Підготовка майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в умовах інклюзиввного освітнього середовища

С.В. Чупахіна, доктор педагогічних наук, професор кафедри; Т.В. Потапчук, доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, А.В. Лякішева, доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної роботи та педагогіки вищої школи, Волинський національний університет імені Лесі Українки

У статті розкрито особливості підготовки майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища. Розглянуто сучасні підходи учених до підготовки фахівців в галузі спеціальної освіти та логопедії зокрема.

Мета статті полягає у виявлені та обґрунтуванні основних аспектів підготовки майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в умовах інклюзивного середовища закладу освіти.

Проаналізовано основні аспекти підготовки фахівців в галузі спеціальної освіти та формування професійних компетентностей у майбутніх учителів-логопедів зорієнтованих на практичну діяльність. Професійні компетентності у дослідження, розглядаються через призму інклюзивних процесів в освіті, водночас набувають значущості з урахуванням того, що вчителі-логопеди в інклюзивному середовищі співпрацюють з іншими фахівцями як члени команди психолого-педагогічного супроводу. Обґрунтовано, що науковий доробок учених заклав теоретико-методологічне підґрунтя професійної підготовки педагогів до психолого-педагогічної взаємодії з дітьми з особливими потребами у закладах освіти різного типу й аргументував нагальну необхідність системної професійно-педагогічної підготовки майбутніх освітян до діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.

Ключові слова: підготовка, готовність, учителі-логопеди, інклюзивне освітнє середовище, порушення мовлення, нозологічні групи, комбіновані порушення, практико зорієнтована підготовка.

Preparation of future teachers-speech therapists for pedagogical activity in the conditions of inclusive educational environment

S.V. Chupakhina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor at the Department; T.V. Potapchuk, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor at the Department of Theory and Methods of Preschool and Special Education, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University; A.V. Lyakusheva, Dr. Ped. Sciences, Professor at the Department of Social Work and Pedagogy of Higher Education, Volyn National University Lesya Ukrainka

The purpose of the article is to identify and substantiate the main aspects of the preparation of future speech therapists for teaching in an inclusive environment of the educational institution.

The main aspects of training specialists in the field of special education and the formation of professional competencies in future teachers-speech therapists focused on practical activities are analyzed. Professional competencies in research, viewed through the prism of inclusive processes in education, at the same time become important given that speech therapists in an inclusive environment work with other professionals as members of the team of psychological and pedagogical support. It is substantiated that the scientific achievements of scientists laid the theoretical and methodological basis for professional training of teachers for psychological and pedagogical interaction with children with special needs in educational institutions of various types and argued the urgent need for systematic professional and pedagogical training of future educators to work in inclusive education. It was found that the pedagogical activity of speech therapists in inclusive education has certain features, which requires strengthening the practice-oriented learning activities of future speech therapists (organization of practical work as tutors in the inclusive space of educational institutions and inclusive resource centers; inclusion in the educational program « Special Education «with the specialization» Speech Therapy «of the discipline» Speech Therapy Support of Inclusive Education of Children with Special Educational Needs «.

Key words: training, readiness, teachers-speech therapists, inclusive educational environment, speech disorders, nosological groups, combined disorders, practice-oriented training.

У дослідженнях вказано, що у сучасному світі все більше народжується дітей з різними дизонтогеніями [Chupakhina S., 2019]. За даними Міністерства освіти і науки України станом на 1 січня 2020 року в інклюзивних класах навчається 19 345 учнів з особливим освітніми потребами, у закладах дошкільної освіти здобувають освіту 4681 вихованців із особливими освітніми потребами [Законодавствo України, 2022].

Ученими в галузі спеціальної освіти активно обговорюється проблема дислексії та дисграфії, що є однією з причин шкільної неуспішності - результати обстежень встановили до 30 % таких дітей серед осіб з порушеннями мовлення. Особливості навчання та виховання означеної категорії дітей розглядаються та досліджуються саме в інклюзивному освітньому просторі.

Вищеозначене доводить важливість та необхідність удосконалення педагогічної освіти, підвищення якості підготовки й вчителів-логопедів.

Діяльність вчителя-логопеда передбачає корекцію і подолання у дітей порушень мовлення, водночас сучасний вчитель-логопед працює з різними нозологічними групами дітей, зокрема і з дітьми з комбінованими порушеннями. Означене вимагає від ЗВО забезпечити якісну підготовку фахівців в галузі спеціальної освіти та формувати у них компетентності зорієнтовуючись на практичну діяльність, готувати логопеда-практика, який може вільно орієнтуватися у суміжних галузях науки, виявляє інтерес до дослідницької діяльності, комунікабельного, який володіє та вміє застосовувати у практичній діяльності інноваційні логопедичні технології [Миронова С.П., 2016]. Пропоновані професійні компетентності розглядаються через призму інклюзивних процесів в освіті, набувають значущості з урахуванням того, що вчителі-логопеди в інклюзивному середовищі співпрацюють з іншими фахівцями як члени команди психолого-педагогічного супроводу [Берегова М.І., 2019]. Отож важливого значення набуває дослідження готовності майбутніх вчителів-логопедів до професійної діяльності в умовах інклюзивного середовища закладу освіти.

Науковий доробок учених заклав теоретико-методологічне підґрунтя професійної підготовки педагогів до психолого-педагогічної взаємодії з дітьми з особливими потребами у закладах освіти різного типу й аргументував нагальну необхідність системної професійно-педагогічної підготовки майбутніх освітян до діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища.

У дослідженнях науковці у сучасних умовах розглядаються особливості використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх учителів-логопедів [Берегова М.І., 2019; Chupakhina S., 2019]; вченими виділено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, необхідні для розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців в галузі логопедії [Берегова М.І., 2019; Шеремет М.К., 2011]; розкриваються аспекти розвитку професійно-педагогічної компетентності логопедів; ведуться дослідження щодо проблем розвитку комунікативної культури у майбутніх учителів-логопедів [Миронова С.П., 2016; Ленів З., 2018]; запропоновано різні моделі підготовки, які зорієнтовано на діяльність фахівців зі спеціальної освіти в умовах інклюзивного освітнього середовища [Берегова М.І., 2019; Шеремет М.К., 2011].

З урахуванням зарубіжного досвіду дослідники виокремлюють вагомі напрямки організації та проведення логопедичної роботи, які сприяють створенню сприятливого середовища для розвитку дитини з особливими освітніми потребами, зокрема з порушеннями мовлення різного рівня [Madhavi Sharma, 2016].

Мета статті: виявити та обґрунтувати особливості підготовки майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в умовах інклюзивного середовища закладу освіти.

Основними напрямками готовності здобувачів до діяльності є обґрунтування категорії «професійна готовність фахівця», оскільки категорія «професійна готовність» це мета і результат підготовки за освітньою програмою. У психолого-педагогічних дослідженнях виокремлюється синонімічний ряд понять на означення підготовки педагогів до професійної діяльності, актуалізується встановлення взаємозв'язків і визначення взаємозалежності між поняттями «підготовка», «професійно-педагогічна підготовка», «освіта», «компетентність» тощо. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» запропоновано двоїсте значення слова «підготовка»: визначення відображає певну дію, спрямовану на забезпечення, здійснення, проведення, виконання чогось та означує характеристику надання потрібного комплексу знань, передачі досвіду, навичок практичної діяльності в освітньому процесі [Великий тлумачний словник сучасної української мови, 200]. Водночас під поняттям «підготовка» розуміється необхідний запас знань, навичок, досвід, набутий у процесі навчання та практичної діяльності [Енциклопедія освіти, 2008]. Отож слово «підготовка» є полісемантичним, оскільки має декілька значень, провідними серед яких є процес, дія, діяльність, а також безпосередній їх результат.

Як стверджують дослідники, готовність до педагогічної діяльності стає підґрунтям професійної компетентності педагога, відтак і готовність, і компетентність є показниками професійної майстерності фахівця [Максимів Ю., Чупахіна С., 2018]. Слід зауважити, що у підготовку вчителів-логопедів включено як загальні так і спеціальні компетентності.

Готовність вчителів-логопедів - це сформованість компетентностей професійної діяльності фахівця в галузі логопедії та готовність до їх реалізації в умовах закладів освіти різного типу, водночас і в інклюзивному середовищі. Інклюзивне освітнє середовище - це спеціально організоване середовище, спрямоване на соціалізацію дітей, враховуючи при цьому можливості, особливості та потреби різних категорій дітей, складається з низки компонентів: просторово-предметного, змістовно-методичного, комунікативно-організаційного (рис. 2) [Ленів З., 2018].

Успіх організації сприятливого інклюзивного освітнього середовища залежить від професійної підготовки фахівців, зокрема й учителів-логопедів.

Вищеозначена підготовка майбутніх учителів-логопедів опирається на цілісність освітніх компонентів циклів загальної, професійної та практичної підготовки, інтегрує мотиваційний, змістовний, операційний та інші аспекти, так і на освітні компоненти за вибором, спрямовуючи здобувача на отримання знань спрямованих вирішення завдань інклюзивного навчання осіб різних нозологічних груп. Підготовка до професійної діяльності передбачає засвоєння психолого-педагогічних, медичних, методичних та спеціальних знань, професійних умінь, дій та соціальних відносин, полягає у сформованості та зрілості професійно значущих якостей особистості фахівця в галузі логопедії.

Майбутні учителі-логопеди мають оволодіти низкою академічних компетентностей: застосовувати психолого-педагогічні, дефектологічні, медико-біологічні, лінгвістичні знання у сфері професійної діяльності; реалізовувати ефективні корекційно-освітні технології у роботі з дітьми, підлітками, дорослими з особливими освітніми потребами; готовність до діагностико-консультативної діяльності; застосовувати теоретичні, емпіричні методи психолого-педагогічного дослідження, статистичні методи обробки отриманої інформації, визначати достовірність результатів дослідження; здатність до особистісного та професійного самовдосконалення, навчання та саморозвитку впродовж усього життя. Також важливі такі соціально-особистісні компетентності: працювати в команді, здійснювати комплексний корекційно-педагогічний, психологічний та соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю в різних типах закладів; працювати в команді, здатність до міжособистісної взаємодії; дотримуватися основних принципів, правил, прийомів і форм суб'єкт-суб'єктної комунікації тощо [Максимів Ю., Чупахіна С., 201]).

Встановлено й низку їх професійних компетентностей: діагностична, навчальна, виховна, корекційно-розвивальна та консультативна, навчально-методична, інноваційна, науково-дослідна, інформаційно-просвітницька, організаційно-управлінська діяльність [Шеремет М.К., 2011].

Важливим у роботі вчителів-логопедів є дотримання певних принципів: індивідуального підходу, підтримки самостійної активності дитини, активного включення в освітній процес усіх його учасників, принцип міждисциплінарного підходу, принцип варіативності в організації процесів навчання і виховання, принцип партнерської взаємодії з сім'єю [Миронова С. П., 2016]. На думку учених та практиків, педагоги та адміністрація закладу освіти, які прийняли ідею інклюзії, потребують відпрацювання механізмів взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу, в центі якого є дитина, відтак ключовими компетентностями у роботі вчителя-логопеда стають і спеціальні психологічні та педагогічні [Берегова М.І., 2019; Madhavi Sharma, 2016].

Педагогічна діяльність вчителя-логопеда в умовах інклюзивної освіти передбачає певні особливості. Насамперед, перед тим як розпочати корекційну роботу, учитель-логопед має налагодити контакти як з дитиною так і з її рідними, ознайомитись із висновком інклюзивно-ресурсного центу, узгодити свої дії з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, провести обстеження мовлення дитини, виявити характер порушення мовленнєвої діяльності з урахуванням особливостей розвитку та поведінки дитини, встановити її потенційні можливості тощо. На основі результатів діагностики, спільно з іншими фахівцями, з урахуванням особливостей дитини, учитель-логопед укладає індивідуальну програму розвитку, визначає освітній маршрут, виробляють стратегії та заходи щодо усунення чи запобігання причин неуспішності дитини з особливими потребами в навчанні.

Ученими проаналізовано та апробовано різноманітні педагогічні моделі підготовки майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища [Madhavi Sharma, 2016].

Під час створення педагогічних моделей підготовки майбутніх учителів-логопедів до педагогічної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі дослідники здебільшого виділяються педагогічні умови, які сприяють формуванню компетентностей фахівців в галузі логопедії (рис. 3) [Максимів Ю., Чупахіна С., 2018].

Рис. 3. Педагогічні умови, які сприяють формуванню компетентностей фахівців в галузі логопедії

Водночас важливим аспектом, на нашу думку, стає визначення змісту теоретичної підготовки (виявлення механізмів психолого-педагогічної діяльності майбутніх учителів-логопедів в умовах інклюзивного освітнього середовища); методичної підготовки (організація семінарів для майбутніх вчителів-логопедів щодо підвищення їх науково-методичної та психолого-педагогічної культури); організаційної підготовки (розширення міждисциплінарних зв'язків під час інтегрування занять із різних галузей освіти).

Базою для організації та проведення дослідження став Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, до експерименту було залучено студентів, які навчаються за освітньою програмою «Спеціальна освіта (логопедія)» на першому (бакалаврському) рівні ВО, у кількості 105 осіб.

До навчальних планів у цикл професійної підготовки включено такі дисципліни як: здоров'язберігаючі технології, комплексний супровід розвитку дітей з ООП, дисципліни професійного (логопедичного) спрямування, дисципліни на розвиток професійних компетентностей вчителя-логопеда в інклюзивному освітньому середовищі тощо. В процесі роботи з'ясували, що програми практики, здебільшого не передбачали роботу логопеда-практиканта в команді супроводу дитини з особливими потребами, яка навчається в інклюзивному середовищі. З урахуванням такої ситуації, студенти контрольної групи працювали під час практики за звичною програмою, а для респондентів експериментальної групи ми розробили програму практики, яка включала вищеозначену діяльність.

Водночас до дисциплін вибіркового циклу підготовки включили курс «Логопедичний супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами», які сприяють розвитку готовності майбутніх учителів-логопедів до діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища. Під час опрацювання матеріалу курсу студенти застосовували знання під час науково-дослідній діяльності спільно з викладачем-консультантом та педагогом-практиком, матеріали дослідження укладати та доповідали на конференціях. Організовували практику майбутніх вчителів-логопедів в інклюзивному освітньому середовищі (працювали асистентами вчителів-логопедів) з дітьми з мовленнєвими порушеннями, студенти виявляли бажання та працювали волонтерами в інклюзивних групах (класах) асистентами педагога, асистентами дитини (тьюторами) і в такий спосіб взаємодіяли з сім'ями різних категорій дітей з особливими потребами.

Таблиця 1. Рівні сформованості інклюзивної компетентності в процесі дослідження

Висновки і перспективи подальших досліджень

Посилення практико зорієнтованої навчальної діяльності майбутніх учителів-логопедів; організація їх практичної роботи в ролі тьюторів в інклюзивному просторі закладів освіти та навчально-реабілітаційних центрах; включення до освітньої програми «Спеціальна освіта» зі спеціалізацією «Логопедія» навчальної дисципліни «Логопедичний супровід інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами».

Обґрунтовані під час дослідження педагогічні підходи до формування готовності майбутніх вчителів-логопедів до професійної діяльності в умовах інклюзивного освітнього середовища можуть стати додатковим джерелом наукового обґрунтування сучасних інноваційних теоретичних та процесуально-технологічних пошуків щодо розвитку професійних компетентностей у здобувачів - майбутніх фахівців в галузі логопедії. Пропонований підхід на розвиток інклюзивної компетентності фахівців в умовах ЗВО розширює наукові уявлення про можливі шляхи вирішення проблем інклюзії та стає певним підґрунтям для дослідження інших оновлених аспектів розвитку інклюзивних процесів в Україні. Започатковане дослідження не вичерпує усіх проблем підготовки фахівців в галузі логопедії до професійної діяльності, наступні наукові пошуки вбачаємо в обґрунтування підходів щодо створення локальної інформаційної мережі задля тісної взаємодії науковці і логопедів-практиків з формування навичок практичної діяльності майбутніх учителів-логопедів в умовах інклюзивно-ресурсного центру.

Література

1. Берегова М.І. (2019). Дидактико-практична підготовка майбутніх корекційних педагогів до роботи в умовах освітнього інклюзивного простору: автореф. дис. ... д-ра пед. наук. Київ, 40 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (2001) / клад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ: Ірпінь, ВТФ «Перун». 1440 с.

3. Енциклопедія освіти (2008) / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. Київ: Юрінком Інтер. 1040 с.

4. Законодавство України: офіційний сайт.

5. Максимів Ю., Чупахіна С. (2018). Особливості становлення особистісно-професійних якостей майбутніх вчителів-логопедів. Освітній простір України. Івано-Франківськ, № 13. С. 66-76.

6. Миронова С.П. (2016). Реалії та перспективи забезпечення інклюзивної освіти фахівцями. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, Вип. 32. Ч. 2. С. 5-10.

7. Madhavi Sharma (2016). Innovative roles of guidance and counseling for managing children with learning disabilities in inclusive classroom by inclusive teachers. International Journal of Research in Social Sciences. Vol. 6. Issue 12, December

8. Ленів З. (2018). Формування професійної готовності фахівця до роботи в інклюзивному освітньому просторі початкової школи. Обрії. № 2 (47). С. 57-61.

9. Chupakhina S. (2019) Methodological bases for digital competence formation of future teachers under conditions of inclusive education: Ukrainian content. «Modern World tendencies in the development of science» [монографія] volume 2 editor: Babych M.M. Published by Sciemcee Publishing. London, pp. 26-40.

10. Софій Н.З. (2017). Організаційно-педагогічні умови інтегрованого супроводу учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному навчальному закладі: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Київ. 23 с.

11. Шеремет М.К. (2011). Підготовка корекційних педагогів у вищих навчальних закладах України. Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Соціально-педагогічна. 2011. Вип. 17 (1). С. 7-11.

1. Berehova M.I. (2019). Dydaktyko-praktychna pidhotovka maibutnikh korektsiinykh pedahohiv do roboty v umovakh osvitnoho inkliuzyvnoho prostoru [Didactic and practical training of future correctional teachers to work in an inclusive educational space]: avtoref. dys. ... d-ra ped. nauk. Kyiv. [in Ukrainian]

2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. (2001). [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / klad. i holov. red. V. T Busel. Kyiv: Irpin, VTF «Perun».

3. Entsyklopediia osvity (2008). [Encyclopedia of Education] / Akad. ped. nauk Ukrainy; holovnyi red. V.H. Kremen. Kyiv: Yurinkom Inter.

4. Zakonodavstvo Ukrainy: ofitsiinyi sait. [Legislation of Ukraine: official site].

5. Maksymiv Yu., Chupakhina S. (2018). Osoblyvosti stanovlennia osobystisno-profesiinykh yakostei maibutnikh vchyteliv-lohopediv [Features of formation of personal and professional qualities of future teachers-speech therapists]. Osvitnii prostir Ukrainy. Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian]

6. Myronova S.P. (2016). Realii ta perspektyvy zabezpechennia inkliuzyvnoi osvity fakhivtsiamy. [Realities and prospects of providing inclusive education by specialists] Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 19: Korektsiina pedahohika ta spetsialna psykholohiia. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova. [in Ukrainian]

7. Madhavi Sharma (2016). Innovative roles of guidance and counseling for managing children with learning disabilities in inclusive classroom by inclusive teachers. International Journal of Research in Social Sciences. Vol. 6. Issue 12, December

8. Leniv Z. (2018). Formuvannia profesiinoi hotovnosti fakhivtsia do roboty v inkliuzyvnomu osvitnomu prostori pochatkovoi shkoly. [Formation of professional readiness of a specialist to work in an inclusive educational space of primary school] Obrii. [in Ukrainian]

9. Chupakhina S. (2019). Methodological bases for digital competence formation of future teachers under conditions of inclusive education: Ukrainian content. «Modern World tendencies in the development of science»: monograph. Vol. 2, editor: Babych M.M. Published by Sciemcee Publishing. London.

10. Sofii N.Z. (2017). Orhanizatsiino-pedahohichni umovy intehrovanoho suprovodu uchniv z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v inkliuzyvnomu navchalnomu zakladi [Organizational and pedagogical conditions of integrated support of students with special educational needs in an inclusive educational institution]: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk. Kyiv. [in Ukrainian]

11. Sheremet M.K. (2011). Pidhotovka korektsiinykh pedahohiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy. [Training of correctional teachers in higher educational institutions of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia: Sotsialno-pedahohichna. fyp. 17 (1). [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru