Досвід використання аудіовізуального матеріалу іспанськими педагогами

Размещено на http://allbest.ru

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

Досвід використання аудіовізуального матеріалу іспанськими педагогами

Харковський Є. М., викладач

кафедри романо-германської філології

м. Полтава, Україна



Вступ

Входження України в міжнародний геополітичний простір передбачає вирішення питання мовної освіти в закладах освіти різних рівнів з метою адаптації молодого покоління українців у нових економічних і політичних реаліях.

В українському суспільстві відбувається реформування системи шкільної освіти (Нова Українська школа), прикладом для вітчизняних учених-педагогів виступають системи освіти країн ЄС. Реалії сьогодення активізували застосування аудіовізуального матеріалу під час занять у закладах освіти України різних рівнів. Відповідно, актуальним є вивчення досвіду використання аудіовізуального матеріалу педагогами в навчальному процесі Іспанії.

В епоху дистанційного навчання аудіовізуальні матеріали активно впроваджуються в український освітній процес. Сучасна молодь не уявляє своє життя без гаджетів, інформаційних технологій, що має й певні негативні наслідки: „Суспільно неконтрольований розвиток техніки й технології, упровадження гігантських технічних проектів спричинили глобальну кризу цивілізації. Вихід з неї можливий лише шляхом здійснення освітньо-інтелектуальної, освітньо-виховної революції¹' (Гладуш & Лисенко, 2014, с. 7). Завданням освіти є формування культури користування набутками інформаційно-комп'ютерних технологій з метою підвищення рівня знань у здобувачів освіти, формування компетентностей.

Саме тому поширення інтерактивного викладання у закладах освіти є пріоритетним. Першочергове значення використання аудіовізуальних засобів має під час вивчення іноземних мов, що пов'язано з упровадженням в Україні програм академічної мобільності, котрі „дозволяють пройти навчання (семестр або навчальний рік у партнерському університеті), удосконалити практичні навички володіння іноземними мовами та встановити міжкультурні діалоги, ознайомитися з досвідом закордонних освітніх систем, врешті-решт підвищити конкурентоспроможність випускника на внутрішньому та міжнародному ринку праці” (Каграманян & Кравченко, 2018, с. 13).

Метою нашого дослідження є визначити й окреслити основні пропозиції стосовно застосування аудіовізуальних засобів на заняттях вивчення іноземної мови, запропоновані іспанськими педагогами Каберо, Себріаном Мартінесом, Салінасом, Ромеро та Бартоломе.



Виклад основного матеріалу

Дидактичний відеоролик має практичне й мотивуюче значення, передає вичерпну та систематизовану інформацію з теми, розкриває питання, порушує проблеми, викликає інтерес, тривожить, створює динаміку участі тощо. шкільний освіта україна аудіовізуальний

Іспанські вчені визначили кілька правил, яких потрібно дотримуватися при використанні аудіовізуальних матеріалів на заняттях у закладах освіти різних рівнів.

Себріан Мартінес зауважив, що „ціль і метод, заради яких ми використовуємо матеріал, повинні відігравати на максимум у навчальному процесі та йти рука об руку” (Cebrian, 1987, р. 57).

Відповідно, робимо висновок, потрібно враховувати цілі, яких маємо намір досягти за рахунок відео, а також зміст і методологію, запропоновані для його використання.

Надлишковість інформації, що досягається шляхом подання фундаментальної інформації різними символічними системами, наприклад, повторення того самого в різних частинах програми, є елементом, який полегшує запам'ятовування та розуміння інформації.

Себріан Мартінес, висловлюючи свою думку, сказав, що „повторення гарна ознака засвоєння будь-якої інформації” (Cebrian, 1994, р. 33).

Відео дає можливість узагальнити інформацію й засвоїти її.

Ідеальний час трансляції відеоматеріалів не визначений, оскільки немає досліджень, які б дозволили дати відповідь на це питання, адже потрібно враховувати багато факторів. Можемо відзначити, що відповідно до особливості обробки інформації та сприйняття, пам'яті та уваги людини середній час може бути 20-25 хвилин для здобувачів вищої освіти. Іспанський педагог Каберо наголосив, що „тайм менеджмент відеоряду не повинен перевищувати ліміт сприйняття суб 'єктів навчання” (Cabero, 1989, р. 134).

Під час використання відео в навчальному процесі потрібно враховувати, що воно використовується не з розважальною метою, а задіює наративний характер аудіовізуальної мови символів. Саме тому методист Салінас вважав, що „відповідальність за навчальний процес несе викладач, який створює відповідну атмосферу” (Salinas, 1992).

Важливою складовою відеоматеріалів є коротке резюме в кінці відео, таким чином глядач запам'ятає важливу інформацію. На думку Бартоломе, „фідбек повинен та має бути елементом розуміння студентом поданої інформації” (Bartolome, 1999).

У відеоматеріали також потрібно включити графіки як елементи, що полегшують розуміння і відстеження інформації. Себріан Мартінес стверджував, що „використання різноманітних методів є різновидом легшого засвоєння інформації” (Cebrian, 1994, р. 33).

Кожен із елементів аудіовізуальних матеріалів повинен бути підпорядкований логіці викладу.

Цей фактор відзначав у своїх матеріалах Салінас: „Кожен матеріал повинен бути чітко структурований та виконує когнітивну функцію щодо організації навчального процесу” (Salinas, 1992).

Як бачимо, іспанські педагоги висувають до оформлення аудіовізуальних засобів та їхнього використання під час занять чіткі вимоги. Лише за умови дотримання цих вимог буде досягнуто поставленої мети. Важливим фактором є також мотивація здобувачів освіти перед переглядом відеоматеріалів.

Використання відео у процесі навчання полегшує конструювання знань і є важливим з огляду на те, що комунікативний потенціал образів, звуків з метою впливу на емоційне сприйняття матеріалу стимулює почуття та перцепцію здобувачів вищої освіти.

Саме „вища освіта нерозривно пов'язана з бурхливим розвитком інформаційних, віртуальних і комунікаційних технологій, є орієнтованою на зміни самого змісту освіти студентів, поглиблення їхніх знань, розширення світогляду, а насамперед, на індивідуалізацію та диференціацію навчання” (Буленок & Коваленко, 2021, с. 12). Це дозволяє осягти більш реальний образ концепції. Однак ми повинні мати на увазі, що поняття перегруповуються і перевизначаються, і саме тоді головну роль відіграє викладач.

Він визначає, як, коли і що саме використовувати, надавати змісту та виховної цінності. Звідси і виходить важливість знань та різноманітних дидактичних підходів до використання відео.

Учений Бартоломе акцентує на індивідуалізації підходів до навчання під час використання аудіовізуальних матеріалів: „Тепер ми не повинні помилитися, думаючи, що це єдина експлуатація у навчанні, яку ми можемо зробити з відео в контексті навчання в групі, навпаки, відео може бути дуже корисним також для використання в індивідуальному навчанні” (Bartolome, 1999).

Завдяки Інтернет-мережі в матеріалах лекції на освітніх платформах викладачеві-тьютору достатньо лише позначити адресу веб-сайту, де здобувачі освіти можуть переглянути відео.

Релевантними є міркування Бартоломе щодо функцій відео під час індивідуального навчання:

1. Доповнення до навчання, що здійснюється як індивідуально, так і в груповій сесії.

2. Розширення світогляду здобувачів освіти.

3. Підвищення рівня знань здобувачів освіти, які не досягли прогнозованого успіху в навчанні (Bartolome, 1999).

Загалом можна сказати, що переваги й недоліки відео, яке буде використовуватися в навчанні, різноманітні й залежать не лише від багатьох факторів, а й від майстерності викладача.

Іспанський дослідник Каберо відзначив, що „дидактична структура має бути корисною, різноманітною та багатофункціональною'” (Cabero, 1989, р. 141), тому основними дидактичними функціями відео є наступні:

- викликати інтерес до теми: її цілі - зацікавити здобувача освіти матеріалом теми, яку розглядатимуть, викликати активну відповідь, проблематизувати факт, заохочувати до участі або сприяти дослідницькій діяльності;

- уведення в тему: відео, яке використовується як інструкція, містить огляд теми, де викладач може виділити основні аналізовані поняття;

- розкриття теми: відео може підтвердити пояснення викладача, коли під час навчального процесу використовується проєктор, телевізор або ноутбук. Відео, використане для розкриття теми, має містити інформацію про конкретний його зміст;

- протиставляйте ідеї чи підходи: використання відеоматеріалу дозволить здобувачам освіти порівнювати і протиставляти різні точки зору, що внесе ще один елемент у набутті знань та компетентностей.

За допомогою цих матеріалів активізується здатність до аналізу та дедукції. На думку Себріана Мартінеса, „такий вид навчання допомагає розкрити значення та приховані концепції, до яких, можливо, важко підійти, пропонує викласти короткі фрагменти, з яких провокується дискусія та аналіз” (Cebrian, 1994, р. 35);

- повторення або підсумок теми: йдеться про використання певних зображень або фрагментів відео, щоб підтвердити рівень знань здобувачів освіти з певної теми чи проблеми. Для цього можна подати завдання або під час перегляду пояснити відповідні аспекти матеріалу теми через відео.

Остання функція передбачає застосування наступного алгоритму: здобувачі освіти можуть скласти короткий зміст відео, визначити різні частини змісту, які представлені у відео, скласти детальний розбір послідовності, пошук у словнику інтерпретації термінів, пояснювати символи, які з'являються у відеоряді, окреслити зміст відео, пошук нових прикладів з власного досвіду тощо.

На такому підході використання відеоматеріалів в навчальному процесі наполягав Салінас: „Використання відео як інструменту для групового навчання й індивідуального вимагає, щоб викладач склав посібник, який полегшує подальше виконання програми, включав аспекти, на які вони повинні звернути особливу увагу та завдання, які доцільно виконувати після перегляду відеоряду” (Salinas, 1992).

Викладач, вибираючи відео для перегляду здобувачами освіти, повинен врахувати такі аспекти:

1. Цілі, які ми ставимо перед візуалізацією відео.

? Для кого це?

? Чи вони чітко сформульовані?

? Чи встановлюють вони рівні складності?

? Чи легко оцінити цілі?

? Якої вони природи? Чи мають вони намір мотивувати, передавати концепції, призначені для підтримки дискурсу викладача чи здобувачів освіти?

? Чи вони чітко представлені?

2. Вміст, який відображається у відео.

? Чи корисно використовувати в інших сферах навчального процесу, тобто, чи передбачає трансверсальність?

? Які внутрішні зв'язки він пропонує між компонентами змісту відеоматеріалу (причинно-наслідковий зв'язок, контраст, тимчасовий логічний виклад, уточнення, порівняння ...)?

? Які навички дозволяє виховати відео?

? Яким є обсяг розкриття понять: ґрунтовно чи стисло?

3. Аспекти, пов'язані з викладачем:

? Чи пропонує він відео як абсолютний посібник для здобувачів освіти?

? Яку роль відіграє викладач у цій діяльності?

? Це ускладнює аудиторну роботу чи, навпаки, робить її приємнішою?

? Чи мотивує це як викладача, так і здобувачів освіти?

? Підтримує навчальну програму?

? Чи полегшує це процес викладання й навчання?

? Чи допускає це певний контроль реакцій здобувачів освіти?

4. Очікувані результати.

? Що очікує отримати здобувач освіти після перегляду?

? Чи пропонує він резюме?

? Чи пропонує він якісь моделі для оцінки того, що очікує побачити?

Надзвичайно важливим у використанні аудіовізуальних матеріалів є підготовчий етап. Він дає можливості підготувати здобувачів освіти до сприйняття інформації.

Про це говорить педагог Себріан Мартінес: „До цієї діяльності потрібна реальна підготовка відео, яка дозволить викладачу оцінити ефект відео та результати навчання'" (Cebrian, 1994,р. 37⁾'

Іспанський учений рекомендує перед переглядом відео в аудиторії створити сприятливе середовище. Він виділяє три фази:

а. Перед переглядом. Розкажіть їм, про що йдеться і попрохайте висловити ідеї та гіпотези про те, що вони побачать. Здобувачі освіти готуються до перегляду відеофрагмента, але не йдеться про переказ змісту, потрібно уточнювати терміни, які невідомі їм. Необхідно створити атмосферу очікування.

б. Під час перегляду. Викладач повинен переглядати відео разом зі здобувачами освіти, акцентуючи на важливих моментах. Це збагатить досвід роботи з аудіовізуальними засобами групи, оскільки викладач навчає здобувачів освіти сприймати інформацію з відеоматеріалів.

Не можна вимикати світло під час перегляду відеоматеріалу. Вимкнення світла у свідомості здобувачів освіти асоціюється з переглядом фільмів у кінотеатрі, тобто це простір, де можна відпочивати й насолоджуватися, їсти та пити, шуміти й заважати людям тощо. Обов'язково перед переглядом здобувачі освіти повинні отримати завдання за змістом відеофрагмента, щоб їх мотивувати.

Ромеро наголосив: „Є дуже багато засобів використання відеоряду, які націлені на всебічний розвиток студента, роблячи його більш гнучким та мотивованим” (Romero, 1996, р. 128).

Форми використання відеоматеріалів можуть бути найрізноманітнішими:

? Проєктувати сегмент, який паузується, для аналізу та/або поглиблення знань, коли необхідно визначити ідею, уточнити концепцію, підтримати або відхилити гіпотезу чи спровокувати дискусію.

? Переглянути фрагменти без аудіо, і викладач синхронно коментує.

? Визначити фрагменти, коли від здобувачів освіти вимагаються пояснення.

? Сцени, де зображення затьмарюється і залишається лише звук, здобувані освіти мають реконструювати.

? Презентація командами класу/групи з підтримкою деяких зображень або послідовностей відео.

c. Після перегляду. Тут ми можемо визначити стратегії роботи, яка провокує дискусію та подальше опанування навчального матеріалу здобувачами освіти. Це можуть бути відповіді на анкету з предмета, підготувати запитання, що виникли під час перегляду програми тощо...

Наприклад, можна запропонувати здобувачам освіти зробити узагальнений висновок перегляду відео:

? Виділіть центральні аспекти відео.

? Вони повинні пов'язувати вміст відео з темою, про яку йде мова, і зв'язок з іншими предметами.

? Пояснити матеріал відео іншим здобувачам освіти.

? Запитати, яку нову інформацію вони отримали з відео.

Як бачимо, іспанські методисти приділяють значну увагу використанню аудіовізуальних матеріалів у навчальному процесі. Вони акцентують на функціональній складовій цього методичного прийому, який не лише допомагає здобувачам освіти набути знань, а й оволодіти компетентностями, що сприятимуть їх самореалізації в майбутньому. Українська методична наука повинна використати досвід іспанських учених з метою вдосконалення освітнього процесу.

Особливо важливо використовувати аудіовізуальні матеріали під час викладання елективних курсів з іноземних мов у закладах вищої освіти, що є перспективним напрямком наукових досліджень. У перспективі вбачається розвиток навчання за допомогою віртуальних технологій в освіті, орієнтованих на інноваційний підхід у навчанні.



Список використаної літератури

1. Гладуш В. А., Лисенко Г. І. Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія : навч. посіб. Дніпропетровськ, 2014. 416 с.

2. Каграманян А. О., Кравченко О. В. Студент як суб'єкт академічної мобільності. Організація самостійної роботи студентів у контексті підвищення якості освіти. Тези науково-методичної конференції кафедр університету (28 - 29 листопада 2018 року). Харків, 2018. С. 12-14.

3. Cebrian Herreros M. El video educativo. En Sociedad espanola de pedagog&ia: II Congreso de tecnologia Educativa. Madrid : Sociedad Espanola de Pedagogia, 1987. Р. 53-74.

4. Cebrian M. Los videos didacticos: claves para su produccion y evaluacion. En Pixel-Bit. Revista de Medios y Educacion. 1994. №1. Р. 31-42.

5. Cabero J. Tecnologia educativa: Utilizacion didactica del video. PPU, Barcelona, 1989. Р. 127-146.

6. Salinas J. Diseno, produccion y evaluacion de videos didacticos. Palma de Mallorca: Universitat de les Illes Balears, 1992.

7. Antonio R. Bartolome. Nuevas tecnologias en el aula: guia de supervivencia. Barcelona: Grao, 1999. URL: http://abartolomepina.wix.com/nntt.

8. Буленок С. М.,Коваленко Л. В. Психологічні та педагогічні особливості дистанційного навчання. Дистанційне навчання в глобалізованому світі: тези доповідей міжвузівського науково-методичного семінару. Київ : Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2021. С. 11-14.

9. Romero R. Utilizacion didactica del video. II Jornadas sobre medios de comunicacion, recursos y materiales para la mejora educativa. 1996. Р. 127-149.



References

1. Gladush, V. A., & Lisenko, G. I. (2014). Pedagogika vishoyi shkoli: teoriya, praktika, istoriya [Higher school pedagogy: theory, practice, history]. Dnipropetrovsk [in Ukrainian].

2. Kagramanyan, A. O., & Kravchenko, O. V. (2018). Student yak sub'yekt akademichnoyi mobilnosti [Student as a subject of academic mobility]. Organizaciya samostijnoyi roboti studentiv u konteksti pidvishennya yakosti osviti - Organization of independent work of students in the context of improving the quality of education. (pp. 12-14). Harkiv [in Ukrainian].

3. Cebrian Herreros, M. (1987). El video educativo. En Sociedad espanola de pedagog&ia: II Congreso de tecnologia Educativa. (pp. 53-74). Madrid: Sociedad Espanola de Pedagogia [in Spanish].

4. Cebrian, M. (1994). Los videos didacticos: claves para su produccion y evaluacion. En Pixel-Bit. Revista de Medios y Educacion, 1, 31-42 [in Spanish].

5. Cabero, J. (1989). Tecnologia educativa: Utilizacion didactica del video. (pp. 127-146). PPU, Barcelona [in Spanish].

6. Salinas, J. (1992). Diseno, produccion y evaluacion de videos didacticos. Palma de Mallorca: Universitat de les Illes Balears [in Spanish].

7. Antonio, R. Bartolome. (1999). Nuevas tecnologias en el aula: guia de supervivencia. Barcelona: Grao. Retrieved from http://abartolomepina.wix.com/nntt [in Spanish].

8. Bulenok, S. M., & Kovalenko, L. V. (2021). Psykholohichni ta pedahohichni osoblyvosti dystantsiin. navchannia [Psycholog.and pedagog. features of distance learning]. Dystantsiine navchannia v hlobalizovanomu sviti - Distance learning in a globalized world. (pp. 11-14). Kyiv: Kyiv. nats. torh.- ekon. un-t [in Ukrainian].

9. Romero, R. (1996). Utiliz. didactica del video. II Jornadas sobre medios de comunic., recursos y mater. para la mejora educativa. (pp. 127-149) [in Spanish].



Анотація

Досвід використання аудіовізуального матеріалу іспанськими педагогами

Харковський Є. М.

У статті визначено й окреслено основні пропозиції стосовно застосування аудіовізуальних засобів на заняттях вивчення іноземної мови, запропоновані іспанськими педагогами Каберо, Себріаном Мартінесом, Салінасом, Ромеро та Бартоломе.

Зауважено, що іспанські вчені розробили правила використання аудіовізуальних матеріалів на заняттях у закладах освіти різних рівнів. Вони вважають, що потрібно визначитись, яка мета використання аудіовізуальних матеріалів на заняттях. Враховуються психологічно - емоційні особливості сприйняття відеоматеріалів здобувачами освіти.

На особливу увагу заслуговують методичні рекомендації щодо підготовки здобувачів освіти до сприйняття інформації з аудіовізуального матеріалу. Здобувачі освіти не повинні пасивно сприймати інформацію, а повинні бути активним співучасником освітнього процесу. Подібний результат досягається завдяки поєднанню вчителем різноманітних методичних прийомів, індивідуалізації навчання.

Здобувачі освіти повинні бути задіяні до інтерпретації фрагментів аудіовідеоматеріалів, доповнювати своїми міркуваннями, життєвими фактами, зробити висновки. Іспанські педагоги рекомендують розпочати дискусію, підготувати здобувачам освіти питальник за відеоматеріалом, простежити міжпредметні зв'язки тощо.

Проведене дослідження ряду праць з проблеми специфіки використання аудіовізуального матеріалу в освітньому процесі Іспанії показало, що при врахуванні всіх методичних аспектів під час використання відеоматеріалів у здобувачів освіти формуються компетентності, які сприятимуть їх самореалізації в майбутньому.

Особливо важливо використовувати аудіовізуальні матеріали під час викладання елективних курсів з іноземних мов у закладах вищої освіти, що є перспективним напрямком наукових досліджень.

Ключові слова: аудіовізуальний матеріал, освіта, Іспанія, компетентності, інформація, інтерактивні технології, методика, іноземні мови, елективні курси.



Abstract

Experience of using audiovisual material by Spanish educators

Kharkovskyi Ye. M.

The article identifies and outlines the main suggestions of Spanish educators Cabero, Cebriano Martinez, Salinas, Romero and Bartolome regarding the use of audiovisual media during foreign language classes.

It is noted that Spanish scholars have developed rules for the use of audiovisual materials during lessons in educational institutions of different levels.

They believe that it is necessary to determine the purpose of using audiovisual materials during lessons. Psycho-emotional peculiarities of the perception of video materials by the recipients of education should be taken into account.

Particular attention should be paid to guidelines for preparing beneficiaries to absorb information from audiovisual material. Recipients of education should not passively perceive information, they should be active participants in the learning process.

This result is achieved through the teacher's use of a variety of methodological techniques, individualisation of teaching.

The beneficiaries should be involved in interpreting fragments of the audio-visual materials, supplementing them with their own reflections, life facts and drawing conclusions.

Spanish educators recommend starting a discussion, preparing a questionnaire for the recipients of education on the video, tracing interdisciplinary links, etc.

A number of studies on the specificity of using audiovisual materials in the learning process in Spain have shown that if all methodological aspects are taken into account during the use of video materials, recipients of education develop competencies that contribute to their self-realization in the future. It is especially important to use audiovisual materials during the teaching of elective disciplines in foreign languages in higher education institutions, which is a promising area of research.

Key words: audiovisual material, education, Spain, competencies, information, interactive technologies, methodology, foreign language, elective disciplines.

Размещено на Allbest.ru

...