Польова археологічна школа - елемент сучасної освітньо-наукової системи

Размещено на http://www.allbest.ru

Польова археологічна школа - елемент сучасної освітньо-наукової системи

Могилов Олександр Дмитрович

ПАНЧЕНКО Кирило Ігорович



Стаття присвячена узагальненню досвіду проведення літніх польових археологічних шкіл в Україні. Протягом 2015-2021 рр. автори даної публікації виступали організаторами археологічних шкіл. Успішним результатом такої роботи стало залучення майбутніх істориків до розкопок відомих в Україні пам 'яток - Більського та Мотронинського городища скіфського часу, окремих поселень та курганів, а також пам'ятки ранньомодерної доби на замковій горі у Чигирині. Таким чином учасники школи працювали на різних типах археологічних пам'яток. Фундатором такого проекту став Інститут археології Національної академії наук України.

Підготовка майбутніх фахівців з історичної галузі вимагає оволодіння спеціальними фаховими компетентностями, у тому числі - практичних навиків роботи з археологічними джерелами та самостійної організації й здійснення розкопок. Навчаючись у закладі вищої освіти, частину таких навиків студенти отримують під час проходження практик. Останнім часом популярності набуває ще одна форма організації освітнього та наукового процесу - літня польова археологічна школа.

Базою для організацій літніх шкіл найчастіше слугують наукові археологічні експедиції. Школа дозволяє поєднувати практичні роботи на археологічних об'єктах, лекційні курси з археології та історії, а також екскурсійно-просвітницьку діяльність. В результаті участь в археологічній школі дає можливість не лише закріпити здобуті знання, а й отримати практичні навички роботи. Подібні заходи є корисними й з точки зору підвищення кваліфікації, вони слугують майданчиком для обміну досвідом між фахівцями і дозволяють реалізувати підхід, за яким здобуття нових навичок відбувається протягом життя.

Ключові слова: археологія, археологічна експедиція, археологічна практика, польова археологічна школа, компетентності майбутніх істориків.



MOHYLOV Oleksandr Dmytrovych, PANCHENKO Kyrylo Ihorovych, TARASOV Andriy Valeriyovych, RUDENKO Serhii Viktorovych, LYASHKO Yuriy Yuriiovych FIELD ARCHAEOLOGICAL SCHOOL AS AN ELEMENT OF THE MODERN EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC SYSTEM

The article is devoted to summarizing the experience of conducting summer archaeological field schools in Ukraine.

During 2015-2021, the authors of this publication acted as organizers of archaeological schools. The successful result of such work was the involvement of historians in the excavations of monuments in Ukraine - Bilsk and Motronyn hillforts of the Scythian period, settlements and barrows, as well as monuments of the early modern era on the castle hill in Chyhyryn. In this way, school participants worked on different types of archaeological sites. The founder of this project was the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. Oleksandr Mohylov, a Senior Researcher at the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine, became the head of the project. Specialists in archeology from Ukraine, Moldova, Poland and Japan were involved in the work of the archaeological school.

The training offuture specialists in the field of history and especially future archaeologists requires the mastery of special professional competences, including practical skills in working with archaeological sources and independently organizing and carrying out excavations. While studying at universities, students acquire some of these skills during internships. Recently, another form of organizing the educational and scientific process is gaining popularity - the summer field archaeological school. польова археологічна школа

Scientific archaeological expeditions are often the basis for summer school organizations. The school allows you to combine practical work at archaeological sites, lecture courses on archeology and history, as well as excursion and educational activities. As a result, participation in the archeology school provides an opportunity not only to consolidate the acquired knowledge, but also to gain practical work skills. Such events are also useful from the point of view of professional development, they serve as a platform for the exchange of experience between specialists and allow the implementation of an approach in which the acquisition of new skills occurs throughout life.

Key words: archaeology, archaeological expedition, archaeological practice, field archaeological school, competences of future historians.



Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. У сучасних умовах розвитку української освіти важливим завданням є формування компетентностей, що дозволяють особистості реалізуватись у соціумі в цілому та у професійній діяльності зокрема. Серед спеціальних компетентностей майбутніх істориків ключове місце посідають - уміння відшуковувати джерела та працювати з ними; здатність здійснювати та організовувати археологічну діяльність; використовувати фахові знання та професійні навички для виявлення, охорони та популяризації історико- культурної спадщини; здатність робити відбір та прийняття на збереження артефактів і документів у відповідності до нормативів; здійснювати експертний аналіз у предметній області; здатність розробляти та реалізовувати наукові проекти, в тому числі з археології [25; 26]. Підготовка спеціаліста, який володіє перерахованими навичками неможлива без його залучення у ході освітнього процесу до практичної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення ролі літніх археологічних шкіл у контексті підготовки майбутніх фахівців є відносно новим напрямком. Окремі аспекти даної проблеми розглянуті у працях Д. С. Гречка та І. В. Короста [4; 5],О. Д. Могилова [9] та С. А. Скорого [17]. Наголосимо, що ці публікації підготовлені науковцями - професійними археологами, які одночасно мають досвід роботи зі студентами у закладах вищої освіти України.

Мета статті - проаналізувати досвід організації та проведення літніх польових археологічних шкіл, їх роль у формуванні спеціальних компетентностей майбутніх істориків, археологів, вчителів, працівників наукових установ, музеїв та органів охорони культурної спадщини.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розкопки, у ході яких здобуваються знання про давні об'єкти, артефакти, вимагають оволодіння

спеціальними методиками та техніками, які є вельми варіабельними та багатогранними. Традиційно подібні уміння студенти набувають у ході проходження практик на базі археологічних експедицій закладів вищої освіти, наукових, музейних, пам'яткоохоронних установ та організацій. Останнім часом популярною стала ще одна форма набуття таких умінь - польова археологічна школа [7, с. 137-138; 8, с. 119123; 17; 4, с. 361-371]. Проводиться вона, переважно, так само на базі археологічної експедиції, проте відрізняється тим, що тут подається ще й більш фундаментальний теоретичний блок та поглиблені знання з методики ведення польових робіт.

До організації такої археологічної школи долучились і автори цієї статті. Польова школа діяла протягом 2015-2021 р. Організована вона була на базі археологічних експедицій: Більської у 2015 р. та Скіфської Правобережної Керівник експедицій, начальник Археологічної школи - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України О. Д. Могилов. у 2017-2021 р. (рис. 1). Їх фундатором виступив Інститут археології НАН України, який здійснював наукове та методичне керівництво робіт. Співорганізаторами були Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» Генеральний директор НІКЗ «Чигирин» - кандидат історичних наук В. І. Полтавець та Історико-культурний заповідник «Більськ Директор ІКЗ «Більськ» - І. І. Корост.. Всього до роботи експедиції було залучено 16 установ із багатьох міст, які представляли чотири країни світу: Україну, Польщу, Молдову та Японію. Вагомим було представництво закладів вищої освіти. Зокрема, в заходах школи брали участь студенти та аспіранти цілої низки університетів: Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Криворізького державного педагогічного університету, Київського національного університету культури і мистецтв, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Черкаського національного університету, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Кам'янець- Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, а також - Університету Ягеллонського (Краків, Польща). Важливим стало доручення до роботи школи музейних установ, що надають можливість практики із фондовими матеріалами та об'єктами. Окрім заповідників-співорганізаторів, тут варто згадати Токійський національний музей (Японія)4, Кам'янський державний заповідник та Археологічний музей імені Нінель Бокій Центральноукраїнського державного педагогічного університету. Важливим стало залучення колег з наукових установ сусідніх держав, зокрема Інституту культурної спадщини Академії наук Республіки Молдова5.

Рис. 1. Учасники археологічної школи на Більському городищі у 2015 р.

Польова робота археологічної школи була побудована так, аби забезпечити студентам практичне оволодіння методики розкопок на різних типах пам'яток. У цьому зв'язку проводились дослідження і поселенських, і

Представник Токійського національного музею - професор Такахама Шу.

Представники Інституту культурної спадщини Академії наук Республіки Молдова, - доктор хабілітат О. Г. Левицький, доктор Л. В. Сирбу.

поховальних старожитностей (рис. 2, 3, 7). Більшість з них, відповідно профілю експедиції, відносилась до епохи раннього заліза. Утім, були й об'єкти інших культурно- хронологічних епох.

Поселенські пам'ятки досліджувались на двох видатних для науки городищах скіфського часу: Більському у басейні р. Ворскла на Полтавщині та Мотронинському на Правобережжі у Черкаській області. Більське городище та могильник є одним із найбільш масштабних археологічних комплексів ранньої залізної доби у Європі [28]. В ході робіт було відкрите та досліджене поселення в урочищі «Перше поле» з матеріалами VI-V ст. до н. е. [18, с. 67-8319, с. 139-140; 9, с. 117-125]. Паралельно проводились масштабні розвідки на селищах в межах Великого укріплення вказаного комплексу [12, с. 171-203; 13, с. 137139]. Згодом вони були включені до «Зводу» поселенських пам'яток цього грандіозного городища [23].

Масштабністю вирізняється оборонна система Мотронинського городища, знакової пам'ятки, до якої вже давно прикута увага дослідників [27, с. 98-99; 2; 22, с. 68-77]. Експедиційні роботи були зосереджені тут на вивченні житлових та господарчих об'єктів, оборонної системи. Водночас здійснено розвідки поселенської структури в околицях городища. Нові поселення епох фінальної бронзи - раннього заліза відкрито біля сіл Мельники, Флярківка, Грушківка [16, с. 306307; 1, с. 256-257]. Значними були роботами на поховальних комплексах зазначених пам'яток. Важливо, що досліджені всі їх типи, властиві для Східноєвропейського Лісостепу в той час: кургани, ґрунтові поховання, захоронения у житлово-господарчих об'єктах, та знахідки окремих кісток. Останні, за деякими припущеннями, можуть бути решками заупокійних обрядів виставлення [3, с. 119122]. Так, на Більських некрополях досліджувався один із курганів Перещепинського могильника [17, с. 139-140; 18, с. 59-66]. На селищі «Перше Поле» виявлено окремі людські кістки [17, с. 140; 18, с. 68; 5, с. 97-99].

Рис. 2. Розкопки селища Перше Поле

На могильнику Мотронинського городища досліджено низку курганів ззовні валів цитаделі [15, с. 307]. Важливими, окрім цього, стали роботи на дальній групі курганів на південний захід від укріплення. Тут виявлено поховально-поминальні комплекси передскіфського часу, у окремі з яких впущені поховання скіфської доби [14, с. 75-88]. Нові цікаві матеріали дали розкопки курганної групи біля с. Михайлівка. Поховання здійснені у ямі чи стовповій гробниці, причому остання містила кінське поховання. Зі знахідок виділяються чудові вуздечні набори середньоскіфського періоду [11, с. 92-110]. Окрім цього, безпосередньо на території Мотронинського городища виявлено ґрунтове поховання, впущене в підніжжя валу. А також - захоронення черепа в одній з господарчих ям.

Рис. 3 Дослідження кургану поблизу с. Михайлівка у 2017 р.

Учасники школи отримали можливість роботи на унікальній антропологічній пам'ятці Європи - колективному захороненні на Замковій горі у Чигирині, яке віднесена до козацького часу (рис. 4)Дослідження Чигиринської експедиції 2017-2018 рр. Керівник експедиції - В. І. Полтавець. Заступник начальника, керівник розкопок - О. Д. Могилов.. Масштабність, складність та неординарність об'єкту, зумовили необхідність залучення до робіт колективу антропологів, який очолила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України О. Д. Козак. А також - розроблення особливої методики дослідження та консервації матеріалів [6, с. 160; 20, с. 307-310; 21, с. 243244].

Теоретична частина польової археологічної школи включала, у першу чергу, ґрунтовний лекційний блок (рис. 5; 6). Відомі археологи - провідні фахівці у галузі проблематики доби раннього заліза читали студентам спеціалізовані лекції з актуальних наукових проблем того періоду. Це дозволило суттєво поглибити їх вузькоспеціалізовані археологічні знання на доповнення інформації, яку вони отримують на традиційних університетських лекціях. Доктор історичних наук, завідуючий Відділом археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, професор С. А. Скорий виголосив доповіді про дослідження елітних курганів скіфського часу в Дніпровському Правобережному Лісостепу та про етнокультурну ситуацію у цьому регіоні у скіфський час.

дослідження пам'яток Західноподільської групи. Доповідь доктора хабілітат, завідуючого Відділом археології Інституту культурної спадщини Академії наук Республіки Молдова

О. Г. Левицького була присвячені проблемам культурогенезу у Карпатському басейні у III тис. до н.е. Професор Токійського національного музею (Японія) Такахама Шу розповів про розвиток систем спорядження коня та озброєння на просторах Євразії у епоху пізньої бронзи - раннього заліза.

Рис. 4. Колективне захоронения у Чигирині,

2018 р.

Лекції кандидата історичних наук

І. Б. Шрамко (Харківський національний університет) були присвячені Більському городищу, а її колеги, С. А. Заднікова - надходженню античного керамічного імпорту на цю ключову для всього Північного

Причорномор'я пам'ятку. Тренінги

К. І. Панченка були спрямовані на засвоєння методології археологічних розкопок, камеральну обробку, консервацію

нововиявлених матеріалів. С. В. Руденко ознайомив студенів із результатами археологічних робіт у Центральному Придніпров'ї останніх років.

Рис. 5. Заняття веде професор С. А. Скорий

Рис. 6. Вечірня лекція. Село Мельники, 2019 р. Лектори: Такахама Шу, О. Д. Могилов,С. В. Руденко (зліва направо)

Важливою стала екскурсійна програма для студентів по різним пам'яткам історії та археології (рис. 8; 9). У тому числі -відвідування ними регіональних музеїв, де вони мали змогу ознайомитись з фондовою та експозиційною роботою.

Начальник археологічної школи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник згаданого вище Відділу Інституту археології НАН України О. Д. Могилов розповів про роль вершництва у тогочасному світі, розвиток системи спорядження коня,

Рис. 7. Розчистка археологічного об'єкту на Мотронинському городищі, 2017 р.

Рис. 8. Екскурсія Більським городищем. Розповідає начальник польової школи О. Д. Могилов

Рис. 9. Під час екскурсії до пам'ятки природи «Дуб Максима Залізняка» у Холодному Ярі



Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, учасники археологічної школи могли отримати широкий спектр знань - від польових розвідок і розкопок, виявлення об'єктів та артефактів, до їх обліку, консервації та музеєфікації. А також - до їх наукової обробки, публікації, введення до системи наукових знань. І, зрештою, до написання фундаментальних узагальнюючих праць з залученням матеріалів цих відкриттів.

Важливим є також реалізація принципу єдності наукового та освітнього процесів, важливі елементи якого дають подібні заходи. Так, наукові, освітні, музейні фахівці готують студентів, а ті згодом й самі стають висококваліфікованими кадрами для тих самих музеїв, закладів вищої освіти, наукових установ. Таким чином може одночасно забезпечуватись і дослідження, консервація та музеєфікація, фондова обробка та експонування знахідок, їх науковий аналіз, підготовка кадрів для різник ланок цього процесу. Саме через це роботи польових археологічних шкіл видаються надзвичайно перспективними науковими та освітніми заходами.



Список джерел

Балашов І. О., Могилов О. Д. Мушлі молюсків з Мотронинського городища. Археологія і давня історія України. Вип. 2. Київ, 2018. с. 256258.

Бессонова C. C., Скорый C. A. Мотронинское городище скифской эпохи. Киев; Краков: ИА НАН Украины, 2001. 156 с.

Гречко Д. С. Об одном из способов погребения у земледельцев Восточноевропейской Лесостепи скифского времени. Восточноевропейские древности. Воронеж: Научная книга, 2012. С. 118-124.

Гречко Д. С., Корост І. І. Міжнародний проект «Літня польова археологічна школа». Підсумки другого сезону. Археологічні дослідження Більського городища 2015 р. Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, 2015. С. 361-371.

Гречко Д. С., Корост І. І. Міжнародний проект «Літня польова археологічна школа». Підсумки 5-го сезону. Археологічні дослідження Більського городища - 2019. Київ-Котельва, 2020. С. 316-321.

Козак О. Д. Попередній антропологічний аналіз людських решток, знайдених на Більському городищі у 2015 р. Археологічні дослідження Більського городища 2015 р. Київ; Котельва; Харків: Майдан, 2016. С. 97-100.

Козак О., Могилов О., Полтавець В. Досвід археолого-антропологічного дослідження масового захоронення: яма з черепами на Замковій горі в Чигирині. I Всеукраїнський археологічний з'їзд. Програма роботи та анотації доповідей. Київ: Інститут археології НАНУ. 2018. С. 160.

Могилов О. Д. Літня археологічна школа в Більську. Археологія. № 1. Київ, 2016. С. 137-138.

Могилов О. Д. З досвіду передачі археологічних знань. Проблеми дидактики історії. Вип. 7. Київ, 2016. С. 119-124.

Могилов О. Д. Керамічний комплекс скіфського часу з урочища «Перше поле» на Більському городищі. Феномен Більського городища. Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2016. С. 117126.

Могилов О. Д. Нові знахідки

ранньоскіфського часу на Мотронинському городищі. Старожитності Лівобережжя Дніпра. Київ; Котельва: ЦП НАН України і УТОПІК, 2019. С. 86-88.

Могилов, О. Д. Другий Михайлівський курган - пам'ятка V ст. до н. е. в Потясминні. Археологія. № 2. Київ, 2021. С. 92-114.

Могилов О. Д., Панченко К. І. Розвідки на селищах Більського городища в 2016. Археологічні дослідження Більського городища 2015 р. Київ; Котельва. Харків: Майдан, 2016. С. 171-205.

Могилов О. Д., Панченко К. І. Розвідки на поселеннях Більського городища. Археологічні дослідження в Україні 2015 р. Київ, 2016. С. 137-- 139.

Могилов О. Д., Панченко К. І.,

Руденко С. В. Курган раннього залізного віку біля Мотронинського городища. Археологія і давня історія України. Вип. 2 (41). Київ, 2021. С. 75-91.

Могилов О. Д., Руденко С В.,

Панченко К. І., Ляшко Ю. Ю. Розкопки

Мотронинського городища. Археологічні

дослідження в Україні 2017р. Київ, 2019. С. 306307.

Могилов О. Д., Руденко С. В.,

Панченко К. І., Ляшко Ю. Ю. Роботи на Мотронинському городищі. Археологічні

дослідження в Україні 2018р. Київ, 2019. С. 241243.

Могилов О. Д., Скорий С. А., Корост І. І. Готуючи молоде покоління (Робота Літньої археологічної школи в Більську). Археологічні дослідження Більського городища 2015 р. Київ. Котельва; Харків: Майдан, 2016. С. 257-262.

Могилов О. Д., Скорий С. А.,

Панченко К. І. Розкопки на Більському городищі в 2015 р. Археологічні дослідження Більського городища 2015р. Київ; Котельва. Харків: Майдан, 2016. С. 53-88.

Могилов О. Д., Скорий С. А.,

Панченко К. І. Ромашко О. В., Кравченко О. М. Роботи на Більському городищі. Археологічні дослідження в Україні 2015р. Київ, 2016. С. 139140.

Полтавець В., Могилов О., Козак О., Руденко С. Розкопки на Замковій Горі в Чигирині. Археологічні дослідження в Україні 2017 р. Київ,

С. 307-310.

Полтавець В., Могилов О., Козак О., Руденко С. Колективне захоронення в Чигирині. Археологічні дослідження в Україні 2018 р. Київ,

С. 243-244.

Скорий С. А., Бессонова С. С. Кургани

скіфської епохи біля Мотронинського городища (за матеріалами досліджень 1988, 1990 рр.).

Археологічні дослідження на Черкащині. Черкаси: Сіяч, 1995. С. 68-78.

Скорий С. А., Білозор В. П.,

Супруненко О. Б., Кулатова І. М. Селища скіфського часу в системі Великого укріплення Більського городища. Харків: Майдан, 2019. 372 с.

Стандарт вищої освіти України. Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. Галузь знань: 03 Гуманітарні науки, спеціальності 032 «Історія та археологія». Затверджено та введено в дію наказом Міністерства освіти та науки України від 29.04.2020 р. № 575. Київ, 2020.

Стандарт вищої освіти України: другий (магістерський) рівень, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальність 032 «Історія та археологія». Затверджено і введено в дію наказом Міністерства освіти та науки України від 31.05.2021 р. року № 603. Київ, 2021.

Хвойко В. В. Городища Среднего Поднепровья, их значение, древность и народность. Труды XII археологического съезда в Харькове 1902 г. Вып. 1. Москва: Г. Лиснер и Д. Сопко. 1905. С. 93-104.

Шрамко Б. А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). Киев: Наукова думка, 1987. 184 с.



References

Balashov, I. O., Mohylov, O. D. (2018). Mushli moliuskiv z Motronynskoho horodyshcha [Shells of molluscs from the Motronyn hillfort]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Vyp. 2. Kyiv. 256-258.

Bessonova, C. C., Skoryy, C. A. (2001). Motroninskoye gorodishche skifskoy epokhi [Motronyn hillfort of the Scythian era] Kiyev; Krakov: IA NAN Ukrainy.

Grechko, D. S. (2012). Ob odnom iz sposobov pogrebeniya u zemledel'tsev Vostochnoyevropeyskoy Lesostepi skifskogo vremeni [About one of the funeral rite among the farmers of the Eastern European Forest- Steppe of the Scythian time]. Vostochnoyevropeyskiye drevnosti. Voronezh: Nauchnaya kniga. 118-124.

Hrechko, D. S., Korost, I. I. (2015).

Mizhnarodnyi proekt «Litnia polova arkheolohichna shkola». Pidsumky druhoho sezonu [International project «Summer Archaeological Field School». Results of the second season]. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha 2015 r. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. 361-371.

Hrechko, D. S., Korost, I. I. (2020).

Mizhnarodnyi proekt «Litnia polova arkheolohichna shkola». Pidsumky 5-ho sezonu [International project «Summer Archaeological Field School». Results of the 5th season.]. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha - 2019. Kyiv; Kotelva. 316-321.

Kozak, O. D. (2016). Poperednii

antropolohichnyi analiz liudskykh reshtok, znaidenykh na Bilskomu horodyshchi u 2015 r. [Preliminary anthropological analysis of human remains found at the Bilsk hillfort in 2015.]. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha 2015 r. Kyiv; Kotelva; Kharkiv: Maidan. 97-100.

Kozak, O., Mohylov, O., Poltavets, V. (2018). Dosvid arkheoloho-antropolohichnoho doslidzhennia masovoho zakhoronennia: yama z cherepamy na Zamkovii hori v Chyhyryni [Experience of an archaeological and anthropological investigation of a mass burial: a pit with skulls on Zamkova Gora in Chhyryn]. I Vseukrainskyi arkheolohichnyi z'izd. Prohrama roboty ta anotatsii dopovidei. Kyiv: Instytut arkheolohii NANU. 160.

Mohylov, O. D. (2016). Litnia arkheolohichna shkola v Bilsku [Summer archaeological school in Bilsk.]. Arkheolohiia. № 1. Kyiv. 137-138.

Mohylov, O. D. (2016). Z dosvidu peredachi arkheolohichnykh znan [From the experience of impart archaeological knowledge]. Problemy dydaktyky istorii. Vyp. 7. Kyiv. 119-124.

Mohylov, O. D. (2016) Keramichnyi kompleks skifskoho chasu z urochyshcha «Pershe pole» na Bilskomu horodyshchi [Ceramic complex of the Scythian period from the settlement «Pershe Pole» in the Bilsk hillfort]. Fenomen Bilskoho horodyshcha. Kyiv; Poltava: TsP NANU i UTOPIK. 117-126.

Mohylov, O. D. (2019). Novi znakhidky rannoskifskoho chasu na Motronynskomu horodyshchi [New finds of the early Scythian period at the Motronyn hillfort]. Starozhytnosti Livoberezhzhia Dnipra. Kyiv; Kotelva: TsP NAN Ukrainy i UTOPIK. 86-88.

Mohylov, O. D. (2021). Druhyi Mykhailivskyi kurhan - pam'iatka Vst. do n. e. v Potiasmynni [The Second Mikhailivsky Mound - a monument of the 5th BC in Potyasminna]. Arkheolohiia. № 2. Kyiv. 92-114.

Mohylov, O. D., Panchenko, K. I. (2016). Rozvidky na selyshchakh Bilskoho horodyshcha v 2016

[Explorations in the settlements of the Bilsk hillfort in 2016]. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho

horodyshcha 2015 r. Kyiv; Kotelva; Kharkiv:

Maidan. 171-205.

Mohylov, O. D., Panchenko, K. I. (2016). Rozvidky na poselenniakh Bilskoho horodyshcha [Explorations in the villages of the Bilsk hillfort]. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 r. Kyiv. 137-139.

Mohylov, O. D., Panchenko, K. I.,

Rudenko, S. V. (2021). Kurhan rannoho zaliznoho viku bilia Motronynskoho horodyshcha [The mound of the Early Iron Age near the Motronyn hillfort]. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy. Vyp. 2 (41). Kyiv. 75-91.

Mohylov, O. D., Rudenko, S V.,

Panchenko, K. I., Liashko, Yu. Yu. (2019). Rozkopky Motronynskoho horodyshcha [Excavations of the Motronyn hillfort]. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r. Kyiv. 306-307.

Mohylov, O. D., Rudenko, S. V.,

Panchenko, K. I., Liashko, Yu. Yu. (2019). Roboty na Motronynskomu horodyshchi [Research on the Motronyn hillfort]. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2018 r. Kyiv. 241-243.

Mohylov, O. D., Skoryi, S. A., Korost, I. I. (2016). Hotuiuchy molode pokolinnia (Robota Litnoi arkheolohichnoi shkoly v Bilsku) [Preparing the young generation (Work of the Summer Archaeological School in Bilsk)]. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha 2015 r. Kyiv; Kotelva; Kharkiv: Maidan. 257-262.

Mohylov, O. D., Skoryi, S. A.,

Panchenko, K. I. (2016). Rozkopky na Bilskomu horodyshchi v 2015 r. [Excavations at the Bilsk hillfort in 2015]. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha 2015 r. Kyiv; Kotelva; Kharkiv: Maidan. 53-88.

Mohylov, O. D., Skoryi, S. A.,

Panchenko, K. I. Romashko, O. V., Kravchenko O. M. (2016). Roboty na Bilskomu horodyshchi [Research on the Bilsk hillfort]. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 r. Kyiv. 139-140.

Poltavets, V., Mohylov, O., Kozak, O.,

Rudenko, S. (2019). Rozkopky na Zamkovii Hori v Chyhyryni [Excavations on Zamkova Gora in Chyhyryn]. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r. Kyiv. 307-310.

Poltavets, V., Mohylov, O., Kozak, O.,

Rudenko, S. (2020). Kolektyvne zakhoronennia v Chyhyryni [Collective burial in Chyhyryn]. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2018 r. Kyiv. 243-244.

Skoryi, S. A., Bessonova, S. S. (1995). Kurhany skifskoi epokhy bilia Motronynskoho horodyshcha (za materialamy doslidzhen 1988, 1990 rr.) [Mounds of the Scythian era near the Motronyn hillfort (based on materials of 1988, 1990)]. Arkheolohichni doslidzhennia na Cherkashchyni. Cherkasy: Siiach, 6878.

Skoryi, S. A., Bilozor, V. P.,

Suprunenko, O. B., Kulatova, I. M. (2019). Selyshcha skifskoho chasu v systemi Velykoho ukriplennia Bilskoho horodyshcha [Settlements of the Scythian period in the system of the Great Fortification of the Bilsk hillfort]. Kharkiv: Maidan.

Standart vyshchoi osvity Ukrainy. Pershyi (bakalavrskyi) riven vyshchoi osvity. Haluz znan: 03 Humanitarni nauky, spetsialnosti 032 «Istoriia ta arkheolohiia». Zatverdzheno ta vvedeno v diiu nakazom Ministerstva osvity ta nauky Ukrainy vid 29.04.2020 r. № 575 [Standard of higher education of Ukraine. First (bachelor) level of higher education. Field of knowledge: 03 Humanities, specialties 032 «History and archeology». Approved and put into effect by the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated April 29, 2020 № 575]. Kyiv.

Standart vyshchoi osvity Ukrainy: druhyi (mahisterskyi) riven, haluz znan 03 Humanitarni nauky, spetsialnist 032 «Istoriia ta arkheolohiia». Zatverdzheno i vvedeno v diiu nakazom Ministerstva osvity ta nauky Ukrainy vid 31.05.2021 r. roku № 603 [Standard of higher education of Ukraine: second (master's) level, field of knowledge 03 Humanities, specialty 032 «History and archeology». Approved and put into effect by order № 603 of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated May 31, 2021]. Kyiv.

Khvoyko, V. V. (1905). Gorodishcha Srednego Podneprov'ya, ikh znacheniye, drevnost' i narodnost' [Hillforts of the Middle Dnieper, their importance, antiquity and ethnic]. Trudy XII arkheologicheskogo s''yezda v Khar'kove 1902 g. Vyp. 1. Moskva: G. Lisner i D. Sopko.

Размещено на Allbest.ru

...