Формування виконавської майстерності у майбутніх фахівців музичного мистецтва засобами інноваційних методів

ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ

Лисенко Яніна Олегівна,

кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедри фортепіано,

декан музичного факультету

Анотація

Метою статті є виявлення особливостей процесу утворення виконавської майстерності у майбутніх фахівців музичного мистецтва засобами інноваційних методів. Питання виконавської майстерності майбутнього фахівця в галузі академічного фортепіанного мистецтва завжди знаходиться у центрі уваги наукової думки та передбачає впровадження багатьох інноваційних методів. У зв'язку із цим виокремлено, що актуальним завданням сучасних дослідників професійної виконавської майстерності є впровадження в освітній процес з дисципліни «Фортепіано» інноваційного методичного забезпечення. Уточнено такі поняття як «інновація», «інноваційна діяльність». У низці дослідницьких методів презентованої наукової статті, насамперед, емпіричні методи дослідження, зокрема спостереження, узагальнення, а також структурування. Наукова новизна. Визначено завдання з формування професійної виконавської майстерності у майбутніх піаністів: 1) мотиваційне ставлення до фортепіанних творів як до ціннісного уявлення про музичне мистецтво у майбутніх фахівців; 2) активізувати стильову диференціацію під час сприйняття та виконання певного фортепіанного твору; 3) сформувати музично-виконавський та художньо-стильовий аспекти фортепіанної техніки у процесі навчання гри на інструменті; 4) репрезентувати професійну виконавську майстерність в діалоговий контекст. Висновки. Відповідно фахових завдань охарактеризовано і визначено інноваційні методи формування професійної виконавської майстерності у майбутніх фахівців академічного музичного мистецтва, а саме - пізнавально-пошуковий, наочно-текстологічний, аналітично-смисловий, метод порівняння та зіставлення художнього образу (образів) у процесі виконання численних академічних фортепіанних творів різних стилів і жанрів, метод виконавського ускладнення, а також методи «діалогічні етюди» та художня додатковість.

Ключові слова: виконавська майстерність, фортепіанне мистецтво, піаніст, інноваційні методи.

Annotation

виконавський майстерність інноваційний фортепіано

Lysenko Yanina, PhD in Arts, docent of the Piano Department, Dean of the Music Faculty in the Dnipropetrovsk Academy of Music named after Mikhail Glinka

Formation of performing skills of future music art specialists by means of innovative methods

The purpose of this scientific article is revealing the features of process making the specilized professinal performing skills for future music art specialists by means of innovative methods. It is revealed that the issue of performing skills of the future specialist in the field of piano art is always in the center of attention of scientific thought and involves the introduction of innovative forms and methods. In this regard, it is emphasized that the urgent task of modern researchers of performing arts is the introduction of innovative methodological support in the educational process in the discipline of «Piano». The concepts of «innovation», «innovation activity» are specified. There are research methods of this presented scientific article, first of all, the empirical research methods, in particular observation, generalization as well as structuring. Scientific novelty. The tasks for the performing skills formation of future pianists are identified, namely: 1) motivational attitude to piano works as a value idea of the music art of future professionals, 2) to intensify stylistic differentiation in the perception and performance of piano works; 3) to form musical-performing and artistic-stylistic aspects of piano technique in the process of learning to play an instrument; 4) to represent performing skills in a dialogic context. Conclusions. According to the professional tasks, innovative methods are characterized and defined, namely cognitive-search method, visual and textological, analytical and semantic method, the method of comparing and juxtaposing the artistic image (images) in the process of different styles and genres academic piano compositions performing, the method of executive complication as well as the methods «dialogic etudes» and artistic additionality.

The key words: performing skills, piano art, pianists, innovative methods.

Постановка проблеми та її актуальність

Вочевидь, сучасні вимоги системи освіти в Україні потребують кадрового забезпечення професійних фахівців у мистецьких навчальних закладах. У зв'язку з глобалізацією інформаційно-комп'ютерних технологій, їх взаємодії з традиційними педагогічними підходами в художньо-мистецькому навчальному процесі, освітній простір передбачає вагомі перспективи в усталенні нових методів, генеруванні новочасних професійних концепцій практичного досвіду в професійно-виховній діяльності, задля виховання непересічних особистостей, зокрема, майбутніх академічних піаністів.

Таким чином, питання регенерації низки методів формування виконавської майстерності у фахівців музичного мистецтва, безпосередньо у представників царини академічної фортепіанної музично-виконавської практики, завжди знаходяться в центрі уваги найбільш активної, а відтак, максимально прогресивної наукової спільноти.

Аналіз сучасних публікацій

Проблему інноваційності з точки зору професійно-виконавської майстерності, специфічності навчально-педагогічного репертуару, методів музично-освітньої діяльності розглядали такі науковці як Н. Кашкадамова [3], О. Хлебникова [4], Г. Ципін [5], В. Шульгіна [6], Н. Гуральник [2], Є. Богдан [1] та інші мистецтвознавці. Проте, звернення науковців до відповідних методів музично-педагогічної практики, на жаль, полишене змістовно-концентруючого фокусування на формуванні суто виконавської майстерності у майбутніх фахівців музичноого мистецтва.

Поміж іншого наголосимо, що невирішеними зостаються актуальні питання стосовно протирічь між рівнем професійної підготовки академічних піаністів та сучасними вимогами до професійної виконавської майстерності майбутніх фахівців галузі музичного мистецтва.

Безумовно, вищеозначене передбачає необхідну кристалізацію, регенерацію методів формування професійної виконавської майстерності у майбутніх спеціалістів царини академіного фортепіанного виконавства.

Мета статті - виявлення низки особливостей процесу утворення виконавської майстерності у майбутніх фахівців музичного мистецтва засобами інноваційних методів.

Об'єктом дослідження постає сучасна професійна музична педагогіка, а предметом - методи формування виконавської майстерності у представників сфери академічного фортепіанного мистецтва в аспекті їх інноваційності.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі інтеграції національної освітньої системи в європейський простір, впровадження інноваційного методичного забезпечення у професійну підготовку майбутніх фахівців має важливе значення. Інноваційна діяльність майбутнього спеціаліста музичного мистецтва є особливим компонентом новочасних процесів у закладах вищої освіти, сутність якої полягає в оновленні навчального процесу, впровадженні інноваційних методів у традиційну систему, взаємодії цих методів з усталеними традиціями художньо-мистецької освіти, що, безумовно, передбачає формування максимально високого рівня професійної виконавської майстерності сучасних фахівців.

Поняття інновація у перекладі з англійської мови означає нововведення. У пропонованій науковій статті цей термін розглядається як нові ідеї в галузі художньо-мистецької педагогічної діяльності, що засновані на використанні передових досягнень наукового, а також виконавсько-практичного досвіду.

Підкреслимо, що для сучасної фортепіанної музики характерним є пошук нових засобів художньої виразності, пошук нової музичної мови, нового інтонування, а також, закцентуємо, нової виконавської манери гри на фортепіано, котрі завжди йдуть поруч і потребують зміни ціннісних орієнтирів у сучасному професійно-освітньому процесі.

Програмні документи з навчальних дисциплін та, безпосередньо, методичні рекомендації з освітньої дисципліни «Фортепіано» передбачають придбання фахових знань, навичок та необхідних вмінь, а саме - знання технічних особливостей інструмента, вміння володіти мистецтвом віртуозно-технічних можливостей фортепіанної гри тощо.

Таким чином, актуальним завданням сучасних дослідників професійної виконавської майстерності є впровадження в освітній процес із дисципліни «Фортепіано» інноваційного методичного забезпечення.

Підкреслюючи активізацію музично-творчого мислення з виконавської майстерності майбутнього академічного піаніста Г.М. Ципін стверджував, що «...читання з аркуша є важливим компонентом професійної самопідготовки піаніста, який передбачає обов'язковою умовою постійне та систематичне розширення знань у галузі музичної літератури» [5, 111].

На підставі психологічних різновидів темпераменту людини у формуванні професійної виконавської майстерності для майбутніх фахівців, Є. Богдан пропонує наступні винятково специфічні завдання:

- вирішення внутрішнього конфлікту майбутнього піаніста (емоції та почуття грають важливу роль у структурі розумових процесів людини);

- організація систематичних практичних занять (системний підхід є основним в освітньому процесі з дисципліни «Фортепіано»);

- введення категорій уваги та музичного мислення на вирішення художніх і технічних завдань.

Стосовно сучасного континууму концертного виступу професійного академічного піаніста науковець висуває наступні вимоги:

- мотивація до виконавської діяльності;

- формування довольових зусиль та регуляції поведінки (тренування здатності до концентрації уваги в умовах виступу);

- контролювання організаційних складових концертного виступу [1, 149].

Натомість О. Хлєбнікова стверджує, що майбутній фахівець музичного мистецтва до виконавської майстерності повинен володіти комплексом фахових компетентностей, серед яких:

- здатність до музично-теоретичного й виконавського аналізу музичного твору, (знання виконавцем нотного тексту, визначення жанру, стилю, форми твору, створення теоретичної моделі інтерпретаційного задуму);

- здатність до засвоєння технології виконання музичного твору, що характеризує процес володіння виконавцем музичним нотним текстом (відтворення засобів художньої виразності та звукових позначень, оволодіння максимально доцільною аплікатурою та відповідними аплікатурними позиціями, виявлення та подолання технічно складних для виконання фрагментів, досягнення художньої цілісності виконання;

- здатність психологічної готовності до виконання фортепіанного твору (навички саморегуляції психічного стану та психофункціонального фону в процесі виконання певного музичного твору);

- здатність до аналізування, оцінювання, контролю виконання музичного твору (відтворення жанрово-стильових ознак, інтонаційне окреслення музичної форми, відображення художнього образу та цілісного художньо-образного задуму композитора, аналіз відповідності реального звучання авторському нотному тексту музичної композиції, відповідність якості виконання попереднім музично-слуховим уявленням музиканта-виконавця, оцінювання професійної виконавської майстерності, корекція виконавського процесу з метою його наближення до передбаченого ідеалу музичного звучання);

- здатність до своєрідної інтерпретації належного музичного твору, що відображає рівень відповідності реального звучання інтерпретаційного задуму та свідчить про наявність виконавської майстерності [4, 11].

Н. Гуральник стверджує, що виконання музичних творів завжди супроводжується вербальним поясненням, тому заняття з дисципліни «Фортепіано» передбачають потреби суто піаністичного розвитку майбутніх фахівців, наповнюються новим змістом. Тобто, визначається новий інтегрований вид навчальної діяльності - досягнення єдності музично-виконавської і словесної інтерпретації музичних творів, що детермінує його переосмислення та усвідомлення у творчій мистецькій майстерні піаністів [2].

Натомість мистецтвознавець Н. Кашкадамова зауважує, що у професійному виконавському процесі майстерність піаніста виявляється через музичний діалог, тобто, проведення партії кожного голосу за аналогією вербальної розмови, надання відповідного вербалізованого змісту, характерної сутності звуковимови (питання, оповідь, виклик тощо). У ширшому контексті - це художньосвоєрідний діалог з композитором, з певним культурно-історичним прошарком епохи, зі слухачами [3].

Полярно іншої точки зору дослідниця В. Шульгіна, котра усталює використання кібернетичного підходу до професійної виконавської діяльності, що дозволяє зосередити увагу на двох сторонах вивчення та виконання музичного твору. Науковець зауважує, що «...тільки чітке знання учнем всіх правил кодування може забезпечити відповідність звучання музики задуму композитора» [6, 105].

Наголосимо, що сучасна фортепіанна виконавська майстерність окреслює різні методи у підготовці майбутніх фахівців музичного мистецтва, а саме:

- використання комплексного методу, який передбачає самовдосконалення піаністичних умінь і навичок, які необхідні майбутньому фахівцю музичного мистецтва у професійнному виконавстві;

- застосування методу наочності у процесі виконавської діяльності піаніста, що спрямовує увагу музикантавиконавця до гармонійного розвитку особистості, до вирішення творчих завдань засобами формування розумової діяльності студентів, утворює організаційно-методичний процес чуттєвого пізнання майбутніх фахівців;

- використання імпровізаційного методу, що розглядається у вдосконаленні виконавської майстерності та у підвищенні рівня ефективності сприйняття музично-виконавського мистецтва слухачами, вироблення власної концепції виконавцем, генерує вибір адекватних йому форм та засобів виконання, що максимально сприяє усвідомленню задуму композитора;

- застосування методу творчої інтерпретації, що допомагає піаністу перемагати психологічні бар'єри у сприйнятті музичного твору, налагоджувати художньо-творчі контакти й знаходити свого поціновувача-слухача.

Проаналізувавши науково-методичну літературу з досліджуваного феномену, можемо визначити освітні завдання і, безпосередньо, впровадження інноваційних методів з дисципліни «Фортепіано», зокрема:

1. Мотиваційне ставлення до фортепіанних творів як до ціннісного уявлення про музичне мистецтво майбутніх фахівців. Головними методами вирішення цього завдання пропонуємо такі: пізнавально-пошуковий (бесіда з ілюструванням зразків окремих фортепіанних жанрів, засвоєння цієї інформації студентами через прослуховування творів), наочно-текстологічний (демонстрація викладачем окремого жанру фортепіанного твору, інформація про твір, творчість композитора), аналітично-смисловий метод (у процесі аналітичного аналізу увага акцентується на засобах, що активізують емоційне сприйняття майбутніх фахівців у процесі слухання музики, стимулюють уяву, фантазію та спрямовують увагу на розкриття ціннісного змісту музики, її свідоме засвоєння);

2. Активізувати стильову диференціацію під час сприйняття та виконання фортепіанного твору. У вирішенні цього завдання передбачається застосовувати такі методи навчання: порівняння та зіставлення художнього образу у процесі виконання фортепіанних творів різних стилів (звукова анкета та її створення, стильове порівняння різних жанрів).

3. Сформувати музично-виконавський та художньо-стильовий аспекти фортепіанної техніки в процесі навчання гри на інструменті. Означене завдання вирішується за допомогою методу виконавського ускладнення (застосування технічно-виконавських вправ за стильовою належністю).

4. Репрезентувати виконавську майстерність у діалоговий контекст. У вирішенні цього завдання використовуємо метод порівняння та зіставлення (на матеріалі музичної фактури фортепіанного твору), діалогічні етюди (переведення музичного тексту або виконання звичайного твору у форматі інтонаційного діалогу, художньо-комунікативний діалог, зміна засобів виразності); метод художньої додатковості в інтерпретації твору (поширення власних уявлень).

Висновки

У формуванні виконавської майстерності у майбутніх фахівців музичного мистецтва засобами інноваційних методів передбачається мотивація до майбутньої професії музиканта-піаніста, інтерес до сучасних фортепіанних творів, до нових форм виконавської діяльності, підкреслюючи при цьому, що професійна виконавська майстерність народжує дійсну насолоду академічним музичним мистецтвом. Узагальнюючи вищезазначене можемо стверджувати, що провідні викладачі-піаністи України пропонують різні інноваційні методи удосконалення творчого опанування фортепіано в процесі індивідуальних занять. У презентованому науковому дослідженні окреслено певні завдання з навчальної дисципліни «Фортепіано», безумовно, з впровадженням інноваційного методичного забезпечення, що буде неодмінно сприяти формуванню професійної виконавської майстерності майбутніх фахівців академічного музичного мистецтва.

Перспективою подальшого дослідження означеної теми вважаємо аналіз музично-педагогічної діяльності не лише у лоні суто академічного виконавства, але й в інших напрямках сучасного фортепіанного музикування.

Список використаних джерел і літератури

1. Богдан Є. Особливості підготовки учнів музичних шкіл до концертних виступів. Збірник наукових праць Херсонського державного університету. 2013. Вип. 64. С. 142-149.

2. Гуральник Н. Українська фортепіанна школа ХХ століття в контексті розвитку музичної педагогіки: історико-методологічні та теоретико-технологічні аспекти. Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2007. 460 с.

3. Кашкадамова Н. Історія фортепіанного мистецтва ХІХ сторіччя. Тернопіль: АСТОН, 2006. 608 с.

4. Хлебникова О. Формирование опыта музыкально -исполнительской деятельности у студентов вузов культуры: автореф.... канд. пед. наук: 13.00.02 «Теория и методика музыкального обучения». Киев, 2001. 22 с.

5. Цыпин Г. Обучение игре на фортепіано. М.: «Просвещение», 1984. 176 с.

6. Шульгіна В. Забуті сторінки українського фортепіанного педагогічного репертуару ХІХ століття. Теорія і методика мистецької освіти. 2005. № 2 (7). С. 101-107.

References

1. Bogdan, E. (2013). Osoblyvosti pidhotovky uchniv muzychnykh shkil do kontsertnykh vystupiv [Features of preparing students of music schools for concert performances]. Collection of scientific works of Kherson State University, 64, 142-149 [in Ukranian].

2. Guralnyk, N. (2007). Ukrayinska fortepianna shkola 20 stolittya v konteksti rozvytku muzychnoyi pedahohiky: istoryko-metodolohichni ta teoretyko-tekhnolohichni aspekty [Ukrainian piano school of the 20th century in the context of music pedagogy: historical-methodological and theoretical-technological aspects]. Kyiv: NPU named after M.P. Drahomanov, 460 [in Ukranian].

3. Kashkadamova, N. (2006). Istoriya fortepyannoho mystetstva 19 strichchya [History of piano art of the 19th century]. Ternopil: ASTON, 608 [in Ukranian].

4. Khlebnikova, O. (2001). Formyrovanye opyta muzykalno-yspolnytelskoy deyatelnosty u studentov vuzov kultury [Formation of experience of musicalperforming activity at students of high schools of culture]. Cand. thesis: 13.00.02 „Theory and methods of music education”. Kiyv, 22 [in Ukranian].

5. Tsypin, (1984). G. Obuchenye yhre na fortepiano [Learning to play the piano]. M.: „Prosveshhenie”, 176 [in Russian].

6. Shulgina, V. (2005). Zabuti storinky ukrayinskoho fortepiannoho pedahohichnoho repertuaru 19 stolittya [Forgotten pages of the Ukrainian piano pedagogical repertoire of the 19th century]. Theory and methods of art education, 2 (7), 101-107 [in Ukranian].

Размещено на Allbest.ru