Формування цифрової грамотності майбутніх викладачів закладів вищої освіти: теоретичний аспект

Інформація, дані та медіаграмотність (критичне використання).

Інформаційна грамотність.

Вміє (я вмію) використовувати Інтернет та онлайн застосунки для здійснення доступу та пошуку даних, інформації та контенту у цифрових середовищах, переміщуватися між ними; створювати й оновлювати особисті стратегії пошуку; розрізняє надійні інформаційні джерела від шахрайських.

Здатен (я можу) обробляти цифрову інформацію, оцінювати її адекватність та надійність.

Знає (я знаю) правила авторського права, академічної доброчесності, розуміє, як вони поширюються на дані, інформацію, цифровий контент.

На вищих рівнях:

Вміє (я вмію) впевнено та творчо оцінювати інформаційні потреби та адаптувати власні стратегії пошуку для знаходження найбільш відповідних даних, інформації та контенту.

Критично оцінює (я оцінюю) достовірність та надійність джерел даних, інформації та цифрового контенту; здатен (я можу) протидіяти маніпуляційним технікам та пропаганді.

Вміння працювати з даними.

Вміє (я вмію) знаходити, зберігати, оброблятита та управляти даними у струк- турованих цифрових середовищах; обирати спосіб представлення даних у відповідності з визначеним завданням.

Використовує (я використовую) дані для фахових цілей, професійного та особистішого розвитку як навчаючихся, так і власного розвитку.

Здатен (я можу) керувати персональними даними, захищати їх та забезпечувати приватність у цифрових середовищах.

На вищих рівнях:

Вміє (я вмію) оброблювати великі масиви даних, аналізувати та інтерпретувати їх; обмінюватися даними для вдосконалення якості навчання та викладання, участі в академічних та дослідницьких практиках.

Розуміє та дотримується (я розумію та дотримуюся) юридичних, етичних, безпеко- вих правил з використання та обміну інформацією задля власного захисту та захисту інших.

Медіаграмотність.

Вміє (я вмію) оцінити можливості та обмеження медіа для їх використання у професійній діяльності; вчити безпечній та ефективній взаємодії із сучасними засобами масової інформації.

Здатен (я можу) здобувати інформаію з різних медіа, критично її тлумачити, вибирати оптимальні медіаресурси для задоволення конкретних освітніх потреб.

Знає (я знаю) правила авторського права у цифровому медійному середовищі.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) впевнено й ефективно взаємодіяти з медіапростором, бути носієм та передавачем медіакультурних цінностей, створювати нові елементи медіакультури, реалізовувати активну громадянську позицію.

Цифрова творчість, розв'язання проблем, інновації (креативний менеджмент).

Цифрова творчість.

Вміє (я вмію) створювати та редагувати цифровий контент у різних форматах, самовиражатися цифровими засобами.

Здатен (я можу) вдосконалювати й інтегрувати інформацію та цифровий контент в існуючий масив знань для створення нових знань та контенту з урахуванням освітніх потреб тих, хто навчається та тих, хто навчає; застосовує (я застосовую) творчий підхід до організації різних форм освітнього процесу із застосуванням ІК-технологій.

На вищих рівнях:

Вміє (я вмію) розробляти навчальні матеріали з вибору та використання цифрових інструментів для організації освітнього процесу з урахуванням власного досвіду.

Цифрове дослідження та розв'язання проблем.

Вміє (я вмію) використовувати результати наукових досліджень з розвитку цифрової компетентності для оцінювання рівня власної компетентності; здатен (я можу) його покращити та підтримати інших у розвитку цифрової компетентності.

Застосовує (я застосовую) наукові дані в якості ресурсів для підвищення якості викладання та навчання.

Здатен (я можу) вирішити практично всі проблеми, які виникають при використанні цифрових технологій.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) вивчати та аналізувати концептуальні підходи до розвитку цифрових технологій в освітньому процесі; вміє досліджувати проблеми цифрового навчання та представляти результати власних досліджень.

Критично оцінює (я оцінюю) сучасну цифрову еволюцію, роль цифрових технологій у розвитку освіти, конкретної предметної галузі.

Цифрові інновації.

Вміє (я вмію) досліджувати та впроваджувати нові цифрові підходи до навчання, викладання та оцінювання.

Використовує (я використовую) цифрові інструменти й технології для створення знань, інноваційних процесів, продуктів.

Індивідуально та колективно бере участь (я беру участь) у пізнавальній діяльності, щоб розуміти проблеми та виклики в цифровому середовищі, знаходити шляхи їх вирішення.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) розробляти та обмінюватися новими методами використання цифрових технологій у навчанні, викладанні та оцінюванні; брати участь в інноваційних освітніх проектах, грантових програмах; керувати науково-дослідними проектами для молодих учених у галузі впровадження цифрових технологій.

Цифрова комунікація, співробітництво та участь (взаємодія у цифровому середовищі).

Цифрова комунікація.

Вміє (я вмію) використовувати широкий спектр цифрових інструментів для здійснення освітнього процесу; розуміє (я розумію), які цифрові засоби доречні для здійснення різних видів педагогічної взаємодії.

Обмінюється (я обмінююся) даними, інформацією, цифровим контентом з іншими; налагоджує (я налагоджую) зворотній зв'язок у цифровому форматі; враховує (я враховую) потреби в спілкуванні та доступі учасників освітнього процесу.

Поважає (я поважаю) інших у публічних комунікаціях; підтримує конфіденційність у приватному спілкуванні; вчить цьому тих, хто навчається.

На вищих рівнях:

Вміє (я вмію) сам та навчає (я навчаю) інших ефективно спілкуватися в академічному та професійному цифрових середовищах, розуміти різні норми спілкування, адаптувати стратегії комунікації під конкретну аудиторію.

Працює (я працюю) з даними, створеними за допомогою декількох цифрових середовищ і служб.

Цифрове співробітництво.

Вміє (я вмію) використовувати цифрові засоби й технології для ефективного співробітництва в цифровому просторі, спільного створення цифрових освітніх ресурсів та знань (вікі, веб-сторінки, цифрові тексти, презентації тощо).

Здатен (я можу) заохотити та підтримати тих, хто навчається співпрацювати за допомогою спільних цифрових інструментів.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) брати участь у командах цифрових лідерів з розроблення стратегічних документів щодо впровадження цифрових технологій, підвищення якості освіти, удосконалення змісту професійної підготовки.

Цифрова участь.

Бере участь (я беру участь) у цифрових професійних спільнотах, соціальних мережах з метою взаємодії з учасниками освітнього процесу, іншими педагогами

Використовує (я використовую) професійне освітнє цифрове середовище для вивчення, розміщення та аналізу нових педагогічних практик і технологій.

Знає (я знаю) правила взаємодії у цифрових середовищах, дотримується (я дотримуюся) норм мережевого етикету та навчає цьому інших.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) у повному обсязі використовувати освітній потенціал соціальних мереж; створювати персональні сторінки, цікаві персоніфіковані акаунти; розуміти, як цифрові мережі впливають на соціальну поведінку молоді.

Цифрове навчання та викладання (цифровий розвиток).

Цифрове навчання та безперервний професійний розвиток.

Здатен (я можу) використовувати цифрові мережі та ресурси для безперервного професійного розвитку; удосконалення навичок для навчання, викладання, оцінювання.

Вміє (я вмію) впроваджувати осо- бистісно-орієнтовану технологію навчання за допомогою цифрових інструментів.

На вищих рівнях:

Вміє (я вмію) створювати цифрові ресурси для професійного розвитку.

Оволодіння цифровими навичками та практиками.

Вміє (я вмію) використовувати цифрові інструменти для проектування й розроблення навчальних курсів; здійснення всіх етапів освітнього процесу; формувати у студентів цифрові навички через вивчення навчальних дисциплін.

Здатен (я можу) використовувати цифрові ресурси для організації різних форм навчання (дистанційне, змішане тощо).

Використовує (я використовую) відповідні цифрові навчальні ресурси для оцінки, ефективності власної діяльності.

На вищих рівнях:

Вміє (я вмію) підтримати інших у розвитку цифрових можливостей; впроваджувати цифрові інновації у навчання.

Цифрова ідентичність та благополуччя (самоактуалізація).

Цифрова ідентичність.

Здатен (я можу) створювати цифрові ідентичності та управляти ними, вміє (я вмію) захистити власну репутацію. Контролює (я контролюю) власний цифровий профіль. Здатен (я можу) навчати цьому тих, хто навчається.

Вміє (я вмію) збирати та систематизо- вувати навчальні матеріали у цифрових мережах.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) ділитися відкритими навчальними матеріалами, сприяти створенню цифрової репутації, відстежувати та покращувати її.

Цифрове благополуччя.

Розуміє (я розумію) важливість відповідальної і безпечної поведінки в цифровому просторі; необхідність уникнення проблем з власним здоров'ям (фізичних, психологічних) та здоров'ям оточюючих під час використання цифрових технологій; захисту навколишнього середовища; моделює (я моделюю) це для тих, хто навчається.

На вищих рівнях:

Здатен (я можу) брати участь в ініциати- вах, повязаних з цифровою безпекою; забезпечити рівний доступ до цифрових можливостей; збалансувати цифрові та реальні взаємодії під час навчання, викладання.

Висновки

Отже, теоретичний аналіз національних та зарубіжних нормативно- правових документів, а також наукових досліджень українських та зарубіжних учених, присвячених сучасним цифровим трансформаціям, засвідчив важливість питання формування цифрової грамотності різних категорій громадян, зокрема майбутніх викладачів закладів вищої освіти. Цифрова грамотність майбутніх викладачів розглядається як новітній вид грамотності, що пов'язується зі спеціальними знаннями, уміннями, практичними навичками для діяльності в цифровому освітньому середовищі. Обов'язковими структурними компонентами цифрової грамотності майбутнього викладача закладу вищої освіти є компю- терна грамотність, інформаційна грамотність, комунікативна грамотність, безпека у цифровому середовищі.

Цифровий профіль майбутнього викладача, що розроблений з метою визначення показників, які має продемонструвати випускник закладу вищої освіти, охоплює складники цифрової грамотності для ефективного здійснення ним професійної діяльності, а саме: володіння ІК-технологіями (знання, уміння, навички для продуктивного та безпечного використання цифрових технологій у навчальній та подальшій педагогічній діяльності); вміння працювати з данними (знання, уміння, навички для пошуку відомостей та даних, їх аналізу та використання відповідно до навчальних цілей та цілей подальшої педагогічної діяльності); комунікація (знання, уміння, навички для спілкування за допомогою цифрового інструментарію); професійний розвиток у цифровому середовищі (знання, уміння, навички з доцільного підбору та використання ІК-технологій для саморозвитку); забезпечення цифрового благополуччя (знання, уміння, навички з розумного використання цифрових інструментів).

Оволодіння цифровою грамотністю сприятиме налагодженню педагогічної взаємодії з тими, кого навчатиме майбутній викладач, подоланню цифрового розриву між учасниками освітнього процесу, розвитку цифрової грамотності здобувачів освіти, усвідомленому використанню ними цифрових технологій для власної реалізації в умовах цифрового суспільства.

Література

1. Бородкіна І.&Бородкін Г. (2018). Модель цифрової компетентності студентів. Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері. 1. 27-41. (Borodkina l.&Borodkin H. (2018). Model tsyfrovoii kompetentnosti studentiv. Tsyfrova platforma: informatsiini tekhnolohiii v sotsiokulturnii sferi. 1.27-41.)

2. Вербівський Д. С., Карплюк С. О., Фонарюк О. В. (2021). Цифрова компетентність майбутніх педагогів професійного навчання. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Вип. 198. 78-82. (Vebivskyi D. S., Karpliuk S. O., Fonariuk O. V. (2021). Tsyfrova kompetentnist maybutnikh pedahohiv profesiynoho navchannia. Naukovizapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. Vyp. 198. 78-82.)

3. Волкова Н. &Лебідь О. (2021). Формування цифрової компетнтності у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 78. 161-166. (Volkova N. & Lebid O. (2021). Formuvannia tsyfrovoii kompetntnosti u maybutnikh uchyteliv humanitarnykh spetsialnostey. Pedahohika formuvannia tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahalno-osvitnii shkolakh. 78.161-166.)

4. Гаврілова Л. & Топольник Я. (2017). Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. Том 61. № 5. 1-10. (Havrilova L. & Topolnyk YA. (2017). Tsyfrova kultura, tsyfrova hramotnist, tsyfrova kompetentnist iak suchasni osvitni fenomeny. Informatsiini tekhnolohiii izasoby navchannia. Tom 61. № 5.1-10.)

5. Європейське цифрове десятиліття: встановлення курсу на Європу з цифровими можливостями до 2030 року (2021).

6. Концептуально-референта Рамка цифрової компетентності педагогічних й науково-педагогічних працівників (2021).

7. Кудлай В. (2015). Цифрова грамотність особистості в контексті розвитку інформаційного суспільства. Вісник Маріупольського державного університету. Вип. 10. 97-104. (Kudlay V. (2015). TsyJrova hramotnist osobystosti v konteksti rozvytku informatsiynoho suspilstva. Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Vyp. 10. 97-104.)

8. Лук'янова Л., Товканець Г., Сотська Г., Тринус О. (2019). Соціально-педагогічні аспекти діяльності віртуальних університетів у європейському освітньому просторі. Інформаційні технології і засоби навчання. Т. 74. № 4. 14-25 (Lukianova L., Tovkanets H., Sotska H., Trynus O. (2019). Sotsialno- pedahohichni aspekty diialnosti virtualnykh universytetiv u yevropeyskomu osvitnomu prostori. Infor- matsiini tekhnolohiii i zasoby navchannia. T. 74. № 4.14-25)

9. Міністерство цифрової трансформації України (2019). Цифрова грамотність населення України.

10. cifrova gramotnist naselenna ukraini 2019 compressed.pdf (Ministerstvo tsyfrovoii transformatsiii Ukraiiny (2019). Tsyfrova hramotnist naselennia Ukraiiny.

11. Овчарук О (2014). Інформаційно-комунікаційна компетентність як предмет обговорення: міжнародні підходи. Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей у контексті євроінтеграційних процесів створення інформаційного освітнього простору. Київ: Атіка. 7-16. (Ovcharuk O (2014). Informatsiino-komunikatsiina kompetentnist iak predmet obhovorennia: mizhnarodni pidkhody. Formuvannia informatsiyno-komunikatsiinykh kompetentnostei u konteksti ie- vrointehratsiinykh protsesiv stvorennia informatsiinoho osvitnoho prostoru. Kyiv: Atika. 7-16.)

12. Пищуліна О. (2019). Дві сторони цифрових технологій: «цифрова диктатура» або збереження стійкості.

13. (Pyshchulina O. (2019). Dvi storony tsyfrovykh tekhnolohii: «tsyfrova dyktatura» abo zberezhennia stiikosti.

14. Слюсар М. (2017). Грамотність - це одна з головних рис, які характеризують людину.

15. nabagato bilshe nizh tse robit od-id21729.html (Sliusar M. (2017). Hramotnist - tse odna z holovnykh rys, iaki kharakteryzuyut liudynu.

16. A Global Framework of Reference on Digital Literacy Skills for Indicator 4.4.2 (2018).

17. Barton D., Hamilton M. & Ivanic R. (Eds) (2000) Situated literacies: reading and writing in context. London: Routledge.

18. Belshaw D. (2011). The Essential elements of digital literacies.

19. Bayne S & Ross J (2007) The digital native and digital immigrant: a dangerous opposition. Paper presented to the Annual Conference of the Society for Research into Higher Education (SRHE). December 2007.

20. Beetham H. & Sharpe R. (2011). Digital literacies workshop. Paper presented at the JISC learning literacies workshop.

21. Beetham H. (2015). Framing digital capabilities for staff.

22. Beetham H. (2017). Digital capabilities: a whole-organisation approach.

23. Beetham Н. (2017). Designing for digital capabilities in the curriculum: what's new? .

24. Bennett L. (2014). Learning from the early adopters: developing the digital practitioner. Research in Learning Technology. 22.

25. Emejulu A., Mcgregor C. (2019). Towards a radical digital citizenship in digital education. Critical Studies in Education, 2019, vol. 60. No. 1. 131-147.

26. Gilster P. (1997). Digital literacy. New York: John Wiley

27. Goodfellow R. (2011). Literacy, literacies and the digital in higher education. Teaching in Higher Education. 16 (1). 131-144.

28. Gourlay L. (2015). Posthuman texts: nonhuman actors, mediators and the digital university. Social Semiotics. 25:4. 484-500.

29. Hilton J. (2013). Digital critical dialogue: a process for implementing transformative discussion practices within online courses in higher education. Journal of Online Learning & Teaching. 9(4). 602-614.

30. Jenkins H., Purushotma R. & Weigeletal M. (2009). Confronting the Challenges of Participatory Culture: Media Education for the 21st Century: Foundation Reports on Digital Media and Learning. London: The MIT Press.

31. Joosten T., Pasquini L. & Harness L. (2012). Guiding social media at our institutions. Planning for Higher Education. 41(1). 125-135.

32. Krumsvik R. J. (2014). Teacher educators' digital competence. Scandinavian Journal of Educational Research. 58(3), 269-280.

33. Lea M. (2013). Reclaiming literacies: competing textual practices in a digital higher education. Teaching in Higher Education. 18(1). 106-118.

34. Martin A. & Grudziecki J. (2006). DigEuLit: Concepts and tools for digital literacy development. Innovation in Teaching and Learning in Information and Computer Sciences. 5(4). 249-267.

35. Machin-Mastromatteo J. D. (2012). Participatory action research in the age of social media: Literacies, affinity spaces and learning. New Library World. 113 (11). 571-585.

36. Mishra K., Wilder K. & Mishra A. (2017). Digital literacy in the marketing curriculum: Are female college students prepared for digital jobs? Industry and Higher Education. 31(3). 204-211.

37. Panetta K. (2018). Gartner Top 10 Strategic Technology Trends for 2019.

38. Punie Y., editor(s), Redecker C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu.

39. Pool C.R. (1997). A New Digital Literacy: A Conversation with Paul Gilster. Educational Leadership, 55(3), 6-11.

40. Quick guide - Developing students' digital literacy

41. Roche T. (2017). Assessing the role of digital literacy in English for academic purposes university pathway programs. Journal of Academic Language and Learning. 11(1). 71-87.

42. Spante М., Sofkova Hashemi S., Lundin M. & Algers A. (2018) Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use. Cogent Education.Vol. 5. Issue 1.

43. Spires H. & Bartlett M. (2013). Digital literacies and learning: Designing a path forward. Friday Institute White Paper Series.

44. Street B (2009). Multiple Literacies and Multi-literacies. Handbook of Writing Development London: Sage Publications.

45. Teacher profile higher education (HE)

46. Traxler J. & Lally V. (2016) The crisis and the response: after the dust had settled. Interactive Learning Environments. 24(5). 1016-1024.

47. Vovk M, Sotska H., Trynus O. & Muzyka O. (2019). Assessment of Instructors' Technology Competency to be Used in the Settings of Formal and Non-Formal Education. International Journal of Higher Education. Vol 8. № 5. 29-44.

Размещено на Allbest.ru