Погляди українських спеціальних педагогів на підготовку учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя

Забезпечення інтеграції у суспільне життя учнів з особливими освітніми потребами. Формування у фахівців спеціальної освіти компетентностей із забезпечення ефективної підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.08.2023
Размер файла 28,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

ПОГЛЯДИ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ НА ПІДГОТОВКУ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ ДО САМОСТІЙНОГО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ

Світлана Михальська, доктор психологічних наук, доцент

завідувач кафедри спеціальної та інклюзивної освіти

Тетяна Опалюк, доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи

Анотація

У статті представлено результати дослідження поглядів майбутніх спеціальних педагогів на проблему підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя та народження дітей. Розглянуто окремі аспекти здійснення цієї підготовки, зокрема: формування уявлень про сім 'ю, роль батьків та участь фахівців спеціальної освіти. Встановлено, що, незважаючи на переважно позитивне ставлення та розуміння значення здійснення підготовки до самостійного сімейного життя учнів з інтелектуальними порушеннями, у здобувачів вищої освіти бракує знань про методичні аспекти реалізації цього напряму роботи.

Ключові слова: майбутні спеціальні педагоги; підготовка до самостійного сімейного життя; учні з інтелектуальними порушеннями; батьки.

Annotation

Svitlana Mykhalska, Doctor of Sciences (Psychology), Associate Professor, Head of the Special and Inclusive Education Department Kamyanets-Podilskyi Ivan Ohiyenko National University Tеtiana OpaUuk, Doctor of Sciences (Psychology), Professor of the Social Pedagogy and Social Work Department Kamyanets-Podilskyi Ivan Ohiyenko National University

VIEWS OF FUTURE SPECIALISTS ON PREPARING STUDENTS
WITH INTELLECTUAL DISABILITIES FOR INDEPENDENT FAMILY LIFE

The article is devoted to the important problem ofpreparing students with intellectual disabilities for independent family life. It was determined that the main goal of the educational process in a special education institution is the successful socialization ofgraduates. That is why the psychological and pedagogical staff of the institution must make a lot of efforts to involve pupils in various spheres of human life, family life in particular, because for many persons with a mild degree of intellectual impairment, the post-school stage of socialization is connected with the creation of their own family. The relevance of the study is determined by the peculiarities of the mental development of this category of children and the low level of relationship culture in manyfamilies where they are brought up, which further hinders the formation of a positive image of relations between family members. It is important that future specialists in special education possess competencies that will ensure high-quality preparation ofstudents with intellectual disabilities for independentfamily life.

The article presents the results of a survey offuture defectologists (students of higher education in the first and second year of study) with the aim of researching their views on the problem of preparing students with intellectual disabilities for independentfamily life, birth and upbringing of children. Certain aspects of this training are covered, in particular: the formation of ideas about the family, the role ofparents, and the participation of special education specialists. It was found thatfuture special education teachers underestimate the role of the psychological and pedagogical staff of a special education institution in preparing the young generation for independent life. The respondents assign the main share of responsibility for the formation of ideas about family life in children with intellectual disabilities to the parents.

It was established that, despite the predominantly positive attitude and understanding of the importance of preparing students with intellectual disabilities for independent family life, students of higher education lack knowledge about the methodological aspects of implementing this line ofwork andformation of a set of ideas necessary for this.

Keywords: future special teachers; preparation for independentfamily life; students with intellectual disabilities; parents.

Постановка проблеми

спеціальний освіта порушення сімейний

Одним із головних завдань спеціальної освіти на сьогодні є забезпечення оптимальної інтеграції у суспільне життя учнів з особливими освітніми потребами. Тому важливо їх цілеспрямовано готувати до різних аспектів самостійного життя, зокрема до створення сім'ї та народження дітей.

Реалізація цього завдання передбачає формування у майбутніх фахівців спеціальної освіти низки компетентностей, що забезпечать ефективну підготовку учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя. Передусім йдеться про опанування методичними аспектами реалізації цього напряму роботи та вивчення психофізичних особливостей розвитку учнів з інтелектуальними порушеннями. Водночас актуальним є дослідження особистого ставлення майбутніх спеціальних педагогів до цієї проблеми, адже стереотипні переконання та упереджене ставлення ускладнюють і подекуди унеможливлюють ефективність підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до створення сім'ї.

У спеціальній педагогіці різним аспектам проблеми підготовки фахівців-дефектологів, сутності їх діяльності присвячено праці В. Бондаря, І. Єременка, Н. Засенко, І. Колесника, С. Миронової, В. Синьова, С. Федоренко, О. Хохліної, А. Шевцова, М. Ярмаченка та ін. Автори наголошують на винятковій вагомості професійної діяльності спеціальних педагогів, пов'язаній із корекційною спрямованістю навчання і виховання.

Питання підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до сімейного життя представлені в наукових працях Н. Бастун, О. Вержиховської, І. Єременка, А. Іваненко, Н. Коломийського, В. Левицького, М. Матвєєвої, С. Миронової, А. Мухіної та ін. Недостатньо вивченими залишаються погляди майбутніх фахівців спеціальної освіти на проблему підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями з огляду на сучасність.

Мета статті - висвітлення результатів дослідження поглядів майбутніх спеціальних педагогів на підготовку учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя та народження дітей.

Виклад основного матеріалу дослідження

Емпіричне дослідження поглядів майбутніх спеціальних педагогів на підготовку учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя здійснювалось на базі факультету спеціальної освіти, психології та соціальної роботи Кам'янецьПодільського національного університету імені Івана Огієнка. У опитуванні взяли участь здобувачі 1-2-го курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Відповідно до результатів 100 % респондентів уважають, що у дітей з інтелектуальними порушеннями потрібно формувати уявлення про самостійне сімейне життя. Здобувачі вищої освіти так обгрунтували свою думку: “Щоб діти розуміли, що пройде певний час, і вони будуть сім 'янинами ", “Бо в майбутньому вони можуть захотіти створити сім Ю і формування відповідних уявлень допоможе їм у цьому", “Щоб діти мали шанс в майбутньому створити власну сім Ю ", “Бо вони теж мають право мати сім Ю, якщо будуть підготовлені до цього ".

80 % респондентів уважають, що формувати уявлення про сімейне життя у дітей з інтелектуальними порушеннями мають батьки, бо “їм легше пояснити своїй дитині про сім Ю ", “діти зазвичай за їхнім прикладом створюють свою власну сім Ю" та ін. 30 % зазначили, що це мають робити педагоги, бо “у них є знання про те, як це коректно зробити ".

20 % переконані, що це роблять психологи. Вочевидь здобувачі вищої освіти вважають, що відповідальними за формування уявлень про сімейне життя у дітей з інтелектуальними порушеннями першочергово є батьки. Водночас вони недооцінюють роль психолого-педагогічного персоналу закладу освіти, в якому навчаються учні з інтелектуальними порушеннями.

На запитання про те, з якого віку необхідно формувати уявлення про сімейне життя у дітей з інтелектуальними порушеннями, 80 % респондентів відповіли - “з дошкільного". Ще 30 % зазначили, що це потрібно робити, починаючи з молодшого шкільного віку.

100 % здобувачів вищої освіти вважають, що потрібно цілеспрямовано готувати учнів з інтелектуальними порушеннями до створення власної сім'ї: “Бо їм самим потрібно формувати її", “Бо в майбутньому більшість учнів з інтелектуальними порушеннями захочуть створити власну сім Ю ", “Це не просто, варто надавати інформацію про це ", "Кожен має право на щасливе майбутнє" та ін. Відповіді респондентів свідчать про їх на позитивне ставлення до перспективи створення своєї власної сім'ї особами з інтелектуальними порушеннями, відсутність упередженого ставлення.

На думку 60 % респондентів, учнів з інтелектуальними порушеннями потрібно готувати до самостійного сімейного життя з підліткового віку. 40 % вважають, що це необхідно робити з перших днів навчання у школі.

40 % здобувачів вищої освіти вказують, що готувати учнів з інтелектуальними порушеннями до створення власної сім'ї мають винятково батьки, бо “вони мають бути прикладом сімейного життя ". На думку респондентів, роль батьків полягає у “передачі знань та особистого сімейного досвіду", “наданні допомоги, пояснень" та ін. 40 % вважають, що підготовку підлітків з інтелектуальними порушеннями до сімейного життя має здійснювати психолого-педагогічний персонал закладу освіти, бо “фахівці знають, як коректно це зробити". 20 % стверджують, що підготовка до створення сім'ї може бути ефективною за умови оптимального поєднання батьківського виховання та психолого-педагогічного впливу фахівців закладу, в якому навчається дитина з інтелектуальними порушеннями.

80 % респондентів позитивно ставляться до перспективи створення сім'ї особами з інтелектуальними порушеннями. 20 % зазначили, що мають нейтральне ставлення: “Я вважаю, що це особистий вибір кожної людини, який не залежить від рівня інтелекту". Відповіді майбутніх фахівців спеціальної освіти вказують на прогресивність їх поглядів.

100 % здобувачів вищої освіти впевнені, що особи з інтелектуальними порушеннями можуть створити благополучну родину. 40 % стверджують, що рівень благополуччя таких сімей визначається їх готовністю до самостійного життя. 20 % переконані, що це залежить від рівня інтелектуального розвитку молодих людей. Респонденти думають, що особи з легким ступенем інтелектуального порушення мають більше можливостей для створення благополучної сім'ї, ніж ті, що мають помірний, глибокий ступінь. 20 % переконані, що благополучною може бути родина, в якій один із партнерів має типовий розвиток. 20 % стверджують, що хорошими сім'янинами особи з інтелектуальними порушеннями можуть стати тоді, “коли зрозуміють, що це від них залежить ”. Проте усвідомити відповідальність за власне сімейне життя підліткам з інтелектуальними порушеннями досить часто заважає знижений рівень критичності. Важливо, що благополуччя родини осіб з інтелектуальними порушеннями не визначається однією із перелічених умов. Необхідне їх оптимальне поєднання, зокрема: формування в осіб з інтелектуальними порушеннями системи знань про самостійне сімейне життя, свідомого ставлення, відповідних вмінь та навичок.

20 % респондентів позитивно ставляться до народження дітей у парі осіб з інтелектуальними порушеннями. Водночас вони зауважують: “за умови, що парі буде хтось допомагати”, “якщо буде соціальний супровід такої роди тини ”. Нейтрально висловлюються 40 % здобувачів вищої освіти. Вони зазначають, що “це особиста справа кожного”, “пара має вирішувати це самостійно ”. 20 % мають негативне ставлення до народження дітей особами з інтелектуальними порушеннями. Свою позицію вони пояснюють: “Не впевнена, що вони зможуть належним чином виховати дитину, забезпечити її”. 20 % не визначились зі своєю позицією. Ще 20 % зауважили, що мають позитивний досвід спілкування з особами з інтелектуальними порушеннями, які створили сім'ю та народили дітей.

100 % респондентів вважають, що дорослі особи з інтелектуальними порушеннями потребують допомоги та супроводу під час створення своєї власної родини та виховання дітей. Щодо характеру допомоги думки опитаних здобувачів вищої освіти розділились. Так, 20 % переконані, що дорослі особи з інтелектуальними порушеннями передусім потребують моральної підтримки. Ще 20 % вважають, що такій родині має бути забезпечений психологічний супровід. 20 % респондентів вказують на необхідність допомоги у вихованні дітей. 20 % не змогли дати відповідь на це запитання. На думку 20 % такими родинами потрібно допомагати в усьому.

Досить складно респондентам було дати відповідь на запитання про те, які форми / методи підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до сімейного життя їм відомі. 60 % здобувачів вищої освіти не відповіли на це питання. 40 % назвали один-два варіанти: “консультації”, “уроки підготовки”, “ігри”. Вочевидь у респондентів бракує знань про методичні аспекти реалізації цього напряму роботи.

Серед труднощів під час підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до створення своєї сім'ї респонденти виділили такі: визначити свою особисту чітку позицію щодо того, чи доречно особам з інтелектуальними порушеннями народжувати дітей; здійснювати статеве виховання та просвіту вихованців; коректно, з професійної точки зору, реагувати на запитання вихованців про створення своєї сім'ї; консультувати батьків. Водночас здобувачі освіти не зауважили, що об'єктивною трудністю є інтелектуальне порушення учнів, що обумовлює відсутність повноти уявлень про організацію сімейного життя.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Удосконалення підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя має здійснюватись з урахуванням різних аспектів, одним з яких є забезпечення компетентності психолого-педагогічного персоналу закладу, в якому навчаються діти.

Результати проведеного опитування свідчать про оптимістичну спрямованість поглядів майбутніх спеціальних педагогів на перспективу створення благополучної родини особами з інтелектуальними порушеннями. Водночас без спеціальної підготовки здобувачі вищої освіти не усвідомлюють повноти значення педагогічного впливу на формування позитивного образу сімейного життя у вихованців закладів спеціальної освіти. Також респонденти потребують вивчення методичних аспектів підготовки учнів з інтелектуальними порушеннями до самостійного сімейного життя, обговорення варіантів подолання труднощів під час здійснення цієї роботи.

Перспективою розгортання дослідження у зазначеному напрямі є розробка змісту та методів підготовки майбутніх спеціальних педагогів до роботи з дітьми з порушеннями інтелекту з метою корекції їх готовності до самостійного сімейного життя.

Література

1. Демидова Т.А. Особливості формування уявлень про майбутню сім'ю у старшокласників: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2003. 22 с.

2. Іваненко А.С. Формування уявлень про майбутню сім'ю у розумово відсталих підлітків: дис. канд. псих. наук: 19.00.08. Київ, 2016. 254 с. URL: https://npu.edu.ua/ images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.23/Ivanenko. pdf (дата звернення: 29.01.2023).

3. Левицький В.Е. Особливості підготовки учнів старших класів з порушеним інтелектом до сімейного життя. Зб. наук. праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціальнопедагогічна. Кам'янець-Подільський, 2011. Вип. 17 (2). С. 116-121.

4. Миронова С.П. Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка: підручник. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2015. 312 с.

5. Синьов В.М., Матвєєва М.П., Хохліна О.П. Психологія розумово відсталої дитини: підручник. Київ: Знання, 2008. 359 с.

6. Стадненко Н.М., Матвєєва М.П., Обухівська А.Г. Нариси з олігофренопсихології: навч. посіб. Кам'янецьПодільський, 2002. 345 с.

References

1. Demydova, T.A. (2003). Osoblyvosti formuvannia uiavlen pro maibutniu simiu u starshoklasnykiv [Features of forming ideas about the future family of high school students]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, 22 p. [in Ukrainian].

2. Ivanenko, A.S. (2016). Formuvannia uiavlen pro maibutniu simiu u rozumovo vidstalykh pidlitkiv [Forming ideas about the future family of mentally retarded adolescents]. Doctor's thesis. Kyiv, 254 p. Available at: https://npu.edu.ua/ images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.23/Ivanenko. pdf. (Accessed 29 Jan 2023). [in Ukrainian].

3. Levytskyi, V.E. (2011). Osoblyvosti pidhotovky uchniv starshykh klasiv z porushenym intelektom do simeinoho zhyttia [Peculiarities of training senior students with impaired intelligence before family life]. Collection of scientific works of Ivan Ogienko Kamenets-Podolsky National University. Series: Social and pedagogical, Vol. 17 (2). pp. 116-121. [in Ukrainian].

4. Myronova, S.P. (2015). Korektsiina psykhopedahohika. Olihofrenopedahohika [Correctional psychopedagogy. Oligophrenopedagogy: a textbook]. Kamianets-Podilskyi, 312 p. [in Ukrainian].

5. Synov, V.M., Matvieieva, M.P. & Khokhlina, O.P. (2008). Psykholohiia rozumovo vidstaloi dytyny [Psychology of a mentally retarded child]. Kyiv, 359 p. [in Ukrainian].

6. Stadnenko, N.M., Matveeva, M.P. & Obukhivska, A.H. (2002). Narysy z olihofrenopsykholohii [Essays on oligophrenopsychology]. Kamianets-Podilskyi, 345 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.