Комплексне графічне проектування у підготовці майбутніх учителів технологій

Размещено на http://allbest.ru

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

Комплексне графічне проектування у підготовці майбутніх учителів технологій

Семеренко Жанна аспірантка кафедри теорії

і методики технологічної освіти,

креслення та комп'ютерної графіки

м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглядається здатність майбутніх учителів технологій до графічного творення сучасної креативної індустрії дизайну як переваги людського капіталу на ринку праці порівняно з природним і фізичним капіталом. Акцентовано увагу на інноваційній моделі підготовки майбутніх учителів технологій на основі STEAM-підходу.

Обгрунтувано необхідність застосування комплексного графічного проєктування у підготовці майбутніх учителів технологій, методика упровадження якого ґрунтується на використанні активних та інтерактивних методів графічного проєктування.

Проєктні технології (художнього, інженерно-технічного, наукового та ІТ- проєктування) визначено як складові інтегрованого проєктування (Integrated Design - інтегрований дизайн). Здійснено порівняння інтегрованого процесу графічного проєктування із традиційними процесами проєктно-творчої діяльності.

Запропоновано класифікацію графічного проєктування за такими видами: художньо-графічне проєктування (ХГП), інженерно-графічне проєктування (ІГП), науково-графічне проєктування (НГП). Обгрунтовано необхідність упровадження дисципліни «Комплексне графічне проєктування» в освітню програму підготовки майбутніх учителів технологій. Сформульовано модернізовані дескриптори НРК (2020 р.) щодо програмових результатів навчання з освітнього компонента «Комплексне графічне проєктування».

Ключові слова: інтегрований дизайн, комплексне графічне проєктування, STEAM-підхід, майбутні учителі технологій.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах становлення цифрової української держави, трансформації вітчизняного виробництва в економічні відносини країн Європейського Союзу і світу особливої актуальності набувають технології графічного проєктування. Нині однією із головних конкурентних переваг виробничих компаній на ринку праці вважають висококваліфікованих фахівців, здатних до проєктування сучасної креативної індустрії дизайну. У цифровому суспільстві людський капітал є пріоритетнішим порівняно з природним і фізичним капіталом.

Чинниками формування сучасного високоякісного людського капіталу, що забезпечить у майбутньому високий рівень суспільного доходу, є розвиток проєктно-творчих здібностей здобувачів освіти закладів профільної технологічної освіти.

У художньо-графічному, інженерно-графічному, науковому та ІТ-проєктуванні повноцінно реалізується внутрішній інформаційно-особистісний ресурс майбутніх учителів технологій і здобувачів освіти ліцеїв, що обирають технологічний профіль неперервної освіти.

Комплексна проєктна графіка поширюється на дизайн і технології поліграфії (графічний дизайн), електроніки (комп'ютерний дизайн), текстилю (дизайн костюма, тканин), будівельних матеріалів (дизайн інтер'єрів та екстер'єрів), систем і управління (дизайн менеджменту) та іншої продукції масового споживання (промисловий дизайн).

З огляду на різноманітність видів проєктної графіки зміст професійної підготовки майбутніх учителів технологій необхідно зорієнтувати на формування компетентності з технології комплексного графічного проєктування (КГП), інтегрованого процесу проєктно-графічної діяльності.

Проте поняття комплексного проєктування у вітчизняній теорії і практиці досі тлумачиться лише як виконання всіх розділів проєктної та робочої документації.

Аналіз останніх досліджень з проблеми. Синтез науки, мистецтва і технологій передбачено у Звіті «Наукова освіта для відповідальних громадян».

У сфері наукової освіти увага зосереджується на переході від використання традиційного освітнього підходу STEM до інноваційного STEAM-підходу шляхом формування зв'язків між природничо-науковими та іншими навчальними дисциплінами, наприклад, арт-дисциплінами. Формування проєктно-графічної компетентності майбутніх учителів технологій вимагає застосування міждисциплінарного підходу. Це дає можливість зацікавленим сторонам разом розробляти та досягати екологічних та економічних цілей проєктів.

С. Вілсон акцентує увагу на зв'язку між мистецтвом і гуманітарними дисциплінами, природничими науками, технологіями, інжинірингом і математикою.

Така міждисциплінарна взаємодія уможливлює налагодження діалогу між вченими, інженерами, підприємцями, художниками і дизайнерами з метою використання широкого спектру можливостей та ідей в академічній і соціальній сферах для проведення експериментів і розробки інноваційних рішень (Wilson, 2002).

Українські дослідники приділяють велику увагу проблемі неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій.

Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності з етнодизайну у здобувачів вищої освіти сформульовано у монографії «Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності з етнодизайну у студентів закладів вищої освіти» (Руденченко та Тименко, 2020).

Для формуванні проєктно-графічної компетентності у майбутніх учителів технологій важливо сформулювати програмові результати навчання з української графіки.

Розробники сучасних навчальних посібників присвячують окремі розділи вітчизняній проєктній графіці (Остапченко та ін., 2022). У практиці підготовки фахівців промислового дизайну використовуються посібники і методичні рекомендації з комплексного проєктування (Кузьмінець та ін., 2019). Проте у змісті підготовки майбутніх учителів технологій поняття «комплексне проєктування» досі застосовується недостатньо.

Мета статті - обгрунтувати необхідність застосування комплексного графічного проєктування у підготовці майбутніх учителів технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розробка і виробництво продукції (дизайн продукції - product design) передбачає багато послідовних дій: генерування ідеї, визначення можливостей, клаузура, дослідний зразок, розробка процесу, матеріальне постачання, розробка упаковки і системи поширення товару.

Методика генерування проєктної ідеї полягає у використанні активних та інтерактивних методів. Активність зумовлюється спільним комплексним проєктуванням викладача і здобувача освіти, а інтерактивність - проєктною взаємодією здобувачів між собою у складі проєктно-творчих груп.

Існує два підходи до комплексного проєктування продукції: традиційний і командний з пересічними функціями.

Традиційний підхід передбачає послідовне виконання всіх цих дій, його недоліком є те, що весь процес розробки займає надто багато часу.

Наприклад, американські виробники автомобілів раніше витрачали близько п'яти років на те, щоб розробити і зібрати модель нового автомобіля, тоді як японці робили це за три роки. Інша не менш важлива проблема - дороговартісний процес внесення змін у проєкт і вирішення проблеми якості.

У традиційній системі інженер-розробник повертав проєкт на доопрацювання інженеру-технологу. Зазвичай ця процедура могла повторюватися кілька разів.

Коли проблеми між розробником і технологом повністю були вирішені, то переходили до питань матеріального постачання, щоб визначити, які складники потрібно купувати. І знову виникали проблеми з проєктом: деякі деталі виявлялися занадто дорогими або займали у постачальника багато часу на їх виготовлення. Проєкт знову повертався розробнику.

Японські виробники використовують підхід, який передбачає командну роботу з пересічними функціями. Американці застосовують його у якості комплексного або одночасного проєктування. Важлива його особливість - усі етапи виробництва (розробка, виробництво, постачання, розповсюдження, маркетинг тощо) представлені в проєктній групі і всі її члени взаємодіють між собою. За потреби залучали споживача або принаймні використовували дані про нього.

Система постачання послуг містить у собі взаємодію та обмін даними між багатьма відділами, а отже, передбачає й потенційні помилки обслуговування. Щоб уникнути цих проблем, усі відділи проєктної організації повинні брати участь у розробці проєкту з початку до його завершення.

Проєктні технології (художнього, інженерно-технічного, ІТ- проєктування) - це технології, що в сукупності складають проєктування нової якості - технологію інтегрованого проєктування (Integrated Design - інтегрований дизайн). Інтегрований дизайн або комплексне проєктування стає пріоритетним не лише в сучасному високотехнологічному виробництві, але й у повноцінному пізнанні навколишнього культурного середовища і себе в ньому.

Інтегрований процес проєктування (integrated-design-process) сформувався близько двадцяти років тому завдяки спільним зусиллям канадських та американських архітекторів під час проєктування енергоефективних будівель.

Інтегрований дизайн у виробництві продукції будівельної галузі - це комплексний процес, який охоплює як проєктування, будівництво та експлуатацію, так і дизайн інтер'єрів та екстер'єрів будівель. Отже, фахівці будівельних технологій повинні володіти проєктно-графічною компетентністю як з технології будівельних матеріалів, так і з дизайну інтер'єрів та середовища.

Порівняємо інтегрований процес графічного проєктування із традиційними процесами проєктно-творчої діяльності. Особливістю інтегрованого процесу проєктування є зосередження на співпраці зацікавлених сторін та інтеграційному режимі їх взаємодії.

Такий підхід активної участі всіх зацікавлених сторін проєкту призводить до консенсусного пошуку оптимальних, інноваційних, стійких рішень. Ментальність інтегрованого проєктного процесу так само важлива, як і методологія, що призводить до його успіху, сукупність принципів якого представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльна характеристика інтегрованого і традиційного процесів графічного проєктування

Значну увагу слід приділити становленню спільної проектної групи освітньої програми майбутніх учителів технологій, яка зацікавлена у розробці і застосуванні освітнього компоненту з комплексного графічного проектування. Бажано до складу проєктної групи запросити науково- педагогічних працівників і стейкхолдерів, що є фахівцями низки суміжних дисциплін з проєктно-графічної діяльності (таблиця 2).

Таблиця 2

Таблиця 3

Індикатори комплексного графічного проєктування у дескрипторах НРК і очікуваних програмових результатах навчання

Індикатори художньо-графічного проєктування педагогічно доцільні для мистецьких і гуманітарних дисциплін (Art); інженерно-графічного - технічних дисциплін (Technology, Engineering); науково-графічного - наукових і математичних дисциплін (Science, МаШета1;іс8). Абревіатура початкових літер у назвах цих дисциплін позначає STEAM - сучасний дидактичний підхід до структурування змісту підготовки майбутніх учителів технологій. Окрім дескрипторів знань та вмінь/навичок у НРК виокремлено здатність до комунікації, а також самостійність і відповідальність у застосуванні проєктно-графічної компетентності майбутніми учителями технологій. проєктування інтегрований дескриптор

Ефективні і неперервні напрями комунікації із стейкхолдерами комплексного графічного проєктування необхідні упродовж усього процесу підготовки майбутніх учителів технологій.

Прозорі методи спілкування слугують ефективній навчальній взаємодії учасників освітнього процесу. Має місце сукупність принципів підготовки майбутніх учителів технологій з комплексного графічного проєктування (таблиця 4).

Таблиця 4

Висновки і перспективи подальших розвідок

У формуванні проєктно-графічної компетентності майбутніх учителів технологій педагогічно доцільно забезпечити програмові результати навчання з комплексного графічного проєктування як процесу інтегрованого дизайну. Сучасна технологічна освіта майбутніх фахівців передбачає застосування інноваційного STEAM-підходу, що ґрунтується на міждисциплінарних зв'язках.

На засадах STEAM-підходу уможливлюється класифікація проєктної графіки за такими видами: художньо-графічне проєктування (ХГП), інженерно-графічне проєктування (ІГП), науково-графічне проєктування (НГП). Спільним для зазначених видів проєктної графіки є ІТ- проєктування. Педагогічно доцільно до змістових компонентів освітньої програми з підготовки майбутніх учителів технологій упровадити дисципліну «Комплексне графічне проєктування», що сприятиме ефективності освітнього процесу під час підготовки майбутніх вчителів технологій. Програмові результати навчання з цієї дисципліни формулюються з дотриманням вимог дескрипторів НРК (2020 р.).

Подальші наукові розвідки важливо здійснити з проблеми застосування етнодизайну української графіки у підготовці майбутніх учителів технологій.

Список використаних джерел

Wilson, S. (2002). Information arts: intersections of art, science, and technology, Boston: MIT Press

Кучер, С. (2018). Педагогічні умови неперервної дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology. № 6 (1), сс. 12-22.

Руденченко, А., Тименко, В. (2020). Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності з етнодизайну у студентів закладів вищої освіти: монографія. Київ, 356 с.

Остапченко, Т., Старченко, О., Тименко, В., Демків, В. (2022). Кнауф- дизайн/Knauf-design: навчально-методичний посібник для професійних

(професійно-технічних) закладів освіти (експериментальний). Чернівці, 240 с.

Кузьмінець М.П., Сімонік А.С., Тименко В.П. (2019). Комплексне проектування: Навч. посібник: Київ, 103 с.

Марченко, С. (2011). Підготовка майбутніх вчителів технологій до комп 'ютерного проєктування та моделювання. Науковий часопис НІІУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи : зб. наук. пр. Київ : НГІУ ім. М. П. Драгоманова, Вип. 30, сс. 139-143.

References

Wilson, S. (2002). Information arts: intersections of art, science, and technology, Boston: MIT Press. [in English]

Kucher, S. (2018). Pedahohichni umovy neperervnoi dyzain-pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii [Pedagogical conditions of further design training for future teachers of technology]. Ukrainian Journal of Educational Studies and Information Technology. No 6 (1), ss. 12-22. [in Ukrainian]

Rudenchenko, A., Tymenko, V. (2020). Teoretyko-metodychni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti z etnodyzainu u studentiv zakladiv vyshchoi osvity: monohrafiia [Theoretical and methodological principles for formation of professional competence in ethnic design for University students: a monograph]. Kyiv, 356 s. [in Ukrainian]

Ostapchenko, T., Starchenko, O., Tymenko, V., Demkiv, V. (2022). Knauf- dyzain [Knauf-design]: navchalno-metodychnyi posibnyk dlia profesiinykh (profesiino-tekhnichnykh) zakladiv osvity (eksperymentalnyi). Chernivtsi, 240 s. [in Ukrainian]

Kuzminets M.P., Simonik A.S., Tymenko V.P. (2019). Kompleksne proektuvannia: navch. posibnyk. [Complex design: textbook]. Kyiv, 103 s. [in Ukrainian]

Marchenko, S. (2011). Pidhotovka maibutnikh vchyteliv tekhnolohii do kompiuternoho proiektuvannia ta modeliuvannia [Training of future technology teachers for computer-aided design and modeling]. Naukovyi chasopys NIIU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5: Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy : zb. nauk. pr. Kyiv : NHIU im. M. P. Drahomanova, Vyp. 30, ss. 139-143. [in Ukrainian]

Abstract

Integrated graphic design for training future technology teachers

Zhanna Semerenko

graduate student at the Department of Theory and Methods of Technological Education, Drawings and Computer Graphics, M. Drahomanov National Pedagogical University, Kyiv, Ukraine

The article is devoted to the problem of future technology teachers tp graphic design. Emphasis is placed on the innovative model of training future technology teachers STEAM approach.

The necessity of application of complex graphic design in training of future teachers of technology is substantiated.

Two approaches to graphic product design are identified: traditional and team with intersecting functions. The method of generating a project idea is focused on the use of active and interactive methods of graphic design.

Design technologies (artistic design, engineering design, scientific and IT design are defined as components of integrated design (Integrated Design). The integrated process of graphic design is compared with traditional processes of design and creative activities.

Classification of graphic design is carried out regarding to the types of design graphics: artistic and graphic design (AGD), engineering and graphic design (EGD), scientific and graphic design (SGD). The necessity of implementation of discipline ''Complex graphic designing” in the educational program for trining of future teachers of technology is proved.

Modernized descriptors of the NRC (2020) on the program learning outcomes of the educational component ''Integrated Graphic Design” have been formulated: empirical knowledge as an idea; cognitive intuitive ability and creative artistic thinking; communication interaction of persons for the purpose of information transfer, coordination of actions, joint activities; empirical knowledge of the facts; creative technical thinking; practical skills of manual dexterity, practical application of materials, tools and instruments; ability to apply knowledge and skills independently and responsibly; theoretical knowledge (conceptual, methodological); cognitive logical skills; creative scientific thinking.

Keywords: integrated design, complex graphic design, STEAM approach, technology teachers.

Размещено на Allbest.ru