(Не)змішане навчання у вищій школі: погляди учасників освітнього процесу щодо (не)змішування

Размещено на http://allbest.ru

22

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

(Не)змішане навчання у вищій школі: погляди учасників освітнього процесу щодо (не)змішування

Староста Володимир Іванович професор, доктор педагогічних наук,

професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи

Ужгород, Україна



Анотація

У статті актуалізуються проблеми використання різних моделей організації навчання в сучасних умовах: змішаного навчання як інтеграції традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання, а також традиційного та дистанційного навчання у випадку відсутності такого змішування. освіта університет дистанційний

Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів учасників освітнього процесу в умовах класичного університету щодо вибору моделі організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання.

Автор долучив до анонімного онлайн опитування у 2020 р. 1373 респондентів, з них 1071 студентів, 140 аспірантів, 172 викладачі університету; у 2021 - 443 студентів. Для опрацювання результатів опитування використано комп'ютерну програму IBM SPSS Statistics 23. Аналіз результатів опитування свідчить, що студенти бакалаврату та магістратури однакового року опитування висловлюють подібні погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти.

Порівняння більшості інших груп респондентів (студенти - викладачі, аспіранти - викладачі, студенти - викладачі) показує статистично значущу відмінність (p<0,05) у таких поглядах.

Окремі перевищення критичного значення статистичного критерію хі-квадрат, у випадку порівняння деяких груп студентів за досліджуваними ознаками, свідчить про різне їх бачення організації навчання у вищій школі.

Подальший аналіз окремих вибірок за однаковою ознакою (стать, спеціальність, форма навчання) показує у більшості випадків відсутність статистично значущих відмінностей. Традиційне аудиторне навчання для очної та заочної форми здобуття освіти переважно обирають у порядку зменшення відсотків - студенти, викладачі, аспіранти. Змішане навчання, порівняно з дистанційним та традиційним, має перевагу у більшості респондентів за всіма дослідженими ознаками (освітній/науковий рівень, стать, спеціальність, форма навчання). Узагальнення даних усіх груп (студенти, аспіранти, викладачі) дає можливість сформувати інтервали (у %) вибору щодо варіантів не(змішування): традиційне аудиторне навчання 12,9-29,3 (очна форма); 1,4-9,0 (заочна форма); дистанційне навчання 0,6-7,9 (очна форма), 4,3-18,5 (заочна форма); змішане навчання 62,8-85,0 (очна форма), 72,5-90,1 (заочна форма).

Виявлені аналогічні тенденції в усіх групах респондентів, а саме: зменшується вибір традиційного аудиторного навчання, а змішаного та дистанційного навчання збільшується при переході від моделі організації навчання для очної до заочної форми здобуття вищої освіти.

Ключові слова: традиційне (аудиторне, віч-на-віч) навчання; змішане навчання; дистанційне навчання; очна форма навчання; заочна форма навчання; онлайн опитування.



Вступ

Постановка і актуальність проблеми. Розвиток сучасної освіти не можна уявити без використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі ІКТ). Р. Фойтік [1] підкреслює, що дистанційна освіта є найбільш швидкозростаючою сферою освіти.

Характерні особливості дистанційного навчання - цілеспрямовано організована і погоджена в часі і просторі взаємодія викладачів та студентів між собою та із засобами навчання з використанням педагогічних, інформаційних і телекомунікаційних технологій [2].

Традиційне аудиторне навчання (віч-на-віч/face-to-face) насичується елементами дистанційного навчання і, таким чином, транформується у змішане навчання. На таке змішування впливають різні чинники, зокрема, зміст та форма здобуття вищої освіти, специфіка спеціальності, матеріально-технічна база закладу вищої освіти, ресурсні можливості та досвід використання ІКТ учасниками освітнього процесу тощо.

Існують різні погляди щодо (не)змішування. Як наслідок, численні підходи під час вибору моделі організації навчання від традиційного аудиторного та дистанційного, коли таке змішування практично відсутнє, до змішаного навчання, коли має місце різноманітне поєднання дистанційного та аудиторного навчання завдяки ІКТ, тобто, має місце змішування.

Погоджуємось з думкою Л. Ямагата-Лінча [3], що студенти, які розпочинають онлайн-навчання мають різний досвід такої діяльності. Потрібно знайти оптимальний варіант змішування, аби створити комфортні умови для викладачів та студентів. Відповідно роль закладів освіти полягає у ресурсному забезпеченні, створенні необхідних умов перебігу освітнього процесу, обміну досвідом; роль викладача - у ефективному використанні засобів асинхронного та синхронного навчання.

Важливе значення, з нашого погляду, має виявлення поглядів учасників освітнього процесу на його організацію та перебіг. Отже, виникає необхідність дослідження таких поглядів і щодо вибору моделі організації навчання - традиційного/аудиторного/віч-на-віч (traditional/classroom/face-to-face learning/далі F2FL), дистанційного (distance learning/далі DL) чи змішаного (blended learning/далі BL).

Аналіз актуальних досліджень і публікацій з даної проблематики показує певну відмінність у поглядах щодо розуміння сутності змішаного навчання. На нашу думку, це зумовлено широким спектром підходів дослідників до самого змішування у процесі навчання (співвідношення F2FL і DL; різні варіанти поєднання форм, методів і засобів навчання та контролю отриманих результатів, самонавчання тощо). Наприклад, К. Бугайчук [4, c. 5] y вузькому сенсі пропонує «під змішаним навчанням слід розуміти цілеспрямований процес здобування знань, умінь та навичок, що здійснюється освітніми установами різного типу в рамках формальної освіти, частина якого реалізується у віддаленому режимі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій і технічних засобів навчання, які використовуються для зберігання і доставки навчального матеріалу, реалізації контрольних заходів, організації взаємодії між суб'єктами навчального процесу (консультації, обговорення) та під час якого має місце самоконтроль учня (студента) за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання. У широкому сенсі - це різні варіанти поєднання форм і методів організації формального, неформального, інформального навчання, а також самонавчання, що здійснюються для досягнення особою заздалегідь визначених навчальних цілей зі збереженням механізму контролю за часом, місцем, маршрутами та темпом навчання».

C. Грем [5, c. 4] розглядає BL як інтеграцію будь-якого дистанційного та F2FL навчання. Вчений також розглядає таку інтеграцію в історичному контексті, оскільки BL є поєднанням двох історично окремих моделей викладання/учіння: традиційних систем безпосереднього навчання та систем навчання, де між учасниками освітнього процесу є певна дистанція. У нашому дослідженні розглядаємо BL, згідно трактування [4, c. 5] у вузькому розумінні. Нами використана ознака змішування, яка найбільш поширена в сучасних працях, - це дистанційна складова процесу викладання та учіння з використанням сучасних ІКТ.

У іноземних працях для характеристики BL найбільш поширене ключове поняття: «blended learning». Проте, згідно К. Віттакер та C. Грем [6], які вивчали поширеність термінів blended and/or hybrid, спочатку вчені використовували поняття гі6ридАЛуЬгМ», а термін «blended» почав поширюватися з 2003 р.

Огляд праць показує, що деякі вчені продовжують використовують і поняття гібрид/«gуbrid». Наприклад, автори Т. Віттакер та Е. Бонакдарян [7], досліджували гібридну модель навчання, коли традиційне аудиторне навчання (віч-на-віч) доповнено компонентами DL. F2FL - це найпоширеніша модель організації навчання, як має багато переваг (спілкування між студентами та викладачами, зворотній зв'язок, широкий спектр прийомів для активного залучення студентів, наприклад, до групових дискусій, робота на дошці, рольові ігри, що приводить до високого рівня інтерактивності), але вимагає регулярної присутності студентів у визначеному місці. Під час DL учасники освітнього процесу (вчитель/викладач - учень/студент) знаходяться на відстані один від одного, а отже, між ними відсутнє міжособистісне спілкування віч-на-віч. Розрізняють синхронне та асинхронне електронне середовище. У першому випадку передбачена синхронна діяльність викладача і студентів, наприклад, веб-зустріч чи чат. Студенти, які не можуть бути онлайн, виконують і надсилають відповідне завдання. У асинхронному дистанційному курсі студенти також можуть відвідувати онлайн-заняття через веб-зустрічі, проте переважає діяльність спрямована на вивчення текстових або відео матеріалів. За таких умов студенти мають планувати і контролювати власну діяльність, аби вчасно виконати необхідні завдання. Основні способи позааудиторної навчально-пізнавальної взаємодії між учнем/студентом і вчителем/викладачем: перегляд відеозаписів, спілкування в режимі онлайн, групова робота (месенджери, соціальні мережі тощо), використання телефонного зв'язку, традиційної та е-пошти тощо.

BL сприяє покращенню здобуття освіти, оскільки зростає кількість джерел інформації [8]. Згідно дослідження трьох експериментальних груп у різних умовах навчання (віч-на-віч, дистанційне та змішане), яке проводили Л. Ма та С. Лі [9], змішане навчання краще мотивує студентів порівняно з віч-на-віч та дистанційним навчанням. Огляд джерел показує поширення змішування навіть у таких сферах, де виключно панувало традиційне навчання. Наприклад, С. Круйваген та Г. Потгітер [10] описують, якщо раніше музична освіта здебільшого була зосереджена на підходах до викладання та навчання віч-на-віч, то використання цифрових медіа започаткувало технології електронного навчання, а модель змішування запроваджена з метою полегшення здобування музичної освіти студентами бакалаврату.

Дослідники звертають увагу, що кожна модель організації навчання має як переваги, так і недоліки. Наприклад, ван Е. Ренсбург [11] аналізує 47 публікацій, присвячених якості DL, і класифікує позитивні ефекти та виклики в контексті викладання/навчання в галузі наук про здоров'я. Більшість досліджень серед позитивних результатів DL вказують на зростання рівня задоволеності та мотивації студентів; оволодіння навичками виконання завдань та розв'язування поточних проблем; гнучкість навчального процесу та ширші можливості для побудови комфортного академічного середовища; активізацію пізнавальної діяльності студентів; скорочення розриву між теорією і практикою; кращий рівень володіння ІКТ тощо. Проблеми здебільшого технічні (відсутність підключення до Інтернету або його низька якість; недостатня ІКТ-компетентність учасників навчального процесу, аби вирішувати поточні освітні завдання) або психологічні (недостатній швидкий та ефективний зворотний зв'язок; ускладнення співпраці через відсутність особистого контакту). Автори [12] звертають увагу на необхідність чіткого розуміння змішаного навчання, оскільки в деяких викладачів виникає почуття тривожності щодо технології його використання та можливих наслідків. Варто, згідно Р. Фойтік [1], ретельно спостерігати за впливом засобів е-навчання під час здобуття освіти в умовах дистанційного та очного навчання, а також за студентами-першокурсниками, оскільки для них DL може бути проблемним.

В умовах пандемії Covid-19 багато закладів вищої освіти використовують DL під час професійної підготовки, зокрема: С. Флінн, Дж. Колінз та Л. Малоне [13] описують досвід реалізації заочної форми навчання Технологічного інституту в Ірландії; в праці [14] наведено застосування системи електронного навчання Moodle до, під час та після пандемії.

Урахування поглядів студентів щодо моделей організації навчання описують П. Гіннс та Р. Елліс [15] (дослідження змішаного навчання для виявлення відносин між студентами, їх сприйняття електронного навчального середовища, підходи до навчання та оцінювання); С. Флінн, Дж. Колінз та Л. Малоне [13] (проблеми і можливості дистанційного навчання). Долучення студентів у якості експертів якості вищої освіти вдало поєднується з принципом студентоцентризму (В. Мороз та ін., 2018) [16, с. 238]. Поділяємо думку С. Круйваген та Г. Потгітер [10], що педагоги та керівники закладів освіти повинні поєднувати різні підходи до організації навчання для задоволення потреб широкого кола студентів. Важливо знайти оптимальний варіант змішування, аби створити комфортні умови для викладачів та студентів тощо [3]. Дане дослідження продовжує реалізацію можливостей зворотного зв'язку шляхом опитування респондентів щодо поєднання DL та F2FL [17]. Варіанти змішування можливі в інтервалі між повністю F2FL і повністю DL [18]. Основні моделі організації навчання залежно від обсягу дистанційної складової (у %) на прикладі класифікації навчальних курсів узагальнили І. Аллен та Дж. Сіман [19]: 0 - традиційний курс; 1-29 веб-допоміжний; 30-79 змішаний/гібридний; 80+ -дистанційний.

Проведений огляд праць показує, що можна розглядати:

- онлайн-навчання як окремий варіант/метод/форму синхронного дистанційного навчання, під час якого учасники освітнього процесу в діалоговому режимі безпосередньо комунікують між собою засобами сучасних ІКТ;

- F2FL і DL як окремі моделі організації навчання, коли змішування не проводиться (не змішування), а всі інші випадки поєднання F2FL та DL є змішуванням за ознакою обсягу дистанційної (синхронної чи асинхронної) складової, або схематично F2FL + DL ^ BL.

Отже, широке використання змішаного навчання та ІКТ як засобу його реалізації можемо розглядати у контексті невирішеної раніше частини загальної проблеми пошуку співвідношення традиційного (аудиторного, віч-на-віч) та дистанційного навчання, тобто їх змішування, аби успішно вирішувати завдання підготовки сучасних висококваліфікованих фахівців у вищій школі.

Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів учасників освітнього процесу в умовах класичного університету щодо вибору моделі організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання.

Завдання дослідження: з'ясувати сучасний стан проблеми використання моделей організації навчання у вищій школі залежно від співвідношення традиційного (аудиторного/віч-на-віч) та дистанційного навчання, тобто, у випадку відсутності змішування, а також їх інтеграції у власне змішане навчання; розробити питання і здійснити опитування учасників освітнього процесу (студентів, аспірантів, викладачів), аби проаналізувати їх погляди щодо вибору моделі організації навчання для очної та заочної форми здобуття вищої освіти залежно від не(змішування).



Виклад основного матеріалу

Методика емпіричного дослідження. Емпіричне дослідження проводили на базі Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» (далі УжНУ). До анонімного онлайн опитування автором долучено у 2020 р. 1373 респондентів, з них 1071 студентів, 140 аспірантів, 172 викладачі університету; у 2021 - 443 студентів. Математичне опрацювання отриманих результатів проводили за допомогою комп'ютерної програми IBM SPSS Statistics 23.

Отримані результати та їх обговорення. Розглянемо відповіді респондентів на одне з питань проведеної анкети «Яке поєднання моделей організації навчання, на Вашу думку, має бути у вищій школі для очної (заочної) форми навчання/здобуття освіти?». Відповідь за п'ятибальною шкалою: 1 (традиційне аудиторне навчання); 2 (переважно традиційне аудиторне навчання); 3 (наполовину); 4 (переважно дистанційне навчання); 5 (дистанційне навчання). Результати опитування наведено у табл. 1-4 за такими ознаками долучених респондентів: освітній/науковий рівень (табл. 1), стать (табл. 2), форма навчання (табл. 3), спеціальність (табл. 4).

Зазначені таблиці містять також кількість опитаних респондентів (N) і відповідні відсотки (%).

Табл. 1

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: освітній/науковий рівень респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/ Респонденти/ Рік	N/%	Тільки традиційне	Переважно традиційне	Наполовину	Переважно дистанційне	Тільки дистанційне	Разом
Б"ГЬ/Вс/ 2020	N	199	223	263	69	46	800
	%	24,9	27,9	32,9	8,6	5,8	100,0
FTL/Mgr/ 2020	N	67	73	95	29	7	271
	%	24,7	26,9	35,1	10,7	2,6	100,0
Б"ГЬ/Вс]^г/ 2020	N	266	296	358	98	53	1071
	%	24,8	27,6	33,4	9,2	4,9	100,0
FTL/PhDSt/ 2020	N	18	43	62	14	3	140
	%	12,9	30,7	44,3	10,0	2,1	100,0
FTL/HST/ 2020	N	35	77	51	8	1	172
	%	20,3	44,8	29,7	4,7	0,6	100,0
	N	98	90	92	41	26	347
	%	28,2	25,9	26,5	11,8	7,5	100,0
FTL/Mgr/ 2021	N	32	22	27	6	9	96
	%	33,3	22,	28,1	6,3	9,4	100,0
FTL^Mgr^!	N	130	112	119	47	35	443
	%	29,3	25,3	26,9	10,6	7,9	100,0
Р!Ъ/Вс/2020	N	68	70	311	256	95	800
	%	8,5	8,8	38,9	32,0	11,9	100,0
PTL/Mgr/ 2020	N	18	27	109	79	38	271
	%	6,6	10,0	40,2	29,2	14,0	100,0
PTL/ВсMgr/ 2020	N	86	97	420	335	133	1071
	%	8,0	9,1	39,2	31,3	12,4	100,0
PTL/PhDSt/ 2020	N	2	7	52	65	14	140
	%	1,4	5,0	37,1	46,4	10,0	100,0
PTL/HST/ 2020	N	9	15	79	52	7	162
	%	5,6	9,3	48,8	32,1	4,3	100,0
PTL^^!	N	28	32	133	87	67	347
	%	8,1	9,2	38,3	25,1	19,3	100,0
PTL/Mgr/ 2021	N	12	9	39	21	15	96
	%	12,5	9,4	40,6	21,9	15,6	100,0
PTL/BdMgr/ 2021	N	40	41	172	108	82	443
	%	9,0	9,3	38,8	24,4	18,5	100,0
Позначення: спрямованість питання: FTL, PTL - очна (full-time learning) та заочна (part-time learning) форма здобуття освіти; респонденти: Bc - студенти бакалаврату, Mgr - студенти магістратури, PhDSt (PhD student) - аспіранти, HST (high school teachers) - викладачі вищої школи; BcMgr - студенти бакалаврату та магістратури разом; рік: 2020 і 2021 - роки проведення опитування.



Табл. 2

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: стать респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/ Респонденти/Рік	N/%	Тільки традиційне	Переважно традиційне	Наполовину	Переважно дистанційне	Тільки дистанційне	Разом
FTL/Вс/M/2020	N	57	61	80	16	14	228
	%	25,0	26,8	35,1	7,0	6,1	100,0
FTL /Вст/2020	N	142	162	183	53	32	572
	%	24,8	28,3	32,0	9,3	5,6	100,0
FTL/Mgr/M/2020	N	15	25	28	16	2	86
	%	17,4	29,1	32,6	18,6	2,3	100,0
FTL/Mgr/W/2020	N	52	48	67	13	5	185
	%	28,1	25,9	36,2	7,0	2,7	100,0
FTL/ВсMgr/M/2020	N	72	86	108	32	16	314
	%	22,9	27,4	34,4	10,2	5,1	100
FTL/ВсMgr/W/2020	N	194	210	250	66	37	757
	%	25,7	27,7	33,0	8,7	4,9	100
FTL/PhDSt/M/2020	N	7	25	34	11	2	79
	%	8,9	31,6	43,0	13,9	2,5	100,0
FTL/PhDSt/W/2020	N	11	18	28	3	1	61
	%	18,0	29,5	45,9	4,9	1,6	100,0
FTL/HST/M/2020	N	13	34	17	1	0	65
	%	20,0	52,3	26,2	1,5	0,0	100,0
FTL/HST/W/2020	N	22	43	34	7	1	107
	%	20,6	40,2	31,8	6,5	0,9	100,0
FTL/Вс/M/2021	N	15	24	21	7	3	70
	%	21,4	34,3	30,0	10,0	4,3	100,0
FTL/Вс/W/2021	N	83	66	71	34	23	277
	%	30,0	23,8	25,6	12,3	8,3	100,0
FTL/Mgr/M/2021	N	0	1	7	0	1	9
	%	0,0	11,1	77,8	0,0	11,1	100,0
FTL/Mgr/W/2021	N	32	21	20	6	8	87
	%	36,8	24,1	23,0	6,9	9,2	100,0
FTL/ВсMgr/M/2021	N	15	25	28	7	4	79
	%	19,0	31,6	35,4	8,9	5,1	100,0
FTL/ВсMgr/W/2021	N	115	87	91	40	31	364
	%	31,6	23,9	25,0	11,0	8,5	100,0
Р!Ь/Вс/М/2020	N	24	22	84	70	28	228
	%	10,5	9,6	36,8	30,7	12,3	100,0
РТЬ/Вст/2020	N	44	48	227	186	67	572
	%	7,7	8,4	39,7	32,5	11,7	100,0
PTL/Mgr/M/2020	N	8	10	26	26	16	86
	%	9,3	11,6	30,2	30,2	18,6	100,0
PTL/Mgr/W/2020	N	10	17	83	53	22	185
	%	5,4	9,2	44,9	28,6	11,9	100,0
PTL/ВсMgr/M/2020	N	32	32	110	96	44	314
	%	10,2	10,2	35,0	30,6	14,0	100
PTL/ВсMgr/W/2020	N	54	65	310	239	89	757
	%	7,1	8,6	41,0	31,6	11,7	100
PTL/PhDSt/M/2020	N	2	4	28	35	10	79
FTL/Mgr/W/2021	N	32	21	20	6	8	87
	%	2,5	5,1	35,4	44,3	12,7	100,0
PTL/PhDSt/W/2020	N	0	3	24	30	4	61
	%	0,0	4,9	39,3	49,2	6,6	100,0
PTL/HST/M/2020	N	3	5	27	20	3	58
	%	5,2	8,6	46,6	34,5	5,2	100,0
PTL/HST/W/2020	N	6	10	52	32	4	104
	%	5,8	9,6	50,0	30,8	3,8	100,0
PTL/Вс/M/2021	N	6	7	16	22	19	70
	%	8,6	10,0	22,9	31,4	27,1	100,0
PTL/Вс/W/2021	N	22	25	117	65	48	277
	%	7,9	9,0	42,2	23,5	17,3	100,0
PTL/Mgr/M/2021	N	1	0	1	4	3	9
	%	11,1	0,0	11,1	44,4	33,3	100,0
PTL/Mgr/W/2021	N	11	9	38	17	12	87
	%	12,6	10,3	43,7	19,5	13,8	100,0
PTL/ВсMgr/M/2021	N	7	7	17	26	22	79
	%	8,9	8,9	21,5	32,9	27,8	100,0
PTL/ВсMgr/W/2021	N	33	34	155	82	60	364
	%	9,1	9,3	42,6	22,5	16,5	100,0
Позначення: стать: M, W - респонденти чоловічої (man) та жіночої (woman) статі відповідно; інші позначення див. табл. 1.



Табл. 3

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: форма навчання респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/Респонденти/Рік	N /	Тільки традиційне	Переважно традиційне	Наполовину	Переважно дистанційн е	Тільки дистанційне	Разом
БТЬ/Вс*/2020	N	183	208	241	64	43	739
	%	24,8	28,1	32,6	8,7	5,8	100,0
БТЬ/Вс**/2020	N	16	15	22	5	3	61
	%	26,2	24,6	36,1	8,2	4,9	100,0
FTL/Mgr*/ 2020	N	56	57	78	26	6	223
	%	25,1	25,6	35,0	11,7	2,7	100,0
FTL/Mgr* */2020	N	11	16	17	3	1	48
	%	22,9	33,3	35,4	6,3	2,1	100,0
FTL/ВсMgr*/2020	N	239	265	319	90	49	962
	%	24,9	27,5	33,2	9,3	5,1	100
FTL/ВсMgr* */2020	N	27	31	39	8	4	109
	%	24,8	28,4	35,8	7,3	3,7	100
FTL/PhDSt*/2020	N	14	35	51	10	3	113
	%	12,4	31,0	45,1	8,8	2,7	100,0
FTL/PhDSt**/2020	N	4	8	11	4	0	27
	%	14,8	29,6	40,7	14,8	0,0	100,0
FTL/Вc*/2021	N	77	77	82	37	23	296
	%	26,0	26,0	27,7	12,5	7,8	100,0
FTL/Вc**/2021	N	21	13	10	4	3	51
	%	41,2	25,5	19,6	7,8	5,9	100,0
FTL/Mgr*/2021	N	16	8	20	5	7	56
	%	28,6	14,3	35,7	8,9	12,5	100,0
FTL/Mgr* */2021	N	16	14	7	1	2	40
	%	40,0	35,0	17,5	2,5	5,0	100,0
FTL/ВсMgr*/2021	N	93	85	102	42	30	352
	%	26,4	24,1	29,0	11,9	8,5	100,0
FTL/ВсMgr* */2021	N	37	27	17	5	5	91
	%	40,7	29,7	18,7	5,5	5,5	100,0
Р!Ъ/Вс*/2020	N	59	59	287	246	88	739
	%	8,0	8,0	38,8	33,3	11,9	100,0
PTL/Вc**/2020	N	9	11	24	10	7	61
	%	14,8	18,0	39,3	16,4	11,5	100,0
PTL/Mgr*/2020	N	16	19	86	68	34	223
	%	7,2	8,5	38,6	30,5	15,2	100,0
PTL/Mgr* */2020	N	2	8	23	11	4	48
	%	4,2	16,7	47,9	22,9	8,3	100,0
PTL/ВсMgr*/2020	N	75	78	373	314	122	962
	%	7,8	8,1	38,8	32,6	12,7	100
PTL/ВсMgr* */2020	N	11	19	47	21	11	109
	%	10,1	17,4	43,1	19,3	10,1	100
PTL/PhDSt*/2020	N	1	5	43	54	10	113
	%	0,9	4,4	38,1	47,8	8,8	100,0
PTL/PhDSt**/2020	N	1	2	9	11	4	27
	%	3,7	7,4	33,3	40,7	14,8	100,0
PTL/Bc*/2021	N	22	30	110	76	58	296
	%	7,4	10,1	37,2	25,7	19,6	100,0
PTL/Bc**/2021	N	6	2	23	11	9	51
	%	11,8	3,9	45,1	21,6	17,6	100,0
PTL/Mgr*/2021	N	6	6	21	12	11	56
	%	10,7	10,7	37,5	21,4	19,6	100,0
PTL/Mgr* */2021	N	6	3	18	9	4	40
	%	15,0	7,5	45,0	22,5	10,0	100,0
PTL/ВсMgr*/2021	N	28	36	131	88	69	352
	%	8,0	10,2	37,2	25,0	19,6	100,0
PTL/ВсMgr* */2021	N	12	5	41	20	13	91
	%	13,2	5,5	45,1	22,0	14,3	100,0
Позначення: - Bc*, Mgr* - відповіді студентів бакалаврату та магістратури очної форми навчання; Bc**, Mgr** - відповіді студентів бакалаврату та магістратури заочної форми навчання; BcMgr* сумарні відповіді студентів бакалаврату та магістратури очної форми навчання; BcMgr** - сумарні відповіді студентів бакалаврату та магістратури заочної форми навчання; PhDSt*, PhDSt** відповіді аспірантів очної та заочної форми навчання відповідно; - інші позначення див. табл. 1.



Табл. 4

Результати вибору моделі організації навчання для очної/заочної форми здобуття вищої освіти за ознакою: спеціальність респондента (Ресурс: власне дослідження)

Спрямованість питання/Респонденти/Рік	N/%	Тільки традиційне	Переважно традиційне	Наполовину	Переважно дистанційне	Тільки дистанційне	Разом
FTL/Bc/OS/2020	N	112	150	170	31	27	490
	%	22,9	30,6	34,7	6,3	5,5	100,0
FTL/Bc/Ped/2020	N	87	73	93	38	19	310
	%	28,1	23,5	30,0	12,3	6,1	100,0
FTL/Mgr/OS/2020	N	34	53	59	16	5	167
	%	20,4	31,7	35,3	9,6	3,0	100,0
FTL/Mgr/Ped/2020	N	33	20	36	13	2	104
	%	31,7	19,2	34,6	12,5	1,9	100,0
FTL/BcMgr/OS/2020	N	146	203	229	47	32	657
	%	22,2	30,9	34,9	7,2	4,9	100,0
FTL/BcMgr/Ped/2020	N	120	93	129	51	21	414
	%	29,0	22,5	31,2	12,3	5,1	100,0
FTL/Bc/OS/2021	N	32	36	33	19	9	129
	%	24,8	27,9	25,6	14,7	7,0	100,0
FTL/Вc/Ped/2021	N	66	54	59	22	17	218
	%	30,3	24,8	27,1	10,1	7,8	100,0
FTL/Mgr/OS/2021	N	7	4	5	2	1	19
	%	36,8	21,1	26,3	10,5	5,3	100,0
FTL/Mgr/Ped/2021	N	25	18	22	4	8	77
	%	32,5	23,4	28,6	5,2	10,4	100,0
FTL/BcMgr/OS/2021	N	39	40	38	21	10	148
	%	26,4	27,0	25,7	14,2	6,8	100,0
FTL/BcMgr/Ped/2021	N	91	72	81	26	25	295
	%	30,8	24,4	27,5	8,8	8,5	100,0
PTL/Вc/OS/2020	N	40	40	186	169	55	490
	%	8,2	8,2	38,0	34,5	11,2	100,0
PTL/Вc/Ped/2020	N	28	30	125	87	40	310
	%	9,0	9,7	40,3	28,1	12,9	100,0
PTL/Mgr/OS/2020	N	10	18	64	48	27	167
	%	6,0	10,8	38,3	28,7	16,2	100,0
PTL/Mgr/Ped/2020	N	8	9	45	31	11	104
	%	7,7	8,7	43,3	29,8	10,6	100,0
PTL/BcMgr/OS/2020	N	50	58	250	217	82	657<...

Подобные документы

• Використання технологій дистанційного навчання як засіб підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів

  Підвищення якості навчання інформатичних дисциплін іноземних студентів. Використання дистанційних технологій освіти. Процес підготовки іноземних студентів та вчителів інформатики. Місце та роль дистанційних технологій навчання у системі вищої освіти.
  
  статья [335,2 K], добавлен 21.09.2017
  

• Структура вищої освіти в Україні. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.

  Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
  
  реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011
  

• Вища освіта в США

  Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.
  
  реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011
  

• Основні форми організації та методи навчання суспільних дисциплін у вищій школі

  Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.
  
  лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012
  

• Інноваційні підходи до проектування цілей навчання у вищій школі

  Аналіз структурного компоненту освітнього процесу "цілі навчання", який можна використати для відбору змісту навчання. Проектування технології процесу професійної підготовки майбутніх спеціалістів у вищій школі. Огляд методологічних основ цілеутворення.
  
  статья [18,9 K], добавлен 07.02.2018
  

• Шляхи підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі

  Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
  
  реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013
  

• Доступність та якість вищої освіти як передумови становлення середнього класу в Україні

  Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.
  
  статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018
  

• Завдання щодо вдосконалення вищої освіти в Україні у контексті вимог Болонського процесу

  Концепція вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу. Вимоги до організації процесу освіти. Положення про індивідуальний навчальний план студента і результати його виконання.
  
  реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2010
  

• Дистанційне навчання, технології та засоби. Концепція безперервного навчання

  Дистанційне навчання, визначення та мета. Задачі дистанційного навчання. Перелік існуючих програмних платформ дистанційного навчання. Сутність безперервної освіти. Шляхи її реалізації. Технології мережі Інтернет. Безперервність і різноманітність освіти.
  
  реферат [30,6 K], добавлен 25.04.2015
  

• Особливості дистанційного навчання в США

  Сутність загальнометодологічних і специфічних принципів, реалізація яких сприяє розкриттю особливостей і стратегії розвитку дистанційної освіти у США. Зміна ролі університетів та поява їх нових типів завдяки впровадженню дистанційного навчання в освіту.
  
  статья [21,7 K], добавлен 13.11.2017
  

• Інноваційні технології навчання

  Необхідність підвищення якості професійно-технічної освіти та зацікавленості учнів з метою диференціації та індивідуалізації процесу навчання. Формування внутрішньої мотивації студентів до активного сприйняття, засвоювання та передачі інформації.
  
  краткое изложение [31,6 K], добавлен 23.03.2014
  

• Форми організації навчання у вищій аграрній школі

  Поняття про форми організації навчання. Лекція в сучасній вищій школі. Управління аудиторією під час уроку. Організація та методика проведення практики студентів. Навчальна ділова гра та розігрування ролей. Заняття з аналізу виробничих ситуацій.
  
  контрольная работа [1,7 M], добавлен 03.06.2017
  

• Огляд програмних платформ для організації дистанційного навчання майбутніх магістрів сестринської справи

  Технології розробки та впровадження систем дистанційного навчання у вищій школі. Аналітичний огляд функціональних можливостей сучасних систем дистанційного навчання, їхні переваги та недоліки. Засоби організації електронного дистанційного навчання.
  
  статья [140,2 K], добавлен 24.11.2017
  

• Вища освіта у Естонії. Порівняльна характеристика з Україною

  Комплексне поєднання різних ступенів, від дошкільних закладах до вищої освіти, в існуючій системі освіти в Естонії. Дозвіл на проживання для навчання. Стипендії на навчання в навчальних закладах. Порівняльна характеристика освіти в Естонії й Україні.
  
  реферат [20,4 K], добавлен 09.11.2010
  

• Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу

  Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
  
  методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010
  

• Система вищої освіти Болгарії

  Університетський рівень навчання. Типи навчальних закладів. Умови вступу до ВНЗ Болгарії. Фінансова допомога студентам. Організація академічного року. Зв'язок науки і вищої освіти. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів.
  
  реферат [51,6 K], добавлен 05.12.2009
  

• Фінансування вищої освіти у США

  Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
  
  статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017
  

• Методологічні підходи щодо підготовки здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей в умовах інформаційно-освітнього середовища

  Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
  
  статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018
  

• Болонський процес і вища освіта в Україні

  Основні положення організації системи освіти у вищій школі на принципах Болонського процесу. Необхідність трансформації існуючої в Україні системи вищої освіти до європейських вимог, упровадження нових підходів та технологій навчально-виховного процесу.
  
  реферат [16,8 K], добавлен 02.11.2011
  

• Методика вивчення дисципліни "Загальна екологія" майбутніми техніками-екологами

  Методи та форми організації навчання у вищій школі. Сучасні вимоги до підготовки майбутніх екологів. Контроль навчальних досягнень студентів в умовах вищого закладу освіти. Методика проведення лекційних, практичних занять у вищому навчальному закладі.
  
  дипломная работа [230,3 K], добавлен 02.08.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам