Формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів мистецтва засобами сучасних інноваційних технологій

Основна частина

Постановка проблеми. Прогресивний розвиток суспільства нині потребує таких фахівців у галузі освіти, які б мали сформовані професійні компетентності, уміли навчатись упродовж життя, ставити цілі й досягати їх, приймати самостійні рішення, креативно й критично мислити, працювати в команді, були здатні до ризику й інновацій.

Реформування української освіти зумовлює необхідність осучаснення процесу підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в закладах передвищої і вищої освіти. У професійному стандарті вчителя закладу загальної середньої освіти зазначено загальні й професійні компетентності, якими має володіти сучасний учитель [10]. Предметно-методична компетентність входить до переліку професійних компетентностей фахівця. На нашу думку, вона є однією з важливих компетентностей, притаманних педагогам загальноосвітньої школи, зокрема й учителям образотворчого мистецтва. Відповідно, проблема формування предметно-методичної компетентності в майбутніх фахівців є актуальною, а її науково-практична розробка - нагальною та своєчасною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковий характер позначеної проблеми підтверджується наявністю необхідних передумов її теоретичного розв'язання, представлених у педагогічній науці та практиці.

Концептуальним засадам зазначеного підходу присвячено ряд наукових психологічних і педагогічних праць (І. Зимня, І. Зязюн, О. Савченко, О. Овчарук та ін.). Теоретико-методичні положення компетентнісного підходу розкриті в працях Н. Бібік, І. Булах, В. Краєвського, Н. Кузнєцової, О. Пометун, С. Сисоєвої, А. Хуторського та ін. Професійна компетентність розглядається в системі культурної компетентності з позиції соціальної взаємодії (В. Віблер, В. Бушкова, В. Лекторський, У. Макбрайт, В. Табачковський та ін.). Вченими (методистами) порушена проблема досліджується в аспекті усного іншомовного спілкування на різних ступенях загальноосвітньої школи (М. Баришніков, О. Бондаренко, Л. Голованчук, О. Коломінова, З. Нікітенко, O. Оберемко, О. Осіянова, М. Саланович та ін.). Формування професійної компетентності вчителя мистецтва стало предметом досліджень багатьох провідних українських науковців а саме: Л. Василенко, Н. Гузій, А. Козир, Л. Масол, О. Олексюк, Г. Падалки, Є. Проворової, О. Ростовського, P. Савченко, Я. Сверлюк, О. Хижної, Н. Цюлюпи, О. Щолокової, В. Шульгіної та ін.

У психолого-педагогічних дослідженнях широко розкривається сутність і структура професійної компетентності. Розглядаючи професійну компетентність педагога в психологічному аспекті, Г. Кошонько визначає такі особисті якості, як «креативність, мобільність, комунікабельність, толерантність, урівноваженість, чуйність, доброзичливість, прагнення до самопізнання, саморозвитку і самореалізації, саморефлексії», як професійно важливі її характеристики, що забезпечують ефективність функціонування кожної складової [5, с. 33]. Також у роботах видатних науковців представлено проблему предметно-методичної компетентності в контексті вирішення завдань освітнього процесу як вищої, так і загальноосвітньої школи, відповідно до нормативних документів і вимог сучасності до якості освіти.

У науково-педагогічному контексті формування предметно-методичної компетентності майбутнього вчителя мистецтва досліджене недостатньо. Вирішення цієї проблеми першочергово потребує обґрунтування сутності та розробки структури предметно-методичної компетентності та шляхів її формування у майбутніх фахівців.

Метою статті є визначення структурних компонентів предметно-методичної компетентності майбутнього вчителя мистецтва та основних шляхів і засобів формування її складових.

Виклад основного матеріалу. Для з'ясування сутності змістового наповнення понятійного конструкту «предметно-методична компетентність майбутнього вчителя мистецтва» необхідно визначити свою позицію щодо дефініції поняття «компетентність». Ми погоджуємося з твердженнями, що «…компетенція несе нормативно-ре - гулююче навантаження, у якому відображено вимоги суспільства до якостей особистості, що забезпечують її активний вплив на певні сфери життєдіяльності, пов'язані з перетворенням та вдосконаленням як навколишньої дійсності, так і самої себе. Компетентність - це інтегрована якість особистості, сформована на певному рівні завдяки цілеспрямованому процесу засвоєння природно-соціальної інформації, яка стає набуттям у формі знань, умінь, навичок, досвіду та дає змогу отримати позитивний результат у відповідній сфері діяльності» [6, с. 38].

У своєму дослідженні предметно-методичну компетентність ми розглядаємо як одну зі складових частин професійної компетентності, що проявляється у здатності здійснювати освітній процес у закладах загальної середньої освіти на основі професійних (предметних, психолого-пе - дагогічних, методичних) знань, умінь, навичок і практичного досвіду.

Відповідно, зміст поняття «предметно-методична компетентність викладача образотворчого мистецтва» складає систему психологічних, педагогічних і предметних знань, професійно-методичних умінь і навичок із спеціальних дисциплін, які базуються на практичній підготовці та реалізують особистісно-творчий потенціал педагога в процесі педагогічної діяльності.

Компонентний склад вказаного феномена розглядається різними авторами в контексті досліджуваної проблеми.

Так, А. Волощук у структурі методичної компетентності визначає чотири складові частини, а саме: методичну культуру, методичну творчість, методичне мислення, мобільність викладача [3].

Т Бондаренко до структури методичної компетентності вчителя вводить когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-практичний компоненти [2], а на думку С. Міщенка, її структурними компонентами є методична (виявляє вміння планувати, організовувати, проводити заняття, здійснювати контроль навчальної діяльності), предметно-інформаційна, психолого-педагогічна, комунікативно-організаційна, технологічна компетенції [81].

Предметно-методична компетентність за професійним стандартом вчителя закладів загальної середньої освіти складається з таких здатностей:

1) здатність моделювати зміст навчання відповідно до обов'язкових результатів навчання учнів;

2) здатність формувати й розвивати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей;

3) здатність здійснювати інтегроване навчання учнів;

4) здатність добирати й використовувати сучасні та ефективні методики й технології навчання, виховання і розвитку учнів;

5) здатність здійснювати оцінювання й моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу [11].

На підґрунті попередньо розглянутих нормативних документів і підходів науковців до визначення змісту та структури вказаного феномена автори представляють своє бачення змісту відповідної дефініції. Предметно-методична компетентність викладача - це системна, комплексна, мотиваційно спрямована, когнітивно-обґрунтована професійна здатність викладача (вчителя мистецьких дисциплін) до педагогічної діяльності в освітньому процесі вищої (середньої загальноосвітньої) школи, що забезпечується інформаційно-діяльнісним, корекційно-регулятивним, оцінно-рефлексивним компонентами змістовного наповнення педагогічної діяльності. Графічне узагальнення представлено на рис. 1.

Зміст предметно-методичної компетентності викладача (вчителя) мистецьких дисциплін

методичний вчитель освіта мистецтво

Отже, предметно-методична компетентність дає можливість вчителю актуалізувати свій педагогічний потенціал, оволодіти знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури та змісту сучасних засобів навчання, вдало застосовувати знання в педагогічній діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції [10].

Розглянемо, як здійснюється процес формування предметно-методичної компетентності в майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти, зокрема в учителів мистецтва.

Формування в студентів здатності моделювати зміст навчання здійснюється, насамперед, у процесі засвоєння знань із розділу педагогіки «Дидактика», який є базовим і передбачає опанування майбутніми вчителями розуміння сутності освітнього процесу, його теоретичної та методологічної основ, вивчення змісту освіти в його науково-педагогічному контексті (Державний стандарт, навчальний план, освітні програми, структура та принципи їхньої побудови, методи, засоби й організаційні форми навчання, контроль і корекція очікуваних результатів діяльності учнів). Варто зазначити, що дидактика як окрема навчальна дисципліна пов'язана практично з усіма науками. Особливо зі спеціальними методиками, які досліджують особливості навчання учнів окремих предметів. Формування здатності моделювати зміст навчання продовжується безпосередньо в процесі вивчення часткових методик. У підготовці майбутніх учителів мистецтва - це дисципліни «Образотворче мистецтво з методикою навчання», «Музичне мистецтво з методикою навчання». Вивчення навчальних предметів методичного характеру без сумніву формує у студентів знання про компетентності, які вони розвиватимуть у своїх учнів у освітньому процесі. Здатність майбутніх учителів здійснювати інтегроване навчання передбачає знання про повну і часткову інтеграцію різних освітніх галузей (образотворче мистецтво, музичне мистецтво тощо), перерозподіл кількості навчальних годин, інтеграцію змістових компонентів (наприклад, інтеграція змісту предмету «Мистецтво»). Знання про інтегроване навчання студенти здобувають у процесі вивчення дидактики та часткових методик. Майбутні вчителі мистецтва вчаться визначати тему, мету і структуру інтегрованого уроку, добирають зміст і розробляють плани-конспекти інтегрованих уроків, поєднуючи матеріал музичного й образотворчого мистецтва [9].

Реалізація освітньої технології можлива завдяки застосуванню на уроках мистецтва творчих завдань інтегративного характеру, які активізують емоційно-образні асоціації школярів у процесі художньо-творчої діяльності та сприймання творів мистецтва. Найбільш ефективними серед цих завдань є такі: графічне зображення мелодичного рисунку музичного твору, відображення лініями напрямів руху мелодії (вгору, вниз), добір до мелодії відповідних за характером ліній-образів (ліній-хвиль, ліній-пружин, ліній-пунктирів, ліній-зигзагів), кольорів (згідно з тембрами, настроями, образами), ритмів (дво-, три-, чотиридольні); зображення форм у схемах, композиціях, аплікаціях; малювання композицій (пейзажних, сюжетних, тематичних, характерних), «візуальних розповідей» до музичних творів, театральних вистав; зображення розвитку (динамічний, кульмінаційний) відповідно до змін у музиці; створення мотивів до віршів; зображення характеру танців у статичних композиціях; малювання ілюстрацій до дитячих казок, віршів, мультфільмів тощо.

Здатність добирати й використовувати сучасні ефективні методики, освітні технології в майбутніх учителів формується під час вивчення дисципліни «Новітні освітні технології». У процесі опанування цієї дисципліни студенти вчаться добирати та впроваджувати ті чи інші ефективні методики й сучасні технології навчання. Здатність розвивати критичне мислення в школярів залежить від знання вчителем сутності технології розвитку критичного мислення та вміння використовувати її в освітньому процесі. Учитель повинен навчити учнів працювати з різними джерелами інформації, аналізувати зміст, критично оцінювати отриману інформацію (особливо з інтернет-ресурсів); знаходити неправдиві, хибні факти, висловлювати докази правильних суджень. Здатність розвивати критичне мислення формується в майбутніх учителів мистецтва під час вивчення дисциплін, що утворюють спеціальні професійні компетентності. На навчальних заняттях з дидактики викладачі педагогіки застосовують різноманітні форми, методи й технології розвитку критичного мислення (дискусії, дебати, кубування, фішбоун, сенкан, кола Венна, РАФТ тощо). Студенти на прикладах вивчають зміст і особливості такої технології, упроваджують її елементи в планах-конспектах уроків із мистецтва, які реалізують під час проведення уроків у школі.

Майбутні вчителі мистецтва активно використовують сучасні інформаційні технології під час підготовки до аудиторних занять, до проведення практики в школі, під час презентації виконаних завдань на навчальних дисциплінах тощо. У період карантинних обмежень і запровадження воєнного стану в країні цифрова компетентність як важлива складова частина професійної компетентності в цілому та педагогічно-методичної компетентності майбутнього вчителя зокрема має неабияке значення для його подальшої практичної роботи в школі.

Використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі дозволяє вчителеві перекласти частину своєї роботи на персональний комп'ютер, зробити навчальний процес більш динамічним і цікавим. У такий спосіб учіння стає творчим, інтенсивним, продуктивним. Покращується процес сприйняття, засвоєння, запам'ятовування (за допомогою демонстрування відеоматеріалів, схем, презентацій, інтелект-карт, фрагментів інтерактивних комп'ютерних ігор, створення візуалізації навчального матеріалу (використання демонстраційних інтерактивних дошок, дошок джамборд тощо). Проведення оцінювання за допомогою комп'ютерного тестування дозволяє вчителеві диференціювати рівень складності завдань, застосовувати індивідуальний підхід до кожного учня. Школярі отримують можливість одразу дізнатися результати своєї роботи, тобто відбувається дуже швидкий зворотній зв'язок між учасниками освітнього процесу. Все це сприяє ефективності й результативності роботи сучасного вчителя.

Домінуючою інноваційною освітньою технологією в школі, особливо початковій, є ігрова технологія навчання, гейміфікація або ігрофіка - ція. Як відомо, провідною діяльністю школярів молодшого віку є гра. Натомість у освітньому процесі ігрова діяльність використовується в процесі навчання як самостійна технологія інтенсивного навчання.

Майбутнього вчителя мистецтва необхідно підготувати до використання в педагогічній практиці прийомів гейміфікації на уроках.

Найбільш прийнятними для реалізації ігрових технологій у навчанні мистецтва є загадки, ребуси, кросворди, лото, вікторини, а також віртуальні квести, подорожі, екскурсії. Окремі види мистецьких ігор передбачають діалогічне мовлення, елементарні акторські дії, декорації, елементи костюмів, маски тощо. Попри те, що комп'ютерні, ділові ігри вважаються атрибутами мистецького навчання учнів середньої і старшої школи, вони також можуть бути рекомендовані до впровадження в початковій школі. Так, у початкових класах доцільно використовувати інтерактивні ігри «Дитяче книжкове видавництво» (колективне створення книжки, художнє оформлення), «Фабрика дитячої іграшки» (створення іграшок і аксесуарів, їхнє оздоблення, зокрема до різдв'я - но-новорічних свят «Фабрика Святого Мико - лая»), «Кіно-студія» (створення кадрів мальованого мультфільму). На практичних навчальних заняттях із методики образотворчого мистецтва майбутні вчителі набувають умінь організовувати подібні ігри, розучують правила традиційних і розробляють сюжети нових ігор для дітей [7].

Майбутні вчителі мистецтва оволодівають ігровою технологією навчання, (гейміфікацією, ігрофікацією) під час підготовки та проведення виховних заходів, пробних уроків на педагогічній практиці як у очному, так і в дистанційному режимах.

На навчальних заняттях із дидактики та фахових методик у майбутніх вчителів формуються здатності здійснювати оцінювання й моніторинг результатів навчання учнів на засадах компетентнісного підходу. Спочатку студенти ознайомлюються з обов'язковими результатами навчання здобувачів освіти з мистецької освітньої галузі, а потім на практичних заняттях розробляють критерії до оцінювання малюнків, творчих робіт і методом ділових ігор оцінюють результати дитячої творчості. Студенти знайомляться із сутністю формувального, рівневого оцінювання в початкових класах Нової української школи, вчаться прийомам самооцінювання та взаємооцінювання, ознайомлюються з новими вимогами до оцінювання результатів роботи учнів. Під час педагогічної практики вивчають досвід роботи вчителів щодо заповнення свідоцтва навчальних досягнень, створення й накопичення матеріалами учнівських портфоліо, ведення сторінок електронних класних журналів і щоденників, зокрема на платформі «Нові знання».

Висновки та перспективи подальших розробок у цьому напрямі. Предметно-методична компетентність входить до переліку професійних компетентностей сучасного вчителя і є їхньою важливою складовою. У процесі вивчення вищеназваних дисциплін і за допомогою засобів сучасних інноваційних технологій формується предметно-методична компетентність майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти.

Вивчення досвіду використання сучасних інноваційних технологій викладачами передвищої та вищої освіти у формуванні предметно-методичних компетентностей майбутніх фахівців дозволяє стверджувати про ефективність використання технологій розвитку критичного мислення, ігрових, інтегративних, інформаційних технологій навчання.

Формування предметно-методичної компетентності майбутніх учителів мистецтва, представленої авторами в статті (зміст і структура), буде ефективним за умови поєднання в освітньому процесі традиційних навчальних методик із інноваційними сучасними технологіями.

На нашу думку, наявність у майбутнього вчителя предметно-методичної компетентності дозволить йому сформувати освічених українців, відповідальних громадян, патріотів, інноваторів, які працюватимуть на розвиток української держави.

Література

1. Білостоцька О. Компоненти та критерії професійної компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Інноваційна педагогіка: наук. журн. ПУПричорномор. наук.-дослід. ін-т економіки та інновацій. 1 (18). Одеса, 2019. С. 74-78.

2. Бондаренко Т. Визначення змісту, структури та етапів формування методичної компетентності у майбутніх вчителів біології. Проблемипідготовкисучасноговчителя. 5 (2). 2012. С. 150-155.

3. Волощук А.М. Формування методичної компетентності майбутніх учителів гуманітарного профілю у процесі педагогічної практики: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.04, Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2012. 20 с.

4. Коробова І. Формування методичної компетентності майбутніх учителів фізики на засадах індивідуального підходу:автореф. дис…. д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2017. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/14880

5. Кошонько Г. Сутність та структура професійної компетентності педагога. Теорія і практика професійноїпідготовкифахівців у контекстізагальноєвропейськихінтеграційнихпроцесів:зб. наук. пр. Житомир: ФОП Левковець, 2016. С. 30-37.

6. Локарєва Г.В. Соціокультурні компетентності як складова загальної культури творчої особистості. ВісникЗапорізькогонаціональногоуніверситету: Педагогічнінауки. Запоріжжя: ЗНУ, 2015. №2 (25). С. 36-45.

7. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва у початковій школі: посібник для вчителів. Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. 256 с.

8. Міщенко С. Зміст та структура професійної компетентності викладача коледжу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи: зб. наук. праць. 2016. №55. С. 160-166. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/23530

9. Нова Українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи / загальна ред. М. Грищенка. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/134 Педагогічні науки Випуск 94. 2021 media /zagalna % 20serednya/nova-ukrainska-shkolacompressed.pdf

10. Опанасенко Н.І. Дидактика початкової освіти: навчально-методичний посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2019. 176 с.

11. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)». Стандарт. Київ, 2020. URL: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-137/standart_uchytelya_pochatkovoyi_shkoly.pdf

References

1. Bilostotska O. (2019). Componentsandcriteriaofprofessionalcompetenceofthefuturemusicteacher [Komponentytakryteriiprofesiinoikompetentnostimaibutnohovchyteliamuzychnohomystet - stva]. Innovative pedagogy: science. Journal of the Black Sea Polytechnic University. Scientific research University of Economics and Innovation. №1 (18). P. 74-78.

2. Bondarenko T. (2012). Determinationofthecontent, structureandtagesofformationofmethodologicalcompetenceinfuturebiologyteachers [Vyznachenniazmistu, strukturytaetapivformuvanniameto - dychnoikompetentnosti u maibutnikhvchytelivbiolohii]. Problems of modern teacher training. №5 (2). 150-155.

3. Voloshchuk A.M. (2012) Formationofmethodologicalcompetenceoffutureteachersofthehumanitarianprofileintheprocessofpedagogicalpractice [Formuvanniametodychnoikompetentnostimaibutnikhuchytelivhumanitarnohoprofiliu u protsesipedahohichnoipraktyky]. Extended abstract of candidate's thesis. Zhytomyr [inUkrainian].

4. Korobova I. (2017). Formationofmethodologicalcompetenceoffuturephysicsteachersonthebasisofanindividualapproach [Formuvanniametodychnoikompetentnostimaibutnikhuchytelivfizykynazasadakhindyvidualnohopidkhodu]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [inUkrainian].

5. Koshonko G. (2016) Theessenceandstructureof a teacher'sprofessionalcompetence [Sutnisttastrukturaprofesiinoikompetentnostipedahoha]. Theory and practice of professional training of specialists in the context of pan-European integration processes:coll. ofsciencepr. Zhytomyr, 2016. P. 30-37.

6. Lokarieva H.V. (2015). Socioculturalcompetencesas a componentofthegeneralcultureof a creativepersonality [Sotsiokulturnikompetentnostiyakskladovazahalnoikulturytvorchoiosobystosti]. Bulletin of the Zaporizhzhya National University: Pedagogical Sciences. 2015. №2. P. 36-45.

7. Masol L.M. (2006). Methodsofteachingartinprimaryschool: a guideforteachers [Metodykanavchan - niamystetstva u pochatkoviishkoli: posibnykdliavchyteliv]. Kharkiv [inUkrainian].

8. Mishchenko S. (2020) Thecontentandstructureofprofessionalcompetenceof a collegeteacher [Zmisttastrukturaprofesiinoikompetentnostivykladachakoledzhu]. Scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanova. Series 5: Pedagogical sciences: realities and prospects: coll. of science works. №55. Р. 160-166. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/23530

9. Hryshchenko M. (2021). NewUkrainianschool. Conceptualprinciplesofsecondaryschoolreform [NovaUkrainskashkola. Kontseptualnizasadyreformuvanniaserednoishkoly]. Pedagogical sciences. Vol. 94. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media /zagalna % 20serednya/nova-ukrainska - shkolacompressed.pdf

10. Opanasenko N.I. (2019). Didacticsofprimaryeducation [Dydaktykapochatkovoiosvity]. Kyiv [inUkrainian]

11. Professional standardfortheprofessions «Teacherofprimaryclassesof a generalsecondaryeducationinstitution», «Teacherof a generalsecondaryeducationinstitution», «Teacherofprimaryeducation (withjuniorspecialistdiploma)» Standard. Kyiv, 2020. URL: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-137/standart_uchytelya_pochatkovoyi_shkoly.pdf

Размещено на Allbest.ru