Дидактичні аспекти використання сервісів для створення віртуальних дошок в освітньому процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету

Дидактичні аспекти використання сервісів для створення віртуальних дошок в освітньому процесі

Тимощук Ганна Василівна - кандидат педагогічних наук, викладач

ТИМОЩУК Ганна Василівна. ДИДАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СЕРВІСІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНИХ ДОШОК В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

У статті розглянуто функціональні можливості сервісів для створення віртуальних дошок, зокрема Padlet, Jamboard, Miro, Stormboard, IDroo, Classroomscreen. Узагальнено та систематизовано інформацію щодо їхнього дидактичного потенціалу, а також здійснено порівняння переваг і недоліків. Зазначено, що під час вибору необхідного сервісу освітянам слід враховувати заплановану мету, педагогічну позицію успішного розв'язання завдань, що виникають під час дистанційного навчання, особливості індивідуального стилю професійної діяльності, власні уподобання та досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій. Виокремлено основні функції використання віртуальних дошок у навчальному процесі: візуальну, інформативну та інтерактивну; наведено основні принципи їхнього створення (лаконічність, автономність, структурність, якірність, стадійність, естетичність, вплив на максимальну кількість органів чуття, простота та доступність) і комплекс вимог (педагогічних, психологічних, ергономічних, естетичних), яких слід дотримуватись розробнику. Конкретизовано дидактичні можливості застосування віртуальних дошок (узагальнюючи дієвість функціоналу), а також підкреслено актуальність їхнього використання в освітньому процесі у контексті його інформатизації та появи стійкої тенденції до онлайнових форм організації навчання.

Ключові слова: віртуальна дошка, сервіс для створення віртуальної дошки, Padlet, Jamboard, Miro, Stormboard, IDroo, Classroomscreen.

TYMOSCHUK Hanna Vasylivna. DIDACTIC ASPECTS OF USING SERVICES FOR CREATING VIRTUAL BOARDS IN THE EDUCATIONAL PROCESS

Purpose of the article is to summarize the functionality of services for creating virtual boards and identify their didactic capabilities in the educational process. Methodology. The methods of analysis of scientific pedagogical literature of the problem of using virtual boards in the educational process; generalization and systematization of information of the didactic potential of Padlet, Jamboard, Miro, Stormboard, IDroo, Classroomscreen services; comparison of their advantages and disadvantages are used in the article. Results. It is shown that the in the context of the rapid development of information and communication technologies the use of virtual boards in the educational process is becoming increasingly popular. This is partly due to the fact that these visualization tools do not require a significant change in the pedagogical paradigm - the presentation of information is familiar, but adapted to the virtual environment. The virtual board should be considered as a new, promising and multifunctional service - a workspace, a "white sheet" for collaboration on creating and editing images and documents in real-time communication. In most cases, the functionality of services for creating virtual boards is similar, but there are really unique solutions. When choosing a service, educators should take into account the planned goal, the pedagogical position of successfully solving problems arising during distance learning, the peculiarities of the individual style of professional activity, their own preferences and experience in using information and communication technologies. Visual, informative and interactive are the main functions of using virtual boards. The didactic possibilities of using virtual boards are specified (summarizing the effectiveness of their functionality) in the article. Practical value. The theoretical and practical achievements presented in the article can be used by scientists who work upon the problems of pedagogical education; by pedagogical staff of postgraduate pedagogical education institutions, and by the teachers and methodologists in educational practice especially in the process of distance learning.

Key words: virtual board, service for creating virtual boards, Padlet, Jamboard, Miro, Stormboard, IDroo, Classroomscreen.

Вступ

Постановка та обгрунтування актуальності проблеми. В умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, а також вимушеного дистанційного навчання, використання в освітньому процесі віртуальних дошок стає дедалі популярнішим. Частково це пояснюється тим, що зазначені інструменти візуалізації не потребують суттєвої зміни педагогічної парадигми - подання інформації є знайомим, проте адаптованим під віртуальне середовище.

Зважаючи на те, що сервіси для створення віртуальних дошок лише починають реалізовувати свій дидактичний потенціал, важливо донести до педагогів те, як саме вони працюють і як їх ефективно застосовувати під час навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Висвітленню теоретичних і практичних аспектів формування та особливостей використання віртуальних дошок в освітньому процесі присвячені праці О. Білецької, Ю. Бреус, М. Дмитерко, Ю. Донченко, С. Дяченко, Є. Зубахіної, Н. Качанюк, Кисельової, Т. Кущової, Н. Лебідь, Маранської, І. Морквян, Т. Отрошко, Н. Руденко, О. Смалько, В. Тимчини, Н. Хміль, Д. Широкова та ін. Проте, враховуючи всю багатоаспектність існуючих наукових публікацій, а також різноманітність сучасних веб-інструментів, вважаємо доцільним зробити узагальнення та підбити певні підсумки щодо їхніх функціональних можливостей, що і є метою даної роботи.

У статті було використано теоретичні методи дослідження, зокрема аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми використання віртуальних дошок в освітньому процесі, узагальнення та систематизація інформації щодо дидактичного потенціалу сервісів Padlet, Jamboard, Miro, Stormboard, IDroo, Classroomscreen, а також порівняння їхніх переваг і недоліків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Віртуальна дошка - новий, перспективний та багатофункціональний сервіс - робочий простір, «білий аркуш» для спільної роботи зі створення й редагування зображень і документів, спілкування в реальному часі. Її можна використовувати не лише для візуалізації певної інформації, а й для підтримки інтерактивності занять в умовах дистанційної форми навчання, проведення контролю, фіксації успішності та взаємної перевірки у коопераційному форматі тощо. Зазначений інструмент дозволяє забезпечити активне залучення здобувачів освіти з різними особливостями сприйняття та розуміння навчального матеріалу, когнітивно-стильовими якостями, тим самим сприяє модернізації освітнього процесу й підвищенню його результативності в цілому.

У більшості випадків функціонал сервісів для створення віртуальних дошок є схожим, проте існують й дійсно унікальні рішення. Тому вважаємо доцільним розглянути ті, що широко застосовуються у педагогічній практиці й висувають мінімальні вимоги до апаратного та програмного забезпечення з метою пошуку оптимального для кожної конкретної ситуації. Так, окремо слід виділити наступні платформи: Padlet, Jamboard, Miro, Stormboard, IDroo, Classroomscreen (рис. 1), віртуальних дошок Padlet (https://padlet.com) - сервіс з розширеним функціоналом, який поєднує в собі можливості блогу, нотатків і платформи для онлайнового обміну файлами; безкоштовний, зрозумілий та зручний у користуванні, з підтримкою української мови. З його допомогою можна створювати мережевий контент різного формату (стіна, дошка, полиця, сітка, карта, канва, стрічка, трансляція та ін.), а також розміщувати не лише навчальний матеріал, а й залишати повідомлення, коментарі, оцінювати та виставляти відповідні бали, додавати зображення, фото, відео, гіперпосилання. Готову дошку можна приєднати до соціальних мереж, «вбудувати» її у відповідний сайт, роздрукувати, експортувати, створити QR-код тощо [6].

Рис. 1. Окремі сервіси для створення

Jamboard (https://jamboard.google.com) - сервіс від Google з різноманітними функціями та зрозумілим інтерфейсом, який дозволяє модератору демонструвати ключову інформацію під час занять у Zoom або Google Meet, а також одночасно взаємодіяти з усіма учасниками у режимі реального часу. На панелі інструментів розміщені: олівець, гумка, стікери, лазерна указка, фігура кола (з метою створення простих геометричних об'єктів), а також налаштування: «обрати», «додати зображення», «додати текст».

Miro (https://miro.com) - сервіс зі швидким оновленням, чіткістю зображень і текстів, багатокомпонентною бібліотекою шаблонів, можливістю додавати підручники, відео, інтерактивні вправи, дидактичні ігри, демонструвати презентації, створювати спільні проєкти та ін.; інтегрується зі Slack, Google Suite, Dropbox, JIRA, Box. Є як типові функції: приєднання тексту, стікери, фігури, олівець, гумка, так і специфічні: стрілки для зв'язку різних об'єктів, для створення інтелект-карт, таймер та ін.

Stormboard (https://stormboard.com) - сервіс для створення нотатків і фіксації ідей, причому кожна з останніх може містити окрему віртуальну дошку, яку всі учасники можуть знінювати та доповнювати у режимі реального часу або асинхронно, оптимальний варіант її застосування - проєктне навчання та дизайн-мислення.

Слід зазначити, що здобувачі освіти за допомогою даного інструменту візуалізації можуть розміщувати Post-itNotes на дошці, створювати повідомлення (текст, зображення, посилання на відео з YouTube, коментарі), які можна обговорювати або голосувати за них. Повідомлення легко переміщуються. Stormboard не використовує Flash, тому на мобільних пристроях працює так, як і на персональному комп'ютері [4, с. 255].

IDroo (https://idroo.com) - сервіс, якому також властивий розширений функціонал і доступний інтерфейс. Є чат і плагін для Skype. Зазначений інструмент візуалізації - ідеальний варіант для всіх, хто користується математичними символами, формулами, геометричними фігурами. Серед обмежень - створення за безкоштовною версією лише п'яти віртуальних дошок.

Classroomscreen (https://classroomscreen.com) - сервіс без обмежень у використанні та управлінні із широким колом можливостей та налаштувань, зокрема: додавання та редактування файлів різного формату, зміна фону, проведення опитувань, миттєве генерування навчального контенту в QR-код, зміна рівня звуку (шуму), функції випадкового вибору, світлофору (колір як сигнал для початку роботи або до її припинення), таймеру, годинника, календаря, кубиків і багато інших.

Порівняльний аналіз зазначених вище сервісів для створення віртуальних дошок наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняння окремих сервісів для створення віртуальних дошок

Як видно з таблиці, кожен з представлених сервісів має свої переваги та недоліки, тому під час їхнього вибору освітянам слід враховувати заплановану мету, педагогічну позицію успішного розв'язання завдань, що виникають під час дистанційного навчання, особливості індивідуального стилю професійної діяльності, власні уподобання та досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій. віртуальний дошка освітній

Спираючись на попередні власні дослідження [6], а також напрацювання вітчизняних і зарубіжних науковців [3; 5; 7; 8], серед дидактичних можливостей застосування віртуальних дошок (узагальнюючи їхній функціонал) виділяємо наступні:

* проведення мозкового штурму (педагог фіксує проблему, а здобувачі освіти - варіанти її вирішення. При цьому, на відміну від звичайної дошки, модератор не відволікається та не витрачає час на запис і може повноцінно брати участь в обговоренні);

* використання кейс-методу (педагог фіксує кейс, а здобувачі освіти - причини

Загалом використання віртуальних дошок несе в собі виконання наступних функцій:

• візуальної з метою посилення пізнання, тобто набуття та використання знань;

• інформативної - зазначені інструменти є безпосередніми носіями навчальної інформації у різних формах, що сприяє пізнавальній активізації процесів мислення здобувачів освіти, кращому розумінню сутності явищ, процесів, зв'язків;

• інтерактивної - робота учасників у режимі реального часу, забезпечення взаємодії між ними та викладачем, забезпечення оперативного зворотнього зв'язку.

Основними принципами створення віртуальних дошок є: лаконічність, автономність, структурність, якірність, стадійність, естетичність, вплив на максимальну кількість органів чуття, простота, доступність [1, с. 19-21].

Виникнення та шляхи розв'язання відповідної проблемної ситуації, далі - обговорення та вибір кращого рішення з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного);

• реалізація технології перевернутого навчання;

• актуалізація опорних знань (педагог розміщує всі необхідні матеріали, здобувачі освіти ознайомлюються з ними та, за необхідності, уточнюють);

• створення спільного конспекту лекцій;

• колективний пошук і збереження матеріалів відповідної тематики;

• формування списку додаткових джерел;

• збір аргументів щодо спірного питання (одна віртуальна дошка відображає відповіді здобувачів освіти «за», інша - «проти»);

• проведення консультацій;

• розміщення об'яв і важливої інформації;

• заснування віртуальних галерей та бібліотек;

• організація віртуальних екскурсій (передбачає розміщення панорам різних місць світу);

• відображення планування та звітності.

Наведений перелік не є вичерпним і може бути доповнений, зважаючи на особливості та технічні можливості кожного з сервісів для створення віртуальних дошок.

Розглядаючи віртуальні дошки як інструменти візуалізації, що використовуються в освітньому процесі, необхідно зазначити, що вони повинні відповідати певним вимогам, серед яких Н. Житєньова виділяє педагогічні, психологічні, ергономічні та естетичні (рис. 2).

Рис. 2. Вимоги до створення візуальних дидактичних засобів [2, с. 165]

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Таким чином, віртуальні дошки є перспективними та багатофункціональними інструментами візуалізації, які відповідають нагальним вимогам цифрової трансформації сучасного суспільства та сприяють посиленню інформаційної насиченості освітнього процесу, а отже детермінують його якість.

Кожному із існуючих сервісів для створення віртуальних дошок властиві як переваги, так і певні недоліки щодо функціональних можливостей та панелі управління, тому під час вибору оптимального серед них освітянам слід враховувати заплановану мету, особливості індивідуального стилю професійної діяльності, власні уподобання та досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Актуальним напрямом подальших розвідок є більш ґрунтовний аналіз сутності та дидактичного потенціалу зазначених у статті, а також інших відомих сервісів для створення віртуальних дошок; розробка засад підготовки педагогічних і науково-педагогічних працівників до їхнього ефективного застосування в освітній практиці.

Список джерел

1. Житєньова Н. В. Візуальні дидактичні засоби: створення та використання в освітній практиці: навч.-метод. посіб. Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г. C. Сковороди, 2019. 89 с.

2. Житєньова Н. В. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до використання технологій візуалізації в освітньому процесі: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Харків, 2020. 538 с.

3. Лебідь Н., Бреус Ю. Онлайн-заняття для молоді: від старту до фінішу: посіб. Дніпро, 2021. 63 с.

4. Лютий В. М. Формування мовної компетентності у офіцерів військових частин Національної гвардії України в процесі дистанційного навчання: дис. ... канд. пед. наук: 13.0.04. Слов'янськ, 2021. 322 с.

5. Смирнова І. О. Он-лайн-дошка в освітньому процесі: метод. рек. Суми, 2018. 30 с.

6. Тимощук Г. В. Віртуальна дошка Pudlet як ефективний інструмент візуалізації в освітньому процесі. Eurasian scientific discussions: materials of the 7th International scientific and practical conference, Barcelona, August 1-3, 2022. Barcelona, Spain: Barca Academy Publishing, 2022. Р. 175-179.

7. Фрик О. В. О дидактических возможностях использования виртуальной доски Pudlet в образовательном процессе ВУЗа. Вестник Сибирского института бизнеса и информационных технологий. 2020. № 1 (33). С. 15-19.

8. Хміль Н. А. Теорія і практика формування професійної готовності майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально- виховному процесі: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Харків, 2021. 634 с.

References

1. Zhytienova, N. V. (2019). Vizualni dydaktychni zasoby: stvorennia ta vykorystannia v osvitnii praktytsi. Navch.-metod. posib. [Visual didactic means: creation and use in educational practice. Educational and methodical manual]. Kharkiv, 89 p. [in Ukrainian].

2. Zhytienova, N. V. (2020). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pryrodnycho-matematychnykh dystsyplin do vykorystannia tekhnolohii vizualizatsii v osvitnomu protsesi. Diss. dr. ped. nauk [Theoretical and methodological foundations of professional training of future teachers of natural and mathematical disciplines for the use of visualization technologies in the educational process. Dr. ped. sci. diss.]. Kharkiv, 538 p. [in Ukrainian].

3. Lebid, N., Breus YU. (2021). Onlain-zaniattia dlia molodi: vid startu do finishu. Posib. [Online classes for young people: from start to finish. Manual]. Dnipro, 63 p. [in Ukrainian].

4. Liutyi, V. M. (2021). Formuvannia movnoi kompetentnosti u ofitseriv viiskovykh chastyn Natsionalnoi hvardii Ukrainy v protsesi dystantsiinoho navchannia. Diss. kand. ped. nauk [Formation of language competence among officers of military units of the National Guard of Ukraine in the process of distance learning. Kand. ped. sci. diss.]. Slov'iansk, 322 p. [in Ukrainian].

5. Smyrnova, I. O. (2018). On-lain-doshka v osvitnomu protsesi. Metod. rek. [On-line board in the educational process. Guidelines]. Sumy, 30 p. [in Ukrainian].

6. Tymoshchuk, H. V. (2022). Virtualna doshka Pudlet yak efektyvnyi instrument vizualizatsii v osvitnomu protsesi [Pudlet as an effective visualization tool in the educational process. Eurasian scientific discussions: materials of the 7th International scientific and practical conference]. Barcelona, August 1-3, pp. 175-179. [in Ukrainian].

7. Frik, O. V. (2020). O dydaktycheskykh vozmozhnostiakh yspolzovanyia vyrtualnoi dosky Pudlet v obrazovatelnom protsesse VUZa [About the didactic possibilities of using the Pudlet in the educational process of the university]. Vestnyk Sybyrskohoynstytuta byznesa y ynformatsyonnukh tekhnolohyi. Vol.1 (33), pp.15-19. [In Russian].

8. Khmil, N. A. (2021). Teoriia i praktyka formuvannia profesiinoi hotovnosti maibutnikh uchyteliv do vykorystannia khmarnykh tekhnolohii u navchalno- vykhovnomu protsesi. Diss. dr. ped. nauk [Theory and practice of formation of professional readiness of future teachers for the use of cloud technologies in the educational process. Dr. ped. sci. diss.]. Kharkiv, 634 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru