Методичні аспекти дизайн-проєктування в технологічній освіті майбутніх учителів

Oleksii Debre, Assistant of the Department of Theory and Methodology of Technological Education; Poltava V. G. Korolenko National Pedagogical University

Analyzing the curricula and methods of professional future teacher training in higher education, we see that this educational process involves comprehensive mastering of knowledge in the field of art, functional-technological process, structures and materials science, formal composition, drawing and perspective, colorists in the organization of the environment, architecture, basics of environment design and the functional and constructive component of spatial composition.

The analysis of the professional activity of specialists in the field of technological education shows that for successful design, the presence of knowledge of modern designprojection methods, engineering-technological foundations, tectonic regularities of the formation of objects of the subject environment, principles of combinatorial solution of the shape of the object being created. The lack of practical experience of university graduates leads to their difficult adaptation to pedagogical activities, which is a consequence of insufficient attention to the formation of special knowledge and skills, to the practical orientation of solving educational creative tasks related to professional activities in the field of design. The mentioned circumstances make it possible to consider the issue of the formation of special knowledge and skills in the process of design-projecting as relevant and timely.

In this regard, design-projecting in the teacher's activity is characterized by the uniqueness of the search program, multivariate problem solving, and the ability to independently evaluate intermediate and final options, and choose an effective specific algorithm. Accordingly, we understand the teacher's creative project activity as an intellectual activity to ensure the quality of a technical solution from the point of view of functional, ergonomic, aesthetic, technological, and psychological factors. The conducted research does not exhaust all issues related to the formation of special knowledge and skills of higher education students in the design-projecting process and requires further improvement of the stages of quasi-professional educational activity, taking into account the optimal choice of methods for solving creative tasks, development ofpersonal qualities of graduates of higher education institutions.

Keywords: technological education, technology teacher, design education, designprojection, motivation, productive stereotypes, project-design activity, competence-oriented modules.

Постановка проблеми

У другій половині ХХ століття стрімке зростання наукового знання, технологізація засобів виробництва призвели до різкої зміни (збільшення, дроблення, зникнення, появи) професійних областей, і, як наслідок, набув поширення проєктно-технологічний тип організаційної культури. Поряд із теоріями з'явилися такі інтелектуальні з'єднання як проєкти та програми, а до кінця ХХ століття діяльність щодо їх створення та реалізації стала масовою. Забезпечуються вони не тільки і не так теоретичними знаннями, як аналітичною роботою. Професійна культура за рахунок своєї теоретичної сили породила способи масового виготовлення нових знакових форм (моделей, алгоритмів, баз даних тощо). Це стало матрицею для нових технологій, які поряд із проєктами, програмами стали провідною формою організації діяльності. Специфіка сучасних технологій у тому, що жодна теорія, жодна професія що неспроможні відтворити весь технологічний цикл (Кулик, & Савенко, 2017). Складна організація технологій призводить до того, що існуючі професії забезпечують лише один-два ступені великих технологічних циклів, а людині необхідно активно й грамотно включатися в різні етапи виробництва. Особливої уваги надають при цьому дизайн-проєктуванню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема підготовки майбутніх фахівців з елементами дизайн-проєктування є предметом різнобічного дослідження науковців, зокрема, питання історичного і сучасного досвіду освіти дизайнерів в Україні та за кордоном досліджували Є. Антонович, В. Аронов, О. Боднар, О. Бойчук, Н. Гарін, О. Генісаретський, В. Глазичев, І. Голод, Г. Гребенюк, В. Даниленко, А. Діжур, Т. Козак, Є. Лазарєв, С. Мартинюк, С. Мигаль, В. Радкевич, В. Сидоренко, П. Татіївський, В. Тименко, О. Фурса, О. Хмельовський, Л. Холмянський, А. Чебикін, О. Швець, В. Шимко, М. Яковлєв та інші.

Так, у дослідженні Д. Адоняєва представлено методичну систему формування спеціальних знань та вмінь студентів у процесі дизайн-проєктування, розглянуто взаємодію компонентів названої системи, проведено теоретичний аналіз процесів її функціонування, визначено програмне забезпечення (Адоняєв, 2010). Водночас характеристика передумов створення аналізованої методичної системи в контексті художньо-розвивального (запропонованого Р. Ігнатьєвим для розвитку творчої образотворчої діяльності) напряму враховує компетентнісний підхід до навчання. Створення дизайнерських об'єктів як завершені цикли продуктивної творчої діяльності також підпадає під визначення проєкту та проєктної діяльності (Терехова, 2019).

дизайн проєктування знання вміння

Виклад основного матеріалу

Проєктування має свою методологію, включає структуру діяльності, принципи, норми, моделі та методи. Сутність методологічного принципу професійної освіти полягає в тому, щоб спроєктувати на освіту образ сучасної проєктної культури, а пошук методів, що дозволяють готувати фахівців, які мають інтегруючий, міждисциплінарний мисленням, неминуче призведе до дизайну (Sergeeva, Rozhnov, Zotov, Rachek, Tsibizova, Terekhova, & Poliakova, 2019).

Професійна підготовка вчителя технологій має і може бути побудована як система з елементами безперервної дизайн-освіти, що має необхідний потенціал підготовки сучасного педагога, здатного до виховання та формування проєктно-образного мислення учнів; педагога, готового до системних продуктивно-перетворювальних дій у коеволюції людини з природою з можливостями реалізовувати свій індивідуальний творчий та духовний потенціал.

Дослідники пропонують моделі формування професійної компетентності майбутнього вчителя технологій, яка містить достатній освітній ресурс для формування не тільки практичного інтелекту особистості, а й для розвитку емоційної та підсвідомої сфери психіки людини, що дозволяє студенту з пасивного об'єкта ставати суб'єктом педагогічного процесу, у якому формуються продуктивні поведінкові, комунікативні, емоційні та когнітивні стереотипи. При цьому важливим є розуміння того, що поведінкові стереотипи набагато стійкіші, ніж раціональні форми діяльності: «Сформуєш звичку - пожнеш натуру» (Скачкова, 2015, c.144-145). Іншими словами, формування професійної компетентності майбутніх учителів у педагогічному виші здійснюють за допомогою залучення здобувачів до проєктно-конструкторської та дизайнерської діяльності зі створення виробів, що мають реальну особистісну та громадську значимість; результатом вирішення цього завдання є сформованість відповідних компетентностей: у галузі дизайн-проєктування, технологічної та інформаційної.

Зміст професійної компетентності викладача технологічної освіти в галузі дизайну передбачається багатокомпонентним (компоненти: когнітивний, діяльнісний, ціннісно-смисловий, мотиваційний) та таким, що має загальну схожість із професійною компетентністю дизайнера. Сенс дизайн-проєктування - в концепції майбутнього образу та створення за його подобою практичної проєктної середовищної моделі «дизайн продукту».

Методика дизайн-проєктування - одна з найскладніших та суперечливих проблем теоретичної і практичної діяльності, що містить вивчення проблеми, обстеження та аналогію, вибір теми та дизайн-концепцію, проєктно-розрахунковий та візуалізаційно-макетний етапи.

Методи дизайнерської діяльності в широкому розумінні є не певними прийомами проєктування середовища, а скоріше засобами психологічного розвитку людини та взаємодії із суспільством, що вимагає від спеціаліста нових прагнень, життєво важливих амбіцій та потреб (Агаркова, 2019, c. 6). Тому методику дизайн-проєктування запозичено з різних джерел мистецтва (архітектури, декоративно-прикладного мистецтва, образотворчого мистецтва, кінематографу тощо), а також різних галузей наук (технічних, економіки, естетики, прикладних, соціології).

Базою нових методів освітнього процесу в навчанні дизайн-проєктуванню є системний підхід, представлений у вигляді комплексних методик взаємодії навчальних програм у спільному освітньому процесі. Обов'язковою умовою та кардинальною властивістю формування спеціаліста на основі дизайн-проєктування є комплексність розвитку, навчання та практичних навичок як сукупність різноманітних дій та заходів, спрямованих на здобуття професії (Антонович, 2015). Тому професійними якостями фахівця в галузі технологічної освіти мають бути найширший кругозір та компетентність у суміжних галузях пізнання.

Освоєння принципів розробки елементів дизайн-проєктування та комплексного моделювання в системі освітнього процесу передбачає включення різних візуальних комунікацій та предметно-просторового наповнення середовища. Включно також підготовку концептуальних рішень - композицій та спеціалізованих видів середовища у зв'язку із загальним ідейним рішенням, яке створюється при взаємодії загальноосвітнього циклу професійних дисциплін, сукупність яких спрямована на створення підсумкових навчальних курсових та дипломних робіт повного циклу професійної підготовки педагогів. Дизайн-проєктування за таких обставин у разі сприймається як особлива педагогічна область, що дозволяє екстраполювати методи та засоби проєктної культури на всі рівні освітнього процесу у системі технологічної освіти. Професійна діяльність педагога цікава й багатогранна, в ній перетинаються отримані знання та вміння різних сфер сучасного життя і діяльності.

Будь-яка проєктно-графічна навчальна робота починається з концептуального рішення та ескізування об'єкта дизайну графічним зображенням, розрахунково-технічною документацією та закінчується візуально-макетним проєктом у комп'ютерних програмах (Шевченко, 2017). Як матеріал для виконання творчих навчальних робіт використовують паперові макети та графічні зображення; робота над макетом, потребує предметних дій, ефективно розвиває просторове мислення та технічну інтуїцію, що є важливим для продуктивної композиційної діяльності.

Принципи - аналіз загальних композиційних закономірностей; постановка творчих завдань абстрактного характеру на освоєння виділених формальних засобів; застосування макетування як форми вирішення завдань - є базовими, на їх основі будують методику оволодіння об'ємно-просторовою композицією, що передбачає не лише навчальну аудиторну роботу в колективі, а й самостійну діяльність кожного здобувача, зацікавленого у підвищенні рівня своєї професійної майстерності (Бабчук, 2021).

Особливо важливими у процесі навчання дизайн-проєктуванню є організаційнометодичні вимоги, які, за Е. Агарковою (2019, с. 6-7) містять три основні групи:

перша група - це грамотне проведення навчальних занять (матеріальне забезпечення навчального процесу, наочно-технічне оснащення, дотримання санітарно-гігієнічних норм, створення психологічного комфорту навчального процесу; основні орієнтири діяльності викладача);

друга група - змістово-методична складова навчального процесу дизайнпроєктування (цілеспрямованість завдань навчання, змістовність навчальних занять та заплановані результати, ефективність обраних методів та прийомів);

третя група - реалізація принципів активності та характеру взаємодії, міжпредметних зв' язків освітнього процесу (розвивальний метод соціальної взаємодії, пізнавальна діяльність, розвиток рефлексивних умінь та оцінка результату, групова та колективна форма роботи) із застосуванням отриманих знань та вмінь.

Усі ці основні вимоги спрямовані на придбання фахової кваліфікації та розвиток професійних компетенцій здобувачів. Сучасний процес підготовки фахівця спрямований на формування різних видів компетенцій: професійних, ключових та над професійних, також управління власною діяльністю (професійне самовизначення, саморозвиток, рефлексія, саморегуляція у процесі діяльності, розвиток особистісних якостей та ефективність у комунікації, робота з інформацією, робота із замовником та професійна рефлексія) (Бєлова, 2014).

Розглядаючи методологію як вчення про організацію діяльності, проєктовані об'єкти дизайну як систему, а процес їх створення як унікальний дизайнерський проєкт, доцільно описати їх у логіці фаз, стадій та етапів з урахуванням специфіки дизайнерської діяльності (Терехова, 2019, с.7)

У результаті освоєння дизайн-проєктування здобувачі набувають:

- базових знань про специфіку дизайнерського мислення, основні особливості проєктного та творчого мислення, динаміку трансформацій у сучасних технологіях та суспільстві, напрямки розвитку дизайну, основні категорії дизайнерської діяльності; ключові фактори, що впливають на результат дизайнерської діяльності; фази, стадії, етапи, методи дизайн-проєктування; потенціал дизайнерської діяльності у перетворенні навколишнього світу; характерних особливостях методології дизайн-проєктування та управління як особливої духовної сфери; сучасні проблеми дизайн-проєктування; основні етапи розвитку світової та вітчизняної проєктної діяльності;

- уміння аналізувати ефективність дизайнерських рішень; розуміння проблематики напрямів технічного розвитку, що постійно змінюються, і використовувати знання для вирішення дизайнерських завдань; навички творчо застосовувати знання у галузі дизайнпроєктування та знаходити ефективні інструменти для вирішення власних завдань; застосовувати ресурси мережі Інтернет для пошуку інформації з різних джерел та баз даних, у тому числі іншомовних; аналізувати існуючі методи та підходи, використовувати їх та розвивати; використовувати отримані знання під час постановки проєктних завдань; вибудовувати процес дизайн-проєктування; поєднувати різні параметри завдань у єдиному творчому рішенні; виявляти тенденції та закономірності у розвитку дизайну;

- володіння методами та техніками розвитку категорійного мислення, що дозволяє розширювати загальний світогляд; інтерпретації інформації у практичних цілях; створення інформативної презентації із використанням дизайнерських інструментів; генерації ідей на вирішення сукупних проблем; вміння редагування та друку; структурування та візуалізації для цілісного представлення дизайнерських завдань;

- досвіду застосування методів дизайн-проєктування у професійній діяльності; роботи з науково-популярними та науковими матеріалами, подання та адаптації отриманої інформації з урахуванням рівня аудиторії.

Методичну систему формування спеціальних знань та вмінь як основу професійної практичної компетентності здобувачів у процесі дизайн-проєктування моделюють поетапно (Адоняєв, 2010, с. 11-12):

1. Визначення системи методичних умов, що забезпечують повноцінну реалізацію формування спеціальних знань та умінь (формування професійно-практичної компетенції) студентів у процесі дизайн-проєктування.

2. Розробку моделі реалізації формування спеціальних знань та умінь, включених до складу професійно-практичної компетенції майбутніх дизайнерів.

3. Проведення відбору професійно значущого змісту спеціальних знань та умінь (у складі професійно-практичної компетентності) та реалізувати його у змісті дидактичних матеріалів для здобувачів.

4. Обґрунтування доцільності використання творчих завдань, професійних проблем та методів їх вирішення у методичній системі формування спеціальних знань та умінь здобувачів у процесі дизайн-проєктування.

Водночас необхідною є характеристика передумов створення аналізованої методичної системи в контексті художньо-розвивального (запропонованого Р. Ігнатьєвим для розвитку творчої образотворчої діяльності) та компетентнісного підходу до навчання:

- цілепокладання та адекватність змісту та структури професійної підготовки та соціального замовлення, цілей навчання дизайн-проєктування;

- багатоаспектність та багатогранність розгляду спеціальних знань та вмінь у цілісній системі, що формує професійну компетентність майбутнього дизайнера;

- взаємопов'язаність компонентів професійної компетентності майбутнього фахівця (зокрема, професійно-практичної компетентності та інших компонентів);

- перспективне (випереджальне) бачення напрямів розвитку професійної підготовки майбутнього педагогога, облік тенденцій розвитку сучасного образотворчого мистецтва та дизайну;

- спадкоємність професійної підготовки, що дозволяє доповнювати її новим змістом і зв'язками в системі, що вже склалася художньої освіти та естетичного виховання у процесі дизайн-проєктування студентів;

- розвиток образотворчої діяльності, мотивації, здібностей, творчого мислення, культури у процесі вирішення навчальних творчих завдань;

- етапність та систематичність засвоєння спеціальних знань та умінь здобувачами, освоєння методів вирішення творчих завдань, набуття досвіду дизайнерської діяльності.

Професійно-практичну компетентність (комплекс спеціальних знань та умінь) майбутнього фахівця представлено Д. Адоняєвим (2010, с. 13) як модель, що складається з: теоретичної компетентності (поєднує спеціальні знання в галузі дизайну) та технологічної компетентності (поєднує спеціальні знання і способи професійної діяльності дизайнера, вміння їх обирати та ефективно використовувати).

Результатом сформованості професійно-практичної компетентності стає наявність спеціальних знань та вмінь, а також інноваційно зорієнтованого професійного мислення. Формування професійно-практичної компетентності (комплексу спеціальних знань та вмінь) студентів у процесі дизайн-проєктування найбільш оптимально проходить в умовах спеціально організованого навчального процесу.

Отже, реалізація методичної системи формування спеціальних знань та вмінь здобувачів у процесі дизайн-проєктної діяльності, що становлять основу їх професійно-практичної компетентності в галузі дизайну, забезпечує:

- по-перше, фундаментальність професійних знань, яке характеризується формуванням основних понять дизайну, засвоєнням теорії та методології дизайну, історичного розвитку дизайну (як за видами, так і стилям);

- по-друге, системність та дієво-процесуальну взаємопов'язаність спеціальних знань та вмінь, що характеризується систематичним вивченням та застосуванням методів моделювання, аналітичних, евристичних та дослідно-експериментальних методів вирішення дизайнерських проблем; створенням умов застосування отриманих знань у творчій роботі, виходячи зі специфіки різних видів дизайну;

- по-третє, практичну спрямованість застосування спеціальних знань та вмінь у вирішенні реальних професійних творчих завдань у галузі дизайну, які характеризуються максимальним урахуванням вимог сучасного дизайну, всебічним вивчення проблемних ситуацій;

- по-четверте, творчий характер застосування спеціальних дизайнерських знань та вмінь, що характеризується проявом художньо-творчих та конструкторських здібностей, збільшенням кількості та варіативності запропонованих оригінальних творчих рішень професійних завдань.

Спираючись на системний підхід та враховуючи базові принципи теорії систем і принципи доцільності, цілісності й інтегративності, С. Кучер і Р. Горбатюк (2018) спроєктували педагогічну систему дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій, особливості якої полягають у тому, що вона: ґрунтується на засадах узгодженості всіх компонентів, які в ній взаємодіють; створена на основі соціального запиту, державного замовлення та вимог до вчителів технологій - випускників вищих педагогічних закладів освіти з метою реалізації конкретних педагогічних функцій; характеризує цілі, зміст процесу дизайн-підготовки здобувачів та методику його здійснення; спрямована на досягнення кінцевого результату - підготовку вчителів технологій із належним рівнем компетентності у сфері дизайну.

У своїх дослідженнях М. Панкіна (2020, с. 35-37, с. 50) вказує, що в результаті опанування елементами дизайн-проєктування здобувачі мають:

- знати межі теорії та методології дизайну, як пов'язаний дизайн з іншими видами проєктної діяльності та мистецтва; поняття дизайну, проєктування, проєктної культури, простору, типології, видів дизайну, моделювання, концепції, функції, форми, структури, ергономіки, антропометрії, клаузури, об'ємно-планувального рішення, функціональної та технологічної схеми, пластичного та колористичного рішення об'єкта; методи наукового пізнання та методи творчого мислення, їх практичну значущість для дизайн-проєктування; послідовність роботи над дизайн-проєктом, алгоритм моделювання об'єкта, склад робочої документації, склад презентаційних матеріалів за проєктом;

- вміти аналізувати проєктну ситуацію із застосуванням різних методів; формулювати та обґрунтовувати концепцію проєктного рішення; виконувати ортогональні проєкції, функціональні та технологічні схеми, перспективні зображення; складати пояснювальну записку до проєкту; виконувати розрахунки з обладнання та матеріалів, запропонованих у проєкті; підбирати та аналізувати необхідну технічну, довідкову та нормативну літературу; проєктувати об' єкт відповідно до технічного завдання та вимог нормативної літератури;

- володіти методами наукового пізнання та творчого мислення на практиці передпроєктного дослідження та дизайн-проєктування, організаційними методами, прийомами розробки концепції проєкту, навичками публічного захисту проєкту.

Методологія дизайн-проєктування включає організаційні, наукові, творчі, технологічні складові та вивчає наступні питання:

- етапи та алгоритм проєктування;

- стратегія та тактика проєктних досліджень та проєктування;

- мета, завдання, принципи проєктування;

- нормативні вимоги;

- принципи, закономірності та технології мислення (у тому числі методи наукового пізнання та творчого мислення, емпатія, дизайн-мислення);

- методи проєктування (функціональний аналіз, сценарне моделювання, партисипаційний метод, кастомізація, зонування, методи соціологічних досліджень та ін.);

- методи формоутворення (моделювання, стилізація, аналогія, співпідпорядкування, методи організації художньої композиції, масштабування, пропорціонування, ритмізація, колористика тощо);

- технології прототипування та створення об'єктів.

Методологічні основи дизайн-проєктування можна поділити на чотири рівні:

перший - філософський, формує світоглядні засади, принципи та критерії проєктування;

другий - знання та методи, науковий апарат природничих наук: математики, фізики, хімії, біології та ін.;

третій - знання та методи практико орієнтованих сфер діяльності й теоретичних напрямів: історії техніки, теорії архітектури, теорії механізмів та машин, ергономіки, гігієни, матеріалознавства та ін.;

четвертий - прийоми та методи творчого і креативного мислення й діяльності.

Отже, дизайнерське проєктування - це естетична, формотворча, творча діяльність, поєднання в цілісній структурі та гармонійній формі всіх суспільно необхідних властивостей проєктованого об'єкта та предметно-просторового середовища загалом. Це міждисциплінарна та комплексна діяльність, що спирається на природничо-наукові, інженерно-технічні, соціально-гуманітарні знання, погано-етично-естетичні цінності, орієнтована на промислове виробництво. Основними робочими категоріями дизайнерського проєктування є функція, структура, форма, образ, доцільність, раціональність, економічність, зміст, новизна, соціальна цінність. Дизайн як вид проєктної діяльності вчителя технологій поєднує науково-технічний та художньо-подібний підходи до побудови моделі майбутнього об'єкта та способу її опису. На всіх етапах дизайнпроцесу найважливішими є пошук, формування та аналіз ідей, дотримання технічного завдання та вирішення проблем споживачів; для цього необхідно знати основні закони та тенденції розвитку економіки, виробництва, споживання, а також розуміти соціокультурні й духовні запити суспільства (Пічкур, Сотська, Демченко, Король, & Гордаш, 2020). Тому дизайн-проєктування в діяльності вчителя базується на наукових засадах моделювання об' єкта, які застосовуються в інших галузях наукової та загальної діяльності, поєднуючи наукові засади з проєктно-мистецькими.

У методології дизайн-проєктування майбутніми вчителями використовуються методи наукового пізнання та творчого мислення; весь арсенал професійних художніх засобів (прийоми та методи формальної композиції, формо-освіти та колористики); засоби проєктної графіки, різні засоби та прийоми моделювання, у тому числі комп' ютерне моделювання об'єктів.

Дизайн-проєктування підпорядковується загальним законам та методикам традиційних видів проєктування: архітектурно-будівельного, технологічного, машинобудівного, але має власну специфіку. Людський фактор, тісний зв'язок людини та предметно-просторового середовища, урахування конкретних умов взаємодії з об'єктом при його функціонуванні та практичному використанні, ергономіка об'єкта, відповідність вимогам замовника та запитам споживача, маркетингові завдання у дизайні мають значно більше значення (Савчук, 2018). Міра людини в контексті відповідності та пропорційності форми, адресності, затребуваності та цінності, естетичних якостей об' єкта є головним критерієм проєктування в діяльності вчителя технологій.

Висновки

Аналізуючи навчальні програми та методи професійної підготовки майбутніх учителів у вищій школі, бачимо, що цей освітній процес передбачає комплексне освоєння знань у галузі мистецтва, функціонально-технологічному процесі, конструкцій та матеріалознавства, формальної композиції, креслення та перспективи, колористики в організації середовища, архітектоніки, основ дизайну середовища та функціональної конструктивної складової просторової композиції.

Аналіз професійної діяльності фахівців у галузі технологічної освіти свідчить, що для успішного проєктування особливу актуальність набуває наявність знань сучасних методів дизайн-проєктування, інженерно-технологічних основ, тектонічних закономірностей формоутворення об'єктів предметного середовища, принципів комбінаторного розв'язання форми об'єкта, що створюється. Відсутність практичного досвіду випускників вузів зумовлює їхню складну адаптацію у педагогічній діяльності, що є наслідком, недостатньої уваги до формування спеціальних знань та вмінь, до практичної спрямованості вирішення навчальних творчих завдань, пов' язаних із професійною діяльністю в галузі дизайну. Названі обставини дозволяють розглядати проблему формування спеціальних знань та умінь у процесі дизайн-проєктування актуальною та своєчасною.

У зв'язку з цим, для дизайн-проєктування в діяльності вчителя характерна неординарність програми пошуку, багатоваріантність розв'язання задачі, здатність до самостійної оцінки проміжних та кінцевих варіантів та до вибору ефективного конкретного алгоритму. Відповідно, творчу проєктну діяльність учителя розуміємо як спеціальну інтелектуальну діяльність із забезпечення якості технічного рішення з точки зору функціональних, ергономічних, естетичних, технологічних та психологічних чинників.

Виконане дослідження не вичерпує всіх питань, пов' язаних із формуванням спеціальних знань та вмінь здобувачів вищої освіти у процесі дизайн-проєктування та вимагає подальшого вдосконалення етапів квазіпрофесійної освітньої діяльності з урахуванням оптимального вибору методів рішення творчих завдань, розвитку особистісних якостей випускників ЗВО.

Література

1. Антонович, Є. А. (2015). Етноренесанси в культурі XX століття та їхні дизайнерські виміри. В Антонович, Є. А., & Титаренко, В. П. (Ред.), Етнодизайн: Європейський вектор розвитку і національний контекст (Кн. 1, с. 5-11). Полтава: ПНПУ.

2. Бабчук, Ю. М. (2021). Підготовка майбутніх учителів технологій до організації дизайнерської діяльності у старшій школі. (Дис. д-ра філософії). Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця. Бєлова, Ю. Ю. (2014). Дизайн-освіта у структурі професійної підготовки майбутнього вчителя технологій. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету, 1. 36-41.

3. Кільдеров, Д. Е. (2018). Теоретичні і методичні засади забезпечення якості підготовки майбутніх учителів технологій на основі інтегрованого навчання (Дис. д-ра наук). Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Вінниця.

4. Козак, Т. С., & Швець, О. А. (2017). Дизайн-мислення як інтерактивний метод розвитку творчих здібностей у професійній освіті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми, 52, 81-85.

5. Коломієць, Д. І., Бабчук, Ю. М., & Швець, О. А. (2019). Розвиток здібностей до творчості за допомогою дизайнерської діяльності. В О. В. Марущак (Ред.), Актуальні проблеми підготовки вчителя трудового навчання та технологій: теорія, досвід, проблеми (Вип. 2, с. 3-5). Вінниця: ПП Балюк І. Б.

6. Кулик, Є. В., & Савенко, І. В. (2017, Березень). Дизайн-освіта майбутніх фахівців: теорія і практика, Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної заочної конференції. Полтава: ПНПУ імені В. Г. Короленка. Взято з http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/7766.

7. Кучер, С., & Горбатюк, Р. (2018). Експериментальна апробація педагогічної системи дизайн-підготовки майбутніх учителів технологій в умовах неперервної освіти. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Педагогіка, 1. Взято з http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2018_1_11.

8. Пічкур, М. О., Сотська, Г. І., Демченко, І. І., Король, А. М., & Гордаш, А. М. (2020). Митець інформаційного покоління: академічна і цифрова парадигма образотворчої підготовки у вищій школі. Інформаційні технології і засоби навчання, 79(5), 296-312.

9. Савчук, І. В. (2018). Основи дизайну. Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

10. Хоменко, Л. М. (2016). Основи проєктування і моделювання. Умань: ФОП Жовтий О. О.

11. Шевченко, А. І. (2017). Методика навчання художнього проєктування майбутніх фахівців з дизайну. (Автореф. дис. канд. наук). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.

12. Шимкова, І. В., Гаркушевський, В. С., & Цвілик, С. Д. (2019). Модернізація професійної та технологічної підготовки майбутніх педагогів у контексті розвитку STEM-освіти. Проблеми підготовки сучасного вчителя, 1, 152-159.

13. Sergeeva, M. G., Rozhnov, S. N., Zotov, V. V., Rachek, S.V., Tsibizova T.Y., Terekhova, N. Y., & Poliakova, I. V. (2019). Legal Culture as a basic component of professional. International Journal of Innovative Technology and Exploring Engineering, 8(12), 40904094.

14. Shevchenko, A. (2017). Genesis of Design Education in Ukraine. Intellectual Archive, 6(2), 139-145.

15. Shevchenko, A. (2017). Pedagogical model training process for future designers to Art Design. In S. I. Drobyazko (Ed.). Topical questions of contemporary science: Collection of scientific articles (pp. 491-494). Taunton: Aspekt Publishing of Budget Printing Center.

References

1. Antonovych, Ye. A. (2015). Etnorenesansy v kulturi XX stolittia ta yikhni dyzainerski vymiry [Ethnorenaissances in the culture of the 20th century and their design dimensions]. In Antonovych, Ye. A., & Tytarenko, V. P. (Eds.), Etnodyzain: Yevropeiskyi vektor rozvytku i natsionalnyi kontekst [Ethnodesign: European vector of development and national context] (Vol. 1, pp. 5-11). Poltava: PNPU [in Ukrainian].

2. Babchuk, Yu. M. (2021). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv tekhnolohii do orhanizatsii dyzainerskoi diialnosti u starshii shkoli [Preparation of future technology teachers for the organization of design activities in high school]. (PhD diss.). Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, Vinnytsia [in Ukrainian].

3. Bielova, Yu. Yu. (2014). Dyzain-osvita u strukturi profesiinoi pidhotovky maibutnoho vchytelia tekhnolohii [Design education in the structure of professional training of the future technology teacher]. Scientific Papers of Berdiansk State Pedagogical University, 1. 36-41[in Ukrainian].

4. Khomenko, L. M. (2016). Osnovy proiektuvannia i modeliuvannia [Basics of design and modeling]. Uman: FOP Zhovtyi O. O [in Ukrainian].

5. Kilderov, D. E. (2018). Teoretychni i metodychni zasady zabezpechennia yakosti pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii na osnovi intehrovanoho navchannia [Theoretical and methodological principles of ensuring the quality of training of future technology teachers based on integrated learning] (Doct. diss.). Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Mykhaila Kotsiubynskoho, Vinnytsia [in Ukrainian].

6. Kolomiiets, D. I., Babchuk, Yu. M., & Shvets, O. A. (2019). Rozvytok zdibnostei do tvorchosti za dopomohoiu dyzainerskoi diialnosti [Development of creative abilities through design activities]. In O. V. Marushchak (Ed.), Aktualniproblemy pidhotovky vchytelia trudovoho navchannia ta tekhnolohii: teoriia, dosvid, problemy [Actual problems of teacher training of labor education and technologies: theory, experience, problems] (Vol. 2, pp. 3-5). Vinnytsia: PP Baliuk I. B [in Ukrainian].

7. Kozak, T. S., & Shvets, O. A. (2017). Dyzain-myslennia yak interaktyvnyi metod rozvytku tvorchykh zdibnostei u profesiinii osviti [Design thinking as an interactive method of developing creative abilities in professional education]. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology, Theory, Experience, Problems, 52, 81-85 [in Ukrainian].

8. Kucher, S., & Horbatiuk, R. (2018). Eksperymentalna aprobatsiia pedahohichnoi systemy dyzain-pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii v umovakh neperervnoi osvity [Experimental testing of the pedagogical design-training system of future technology teachers in the conditions of continuous education]. Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service. Pedagogy, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2018_1_11 [in Ukrainian].

9. Kulyk, Ye. V., & Savenko, I. V. (2017, Berezen). Dyzain-osvita maibutnikh fakhivtsiv: teoriia i praktyka [Dyzain-osvita maibutnikh fakhivtsiv: teoriia i praktyka], Materials of the II AllUkrainian Scientific and Practical Correspondence Conference. Poltava: PNPU imeni V. H. Korolenka. Retrieved from http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/7766 [in Ukrainian].

10. Pichkur, M. O., Sotska, H. I., Demchenko, I. I., Korol, A. M., & Hordash, A.M. (2020). Mytets informatsiinoho pokolinnia: akademichna i tsyfrova paradyhma obrazotvorchoi pidhotovky u vyshchii shkoli [Artist of the information generation: academic and digital paradigm of art training in higher education]. Information Technologies and Learning Tools, 79(5), 296-312 [in Ukrainian].

11. Savchuk, I. V. (2018). Osnovy dyzainu [Basics of design]. Vinnytsia: Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Mykhaila Kotsiubynskoho [in Ukrainian].

12. Sergeeva, M. G., Rozhnov, S. N., Zotov, V. V., Rachek, S.V., Tsibizova T.Y., Terekhova, N. Y., & Poliakova, I. V. (2019). Legal Culture as a basic component of professional. International Journal of Innovative Technology and Exploring Engineering, 8(12), 4090-4094.

13. Shevchenko, A. (2017). Genesis of Design Education in Ukraine. Intellectual Archive, 6(2), 139-145.

14. Shevchenko, A. (2017). Pedagogical model training process for future designers to Art Design. In S. I. Drobyazko (Ed.). Topical questions of contemporary science: Collection of scientific articles (pp. 491-494). Taunton: Aspekt Publishing of Budget Printing Center.

15. Shevchenko, A. I. (2017). Metodyka navchannia khudozhnoho proiektuvannia maibutnikh fakhivtsiv z dyzainu [Methodology of teaching artistic design of future design specialists]. (Extended abstract of PhD diss.). Natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni M. P. Drahomanova, Kyiv [in Ukrainian].

16. Shymkova, I. V., Harkushevskyi, V. S., & Tsvilyk, S. D. (2019). Modernizatsiia profesiinoi ta tekhnolohichnoi pidhotovky maibutnikh pedahohiv u konteksti rozvytku STEM-osvity [Modernization of professional and technological training of future teachers in the context of the development of STEM education]. Problems of Modern Teacher Training, 1, 152-159 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru