Теоретичні аспекти соціально-педагогічного проєктування
Зміст понять "соціальне проєктування", "педагогічне проєктування", "соціально-педагогічне проєктування". Дослідження навчально-виховного процесу, соціально-педагогічного проєктування у ЗВО. Вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.08.2023 |
| Размер файла | 23,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теоретичні аспекти соціально-педагогічного проєктування
Андрій Колосок
кандидат економічних наук, доцент кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи, Волинський
національний університет імені Лесі Українки
Світлана Буднік
кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики початкової освіти, Волинський національний університет імені Лесі Українки
У статті проаналізовано сутність та зміст понять «соціальне проєктування», «педагогічне проєктування», «соціально-педагогічне проєктування», виокремлено найбільш відомі підходи до їх трактування. Досліджено актуальні питання навчально-виховного процесу, спрямованого на впровадження соціально-педагогічного проєктування у закладах вищої освіти. Узагальнено основні вимоги до проєктування освітнього середовища ЗВО та професійної підготовки майбутніх фахівців-педагогів.
Вказано, що соціальне проєктування - це конструювання індивідом, групою чи організацією дії, спрямованої на досягнення соціально значущої мети, яка є локалізованою за місцем, часом і ресурсами. Сутність соціального проєктування полягає в конструюванні бажаних станів майбутнього.
Зазначено, відмінності між соціальними та освітніми проєктами. На відміну від соціальних проєктів, які спрямовані на перетворення та вдосконалення соціуму, суспільних відносин і процесів, педагогічні проєкти сфокусовані на вирішенні завдань освіти та виховання.
Визначено об'єкти соціальних проєктів: соціально- культурне середовище (створення сприятливого соціо- культурного простору та оптимізація умов саморозвитку особистості, соціальної групи, території в цілому); спосіб життя (підтримка окремих видів та напрямів діяльності особистості, які сприяють зростанню якісних показників життя); сфери життєдіяльності особистості (освітня, навчальна, виробнича, спортивна, інформаційна тощо).
Обґрунтовано, що соціально-педагогічний проєкт - це сконструйоване соціальне нововведення, метою якого є вдосконалення педагогічних процесів (розвитку, освіти, виховання, соціального становлення особистості) у певних соціокультурних умовах. Соціально-педагогічне проєктування - це попереднє цілеспрямоване визначення і конструювання програми діяльності суб'єктів педагогічного процесу в їхній взаємодії, а також подальша реалізація цієї програми, що спрямована на забезпечення особистісно-розвивального підходу до виховання та навчання.
Перспективи подальших наукових досліджень вбачаються у виявленні актуальних проблем використання соціально-педагогічного проєктування.
Ключові слова: проєкт, соціальне проєктування, педагогічне проєктування, соціально-педагогічне проєкту- вання.
Andriy KOLOSOK
PhD in Economics, Associate Professor, Senior Lecturer at the Department of Social Pedagogy and Pedagogy
of Higher School, Lesya Ukrainka
Svitlana BUDNIK
Candidate of Pedagogic Sciences (Ph. D.), Docent Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Primary Education, Lesya Ukrainka
THEORETICAL ASPECTS OF SOCIAL-PEDAGOGICAL DESIGN
The article analyzes various definitions of the essence and content of the concepts of"social design", "pedagogical design" and "social-pedagogical design", identifies the most well-known approaches to their interpretation. The study deals with topical issues of the educational process aimed at the implementation of social-pedagogical design in higher education institutions. In particular the main requirements are summarized for the design of the educational environment of higher education institutions in general and the professional training of future teachers. The article notes that the concept of "project" appeared in the scientific literature, is interpreted as a "technical project", "public project", "project of social order". The formation of design takes place within the framework of engineering activities. This is due to the need to transfer the graphic image by the engineer to production. Again, the purely technical properties of social design of that time are tracked. At that time, the concept of social engineering is more common.
In fact, social design is separated from technical and at the stage of development absorbs the properties and features of planning, forecasting and design. The development of social design begins since the middle of XX century. Scientists interpret the essence of the concept of "design" differently, and there is no single accepted definition. But the leading idea of many definitions is that design is the creation of an image of the desired future.
Social design is the construction by an individual, group or organization of an action aimed at achieving a socially significant goal that is localized in place, time and resources. The essence ofsocial design is to design the desired states ofthe future. Social design can be considered as innovation activity, since it involves clearly designed actions localized in time, place and resources.
There are certain differences between social and educational projects are noted. Unlike social projects aimed at transforming and improving society, social relations and processes, the pedagogical project is focused on solving the problems of education and upbringing. But this happens in its pure form. When goals and problems are combined, social and pedagogical design arises. Its objects are: social-cultural environment (creation of a favorable sociocultural space and optimization of conditions for self-development of the individual, social group, territory as a whole); lifestyle (support of certain types and directions of activity of the individual, which contribute to the growth of quality indicators of life); spheres of personality life (educational, educational, production, sports, information, etc.). Therefore, the social-pedagogical project is a constructed social innovation, the purpose of which is to improve pedagogical processes (development, education, upbringing, social formation of the individual) in certain sociocultural conditions.
The conclusion is substantiated based on the theoretical analysis of scientific literature, that socio-pedagogical design is a preliminary purposeful definition and design of the program of activities of the subjects of the pedagogical process in their interaction, as well as the further implementation of this program aimed at providing a personal-development approach to education and training.
Prospects for further scientific research are seen in identifying topical problems of using social and pedagogical design.
Key words: project, social design, pedagogical design, social-pedagogical design.
Актуальність проблеми
Україна перебуває у складному соціально-економічному стані, викликаному військовими діями. По їх завершенню, виникне проблема відбудови економіки країни та повернення населення до нормальної життєдіяльності. Важливим інструментом реформування життєдіяльності суспільства є проєктування, зокрема й соціально-педагогічне. Воно дає змогу здійснювати адаптацію та реабілітацію учасників бойових дій та постраждалого населення до мирних умов життя.
Для результативного застосовування соціально-педагогічного проєктування необхідно з'ясувати його зміст, поняття та особливості.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням теоретичних основ соціального проєктування займалися: Бутченко Т, Ворона П., Гончаренко С., Грабчак О., Довга М., Киричук В., Костіна В., Михайлишин Г, Мішина С., Мішин О., Неділько В., Пузіков Д., Скиба К., Тюпля Л., Цимбалару А. та інші.
Проте, вказані науковці розглядали теоретичні аспекти застосування соціальних проєк- тів, не висвітлюючи у повній мірі особливостей соціально-педагогічного проектування, тому дана наукова проблема потребує подальшого дослідження.
Метою дослідження є аналіз теоретичних аспектів соціально-педагогічного проєктування.
Виклад основного дослідження
Аналізуючи історію становлення соціального проєк- тування, окремі дослідники стверджують, що з'явилось воно ще за античних часів, інші вважають, що виникло у 70-х роках ХХ ст. З давніх часів у роботах відомих діячів трапляються проєктні елементи. Однак саме поняття «соціальне проєктування» зустрічається в сучасній науці не так давно. У 20-30 роках минулого століття з'явилося проєктування соціальної культури, нових суспільних відносин, нового мислення людини.
Поняття «проєкт», що з'явилося у науковій літературі, тлумачиться як «технічний проєкт», «суспільний проєкт», «проєкт суспільного устрою». Формування проєктування відбувається в межах інженерної діяльності. Це пов'язано з необхідністю передачі графічного зображення інженером на виробництво. Знову ж таки відслідковується суто технічні властивості соціального проєктування того часу. В той час частіше зустрічається поняття соціальної інженерії.
Проєктування, що склалося в технічних галузях знань середини XX ст., поширилося і в гуманітарній сфері: виникло дизайнерське, економічне, екологічне, педагогічне, дослідницьке, організаційне проєктування. Організаційне проєктування в освітній галузі дає основу створення як широкомасштабних проєктів, спрямованих на розв'язання сучасних проблем освітньої галузі, так і проєктів модернізації навчально-виховного процесу конкретного освітнього закладу.
Оскільки предметом нашого дослідження в широкому розумінні є соціально-педагогічне проєктування, варто визначити сутність понять «проєкт», «проєктування», «соціальне проєкту- вання» та «педагогічне проєктування».
Уважаємо за доцільне навести дефініції поняття «проєкт» у сучасній педагогічній теорії й практиці, запропоновані різними вченими (табл. 1).
Таблиця 1Дефініції поняття «проєкт»
|
№ |
Трактування поняття «проєкт» |
Джерело |
|
|
1. |
«діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ресурси організовано новаторським шляхом для виконання унікальної роботи при обмеженні у часі та витратах, щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними параметрами задуму». |
(Ворона, 2013). |
|
|
2. |
«створення прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта (стану)». |
(Гончаренко, 2000). |
|
|
3 |
«система реалізації спланованих послідовних дій, спрямованих на досягнення певного передбаченого результату; під проєктом, з одного боку, розуміється результат діяльності - отриманий продукт (продуктивний аспект), а з іншого - інноваційна форма організації спільної роботи, спрямованої на досягнення певного результату (діяльнісний аспект)». |
(Цимбалару, 2009). |
|
|
4. |
«Термін «проєкт» має кілька значень і майже всі вони мають відношення до педагогіки. По-перше, проєкт - це попередній (можливий) тест будь-якого документа. По-друге, проєкт розуміють як певну акцію, сукупність заходів, об'єднаних однією програмою або організаційну форму цілеспрямованої діяльності. Як приклад можна відзначити один з найбільш грандіозних проєктів - Інтернет. І третє значення проєкту - діяльність по створенню (виробленні, планування, конструювання) будь-якої системи, об'єкта чи моделі. Що стосується проєктування і конструювання, то їх відмінність також носить досить відносний характер. Але все ж відмінність у тому, що проектування може бути і теоретичним (на папері або на комп'ютері), а конструювання припускає матеріальне втілення проектної діяльності». |
(Скиба, 2004). |
|
|
5. |
«комплекс розроблених на майбутню перспективу заходів, що передбачає розрахунок та освоєння необхідної кількості фінансових, матеріальних, людських та інших видів ресурсів з метою досягнення поставленої мети». |
Авторське визначення |
Одним із різновидів проєктування є соціальне проєктування, сутність якого науковці також висвітлюють по-різному (табл. 2).
Таблиця 2Дефініції поняття «соціальне проєктування»
|
№ |
Трактування поняття «соціальне проєктування» |
Джерело |
|
|
1. |
«є своєрідним діалогічно-паритетним відношенням у системі «суб'єкт-об'єкт- суб'єкт» і виконує такі специфічні функції: інтегративну, що консолідує соціальну суб'єктність навколо певної моделі перетворення або збереження суспільних відносин; рефлексивну, коли соціальний суб'єкт конструктивного аналізує та осмислює самого себе; самоврядну, що передбачає механізм саморегуляції соціальних організмів у відповідь на загрозливі виклики зовнішнього середовища». |
(Бутченко, 2011). |
|
|
2. |
«самостійна теоретична та практична інноваційна діяльність індивіда, групи осіб чи організації, яка спрямована на конкретну цільову групу з наданням відповідно до її особливостей послуг за допомогою визначених ресурсів, конкретного часу, місця, методів та заходів, націлених на досягнення очікуваних результатів (кількісні та якісні)». |
(Михайлишин, 2019). |
|
|
3. |
«конструювання індивідом, групою чи організацією дії, спрямованої на досягнення соціально значущої мети, яка є локалізованою за місцем, часом і ресурсами. Сутність соціального проєктування полягає в конструюванні бажаних станів майбутнього. Метою соціального проєктування є організація процесу, який дає початок змінам у соціальному середовищі». |
(Киричук, 2014). |
|
|
4. |
«спрямоване на покращення наявних соціальних явищ, загалом соціальної інфраструктури сучасного суспільства, розв'язання проблем соціально незахищених категорій населення шляхом розроблення проєктів та втілення їх у реальність». |
(Романовська, 2020). |
|
|
5. |
«опис дій та заходів, спрямованих на вирішення соціальних проблем й уникнення соціальних ризиків, із зазначенням технології їх реалізації у певному часовому проміжку в межах наявного фінансового, кадрового, матеріального та інформаційного забезпечення». |
(Мішина, 2020). |
|
|
6. |
«система соціально-економічних заходів направлених на вирішення певної соціальної проблеми, або отримання соціального ефекту в існуючому проекті». |
Авторське визначення |
У контексті нашого дослідження необхідно звернути увагу на педагогічне проєктування. Низка авторів безпосередньо досліджували педагогічне проєктування у загальноосвітньому закладі та проєктування й моделювання освітнього процесу у закладі вищої школи, підготовку викладачів до педагогічного проєктування тощо.
Зокрема, Костіна В. розглядає педагогічне проектування освітнього середовища в двох площинах: як створення умов для розвитку учня з урахуванням його власних потреб та запитів у процесі навчання та як підсистема педагогічних новоутворень майбутнього фахівця в системі його професійної підготовки (Костіна, 2004). Цимбалару А. висвітлює семантику понятійного апарату проблеми педагогічного проектування (Цимбалару, 2009).
Дослідники Тюптя Л., Пузіков Д. вважають, що «педагогічне проєктування» - це специфічний різновид соціального проєктування; механізм педагогічної діяльності, який дає можливість педагогам іти врівень, і, що найважливіше, випереджати (передбачати, враховувати) зміни, які відбуваються в соціокультурному та освітньому середовищі». Враховуючи соціальний характер освіти майбутніх фахівців із соціальної роботи, перебільшити значущість цього механізму для їх підготовки неможливо (Тюптя, 2005).
Таким чином, можна зробити висновок, що результатом педагогічного проєктування стає певний освітній проєкт, функціональна специфіка якого залежить від певних умов: стану середовища, особливостей суб'єктів, які займаються конкретним проєктом, функціональних зв'язків між елементами проєкту, можливостей його застосування, очікуваних результатів.
У контексті нашого дослідження розглянемо детальніше сутність та зміст поняття «соціально-педагогічне проєктування». Зокрема, ми погоджуємося з думкою Грабчак О. В., що соціально-педагогічне проєктування є «перспективним засобом формування потреби у студентської молоді до професійної самореаліза- ції, формує позитивне ставлення до професії, потребу в пізнанні та творчому самовираженні» (Грабчак, 2013).
Сучасні умови призводять до необхідності впровадження соціально-педагогічного проєк- тування у систему освіти України. Із кожним роком ця необхідність зростає, і кожна школа, ЗВО та інші навчальні заклади повинні застосовувати і впроваджувати у практиці методи та технології проєктування.
Таким чином, соціально-педагогічне проєк- тування переплітається з новими тенденціями соціального та педагогічного розвитку і виступає інновацією в соціальному розвитку суспільства.
У навчальному процесі, спрямованому на формування у студентів знань, умінь і навичок проєктної діяльності, для подолання в цій галузі проблемних питань, найбільш прийнятною є розробка соціально-педагогічних проєк- тів, що моделюють соціум у спеціально створених умовах.
Відпрацьовуючи власні вміння і навички на проєктних моделях, здобувачі вищої освіти не лише розширюють власні уявлення про можливості соціально-педагогічного моделювання, навчаються проєктним технологіям, але й набувають особистісних характеристик, необхідних для їх творчої та інтелектуально-пошукової самореалізації.
Аналіз дослідно-експериментальних робіт, проведених науковцями, які займались питаннями соціального проєктування дозволила визначити декілька стратегій навчання студентів соціально-педагогічному проєктуванню з урахуванням їхніх особистісних потенціалів самореалізації як суб'єктів проєктної діяльності.
Перша стратегія полягає в розробці проєктів, що є ідеальними моделями системи соціальних стосунків і взаємодій, що різко контрастують із реальною повсякденністю. Така діяльність дає необмежені творчі можливості для визначення нових характеристик «ідеального соціуму», зразка «ідеального майбутнього» як орієнтира для формування відповідних особистісних якостей. Реалізація цієї стратегії, як і інших, що розглядатимуться, передбачає поєднання про- єктно-дослідницької й творчої діяльності студентів, що є не лише розробниками, але і безпосередніми учасниками цих проєктів. Специфіка соціально-педагогічного проєктування полягає в тому, що самі учні стають «проєктними зразками» для тих, кому адресований проєкт. Це означає, що студенти формують у собі і демонструють оточенню такі особистісні якості, які і є метою проєкту.
Дана проєктна стратегія спрямована на розробку проєктних сценаріїв за участю здобува- чів вищої освіти, що розвивають творчу уяву, фантазію, комунікативні навички, які формують соціальний оптимізм, світогляд, позитивні установки зі створення системи соціальних стосунків, заснованих на базових поняттях про систему людських цінностей.
У рамках цієї проєктної стратегії можуть бути використані різні форми роботи, наприклад, ігрові та театралізовані дійства, в яких брали участь педагоги, студенти і їхні підшефні з дитячих будинків і соціальних притулків.
У цьому спільному навчально-виховному процесі може реалізовуватись інтелектуально- творчий потенціал у різних напрямах: у підготовці сценаріїв, режисурі, в акторській майстерності, в підборі музичних творів, ігровій розвиваючій діяльності, в художньому оформленні тощо. Головний результат цих проєктів полягатиме у формуванні креативної, соціально активної особистості, здатної створювати соці- окультурний простір.
Наступна проєктна стратегія полягає у створенні умов для формування особистіс- них якостей, необхідних для самоствердження та розвитку вольових навичок при взаємодії із соціумом. Поширені в суспільстві тенденції до конформізму, пасивності вимагають нового соціального досвіду для надбання якостей соціально активних лідерів, відповідальних й ініціативних професіоналів. Студенти, які братимуть участь у подібних проєктних стратегіях зможуть, передусім, позиціонувати себе, як досвідчені організатори, ініціатори громадської активності, які стимулюють формування та прояв ціннісних життєвих орієнтацій. Дана проєктна діяльність студентів може здійснюватись на базі волонтерської практики у літніх дитячих таборах, у різноманітних благодійних акціях, громадських заходах тощо за принципом: «допомагаєш самореалізовуватись іншим - самореалізовуєшся сам».
Також у рамках зазначеної проєктної діяльності можуть проводитись тренінги особис- тісного зростання, комунікативного розвитку, організаційних навичок, упевненості у собі та ін.
Наступна проєктна стратегія має умовну назву «організатор» та полягає в освоєнні студентами технологій оптимізації і вдосконалення системи соціальних стосунків у соціумі на основі ефективної організації спільної діяльності. Відповідно до цієї стратегії, здійснюється моделювання різноманітних типів організаційної активності для студентів.
Під час реалізації таких проєктів здобувані вищої освіти можуть проявити себе як розробники організаційно-виховного середовища для дітей та юнацтва з різних соціальних закладів.
Організаційні соціально-педагогічні технології студенти реалізують через створення різноманітних творчих колективів, груп соціально орієнтованої спрямованості: екологічні, краєзнавчі, розвиток студентського самоуправління тощо. Освоюючи зазначену проектну стратегію, студенти зможуть оволодіти культурою організаційної діяльності, головною ознакою якої є уміння використовувати ті ресурси соціуму, які сприяють удосконаленню різних форм колективної діяльності, що мають виховуючий і розвиваючий вплив.
Варто зазначити, що основною метою такої проєктної діяльності є виявлення у здобувачів вищої освіти сильних сторін особистості, створення нових можливостей для їх самореалізації.
Реалізація соціально-спрямованих проєктів на практиці підвищує інтерес студентської молоді до активного включення у виховний процес вузу, формування потреби у подальшій професійній самореалізації. Вважаємо, що подальші наукові розвідки даного питання можуть стосуватись такої практичної підготовленості, що дасть можливість студентам реалізовувати себе в конкурсах соціальних та освітніх проєктів, не лише як учасники, але і як експертні фахівці методичного і організаційного супроводу на регіональному та всеукраїнському рівнях.
Висновки
На основі аналізу світового досвіду й вітчизняних наукових традицій уточнено зміст базових понять дослідження. Ми розглядаємо проєктування як один із видів професійних умінь фахівця-педагога, що являють собою інтегроване утворення розумових і практичних дій, які забезпечують здійснення дослідницько-пошукової діяльності, проведення різних досліджень, ефективне розв'язання професійних завдань в умовах модернізації НУШ. Під педагогічним проєктуванням будемо розуміти цілісний процес зміни освітнього середовища професійної підготовки фахівця-педагога. У контексті нашого дослідження важливим є висвітлення в науковій літературі особливостей формування соціально-педагогічного про- єктування.
Варто зазначити, що із середини XX ст. починається розвиток соціального проєктування. Науковці по-різному трактують сутність поняття «проєктування», і немає єдино прийнятої дефініції. Але провідна ідея багатьох визначень полягає в тому, що проєктування - це створення образу бажаного майбуття.
На основі теоретичного аналізу наукової літератури обґрунтовано висновок, що соціально-педагогічне проєктування - це попереднє цілеспрямоване визначення і конструювання програми діяльності суб'єктів педагогічного процесу в їхній взаємодії, а також подальша реалізація цієї програми, що спрямована на забезпечення особистісно-розвивального підходу до виховання та навчання. Сутність соціального проєктування полягає в конструюванні бажаних станів майбутнього. Соціальне проєктування можна зарахувати до інноваційної діяльності, оскільки воно передбачає чітко сконструйовані дії, локалізовані за часом, місцем і ресурсами.
Багатогранне тлумачення соціально-педагогічного проєктування відкриває широкі можливості для його використання у різних сферах наукових досліджень, виробництва і життєдіяльності людини. Розглянуті позиції визначають що соціально-педагогічне проєктування як творча, інноваційна діяльність завжди націлена на створення якісно нового продукту, що має суттєве значення як для людини, так і для суспільства в цілому.
Перспективи подальших досліджень
полягають у виявленні актуальних проблем використання соціально-педагогічного проєк- тування.
Література
соціальне педагогічне проєктування
1. Бутченко Т І. Соціальне проектування: проблема взаємозв'язку суспільних потреб і державних інтересів : автореф. дис. ... д-ра філос. наук: 09.00.03. Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2011. 37 с.
2. Ворона П. В. Технологія управління проектами. Полтава: ПП Шевченко, 2013. 172 с.
3. Гончаренко С. Професійна освіта: Словник : навчальний посібник. Київ: Вища школа, 2000. 380 с.
4. Грабчак О. В. Засоби соціального проєктування як один з напрямів формування потреби у професійній самореалізації студентів. Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», №2(8). 2013. С. 55-58.
5. Киричук В. О., Неділько В. П., Руденко С. А. Технології проєктування в практиці роботи загальноосвітнього навчального закладу : теоретико-практичний аспект. Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2014. 336 с.
6. Костіна В. В. Теоретичні питання педагогічного проектування освітнього середовища. Педагогіка та психологія. 2004. № 26. С. 27-34.
7. Романовська Л. І. Особливості соціального проєктування в соціальній роботі. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 68. С. 104-108. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-57 86.2020.68-1.21 (дата звернення: 2.09.2022).
8. Михайлишин Г., Довга М. Соціальне проектування як один із прогресивних засобів подолання проблем молодих сімей у Івано-Франківській області. Освітній простір України. 2019. № 17. С. 139-146. URL: http://lib. pu.if.ua:8080/handle/123456789/1286 (дата звернення: 2.09.2022).
9. Мішина C. В., Мішин О. Ю. Науково-практичі засади соціального проектування. Ефективна економіка. 2020. № 1. DOI: 10.32702/2307-2105-2020.1.73 (дата звернення: 2.09.2022).
10. Скиба К. Ф. Метод проектів: вивчаємо слово і світ. Вивчаємо українську мову та літературу. 2004. Березень (№7). С. 8.
11. Тюптя Л. Т., Пузіков Д. О. Проектування в соціальній роботі. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2005. № 47. С. 86-88.
12. Цимбалару А. Семантика понятійного апарату проблеми педагогічного проектування. Нова педагогічна думка. 2009. № 3. С. 30-35.
REFERENCES
1. Butchenko, T. I. (2011). Sotsialne proektuvannia: problema vzaiemozv'iazku suspilnykh potreb i derzhavnykh interesiv [Social design: the problem of the relationship between public needs and state interests]. Doctor's thesis. Dnipropetrovsk: Oles Honchar Dnipro National University [in Ukrainian].
2. Vorona, P. V. (2013). Tekhnolohiia upravlinnia proektamy [Project management technology]. Poltava: PP Shevchenko [in Ukrainian].
3. Honcharenko, S. (2000) Profesiina osvita: Slovnyk: navchalnyiposibnyk[Vocational education: Dictionary: study guide]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].
4. Hrabchak, O. V. (2013). Zasoby sotsialnoho proiektuvannia yak odyn z napriamiv formuvannia potreby u profesiinii samorealizatsii studentiv [Facilities of social planning as one of directions of forming of requirement are in professional self-realization of students]. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina» - Collection of scientific works of Khmelnytskyi institute of social technologies of University «Ukraine», 2(8), 55-58 [in Ukrainian].
5. Kyrychuk, V O., Nedilko, V. P., & Rudenko, S. A. (2014). Tekhnolohii proiektuvannia v praktytsi roboty zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu : teoretyko-praktychnyi aspekt [Design technologies in the practice of work of a general educational institution: theoretical and practical aspect]. Kyiv: Institute of the gifted child of the National academy of educational sciences of Ukraine [in Ukrainian].
6. Kostina, V. V. (2004). Teoretychni pytannja pedaghoghichnogho proektuvannja osvitnjogho seredovyshha [Theoretical questions pedagogical design of learning environment]. Pedaghoghika ta psykhologhija - Pedagogy and Psychology, 26, 27-34 [in Ukrainian].
7. Romanovska, L. I. (2020). Osoblyvosti sotsialnoho proiektuvannia v sotsialnii roboti [Features of social design in social work]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of creative personality formation in higher and general academic schools, 68, 104-108. Retrieved from DOI: https://doi.org/10.328 40/1992-5786.2020.68-1.21 [in Ukrainian].
8. Mykhailyshyn, H. & Dovha M. (2019). Sotsialne proektuvannia yak odyn iz prohresyvnykh zasobiv podolannia problem molodykh simei u Ivano-Frankivskii oblasti [Social design as one of the progressive means for overcoming problems of young families in Ivano-Frankovsk region]. Osvitnii prostir Ukrainy - Educational space of Ukraine, 17, 139-146. Retrieved from http://lib.pu.if.ua:8080/handle/123456789/1286 [in Ukrainian].
9. Mishyna, C. V, & Mishyn, O. Yu. (2020). Naukovo-praktychi zasady sotsialnoho proektuvannia [Scientific and practical basis of social projecting]. Efektyvna ekonomika - Efektyvna ekonomika, 1. Retrieved from DOI: 10.32702/2 307-2105-2020.1.73
10. Skyba, K. F. (2004). Metod proektiv: vyvchaiemo slovo i svit [Project method: we study the word and the world]. Vyvchaiemo ukrainsku movu ta literaturu - We study Ukrainian language and literature, 7, 8 [in Ukrainian].
11. Tiuptia, L. T., Puzikov, D. O. (2005). Proektuvannia v sotsialnii roboti [Social work projecting ]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. - Scientific notes. Series: Pedagogical Sciences,47, 86-88 [in Ukrainian].
12. Cymbalaru, A. (2009). Semantyka ponjatijnogho aparatu problemy pedaghoghichnogho proektuvannja [Semantics conceptual system design problems of teaching]. Nova pedaghoghichna dumka - New Pedagogical Thought, 3, 30-35 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Суб'єктивність учителя в педагогічному спілкуванні. Діалогізація навчально-виховного процесу. Стилі та моделі педагогічного спілкування. Педагогічне мислення вчителя і педагогічне спілкування. Пошук шляхів перебудови педагогічного процесу в школі.
реферат [26,4 K], добавлен 15.09.2009Проблеми підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, підходи до реформування процесу навчання. Створення ефективних науково обґрунтованих систем професійної підготовки фахівців нових професій як ключове соціально-педагогічне завдання.
статья [37,2 K], добавлен 06.09.2017Дослідження рейтингової системи педагогічного контролю й оцінювання навчальних досягнень студентів інститутів фізичного виховання і спорту в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (дисципліни спортивно-педагогічного циклу).
дипломная работа [75,1 K], добавлен 14.10.2012Педагогічне спілкування як професійне спілкування вчителя з усіма учасниками навчально-виховного процесу, напрямки та основні етапи його реалізації. Специфіка та зміст педагогічного спілкування, тенденції його змін на сучасному етапі, основні функції.
реферат [24,5 K], добавлен 15.06.2010Теоретичні основи педагогічного малювання на уроках образотворчого мистецтва. Удосконалення навичок виконання педагогічного малюнка. Методика використання засобів педагогічного малювання у початковій школі. Результати дослідно-експериментальної роботи.
дипломная работа [12,4 M], добавлен 19.09.2009Проблема здоров’язбереження у науковій літературі. Аналіз змісту здоров’язберігаючих технологій. Вікові особливості дітей старшого шкільного віку. Програма соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.06.2013Специфіка педагогічного мислення. Характерні ознаки та показники педагогічного мислення. Взаємозв’язок педагогічного мислення вчителя і педагогічного спілкування. Професійне становлення особистості вчителя. Способи вирішення педагогічних завдань.
реферат [24,6 K], добавлен 20.07.2011Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017Аналіз поняття "проект" та "проектна технологія" у дослідженнях науковців. Зміст проектної технології та класифікація проектів. Педагогічне проектування як спосіб реалізації інноваційної педагогічної діяльності. Принципи педагогічного проектування.
курсовая работа [98,3 K], добавлен 11.12.2013Поняття педагогічного співробітництва у поглядах психологів-науковців. Його стратегії та способи. Залежність форм спільної діяльності від стилю відносин педагога з учнями. Правила педагогічного спілкування у співпраці з учасниками освітнього процесу.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 30.11.2014Психологічний аналіз професійної діяльності педагога дошкільної ланки освіти. Особливості самоактуалізації педагога, підходи до визначення мотивації. Емпіричне дослідження соціально-психологічних детермінант самоактуалізації фахівців дошкільної освіти.
курсовая работа [83,3 K], добавлен 22.01.2013Роль студентської соціально-психологічної служби у підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери. Напрями діяльності служби. Значення волонтерства як складової соціально-педагогічної роботи з молоддю. Підготовка студентів до волонтерської діяльності.
статья [29,4 K], добавлен 17.11.2013Зміст освітньо-інформаційного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства. Запровадження в процес означеної підготовки електронного забезпечення навчання. Можливість впровадження в освітній процес самостійної роботи студентів.
статья [18,4 K], добавлен 13.11.2017Толерантність у майбутніх соціальних педагогів як важлива соціально-педагогічна проблема. Структура, критерії та рівні сформованості толерантності у майбутніх соціальних педагогів, педагогічні умови її формування. Розробка методичних рекомендацій.
дипломная работа [953,5 K], добавлен 19.11.2012Теоретичні основи дослідження проблеми вокального навчання і виховання школярів. Будова та розвиток дитячого голосового апарату та їх роль у формуванні педагогічного репертуару. Роль вокально-фізіологічних аспектів у підборі педагогічного репертуару.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 16.09.2013Проблема розвитку соціального інтелекту. Становлення емоційно-вольової сфери у зв'язку з формуванням особистості. Розрізнення тривоги як стану і тривожністі як властивісті особистості. Соціально-педагогічна робота з підлітками схильними до тривожності.
дипломная работа [2,3 M], добавлен 06.11.2010Соціально-педагогічні особливості інтуїції та її характерні риси в процесі наукового пізнання. Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів та професійних педагогів. Комплекс вправ, націлених на розвиток педагогічної уяви та інтуїції.
дипломная работа [490,9 K], добавлен 17.06.2012Сутність понять "творчість" і "творча особистість". Сутність, специфіка та етичні проблеми сучасної педагогічної творчості. Учитель як творець педагогічного процесу. Мотивація педагогічного колективу. Вивчення рівня творчого потенціалу вчителів.
курсовая работа [46,0 K], добавлен 19.05.2014Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Встановлення зв'язку між стилем педагогічного спілкування вчителя та пізнавальною активністю учнів. З'ясування, які стилі педагогічного спілкування слід застосовувати для збільшення пізнавальної активності старшокласників при вивчені предмету біології.
курсовая работа [643,3 K], добавлен 11.02.2011
