Контроль та корекція при дистанційному формуванні англомовної комунікативної компетентності майбутніх докторів філософії галузі "охорона здоров’я"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контроль та корекція при дистанційному формуванні англомовної комунікативної компетентності майбутніх докторів філософії галузі "охорона здоров'я"

Л.В. Лимар

кандидат психологічних наук, доцент, доцент Навчально-наукового центру неперервної професійної освіти, Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Анотація

В статті визначені основні напрямки проведення контролю та корекції англомовної комунікативної медичної та академічної компетентності майбутніх докторів філософії при їх дистанційному навчанні. Наголошено на важливості формування комунікативної англомовної компетентності у майбутніх науковців та лікарів в контексті євроінтеграційного курсу України та компетентнісного підходу до навчання в системі післядипломної освіти. Показано, що дана тема абсолютно не вивчена іншими авторами через її новизну, проте деякі компоненти теми широко досліджені науковцями. Визначено, що контрольно-корекційний блок є кінцевою складовою методики формування англомовної комунікативної фахової та академічної компетентності майбутніми докторами філософії дистанційно, поруч зі структурно-змістовим та технологічно-процесуальним блоками. Проаналізовано основні труднощі проведення контролю рівня сформованості іншомовної спеціалізованої комунікативної компетентності дистанційно. Зазначено, що основними компонентами контролю та корекції іншомовної комунікативної медичної та академічної компетентностей є: вступний контроль, поточний письмовий контроль виконання завдань онлайн та поточний контроль на дистанційних заняттях онлайн та підсумковий контроль. В статті описані особливості запровадження кожного зі структурних компонентів, з визначенням структури завдань та наведеними прикладами основних типів завдань. Детально описано як особливості вступного контролю рівня сформованості комунікативної компетентності (контроль письма, читання, аудіювання у тестовому варіанті та контроль говоріння на усній співбесіді), так і поточного контролю (контроль поточних завдань, які надсилаються онлайн, незалежно від часу заняття, та поточний контроль роботи здобувачі на кожному онлайн занятті). Автором зазначено, що дані форми та види контролю несуть як коригуючу функцію (корекція навчальної програми, тематичного планування відповідно до загальної тенденції), так і функцію оцінювання та мотивації. Автором визначено на підставі власного досвіду, що основні види завдань для контролю рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності це тестові завдання когнітивної сфери, практичної сфери та контроль індивідуальних особливостей здобувачів. У статті описані основні види завдань на перевірку сформованості знань та навичок: рецептивні, репродуктивні та продуктивні, відповідно, які можуть бути некомунікативними, умовно-комунікативними та цілком комунікативними. Показано, що постійне поєднання різних типів завдань, а також інтерактивність дистанційного навчання забезпечує високу ефективність формування англомовної комунікативної медичної та академічної компетентностей. дистанційний навчання комунікативний

Ключові слова: формування, іншомовна комунікативна компетентність, доктори філософії, медики, дистанційне навчання, контроль.

L. V. LYMAR

PhD, Associate Professor,

CONTROL AND CORRECTION OF DISTANCE TRAINING ENGLISH COMMUNICATIVE COMPETENCE BY FUTURE MEDICAL DOCTORS OF PHILOSOPHY

The article defines main directions of control and correction of the English communicative professional and academic competence, developed by future medical Doctors of Philosophy during their distance studies. The author emphasizes on the importance of shaping the communicative English language competence by future scientists and doctors. The literature review has shown that the theme is poorly studied by other teachers due to its novelty. The author defines that the control and correction part represents as a final component of the method of shaping the English communicative medical and academic competence by future medical Doctors of Philosophy, alongside with the structure-content and technological-processual components. The article analyzes basic difficulties of holding control measures to assess the English communicative specialized competence via distance methods. The author states that the basic constituents of control and correction of the English language communicative professional and academic competences is the initial control, current written control of tasks submitted online and the current control on distance classes online, as well as the summary control. The article describes peculiarities of introduction of each of the structural components, defining the tasks structure and showing examples of the main task types. The author, basing on her own experience, depicts the peculiarities of the initial control of communicative competence level (control of writing, reading, listening as a test control and control of speaking during the interview), and the current control. According to the author's personal experience, the main types of the tasks for the control of English professional and academic communicative competence have been defined, represented with the tasks of cognitive sphere, practical sphere and the individual component control tasks. The article describes basic types of tasks for checking of the knowledge, skills and abilities: the receptive, reproductive and productive ones, which may be the non-communicative, relatively-communicative and communicative. The author shows that continuous combination of various types of control tasks, and the interactive character of distance training of future medical Doctors of Philosophy provide high effectiveness of teaching the English communicative professional and academic competence.

Key words: shaping, English communicative competence, Doctors of Philosophy, medical, E-training, control.

Вступ

Формування англомовної комунікативної академічної та професійної компетентності майбутніх докторів філософії галузі "Охорона Здоров'я" здійснюються в межах нової парадигми вищої післядипломної освіти України, відповідно до компетентнісного підходу. Надзвичайно великого значення набуває саме формування англомовної компетентності через проєвропейський шлях країни. На жаль, починаючи з 2020 р., через епідеміологічні та мілітарні причини, навчання в системі післядипломної освіти здійснювалось дистанційно, що спершу викликало численні обурення здобувачів, проте, з часом, було визнано численні переваги такого навчання. В межах такого навчання важливим є організація контролю та корекції формування компонентів англомовної компетентності, академічної та професійної, що також проводяться дистанційно. Новизна теми визначила необхідність її поглибленого вивчення з метою оптимізації підготовки майбутніх докторів філософії дистанційно.

Мета статті - проаналізувавши літературні джерела та авторський досвід, описати основні методи та визначити основні організаційні засади проведення контролю та відповідної корекції при формуванні англомовної комунікативної компетентності майбутніх докторів філософії - медиків дистанційно.

Методи дослідження - аналіз та синтез літературних джерел, узагальнення власного досвіду автора.

Результати. Тема формування комунікативної іншомовної компетентності у фахівців не є новою, так ще у 2010 р. дослідження Т.В. Федорів були спрямовані на формування комунікативної компетентності [Федорів: 400]. Питання дистанційного навчання, формування компетенцій дистанційно та їх контролю досліджувалось українськими педагогами задовго до 2020 р. Так, М. Мартиненко широко досліджувала дистанційну освіту та проведення контрольних заходів в дистанційному форматі, визначивши в своїй роботі основні принципи такого контролю: системність та чіткість [Мартиненко: 55]. М.О. Абакумова, за рік до масового запровадження дистанційного навчання в ЗВО України визначила новизну дистанційного навчання [Абакумова: 180]. Згідно з нею, дистанційна освіта є новим кроком до вищої якості освіти. В межах запровадження дистанційного навчання внаслідок епідемії COVID Коваленко Л.В. та Потапенко Т.В. досліджували методичні особливості такого запровадження та описали основні переваги та недоліки дистанційного навчання у системі ЗВО [Коваленко та Потапенко]. Застосування Інтернет-ресурсів при дистанційному навчанні як альтернативний спосіб обміну інформацію досліджено в роботі М. Гулич, зокрема в розрізі дистанційного навчання при карантинних обмеженнях [Гулич: 156]. На жаль, через новизну теми, ми не знайшли досліджень власне особливостей контролю формування комунікативної іншомовної компетентності за фахом при дистанційному навчанні. Бершадська Н. С [Бершадська] та Г.С. Задільська [Задільська] досліджували способи контролю сформованості комунікативної компетентності та дійшли до висновку, що поєднання тестового контролю та усного контролю є оптимальною формою для перевірки рівня комунікативної компетентності. У своїй роботі Я. Климова зазначає, що формування комунікативної компетентності вимагає індивідуального підходу, відтак, корекції [Климова: 98].

Контрольно-корекційний блок є кінцевою складовою методики формування англомовної комунікативної фахової та академічної компетентності майбутніми докторами філософії дистанційно, поруч з такими блоками як структурно-змістовим та технологічно-процесуальним. Контрольно-корекційний блок виконує регулюючу функцію, з одного боку, він необхідний для підбивання підсумків та оцінювання рівня сформованості компетентності, з іншого - для визначення проблем у навчанні та усунення недоліків. За умов дистанційного навчання та відсутності живого контакту контрольно-корекційний блок набуває особливого значення для підтримки викладачем зв'язку зі слухачами.

Основними компонентами контрольнокорекційного блоку, на думку автора [Лимар: 166], є :

1. Вступний контроль рівня сформованості комунікативної компетентності за компонентами;

Вступний контроль рівня сформованості англомовної комунікативної компетентності майбутніх докторів філософії відбувається на вступному іспиті з дисципліни "Фахова іноземна мова", який включає оцінювання таких видів діяльності як письмо, читання, аудіювання та говоріння. Завдання на оцінювання письма включали написання офіційного та неофіційного листа за умовами легенди, обсягом 150-200 слів, причому задання для неофіційного листа були творчими, дещо нагадували написання есе (Write to your friend your opinion about modem science). Завдання на написання офіційного листа були пов'язані з фаховою діяльністю здобувачів (Write an application letter to the university/ write a CV). Завдання на аудіювання містили уривки загальних та медичних змісту, загальною тривалістю до 30 хвилин, починаючи з діалогів чи монологів на рівні А 2, та закінчуючи рівнем В 2.

Завдання на читання містили уривки загальних та медичних англійських текстів, кожний обсягом 1000-1800 др.зн., до яких були сформовані завдання (Answer the questions, choose the correct answer, match the texts with the events, correct the false options). Програма мовного іспиту в компоненті Говоріння включала обговорення основних академічних та медичних тем, розв'язання проблем комунікації в сфері медицини тощо. Оцінюванням передбачено визначення рівня сформованості іншомовної комунікативної фахової компетентності, проте рівень англомовної комунікативної академічної компетентності на іспиті не оцінювався. Програмою іспиту передбачена не тільки перевірка сформованих знань, проте умінь та навичок спілкування в професійному середовищі, а також визначення деяких питань академічної взаємодії (обговорення проблемних питань взаємодії з пацієнтами, колегами, викладачами, гендерної та вікової рівності, роботи у стресових ситуаціях, етичних принципів комунікації тощо, у вигляді кейсів - розмовних тем). Відповідно, згідно з результатами конкурсного відбору та результатів вступного іспиту з англійської мови отримують право вступу здобувачі з високими оцінками та високим рівнем компетентності, проте останні поняття не є тотожними. У рамках 4-годинного іспиту неможливо оцінити повністю ступінь сформованості англомовної фахової компетентності, проте можливо визначити рівень знань особи з загальної та професійної англійської мови. Наступний контроль рівня сформованості комунікативної компетентності відбувається на першому занятті онлайн, коли здобувачі отримують загальний тест-зріз, що включає базові питання на перевірку когнітивного та практичного компонентів, а також заповнюють психологічні анкети, завдяки яким можливо визначити рівень сформованості індивідуального компонента. В межах даного тесту здобувачам було запропоновано виконати завдання, що перевіряють знання медичної та академічної лексики та граматичних конструкцій, навички їх коректного вживання при фаховому та академічному спілкуванні. Також важливим було психологічне визначення особливостей кожного здобувача. Відповідно, при високій негативній комунікативній установці здобувачу спочатку викладач давала більше завдань на монологічне говоріння, поступово додаючи роботу в малих групах. При високій позитивній комунікативній установці викладач активно залучала здобувача в обговорення проєктів у групі одразу, підготовку спільного проєкту тощо. Відповідно до результатів даного тесту, викладач може проводити первинну корекцію навчального плану та програми, а також корекцію при розподілі здобувачі по малих групах.

Основні фактори, на які потрібно зважати при первинній корекції, це:

- загальний рівень знань групи, розкид по рівнях від А 2 до С 1, з подальшою комплектацією мінігруп з різницею не більше ніж в 1 рівень за шкалою CEFR

- гнучкість корекції, адже якщо первинний зріз показує загальний рівень знань В 1, необхідно коригувати програму відповідно до цього рівня (поступовий перехід до змішаних умовних речень, поступове введення поняття Verbals, Direct Speech, систематичне повторення часових груп, корекція матеріалів для аудіювання та читання, акцент на саме фаховій та академічній лексиці).

- різниця між когнітивним та практичним показником, яка може вказувати на наявність у здобувачів необхідних знань та абсолютне невміння їх проявляти на практиці, що вимагає детального аналізу та визначення причин. Відтак, необхідно визначити, чи є така ситуація результатом сформованого мовного бар'єру, упередженого ставлення до дисципліни, незадовільної роботи викладачів, які були націлені на заучування правил без їх застосування на практиці тощо, та відповідно коригувати дані показники.

- практичний компонент як виразник готовності здобувачів до проявлення компетентності, що також тісно зв'язаний з індивідуальним компонентом, може показувати глибокий внутрішньоособистий конфлікт тощо, відповідно, до кожного здобувача потрібний індивідуальний підхід.

- індивідуальний компонент показує певні риси здобувача, які сприяють чи не сприяють його реалізації комунікативної компетентності, проте завданням викладача є визначення певних особливостей (темперамент, афіліація, стратегії взаємодії, комунікативна настанова та комунікативна толерантність), та впровадження деяких елементів їх корекції при організації навчання. Завдання викладача не є психологічна корекція здобувачів.

2. Поточний контроль прогресу у формуванні комунікативної компетентності, у вигляді перевірки виконаних та завантажених письмових, аудіота відеозавдань здобувачами та поточний контроль прогресу у формуванні комунікативної компетентності на кожному занятті онлайн.

Поточний контроль при дистанційному навчанні проводиться систематично, на кожному практичному занятті. Контроль виконання письмових та аудіочи відеозавдань проводиться викладачем в позааудиторний час. Аудіота відеозавдання характеризувались комунікативною спрямованістю (розв'язання фахових та етичних кейсів), причому відповідь потрібно було записати на аудіочи відеота прикріпити файл. Наприклад, розв'язання кейса з теми Working in a team, з наступною умовою:

You've noticed that your colleagues is making a severe medical (academic) mistake. Will you tell him/her about it? If yes, why? If no, why? If yes, when will you tell it? In the very moment? Later? After the consequences are seen?

Таким чином, при усній відповіді на даний кейс здобувач має використовувати опорну лексику з теми, а також представити власне бачення інформаційного наповнення, та висловити свою думку. Робота з власними відеоматеріалами також сприяє зменшенню мовного бар'єра, також важливо відзначити, що зменшується страх помилитись, бо здобувач може перезаписати відео, якщо незадоволений результатом.

Кожне завдання та кожний отриманий матеріал було перевірено, та надіслано зворотний зв'язок здобувачу. Більше увагу при оцінюванні викладач приділяла до змістовного наповнення, послідовності викладення думки, проте також наголошувалось на використанні коректних граматичних та лексичних конструкцій. Поточний контроль виконує корекційну функцію, адже, незважаючи на визначеність певного плану та програми, відповідно до низьких показників по певному компоненту, необхідно коригувати викладання. Так, з численними труднощами асоціюється вивчення теми Presenting the graphs and statistical results. Дана тема потребує глибокого опрацювання, як по лексичному, так і змістовному компоненту. Водночас у групі науковців (докторів філософії - науковців, не академічного персоналу) дана тема не викликала труднощів та не потребувала додаткового вивчення.

В кінці кожного онлайн заняття викладачем було пояснено оцінку здобувачам, як за роботу на практичному занятті відповідь на питання, участь у дискусії, виконання завдань, комунікація в межах ділових ігор), так і з завдання, надіслані онлайн. При оцінюванні дотримувались вимоги: не менш 90% правильних відповідей - оцінка відмінно, 75-90% правильних відповідейоцінка добре, 50-75% правильних відповідейоцінка задовільно. Виявлення помилок у більше ніж половині відповідей здобувача - оцінка незадовільно.

В межах тестових та письмових усних завдань для поточного контролю рівня сформованості комунікативної компетентності було виокремлено певні групи завдань. Спираючись на програму авторського курсу, було виокремлено наступні типи завдань для перевірки рівня сформованості англомовної фахової та академічної комунікативної компетентності:

1. Рецептивні некомунікативні - вправи на сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, лексичної одиниці, граматичної структури медичного чи академічного спрямування.

- Read the medical terms and find the spelling mistakes

- Sort out all the medical terms in groups: symptoms, signs, diseases, complications

- Listen to the speaker saying medical terms. Find mistakes in pronunciation.

- From the offered words choose those which relate to academic writing

- Look at the list of the terms and define academic terms related to graphs

2. Рецептивні умовно-комунікативні - вправи на аудіювання або читання повідомлень, запитань, розпоряджень тощо на рівні фрази/ речення або групи речень, медичного чи академічного спрямування.

- Read the separate sentences. Write down the terms related to the patient's complaints. Find the terms used by the physician to describe the condition.

- Read the sentences. Find the words which mean the same.

- Listen to the statements. What construction is used incorrectly?

Watch the small videofragment. Find the terms which refer to the prescribed treatment.

3. Рецептивні комунікативні - вправи на аудіювання або читання тексту з метою одержання інформації медичного чи академічного спрямування.

- Find the terms related to cardiovascular diseases in the patient's card

- Read the text and find Passive constructions in the academic text

- Watch the video and find mistakes in the presentation, related to academic collocations

4. Репродуктивні некомунікативні - вправи на заучування напам'ять; повторення; заміну /вставку лексичних одиниць; зміну граматичної форми, переклад; звуження та розширення речень, об'єднання простих речень у складне; складання речень; переказ тексту медичного чи академічного спрямування.

- Repeat the medical/academic terms

- Repeat the statements in turns

- Learn by heart the definition and repeat it before the group

- Translate the medical/academic text

- Fill in the medical terms in the text

- Change the terms in the text by the offered ones

5. Репродуктивні умовно-комунікативні - вправи на імітацію зразка мовлення (ЗМ), підстановку у ЗМ, трансформацію ЗМ, розширення ЗМ, завершення ЗМ, відповіді на запитання різних типів, переказ тексту медичного, чи академічного спрямування.

- Look at the table and listen to the dialogue. Make up your small dialogue based on the examination results.

- Fill in the text, using the medical record data.

- Complete the sentences, using the academic report.

- Transform the academic statements, sing the cliche.

- Answer the questions.

- Correct the false statements, using the cliche.

6. Репродуктивні комунікативні - вправи на переказ тестового, аудіочи відеофрагментів медичного, чи академічного спрямування.

7. Продуктивні умовно-комунікативні - вправи на об'єднання ЗМ (одноструктурних і різноструктурних) у понадфразову єдність; об'єднання ЗМ у діалогічні єдності: запитання-відповідь; запитання-контрзапитання; повідомленнязапитання; спонукання-згода / відмова; спонукання-запитання і т. п., медичного чи академічного спрямування.

- Prepare several sentences about the patient's condition, using a sample.

- Write down the words, using the example.

8. Продуктивні комунікативні - вправи на самостійне створення текстового, аудіочи відеоповідомлення.

- Watch the lecture. Prepare a lecture of your own, using the sample.

- Prepare an academic written document, using the sample.

- Write down the patient's documentation, using the sample.

- Speak on the problem, using the presented speech as a sample.

3. Підсумковий контроль прогресу та рівня сформованості комунікативної англомовної компетентності за компонентами онлайн. Здобувачі пишуть письмовий контрольний тест, який перевіряє в них сформованість когнітивного компонента (знання загальної, медичної та академічної лексики, особливостей граматики та стилістики), практичного (застосування здобутих знань на практиці, при виконанні завдань, успішність здійснення комунікації) та індивідуального (власне, певні індивідуальні характеристики, як вони змінювались, та наскільки ефективно комунікант організовує комунікацію на задану тему). При оцінюванні дотримувались того ж принципу, що і на вступному та поточному оцінюванні: не менш 90% правильних відповідей - оцінка відмінно, 75-90% правильних відповідей - оцінка добре, 50-75% правильних відповідейоцінка задовільно. Варто зазначити, що при дистанційному навчанні у 2020-2022 н.р. були відсутні здобувачі, які отримали незадовільну оцінку на підсумковому оцінюванні, що, на думку автора, свідчить про ефективність дистанційного навчання та краще формування комунікативної компетентності у здобувачів через їх вищу зацікавленість.

Висновки

Тема контролю та корекції компонентів іншомовної комунікативної професійної та академічної компетентностей у майбутніх докторів філософії, зокрема при дистанційному навчанні, вивчена недостатньо. Контрольно-корекційний блок є кінцевою складовою методики формування англомовної комунікативної фахової та академічної компетентності майбутніми докторами філософії дистанційно, поруч з такими блоками як структурно-змістовим та технологічно-процесуальним. Основними компонентами контролю та корекції іншомовної комунікативної професійної та академічної компетентностей є: вступний контроль, поточний письмовий контроль виконання завдань онлайн та поточний контроль на дистанційних заняттях онлайн, підсумковий контроль. Дані форми та види контролю несуть як коригуючу функцію (корекція програми відповідно до загальної тенденції), так і оцінювально-мотивуючу. Основні види завдань для контролю рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності: тестові завдання когнітивної сфери, практичної сфери та індивідуальний контроль. Основні види завдань на перевірку сформованості знань та навичок: рецептивні, репродуктивні та продуктивні, відповідно, які можуть бути некомунікативними, умовно-комунікативними та цілком комунікативними. Постійне поєднання різних типів завдань, а також інтерактивність дистанційного навчання забезпечує високу ефективність формування англомовної комунікативної професійної та академічної компетентностей.

Література

1. АбакумоваО.О.Дистанційнаосвіта:новийхарактеросвітньоївзаємодії.Соціально-гуманітарнідослідженнятаінноваційнаосвітнядіяльність:матеріалиМіжнародноїнауковоїконференції,24-25травня 2019р., м. Дніпро. Дніпро: СПД "Охотнік", 2019, С. 179-181.

2. Бершадська Н.С. Контроль рівня сформованості англомовної усної дискурсивної компетенції у студентів мовних спеціальностей. Наука і освіта: наук.-практ. журнал, 2017, № 2. С. 68-71.

3. Гулич М.М. Інтернет-ресурси у навчанні іноземної мови у вищій школі. Загальна педагогіка та історія педагогіки. Формування та впровадження інноваційних педагогічних технологій" (м. Чернігів, 03-04 вересня 2021 р.). Херсон: Видавничий дім "Гельветика, 2021.

4. Задільська Г М. Сучасні педагогічні технології тестування з метою контролювання рівня сформованості англомовної комунікативнох компетенції студентів мовних спеціальностей. Молодий вчений, 2018, 55(3.1), С. 58-61.

5. Климова К.Я. Формування мовнокомунікативної професійної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних університетів: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2011, 135 с.

6. Коваленко Т В., Потапенко Л.В. Дистанційне навчання: методичні особливості. In O-66 Optimization of Teaching and Learning in a Covid-19 Era: Conference Proceedings, 27-29 January 2021, Sheffield, UK.

7. Король Т Г. Система тестового контролю англомовної компетенції в читанні студентами немовних спеціальностей. Наука і освіта/ 2009. № 7. С. 107-111.

8. Лимар Л.В. З досвіду запровадження курсу "Академічна англійська мова" для майбутніх докторів філософії-медиків з метою формування англомовної професійеої та академічної комунікативної компетентності. Актуальні питання гуманітарних наук, 2022/ 2(48), С. 164-169.

9. Мартиненко М.Ю. Контроль якості самостійного засвоєння навчального матеріалу студентами в умовах вищої дистанційної освіти. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. 2007. (115). С. 53-58.

10. Федорів Т.В. Комунікативна компетентність і параметри. Теорія та практика державного управління, 2010. (4). С. 399-405.

11. REFERENCES

12. Abakumova O. O (2019). Dystantsiina osvita: novyi kharakter osvitnoi vzaiemodii. Sotsialnohumanitarni doslidzhennia ta innovatsiina osvitnia diialnist : materialy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii [Distance education: new character of educational interaction. Social and humanitarian studies and innovative education: proceedings of International scientific conference], 24-25.05. 2019 r., m. Dnipro. Dnipro : SPD "Okhotnik", P. 179-181.

13. Bershadska N. S (2011).. Kontrol rivnia sformovanosti anhlomovnoi usnoi dyskursyvnoi kompetentsii u studentiv movnykh spetsialnostei . Nauka i osvita : nauk.-prakt. Zhurnal [Control of the English oral discourse competence development by the philological students. Science and education: scientific-practical journal]. № 2. P. 68-71.

14. Hulych, M. M (2021).Internet-resursy u navchanni inozemnoi movy u vyshchii shkoli. Zahalna pedahohika ta istoriia pedahohiky. Formuvannia ta vprovadzhennia innovatsiinykh pedahohichnykh tekhnolohii" [Internet resources in teaching foreign language in High School. General pedagogic and history of pedagogics, Forming and introduction of the innovative pedagogical technologies] (m. Chernihiv, 03-04.09.2021 r.). Kherson : Vydavnychyi dim "Helvetyka

15. Zadilska, H. M. (2018). Suchasni pedahohichni tekhnolohii testuvannia z metoiu kontroliuvannia rivnia sformovanosti anhlomovnoi komunikatyvnokh kompetentsii studentiv movnykh spetsialnostei. Molodyi vchenyi [Modern pedagogical technologies of testing aimed at control of the level of English communicative competence of philological students. Young scientist]. 55(3.1), P. 58-61.

16. Klymova K. Ya. (2011). Formuvannia movnokomunikatyvnoi profesiinoi kompetentnosti studentiv nefilolohichnykh spetsialnostei pedahohichnykh universytetiv: avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.02[Shaping language-cmmunicative professional competence of the non-philological pedagogical students: thesis abstract] ; Nats. ped. un-t im. M.P. Drahomanova. 135 p.

17. Kovalenko, T. V., Potapenko, L. V. (2021). Dystantsiine navchannia: metodychni osoblyvosti [Distance training: peculiarities of the method]. In O-66 Optimization of Teaching and Learning in a Covid-19 Era: Conference Proceedings, 27-29 January 2021, Sheffield, UK.

18. Korol T. H (2009). Systema testovoho kontroliu anhlomovnoi kompetentsii v chytanni studentamy nemovnykh spetsialnostei . Nauka i osvita [System of control of English competence applied to reading by the non-language students. Science and Education]. № 7. P. 107-111.

19. Lymar L.V. (2022). Z dosvidu zaprovadzhennia kursu "Akademichna anhliiska mova" dlia maibutnikh doktoriv filosofii-medykiv z metoiu formuvannia anhlomovnoi profesiieoi ta akademichnoi komunikatyvnoi kompetentnosti. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [On experience of introduction of the course "Academic English" for the future medical PhDs aimed at shaping the English professiona and academic communicative competence. Actual issues of humanitarian sciences]. 2(48), P. 164-169.

20. Martynenko M. Yu. (2007). Kontrol yakosti samostiinoho zasvoiennia navchalnoho materialu studentamy v umovakh vyshchoi dystantsiinoi osvity. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia Pedahohichni nauky[Control of quality of self-study by the students under distance training. Bulletin of Cherkassy university. Series: Pedagogical sciences]. (115). P. 53-58.

21. Fedoriv, T. V. (2010). Komunikatyvna kompetentnist i parametry. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia [Communicative competence and parameters. Theory ad practice of state management]. (4). P. 399-405.

Размещено на Allbest.ru