Методичні особливості використання інформаційно-технічних засобів візуалізації програмного матеріалу на уроках технології

Размещено на http://allbest.ru

1Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

2«Новомиргородська спеціальна школа Кіровоградської обласної ради»

Методичні особливості використання інформаційно-технічних засобів візуалізації програмного матеріалу на уроках технології

1Царенко Олександр Миколайович -

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри технологічної та професійної освіти

2Новосад Ліна Володимирівна -

вчитель трудового навчання комунального закладу

Анотація

Стаття присвячена виявленню методичних особливостей використання інформаційно-технічних засобів для формування програмних компетентностей учнів на основі візуалізації навчального матеріалу шкільного предмета «Технології». У роботі зазначено, що візуалізація розглядається педагогами як другорядний чинник, що виконує лише ілюстративну функцію. Але інформаційна насиченість сучасного світу вимагає як планування обсягу візуальної й вербальної інформації, так і методичної підготовки вчителя з переструктурування програмного матеріалу. Візуалізація навчального контенту не є простим ілюстративним матеріалом, а цілісною системою передавання візуальної інформації, яка має реагувати на конкретні дії суб'єкта освітнього процесу і надавати можливість керувати інформацією, що поступає в розпорядження учня через проєкційний екран.

Уточнено змістове наповнення термінів «візуалізація» та «наочність». Візуалізація забезпечує інтенсифікацію навчального процесу, яка досягається завдяки ущільненню програмного матеріалу, що сприяє скороченню часу на словесні міркування старшокласників.

Ключові слова: технологічна освіта, ключові компетентності, візуалізація, інформаційно-технічні засоби нового покоління.

Abstract

Methodological features of using it tools for software visualization in technology lessons

Tsarenko Oleksandr Mykolaevich -

candidate in Pedagogical, Associate Professor of the Department of Technological and Professional Education, Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University

Novosad Lina Volodymyrivna -

vocational training teacher of the communal institution «Novomyrhorod special school of the Kirovohrad regional council»

The article is devoted to the identification of methodological features of the use of information and technical means of the new generation for the formation of key and subject competencies of students based on the visualization of the educational material of the school subject "Technology". Currently, visualization is interpreted as an active process of transformation of certain information (in our case - educational) into a visual image, which causes the need for its construction. At the same time, the concept of visualization involves the process of creating a visual image at a time when the generally recognized term "visibility" is already associated with a ready (formed) image of the research object. Accordingly, the concept of visualization of educational information (program material) goes beyond the boundaries defined by the usual term "visibility". Such an effective didactic tool as visualization should be used by the teacher only under the condition of pedagogical expediency outlined by the goals and objectives of a specific lesson, taking into account the existing material and technical base of the educational institution and educational and methodological support. The work investigated that visualization is quite often considered by teachers as a factor that ensures the memorization of educational material due to the activation of cognitive activity of pupils and performs an illustrative function. However, the information saturation of the modern world requires careful planning to determine the amount of visual and verbal information, as well as proper methodical training of the teacher with mandatory restructuring of the program material. Visualization of educational content is not a simple illustrative material, but a complete system of transmitting visual information, which should respond to the specific actions of the subject of the educational process and provide an opportunity to manage the information provided to the student through the projection screen or by other means.

The content of the terms "visualization" and "visibility" has been clarified. Attention is focused on the fact that visualization ensures the intensification of the educational process, which is achieved due to the consolidation of the program material, which helps to significantly reduce the time for verbal reasoning and conclusions of high school students.

Keywords: technological education, key competences, visualization, new generation information and technical tools.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Динамічні процеси, які відбуваються в освітній галузі нашої країни, необхідність формування програмних компетентностей школярів у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) зумовлюють потребу в застосуванні нових підходів до технологічної підготовки учнів. Зокрема, використання інформаційно-технічних засобів нового покоління надає значні можливості щодо розв'язання актуального та, водночас, складного завдання візуалізації (унаочнення) програмного матеріалу на уроках технології. Проте, невідповідність наявного науково-методичного забезпечення технологічної освіти вимогам законодавчих і нормативних документів (Закон України «Про освіту» (2017 р.), Концепція «Нова українська школа» (2016 р.), та ін.), недостатня практична спрямованість методичних рекомендацій до ефективного використання сучасних інформаційно-технічних засобів навчання (ІТЗН), інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) мережевих ресурсів на уроках технології зумовили виникнення суперечностей, які актуалізують проблему формування програмних компетентностей учнів за допомогою сучасних засобів візуалізації навчального матеріалу [7].

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Автор відомих педагогічних праць «Велика дидактика» і «Світ чуттєвих речей у картинках» Я. Коменський стверджував, що основою міцних знань учнів є чуттєве пізнання. При цьому процес пізнання буде ефективним за умови використання відповідного методу представлення об'єкта вивчення, щоб розум сприймав його правильно і легко. Цей метод великий учений назвав «золотим правилом дидактики». У подальшому генезисі педагогічної науки потреба в наочному представленні інформації зростала, а наочність (візуалізація) в контексті загальних методів навчання дістала значного розвитку з відповідними трансформаціями у методологічному аспекті [5].

Наукове обґрунтування пояснювальна- ілюстративного навчання належить Дж. Гербарту і Дж. Дьюї, адже завдяки унаочненню теоретичного матеріалу цей метод формування знань має суттєві переваги порівняно з вербальними методами, зокрема, здобування знань відбувається послідовно й одночасно значною кількістю учнів. Український педагог К. Ушинський визнав, що чуттєве пізнання є необхідною умовою для здобування знань, бо дитина мислить конкретними способами, які передбачають участь у цьому процесі саме зорового аналізатора [3].

На думку відомого педагога В. Шаталова, головним чинником під час засвоєння знань є так названі «замальовки», тобто опорні сигнали, які характеризують конкретний факт або явище. Разом з цим, В. Безпалько переконує, що «…вихідною формою діяльності щодо засвоєння знань є матеріальна форма, а її зміст полягає в самостійному маніпулюванні учнем реальними об'єктами досліджуваного предмета, видобуванні необхідної інформації про його властивості. У випадку, коли матеріальна форма навчальної діяльності неможлива чи небезпечна, то її замінюють на матеріалізовану форму діяльності. Отже, наявні наочні засоби навчання надходять у розпорядження самого учня для їх безпосереднього вивчення. Саме в цьому полягає діяльнісний підхід до розуміння принципу наочності, який має значно більший навчальний ефект» [1, с. 259].

Проблему візуалізації програмного матеріалу за допомогою ІТЗН на уроках трудового навчання розглядали О. Коберник, В. Сидоренко, Д. Тхоржевський, С. Ящук та багато інших педагогів. Психолого-педагогічні основи ефективного використання ІТЗН у технологічній освіті розроблялися М. Буяновим, Д. Дубравською та іншими вченими [2; 4].

Результати проведеного науково-теоретичного аналізу за темою дослідження свідчать, що проблема візуалізації навчального матеріалу, зокрема у технологічній освіті в історико-педагогічному аспекті лише загострювалася, і набула особливої актуальності в сучасних умовах компетентнісного навчання, яке ґрунтується на діяльнісному підході до освітнього процесу з урахуванням такого важливого чинника, як візуалізація (коли наочність надається в розпорядження самого учня, котрий оперує нею з навчальною метою).

Мета статті: виявити дидактичні можливості та методичні особливості використання ІТЗН нового покоління на уроках технології для формування ключових і предметних компетентностей старшокласників на основі візуалізації навчального матеріалу.

Методи дослідження: теоретичні - аналіз та узагальнення інформаційних джерел, систематизація, узагальнення одержаних науково- теоретичних даних; емпіричні: діагностичні (анкетування, опитування), обсерваційні (спостереження, самооцінка).

Виклад основного матеріалу дослідження

Теоретичні та методичні засади підготовки здобувачів технологічної освіти досліджували Р. Гуревич, А. Гуржій, О. Коберник, М. Корець, В. Сидоренко, В. Стешенко, С. Ткачук, Д. Тхоржевський, С. Ящук та інші [2; 3].

Результати аналізу наукових і навчально-методичних праць В. Беспалька, В. Бикова, О. Буйницької та інших переконують, що ІТЗН нового покоління забезпечують належну мотивацію учнів і сприяють підвищенню якості освітнього процесу. Тому, для формування ключових компетентностей учнів дослідники пропонують використовувати не тільки ефективні (інноваційні) методи навчання, а й засоби мультимедіа як різновид ІТЗН нового покоління. освіта навчальний програмний візуалізація

Ми погоджуємося з В. Курок у тому, що ключові компетентності розвиваються або вдосконалюються в учнівської молоді під час опанування технологічної галузі - на уроках трудового навчання, технологій, курсах за вибором, гуртках технологічного профілю тощо. Однак, доцільно акцентувати увагу на тому, що ефективною умовою формування цих компетентностей є діяльнісний підхід як до освітнього процесу, в цілому, так і до використання відповідного методу візуалізації програмного матеріалу, зокрема. Такий підхід передбачає реалізацію принципу наочності на якісно новому рівні, коли засоби візуалізації використовуються безпосередньо учнями. При цьому спостерігається ефект створення новітнього освітнього середовища для відображення навчального контенту, інтерактивного моделювання й дослідження, що забезпечує особистісно-орієнтований і розвиваючий характер навчання, особливо в умовах проєктно-технологічної діяльності учнів на уроках [4].

Як показує аналіз передового педагогічного досвіду щодо ефективного використання ІТЗН нового покоління на уроках трудового навчання та технологій (документ-камери, інтерактивної дошки, 3D-принтерів, мультимедійного обладнання тощо), ефективними прийомами активізації навчально-пізнавальної діяльності старшокласників є: прийоми новизни і динамічності (на етапі сприйняття теоретичного матеріалу); евристичний прийом (на етапі засвоєння програмного матеріалу); прийом натуралізації (на етапі повторення та закріплення навчального матеріалу).

Зазначене дає підстави визначити перспективні напрями використання засобів візуалізації (ІТЗН нового покоління) на уроках технології у старшій школі, які можуть забезпечити ефективне формування та розвиток ключових і предметних компетентностей учнів:

1. Демонстрування відеозаписів, котрі характеризують як конструкційні матеріали, що застосовуються на різних виробництвах, так і самі технології цих виробництв (механічна і ручна обробку деревини, металів, полімерів та інших конструкційних матеріалів; способи з'єднання деталей, кріплення вузлів за допомогою зварювання і різних деталей кріплення (болти і гайки, заклепки, паяння та ін.); основні процеси обробки продуктів харчування; дизайнерські ноу- хау тощо).

2. Показ відеоматеріалів при вивченні розділів і тем програмного матеріалу за спеціалізаціями (профілями).

3. Перегляд матеріалів на профорієнтаційну тематику.

На особливу увагу заслуговують сучасні засоби візуалізації навчального матеріалу у вигляді інтелект-карт, які дають змогу детальніше ознайомлюватися з конкретними об'єктами, досліджувати, виявляти їх характеристики, встановлювати взаємозв'язки між елементами тощо.

Отже, візуалізація навчального матеріалу як педагогічна технологія, передбачає: єдність методів використання в освітньому процесі візуальних моделей; систематичне застосування моделей одного виду або їх поєднання; оволодіння учнями прийомами раціональної обробки інформації та її когнітивно-графічного уявлення.

Потреба у візуалізації програмного матеріалу на уроках технології у старшій школі зумовлена психофізіологічними особливостями учнів старшого шкільного віку та, відповідно, особливостями мисленнєвих процесів, які характеризуються: здатністю до миттєвої переорієнтації уваги і до інтенсивного опрацювання інформації; домінуванням щодо сприйняття інформації графічного типу. Водночас, спостерігається певна непристосованість учнів старшого шкільного віку до сприйняття лінійної чи текстової навчальної інформації, що має значний обсяг.

Результати досліджень з проблеми унаочнення навчального матеріалу свідчать, що ефективними формами візуалізації є: презентаційні матеріали за опорними конспектами (технологічними моделями) уроків, логічні та динамічні моделі, інтелект-карти, скрайбінг, хмари тегів, скетчноутінг, фрейми тощо. Візуалізація навчальної інформації дає можливість педагогу розв'язати такі дидактичні завдання: формувати критичне мислення школярів; активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів на різних етапах уроку; забезпечити належний рівень інтенсифікації освітнього процесу та його диференціації (особливо за умови надання наочних посібників в розпорядження самого учня); розвивати зорове сприйняття учнів і образне представлення не лише знань, а й навчальних дій; розвивати візуальну культуру вихованців.

Зазначене дає підстави тлумачити візуалізацію як активний процес перетворення навчальної інформації в наочний образ, що зумовлює потребу в його конструюванні. При цьому, поняття візуалізації передбачає процес створення зорового образу в той час, коли загальновизнаний термін «наочність» асоціюється вже із готовим образом об'єкта дослідження. Отже, поняття візуалізації навчальної інформації виходить за межі, які окреслені звичним терміном «наочність». Такий ефективний дидактичний інструмент як візуалізація, необхідно використовувати педагогу лише за умови педагогічної доцільності, окресленої цілями та завданнями конкретного уроку з урахуванням наявної матеріально-технічної бази освітнього закладу та навчально-методичного забезпечення.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Проведене дослідження не дає достатніх підстав претендувати на вирішення проблеми візуалізації навчального матеріалу в методичному чи методологічному аспектах. Адже візуалізація досить часто розглядається педагогами як чинник, що забезпечує запам'ятовування навчального матеріалу завдяки активізації пізнавальної діяльності школярів і виконує ілюстративну функцію. Проте, інформаційна насиченість сучасного світу вимагає як ретельного планування щодо визначення обсягу візуальної та вербальної інформації, так і належної методичної підготовки вчителя з обов'язковим переструктуруванням програмного матеріалу. Візуалізація навчального контенту не є простим ілюстративним матеріалом, а цілісною системою передавання візуальної інформації, яка має реагувати на конкретні дії суб'єкта освітнього процесу і надавати можливість управляти інформацією, що надається в розпорядження учня через проєкційний екран або іншими способами.

Інтенсифікація навчального процесу забезпечується завдяки ущільненню програмного матеріалу, що сприяє суттєвому скороченню часу на словесні міркування та умовиводи.

Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на розробку методичних рекомендації до використання засобів візуалізації в технологічній освіті.

Список джерел

1. Беспалько В.П. Природосообразная педагогика. Москва : Народное образование, 2008. 512 с.

2. Гуржій А.М., Гуревич Р.С, Коношевський Л.Л. Формування професійної компетентності майутніх учителів трудового навчання засобами інформаційно- комунікаційних технологій : монографія. Київ-Вінниця : ТОВ Фірма «Планер”, 2015. 464 с.

3. Гуржій А.М., Гуревич Р.С., Коношевський Л.Л., Коношевський О.Л. Мультимедійні технології та засоби навчання : навч. посіб. / за ред. Гуржія А.М. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. 556 с.

4. Кадемія М.Ю., Сисоєва О.А. Інтерактивні засоби навчання: навч.-метод. посіб. Вінниця : Планер, 2010. 217 с.

5. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения: В 2-х т. Т.1. Москва : Педагогика, 1982. 653 с.

6. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL : http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf (дата звернення 01.12.2022).

7. Царенко О.М. Методологічні аспекти використання мультимедійних засобів у навчальному процесі. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки: зб. наук. пр. 2017. Вип. 1. С. 213-217.

Rеferеnces

1. Bespalko, V.P. (2008). Pryrodosoobraznaia pedahohyka [Nature-based pedagogy]. Moscow : Narodnoe obrazovano [in Russian].

2. Gurzhii, A.M., Gurevich, R.S., & Konoshevskyi, L.L. (2015) Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maiutnikh uchyteliv trudovoho navchannia zasobamy informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Formation of professional competence of future teachers of labor education]. Kyiv-Vinnytsia. [in Ukrainian].

3. Gurzhii, A.M., Gurevich, R.S., Konoshevskyi, L.L., Konoshevskyi, O.L. (2017). Multymediini tekhnolohii ta zasoby navchannia [Multimedia technologies and teaching aids]. Vinnytsia. [in Ukrainian].

4. Kademiya, M.Yu. & Sysoeva, O.A (2010) Interaktyvni zasoby navchannia [Interactive learning tools]. Vinnytsia: Glider [in Ukrainian].

5. Comensky, Ya.A. Izbrannye pedahohycheskye sochynenyia [Selected pedagogical works]. (Vols. 2). Moscow : Pedagogy [in Russia].

6. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform]. [in Ukrainian].

7. Tsarenko, O.M. (2017). Metodologichni aspekty vykorystannja mul'tymedijnyh zasobiv u navchal'nomu procesi [Methodological aspects of using multimedia tools in the educational process]. Naukovyi visnyk Lotnoi akademii. Seriia: Pedahohichni nauky, 213-217 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru