Науково-дослідницька компетентність у системі військово-професійної освіти майбутніх офіцерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідницька компетентність у системі військово-професійної освіти майбутніх офіцерів

Олександр Торічний, доктор педагогічних наук, професор;

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Євген Денисенко,

Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Service of Ukraine; військово професійна освіта компетентність

Evhenii Denysenko,

Candidate of Pedagogical Sciences, Head of the Organization Department

The article substantiates the role and place of scientific-research competence in the system of military-professional education of future officers. The essence of military-professional competence following the goals, tasks, and nature of the military activity as an integrative characteristic of future officers is determined, which is a set of professionally crucial qualities, the ability, and readiness to solve professional problems and tasks that arise in real situations of the military profession, using knowledge, skills, abilities, professional and life experience, values and culture. The list of general competencies in the system of military-professional education of future officers in military higher educational institutions (instrumental, interpersonal, research, intellectual, professional-practical, information-communication) is given. The interpretation of the concept of «scientific-research competence» from the positions of systemic, knowledge- operational, procedural-technological, functional-activity, and competence approaches is analyzed.

The features of the components of the scientific and research competence of future officers have been singled out and systematized: motivational-value, cognitive, personal, and activity- operational.

Conclusions were made regarding the possibility of considering the process of forming future officers' scientific and research competence in the direction of a holistic educational result. The involvement of cadets in practical and fundamental research will allow them to learn the forms and methods of independent work with scientific literature, deepen the content of educational disciplines of various purposes, and develop creative skills in solving complex professional tasks.

Keywords: military professional education, competence, competence approach, research activity, research competence, future officers.

Постановка проблеми

Сучасна освітня політика у галузі військово-професійної освіти майбутніх офіцерів диктує нові вимоги, при цьому акцент підготовки сучасних військових кадрів зміщується на самопідготовку, саморозвиток та самоконтроль курсантів. Це зумовлено тим, що нині потрібні військові фахівці, готові до постійного професійного зростання, самовдосконалення, творчого застосування набутих компетентностей у складних обставинах реальної воєнної загрози, коли існує гостра необхідність свідомого захисту Батьківщини, аналізу відповідних якостей військовослужбовців різних категорій, швидкої систематизації даних на основі критичного мислення. Таким чином, посилення уваги до питань формування професіоналізму майбутніх офіцерів обумовлене низкою соціально-правових, науково-організаційних, психолого-педагогічних та інших чинників. Метою військово-професійної освіти нині є оптимізація професійної підготовки майбутніх офіцерів, при цьому особливої уваги надається формуванню у майбутніх військових фахівців необхідних компетентностей, які забезпечують підвищення ефективності їхньої службово- професійної діяльності, особливо в умовах масштабних бойових дій на території країни.

Вирішення завдань підготовки фахівців, які відповідають сучасним вимогам, можливе через формування у майбутніх офіцерів військово-професійної компетентності, необхідної для успішного виконання професійних завдань військової служби, заснованої на набутих знаннях, навичках, уміннях, досвіді, готовності до здійснення професійних обов'язків з використанням технологій науково-дослідницької діяльності.

Аналіз останніх публікацій і досліджень

Проблематику професійної підготовки військових фахівців розглянуто в дослідженнях А. Андреєва, А. Бухуна,В. Вдов'юка, В. Губіна, М. Феденка; розв'язання завдання виховання у військових підрозділах - В. Васищева, Я. Зорія, І. Кравченка; військово-професійній освіті майбутніх офіцерів, розвиткові їхньої готовності до професійної діяльності та формування професіоналізму присвячено праці Є. Брижатого (2014), А. Галімова (2000), О. Марченко (2015) та ін. Теоретико-методичні аспекти розвитку науково-дослідницької компетентності фахівців представлено в роботах М. Архипової (2010), А. Байлова, О. Литвинова, В. Чумака (2016), І. Бец (2011). Л. Бондаренко (2013), М. Головань (2012), В. Шейка, Н. Кушнаренко (2008) та ін. Проте публікації, у яких висвітлювалося б питання ролі та місця науково- дослідницької компетентності як основи складної та багатогранної системи військово- професійної освіти й успішної професійної діяльності майбутніх офіцерів запропоновані в науковій та методичній літературі недостатньо.

Мета статті - теоретичний аналіз стану дослідженості поняття «науково- дослідницька компетентність», обґрунтування його складників та особливостей формування в процесі військово-професійної освіти майбутніх офіцерів.

Виклад основного матеріалу

Основним завданням компетентнісного підходу, на якому нині переважно базується військово-професійна підготовка майбутніх офіцерів у фахових ЗВО, є орієнтація на формування та розвиток високого рівня компетентності у курсантів. Компетентнісний підхід передбачає формування майбутніх офіцерів нового типу, зорієнтованих на саморозвиток, самовизначення, самоактуалізацію, рефлексію, що у свою чергу дозволить їм бути затребуваними та ефективними в своїй майбутній професії.

Зміст військово-професійної компетентності зумовлений цілями, завданнями та характером військової діяльності, що має низку специфічних особливостей: залежність її цілей та завдань від соціального замовлення; правове закріплення цих цілей у законах, військових статутах та наказах; багатосторонність завдань військової діяльності та їх екстремальний характер в обставинах бойових дій; спрямованість результатів військової праці на забезпечення національної безпеки держави, національно-патріотичне і громадянське виховання військовослужбовців. Тому під військово-професійною компетентністю пропонуємо розуміти таку інтегративну характеристику майбутніх офіцерів, що є сукупністю професійно значущих якостей, здатності й готовності вирішувати професійні проблеми та завдання, які виникають у реальних ситуаціях військової діяльності, з використанням знань, навичок, умінь, професійного та життєвого досвіду, цінностей та культури.

Основним вектором організації освітнього процесу у військовому закладі вищої освіти (ЗВО) має бути формування компетентного фахівця, знаючого, авторитетного, готового до різних видів військової професійної діяльності: експлуатаційно-технологічної, організаційно-управлінської, виробничо-технологічної, науково-дослідної, проєктно- конструкторської, навчально-тренувальної та методичної, в умовах бойових дій і мирного часу.

На основі аналізу комплексу літературних джерел нами встановлено, що для забезпечення якісних ознак військово-професійної діяльності майбутнього офіцера у військовому ЗВО важливим вважають формування низки загальних компетентностей:

- інструментальні (пізнавальні, методологічні, технологічні складники);

- міжособистісні (готовність та здатність до соціальної взаємодії та співпраці з іншими людьми, навички та вміння міжособистісного спілкування, готовність та здатність до вербальної та невербальної комунікації);

- дослідницькі (здатність до наукового пошуку, аналізу та синтезу, сформованість дослідницьких навичок, необхідних для набуття інструментальних та міжособистісних компетенцій);

- інтелектуальні (здатність до логічного мислення; готовність та здатність використовувати різноманітні пізнавальні інструменти для пошуку альтернативних рішень професійних завдань, досліджувати, формулювати, оцінювати, класифікувати, підсумовувати отриману інформацію, вміння виявляти зв'язки між різними концепціями);

- професійно-практичні (готовність та здатність виконувати конкретні практичні завдання в межах військово-професійної діяльності;

- інформаційно-комунікаційні (готовність та здатність отримувати, аналізувати, систематизувати інформацію з різних джерел; готовність до формування та розвитку компетентностей засобами електронного освітнього середовища та електронного навчання, здатність та готовність використовувати Інтернет-джерела для отримання інформації, створення електронних проєктів (мультимедійні презентації, веб-квести, електронні портфоліо) (Головань, 2012; Конверський, 2010; Байлов, Литвинов, & Чумак, 2016).

Такий набір загальних компетентностей військових фахівців актуалізує роль формування науково-дослідницької компетентності майбутніх офіцерів, оскільки вона містить інтелектуальні, прогностичні, міжособистісні та інструментальні аспекти. У зв'язку з цим стає актуальною проблема організації науково-дослідницької діяльності курсантів у рамках цілісного освітнього процесу військового ЗВО, перетворюючись на один із найважливіших компонентів професійної підготовки майбутніх фахівців. Активізація такої діяльності в навчальний та позанавчальний час має сприяти підвищенню якості освіти майбутніх офіцерів, оскільки за допомогою дослідницької роботи забезпечується підвищення продуктивності засвоєння курсантами навчального матеріалу, осмисленого застосування його на практиці; підготовка до спільної творчої діяльності в команді, соціальної взаємодії; природний перехід від навчально-пізнавальної до навчально-дослідницької та пізніше - до самостійної науково-дослідної діяльності.

Дослідницька діяльність за своєю структурою та змістом створює в освітньому просторі військового ЗВО сприятливі умови для розвитку професійного мислення, наукової інтуїції, індивідуальних здібностей, позитивної мотивації та пізнавального інтересу, здатності до творчого перетворення дійсності, виховання конкурентоспроможної, нестандартної, творчої особистості майбутнього офіцера. Нами узагальнено, що до трактування поняття «науково-дослідницька компетентність» існують різні наукові позиції. Зупинимося на деяких із них:

- з позиції системного підходу науково-дослідницьку компетентність розглядають як складник професійної компетентності фахівця військової галузі;

- з позиції знаннєво-операційного підходу науково-дослідницька компетентність трактується як сукупність знань та вмінь, необхідних для здійснення науково- дослідницької діяльності;

- з позиції процесуально-технологічного підходу під науково-дослідницькою компетентністю розглядають володіння фахівцем методами, методиками дослідження, які він має опанувати, щоб здійснювати науково-дослідницьку діяльність, а також рівень науково-дослідницької мотивації та дослідницької позиції;

- з позиції функціонально-діяльнісного підходу до поняття «науково-дослідницька компетентність» включають сукупність особистісних якостей, необхідних для здійснення ефективної дослідницької діяльності в професійній сфері;

- з позиції компетентнісного підходу науково-дослідницьку компетентність тлумачать як інтегральну характеристику особистості майбутнього офіцера, що виражається в готовності та здатності самостійно освоювати та отримувати системи нових знань у результаті освоєння змістового контексту діяльності від функціонального до перетворювального, базуючись на наявних знаннях, уміння, навичках та способах фахової діяльності (Бондаренко, 2013; Марченко, 2015; Брижатий, 2014).

Проведений аналіз підходів до трактування сутності поняття «науково-дослідницька компетентність» дозволив нам розглядати досліджувану компетентність як інтегральну характеристику особистості майбутнього офіцера, що виявляється в готовності зайняти активну дослідницьку позицію стосовно своєї військово-професійної діяльності і себе як суб'єкта такої діяльності, здатності самостійно та творчо вирішувати дослідницькі завдання на основі отриманих знань, умінь, досвіду. Науково-дослідницька діяльність як складник військово-професійної підготовки майбутніх офіцерів спрямована на посилення теоретичних і практичних компонентів підготовки, сприяє створенню загальнонаукового фундаменту, набуттю навичок наукового пошуку та творчого вирішення нестереотипних завдань.

Поділяємо думку М. Архипової, котра стверджує, що дослідницька компетентність є невід'ємним компонентом загальної і професійної освіченості; це та характеристика особистості фахівця, що вказує на володіння вміннями і способами людської активності на рівні технології з метою пошуку знань і засобів вирішення професійних проблем (Архипова, 2010). Також учені наголошують, що компетентність формується в діяльності і завжди проявляється за умови ціннісного ставлення до взаємодії, особистісної зацікавленості. Науково-дослідницьку компетентність можна представити через взаємозв'язок загальнокультурних і професійних потенціалів, які наповнюють її змістом; при цьому загальнокультурні інваріантні для кожної професійної діяльності, а професійні змінюються залежно від напряму підготовки й передбачають готовність до конкретної професійної діяльності з науково-дослідною спрямованістю (Головань, 2012)

Спираючись на зазначені положення, вважаємо за необхідне виокремити такі складники науково-дослідницької компетентності майбутнього офіцера: мотиваційно- ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісно-операційний (табл. 1).

Таблиця 1