти основне і спільне у цих підходах і адаптувати нову систему військової освіти до українських реалій. На думку експертів, фокус уваги потрібно зосередити на тактичному рівні освіти, який відповідає першому (бакалаврському) рівню вищої освіти.

Результати узагальнення публікацій у науковій періодиці дозволяють зробити висновок, що дослідниками і практиками пропонуються різні шляхи та способи розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки військовослужбовців ДПСУ в контексті трансформації військової освіти [18] -[20].

Зокрема О. Боровик, І. Васильчук, Б. Коваль та С. Сердюк пропонують таку модель підготовки офіцерського складу ДПСУ в системі військової освіти, яка передбачає поєднання уніфікованої системи військової підготовки з урахуванням досвіду держав-членів НАТО та вітчизняного досвіду виконання завдань в АТО та ООС підрозділами ДПСУ та ЗСУ Така модель підготовки має реалізуватися на основі L-курсів (курсів лідерства) на двох рівнях: під час базової підготовки офіцерів-прикордонників у ВВНЗ та у форматі післядипломної освіти під час навчання на курсах підвищення кваліфікації [18-20].

Слушною є думка про те, що на рівні базової підготовки офіцерів-прикордонників (на бакалаврському рівні вищої світи) доцільно реалізувати курси тактичного рівня L-1A, L-B, L-1C. На оперативному рівні військової освіти - відповідно L-2 та L-3, а на стратегічному рівні - L-4, L-5. У системі підготовки офіцерів-прикордонників реалізація L-курсів до рівня L-4 включно може здійснюватися на базі НАДПСУ, а курсу L-5 - на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Зміст L-курсів, на відміну від їх обсягу, має бути однаковим для всіх спеціальностей, за якими здійснює підготовку ВВНЗ ДПСУ Щодо обсягу курсів L-1C та L-2, то для рівня базової підготовки офіцерів-прикордонників він має бути номінальним.

На офіційному сайті Міністерства оборони України представлено структуру курсів професійної військової освіти. Зокрема тактичний рівень військової освіти передбачає базовий курс тактичного рівня (L-1A); фаховий курс тактичного рівня (L-1E); командний курс тактичного рівня (L-1C); командно-штабний курс тактичного рівня (L-2). Оперативний рівень військової освіти представлений курсом офіцерів об'єднаних штабів оперативного рівня (L-3) [14].

Важливим є також питання щодо змісту L-курсів. Так, наприклад, тактичний рівень військової освіти передбачає, що під час здобуття вищої освіти за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у ВВНЗ за різними спеціальностями, зокрема й цивільних галузей знань, на курсах професійної військової освіти L-1A та L-1E тактичного рівня відбуватиметься підготовка військовослужбовців до проходження служби на посадах молодшого офіцерського складу. Зокрема на базовому курсі L-1A (тактичний рівень військової освіти) курсанти вивчатимуть різноманітні аспекти загальновійськової підготовки. На фаховому курсі L-1В підготовка забезпечує набуття комплексу знань, умінь і навичок за відповідною військово-обліковою спеціальністю (групою військово-облікових спеціальностей) за процедурами планування та прийняття військових рішень TLP (Troop Leading Process) для діяльності на первинних посадах командира взводу та заступника командира роти.

З метою розвитку професійної компетентності та набуття нових її компонентів для подальшого просування по службі передбачено підготовку на командному курсі тактичного рівня L-1C Цей курс має на меті підготовку офіцерського складу для призначення на посади тактичного рівня штатно-посадової категорії “капітан” за відповідними військово-обліковими спеціальностями за процедурами планування та прийняття військових рішень TLP у поєднанні з елементами MDMP (Military Decision Making Process) - процедури прийняття військових рішень на рівні батальйону для сухопутної компоненти Збройних Сил України [14]. Курс L-1C є елементом магістерської підготовки на тактичному рівні військової освіти.

Для призначення на посади тактичного рівня штатно-посадової категорії військового звання “майор” здійснюється підготовка на командно-штабних курсах тактичного рівня професійної військової освіти L-2. Зміст цього курсу складають дисципліни, що мають на меті навчити офіцерів процедур планування операцій та прийняття військових рішень MDMP (Military Decision Making Process) і OPP (Operation Planning Process).

Здобуття оперативного рівня військової освіти офіцерським складом сил сектору безпеки і оборони передбачено здобувати на курсі L-3, який має на меті підготовку офіцерів об єднаних штабів оперативного рівня професійної військової освіти за єдиною освітньою програмою для всіх складових сил оборони. Курс L-3 передбачає підготовку офіцерів штатно-посадової категорії “підполковник/полковник” з метою розвитку професійної компетентності та опанування ними уміннями і навичками планування спільних (об'єднаних) операцій JOPP (Joint Operation Planning Process). Підготовка на курсі L-3 може здійснюватися на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та у інших ВВНЗ за умови наявності належної матеріально-технічної бази, наукового та науково-педагогічного потенціалу.

Оскільки метою статті є узагальнення міркувань щодо розвитку професійної компетентності офіцерів-прикордонників та вдосконалення її змісту на оперативному рівні військової освіти наведемо наявний досвід з витягу Навчального плану-програми курсів офіцерів об'єднаних оперативних штабів оперативного рівня (L-3), що представлений одним і провідних вітчизняних ВВНЗ. Так, наприклад, головним завданням курсу є розвиток у слухачів лідерських та управлінських компетенцій, що мають бути притаманні керівникам оперативного рівня. Це пропонується досягти шляхом поглиблення або набуття професійних компетенцій (знань, умінь і навичок), а також ознайомлення з основними теоріями та моделями військового лідерства [21]. У результаті вивчення курсів упродовж 6 місяців передбачено опанування слухачами знаннями, уміннями і навичками щодо використання наукового та методичного апарату для оцінювання процесів управління військами (силами) при підготовці та веденні міжвидових операцій у сучасних умовах”ЃG публічної презентації висновків виконаних письмових робіт за актуальною проблематикою; застосування положень теорії міжнародних відносин, геополітики та влади; обґрунтовування варіантів протидії актуальним загрозам національній безпеці; управління сектором безпеки і оборони України в умовах демократичного цивільного контролю; застосування філософії командування на досягнення кінцевої мети (missioncommand) та інших сучасних управлінських концепцій; використання основ стратегічного управління ресурсами в практичній діяльності для організації та здійснення оборонного планування; планування оборонних дій за сценаріями можливих конфліктів, в які може бути втягнута Україна; оцінювання впливу кадрових, фінансових, інфраструктурних та інших ресурсних рішень на реалізацію стратегії воєнної безпеки держави в умовах ресурсних обмежень; формування стратегії воєнної безпеки держави та оцінювання можливості її реалізації; планування та інтегрованого застосування інструментів влади в інтересах стримування й відсічі повномасштабної збройної агресії; організації й підтримання взаємодії всіх складових сектору безпеки і оборони, органів державної влади й громадянського суспільства для посилення міжвідомчої співпраці та залучення міжнародної допомоги в інтересах стримування й відсічі повномасштабної збройної агресії [21].

Водночас необхідно зазначити, що розвиток професійної компетентності офіцерів-прикордонників залежить не лише від змісту навчання та його своєчасного оновлення. Важливе значення для підготовки офіцерів, зокрема оперативного рівня військової освіти має застосування сучасних систем імітаційного моделювання, що призначені для імітації управління військами та ведення операцій, імітації умов реального бою, прямого збройного зіткнення підрозділів, у тому числі і діючих на бойовій техніці, відпрацювання заходів з планування та проведення бойових дій, а також проведення командно-штабних навчань та військових операцій. Навчання із застосуванням засобів імітаційного моделювання батальйонного, бригадного та вищого рівня включені до загальної системи бойової підготовки збройних сил країн Європейської співдружності. Досвід застосування засобів імітаційного моделювання в країнах - членах НАТО може бути використаний для підготовки офіцерів сил сектору безпеки і оборони. Нині існує Центр імітаційного моделювання на базі Національної академії оборони України, який дозволяє проводити повноцінні компютерні навчання зі штабами бригад та армійських корпусів [22]. На даний час у Центрі створено конструктивні ресурси імітаційного моделювання на базі системи імітаційного моделювання JCATS (Joint Conflict and Tactical Simulation, Об'єднаний імітатор конфліктних і тактичних ситуацій). Разом з тим для забезпечення належної підготовки офіцерів-прикордонників на L-курсах важливо забезпечити застосування засобів імітаційного моделювання у відомчому ВВНЗ ДПСУ Це буде передумовою для сертифікації (акредитації) L-курсів та взаємного визнання сертифікатів, отриманих у вітчизняних ВВНЗ.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Професійна військова освіта є важливим компонентом підготовки сил сектору безпеки і оборони України. На сучасному етапі її розвитку професійна військова освіта передбачає запровадження багаторівневої системи L-курсів для офіцерського складу Збройних Сил України та інших складових сил безпеки та оборони з метою розвитку професійної компетентності, набуття нових знань, умінь і навичок та здобуття тактичного, оперативного та стратегічного рівнів військової освіти.

Особливістю системи військової освіти України є те, що вона інтегрована у загальнодержавну систему освіти і регулюється як нормативними документами з питань загальної освіти, так і відомчими нормативно-правовими актами. Трансформація системи військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО у підготовку офіцерських кадрів для ДПСУ потребує подальшого обговорення та моделювання.

Перспективами подальших досліджень є обґрунтування моделі реалізації системи професійної військової освіти, узгодженою зі стандартами НАТО, у підготовку офіцерських кадрів для складових сектору безпеки та оборони, зокрема Державної прикордонної служби України.

Список використаних джерел

1. Клачко В., Білявець С., Діденко О., Дем'янюк Ю. Стан, проблеми та перспективи трансформації військової освіти в контексті реалізації стандартів НАТО. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 2022. № 28(1). С. 90-104. URL: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.958

2. Політика Міністерства оборони України у сфері військової освіти. URL: https://www.mil.gov.ua/content/education/politikamouosvita.pdf.

3. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Закон України від 7 лютого 2019 року № 2680-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 9, ст. 50 (дата звернення: 16.12.2021)

4. Стратегія воєнної безпеки України. Затверджена Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021. URL: https://www.president.gov. ua/documents/1212021-37661 (дата звернення: 21.12.2021)

5. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року “Про Стратегічний оборонний бюлетень України” Указ Президента України №473/2021. URL: https://www.president.gov.ua/ documents/4732021-40121

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=72182 (дата звернення: 26.12.2021).

7. Артамощенко В. Розвиток системи військової освіти. Розроблення програмного документу Кабінету Міністрів України. Наука і оборона, 2021. № 4. С. 26-33. URL: file:///C:/Users/UserComp/Downloads/Nauka 21 4.pdf.

8. Вітченко А. О., Осьодло В. І. (2019). Розвиток системи вищої військової освіти України в контексті сучасних трансформаційних змін. Наука і оборона, 2'2019. С. 44-50. URL: file:///C:/Users/UserComp/Downloads/179799%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0% B0%Dl%82%Dl%82%Dl%96-542486-l-10-20210707.pdf (дата звернення: 24.12.2021)

9. Полторак С. Т. Трансформація системи військової освіти України на шляху до досягнення стандартів НАТО. Наука і оборона. 2018. № 2. С. 3-10. URL: http://nio.nuou.org.ua/article/view/163726/211276

10. Рахманов В. Основні підходи до системи професійної військової освіти в Україні. Збірник наукових праць ^Військова освіта^ Національного університету оборони України. 2021. № 1(43). С. 279-288. URL: https:// doi.org/10.33099/26171783/2021-43/279-288.

11. Вітер Д., Мітягін О. Професіоналізація військової освіти в Україні: головні напрямки, зміст та перспективи. Військова освіта: Збірник наукових праць НУОУ: Київ, 2020. № 1(41). С. 81-90.

12. Сальнікова О., Артамощенко В. Теоретичні аспекти державного управління системою військової освіти. Інвестиції: практика та досвід. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/12_2021/13.pdf. (дата звернення: 26.12.2021)

13. Сиротенко А.М., Артамощенко В.С. Набуття сумісності військової освіти і підготовки кадрів сил оборони на засадах якості. Національні вимоги і стандарти НАТО. Наука і оборона. Київ: НУОУ, 2021. № 1. С. 48-53.

14. Що таке професійна військова освіта? Офіційний сайт Міністерства оборони України. URL: https://www.mil.gov.ua/diyalnist/vijskova-osvita-natauka/shho-take-profesijna-vijskova-osvita.html.

15. Три вертикалі визначатимуть всю систему військової освіти з 2023 року. URL: https://www.armyfm.com.ua/ua/tri-vertikali-viznachatimutvsyu-sistemu-vijskovoi-osviti-z-2023-roku/

16. Проворний Є. Які зміни чекають на військову освіту. URL: https:// armyinform.com.ua/2020/04/29/yaki-zminy-chekayut-na-vijskovu-osvitu/

17. Про національну безпеку України. Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/link1/T182469.html. (дата звернення: 21.12.2021).

18. Левадний І. А., Фігура О. В., Боровик О. В. Стан та актуальні проблеми освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України в контексті трансформації військової освіти. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 28(1), частина 1. URL: https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/ pedzbirnyk. (дата звернення: 16.02.2022).

19. Сердюк С. І., Боровик О. В. Шляхи та способи розв'язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України в контексті трансформації військової освіти. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 28(1), частина 1. URL: https://periodica.nadpsu.edu.ua/index. php/pedzbirnyk. (дата звернення: 16.02.2022)

20. Васильчук І. І., Коваль Б. М., Боровик О. В. Нормативно-правові і технологічні засади удосконалення освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України в контексті трансформації військової освіти. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки, 28(1), частина 1. URL: https://periodica. nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk. (дата звернення: 16.02.2022).

21. Навчальний план-програма курсів офіцерів об'єднаних оперативних штабів оперативного рівня (L-3). URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/ npp-l3.pdf.

22. Казмірчук Р. В., Рижов Є. В., Корольова О. В., Боженко В. І. Світовий досвід та тенденції застосування засобів імітаційного моделювання бойових дій. Військово-технічний збірник, № 2, с. 63-72. URL: https://doi. org/10.33577/2312-4458.2.2009. 63-72

References

1. Klachko V., Biliavets S., Didenko O., Demianiuk Yu. Stan, problemy ta perspektyvy transformatsii viiskovoi osvity v konteksti realizatsii standartiv NATO [Currant state, problems and prospects of military education transformation in the context of NATO standards implementation]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky, 2022. 28(1), 90-104. URL: https://doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.958 [in Ukrainian]

2. Polityka Ministerstva oborony Ukrainy u sferi viiskovoi osvity [Policy of the Ministry of Defence of Ukraine in the sphere of military education]. URL: https:// www.mil.gov.ua/content/education/politika mou osvita.pdf. [in Ukrainian]

3. Pro vnesennia zmin do Konstytutsii Ukrainy (shchodo stratehichnoho kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi ta v Orhanizatsii Pivnichnoatlantychnoho dohovoru [On amendments to the Constitution of Ukraine (regarding the strategic course of the state for Ukraine's full membership in the European Union and the North Atlantic Treaty Organization)]. Zakon Ukrainy vid 7 liutoho 2019 roku № 2680-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2019, № 9, st. 50 (data zvernennia: 16.12.2021). [in Ukrainian]

4. Stratehiia voiennoi bezpeky Ukrainy [Military Security Strategy of Ukraine]. Zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 25 bereznia 2021 roku № 121/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661 (data zvernennia: [in Ukrainian]

5. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 20 serpnia 2021 roku “Pro Stratehichnyi oboronnyi biuleten Ukrainy'' [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of August 20, 2021 “On the Strategic Defense Bulletin of Ukraine”]. Ukaz Prezydenta Ukrainy № 473/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/4732021-40121 [in Ukrainian]

6. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo viiskovoi osvity ta nauky [On amendments to certain laws of Ukraine on military education and science]. Proekt Zakonu pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo viiskovoi osvity ta nauky. URL: http://w1.c 1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=72182 (data zvernennia: 26.12.2021) (data zvernennia: . [in Ukrainian]

7. Artamoshchenko V. Rozvytok systemy viiskovoi osvity [Development of the military education system]. Rozroblennia prohramnoho dokumentu Kabinetu Ministriv Ukrainy. Nauka i oborona, 2021. № 4. P. 26-33. URL: file:///C:/Users/ UserComp/Downloads/Nauka 21 4.pdf. [in Ukrainian]

8. Vitchenko A. O., Osodlo V. I. (2019). Rozvytok systemy vyshchoi viiskovoi osvity Ukrainy v konteksti suchasnykh transformatsiinykh zmin [Development of the system of higher military education of Ukraine in the context of modern transformational changes]. Nauka i oborona, 22019. S. 44-50. URL: file:///C:/Users/UserComp/Downloads/179799-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20 %D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-542486-1-10-20210707. pdf (data zvernennia: 24.12.2021). [in Ukrainian]

9. Poltorak S. T. Transformatsiia systemy viiskovoi osvity Ukrainy na shliakhu do dosiahnennia standartiv NATO [Transformation of the military education system of Ukraine on the way to achieving NATO standards]. Nauka i oborona. 2018. № 2. P. 3-10. URL: http://nio.nuou.org.ua/article/view/163726/211276. [in Ukrainian]

10. Rakhmanov V. Osnovni pidkhody do systemy profesiinoi viiskovoi osvity v Ukraini [Main approaches to the system of professional military education in Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats “Viiskova osvita” Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. 2021. № 1(43). P. 279-288. URL:https://doi.org/10.33099/26171783/2021-43/279-288. [in Ukrainian]

11. Viter D., Mitiahin O. Profesionalizatsiia viiskovoi osvity v Ukraini: holovni napriamky, zmist ta perspektyvy [Professionalization of military education in Ukraine: main directions, content and prospects]. Viiskova osvita: Zbirnyk naukovykh prats NUOU: Kyiv, 2020. № 1(41). P. 81-90. [in Ukrainian]

12. Salnikova O., Artamoshchenko V. Teoretychni aspekty derzhavnoho upravlinnia systemoiu viiskovoi osvity [Theoretical aspects of state management of the military education system]. Investytsii: praktyka ta dosvid. URL: http:// www.investplan.com.ua/pdf/12_2021/13.pdf. (data zvernennia: 26.12.2021). [in Ukrainian]

13. Syrotenko A.M., Artamoshchenko V.S. Nabuttia sumisnosti viiskovoi osvity i pidhotovky kadriv syl oborony na zasadakh yakosti. Natsionalni vymohy i standarty NATO [Achieving compatibility of military education and training of defence forces on the basis of quality. National requirements and NATO standards]. Nauka i oborona. Kyiv: NUOU, 2021. № 1. P. 48-53. [in Ukrainian]

14. Shcho take profesiina viiskova osvita? [What is professional military education?] Ofitsiinyi sait Ministerstva oborony Ukrainy. URL: https://www.mil.gov. ua/diyalnist/vijskova-osvita-na-tauka/shho-take-profesijna-vijskova-osvita.html. [in Ukrainian]

15. Try vertykali vyznachatymut vsiu systemu viiskovoi osvity z 2023 roku [Three verticals to define the entire military education system starting from 2023]. URL: https://www.armyfm.com.ua/ua/tri-vertikali-viznachatimut-vsyu-sistemu-vijskovoi-osviti-z-2023-roku/. [in Ukrainian]

16. Provornyi Ye. Yaki zminy chekaiut na viiskovu osvitu [What changes are ahead for military education]. URL: https://armyinform.com.ua/2020/04/29/yaki-zminy-chekayut-na-vijskovu-osvitu/. [in Ukrainian]

17. Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy [On national security of Ukraine]. Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2. nsf/link1/T182469.html. (data zvernennia: 21.12.2021). [in Ukrainian]

18. Levadnyi I. A., Fihura O. V., Borovyk O. V. Stan ta aktualni problemy osvitnoi pidhotovky personalu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy v konteksti transformatsii viiskovoi osvity [Current state and actual problems of educational training of the staff of the State Border Guard Service of Ukraine in the context of transformation of military education]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky, 28(1), chastyna 1. URL: https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk. (data zvernennia: 16.02.2022). [in Ukrainian]

19. Serdiuk S. I., Borovyk O. V. Shliakhy ta sposoby rozviazannia aktualnykh problem osvitnoi pidhotovky personalu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy v konteksti transformatsii viiskovoi osvity [Ways and means of solving urgent problems of educational training of the staff of the State Border Guard Service of Ukraine in the context of transformation of military education]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky, 28(1), chastyna 1. URL: https://periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/ pedzbirnyk. (data zvernennia: 16.02.2022). [in Ukrainian]

20. Vasylchuk I. I., Koval B. M., Borovyk O. V. Normatyvno-pravovi i tekhnolohichni zasady udoskonalennia osvitnoi pidhotovky personalu Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy v konteksti transformatsii viiskovoi osvity [Regulatory and technological principles of improving the educational training of the staff of the State Border Guard Service of Ukraine in the context of transformation of military education]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: pedahohichni nauky, 28 (1), chastyna 1. URL: https:// periodica.nadpsu.edu.ua/index.php/pedzbirnyk. (data zvernennia: 16.02.2022). [in Ukrainian]

21. Navchalnyi plan-prohrama kursiv ofitseriv obiednanykh operatyvnykh shtabiv operatyvnoho rivnia (L-3) [Curriculum of the Course for Joint Operations Staff Officers at the Operational Level (L-3)]. URL: https://nuou.org.ua/assets/documents/npp-l3.pdf. [in Ukrainian]

22. Kazmirchuk R. V., Ryzhov Ye. V., Korolova O. V., Bozhenko V. I. Svitovyi dosvid ta tendentsii zastosuvannia zasobiv imitatsiinoho modeliuvannia boiovykh dii [World experience and trends in the use of combat simulation tools]. Viiskovo-tekhnichnyi zbirnyk, № 2, pp. 63-72. URL: https://doi.org/10.33577/23124458.2.2009.63-72. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru