Корпоративний стандарт цифрової компетентності викладача університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НДЛ інформатизації освіти

Буйницька Оксана Петрівна,

доктор педагогічних наук, доцент

Василенко Світлана Василівна

Анотація

Корпоративний стандарт цифрової компетентності викладача університету створено з метою підвищення рівня цифрової компетентності, яка визнана однією із ключових компетентностей успішної людини ХХІ ст., задля підвищення якості освітнього процесу, актуалізації конкурентоспроможності викладачів шляхом оволодіння ними сучасними цифровими компетенціями. Сферами застосування цифрової компетентності в Університеті Грінченка визначено основні види діяльності викладача: навчальна діяльність, науково-дослідна діяльність, професійна комунікація та співпраця; цифровий самоменеджмент. Корпоративним стандартом визначено п'ять рівнів володіння цифровою компетентністю: Аналітик-дослідник (А), який є обов'язковим; Інтегратор (В1); Експерт (В2) - достатній рівень; Лідер (С1); Новатор (С2) - високий рівень. Представлені у статті дескриптори Корпоративного стандарту деталізують навички викладачів університету відповідно до рівнів цифрової компетентності та сфер її застосування. Рівень цифрової компетентності викладача визначається в системі е-навчання університету за результатом проходження адаптивного практико-орієнтованого тесту, поступове опанування ними рівневих міні курсів з можливістю вибудовування персональної траєкторії професійного розвитку та відзначенням у персональному кабінеті досягнення відповідного рівня. Підвищення рівня цифрової компетентності сприятиме професійному, науковому зростанню в цілому. Завдяки імплементації Корпоративного стандарту цифрової компетентності викладачі будуть більш ефективно використовувати можливості й ресурси інформаційно-освітнього середовища університету, освітні послуги здобувачам вищої освіти будуть надаватись на більш високому рівні, у тому числі й в умовах обмеженого доступу до навчальних аудиторій та у форматі змішаного та дистанційного навчання.

Ключові слова: цифрова компетентність; корпоративний стандарт; адаптивна система; рівень цифрової компетентності

Corporate standard for university lecturer's digital competence

Oksana Buinytska, Svitlana Vasylenko

Abstract

The Corporate Standard for University Lecturer's Digital Competence was created to increase the level of digital competence, which is recognized as one of the key competencies of a successful person of the XXI century, to improve the quality of the learning and teaching, the educational process. The areas of digital competences' application at the Borys Grinchenko Kyiv University are the main activities of lecturers, such as: educational activities, scientific research, professional communication and cooperation; digital self-management. The corporate standard defines five levels of digital competence: Analyst-Researcher (A), which is mandatory; Integrator (B1); Expert (B2) - sufficient level; Leader (C1); Innovator (C2) - high level. The descriptors of the Corporate Standard presented in the article detail the skills of university lecturers in accordance with the levels of digital competence and areas of its application. The level of digital competence of the lecturer is determined in the university e-learning system as a result of passing an adaptive practice- oriented test, they study multilevel mini-courses step by step with the ability to build a personal trajectory of professional development and marking in the personal office to achieve the appropriate level. Increasing the level of digital competence will contribute to professional, expert growth in general. Due to the implementation of the Corporate Standard for University Lecturer's Digital Competence, lecturers will be more effective in using the opportunities and resources of the information and educational environment of the university, educational services will be provided to higher education students at a higher level, including in conditions of limited access to classrooms and when using blended and distance learning.

Keywords: digital competence; corporate standard; adaptive system; level of digital competence

Вступ

Постановка проблеми. Потреба в оновлені корпоративного стандарту цифрової компетентності викладачів університету зумовлена необхідністю підвищення рівня цифрової компетентності, яка визнана однією із восьми ключових компетентностей для повноцінного життя у сучасному суспільстві. Аналіз основних міжнародних та українських документів, з-поміж яких Концепція розвитку цифрових компетентностей [1], Європейські рамки цифрової компетентності громадян (The Digital Competence Framework for Citizens: DigComp 2.1) [2], Європейська рамка цифрової компетентності для викладачів (European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu) [3], Стандарти для викладачів від міжнародного товариства технологій в освіти (ISTE Standards for Educators) [4], Професійний стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти» [5], проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року [6], План дій щодо цифрової освіти (2021-2027) (Digital Education Action Plan (2021-2027)) [7] тощо та об'єктивна актуалізація використання цифрових інструментів у освітній діяльності і навчанні здобувачів окреслили потребу у розробці корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача. Розробка та впровадження корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача на рівні університету сприятиме якісному наданню освітніх послуг здобувачам вищої освіти, підвищенню рівня як професійного так цифрової компетентності викладацького складу, що дасть змогу ефективно використовувати всі можливості інформаційно-освітнього середовища університету та володіти й впроваджувати інноваційні цифрові інструменти у професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Формування, удосконалення цифрової компетентності, як найновішої концепції, що описує вміння, пов'язані з технологією є досить актуальним. Слід зазначити, що рівень цих вмінь стрімко зріс і серед населення й серед освітян. Для опису навичок щодо застосування цифрових технологій використано декілька термінів, які взаємозамінювались із плином часом. Проте й досі можуть використовуватися як синоніми цифрова компетентність та цифрова грамотність [8], [9]. Разом з тим, G. Falloon обґрунтовує різницю між поняттями «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність», наголошуючи на необхідності впровадження широкомасштабної системи розвитку цифрової компетентності [10].

У Рекомендаціях Ради щодо ключових компетенцій для навчання впродовж життя (Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning) зазначено, що цифрова компетентність «це компетентність, яка включає в себе впевнене, критичне, відповідальне використання та взаємодію з цифровими технологіями для навчання, роботи, участі у суспільстві» [11].

У Концепції розвитку цифрової компетентності визначено цифрову компетентність як «динамічну комбінацію знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, інших особистих якостей у сфері інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність із використанням таких технологій» [1].

Поняття цифрової компетентності постійно розширювалось і уточнювалось. Так іспанці T. Torres-Coronas, M. Vidal-Blasco описують цифрову компетентність як здатність використовувати комп'ютери для отримання, оцінювання, зберігання, створення, подання та обміну інформацією, а також для спілкування та участі у спільних віртуальних мережах [12]. З точки зору фінських вчених L. Ilomaki, and M. Kankaanranta цифрова компетентність це в першу чергу володіння базовими навичками ІКТ, а також уміння використовувати цифрові пристрої та додатки у нових та складних ситуаціях відповідно до вимог [13]. Дослідженням важливих аспектів розвитку цифрової компетентності присвячені праці й інших іноземних науковців: J. Cabero-Almenara, R. Romero-Tena, A. Palacios-Rodriguez аналізували та оцінювали основні еталонні рамки для вдосконалення цифрової компетентності освітян [14]; F. Caena, C. Redecker встановлювали відповідність рамок компетенції освітян з викликами ХХІ століття, аналізували рівень узгодженості та взаємозв'язків між профілями компетентності викладачів і студентів [15]; F. Hinojo-Lucena, I. Aznar-Diaz, M. Caceres-Reche, J. Trujillo- Torres, J. Romero-Rodriguez класифікували фактори, що впливають на розвиток цифрової компетентності [16]; R.Hamalainen, K. Nissinen, J. Mannonen, J. Lamsa, M. Taajamo визначали уміння та знання педагогів щодо розвитку власної цифрової компетентності та компетентності здобувачів вищої освіти [17]; M. Lucas, P. Bem-Haja, F. Siddiq, A. Moreira and C. Redecker розробили інструмент самооцінки цифрової компетентності освітян на основі DigCompEdu та представили основні фактори підвищення цифрової компетентності вчителів [18]; J. Portillo, U. Garay, E. Tejada, N. Bilbao описали вплив рівня володіння цифровою компетентністю освітян на якість дистанційного навчання під час COVID-19 [19].

Дослідженню цифрової компетентності, питанням її вимірювання та підвищення також присвячено роботи українських науковців. В. Биков, О. Пінчук визначають цифрову компетентність як необхідну умову цифрової трансформації навчально-наукової діяльності, окреслюють проблеми формування компетентностей учасників освітнього процесу [20]. Н. Морзе, О. Кузьмінська, В. Вембер, О. Барна, М. Гладун у своїх дослідженнях приділяють значну увагу розвитку цифрової компетентності освітян, описуючи цифрові компетентності педагогічних працівників, викладачів університетів, студентів [21] - [26]. Досить широко цифрову компетентність описано у звітах та посібниках міжнародного проєкту «Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання» (MoPED) програми ЄС Еразмус + КА2 - Розвиток потенціалу вищої освіти, № 586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE- JP [27].

З метою формування та розвитку цифрової компетентності підготовлено чимало документів державного й міжнародного рівнів (Табл. 1).

Табл. 1

Цифрова компетентність у документах міжнародного та українського рівнів

Так, у Концепції розвитку цифрових компетентностей [1] основною метою визначено розвиток цифрових компетентностей та підвищення рівня цифрової грамотності населення. Чи не найбільшою мірою це стосується педагогічної спільноти, представники якої працюють із здобувачами освіти, з метою підготовки конкурентоспроможних представників українського суспільства. Даний документ окреслює наявні виклики та шляхи їх подолання в Україні, серед яких є відсутність єдиних вимог до цифрових компетентностей в системі освіти, опису цифрової компетентності та вимог до рівнів цифрової компетентності та системи сертифікації рівня цифрових компетентностей.

Опис рамки цифрової компетентності для громадян України [28] розроблений командою експертів на основі проведеного комплексного аналізу з урахуванням результатів міжнародних дослідницьких проєктів та розробок українських фахівців щодо стану розвитку цифрової компетентності в ЄС та в Україні. За основу побудови взято концептуальну еталонну європейську модель DigComp 2.1 [2], яку було адаптовано до національних культурних освітніх та економічних особливостей України.

За результатами аналізу нормативних документів, наукових праць, пов'язаних з цифровою компетентністю, сучасного стану цифровізації суспільства та особливо освіти виявлено невідповідності між необхідним і реальним рівнем цифрової компетентності викладачів; технічними й технологічними можливостями; внутрішньою мотивацією викладача та необхідністю підвищення рівня цифрової компетентності.

Розв'язання проблем пов'язаних з означеними невідповідностями можливо шляхом обґрунтування необхідності досягнення високого рівня цифрової компетентності, формування стандарту цифрової компетентності викладача, створення системи підвищення кваліфікації щодо використання цифрових технологій, самомотивації й управлінської мотивації до постійного саморозвитку та самовдосконалення задля забезпечення якісного освітнього процесу в університеті.

Метою дослідження є розробка корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача університету та системи підвищення рівня цифрової компетентності.

Методика дослідження. Для розв'язання завдань дослідження здійснено аналіз стану дослідження у наукових публікаціях вітчизняних та зарубіжних дослідників. Дослідження пов'язане із виконанням завдань науково-дослідної теми «Розвиток відкритого освітнього інформаційного середовища університету для забезпечення якості освіти» (Реєстраційний номер - 0116U003995), що виконується НДЛ інформатизації освіти Київського університету імені Бориса Грінченка протягом 2016-2022 років.

Результати дослідження

Починаючи з 2014 року в Київському університеті імені Бориса Грінченка діяв Корпоративний стандарт ІКТ-компетентності викладача. Проте з огляду на розвиток цифрових інструментів та інноваційних технології навчання, за результатами проведеного аналізу наукових праць дослідників, затверджених нормативних документів постала потреба у підвищенні рівня цифрової компетентності викладача, що зумовило до переосмислення як структурно, так і стосовно технологічного контенту в цілому, функціонуючого стандарту.

Проєктування корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача

З метою оптимізації процесу проєктування корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача здійснено порівняння структурних моделей існуючих стандартів цифрової компетентності у відповідності до визначених у них рівнів та сфер діяльності.

В європейській рамці цифрової компетентності для громадян визначено вісім рівнів цифрової компетентності, а в описі рамки цифрової компетентності для громадян України - шість, які згруповані по два рівні на базовий, середній і високий (Рис. 1).

Рис. 1. Рівні цифрової компетентності

У європейській рамці цифрової компетентності викладача (Рис. 2) представлено шість рівнів: А1 - новачок, А2 - дослідник відповідно, В1 - інтегратор і В2 - експерт, С1 - лідер, та С2 - піонер (інноватор).

Рис. 2. Структурна модель DigCompEdu

Порівнюючи моделі корпоративного стандарту ІКТ-компетентності викладача (Рис. 3) та цифрової компетентності викладача (Рис. 4), розробленого в рамках міжнародного проєкту «Модернізація педагогічної вищої освіти з використання інноваційних інструментів викладання. MоPED - №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2- CBHE-JP» спостерігаємо виокремленими три рівні, які відповідають стандартам ЮНЕСКО - це технологічна грамотність, поглиблення знань і створення знань.

Рис. 3. Структурна модель ІКТ-компетентності викладача

Рис. 4. Структурна модель цифрової компетентності викладача університету (MоPED, №586098-EPP-1-2017-1-UA-EPPKA2-CBHE-JP)

корпоративний цифрова компетентність викладач

Оскільки все більше уваги приділяється міжнародній академічній мобільності, співпраці університету з європейськими закладами освіти, вважаємо що рівні володіння цифровою компетентністю мають бути максимально наближеними до європейських. Разом з тим в освітньому процесі університету потужно використовуються сучасні цифрові інструменти, що спонукає до виділення одного обов'язкового рівня А - Аналітик-дослідник. На цьому рівні викладач має розуміти, знати потенціал та вміти використовувати цифрові інструменти, які необхідні для забезпечення процесу навчання.

Достатній і високий рівні, відповідно до європейських стандартів міститимуть по два підрівні: Інтегратор, Експерт - достатній рівень; Лідер, Новатор - високий рівень. Інтегратор - це викладач, який творчо використовує, долучає використання нових цифрових інструментів, постійно розширюючи їхній перелік. На рівні Експерта викладач творчо, критично, використовує цифрові інструменти та технології, експериментує з інтегруванням їх у освітній процес, відкритий до нових ідей. Рівень Лідера вимагає від викладача мати певний підхід, постійно розвиватися на практиці, обмінюватися досвідом використання цифрових інструментів з колегами, аналізувати та враховувати недоліки певних інструментів та технологій. Найвищий рівень - Інноватор, передбачає вміння вибору й розробки нових підходів і методів, вводить цифрові інновації, експериментує з цифровими інструментами, мотивує колег та здобувачів освіти застосовувати їх у рамках певних дисциплін та інтегрувати власні здобутки в освітній процес університету.

Аналізуючи сфери застосування цифрової компетентності для Корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача обрано основні види діяльності, до яких залучений викладач університету: навчальна діяльність, науково-дослідна діяльність, цифровий самоменеджмент, професійна комунікація та співпраця (Табл. 2).

Табл. 2

Сфери застосування цифрової компетентності

Навчальна діяльність є основним видом професійної діяльності викладачів університету, яка у ситуації обмеженого доступу до аудиторій кардинально трансформувалась за останній рік. Це спонукало перегляд основних вимог на найнижчому кваліфікаційному рівні викладача, зокрема, у способах проведення занять з використанням онлайн інструментів.

Об'єктивно змінились вимоги до цифрової компетентності пов'язаної з науково-дослідною діяльністю, як то менеджмент науково-дослідної діяльності з використанням цифрових інструментів, розробка цифрових наукових просторів для обміну досвідом (конференції, наукові школи, тренінгові програми тощо), координація досліджень в рамках наукових проєктів за допомогою цифрових інструментів тощо.

Набула нового значення й ракурсу система професійної комунікації та співпраці, що є особливо важливими у колективі та в освітньому процесі, а також цифровий самоменеджмент, тобто вміння використовувати цифрові інструменти, щоб керувати собою, своїм часом, своєю життєдіяльністю, керувати плином свого життя, розвиватися й вдосконалюватися.

Рис. 5. Структурна модель Корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача

Таким чином, у Корпоративному стандарті цифрової компетентності викладача виокремлено п'ять рівнів - Аналітик-дослідник (А), Інтегратор (В1), Експерт (В2), Лідер (С1), Новатор (С2) та чотири основних види діяльності - навчальна діяльність, науково-дослідна діяльність, професійна комунікація і співпраця, цифровий самоменеджмент (Рис. 5).

Для того щоб стандарт цифрової компетентності викладача був дієвим інструментом в університеті, який спонукатиме викладачів до самооцінювання, планування індивідуальної траєкторії саморозвитку, здійснено конкретні кроки щодо його імплементації, оскільки рівень цифрової компетентності сучасного викладача має бути достатнім або високим.

Апробація корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача

З метою досягнення глибокого розуміння вимог корпоративного стандарту цифрової компетентності викладачами університету та апробації стандарту розроблено проєкт дескрипторів самооцінки рівня цифрової компетентності для кожного із визначених видів діяльності, які дають змогу викладачам самостійно відслідковувати і аналізувати власний рівень. Задля виявлення доступності формулювань та врахування особливостей освітніх програм, за якими здійснюється навчання в університеті, організовано і проведено інтерактивну панель «Корпоративний стандарт цифрової компетентності». Для аналізу й оцінювання запропонованого проєкту дескрипторів корпоративного стандарту використовувались різні цифрові інструменти: інструмент миттєвого опитування та ранжування survio.com, Google форма, форум, інтерактивна дошка Padlet (Рис. 6).

Рис. 6. Скрін інтерфейсу дошки Padlet

До апробації дескрипторів долучились викладачі, рівень цифрової компетентності яких за результатами спеціально розробленого прогностичного опитування «Самооцінка рівня цифрової компетентності» досить високий, а саме: 45% Лідерів, 34% - Новаторів, 19%- Експертів (Рис. 7).

Рис. 7. Результати самооцінки рівня цифрової компетентності учасників апробації

Імплементація корпоративного стандарту цифрової компетентності викладача

З урахуванням актуальних запропонованих змін щодо дескрипторів самооцінки рівня володіння цифровою компетентністю, як результат апробації затверджено Корпоративний стандарт цифрової компетентності викладача університету [29], що містить модель та деталізовані дескриптори за сферами застосування: цифровий самоменеджмент (Табл. 3), навчальна діяльність (Табл. 4), науково-дослідна діяльність (Табл. 5), професійна комунікація та співпраця (Табл. 6).

Табл. 3

Дескриптори самооцінки рівня володіння цифровою компетентністю для сфери «Цифровий самоменеджмент»

Табл. 4

Дескриптори самооцінки рівня володіння цифровою компетентністю для сфери «Навчальна діяльність»

Табл. 5

Дескриптори самооцінки рівня володіння цифровою компетентністю для сфери «Науково-дослідна діяльність»

Табл. 6

Дескриптори самооцінки рівня володіння цифровою компетентністю для сфери «Професійна комунікація та співпраця»

Для визначення рівня сформованості цифрової компетентності пропонується рівнева система адаптивних міні курсів у системі е-навчання університету, яка дозволить вибудовувати викладачам власну траєкторію підвищення цифрової компетентності. Структура системи адаптивних міні курсів для підвищення цифрової компетентності представлена на рис. 8.

Рис. 8. Структура системи адаптивних міні курсів для підвищення цифрової компетентності

Тест для самооцінки рівня цифрової компетентності містить практико орієнтовані завдання за видами діяльності викладача, що відповідають дескрипторам кожного з визначених рівнів. Після його проходження викладач перенаправляється на серію міні курсів рівня, який йому потрібно опанувати.

Для кожного міні курсу зазначено кількість годин, налаштовано відображення прогресу проходження та можливість відзначення його як завершеного. При проходженні всіх запропонованих міні курсів даного рівня у персональному кабінеті викладача відображається його рівень цифрової компетентності (Рис. 9).

Рис. 9. Система рівневих мінікурсів

В подальшому підвищення рівня цифрової компетентності за поданою системою буде враховано як підвищення кваліфікації за цифровим модулем з відповідним урахуванням балів у рейтингу Лідер року, визначенням у е-портфоліо викладача такого показника як «Персональний цифровий слід».

Рівень цифрової компетентності та готовність до самовдосконалення враховуватиметься при прийнятті на роботу, підписанні контракту, адже сучасні умови вимагають від викладачів мати високий рівень цифрової компетентності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Корпоративний стандарт цифрової компетентності викладача розроблено на основі основних європейських та українських нормативних документів: DigComp, DigCompEdu, ISTE Standards for Educators, Концепція розвитку цифрових компетентностей, Опис рамки цифрової компетентності для громадян України.

Корпоративний стандарт цифрової компетентності викладача містить п'ять рівнів - Аналітик-дослідник (А), Інтегратор (В1), Експерт (В2), Лідер (С1), Новатор (С2) та чотири основних види діяльності, до яких застосовується цифрова компетентність - навчальна діяльність, науково-дослідна діяльність, професійна комунікація і співпраця, цифровий самоменеджмент.

Деталізовані дескриптори за сферами застосування та розроблена структура системи підвищення цифрової компетентності сприятимуть ...