Аналіз знань з олімпійської освіти в контексті патріотичного виховання під час проведення заходів для дітей-переселенців

Размещено на http://www.allbest.ru

Аналіз знань з олімпійської освіти в контексті патріотичного виховання під час проведення заходів для дітей-переселенців

Ярослав Галан

Андрій Огнистий

Катерина Огниста

Олімпійська освіта - це один із впливових факторів розвитку сучасного покоління, оскільки вона є різноаспектною та охоплює різні галузі, насамперед фізичне виховання та педагогіку. Діти-переселенці потребують не лише матеріального захисту й убезпечення, а й підвищення рівня фізичних можливостей, рухової активності, що вплине на їхню загальну соціально-психологічну адаптацію. На основі дослідження ми отримали інформацію щодо місця і значення олімпійської освіти у процесі підвищення рівня рухової активності дітей-переселенців. Аналіз та опрацювання результатів анкетування дає підставу стверджувати, що олімпійська освіта на сьогодні посідає чільне місце у вихованні, пристосуванні дітей-переселенців до нових умов життя. Анкетування дітей-переселенців дало змогу виокремити основні моменти реалізації та впровадження олімпійської освіти в навчально-виховний процес, які потребують вирішення або доопрацювання. Дослідження дало змогу визначити критерії та аспекти, на основі яких будуть ґрунтуватися подальші дії та заходи, спрямовані на вирішення зазначеної проблеми, зокрема підтримку дітей-переселенців та створення умов для їхньої соціально-психологічної адаптації.

Ключові слова: олімпійська освіта, діти-переселенці, рухова активність, патріотизм, соціально-психологічна адаптація.

Olympic education is one of the influential factors in the development of the modern generation, as it is multifaceted and covers various fields, primarily physical education and pedagogy. Considering the modern living conditions faced by the modern generation, it is worth noting that children need the most support and help. The events of recent years have had a significant impact on the physical and psychological health of children. Immigrant children need not only material protection and security, but also an increase in the level of physical capabilities and motor activity, which will affect their general social and psychological adaptation. The purpose of the study: analysis of the state of psychological and physical health of immigrant children, highlighting the main issues of Olympic education as a leading factor in the formation of the foundations of a healthy lifestyle, increasing the level of physical activity, social and psychological adaptation to new living conditions. Material: the research was based on a questionnaire of children in secondary schools. Research methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature, logical- theoretical analysis, comparative analysis, method of synthesis and systematization, methods of pedagogical diagnostics. Results: on the basis of an experimental study, we received information about the place and importance of Olympic education in the process of increasing the level of motor activity of migrant children. The survey was conducted by the public organization “YOUTH. SCIENCE. SPORT. HEALTHY MOVEMENT OF UKRAINE” during the events, the participants of which were migrant children from different regions of

Ukraine. The analysis and processing of the results of the questionnaire gives grounds for asserting that Olympic education currently occupies a prominent place in the education and adaptation of immigrant children to new living conditions. Conclusions: the survey of immigrant children made it possible to single out the main points of the implementation and implementation of Olympic education in the educational process, which need to be solved or refined. Thanks to the questionnaire, we improved awareness of Olympic education, which in turn will have a positive impact on the education of students of educational institutions in the future. Thus, we were able to identify the main problems that currently exist during the educational process. The study made it possible to determine the criteria and aspects on the basis of which further actions and measures aimed at solving the specified problem will be based, in particular, support for migrant children and the creation of conditions for their social and psychological adaptation.

Key words: Olympic education, immigrant children, physical activity, patriotism, social and psychological adaptation.

Постановка проблеми й аналіз результатів останніх досліджень. Сучасні умови, пов'язані з різноманітними чинниками, змусили кожного з нас відмовитися від звичних ритуалів, завдяки яким можна було підтримувати власне здоров'я та життєдіяльність. Найбільше через це постраждали діти, у тому числі діти-переселенці, які стикнулися з різноманітними проблемами, зокрема погіршенням психологічного стану, зменшенням рухової активності, що вплинуло на їхній загальний стан та крім цього, з'явилася тенденція до малорухливого способу життя, що у свою чергу загалом погіршує здоров'я [5; 19].

Олімпійська освіта відіграє роль важливого чинника, що вирішує порушені питання, адже саме завдяки ній відбувається пропагування здорового й активного способу життя, залучення до основних засад фізичного виховання і рухової активності серед дітей. Проте окрім цього, олімпійська освіта слугує надважливим елементом у процесі патріотичного виховання дітей та допомагає створити сприятливі умови для соціально- психологічної адаптації дітей-переселенців [2; 10; 12; 17; 18].

Питання різноманітних форм олімпійської освіти з елементами патріотизму є актуальним у наш час, оскільки події останніх років негативно позначилися на загальному рівні здоров'я дітей та їхньому психологічному стані. Опрацювання науково- методичного матеріалу із цієї теми вказує на те, що саме олімпійська освіта може сприяти у вирішенні зазначеної проблеми [11; 15; 20].

Серед великого спектру напрацювань у галузі олімпійської освіти нами не виявлено систематичних досліджень, які опиралися б на обґрунтування олімпійської освіти як одного із важливих чинників у соціально-психологічній адаптації дітей-переселен- ців, підвищення рівня рухової активності, формування патріотизму [3; 5; 12; 14; 21].

Мета дослідження: проаналізувати рівень знань з олімпійської освіти в контексті патріотичного виховання під час проведення заходів для дітей-переселенців як передового чинника у формуванні засад здорового способу життя, підвищення рівня рухової активності, соціально-психологічній адаптації до нових умов життя. руховий патріотичний виховання

Методи й організація дослідження. Методологічною основою дослідження є основні положення теорії пізнання, теорії особистості та її інтелектуального розвитку в процесі навчання. У ході дослідження використовувалися такі методи дослідження: теоретичні - вивчення, аналіз та узагальнення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, фахових статей, програм, підручників та навчальних посібників; порівняння, моделювання, класифікація та систематизація теоретичних та експериментальних даних; емпіричні - анкетування, опитування, методи спостереження з метою аналізу ролі олімпійської освіти у процесі підвищення рівня рухової активності у дітей- переселенців; статистичні методи опрацювання результатів дослідження і встановлення кількісних та якісних залежностей між досліджуваними явищами та процесами, обґрунтування та встановлення правомірності висновків, зроблених на основі педагогічного експерименту.

Результати дослідження. Дослідження проводилося на основі діяльності громадської організації “МОЛОДЬ. НАУКА. СПОРТ. ЗДОРОВИЙ РУХ УКРАЇНИ”, яка займається питаннями популяризації фізичної активності та різних видів спорту, пропагує засади здорового способу життя, сприяє формуванню загальнонаціональних патріотичних цінностей, організовує різноманітні благодійні, оздоровчі та наукові заходи для дітей, залучає молодь до волонтерської діяльності. Метою діяльності організації є сприяння популяризації здорового способу життя, рухової активності, різних видів спорту, формуванню загальнонаціональних цінностей, активізації наукової діяльності, залученню молодого покоління до збереження здоров'я, вихованню здорового покоління з гармонійним розвитком фізичних і духовних якостей [7; 8; 9; 10; 11].

Під час реалізації та організації заходів для дітей ВПО ми керувались певною технологією, яку ми розробили та адаптували у ході проведення цих заходів (Рис. 1). Першим етапом до реалізації заходу є його підготовка, яка здійснюється усіма залученими учасниками. Сюди належить визначення мети заходу, його складників, виділення ролей учасників, цільової аудиторії, напрям заходу, на якому базуватимуть наступні етапи. Другий етап - організаційна зустріч, під час якої усі залучені особи обговорюють реалізацію заходу, організаційні питання; відбувається розподіл ролей, за які відповідальні учасники. Під час цього етапу створюється макет (сценарій) майбутнього заходу. Третій етап - анонс заходу: створюється прес-реліз, який розміщується на сайті громадської організації, соціальних мережах організації та зацікавлених сторін, долучених до проведення заходу. Четвертий етап - проведення заходу. П'ятий етап - публікація результатів заходу (звіт), де розміщуються фото і відеоматеріали підкріплені текстовим описом проведення заходу, зазначаються учасники, присутні гості, коротко описується весь захід.

Рис. 1. Технологія проведення заходів для дітей-переселенців

З березня по грудень 2022 року було проведено дослідження, яке полягало в анкетуванні дітей-переселенців з метою визначення їхнього поточного стану здоров'я, рівня рухової активності та психологічного стану. У досліджені прийняло участь 67 дітей-переселенців, які вимушено перебували у Чернівецькій області. Заходи організації допомагають пропагувати здоровий спосіб життя та заняття спортом, розвивати фізичні якості. На заходах діти-переселенці відчувають підтримку, командний дух та допомогу в будь-якій ситуації. Таким чином вони відволікаються від негативних подій та почувають себе в безпеці. Реалізація таких заходів дає змогу виховати в дітях такі загальнолюдські цінності, як сміливість, рівність, дружбу, чесність, взаємодопомогу та підтримку, справедливість, милосердя, доброзичливість і гуманність (Табл. 1.).

Таблиця 1

Фізкультурно-оздоровчі заходи для дітей-переселенців

У дослідженні взяли участь 65,8 % осіб жіночої статі та 34,2 % - чоловічої, переважна більшість яких становить 10-14 років, тобто респонденти є учнями 5-8 класів.

На запитання “Чи відвідуєте Ви шкільні заняття з фізичної культури?” найбільша частка відповіла ствердно, а це 81,6 % від загальної кількості респондентів, 14,5 % - інколи, а 3,9 % взагалі не відвідують заняття з фізичної культури. 60,5 % респондентів лише інколи виконують ранкову гігієнічну зарядку, однакова кількість діти-переселенців у відсотковому відношенні не виконують її або ж виконують лише інколи - 19,7 %.

Наступне питання в анкетуванні стосувалося того, чи відвідують діти-пересе- ленці спортивні секції або гуртки. Результати цього опитування показали, що значна кількість учнів (60,5 %) відвідують спортивні секції або гуртки, 19,7 % - відвідували раніше, і також 19,7 % - не відвідують взагалі.

Позитивну тенденцію спостерігаємо під час занять різними видами спорту. Так, вагома частка діти-переселенців різної вікової категорії (69,7 %) займається хоча б одним видом спорту; 13,2 % не займаються, проте мають таке бажання, а 13,2 % не займаються і не виявляють бажання; натомість 3,9 % зовсім не цікавляться у спорті.

Як відомо, для занять спортом, як і для будь-якої іншої діяльності, необхідна мотивація. Дітей середнього шкільного віку необхідно заохочувати до ведення здорового й активного способу життя, бути для них прикладом і наставником. За результатами анкетування бачимо, що 35,5 % діти-переселенців мотивуються вчителями фізичної культури, що є позитивним чинником, оскільки значну кількість часу діти проводять у школі, отже, саме там вони мають змогу долучитися до занять різними видами спорту. 30,3 % респондентів вказали, що до таких занять їх мотивують батьки. Однак 18,4 % учнів отримують мотивацію від відомих спортсменів, які є прикладом для наслідування. І лише 15,8 % опитаних дітей мотивують друзі.

На запитання “Чи проводяться у Вашій школі заходи зі спортивної тематики?” більшість діти-переселенців відповіли, що лише іноді (84,2 %), натомість 9,2 % ствердили, що такі заходи проводяться постійно, а 6,6 % вказали, що взагалі не проводяться. Ці результати засвідчують, що існує потреба у проведенні більшої кількості заходів спортивного спрямування, на основі яких відбуватиметься заохочення дітей до занять фізичною культурою і спортом.

Логічним є питання щодо ставлення учнів до здорового способу життя. Таким чином практично у всіх респондентів відповідь позитивна, а це становить 97,4 %. Однак однакова кількість діти-переселенців відгукнулася негативно стосовно цього або проявила байдужість (по 1,3 %).

Запитання “У якому віці Ви почали займатися спортом?” показало такі результати: 53,9 % учнів розпочали цей процес ще з дитинства, а саме у 5-8 років; 32,9 % -з молодшого шкільного віку, тобто у 8-10 років; дещо менше (10,5 %) почали займатися спортом в 11-14 років, а 2,6 % досі не займаються спортом.

З попереднього запитання виплинуло наступне “Скільки разів на тиждень Ви займаєтесь фізичними вправами, відвідуєте секції?”. 35,5 % діти-переселенців зазначила, що займається такою діяльністю щодня, що є позитивним, враховуючи тенденцію до малорухливого способу життя. Дещо менше у відсотковому відношенні (32,9 %) займаються фізичними вправами або відвідують різноманітні секції 3 -4 рази на тиждень, що також є хорошим показником в умовах сьогодення. 1 -2 рази на тиждень фізичним вправам приділяють увагу 23,7 % респондентів, а 7,9 % з усієї кількості опитаних взагалі не займаються ними. Останній показник є досить високим, що дає змогу стверджувати, що достатня кількість дітей шкільного віку ведуть малорухливий спосіб життя, який негативно позначається на їхньому здоров'ї, самопочутті та розумовій діяльності.

За результатами анкетування, практично всі опитані діти-переселенці знають хоча б одного відомого спортсмена (вітчизняного або закордонного).

Як відомо, сидячий та неактивний спосіб життя згубно впливає на стан здоров'я та організму будь-якої людини. Проте найбільше від цього страждають діти, які значну кількість часу щоденно проводять у школі або ж вдома під час дистанційного навчання. Така тенденція згубно впливає на організм дітей, які ще розвиваються і потребують хоча б мінімальної рухової і фізичної активності. Різноманітна фізична активність (фіз - культхвилинки та фізкультпаузи) допомагає учням підтримувати своє фізичне й ментальне здоров'я, успішно навчатися і розвиватися. Так, 46,1 % діти-переселенців регулярно займаються фізичною активність і підтримують оптимальний рівень свого здоров'я, 40,8 % долучаються до фізкультхвилинок чи фізкультпауз 3-4 рази на тиждень, але 13,2 % взагалі не займаються фізичною активність чи будь-якою іншою руховою діяльністю. Це свідчить про те, що потрібно збільшувати кількість фізкультурно-оздоровчих заходів для дітей.

Наступне питання “Які переваги Ви отримуєте, займаючись спортом?” показало такі результати під час опитування: 78,9 % основною перевагою вбачають здоров'я, 9,2 % - нові знайомства, 6,6 % - спілкування з однолітками, а 5,3 % - не отримує жодних переваг. Останній показник вказує на те, що такі діти не зацікавлені й не вмотивовані заняттями спортом, тому їхнє здоров'я може мати тенденцію до погіршення.

Заняття спортом, безсумнівно, повинні забезпечуватися зацікавленістю в цій галузі. Наше дослідження показало, що більшість діти-переселенців (52,6 %) лише іноді слідкують за спортивними подіями, 40,8 % займаються цим регулярно, тому знають багато інформації про спорт та спортивні новини, натомість лише 6,6 % зовсім не слідкують за спортивними подіями й взагалі не цікавляться спортом.

Варто зазначити, що в 69,7 % респондентів є бажання отримувати більше інформації про фізичну культуру і спорт, 23,7 % вважають, що такої інформації цілком достатньо, а 6,6 % взагалі не виявили такого бажання, що вказує на їхню байдужість до спортивного життя і вдосконалення власних фізичних можливостей.

Окремий блок питань присвячений визначенню місця різних видів спорту в житті діти-переселенців. Зокрема, на запитання “Чи отримуєте Ви інформацію про види спорту?” ствердно відповіли 88,2 % респондентів, а заперечно - 11,8 %. Серед усіх опитаних діти-переселенців 59,2 % отримують таку інформацію із соціальних мереж, 22,4 % - від учителів фізичної культури, а 18,4 % - від батьків та друзів.

Наступний блок питань був спрямований на визначення знань діти-переселенців щодо Олімпійських ігор, оскільки вони є невід'ємною частиною олімпійської освіти. На запитання про місце проведення останніх Олімпійських ігор переважна більшість діти-переселенців (36,8 %) відповіли правильно (Токіо, Японія). Решта респондентів не обізнані в цій галузі та не володіють такою інформацією правильно.

За нашими даними, майже всі діти-переселенці знають хоча б кілька олімпійських символів. Жоден респондент не зміг назвати усі символи.

Більшість діти-переселенців, за результатами анкетування, знають, що на олімпійському прапорі зображені олімпійські кільця (81,6 %). Так 6,6 % опитаних стверджують, що там зображено олімпійський факел, а 2,6 % - голуб миру. 9,2 % діти-пере- селенців схиляються до думки, що на олімпійському прапорі розміщено всі зазначені елементи.

На запитання “Скільки кілець зображено на олімпійському прапорі?” більшість респондентів (75 %) дало правильну відповідь - 5, проте 18,4 % вважають, що їх 4, решта діти-переселенців схиляється до думки, що кілець 6 або 7. Ці результати є позитивними, оскільки значна кількість учнів компетентна у цьому питанні.

Окреме запитання було виділено задля визначення зацікавленості й бажання діти-переселенців в отриманні більшої кількості інформації щодо олімпійських видів спорту та спортсменів-олімпійців, Олімпійських ігор. Майже однакову кількість у відсотковому відношенні отримали відповіді “так, бажаю” - 40,8 % та “бажаю, але лише з певного виду спорту” - 44,7 %. Решта діти-переселенців (14,5 %) не виявляють такого бажання.

Крім того, з анкетування ми дізналися, що найчастіше діти-переселенці дізнаються про олімпійську освіту, Олімпійські ігри, спортсменів на уроках фізичної культури, дещо менше в ході дисциплін “Історія” та “Я пізнаю світ”. Досить часто таку інформацію вони отримують під час гурткових або секційних занять з волейболу, футболу та інших видів спорту.

Під час дослідження ми прагнули також дізнатися, чи брали діти-переселенці участь у спортивних або фізкультурно-оздоровчих заходах (днів здоров'я, шкільні спартакіади, олімпійський урок, олімпійський тиждень, спортивні свята і та. ін.). Так, аналіз статистичних даних показав, що половина всіх респондентів (51,3 %) брали участь у таких заходах, 39,5 % - не брали, а 9,2 % взагалі не цікавляться ними.

На запитання “Чи були проведені у вашому закладі освіти спортивно-масові заходи за участі відомих спортсменів?” ми отримали дещо знижені показники, а саме: % - так; 32,9 % - іноді; 35,5 % - ні.

Загальновідомим є той факт, що олімпійську освіту вважають одним із прогресивних чинників для формування патріотизму та загальнонаціональних цінностей серед дітей. Саме тому нашою метою було визначення думки діти-переселенців і їхніх поглядів щодо цього. Таким чином, 69,7 % погоджуються з цим твердженням, 15,8 % заперечують його, а 14,5 % вважають, що ці поняття не пов'язані.

На запитання “Чи є у Вас бажання отримувати більше інформації з олімпійської освіти?” діти-переселенці відповіли так: переважна більшість з них (69,7 %) відповіли “так”; 11,8 % - “ні” та 11,8 % - “її достатньо”; 6,6 % - “байдуже”.

Одне з питань анкетування звучало так: “Чи знаєте Ви на честь кого відбувається підняття Державного прапора та звучить гімн України на Олімпійських іграх?”. 28,9 % діти-переселенців вважають, що на честь усіх учасників Олімпійських ігор;

% - на честь олімпійського чемпіона; 2,6 % - на честь усіх спортсменів; 44,7 % вважають, що на честь усіх вищеперерахованих осіб (Рис. 2).

Рис. 2. “Чи знаєте Ви на честь кого відбувається підняття Державного прапора та звучить гімн України на Олімпійських іграх?”, %

Результатам запитання “Чи брали Ви участь у заходах Національного олімпійського комітету України? (“Олімпійський день”, “Олімпійський урок”, “Олімпійське лелеченя”, “Олімпійська книга”, “Олімпійський куточок”, “Do like Olympians”, #OlympicLab, #BeActive та ін.)” притаманна дещо негативна тенденція, оскільки за статистичними даними 67,1 % (більшість респондентів) не брала участь у таких заходах, а це свідчить про те, що вони володіють мінімальною інформацією щодо олімпійської освіти загалом. Проте 32,9 % брали участь у таких заходах.

Таким чином, ми помітили тенденцію до того, що більшість діти-переселенців має недостатній рівень знань з олімпійської освіти у контексті патріотизму, не виявляє особливої зацікавленості спортом, фізичною культурою та іншими видами фізичної діяльності. Це вказує на те, що фізичне виховання у школі має набути більш ґрунтовного характеру. Це і зумовлює продовження роботи у цьому напрямку наукових досліджень.

Висновки

Отже, дослідження показало, що наразі діти-переселенці потребують певного урізноманітнення навчально-виховного процесу, який полягатиме в організації різного роду спортивно-патріотичних заходів, на основі яких вони отримуватимуть знання про олімпійську освіту, підвищуватимуть власний рівень фізичного здоров'я, вдосконалюватимуться, почнуть цікавитись спортом та загалом цією діяльністю. Також таким способом ми матимемо змогу сформувати в них патріотичну свідомість, яка полягає у формуванні патріотизму, загальнонаціональних цінностей, які здатні сформувати гідну людину-патріота, всебічно розвинену особистість. У зв'язку з цим, ми повинні відшукувати ефективні шляхи підвищення рівня патріотичного виховання серед діти-переселенців та вдосконалення їхніх функціональних можливостей завдяки олімпійській освіті та спорту.

Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження будуть спрямовані на підвищення рівня знань з олімпійської освіти, патріотизму серед діти-переселен- ців, створення умов для їхнього розвитку й покращення здоров'я, а також реалізацію різноманітних заходів для дітей-переселенців. Завдяки проведенню заходів ми матимемо можливість визначити ефективність розроблених нами технологій та методик.

Література

Бех І., Чорна К. (2014). Програма патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. 29 с.

Бойко І.А. (2017). Олімпійська освіта в стратегії розвитку сучасного олімпійського руху. Молодь і олімпійський рух. Тези доп. X Міжнар. конф. Київ. с. 18-19.

Булатова М., Кучерявий О., Ярмолюк О. (2020). Технології дистанційного навчання в системі олімпійської освіти. Наука в олимпийском спорте, 1, 4-21.

Булатова М.М., Бубка С.Н., Платонов В.М. (2019). Олімпійський спорт у системі гуманітарної освіти. Київ: Перша друкарня. 912 с.

Гакман А., Галан Я., Кошура А. (2020). Теоретичні засади патріотичного виховання в системі олімпійської освіти підростаючого покоління. Інноваційна педагогіка, 27, 186-189.

Галан Я.П. (2021). Теорія та практика олімпійської освіти: навчальний посібник. Чернівецький нац. ун-т, с. 138.

Галан Я.П. (2022). Роль олімпійської освіти в патріотичному вихованні дітей в сучасних умовах. Інноваційна педагогіка, 47, 37-42.

Галан Я.П. Олімпійська освіта в контексті патріотичного виховання дітей: монографія. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2022. - 216 с. ISBN 978-966-423-743-4

Галан Я.П., Гакман А.В., Кашура А.В., Байдюк М.Ю. (2020). Патріотичне виховання дітей засобами олімпійської освіти в новій українській школі. Інноваційна педагогіка, 30 (2), 131-135.

Городинський С.І., Ібрагімова Л.С. (2017). Особливості впровадження олімпійської освіти у навчальний процес в Україні. Молодий вчений, 3.1 (43.1), 99-102.

Іваненко Г.О. (2017). Олімпійська освіта - завдання реалізації. Молодь та олімпійський рух: зб. тез доп. 10 міжнар. наук. конф. С. 27-29.

Кожокар М., Васкан І., Галан Я. (2019). Олімпійська освіта як складник патріотичного виховання дітей і молоді. Інноваційна педагогіка, 18 (2), 180-183.

Кожокар М., Галан Я. (2020). Олімпійська освіта як стрижень реалізації методів, форм і засобів патріотичного виховання в новій українській школі. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 27 (2), 300-303.

Кострікова К. С. (2018). Вплив олімпійської освіти на особистість школярів. Фізичне виховання, спорт і культура здоров 'я у сучасному суспільстві: зб. наук. праць Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 3, 20-25.

Кострікова К. С. (2019). Олімпійські цінності у формуванні соціально-громадських компетентностей школярів нової української школи. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), 341-345.

Кострікова К.С. (2016). Механізми впровадження олімпійської освіти у навчально-виховний процес школярів. Вісник Чернігів. нац. пед ун-ту. Серія: Педагогічні науки, Чернігів, 1, 96-99.

Москаленко Н.В. (2011). Інноваційні технології у фізичному вихованні школярів. Навч. посіб. Інновація. 238 с.

Пахотіна Т. (2020). Патріотичне виховання як предмет порівняльно-педагогічних досліджень. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2 (96), 285-292.

Передерій В., Бріскін Ю. (2018). Впровадження інноваційних форм олімпійської освіти. Теорія і методика фізичного виховання і спорту, 4, 91-95.

Chatziefstathiou D, Muller N. (2014). Olympism, Olympic education and learning legacies. Cambridge Scholars Publishing, 292 p.

References

Bekh I., Chorna K. (2014). Prohrama patriotychnoho vykhovannya ditey ta uchnivs'koyi molodi. 29 s.

Boyko I.A. (2017). Olimpiys'ka osvita v stratehiyi rozvytku suchasnoho olimpiys'koho rukhu. Molod' i olimpiys'kyy rukh. Tezy dop. X Mizhnar. konf. Kyyiv. s. 18-19.

Bulatova M., Kucheryavyy O., Yarmolyuk O. (2020). Tekhnolohiyi dystantsiynoho navchannya v systemi olimpiys'koyi osvity. Nauka v olympyyskom sporte, 1, S. 4-21.

Bulatova M.M., Bubka S.N., Platonov V.M. (2019). Olimpiys'kyy sport u systemi humanitarnoyi osvity. Kyyiv: Persha drukarnya. 912 s.

Hakman A., Halan Y., Koshura A. (2020). Teoretychni zasady patriotychnoho vykhovannya v systemi olimpiys'koyi osvity pidrostayuchoho pokolinnya. Innovatsiynapedahohika, 27, S. 186-189.

Halan Y.P. (2021). Teoriya ta praktyka olimpiys'koyi osvity: navchal'nyy posibnyk. Chernivets'kyy nats. un-t, s. 138.

Halan Y.P. (2022). Rol' olimpiys'koyi osvity v patriotychnomu vykhovanni ditey v suchasnykh umovakh. Innovatsiyna pedahohika, 47. S. 37-42.

Halan Y.P. Olimpiys'ka osvita v konteksti patriotychnoho vykhovannya ditey : monohrafiya. Chernivtsi: Chernivets. nats. un-t im. YU. Fed'kovycha, 2022. - 216 s. ISBN 978-966-423-743-4

Halan Y.P., Hakman A.V., Kashura A.V., Baydyuk M.YU. (2020). Patriotychne vykhovannya ditey zasobamy olimpiys'koyi osvity v noviy ukrayins'kiy shkoli. Innovatsiyna pedahohika, 30, T. 2, S. 131-135.

Horodyns'kyy S.I., Ibrahimova L.S. (2017). Osoblyvosti vprovadzhennya olimpiys'koyi osvity u navchal'nyy protses v Ukrayini. Molodyy vchenyy, 3.1 (43.1). S. 99-102.

Ivanenko H.O. (2017). Olimpiys'ka osvita - zavdannya realizatsiyi. Molod' ta olimpiys'kyy rukh: zb. tez dop. 10 mizhnar. nauk. konf. S. 27-29.

Kozhokar M., Vaskan I., Halan Y. (2019). Olimpiys'ka osvita yak skladnyk patriotychnoho vykhovannya ditey i molodi. Innovatsiyna pedahohika, 18 (2), S. 180-183.

Kozhokar M., Halan Y. (2020). Olimpiys'ka osvita yak stryzhen' realizatsiyi metodiv, form i zasobiv patriotychnoho vykhovannya v noviy ukrayins'kiy shkoli. Aktual'ni pytannya humanitarnykh nauk: mizhvuzivs'kyy zbirnyk naukovykh prats' molodykh vchenykh Drohobyts'koho derzhavnoho pedaho- hichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 27 (2), S. 300-303.

Kostrikova K. S. (2018). Vplyv olimpiys'koyi osvity na osobystist' shkolyariv. Fizychne vykhovannya, sport i kul'tura zdorov"ya u suchasnomu suspil'stvi : zb. nauk. prats' Skhidnoyevrop. nats. un-tu im. Lesi Ukrayinky, 3, S. 20-25.

Kostrikova K. S. (2019). Olimpiys'ki tsinnosti u formuvanni sotsial'no-hromads'kykh kompetentnostey shkolyariv novoyi ukrayins'koyi shkoly. Naukovyy chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. Seriya 15. Naukovo-pedahohichniproblemyfizychnoyi kul'tury (fizychna kul'tura i sport), S. 341-345.

Kostrikova K.S. (2016). Mekhanizmy vprovadzhennya olim-piys'koyi osvity u navchal'no-vykhovnyy protses shkolyariv. Visnyk Chernihiv. nats. ped un-tu. Seriya: Pedahohichni nauky, Chernihiv, 1, s. 96-99.

Moskalenko N.V. (2011). Innovatsiyni tekhnolohiyi u fizychnomu vykhovanni shkolyariv. Navch.posib. Innovatsiya. 238 s.

Pakhotina T. (2020). Patriotychne vykhovannya yak predmet porivnyal'no-pedahohichnykh doslidzhen. Pedahohichni nauky: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnolohiyi, 96(2), 285-292.

Perederiy V., Briskin YU. (2018). Vprovadzhennya innovatsiynykh form olimpiys'koyi osvity. Teoriya i metodyka fizychnoho vykhovannya i sportu, 4: 91-95.

Chatziefstathiou D, Muller N. (2014). Olympism, Olympic education and learning legacies. Cambridge Scholars Publishing, 292 p.

Galan Yaroslav, Beshlei Olga (2021). Assessment of the level of readiness of teaching staff to implement innovative forms of Olympic education. Young scientist, 98 (10). S. 125-130.

Размещено на Allbest.ru