Лінгвометодична компетентність викладача іноземної мови (професійна характеристика)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра романо-германської філології

Лінгвометодична компетентність викладача іноземної мови (професійна характеристика)

У статі представлено модельну характеристику викладача зі сформованою лінгвометодичною компетеність, який спроможний ефективно та результативно працювати у ЗВО та здійснювати освітню діяльність зі здобувачами освіти за різними спеціальностями. Розглянуто поняття «лінгвометодична компетеність» та «модельна характеристика»; визначено, специфіку професійного портфелю викладача іноземної мови зі сформованою лінгвометодичною компетеність. Визначено, що до обов'язкової характеристики викладача іноземної мови, що працює зі здобувачами різних профілів має характеризуватися: загальною та спеціальною освіченістю, знаннями з дисципліни, що викладається; проявляти професійну майстерність; бути професійно захопленим; здатність до педагогічної відкритості, творчості, ініціативності та активності. У процесі дослідження встановлено, що викладачі іноземних мов будуть налаштовані створювати інноваційні технології, або сприяти їх оптимізації під освітні цілі, тяжіти до новації та науково-педагогічної творчості, будуть мотивовані до самовдосконалення та рефлексії. Встановлено, що налаштованість викладачів іноземних мов на кооперацію з майбутніми викладачами іноземних мов зумовлено індивідуально-особистісною характеристикою педагога, його професійними установками та самооцінкою. Визначено, що доцільним у процесі здійснення продуктивної педагогічної діяльності сам педагог трансформує ціннісно-мотиваційну сферу майбутнього викладача іноземної мови, активізує процеси саморозвитку й рефлексії, стимулює і власний інтерес, і інтерес майбутніх викладачів іноземних мов до професійної діяльності взагалі та для своєї самореалізації в ній зокрема. Встановлено, що гармонійна сукупність зовнішніх і внутрішніх установок; індивідуальні і професійні якості педагога, що демонструють його бажання, готовність і здатність до суб'єктного спілкування з учасниками освітнього процесу, визначає авторський стиль роботи педагога, який долучений до процесу формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов. Орієнтація на саморозвиток визначає потужний пізнавальний інтерес до освітньої діяльності, його творчу спрямованість, здатність до допомоги та співтворчості з магістрантами. Зроблено висновок про те, що професійна самореалізація суб'єктів та об'єктів освітнього процесу здійснюється за допомогою їхнього суб'єкт-суб'єктного характеру взаємодії, яка передбачає узгоджену діяльність учасників освітнього процесу, спрямовану на досягнення професійних цілей та сприяє і професійному зростанню взагалі, і формуванню в них професійної компетентності зокрема.

Ключові слова: професійна компетентність, майбутні викладачі іноземних мов, процес фахової підготовки, лінгвометодична компетентність.

Koknova T.A. Linguistic and methodological competence of foreign language teachers (professionall characteristic)

The article presents a model characteristic of teachers with established linguistic and methodological competence, who are able to work effectively and efficiently in the higher establishment and carry out educational activities with students in various specialties. The concepts of «linguistic and methodological competence» and «model characteristic» are considered; it was determined that the specifics of the professional portfolio of a foreign language teachers with the established linguistic and methodological competence. It has been determined that the mandatory characteristics of a foreign language teacher working with applicants of various profiles should be characterized by: general and special education, knowledge of the discipline taught; demonstrate professional excellence; be professionally passionate; the ability for pedagogical openness, creativity, initiative and activity The study found that teachers of foreign languages will be determined to create innovative technologies or contribute to their optimization for educational purposes, gravitate towards innovation and scientific and pedagogical creativity, will be motivated to self-improvement and reflection. It has been established that the setting of foreign language teachers for cooperation with future teachers of foreign languages is due to the individual and personal characteristics of the teacher, his professional attitudes and self-esteem. It has been determined that it is expedient in the process of carrying out productive pedagogical activity that the teacher himself transforms the value-motivational sphere of the future teacher of a foreign language, activates the processes of self-development and reflection, stimulates both his own interest and the interest of future teachers of foreign languages in professional activity in general and for his self-realization in it.. It has been established that a harmonious combination of external and internal installations; the individual and professional qualities of the teacher, demonstrating his desire, readiness and ability for subjective communication with participants in the educational process, determines the author's style of work of the teacher, involved in the process of forming professional competence of future teachers of foreign languages. Orientation to selfdevelopment determines a powerful cognitive interest in educational activities, its creative orientation, the ability to help and cooperate with undergraduates. It is concluded that the professional self-realization of the subjects and objects of the educational process is carried out with the help of their subject-subject nature of interaction, which provides for the coordinated activity of the participants in the educational process, aimed at achieving professional goals and contributing to professional growth in general, and the formation of their professional competence.

Key words: professional competence, pre-service teachers of foreign languages, professional training process, linguistic and methodological competence.

Успішність процесу фахової підготовки майбутніх спеціалістів у будь-якій галузі залежить від багатьох чинників. З соціальної точки зору, на цей факт впливає рівень загальної освіченості майбутніх викладачів іноземних мов, їхній соціальний статус та отриманий при цьому соціальний досвід. З психологічної - важливі професійна та навчальна мотивація майбутніх викладачів іноземних мов, їхній рівень сформованості і професійних, і загальних здібностей; загальна інтелектуальна база. Педагогічний чинник ураховує організацію освітнього процесу взагалі, матеріально-технічну базу, рівень професорсько-викладацького складу, управлінські чинники ЗВО тощо. Успішність формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов напряму залежить від діяльності професорсько-викладацького складу, що долучений до їхньої фахової підготовки.

Професійна компетентність вивчалася багатьма дослідниками. В роботах О. Абдулліної, М. Бобрової, І. Ісаєва, Т. Колодько, А. Маслюк, Л. Морської, О. Овчарук, С. Ромашиної вона розглядається точки зору теорії і практики підготовки фахівців у ВНЗ. В аспекті атестації, оцінки якості професійної підготовки проблему вивчали О. Волченко, В. Звєрєва, Т. Косова, Ю. Лук'янова, А. Миролюбов, С. Молчанов, І. Шалаєв, Н. Янковська. У сукупності з іншими характеристиками професійності професійна компетентність вивчалася В. Ворошиловим, Є. Роговим, Є. Пасовим, Н. Кухаревим, Н. Кузьміною. Однак, модель майбутнього викладача іноземної мови в контексті ступеня розвитку його лінгвометодичної компетентності як складової професійної, ще не була предметом окремої розвідки. Отже, мета статті - cхарактеризовати особливості лінгвометодичної компетентності викладача іноземної мови.

Згідно з цим зрозуміло, що педагоги як суб'єкти педагогічного процесу традиційно розуміються як носії суспільних і професійних знань та цінностей, створюють умови для фахової підготовки майбутніх викладачів іноземних мов, сприяють розвитку та формуванню професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов. Тобто до суб'єктів, які забезпечують формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов у процесі фахової підготовки, відносимо професорсько-викладацький склад ЗВО; викладачів іноземних мов; інших педагогічних працівників, залучених до освітнього процесу; наукових керівників; методистів з практики; консультантів та ін.

Зрозуміло, що викладачі ЗВО повинні мати відповідну професійну кваліфікацію, що підтверджує їхню здатність здійснювати професійну діяльність на відповідному якісному рівні. У нашому випадку професійна кваліфікація професорсько-викладацького складу - це результат загальної та спеціальної освіченості педагогів, що реалізовується під час професійної діяльності. Саме професійна кваліфікація орієнтує ступінь підготовленості спеціаліста, наявність у нього знань, умінь та навичок, необхідних педагогу для виконання своїх професійних функцій. Більше того, ми говоримо про: особисті характеристики педагогів; про їхню загальну та спеціальну освіченість, знання дисципліни, що викладається; прояв професійної майстерності; професійну захопленість; готовність до педагогічної відкритості, творчості, ініціативності та активності.

Разом з тим професійну педагогічну кваліфікацію викладачів, долучених до процесу фахової підготовки, ми уявляємо такою собі інтегративною характеристикою спеціаліста, яка знаходиться в стані постійного професійного розвитку.

Сучасні педагогічні метаморфози все частіше звертаються до досвіду Європейських країн, й у визначенні вимог до педагогічних працівників та компетентності викладача ЗВО не є винятком. Вони детально прописані в Проєкті TUNING, де рекомендовано брати за основу твердження про наявність у викладачів саме тих компетентностей, які мають бути і в студента [2, с.10 - 11]. А отже, у професорсько-викладацького складу, що здійснює фахову підготовку майбутніх викладачів іноземної мови, у самих має бути сформована на високому рівні професійна компетентність.

Окрім цього, педагогічні працівники у своєму особистісному «професійному портфелі» мають свої комплекти професійної компетентності, що виражається в пошуку власних шляхів до вдосконалення професійної компетентності з майбутніми викладачами іноземних мов. Зрозуміло, що такі викладачі будуть налаштовані створювати інноваційні технології, або сприяти їх оптимізації під освітні цілі, тяжіти до новації та науково-педагогічної творчості, будуть мотивовані до самовдосконалення та рефлексії.

Налаштованість викладачів іноземних мов на кооперацію з майбутніми викладачами іноземних мов зумовлено індивідуально-особистісною характеристикою педагога, його професійними установками та самооцінкою. Тобто це образ професійної ролі, доповнений власною індивідуальністю внаслідок взаємодії з іншими суб'єктами освітнього процесу. Саме такий підхід і сприяє успішності професійної діяльності, надає можливості для більш ефективного прояву особистісних і професійних якостей педагога.

У процесі здійснення продуктивної педагогічної діяльності сам педагог трансформує ціннісно-мотиваційну сферу майбутнього викладача іноземної мови, активізує процеси саморозвитку й рефлексії, стимулює і власний інтерес, і інтерес майбутніх викладачів іноземних мов до професійної діяльності взагалі та для своєї самореалізації в ній зокрема. Гармонійна сукупність зовнішніх і внутрішніх установок; індивідуальні і професійні якості педагога, що демонструють його бажання, готовність і здатність до суб'єктного спілкування з учасниками освітнього процесу, визначає авторський стиль роботи педагога, який долучений до процесу формування професійної компетентності в майбутніх викладачів іноземних мов. Орієнтація на саморозвиток визначає потужний пізнавальний інтерес до освітньої діяльності, його творчу спрямованість, здатність до допомоги та співтворчості з магістрантами.

Отже, викладачі, долучені до процесу фахової підготовки, мають, з одного боку, бути креативними у створенні власних авторських підходів до фахової підготовки майбутніх спеціалістів, а з іншого - слідувати логіці нашого наукового пошуку, бути активними та сприяти кооперації з усіма учасниками освітнього процесу.

Зазначимо, що створити ефективний процес фахової підготовки неможливо без творчих педагогів. Такі викладачі мають постійну потребу у засвоєнні навичок створення та апробації різноманітних інноваційних освітніх проєктів, упровадження нових форм, методів та технологій педагогічної фахової діяльності, розробці нових підходів під час вирішення традиційних завдань, потягу до наукової творчості та самореалізації в процесі впровадження своїх наукових задумів, потреби до професійного саморозвитку та самовдосконалення.

Сьогодні робота викладача не уявляється можливою без використання цифрових технологій, які мають потужний потенціал та прогностичні можливості, вони є безперечним мотиватором до творчої та активної спрямованості в професійній діяльності.

У контексті особистісно-зорієнтованого підходу майбутній викладач іноземної мови розглядається як активний суб'єкт педагогічної взаємодії, який самостійно організовує свою діяльність. У зв'язку з цим під час суб'єкт-суб'єктного характеру взаємодії педагога і магістранта останнього розглядаємо як партнера педагогічного та наукового спілкування, особистість, що цікавить викладача. Вибудовування діалогічного спілкування, що становить рівноправна суб'єктна взаємодія, сприяє взаєморозумінню, пізнанню, самопізнанню партнерів по спілкуванню, створенню в момент спілкування умов для їхньої особистісної та професійно-творчої самореалізації. Викладач не обмежується наданням інформації, навчанням магістрантів, у його компетенції нараховуємо і стимулювання смислової і творчої активності майбутніх викладачів іноземної мови, і активізацію механізмів його саморегуляції й саморозвитку, і створення умов для його особистісного та професійного зростання.

Взаємодія як одна з базисних філософських категорій відображає процеси впливу різних суб'єктів та об'єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість. Науковці твердять, що продуктивна індивідуальна діяльність людини багато в чому обумовлена впливом інших людей [1; 5; 3]. Взаємодія з іншими стимулює індивідуальні можливості для кожного. Як стверджує А. Петровський, взаємозв'язок суб'єктів та об'єктів, що виникає в спілкуванні і спільній діяльності, не тільки впливає на її результати, а й перебудовує саму людину, відкриває нові можливості, виявляє потенціал [3].

У контексті цього дослідження феномен «взаємодія» будемо визначати як цілеспрямований взаємообмін і взаємозбагачення змістом діяльності, досвідом, емоціями, установками, різними позиціями.

Залежно від співвідношення сил та інтересів суб'єктів та об'єктів, які взаємодіють, дослідники виділяють різні типи взаємодії, які ми вважаємо за доцільне використати в контексті нашого наукового пошуку: співдружність, конкуренція, конфлікт, співробітництво, суперництво, домінування, опіка та ін.

З усіх перерахованих вище форм організації освітнього процесу найбільш продуктивною вважаємо співробітництво. Така ефективна взаємодія може здійснюватися під час взаємної праці, пізнання, спілкування, обговорення, дискусії, тобто все те, де є можливість узгодити міжособистісне спілкування. Отже, така тісна синергія викладачів та магістрантів веде до двоосібного раціоналістичного збагачення. На думку В. Кременя, «педагогічна синергетика дає можливість по-новому підійти до розроблення проблем розвитку систем і педагогічного процесу, розглядаючи їх насамперед із позиції відкритості, співтворчості та орієнтації на саморозвиток» [4, с. 3-4].

Отже, ефективне функціювання процесу фахової підготовки зумовлено діяльністю її суб'єктів (науково-педагогічні працівники та майбутні викладачі іноземних мов), взаємодія яких спрямована на формування в останніх професійної компетентності в процесі їхньої фахової підготовки. Професійна самореалізація суб'єктів та об'єктів освітнього процесу здійснюється за допомогою їхнього суб'єкт- суб'єктного характеру взаємодії, яка передбачає узгоджену діяльність учасників освітнього процесу, спрямовану на досягнення професійних цілей та сприяє і професійному зростанню взагалі, і формуванню в них професійної компетентності зокрема.

лінгвометодична компетентність викладач

Список використаної літератури

1. Зінченко В. М. Методика формування мовно-мовленнєвих компетентностей на засадах системного підходу учнів старших класів гімназії: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ, 2015. 22 с. 2. Компетенції викладачів вищої школи в добу змін: діагностика та аналітика (за результатами дослідження в Київському університеті імені Бориса Грінченка) / Хоружа Л., Братко М., Котенко О., Мельниченко О., Прошкін В.; за наук. ред. д-ра пед. наук, проф. Л. Хоружої. Київ: Київський ун-т імені Бориса Грінченка, 2018. 92 с. 3. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва: Просвещение, 1990. 110 с. 4. Кремень В. Педагогічна синергетика: понятійно-категоріальний синтез. Теорія і практика управління соціальними системами. 2013. № 3. С. 3-19. 5. Ломов Б. Ф. О системном подходе в психологии. Вопросы психологии. 1975. № 2. С. 31-45.

References

1. Zinchenko, V. M. (2015). Metodyka formuvannia movno- movlennievykh kompetentnostei na zasadakh systemnoho pidkhodu uchniv starshykh klasiv himnazii [Methods of formation of language and speech competencies on the basis of a systematic approach of high school students]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian]. 2. Khoruzha, L., Bratko, M., Kotenko, O., Melnychenko, O., & Proshkin, V. Kompetentsii vykladachiv vyshchoi shkoly v dobu zmin: diahnostyka ta analityka (za rezultatamy doslidzhennia v Kyivskomu universyteti imeni Borysa Hrinchenka) [Competences of higher school teachers in the age of change: diagnostics and analytics (according to the results of a study at the Borys Hrinchenko University of Kyiv)]. Kyiv: Kyivskyi un-t imeni Borysa Hrinchenka [in Ukrainian]. 3. Kuz'mina, N. V. (1990). Professionalizm lichnosti prepodavatelya i mastera proizvodstvennogo obucheniya [Professionalism of the personality of the teacher and the master of industrial training]. Moskow: Prosveshchenie [in Russian]. 4. Kremen, V. (2013). Pedahohichna synerhetyka: poniatiino-katehorialnyi syntez [Pedagogical synergetics: conceptual and categorical synthesis]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 3, 3-19 [in Ukrainian]. 5. Lomov, B. F. (1975). O sistemnom podhode v psihologii [About the system approach in psychology]. Voprosy psihologii - Questions of psychology, 2, 31-45 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru