Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів у процесі науково-дослідної практики

Оксана Григорівна Штонда

кандидат педагогічних наук доцент кафедри математики¹

Світлана Анатоліївна Білецька

кандидат педагогічних наук

доцент доцент кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних дисциплін у дошкільній, початковій і спеціальній освіті¹

Олексій Іванович Проскурня

кандидат педагогічних наук доцент кафедри математики¹

¹Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Постановка проблеми. Дослідницьку компетентність слід розглядати як один із базисних компонентів підготовки магістрів професійного навчання, у зв'язку з чим необхідно реалізувати принцип подвійного входження базисного компонента до системи. Основний акцент має бути зроблено на науково-дослідну практику, метою якої є набуття навичок педагога-дослідника, оволодіння магістрантами сучасними методами роботи з науковою інформацією, її аналізу, синтезу, узагальнення, вміннями роботи з науковою літературою, здібностями до вирішення педагогічних проблем з метою використання цих умінь, навичок, здібностей, якостей у професійній діяльності. Таким чином, у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів формуватиметься дослідницька компетентність.

Метою статті є вивчення ролі науково-дослідної практики студентів магістратури педагогічних університетів у формуванні дослідницьких компетенцій, які є найбільш затребуваними у професійній діяльності магістра.

Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо формування дослідницької компетентності в магістрів педагогічних університетів.

Результати дослідження. У статті розглядається науково-дослідна практика в магістратурі, визначаються її цілі та завдання, розкриваються умови її організації та значущість у системі формування дослідницької компетентності студентів. Увага приділяється формуванню у студентів дослідницьких компетенцій, насамперед на рівні магістратури і далі - в аспірантурі.

Під дослідницькою компетентністю розуміється інтегративна характеристика особистості, яка передбачає володіння методологічними знаннями, технологією дослідницької діяльності, визнання їхньої цінності та готовності до їх використання у професійній діяльності.

Науково-дослідна практика є частиною складної багатокомпонентної системи формування дослідницької компетентності студентів у магістратурі.

В дослідженні наведені методичні особливості при проведенні науково-педагогічної практики у магістрів та з'ясовано, що у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів педагогічних університетів формуватиметься дослідницька компетентність, яка відображатиме:

- здатність випускника до вивчення, аналізу, синтезу наукової літератури в галузі професійної діяльності;

- володіння вміннями оптимально вибирати методи наукових досліджень;

- вміння логічно правильно, аргументовано та ясно будувати письмову та усну мову;

- ораторські здібності, навички публічних виступів та грамотної бесіди з опонентами;

- навички визначення сучасних проблем професійної освіти та способів їх вирішення;

- готовність до роботи з законодавчою та навчально-нормативною документацією, що постійно змінюється;

- навички проведення педагогічного експерименту, оцінки та корекції його результатів;

- здатність до самостійного пошуку творчих шляхів вирішення нестандартних професійних завдань.

Висновки. Формування дослідницької компетентності магістрів педагогічних університетів передбачає готовність до інноваційної професійної діяльності у сфері освіти. Випускник другого рівня вищої освіти може застосовувати та розвивати здобуті навички наукової діяльності, продовживши своє навчання на наступному ступені - підготовка кадрів вищої кваліфікації, де дослідницька компетентність відіграє ключову роль.

Ключові слова: дослідницька компетентність, науково-дослідна практика, магістрант, магістерське дослідження, наукова діяльність, професійне навчання.

Oksana Hryhorivna Shtonda

Candidate of Pedagogical Sciences Associate Professor of Mathematics

Svitlana Anatolyivna Biletska Candidate of Pedagogical Sciences

Associate Professor of the department of theory and methods of teaching natural and mathematical disciplines in preschool, primary and special education¹

Oleksii Ivanovich Proskurnia

Candidate of Pedagogical Sciences Associate Professor of Mathematics Department

FORMATION OF RESEARCH COMPETENCE OF MASTERS OF TEACHING UNIVERSITIES IN THE PROCESS OF SCIENTIFIC AND RESEARCH PRACTICE

Problem formulation. Research competence should be considered as one of the basic components of the training of masters of professional education, in connection with which it is necessary to implement the principle of double entry of the basic component into the system. The main emphasis should be placed on scientific research practice, the purpose of which is to acquire the skills of a teacher-researcher, to master the modern methods of working with scientific information, its analysis, synthesis, generalization, the ability to work with scientific literature, and the ability to solve pedagogical problems in order to use these abilities, skills, abilities, qualities in professional activity. Thus, during the course of scientific research practice, master's students will develop research competence.

The aim of the article is to study the role of scientific research practice of master's students of pedagogical higher educational institutions in the formation of research competencies, which are most in demand in the master's professional activity.

Materials and methods. To conduct this research, the following methods were applied in a complex: analysis of psychological-pedagogical and methodical literature, systematization and generalization of different views on the formation of research competence in masters of pedagogical universities.

Results. The article examines scientific research practice in the master's degree, defines its goals and objectives, reveals the conditions of its organization and significance in the system of formation of students' research competence. Attention is paid to the formation of students' research competencies, first of all at the master's level and then at the postgraduate level .

Research competence is understood as an integrative characteristic of a person, which involves the possession of methodological knowledge, research technology, recognition of their value and readiness to use them in professional activities .

Research practice is part of a complex multi-component system of formation of research competence of students in the master's degree.

In the study, the methodological features of conducting scientific-pedagogical practice at master's degrees are given, and it is found that in the process of scientific-research practice, research competence will be formed in master's students of pedagogical universities, which will reflect:

- the graduate's ability to study, analyze, synthesize scientific literature in the field of professional activity;

- possessing the skills to optimally choose the methods of scientific research;

- ability to construct written and oral language in a logically correct, reasoned and clear manner;

- oratorical abilities, skills of public speaking and competent conversation with opponents;

- skills in identifying modern problems of professional education and ways to solve them;

- readiness to work with legislative and educational and regulatory documentation, which is constantly changing;

- skills of conducting a pedagogical experiment, evaluating and correcting its results;

- the ability to independently find creative ways to solve non-standard professional tasks. Conclusions. Formation of research competence of masters of pedagogical universities implies readiness for innovative professional activity in the field of education. A graduate of the second level of higher education can apply and develop the acquired skills of scientific activity by continuing his studies at the next level - the training of highly qualified personnel, where research competence plays a key role.

Key words: research competence, research practice, master's student, master's research, scientific activity, professional training.

Постановка проблеми

Модернізація сучасної професійної освіти та інноваційні процеси в науці та практиці вимагають від випускника педагогічного ЗВО принципово нових компетенціи, здібностеи та соціокультурного досвіду, які б дозволили иому стати конкурентоспроможним на ринку освітніх послуг на основі володіння методами дослідження сучасного ринку освітніх послуг та освітніх запитів особистості. У зв'язку з цим актуалізується проблема формування дослідницької компетентності студентів.

Аналіз актуальних досліджень. У контексті вивчення проблем організації вищої освіти дослідниками приділяється пильна увага організації другого рівня вищої освіти - магістер- ськіи підготовці, у тому числі питанням реалізації компетентнісного підходу [3; 6; 12; 13; 17; 18; 20 та ін.].

У дослідженні специфіки організації навчання студентів магістратури педагогічних ЗВО особливии науковии інтерес становлять роботи, в яких аналізується педагогічна дослідницька компетентність магістрів [1-2; 8; 11; 14; 15; 19 та ін.]. В даних роботах показано, що розвиток педагогічної дослідницької компетентності можливии за умови розробки та впровадження у науково-педагогічну практику відповідної моделі, що поєднує цілі, мотиви, принципи, зміст, критерії та показники, технологію та аналіз. Ця структурно-динамічна модель дозволяє ефективніше розвивати всі складові педагогічної дослідницької компетентності, що сприяє виконанню завдань підготовки сучасного педагога [10].

У сучасніи педагогічніи літературі досить широко подано питання підготовки магістрів до науково-дослідної діяльності. Науковці представляють дослідницьку компетентність фахівців у галузі освіти, яких готує магістратура, через взаємозв'язок ключових, базових та спеціальних компетенціи, що наповнюють її змістовно. При цьому ключові компетенції інваріантні для будь-якої професшної діяльності фахівця вищої кваліфікації, а базові змінюються в залежності від напряму підготовки і включають готовність до конкретної професшної діяльності з науково-дослідною спрямованістю. Розвиток спеціальних компетенціи магістрантів педагогічних ЗВО відбувається у процесі роботи над кваліфікацшною роботою, їх варіативність визначається досліджуваною областю та науковим напрямом магістерської підготовки.

Метою статті є вивчення ролі науково-дослідної практики студентів магістратури педагогічних університетів у формуванні дослідницьких компетенціи, які є наибільш затребуваними у професіиніи діяльності магістра. їхньому формуванню приділяється особлива увага на різних рівнях професшної освіти, насамперед на рівні магістратури і далі - на рівні підготовки кадрів вищої кваліфікації (аспірантура).

Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження було застосовано в комплексі наступні методи: аналіз психолого-пе- дагогічної та методичної літератури, систематизація та узагальнення різних поглядів щодо формування дослідницької компетентності в магістрів педагогічних університетів.

Виклад матеріалу та основні результати

Ґрунтуючись на порівняльному аналізі зарубіжної та вітчизняної літератури, можемо спостерігати, що більшість науковців виділяє дослідницьку компетентність як ключову. Багато дослідників ототожнюють дослідницьку компетентність з методологічною [4-5; 10; 14; 19 та ін.]. Більшість дослідників серед базових компетенціи у педагогічніи сфері поряд із методичною виділяють дослідницьку компетентність.

Виходячи з існуючих у педагогічніи науці підходів до трактування поняття «дослідницька компетентність», можна зробити висновок, що дослідницька компетентність:

- є складовою професшної компетентності;

- є сукупність якостеи особистості;

- має на увазі володіння дослідницькими знаннями, вміннями та навичками;

- передбачає готовність до здіиснення дослідницької діяльності та впровадження результатів досліджень у свою практичну роботу.

З цієї точки зору, на наш погляд, наибільш точним будемо вважати визначення, де під дослідницькою компетентністю розумітимемо інтегративну характеристику особистості, яка передбачає володіння методологічними знаннями, технологією дослідницької діяльності, визнання їхньої цінності та готовності до їх використання у професійній діяльності.

Формування дослідницької компетентності майбутніх вчителів математики здійснюється протягом усього періоду навчання як на бакалавраті, так і в магістратурі. Однак, саме в магістратурі формуються повною мірою такі складові дослідницької компетентності, як здатність аналізувати результати наукових досліджень та застосовувати їх під час вирішення конкретних освітніх та дослідницьких завдань; готовність використовувати індивідуальні креативні можливості для оригінального вирішення дослідницьких завдань; готовність самостіино здіиснювати наукове дослідження із застосуванням сучасних методів науки [14].

Магістр - це вже висококваліфіковании аналітик чи дослідник, якии має володіти арсеналом спеціальних методів аналізу, методологією наукового дослідження. Процес формування дослідницької компетентності магістрантів у педагогічному ЗВО включає не лише виконання та захист студентом магістерського дослідження, а и вивчення спеціальних навчальних курсів та програм науково-дослідного характеру, прииняття маи- бутнім спеціалістом норм та етики наукової діяльності. Особливе місце в навчальних планах магістерських освітніх програм відведено такому виду роботи як науково-дослідна практика. Вона є частиною складної багатокомпонентної системи формування дослідницької компетентності студентів у магістратурі.

Метою науково-дослідної практики в магістратурі є розвиток дослідницької компетентності магістранта за допомогою оволодіння вміннями практичного застосування знань у педагогічніи галузі та методами пошуку, обробки, використання наукової інформації.

Як основні завдання науково-дослідної практики магістрантів можна назвати такі:

- оволодіння навичками самостшної науково-дослідної діяльності у галузі вищої освіти;

- формування вміння використання різних методів наукового пізнання у самостшнш нау- ково-дослідніи діяльності;

- формування вміння вирішувати науково-дослідні завдання з використанням сучасних методів психолого-педагогічних досліджень;

- оволодіння сучасними методами збору, обробки та використання наукової інформації з досліджуваної проблеми за допомогою сучасних технологіи;

- формування умінь використання досягнень суміжних наук у педагогічних дослідженнях з проблеми вищої педагогічної освіти;

- формування навичок створення наукового тексту з урахуванням иого формальних та змістовних характеристик за результатами са- мостіиного дослідження проблем вищої освіти.

Зміст науково-дослідної практики диференціюється на кожному етапі навчання. Але в цілому він орієнтований на формування готовності до професшної діяльності, яка надалі перетворюється на компетентність та професіоналізм [9].

Початкове входження в дослідницьку діяльність передбачає вивчення та аналіз бібліографічних джерел, знаиомство з методами науково-дослідної роботи, формулювання мети, завдань та проблеми дослідження. Наступним етапом є підготовка статеи, допові- деи та виступів на науково-практичних конференціях. Це дозволить магістрантам розвинути навички логічно, правильно, аргументовано та ясно будувати усне та письмове мовлення, а також здібності презентації наукових результатів. Пізніше в ході науково-дослідної практики магістранти мають навчитися са- мостіиніи побудові експерименту та відбору способів перевірки иого ефективності. Результатом дослідницької роботи є виконання магістерського дослідження, що є сукупністю отриманих у ході науково-дослідної діяльності результатів, які мають свідчити про наявність у иого автора початкових навичок наукової роботи.

Як наукове дослідження, магістерська робота має відрізнятися тим, що вона виконує кваліфікаціину функцію. У зв'язку з цим основне завдання її автора - продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, і насамперед - уміння самостіино вести науковии пошук та вирішувати конкретні наукові завдання.

На кожному етапі науково-дослідної практики доцільно застосовувати різноманітні технології та методи навчання. Більшою мірою завданням підготовки магістрів математики педагогічного ЗВО відповідають технології модульного, проектного та контекстного навчання [9].

Спочатку, при вивченні та аналізі бібліографічних джерел, знаиомстві з методами наукових досліджень, формулюванні апарату дослідження передбачається індивідуальна робота магістранта разом із науковим керівником. Вже на цьому етапі важливо грамотно скласти індивідуальну траєкторію навчання з урахуванням індивідуальних особливостеи та освітніх потреб магістранта.

При переході магістрантів до активної частини науково-дослідної практики, до якої належить підготовка статеи, доповідеи, виступи на конференціях, необхідно орієнтуватися на групові форми навчання, що дозволяють розвинути багато можливостей необхідних маибутньому магістру математики - такі, як ораторське мистецтво, вміння вести дискусії, навички відстоювання своєї думки, грамотнии захист результатів наукової роботи. Тут важливу роль відіграють тренінгові методи, проблемне та проектне навчання.

Доцільно проводити частину занять у формі конференціи, «круглих столів», які відразу передбачають обговорення однієї з актуальних проблем професшної освіти, з висуванням припущень щодо їх вирішення. Крім того, позитивні результати може принести проведення виїзних форумів, де магістранти на деякии час повністю занурюватимуться в наукове середовище, готуватимуть виступи зі свого дослідження та доповідатимуть їх на загальних зборах. Можливии також захист групових проектів.

Важливим елементом підготовки магістрів мають стати маистер-класи, «відкриті лабораторії» із запрошенням провідних наукових співробітників галузі, представників роботодавців та органів державної влади, які зможуть розповісти про реальне становище сфери освіти в Україні.

На заключному етапі науково-дослідної практики, якии передбачає завершення збору матеріалів і написання магістерської роботи, важливо поєднувати індивідуальну та групову роботу магістрантів.

Під час завершення магістерського дослідження необхідна критична оцінка отриманих результатів на групових зборах, особливу увагу тут слід приділити методиці організації наукової дискусії, виявленню конкретних зауважень та формулюванню рекомендацій

Оскільки науково-дослідна практика складається з кількох етапів, тому і діагностика результатів має проводитися на кожному етапі окремо. Рекомендується застосовувати реитингову систему контролю знань, яка дозволить отримати комплексну оцінку діяльності магістранта. Важлива роль має бути відведена вирішенню компетентнісно-орієн- тованих навчальних завдань та завдань, які дають можливість розширити межі діагностики навчальних досягнень студентів до рівнів практичного застосування та творчості [7]. За кожнии вид виконаної роботи кожен магістрант отримує певнии бал або від наукового керівника, або від викладачів, задіяних у на- уково-дослідніи практиці, а також на певних заняттях бали виставлятимуть магістранти один одному. На форумах передбачається отримання балів у ході конкурсів та змагань, а також нарахування бонусів від представників сторонніх організацій.

Заключна оцінка сформованості дослідницької компетентності відбувається під час підсумкової державної атестації, при захисті магістерської кваліфікацшної роботи, де магістрант демонструє знання, уміння та навички, набуті в процесі навчання, у тому числі під час проходження науково-дослідної практики, та подає результати свого магістерського дослідження.

Для успішної реалізації науково-дослідної практики необхідні відповідні умови: наявність сучасної матеріально-технічної бази та літературних джерел, оперативнии доступ до техніки та технологіи, до джерел навчальної та наукової інформації, зв'язку з науковими установами, реальними роботодавцями, представниками державного апарату, і, мабуть, одна з головних умов - працювати з магістрантами мають висококваліфіковані науково-педагогічні кадри. Потрібно змінити роль педагога, якии із зберігача знань перетворюється на статус колеги. Відносини між викладачами та магістрантами стають все більшою мірою суб'єкт-суб'єктними, набувають рис співробітництва, співтворчості. Функції наукового керівника мають бути переважно організаторськими та стимулюючими, а не ін- формаціино-контролюючими: він спрямовує та допомагає вибрати правильнии вектор у дослідницькіи роботі, магістрант же само- стіино повинен «добувати» необхідні знання, спираючись на свіи суб'єктивнии досвід та особисті якості. Цеи підхід дозволяє отримати педагога-дослідника, здатного здіиснювати науковии пошук вирішення сучасних проблем професшної освіти.

Висновки

Таким чином, у процесі проходження науково-дослідної практики у магістрантів математики педагогічного ЗВО формуватиметься дослідницька компетентність, яка відображатиме:

- здатність випускника до вивчення, аналізу, синтезу наукової літератури в галузі професшної діяльності;

- володіння вміннями оптимально вибирати методи наукових досліджень;

- вміння логічно правильно, аргументовано та ясно будувати письмову та усну мову;

- ораторські здібності, навички публічних виступів та грамотної бесіди з опонентами;

- навички визначення сучасних проблем професшної освіти та способів їх вирішення;

- готовність до роботи з законодавчою та навчально-нормативною документацією, що постіино змінюється;

- навички проведення педагогічного експерименту, оцінки та корекції иого результатів;

- здатність до самостшного пошуку творчих шляхів вирішення нестандартних професшних завдань.

Після закінчення підготовки магістр математики готовии до шновацшної професшної діяльності у сфері освіти. Випускник другого рівня вищої освіти може застосовувати та розвивати здобуті навички наукової діяльності, продовживши своє навчання на наступному ступені - підготовка кадрів вищої кваліфікації, де дослідницька компетентність відіграє ключову роль.

Список використаної літератури

1. Amirova, A., Iskakovna, J. M., Zakaryanovna, T. G., Nurmakhanovna, Z. T., & Elmira, U. Creative and research competence as a factor of professional training of future teachers: Perspective of learning technology. World Journal on Educational Technology: Current Issues, 12(4), (2020). 278-289.

2. Davidson, Zoe E.; Palermo, Claire. Developing research competence in undergraduate students through hands on learning. Journal of Biomedical Education, 2015, 2015.

3. Supkhonovna, H. N. Technology for the development of the qualities of pedagogical competence in future teachers. Asian Journal of Multidimensional Research, 10(5), (2021). 372-382.

4. Yarmatov, R. B., & Ahmedova, M. X. The formation of research competence of future history teachers in the modern educational system. WISSENSCHAFT OHNE GRENZEN-2020, 41.

5. Yarullin, Ilnar F.; Bushmeleva, Natalia Aleksandrovna; Tsyrkun, Ivan I. The research competence development of students trained in mathematical direction. International Electronic Journal of Mathematics Education, 2015, 10.3: 137-146.

6. Бібік, Н. Аналіз суперечностеи у запровадженні компетентнісного підходу в шкільніи освіті. Гірська школа Українських Карпат, (12-13), (2015). 44-47.

7. Волошена, Вікторія. Дидактичні вимоги до компетентнісно-орієнтованих задач в процесі навчання математики. Проблеми сучасного підручника, 2021, 27: 36-45.

8. Головань, Микола Степанович; Яценко, Валерій Валеріиович. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність». Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі, 2012, 7: 55-62.

9. Гончаренко, Я. В. Науково-дослідна практика в системі підготовки магістрів спеціальності «математика». Сучасні проблеми фізико-математичноїосвіти і науки, 2017, 118

10. Єрмакова, І. П. Дослідницька компетентність маибутнього вчителя як складова иого педагогічної маистерності. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки, 2012, 38 (1): 55-57.

11. Каидалова, Л. Г.; Шварп, Н. В.; Савохіна, М. В. Формування дослідницької компетентності магістрантів спеціальності Науки про освіту, освітньої програми Педагогіка вищої школи. Професійна освіта: проблеми і перспективи, 2017, 12: 134-140.

12. Комишан, А. І., & Хударковськии, К. І. Запровадження компетентнісного підходу до системи вищої освіти на основі визначення змісту підготовки маибутніх фахівців. Педагогічна освіта: теорія і практика, (13), (2013). 73-81.

13. Кудрявцева,В.Ф.Впровадженнякомпетентнісногопідходуупрактикукомунікативногонавчання. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Філологічні науки, (2), (2016). 142-147.

14. Лучанінова, Ольга Петрівна. Сучасні підходи до розвитку дослідницької компетентності магістрів з професшної освіти у процесі підготовки кваліфікацшної роботи. Імідж сучасного педагога, 2022, 5 (206): 10-15.

15. Любчак, Н. М. Теоретичні аспекти визначення сутності дослідницької компетентності маибутнього вчителя. Проблеми сучасної педагогічної освіти. Педагогіка і психологія, (39 (4)), (2013). 33-40.

16. Молнар, Т. І. Теоретичні основи компетентнісного підходу як освітньої інновації. Zbior artyNulow nauNowych. Варшава, (2017). 21-22.

17. Пономарьова, Наталія, et al. Методична підготовка маибутніх учителів як складова формування готовності до професшної педагогічної діяльності. 2022.

18. Толок, Д.; Сіра, І. Запровадження компетентісного підходу у процесі вивчення математики шляхом формування предметних і ключових компетентностей 2022. PhD Thesis. Харківський національний педагогічний університет імені ГС Сковороди.

19. Чистякова, І. А. Дослідницька компетентність як складова професшної компетентності магістрів: досвід США. Загальна педагогіка та історія педагогіки, 2016, 168.

20. Шаров, С. В. Компетентніснии підхід: переваги, структура та особливості. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені ВО Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки, (4), (2019). 194-199.

References

студент магістратури педагогічний дослідницька компетентність

1. Amirova, A., Iskakovna, J. M., Zakaryanovna, T. G., Nurmakhanovna, Z. T. & Elmira, U. (2020). Creative and research competence as a factor of professional training of future teachers: Perspective of learning technology. World Journal on Educational Technology: Current Issues, 12(4), 278-289. [in English].

2. Davidson, Zoe E. & Palermo, Claire. (2015). Developing research competence in undergraduate students through hands on learning. Journal of Biomedical Education. [in English].

3. Supkhonovna, H. N. (2021). Technology for the development of the qualities of pedagogical competence in future teachers. Asian Journal of Multidimensional Research, 10(5), 372-382. [in English].

4. Yarmatov, R. B., & Ahmedova, M. X. (2020). The formation of research competence of future history teachers in the modern educational system. WISSENSCHAFT OHNE GRENZEN-2020, 41. [in English].

5. Yarullin, Ilnar F., Bushmeleva, Natalia Aleksandrovna &Tsyrkun, Ivan I. (2015). The research competence development of students trained in mathematical direction. International Electronic Journal of Mathematics Education, 10 (3), 137-146. [in English].

6. Bibik, N. (2015). Analysis of contradictions in the introduction of the competence approach in school education. Mountain School of the Ukrainian Carpathians, (12-13), 44-47. [in Ukraine].

7. Voloshena, Viktoriia (2021). Didactic requirements for competence-oriented tasks in the process of learning mathematics. Problems of the modern textbook, 27, 36-45. [in Ukraine].

8. Holovan, Mykola Stepanovych & Yatsenko, Valerii Valeriiovych. (2012). The essence and content of the concept of “research competence”. Theory and teaching methods of fundamental disciplines in higher education, 7, 55-62. [in Ukraine].

9. Honcharenko, Ya. V. (2017). Research practice in the system of training for masters in the specialty “mathematics”. Modern problems of physical and mathematical education and science, 2017, 118[in Ukraine].

10. Iermakova, I. P. (2012). Research competence of the future teacher as a component of his pedagogical skills. Scientific Bulletin of Mykolaiv State University named after V.O. Sukhomlynskyi. Series: Pedagogical sciences, 38 (1), 55-57. [in Ukraine].

11. Kaidalova, L. H., Shvarp, N. V. & Savokhina, M. V. (2017). Formation of research competence of master's students of the Science of Education, educational program of Pedagogy of the higher school. Professional education: problems and prospects, 12, 134-140. [in Ukraine].

12. Komyshan, A. I., & Khudarkovskyi, K. I. (2013). Introduction of a competency-based approach to the higher education system based on determining the content of the training of future specialists. Pedagogical education: theory and practice, (13), 73-81. [in Ukraine].

13. Kudriavtseva, V. F. (2016). Implementation of the competence approach in the practice of communicative learning. Scientific notes [Nizhyn State University named after Mykola Gogol]. Philological sciences, (2), 142-147. [in Ukraine].

14. Luchaninova, Olha Petrivna. (2022). Modern approaches to the development of research competence of masters in professional education in the process of preparing a qualification paper. The image of a modern teacher, 5 (206), 10-15. [in Ukraine].

15. Liubchak, N. M. (2013). Theoretical aspects of determining the essence of the future teacher's research competence. Problems of modern pedagogical education. Pedagogy and psychology, (39 (4)), 33-40. [in Ukraine].

16. Molnar, T. I. (2017). Theoretical foundations of the competence approach as an educational innovation. Zbior artyNulow nauNowych. Varshava, 21-22. [in Ukraine].

17. Ponomarova, Nataliia, et al. (2022). Methodical training of future teachers as a component of formation of readiness for professional pedagogical activity. 2022. [in Ukraine].

18. Tolok, D., Sira, I. (2022). Introduction of the competence approach in the process of studying mathematics by forming subject and key competences. PhD Thesis. Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. [in Ukraine].

19. Chystiakova, I. A. (2016). Research competence as a component of the professional competence of masters: the experience of the USA. General pedagogy and history of pedagogy, 168. [in Ukraine].

20. Sharov, S. V (2019). Competency approach: advantages, structure and features. Scientific Bulletin of Mykolaiv National University named after VO Sukhomlynskyi. Series: Pedagogical sciences, (4), 194-199. [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru

...