Формування оцінювально-аналітичної компетентності майбутніх учителів початкових класів

Погоджуємося з О. Фідкевич, що в попередній практиці початкової школи система оцінювання виконувала функцію зовнішнього підсумкового контролю з боку вчителя, а сама навчальна діяльність учня залишалася без належної уваги [6, 4].

Оцінювання у сучасній українській школі передусім грунтується на положеннях особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів, що визначають першочерговість особистісних запитів учня у процесі навчання та опанування таких способів діяльності, які є соціально важливими [2]. Доцільно зазначити, що сучасна система оцінювання не зводиться лише до визначення рівня сформованості ключової компетентності молодшого школяра. “Це процес безперервного моніторингу індивідуального розвитку учнів, а система оцінювання - механізм проведення діагностико-розвивальної діяльності вчителя і учня як повноправних учасників освітнього процесу” [6, 8]. У сучасній початковій школі не використовують бали для оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінювання здійснюється відповідно до критеріїв, які визначає сам учитель, з поступовим залученням до цього процесу молодших школярів. Окрім того, впроваджено нові види оцінювання (формувальне та підсумкове), кожен з яких впливає на підвищення якості освітнього процесу. Уточнимо, що підсумкове оцінювання - це стандартизований вид оцінювання, спрямований на визначення рівня сформованості компетентностей учня, зіставлення навчальних досягнень учнів із конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Формувальне оцінювання - це систематичне інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що відбувається в умовах зворотного зв'язку між учителем та учнем. Його головна мета - підтримка кожного учня, створення позитивної мотивації до навчання [6, 9]. У попередній педагогічній практиці частково функції формувального оцінювання виконувало поточне, проте його головним завданням була фіксація знань і вмінь у межах конкретної теми, що ставало підґрунтям для виставлення підсумкових оцінок. Основними ж функціями формувального оцінювання є стимулю- вально-мотиваційна та діагностично-коригувальна. Окрім того, важливими складниками є також само- оцінювання і взаємооцінювання учнів. Формування правильної самооцінки у молодшого школяра (не завищеної і не заниженої) та культури взаємного оцінювання визначаються новими завданнями вчителя сучасної початкової школи.

Отже, оцінювання у сучасній початковій школі суттєво відрізняється від попередньої моделі, за якою навчалися вчителі та до якої готувалися в закладах вищої освіти. Відтак важливим шляхом успішної реалізації нових підходів до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів є формування оцінювально-аналітичної компетентності майбутніх учителів початкових класів відповідно до нових вимог.

Під оцінювально-аналітичною компетентністю майбутнього вчителя початкових класів ми розуміємо єдність теоретичної та практичної готовності майбутнього фахівця до оцінювання навчальних досягнень учнів. Це складне індивідуально-психо - логічне утворення на основі інтеграції педагогічного досвіду, теоретичних знань, практичних умінь, особистісних та професійних якостей, які обумовлюють готовність до використання сучасних видів та форм оцінювання, методів і прийомів здійснення аналізу навчальної діяльності учнів початкових класів; забезпечення самооцінювання і взаємооці- нювання результатів їхнього навчання [7, 51].

На основі вивчення Професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)” було визначено критерії та показники рівня сформованості оцінювально-аналітичної компетентності вчителя початкових класів, які необхідно враховувати у процесі її формування в закладах вищої освіти [5] (табл. 2).

Таблиця 2 Критеріальний апарат рівня сформованості оцінювально-аналітичної компетентності вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти

Розроблений критеріальний апарат є інструментом проєктування того, що повинен знати і вміти майбутній учитель початкових класів у площині оцінювання навчальних досягнень учнів.

При оновленні змісту освітньо-професійних програм (ОПП) підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності 013 Початкова освіта та робочих програм освітніх компонентів необхідно продумувати шляхи формування оцінювально-аналітичної компетентності, серед яких виокремлюємо оволодіння знаннями та вміннями під час лекційних, семінарських і практичних занять; залучення студентів до самостійної роботи; проведення науково-практичних семінарів та конференцій із участю вчителів початкових класів. Висвітлимо досвід роботи викладачів кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії щодо реалізації таких шляхів.

У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії здійснюється підготовка майбутніх фахівців зі спеціальності 013 Початкова освіта на фаховому передвищому, першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях вищої освіти. Викладачі групи забезпечення ОПП мають свободу вибору змісту і методів навчання у контексті оволодіння здобувачами вищої освіти знаннями та вміннями процесу оцінювання навчальних досягнень учнів. Так, курс “Педагогіка” (фаховий передвищий і перший (бакалаврський) рівень вищої освіти) передбачає вивчення теми “Контроль та оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів”, в контексті якої студенти знайомляться з новими підходами до оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до Державного стандарту початкової освіти та Методичних рекомендацій до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів [2; 3]. На семінарсько- практичних заняттях здобувачі освіти залучаються до розробки тестів, математичних диктантів, питань для усного й письмового опитування; перевірки і оцінювання письмових робіт учнів відповідно до нових вимог. Також вони навчаються розробляти критерії оцінювання творчих учнівських робіт і аналізувати роботу згідно з визначеними критеріями. Наприклад, до твору “Мій домашній улюбленець” студентами були розроблені такі критерії оцінювання:

1. Твір про домашнього улюбленця повинен складатися із п'яти речень.

2. У творі має бути описаний зовнішній вигляд і характер тварини.

3. Наприкінці твору треба висловити своє ставлення до домашньої тварини.

4. Твір має бути доповнений малюнком домашнього улюбленця.

Також здобувачам освіти пропонується написати такий твір без дотримання останнього критерію, здійснити взаємоперевірку, аналіз й оцінювання творів у парах. Недоліки роботи студенти навчаються характеризувати через позитивне ставлення до діяльності загалом.

Окрім того, здобувачі вищої освіти розробляють листи самооцінки емоційно-психологічного стану учня, його навчальної діяльності, засвоєння ним змісту навчання. Наведемо приклад розробленого студентами листа самооцінки емоційно-психологічного стану учня.

На уроці мені було цікаво (нецікаво).

Своєю роботою я задоволений (-а) (незадово- лений).

Мій настрій поліпшився (погіршився).

Я втомився (-лася) (не втомився).

Мені сподобалося працювати з іншими учнями (не сподобалось).

На основі аналізу цих листів студенти висловлюють свої думки щодо проведеного семінарсько- практичного заняття.

Зазвичай цікавими є і повідомлення здобувачів освіти про портфоліо як нову технологію оцінювання, що підготовлені ними самостійно. Студенти розкривають позитивні і слабкі сторони портфоліо, демонструють зразки учнівського та вчительського портфоліо.

На навчальних заняттях з курсу “Технологія вивчення освітніх галузей початкової школи” (другий рівень вищої освіти) здобувачі вищої освіти самостійно розробляють компоненти технології вивчення кожної освітньої галузі, серед яких виділяють цільовий та контрольно-оцінний. Шляхом вивчення Державного стандарту початкової освіти, типових освітніх програм, підручників для початкової школи,

Методичних рекомендацій до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4-х класів студенти залучаються до розробки конкретних навчальних цілей уроку, використовуючи таксономію мислення Б. Блума; з'ясовують особливості видів та форм оцінювання навчальних досягнень учнів із певної освітньої галузі, методи і прийоми здійснення аналізу їхньої навчальної діяльності, самооцінювання й взаємооцінювання результатів навчання учнів. На семінарських заняттях майбутні учителі представляють результати своєї пошукової роботи, а інші здобувачі вищої освіти аналізують та оцінюють їхню роботу за визначеними викладачем критеріями. Окрім того, доповідачі залучаються і до самооцінювання своєї роботи.

При вивченні вибіркової навчальної дисципліни “Ведення шкільної документації" здобувачі вищої освіти знайомляться з особливостями оформлення класного журналу та свідоцтва досягнень учнів.

Важливе місце серед освітніх компонентів підготовки майбутніх учителів початкових класів займає написання і захист курсової та дипломної робіт. Тематика наукових робіт відповідає актуальним проблемам початкової освіти, зокрема й проблемі оцінювання навчальних досягнень учнів. Студенти самостійно вивчають нову нормативну базу, проводять опитування вчителів та учнів, аналізують педагогічний досвід учителів щодо здійснення нових підходів до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів.

Ще одним шляхом формування оцінювально- аналітичної компетентності майбутніх учителів початкових класів є проведення науково-практичних семінарів та конференцій за участю вчителів-прак- тиків. До прикладу, членами гуртка “Науковий пошук” (це здобувачі вищої освіти магістерського рівня вищої освіти зі спеціальності 013 Початкова освіта) був організований і проведений науково-практичний семінар на тему: “Нові підходи до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти”, на який були запрошені стейкхолдери, вчителі початкових класів, викладачі та студенти. Члени гуртка доповідали з таких питань: оцінка і її значення в початковій школі, історія розвитку вітчизняної системи оцінювання результатів навчання учнів початкових класів, вітчизняні педагоги-класи- ки про оцінювання навчальних досягнень молодших школярів, нові вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів, формувальне оцінювання як засіб стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів, аналіз результатів опитування вчителів початкової школи, щодо сприйняття нових підходів до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти. Під час семінару виступила стейкхолдер, заступник директора з навчально-виховної роботи початкової школи Хмельницького ліцею № 17 О. Медведюк, яка висвітлила труднощі, що виникають у вчителів у процесі оцінювання навчальних досягнень молодших школярів, та вчителька початкових класів Хмельницької спеціалізованої школи першого ступеня № 30, випускниця Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, тренерка НУШ Н. Бєлікова, яка поділилася досвідом оцінювання навчальних досягнень учнів відповідно до нових вимог.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, у підготовці майбутніх учителів початкових класів важливе місце займає формування оцінювально-аналітичної компетентності, що передбачає оволодіння здобувачами вищої освіти знаннями і вміннями щодо оцінювання, аналізу та забезпечення самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів початкових класів відповідно до нових вимог. Основними шляхами формування оцінювально-аналітичної компетентності в закладах вищої освіти визначаємо оволодіння знаннями та вміннями під час лекційних, семінарських і практичних занять; залучення студентів до самостійної роботи; проведення науково-практичних семінарів та конференцій із участю вчителів початкових класів. Педагогічний досвід викладачів кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії засвідчує, що реалізація практико орієнтованого підходу до підготовки майбутніх фахівців сприяє вдосконаленню процесу формування оцінювально-аналітичної компетентності.

Подальший науковий пошук варто спрямувати на вивчення досвіду викладачів вітчизняних закладів вищої освіти щодо формування оцінювально-аналітичної компетентності.

Література