Модель дуальної освіти як умова підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ-галузі (на прикладі іт степ університету)

Ключові слова: модель дуальної освіти, професійна освіта, ІТ-спеціаліст, професійна компетентність, структура дуального навчання, ІТ СТЕП Університет. модель дуальної освіти професійний

THE MODEL OF DUAL EDUCATION AS A CONDITION FOR INCREASING THE EFFICIENCY AND STUDENTS' PROFESSIONAL COMPETENCE FORMATION IN THE IT INDUSTRY (ON THE EXAMPLE OF IT STEP UNIVERSITY)

Viktor Voloshyn

Taras Rak

Oksana Kalinska

Abstract. The article presents the model of dual education as a condition for increasing the efficiency and formation of the professional competence of IT students. The theoretical justification of the model of dual education has been carried out. The structural components of the dual education model (.motivationalactivity-based, creative and communicative) and the necessary levels (high, sufficient, medium, low) of improving the professional competence of the future IT specialists have been analyzed and generalized, which will enable the future IT specialists to be competitive in the modern labor market and effectively implement their professional competencies. The factors of implementation of dual education to improve the quality and efficiency of education of students in the IT field are taken into account: external - the need of the modern labor market for highly qualified, competent specialists; organization of the educational process; interpersonal interactions; conclusion of contracts, implementation of training in IT companies; social partnership; control over compliance with legal and educational norms in the process of professional training; internal - professional motivation; the need for self-improvement; aptitude; preferences; interest in professional development. Approaches to build a model (human-centered, systemic, synergistic, personal, activity-based, competence, acmeological approaches) and principles (of cooperation, communicative orientation, problem-solving and activity, professional direction of learning, creativity, reflexivity, professional mobility) have been structured. The organizational and methodological conditions for the implementation of the dual education model have been emphasized, since their quality and expediency directly affect the improvement of the quality and efficiency of training of IT specialists. It is noted that the multifaceted structure of the dual education model will positively affect the formation of professional competence of future IT specialists, hence the possibility of using variable solutions and predicting the final results of such cooperation has been taken into account. Also, the model includes, first of all, general values, socioprofessional norms and relations, a cooperative attitude, which is developed by the team of the educational institution and regulates the behavior of the subjects of educational process. The expediency of using the dual education model and the importance of its impact on improving the quality and efficiency of forming the professional competence of students in the IT industry have been proven. In particular, the proposed model is extremely relevant for accelerating the process of entering students into the technological process of companies and meeting the needs of the industry in the conditions of the war with russia. The article also analyzes and summarizes the structural components of dual education and considers the importance of their impact on the development and improvement of competencies and learning outcomes of undergraduate students majoring in 122 "Computer Sciences" at IT STEP University. It was determined that the totality of these components of the two-level structure of dual education helps the university and potential employers to shape the direction of training of highly qualified specialists in the IT field, which, in turn, will affect the quality of training of specialists in the educational institution.

Keywords: dual education model, professional education, IT specialist, professional competence, structure of dual education, IT STEP University.

Вступ

Постійні соціально-економічні зміни та швидкі темпи розвитку технологій обумовлюють також і реактивні зміни на ринку праці, що своєю чергою впливає і на вимоги до змін освітньої системи. Адже професійна компетентність майбутніх спеціалістів має велике значення для продуктивності та успішності організації чи компанії, і, водночас, для соціально- економічних змін країни в цілому, а отже - інвестиції для покращення та змін освітньої системи є вкладанням у майбутнє країни, що передбачає продуктивну віддачу.

Науковці Афанасьєва Шахова (2021) визначають, що, освіта, яка створює умови та дає можливості для формування усвідомлення молодої особистості як професіонала в обраній сфері, створює інтелектуальний, науковий і творчий потенціал суспільства, завжди була основним видом інвестування в людський капітал. На жаль, сучасний формат освітнього процесу в Україні не орієнтований на всебічний розвиток особистості та задоволення потреб суспільства та ринку праці з конкурентоспроможними, компетентними та відповідальними фахівцями. Саме вирішення цих питань є ключовим фактором переходу до ефективнішої системи вищої освіти, спрямованої на підготовку висококваліфікованих спеціалістів, які можуть сприяти економічному та соціальному розвитку країни. І хоча кожну з цих проблем можна вирішити за допомогою окремих важелів, одним із шляхів вирішення всіх цих проблем є впровадження дуальної освіти. Це новий підхід до системи професійно- технічної освіти, який забезпечить якісну підготовку висококваліфікованих спеціалістів майбутнього (с. 106).

Запровадження дуальної системи навчання надає якісніших можливостей випускникам конкурувати на ринку праці, покращує конкурентоздатність випускників, підвищує можливості швидшого досягнення кар'єрних успіхів.

Дуальна освіта - це специфічна система освіти, яка спрямована на систематичне поєднання переваг навчання на підприємстві та навчання в закладі (Вем'ян, 2015). Термін «дуальна освіта» означає, що два заклади, а саме заклад освіти та підприємство чи компанія, співпрацюють з метою підготовки студентів до певної професії. Саме така співпраця краще та швидше визначить ті навички які потрібні сучасному спеціалісту в умовах технологічних перетворень та які будуть затребувані у майбутньому.

Теоретична база дослідження

Про різні погляди та підходи впровадження дуального навчання можна дізнатися з робіт таких європейських дослідників як Д.Бауд, Дж. Бреннан, Дж. Гарнетт, І. Каннінгем, К. Костлі, Б. Літтл, І. Ніксон, Дж. Релін, Н.Соломон, Б. Уокмен та інші. Також різні аспекти професійної дуальної освіти висвітлено в наукових дослідженнях Н.Абашкіної, А. Завальнюк, Ю. Карягіна, Т.Козак, Н. Кравець, В. Новікова, Н. Сакун, Турчина, В. Тягура, Н. Удовиченко, Черніченка. Теоретичні та науково- практичні розробки дуального принципу навчання висвітлено в роботах німецьких учених: Г.Баумана, А. Ліпсмаєра, Г. Пецольда, А.Шелтена, К. Штратмана, Х. Штегмана.

Мета дослідження. Якісне навчання в закладі освіти з використанням системи дуальної освіти забезпечить його сталий розвиток, а також позитивні зміни загалом під впливом нових чинників та умов. Також таке навчання має передбачати високий професійний рівень майбутніх ІТ-спеціалістів яке, своєю чергою, передбачає замовлення від компаній вже професійнокомпетентних спеціалістів із вже сформованими практичними навичками та знаннями. Отож, для реалізації такого завдання необхідно розвивати систему дуальної освіти. Адже саме правильно сформований та реалізований підхід до такого навчання дозволяє закладу освіти адаптуватися до тих сучасних змін та вимог суспільства, що відбуваються. Враховуючи те, що більшість закладів освіти знаходяться у процесі вивчення сучасних запитів суспільства і освітнього простору але використовують традиційну систему навчання, тому виникає необхідність створення такої моделі дуальної освіти, яка головним чинником матиме на меті підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ- галузі, що зумовлено вимогами сучасного суспільства.

Виклад основного матеріалу дослідження

В Україні кадрова політика на основі впровадження дуальної освіти стає ключовим пріоритетом з 19 вересня 2018 р., коли Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти (Концепція, 2018).

Дослідник Пісна (2020) основною метою впровадження елементів дуальної форми навчання в закладах освіти визначає усунення основних недоліків традиційних форм і методів навчання майбутніх фахівців, подолання розриву між теорією і практикою, освітою й виробництвом, підвищення якості підготовки компетентних кадрів, та врахування потреб роботодавців (с. 55-59).

Термін «дуалізм», «дуальний», «дуальність» широко використовуються в різних галузях знань (політології, економіці, філософії, природничих та соціальних науках). У педагогічній сфері поняття «дуальна система» вперше було використане в середині 1960 року у ФРН як позначення нової організації професійної форми навчання (Олексій Ш Якубовська, 2018).

Отож, засновником дуальної освіти вважають Німеччину. Від неї цю систему перейняли Канада, Австрія, Угорщина, Хорватія, Сербія, Словенія, Чорногорія, Швейцарія, Португалія, Данія, Нідерланди, Франція та Єгипет, Китай та інші країни Азії. (Андрейців, 2017).

Науковець Андрейців (2017) в своєму дослідженні «Що таке дуальна освіта і навіщо вона українцям» аналізує практику запровадження дуальної освіти в Німеччині, яка показала якісні показники на ринку праці. Якість німецької продукції, висока конкурентоспроможність,професіоналізм

працівників та їхня підтримка впродовж всього трудового життя, можливість самовизначення - результат зближення системи освіти та зайнятості.

Дослідник Пальчик (2005) пояснює дуальну форму навчання як освітній процес в якому поєднується практичне навчання з частковою зайнятістю на виробництві та навчання в закладі освіти. Дуальність означає «двоєдність, подвійність», «єдине організаційне ціле». Подібна форма світи є прикладом соціального партнерства, співробітництва, тісна взаємодія освіти та роботодавців з підготовки висококваліфікованих кадрів відповідно до потреб ринку праці (с. 72-78).

Як вже згадувалося, прикладом якісної системи дуальної освіти є приклад Німеччини. Адже саме завдяки впровадженню цієї системи Німеччина має хороші показники свого економічного розвитку, в такій системі добре розроблені та вдосконалені педагогічні практики, спрямовані на гарантовану якість професійної освіти і здійснення контролю за нею (Бойчевська, 2009, с. 2).

Також варто зазначити, що в Німеччині більше 70% молоді є випускниками освітніх закладів з системою дуальної освіти. В дуальній моделі до освітнього процесу залучені кадри самого підприємства, які не менш зацікавлені в якості майбутніх спеціалістів ніж освітній заклад. Таке співробітництво дає змогу, на підставі попередньо укладених угод, інвестувати фінанси в проекти, які потім матимуть високе практичне значення; відбувається краща допомога з професійною орієнтацією та самовизначенням студента; покриття видатків у процесі проектного навчання; виплата грошових винагород студентам за використання їхньої праці. Також паралельно студенти здобувають соціальні знання і знання корпоративної культури та етики, які прийняті в певній професійній сфері (Henning, 2006, s. 7).

Отже, під час отримання знань професійного напряму студенти також набувають навичок соціалізації які допомагають утверджуватися та зміцнювати власні позиції професійного характеру у виробничих умовах.

Як зазначають Краснюк & Тимощук (2021), для студентів дуальне навчання - це чудовий шанс рано набути самостійності та безболісно адаптуватися до дорослого життя, адже, на думку авторів, дуальна система забезпечує плавне входження в професійну діяльність, яке дозволяє навчитися виконувати конкретні професійні завдання та обов'язки; розвиває вміння працювати у колективі; формує професійну компетентність і відповідальність; збалансовує попит та пропозиції робочої сили; дозволяє підвищувати якість підготовки кадрів; покращує ситуацію з працевлаштуванням та зайнятістю студентів, а також робить свій внесок у розвиток людських ресурсів (с. 16).

У широкому розумінні поняття «дуальне навчання» використовується для опису європейських університетських програм, що поєднують університети й підприємства, щоб створити нові можливості для навчання на робочих місцях (Boud & Solomon, 2000).

Дуальна модель навчання передбачає залучення підприємств у процес підготовки кадрів, які йдуть на суттєві витрати, пов'язані з навчанням працівників, оскільки добре знають, що витрати на якісну професійну освіту є надійним вкладом капіталу. У цьому вони стають зацікавленими у результатах навчання, ай у змісті навчання, його організації.

Дуальне навчання формує університетський рівень мислення на робочому місці для того, щоб полегшити визнання, придбання та застосування індивідуальних і колективних знань, навичок і вмінь для досягнення конкретних акредитованих результатів для студента, роботодавця й університету (Garnett, 2005).

Так Gray (2001) визначає три концептуальні ідеї дуального навчання, а саме: навчання через роботу, навчання для роботи та навчання на роботі.

Європейський центр розвитку професійної освіти (Cedefop) визначає дуальне навчання як набуття знань і навичок через виконання і рефлексію на завдання у професійному контексті, або на робочому місці (Cedefop, 2011).

Варто згадати також проект «Розробка європейських підходів і методів до дуального навчання» (DEWBLAM) який включає в себе і розробку Загальноєвропейської платформи дуального навчання у закладах вищої освіти, де одним із пунктів зазначено, що дуальне навчання робить вищу освіту життєздатною; уможливлює швидше реагувати на сучасний ринок праці та соціальні потреби; проводиться навчання впродовж життя і нових галузей знань за допомогою надання освітніх і науково-дослідних можливостей; підвищує цінність навчання, що забезпечує переваги для компаній та організацій, або відповідає їхнім стратегічним цілям; зміцнює інноваційну діяльність вищих закладів освіти та політику щодо навчання впродовж життя (Дернова, 2014, с. 140).

Отже, дуальна освіта допомагає знайти той баланс та синергію, яка забезпечує високу якість підготовки в будь-якій галузі, на яку спрямований цей процес. Адже від того, наскільки якісно розроблено навчальний план, перелік предметів, а також прописано чітко типові програми щодо спеціальностей - залежить і рівень підготовки майбутніх спеціалістів.

Дослідник Дернова (2014), аналізуючи дуальну модель вищої професійної освіти дорослих на прикладі Європейського досвіду, визначає такі її важливі особливості як: встановлення партнерства між основними зацікавленими сторонами (роботодавці, студенти, освітній заклад); наявність інноваційної та привабливої складової системи навчання на основі методології «змішане навчання», яке має враховувати різні форми та методи навчання і викладання (критична рефлексія, рефлексивні дії, пов'язування нових теорій з досвідом, прак- тико-орієнтовані проекти (обумовлюються у навчальному договорі), методологія і методика дистанційного та електронного навчання, індивідуальна підтримка студента як освітньою установою, так і робочою організацією); оцінювання і формальна сертифікація результатів програм дуального навчання; проектування програм дуального навчання попереднього й поточного досвіду роботи (с. 141).

Досить вагомої уваги в побудові програм дуального навчання приділяється також і навчальним програмам, які можуть складатися з кредитів різних джерел, що включають в себе договірні модулі дуального навчання; існуючі модулі курсів в університеті; акредитовані короткострокові курси; акредитовані програми навчання, надані роботодавцем; акредитовані модулі або курси, пропоновані іншими освітніми установами; акредитація попереднього навчання (MALA framework, 2014).

Науковці Boud & Solomon (2000) у своїй праці «Робота як навчальна програма...» зауважують, що дуальна навчальна програма має враховувати такі характеристики, де прописано, що студент має зобов'язання як працівник компанії, або має договірні відносини з організацією; студентський план навчання обов'язково узгоджується з планом навчання освітньої установи та підприємства; різні студенти можуть мати власну траєкторію навчання; програма має відповідати потребам робочого місця і студента, а не заздалегідь складена освітньою установою в рамках дисциплінарного чи професійного контексту; відправна точка і освітній рівень програми встановлюється після того, як студент проходить процес визнання наявних компетенцій та ідентифікації навчання, у якому він бажає брати участь, а не на основі існуючої освітньої кваліфікації студента; навчальні проекти проводяться на робочому місці та орієнтовані на проблеми робочого місця і майбутніх потреб студента та компанії; освітній заклад оцінює результати навчання за договірними програмами відповідно до системи стандартів і рівнів кваліфікації.

Погоджуємося, що впровадження дуальної системи навчання на початку може вносити деякий дисонанс у розумінні її функціонування не лише у студентів, а й у викладачів та співробітників компанії, з якими буде угода про взаємодію. Але позитивними аргументами можна назвати результат такої синергії: студент отримує поєднання теорії та практики і не матиме стресової адаптації під час пошуку роботи одразу після закінчення навчання і псевдо- уявлення про академічну теорію навчання в дії; висока мотивація у практиці навчання, адже студент відчуває себе фактично співробітником компанії, можливість залишитися і надалі після закінчення навчання в штаті; організація отримує готового спеціаліста без випробувального терміну і затрат на його перенавчання, адже він вже добре знає робочий процес компанії; студент отримує уявлення та практику в реальному часі, а також бажання чи небажання в майбутньому пов'язувати себе з цією професією після закінчення навчання. Така адаптація та практика економить різні емоційні, фінансові, часові ресурси як компанії так і самому студенту.

Але варто зауважити, що систему навчання однієї країни неможливо скопіювати та застосовувати до іншої. Її варто проаналізувати та адаптувати до умов у системі освіти тієї країни та того освітнього закладу де це планується впроваджуватися.

З метою розуміння важливості та продуктивності запровадження дуального навчання в ІТ СТЕП Університеті була проведена серія зустрічей з потенційними партнерами - ІТ-компаніями, під час яких було обговорено можливості, практичність та результативність запровадження такої системи навчання у синергії з компаніями- партнерами. Також проводилися зустрічі- опитування щодо важливості такої співпраці та її продуктивності серед студентів першого, другого, третього курсів ІТ СТЕП Університету.

Узагальнивши підсумки таких зустрічей, на прикладі ІТ СТЕП Університету, можна сказати, що впровадження дуального навчання дає можливість студентам ефективно адаптуватися до роботи в команді; шляхом спроб і перебору вибрати прийнятну для себе роль в ІТ-галузі; ефективно (раціонально, узаконено, регламентовано) поєднати роботу і навчання; отримати разом з дипломом бакалавра статус «джуна», а в певних обставинах і «мідла»; отримати доступ до навчальних матеріалів та реальних кейсів компанії; зі студентських часів формувати кар'єрний портфоліо; отримувати винагороди за роботу, а отже реалізувати свої мрії (подорожі, купівельна здатність, матеріальна свобода); зрозуміти (усвідомити) доцільність вивчення певних (регламентованих, обраних) предметів; отримати швидкий старт для ефективних кар'єрних результатів; отримати розуміння побудованих в індустрії процесів; серед усіх одно- літків-випускників стати на ринку найбільш привабливим; на ранніх етапах зануритися у професійне середовище; під час навчання чітко реалізувати свій вибір - швидке й ефективне працевлаштування (кар'єра), робота в науковій царині, старта- пи й дослідницька робота, стандартне класичне студентське життя; знайомитися зі специфікою індустрії з перших днів навчання; змінити траєкторію навчання в будь- якому місці (на будь-якому етапі); спробувати працювати з реальними замовниками; у студентські роки отримати офіційне працевлаштування в компанії; завдяки університету правильно орієнтуватися від початку навчання в університеті; здобути професію (компетентності), яка сьогодні реально потрібна ринку праці.

За результатами опитувань і консультацій з потенційними роботодавцями та іншими заінтересованими сторонами розроблено узагальнену структуру реалізації дуального навчання на основі освітньої програми «Комп'ютерні науки» для підготовки бакалаврів за спеціальністю 122 «Комп'ютерні науки» в ІТ СТЕП Університеті (див. Додаток 1).

Реалізація програми передбачає два етапи:

I- й - тривалість 2 роки, 120 кредитів ЄКТС. Зміст освітніх компонентів забезпечує формування у студентів загальних та фахових компетентностей і досягнення результатів навчання у відповідності до освітньої програми і Стандарту вищої освіти підготовки бакалаврів за спеціальністю 122 «Комп'ютерні науки» та з врахуванням матриці компетентностей компанії-партнера для можливості виконання студентом функцій стажера (англ. trainee). Освітні компоненти вивчаються на базі університету з активним залученням викладачів- практиків до реалізації практичної складової (наприклад, командних проектних робіт). За результатами етапу передбачається експертиза знань студентів на відповідність вимогам до посади (англ. position) стажера з пропозицією щодо формування індивідуальної освітньої траєкторії.

II- й - тривалість 2-4 роки, 120 кредитів. Студенти працюють на посадах стажерів у компанії-партнері. Набуття та розвиток компетентностей і результатів навчання здійснюється в рамках індивідуальних освітніх траєкторій, що формуються на основі наборів стажувань, курсів та проектних робіт в компанії у тісній співпраці з університетом. Частина теоретичної складової реалізується в рамках освітніх компонент в університеті.

Синергетичним підсумком поєднань двох ступенів структури дуального навчання є бакалаврська кваліфікаційна робота, яка має комплексно показати весь набутий теоретично-навчальний (академічний) та практичний професійний рівень ІТ- спеціаліста. Бакалаврська кваліфікаційна робота виконується на базі компанії на основі реальних проектів під керівництвом ментора компанії та керівника від університету.

Також одним із засобів забезпечення якості та продуктивності такого впровадження дуальної форми освіти в ІТ СТЕП Університеті є розробка моделі цього процесу.

Поняття модель застосовується для визначення або уточнення й раціоналізації способів побудови об'єктів. Моделювання виступає однією з основних категорій теорії пізнання, оскільки на ньому базується будь- який метод наукового дослідження - як теоретичний (за якого використовуються різного роду знакові, абстрактні моделі), так і експериментальний (який використовує предметні моделі (Словник української мови, т. 9, 1978, с. 828).

Науковець Довбиш (2006) наголошує, що «моделювання дає можливість виразити загальний аспект пізнавального процесу, перевести його в теоретичну площину, краще зрозуміти структуру і механізми досліджуваної системи» (с. 69-75).

Отже, модель у своєму застосуванні має чітко визначає компоненти, які утворюють систему; схематично розглядати зв'язки між цими структурними компонентами, порівнювати зв'язок в середині її змісту, створювати нові ідеї, вирішувати завдання щодо самого об'єкта вивчення (Рожнова, 2010).

Іноді модель порівнюють з теорією. Але хочемо заперечити, адже в моделі, в порівнянні з теорією, не може розкриватися зміст об'єкта вивчення у формі визначень. Окрім цього, створення моделі саме по собі вимагає теоретичного пояснення. Дехто з науковців, описуючи об'єкт чи явище, теж називає це моделлю. Але не варто забувати, що, на відміну від звичайного опису, модель має мати активне вираження, має мати напрям проникнення в глиб об'єкту вивчення та дослідження, в саму його суть.

Освітнє моделювання використовується для вирішення таких завдань, як планування й організація освітнього процесу, яке допомагає виявляти та класифікувати освітні закони, закономірності, допомагає при перевірці поставленої гіпотези, а також при інтерпретації отриманих даних під час дослідження. Досить великої уваги, при побудові моделей освітнього процесу, сучасні науковці приділяють напрямам в інноваційній сфері освітнього закладу та якістю освіти.

Отже, здійснивши теоретичний аналіз сучасного погляду та підходів до умов моделювання та врахувавши сукупність отриманих теоретичних знань з наукових основ дуальної освіти ми розробили модель дуальної освіти для підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ-галузі ІТ СТЕП Університету (див. Додаток 2), яка містить три блоки:теоретико-цільовий, змістово-

процесуальний та результативний.

Зазначимо, що багатогранність структури моделі дуальної освіти забезпечить необхідний рівень якості та ефективності кар'єро-орієнтованого навчання студентів за програмою дуальної освіти, яка має враховувати принципи професійної освіти як з теоретичного так і практичного напряму. Також дуальна освіта має охоплювати передусім загальні цінності, соціальні норми, установку на ділове співробітництво, що виробляється колективом закладу і організацією та регламентувати поведінку усіх суб'єктів освітнього процесу системи дуальної освіти.

Ця модель забезпечує єдність принципів, методів, форм, змісту, засобів співробітництва закладом освіти та організації чи компанії, а також мету, завдання, критерії та компоненти, рівні сформованості професійної компетентності студентів ІТ- спеціальності як результат реалізації цієї моделі.

Метою розробленої моделі є реалізація дуальної форми освіти як важливої умови підвищення якості та ефективності кар'єро- орієнтованого навчання та підвищення професійної компетентності. Звідси, завданнями є: актуалізація активності суб'єктів освітнього процесу; створення середовища для формування кар'єро-орієнтованого навчання; забезпечення визначення траєкторії розвитку принципу співробітництва в реалізації дуальної форми навчання освітнім закладом та організацією.

Активність співробітництва в діяльності та взаємодії суб'єктів закладу освіти і представників договірної організації реалізуються через самостановлення майбутніх ІТ- спеціалістів, знаходження ними самих себе, свого професійного образу та його неповторності, індивідуалізму. Модель також включає підходи: людиноцентризму, системний, синергетичний, особистісний, діяльнісний, компетентнісний на засадах принципу співробітництва та компетент- ністної підготовки студентів. Активність співробітництва в діяльності та взаємодії суб'єктів закладу освіти і представників договірної організації реалізуються через са- мостановлення майбутніх ІТ-спеціалістів, знаходження ними самих себе, свого професійного образу та його неповторності, індивідуалізму.

Модель також включає підходи: людино- центризму, системний, синергетичний, осо- бистісний, діяльнісний, компетентнісний на засадах принципу співробітництва та ком- петентністної підготовки студентів.

Компетентнісний підхід в процесі реалізації принципу співробітництва між організацією та закладом освіти в процесі впровадження дуальної освіти передбачає удосконалення важливих професійних якостей суб'єктів освітньої взаємодії (моральних, ціннісних, самостійності, готовності до самовдосконалення).

Діяльнісний підхід визначає дієве спрямування розвитку принципу співробітництва між організацією та закладом освіти, зокрема, на формування активності самих студентів, адже розкриття особистості, її можливостей найкраще проявляється саме у практичній діяльності.

Акмеологічний підхід спрямовує розвиток майбутніх спеціалістів на саморозвиток особистості і її професійне самовдосконалення, самоактуалізацію, мотивує на реалізацію свого креативного потенціалу, виявляється в готовності до нововведень в своїй професійній діяльності.

Окрім того, реалізація дуальної форми освіти має будуватися на принципах, що визначають креативність, рефлексивність та професійну мобільність майбутніх спеціалістів.

Також наша модель дуальної освіти при впровадженні враховує зовнішні і внутрішні чинники: зовнішні - потреба сучасного ринку праці у висококваліфікованих, компетентних спеціалістах; організація освітнього процесу; міжособистісна взаємодія; укладання договорів, здійснення навчання на базі підприємств; соціальне партнерство; контроль за дотриманням правових і навчальних норм у процесі професійної підготовки; внутрішні чинники охоплюють професійну мотивацію; потребу самовдосконалення; здібності; уподобання, інтерес та якість свого професійного становлення.

Обов'язковим складником реалізації моделі дуальної освіти на сформованість професійної компетентності студентів є її організаційно-методологічні умови: використання комунікативних технологій для встановлення комфорту в робочому колективі; використання нетрадиційних та нестандартних форм і методів організації навчання орієнтованих на формування компетентності у майбутніх спеціалістів ІТ-галузі.

Результативний блок розробленої моделі включає в свої структурні компоненти критерії (мотиваційний, діяльнісний, творчий та комунікативний) та необхідні рівні (високий, достатній, середній, низький) удосконалення професійної компетентності майбутнього ІТ-спеціаліста, що дасть змогу бути конкурентоздатними на сучасному ринку праці й ефективно реалізовувати свої професійні компетенції.

Впровадження моделі дуальної освіти можливий через використання інноваційних форм та методів в системі навчання, що забезпечить сталий розвиток закладу освіти, а також позитивні зміни загалом у сформованості професійної компетентності студентів ІТ-галузі під впливом нових чинників та умов.

Хочемо наголосити, що, розробляючи модель, ми врахували її реалізацію та спрямування на створення такої форми дуального навчання, яка враховує гнучкість, динамічність, демократизм освітнього закладу та організації з якою укладено співробітництво. А отже - це позитивно вплине на сформованість професійної компетентності майбутніх ІТ-спеціалістів, адже враховано можливість використання варіативних рішень та передбачення кінцевих результатів діяльності такого співробітництва. Модель включає різні механізми для співробітництва та оптимального поєднання взаємодії суб'єктів освітнього процесу і компанії що забезпечує краще визначення траєкторії розвитку та реалізації дуальної форми навчання для підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ-галузі.

Висновки

Отже, багатогранність структури моделі та її реалізація в діяльності забезпечить необхідний рівень реалізації дуальної освіти для підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ-галузі. Також така модель охоплює передусім загальні цінності, соціальні норми, установку тісної взаємодії закладу освіти та компанії чи організації і регламентує поведінку суб'єктів цього освітнього процесу.

Втручання в структуру моделі можуть бути стандартними і адаптованими, можуть включати рекомендовані кваліфікаційні цілеспрямовані зміни до покращення якості її реалізації та бути узгодженими всіма сторонами.

Для забезпечення позитивної динаміки реалізації дуальної форми навчання для підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ- галузі необхідне гармонійне поєднання усіх блоків розробленої нами моделі (теоретично-цільового, змістово-процесуального, результативного), а також усіх її структурних компонентів.

Також узагальнення структурних компонентів дуального навчання показали, що тісна співпраця ІТ-компаній з університетом (в рамках освітніх компонентів університету з врахуванням матриці компетентностей компанії-партнера) сприяє формуванню у студентів загальних та фахових компетентностей, що і вказує на продуктивну реалізацію та досягнення результатів навчання.

Варто вказати, що набуття та розвиток компетентностей і результатів навчання здійснюється в рамках індивідуальних освітніх траєкторій, що формуються на основі наборів стажувань, курсів та проектних робіт в компанії у тісній співпраці з університетом. Таким чином, структура дуального навчання в ІТ СТЕП Університеті є багатоас- пектною і має кілька складових. Поєднання моделі дуальної освіти з структурою дуального навчання для підвищення ефективності та сформованості професійної компетентності студентів ІТ-галузі ІТ СТЕП Університету вимагають неабиякої майстерності та передбачають цілий ряд специфічних вимог не лише від компаній- партнерів чи самого закладу освіти, а й усіх учасників цього освітньо-професійного процесу (викладачі, ментори, компанії- партнери, керівник університету).

Зазначені структурні компоненти дуального навчання в поєднанні з моделлю дуальної освіти є ключовими факторами переходу до ефективнішої системи вищої освіти, орієнтованої на всебічний розвиток особистості, яка підвищує можливості швидшого досягнення кар'єрних успіхів, спрямована на підготовку спеціалістів майбутнього, які отримають якісну висококваліфіковану підготовку і будуть конкурентоспроможними, компетентними та відповідальними фахівцями.

Саме таке поєднання краще та швидше визначить ті навички, які потрібні сучасному спеціалісту ІТ-сфери, що дають йому широкі можливості високої професійної само- реалізації в сучасному суспільстві в умовах технологічних перетворень та які будуть затребувані у майбутньому.

Окремо слід відзначити, що запропонована модель дуального навчання є одним із засобів забезпечення потреби у якісних фахівцях для ІТ-галузі та скорочення часу їх входження в технологічний процес компаній, що, фактично, відбувається впродовж двох останніх років навчання. ІТ-галузь є стратегічно важливою для держави галуззю, оскільки в умовах війни з росією вона відчула мінімальний спад виробництва на початковому етапі війни, швидко адаптувалась до надзвичайних умов і продовжує працювати та зростати в умовах, коли інші галузі зупиняються або катастрофічно скорочуються. Модель дуального навчання повинна підтримати потреби галузі та забезпечити зайнятість населення в умовах війни та загального спаду виробництва.

Подальші наукові дослідження плануємо спрямувати на вивчення ефективності впровадженихорганізаційно-методологічних умов реалізації моделі дуальної освіти та їхнього впливу на якість підвищення рівнів формування професійної компетентності студентів ІТ-галузі.

Додаток 1

Додаток 2

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрейців, І. (2017). Що таке дуальна освіта і навіщо вона українцям. Українська правда. Життя. Київ, 2017. URL: https://life.pravda.com.ua/society/ 2017/02/16/222630/. (Andreitsiv, I. (2017). Shcho take dualna osvita i navishcho vona ukraintsiam. Ukrainska pravda. Zhyttia. Kyiv, 2017. URL: https://life.pravda.com.ua/society/ 2017/02/16/222630/.)

2. Афанасьєва, О. К. & Шахова, О. А. (2021). Дуальна освіта як шлях вирішення сучасних проблем українських закладів вищої освіти. Розвиток методів управління та господарювання на транспорті: зб. наук. праць, 3(76), 104-114. (Afanasieva, O. K. & Shakhova, O. A. (2021). Dualna osvita yak shliakh vyrishennia suchasnykh problem ukrainskykh zakladiv vyshchoi osvity. Rozvytok metodiv upravlinnia ta hospodariuvannia na transporti: zb. nauk. prats, 3(76), 104-114.)

3. Бойчевська, І. (2013). Роль системи дуальної освіти у професійній підготовці молоді у Німеччині. Studies in Comparative Education, (2). URL: https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2009.18067. (Boichevska, I. (2013). Rol systemy dualnoi osvity u profesiinii pidhotovtsi molodi u Nimechchyni. Studies in Comparative Education, (2). URL: https://doi.org/10.31499/2306-5532.2.2009.18067.)

4. Вем'ян, В. Г. (2015). Дуальна форма професійної освіти як умова ефективного рішення завдань модернізації освіти. Психологія: реальність і перспективи, 5, 29-34. (Vemian, V. H. (2015). Dualna forma profesiinoi osvity yak umova efektyvnoho rishennia zavdan modernizatsii osvity. Psykholohiia: realnist i perspektyvy, 5, 29-34.)

5. Дернова, М. Г. (2014). Дуальна модель вищої професійної освіти дорослих: Європейський досвід. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2(9), 137-145. (Dernova, M. H. (2014). Dualna model vyshchoi profesiinoi osvity doroslykh: Yevropeiskyi dosvid. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy, 2(9), 137-145.)

6. Довбиш, І. (2006). Модель державно-громадського управління ЗНЗ. Директор школи, ліцею, гімназії, 1, 69-75. (Dovbysh, I. (2006). Model derzhavno-hromadskoho upravlinnia ZNZ. Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii, 1, 69-75.)

7. Концепція підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти (2018). URL: https://www.kmu.gov.ua. (Kontseptsiia pidhotovky fakhivtsiv za dualnoiu formoiu zdobuttia osvity (2018).)

8. Олексін, Ю. П. & Якубовська, С. С. (2018). Педагогічна супервізія як елемент індивідуалізації дуального навчання. Молодий вчений, 4.1(56.1), 102-104. (Oleksin, Yu. P. & Yakubovska, S. S. (2018). Pedahohichna superviziia yak element indyvidualizatsii dualnoho navchannia. Molodyi vchenyi, 4.1(56.1), 102-104.)

9. Пальчик, М. І. (2005). Принципи реалізації взаємозв'язку теоретичного і виробничого навчання в професійній школі. Педагогіка і психологія професійної освіти: наук.-метод. журнал, 1, 72-78. (Palchyk, M. I. (2005). Pryntsypy realizatsii vzaiemozviazku teoretychnoho i vyrobnychoho navchan- nia v profesiinii shkoli. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity: nauk.-metod. zhurnal, 1, 72-78.)

10. Пісна, Т. М. (2020). Дуальна освіта як фактор формування індивідуального стилю діяльності майбутнього фахівця сфери обслуговування. Матеріали Міжнародної наукової Інтернет- конференції. Кривий Ріг: КДПУ, 55-59. (Pisna, T. M. (2020). Dualna osvita yak faktor formuvannia indyvidualnoho styliu diialnosti maibutnoho fakhivtsia sfery obsluhovuvannia. Materialy Mizhnarod- noi naukovoi Internet-konferentsii. Kryvyi Rih: KDPU, 55-59.)

11. Рожнова, Т. Є. (2010). Особливості моделювання управління професійно-технічним навчальним закладом в умовах інноваційних процесів. Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання ДВНЗ:«Університет менеджменту освіти», 3(2010). URL:

12. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo /2010_3/index.htm. (Rozhnova, T. Ye. (2010). Osoblyvosti modeliuvannia upravlinnia profesiino-tekhnichnym navchalnym zakladom v umovakh innovatsiinykh protsesiv. Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu : elektronne naukove fakhove vydannia DVNZ: «Universytet menedzhmentu osvity», 3 (2010). URL: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo /2010_3/index.htm.)

13. Краснюк, В. & Тимощук, О. (2021). Аналіз впровадження дуальної форми здобуття освіти у Відокремленому структурному підрозділі «Березоворудський фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету». Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: Науково-методичний центр ВФПО. (Krasniuk, V. & Tymoshchuk, O. (2021). Ana- liz vprovadzhennia dualnoi formy zdobuttia osvity u Vidokremlenomu strukturnomu pidrozdili «Bere- zovorudskyi fakhovyi koledzh Poltavskoho derzhavnoho ahrarnoho universytetu». Zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: Naukovo-metodychnyi tsentr VFPO.)

14. Білодід, I. К. (Ред.). (1978). Словник української мови: в 11 тт. (197001980). Т. 9. Київ: Наукова думка. (Bilodid, І. К. (Red.}. (1978]. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. (1970-1980]. T. 9. Kyiv: Naukova dumka.)

15. Boud, D. & Solomon, N. (2000). Work as the curriculum: Pedagogical and identity implications. UTS Research Centre Vocational Education & Training Working Knowledge: Productive learning at work Conference proceedings University of Technology Sydney. Australia. URL: https://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.538.4204&rep=rep1&type=pdf.

16. Cedefop (2011). Glossary - Quality in Education and Training. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

17. Garnett, J. (2005). University work based learning and the knowledge driven project. In: Work based learning in health care: applications and innovations. Rounce, K. & Workman, B., eds. Kingsham Press, Chichester.

18. Gray, D. (2001). Assessment series, 11. Higher Education Academy. URL: www.heacademy.ac.uk/assets/York/documents/resources/database/id11_Briefing_on_Work_based_ Learning.rtf.

19. Henning, P. (2006). Berufsschule und Betrieb als Lernorte im dualen System. Technische UniversitRt Kaiserslautern, Fachgebiet Sozialwissenschaften, Fachbereich PRdagogik.

20. Masters awards by learning agreement (MALA framework) (2014). Kingston University London. URL: http:/ / www.kingston.ac.uk/ services-for-business/staff-development/ masters-awards-by-learning-agreement/.

Размещено на Allbest.ru