Шляхи оптимізації змісту навчальних дисциплін у закладах вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національного медичного університету

Шляхи оптимізації змісту навчальних дисциплін у закладах вищої освіти України

Костянтин Швець, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб

Микола Островський, доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб

Олександр Варунків, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб

Ірина Савеліхіна, кандидат медичних наук, доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології з курсом професійних хвороб

У статті охарактеризовано зміни щодо якісної побудови перетворень і національних традицій. Усвідомлення змісту вищої освіти та його оптимізації з урахуванням гуманістичних та демократичних важливості становлення осо бистості в діяльності виводить нас на практичні аспекти перебудови освітнього процесу, особливо ті, що пов'язані з пошуком його конкретних умов задля отримання найкращого результату. Потреба самовираження, природна не обхідність самовиявлення, намагання долати труднощі тощо спонукають до такої організації освітнього процесу у закладах вищої освіти, коли студент залишається наодинці зі своєю проблемою, є активним, діяльним, а викладач до помагає йому, стимулює його ініціативу, творчі поривання.

Ключові слова: зміст навчальних дисциплін; оптимізація; шляхи; гуманістичні та демократичні перетворення; врахування національних традицій; європейські стандарти; заклади вищої освіти.

Kostiantyn Shvets, Ph.D. (Medical Sciences), Associate Professor of the Phthisiology and Pulmonology with a course of Occupational Diseases Department Ivano-Frankivsk National Medical University Mykola Ostrovskyy, Doctor of Sciences (Medicine), Professor of the Phthisiology and Pulmonology with a course of Occupational Diseases Department Ivano-Frankivsk National Medical University Oleksandr Varunkiv, Ph.D. (Medical Sciences), Associate Professor of the Phthisiology and Pulmonology with a course of Occupational Diseases Department Ivano-Frankivsk National Medical University Iryna Savelikhina, Ph.D. (Medical Sciences), Associate Professor of the Phthisiology and Pulmonology with a course of Occupational Diseases Department Ivano-Frankivsk National Medical University

WAYS OF OPTIMIZING THE CONTENT OF EDUCATIONAL DISCIPLINES IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF UKRAINE

The article describes the changes in the qualitative construction of the higher education content and its optimization, considering humanistic and democratic transformations and national traditions. Awareness of the importance of personality formation in activity leads us to the practical aspects of restructuring the educational process, especially those related to the search for its specific conditions in order to obtain the best result. The need for self-expression, the natural need for self-discovery, trying to overcome difficulties, etc. prompts such an organization of the educational process in institutions of higher education, when the student is left alone with his problem, is active, operational, and the teacher helps him, stimulates his initiative, creative urges.

A new request appeared regarding the organization of social practice for becoming an expert capable of professional self improvement, as well as the introduction of new ways of quality training for life in a democratic world, providing this training with all educational and methodological instruments necessary for the study of each discipline. Therefore, the problem of updating the educational content should be considered in relationship with active participation in the surrounding life, the search for means of ensuring independent creative activity of students.

An urgent problem of higher medical education is the training of competitive specialists in the field of medical care. The quality of this education will depend on the completeness of the acquired knowledge, corresponding to professional requirements, definition of the content of tasks, choice of optimal ways of its implementation.

Ensuring the professional competence of students also requires modern methods of education aimed at fulfilling the primary tasks in the training of future specialists and the appropriate organization of the educational process. The formation of modern competitive specialists is possible if students have productive thinking, the formation of professional skills and abilities that allow them to act effectively in difficult conditions, make timely decisions, and carry out adequate measures (including medical ones).

Keywords: the content of educational disciplines; optimization; ways; humanistic and democratic transformations; considering national traditions; European standards; institutions of higher education.

Вступ

Постановка проблеми. Якісна підготов ка випускників вищої школи в умовах європейської інтеграції й осучаснення змісту освіти потребує не лише адаптації молодого покоління до умов входження у самостійну про фесійну діяльність, але й перегляду пріоритетів у визначенні змісту навчальних дисциплін, удоскона лення педагогічного інструментарію такого забез печення, пошуку ефективних форм, методів забез печення вищої освіти в Україні (в т.ч. і медичної). Визначаючи європейський вектор такого удоскона лення, сучасне соціальне замовлення передбачає гуманізацію та демократизацію змісту навчальних дисциплін. Їх реалізація з урахуванням виховної традиції, досвіду минулих поколінь, потреб держа ви, вимог сьогодення сприятиме примноженню національної культури, закладатиме певні гарантії прогресу, допомагатиме забезпеченню якісної освіти та доброї професійної підготовки майбутнього фа хівця.

Практичне застосування підготовки майбутнього фахівця стане важливим засобом активізації грома дянина й суспільства, сприятиме створенню потен ціалу держави (її т. зв. сталого розвитку), самореа- лізації особистості, стимулюватиме повернення історичної самоповаги, гордості за державу й віри в майбутнє, слугуватиме розвитку можливостей лю дини, налагодженню її стосунків з різними суспіль ними групами тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особ ливості перебудови змісту сучасної вищої освіти України та шляхи її забезпечення у контексті Бо лонського процесу висвітлюються у працях В. Ан- друщенка [5], І. Богданової, М. Солдатенка [6] та ін. Вони розкривають процеси активізації навчання та виявляють можливості різних видів діяльності. Пи тання ж організації пізнавальної діяльності розгля далося у нерозривному зв'язку із самостійною ро ботою особистості [6].

Водночас О. Вишневський [2], О. Корсакова, О. Кривильова [4] та ін. розкривають способи за безпечення перетворювальної діяльності, визнача ють шляхи включення діяльнісного компонента до змісту освіти і відзначають велике значення само стійної роботи й творчого пошуку шляхів розв'я зування проблем. Адже творчість передбачала деякі самостійні дії студентів (особливо конструювання і проєктування), пошук власних стимулів викону вати роботу, формулювання своїх висновків тощо. Такий підхід дозволяє акцентувати на перетворю вальній діяльності, що передбачає розвиток здобувачів освіти (а не на засвоєнні майбутніми фахів цями інформації).

А. Фурман пов'язує окремі інноваційні процеси у вивченні навчальних дисциплін (як і окремі шля хи забезпечення вищої освіти України) з модуль ною побудовою навчальних курсів. Адже модульна оцінка враховує як якість виконання кожним студен том усіх видів робіт, так і його самостійну роботу. Для повної реалізації оновленого змісту навчальних дисциплін А. Фурман пропонує таку динаміку за нять, яка забезпечуватиме насиченість проблемни ми завданнями та пошуковими діями [8, 179-180].

Н. Гевкалюк, В. Крупей та ін. [3] зауважують, що формування професійної компетентності у під готовці лікарів нової генерації передбачає не лише певне інформаційне навантаження, але й гармоній ність та всебічний розвиток студентів. Великі мож ливості студентської молоді для напруженої розу мової праці змушують акцентувати на їх адаптації до навчання у закладі вищої освіти [3].

Стан удосконалення змісту навчальних дисцип лін у закладах вищої освіти України не супрово джується достатніми змінами у підготовці майбут нього фахівця (з урахуванням сучасного соціального замовлення та європейським вектором розвитку змісту освіти).

Мета статті - обгрунтувати шляхи оптимізації змісту навчальних дисциплін у закладах вищої ос віти України в контексті європейського вектора розвитку та з урахуванням тенденцій, пов'язаних із сучасним соціальним замовленням.

Виклад основного матеріалу

Філософського осмислення перебудовчих процесів у вищій освіті України особливо потребують системний, особис- тісно зорієнтований, діяльнісний, компетентнісний та ін. підходи до організації вивчення навчальних дисциплін, визначення й конструювання форм, ме тодів, засобів їх реалізації, а також дослідження зв'язків між елементами усієї системи неперервної освіти та навчальної діяльності студентів. Необхід ність широкої спеціалізації студентів означає зміну чинних технологій навчання й освіти у напрямі їх нього професійного розвитку. Важливим є форму вання ключових професійних компетентностей (а не лише знань), що стосуються широких сфер життєді яльності людини, володіння певними можливостями, виховання (й створення у вищій школі відповідних психолого-педагогічних умов навчання студентів).

Упровадження інноваційних процесів у сфері освіти визначає завдання, що спричиняють значні зміни у технологіях навчання й виховання та ха рактеризуються орієнтацією на цінності європей ського життя. Важливими критеріями таких змін стануть певні рівні їх процесуального забезпечення та результати у становленні особистості студента. Усі навчальні дисципліни повинні націлювати на підготовку до повноцінної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві, підвищення якості та ефективності освіти.

Застосування діяльнішого підходу й забезпече ння розумного балансу між засвоєнням інформації і розвитком особистості можливе завдяки конкрет ному формулюванню освітніх завдань, раціональ ному плануванню професійної підготовки, ефектив ному використанню часу, що забезпечує чіткість й організованість у роботі. І засвоєння інформації не повинно перешкоджати таким важливим процесам у формуванні особистості, як розвиток і виховання [2, 79]. самовираження освітній національний

Структурні компоненти освітнього процесу, які передбачають самостійність здобувачів освіти, по винні узгоджуватися з елементами цієї самостійної діяльності. Відтак особистісний аспект пізнання студента виявляється через його пізнавальну актив ність та готовність до цієї діяльності. Відтак, важли во не упустити мотиваційні аспекти, забезпечуючи у такий спосіб готовність особистості до пізнання. Йдеться про відхід від традиційних способів нав чання, яке означає переважно репродуктивне засво єння досвіду людської діяльності, та перехід до такого інноваційного навчання, яке дозволяє вико ристовувати творчий потенціал студента, опирати ся на його особистісний розвиток. Це означає також пріоритетне використання задля впровадження освітніх технологій розвитку здібностей людини, певних психологічних умов, зв'язків між психоло гією і теорією та практикою навчання.

Очевидно, що особистість не повинна бути па сивним споживачем інформації, а оволодіти пере довсім способами пошуку істини, стимулювати її розумову активність, пов'язану з формуванням твор чого ставлення до дійсності (а не лише озброїти її відповідними засобами). Забезпечення статусу сту дента як суб'єкта навчання, що характеризується передовсім його самостійністю, творчістю і партнер ською взаємодією з викладачем у процесі органі зації самостійної роботи, сприяє його повноцінній діяльності.

Так, навчання при викладанні пульмонології не повинно мати інформативного характеру, а бути розвивальним та виховним. Здатність творчо вико ристовувати засоби і способи у власній діяльності залежить від уміння бачити, усвідомлювати та фор мулювати проблему, спрямовувати свої зусилля на її аналіз, пошуки творчих шляхів урегулювання. Це можливо за умов, коли діяльність особистості буду ється самими студентами в процесі отримання відо мостей про предмети дії.

Однією з важливих інтегративних характери- тик психічного розвитку студентів є адаптована до конкретних умов освітнього процесу мотивація їх ньої діяльності. Забезпечення пізнавальної мотива ції навчання, що супроводжується вивченням інди відуальних особливостей молодих людей, також проявляється у діяльності. Саме відповідальність, участь у праці й систематичне виконання обов'язків, поступове привчання до самостійності передбача ють усвідомлення можливостей працювати самому, необхідності виконувати посильні і водночас цікаві й зрозумілі завдання, адже недостатня підготовле ність призводить до багатьох проблем, труднощів, а розвиток у студентів позитивної мотивації їхньої праці, а також досягнуті успіхи у певній діяльності сприяють професійному самовизначенню, само ствердженню особистості.

Відтак, у процесі діяльності у кожного студента мають бути сформовані відчуття її позитивної мо тивації, ціннісне ставлення до виконання самостій ної роботи, бажання систематично працювати, а значить, потреба в особистісно-професійному вдо сконаленні. “Праця, - вважав В. Сухомлинський, - вчить активно сприймати світ, вона стверджує най важливіше переконання: людина не тільки пізнає навколишній світ, але й своїм розумом, своїми твор чими силами освоює, використовує сили природи, перетворюючи життя” [7, 93].

Саме мотивація готовності до діяльності сту дентів розкриває їхні можливості та їх реалізацію на рівні розвитку психологічних якостей, які най більше сприяють органічному входженню у само стійне життя (та позитивній настроєності на май бутню діяльність). Найкращі умови для розвитку цієї мотивації забезпечують партнерство, взаємодія, співпраця педагога і студентів, їх оптимальне пе дагогічне спілкування, звісно, сприятливий емоцій ний клімат у їхньому оточенні.

Якщо головним чинником розвивального навча ння сучасні педагоги визначають “працю кожного на межі своїх можливостей” (О. Вишневський), то, звісно, в людини розвиваються ті функції, які на пружуються, працюють із достатнім навантаженням, тобто на межі можливостей. Тільки проблемні си туації, постановка задач можуть активізувати таку діяльність, коли активно працюватимуть увага, уява, фантазія [1, 106], напружуватимуться мислення, фантазія, а не лише пам'ять [2, 98].

Проблеми демократизації змісту освіти тісно пов'язані з індивідуальною роботою, врахуванням індивідуальних особливостей студентів, а отже, персонального підбору навчальних завдань, які від повідають рівню підготовки, досвіду, можливостям, здібностям студента, майбутній діяльності. Праця кожного на межі можливостей передбачає розробку змісту освіти, який супроводжуватиметься забезпе ченням студента різнорівневим матеріалом, що дав би змогу організувати навчання і виховання дітей з різними здібностями й потребами. Відтак у контексті демократизації освітнього процесу діяльнісний під хід до визначення змісту освіти вимагає такої побу дови навчальних занять, коли головна увага зосе реджується на розв'язуванні завдань, і саме цьому підпорядковується зміст навчального матеріалу.

Педагогічний інструментарій проведення демо кратичних перетворень (задля забезпечення віль ного становлення особистості) у контексті розвитку громадянського суспільства передбачає передовсім використання пошукових і творчих методів діяль ності (творча робота, дослідницька робота, метод проєктів, самостійний аналіз життєвих ситуацій, са мостійне конструювання, моделювання тощо) та форм самостійної роботи - індивідуальної, роботи в парах, роботи в групах - таких, як проблемні заня ття, ділові, рольові ігри, спілкування у відкритих, закритих чи фіксованих, або ж гнучких парах, міні- групах, групах за інтересами тощо.

Так, на лекціях має місце систематизація й уза гальнення нових знань, впроваджуються новітні технології, мультимедійні презентації, часто здій снюється ілюстрування навчального матеріалу зо браженням клінічних випадків. Особлива увага на дається викладанню на науковому рівні інформації про стан проблем пульмонології, перспектив її роз витку, ознайомленню з її новітніми досягненнями та вкладом вітчизняних учених.

Оскільки формування у студентів наукового і клінічного мислення є основним завданням навчаль ного процесу в медичних закладах, то засвоєння ними практичних навичок роботи досягається син тезом глибоких теоретичних знань, клінічного дос віду, глибокого розуміння різних сторін процесу хвороби. Важливим аспектом у роботі з пацієнтом є вміння збирати скарги, анамнез, призначати необ хідні лабораторні й інструментальні дослідження та трактувати їх результати, встановлювати поперед ній і проводити диференціальний клінічний діагноз.

Під час клінічного огляду хворих викладач обо в'язково підкреслює важливість ранньої діагнос тики, необхідність своєчасної госпіталізації хворих, особливо при невідкладних станах, заходи перви нної та вторинної профілактики захворювань. Важ ливим є ознайомлення студентів з основними су часними діагностичними методами, вдосконалення вмінь диференціальної діагностики з органічними патологічними станами.

Самостійна робота студентів (СРС) є основною формою оволодіння навчальним матеріалом, ос кільки він не тільки запам'ятовує матеріал, а само стійно здобуває знання, з великої кількості інфор мації вибирає те, що потрібно, розвиває здатність до трансформації знань, а викладач формує в сту дента почуття відповідальності за організацію влас ного навчання.

Системний підхід і структурно-функціональний зв'язок навчального матеріалу, підбір літературних джерел, використання інноваційних методів навча ння сприяють досягненню найвищої ефективності самостійної роботи студента. Викладання навчаль ного матеріалу на сучасному рівні, застосування інформаційних технологій забезпечує можливість індивідуального режиму роботи з урахуванням здіб ностей здобувача освіти, об'єктивність електронного контролю засвоєння знань. Хоча самостійна робота студента здійснюється без втручання викладача, але під його керівництвом. Особливості протікання хвороби, окремих клінічних випадків, основних симптомів і синдромів краще засвоюються студен тами з допомогою участі у клінічних професор ських та доцентських обходах. СРС забезпечує роз виток навичок проведення досліджень, формування здібностей до саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації.

Важливим етапом у процесі підготовки майбут ніх фахівців є контроль знань. Одним із найпоши реніших методів контролю у вищій школі є викорис тання тестів (моделі клінічних ситуацій та питання до них зазвичай відповідають труднощам, що вини кають у лікарській діяльності, можна описати варіан тами тестових завдань; розв'язування ситуаційних задач у вигляді тестів є важливим етапом засвоєння практичних навичок, що забезпечує формування клінічного мислення у здобувачів освіти). Переваги тестового контролю полягають у прозорості й інди відуальності в оцінюванні знань; можливість одно часної участі в контролі всіх студентів; у відсутності емоційного стресу і перевантаження; психологічного впливу викладача на студента, що дозволяє отри мати об'єктивну інформацію про рівень підготовки студентів і якість викладання дисципліни.

Обов'язково на кожному занятті студенти разом з викладачем розв'язують клінічні ситуаційні пита ння КРОК-2 формату, що полегшує підготовку до цього важливого іспиту. Необхідними є тестування змістових і підсумкових модулів, ректорських кон- тролів; застосування комп'ютерних технологій. Кон троль самостійної роботи дає змогу виявляти мож ливості та здібності студентів; помилки, які виникли в навчальному процесі, та здійснювати їх корекцію. Окрім тестового контролю, важливим етапом на практичних заняттях з пульмонології є контроль під час обстеження хворого, перевірка практичних на вичок студентів біля ліжка хворого.

Ускладнені програми навчання зобов'язують здійснювати інтенсифікацію навчання, що зумов люється закономірним збільшенням інтелектуаль ного й психологічного навантаження та супрово джується підвищенням вимог до якості навчання, широким використанням у сучасному освітньому процесі технічних засобів тощо [3]. Важливо за безпечити пошук засобів стимулювання самостій ної творчої діяльності, сприяти самостійній творчій роботі студентів.

У межах аудиторних занять не можна дати (і засвоїти) повною мірою обсяг знань, що постійно збільшуються та змінюються, - необхідними є са мостійні заняття. У вдосконаленні навчального процесу важливе значення надається створенню сучасних методичних посібників та розробок, які містять інструкції покрокового виконання конкрет них завдань, розроблений перелік практичних нави чок і вмінь, алгоритми їх виконання. При цьому важливо користуватися засобами індивідуального призначення (це такі: науково-популярна літерату ра, комп'ютери, мультимедійні засоби, INTERNET- ресурси, набори картин, малюнків тощо).

Отже, повноцінне становлення особистості за безпечується поєднанням трьох складових освіт нього процесу: навчання, розвитку і виховання. Необхідність його збалансованості передбачає важ ливість створення таких технологій навчання і ви ховання, які б обов'язково забезпечували поєдна ння усіх трьох його складових. Таке збалансування, своєю чергою, досягається шляхом наближення ос вітнього процесу до природного пошуку, наукового пізнання, здобуття певної інформації, відкриття не відомих залежностей та зв'язків, опрацювання знай дених фактів тощо.

Процес засвоєння інформації, який є вихідним, потребує володіння технологіями педагогічного ке рівництва самостійною роботою студентів, посиле ння їх професійного саморозвитку. Сучасні погляди на зміст освіти у ЗВО України та його збалансова ність передбачають формування як інформатив ного, так і творчого компонентів цього змісту в усіх дисциплінах. Адже побудова активної позиції май бутнього фахівця вимагає осмислення себе, власної діяльності та взаємодії з навколишнім оточенням. Будь-яке дармування на заняттях, лінивство, навіть відсутність власної живої думки, конкретного став лення до оточення не відповідають стилю нашого життя. Великою мірою тут значущими є авторитет ність педагога, його приклад для наслідування, його чітка моральна позиція, а також демократичне ставлення до студентів у стосунках з ними.

Література

1. Ващенко Г. Виховний ідеал. Т. 1: Підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків. Львів: Камула, 2006. 278 с.

2. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної укра їнської педагогіки: посіб. для студ. вищ. навч. закл. 2-е вид., доопрац. і доп. Дрогобич: Коло, 2006. 608 с.

3. Гевкалюк Н., Крупей В., Скочило О. Інтенсифіка ція сучасного освітнього процесу як фактор інтелектуаль ного, навчального та емоційного напруження студентів. Медична освіта, 2022. № 4. С. 16-24. https://doi.org/10. 11603/m.2414-5998.2021.4.12687.

4. Кривильова О.А. Підготовка майбутніх учителів до творчої діяльності: монографія. Донецьк: Юго-Восток, 2008. 200 с.

5. Модернізація вищої освіти в Україні і світі: десять років наукового пошуку: колект. моногр. / за заг. ред. П. Андрущенка та ін. Харків: Вид-во НУА, 2009. 504 с.

6. Солдатенко М. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу. Рідна школа. 2005. № 1. 3-5.

7. Сухомлинський В. Як виховати справжню людину. Вибрані твори: у 5-ти т. Київ: Рад. школа, 1977. Т. 2. С. 147-418.

8. Фурман А. Теорія і практика розвивального підруч ника: монографія. Тернопіль: Економічна думка, 2004. 288 с.

References

1. Vashchenko, H. (2006). Vykhovnyi ideal. T. 1: Pid- ruchnyk dlia pedahohiv, vykhovnykiv, molodi i batkiv [Edu cational ideal]. Vol. 1: Textbook for teachers, educators, youth and parents. Lviv, 278 p. [in Ukrainian].

2. Vyshnevskyi, O. (2006). Teoretychni osnovy suchasnoi ukrainskoi pedahohiky [Theoretical foundations of modern Ukrainian pedagogy]. Manual for students of higher education establishments, the 2nd ed., revised. and additional. 608 p. [in Ukrainian].

3. Hevkaliuk, N., Krupei, V. & Skochylo, O. (2022). Inten- syfikatsiia suchasnoho osvitnoho protsesu yak faktor intelek- tualnoho, navchalnoho ta emotsiinoho napruzhennia studentiv [Intensification of the modern educational process as a factor of intellectual, educational and emotional stress of students]. Me dical education. No. 4. pp. 16-24. https://doi.org/10.11603/ m.2414-5998.2021.4.12687 [in Ukrainian].

4. Kryvylova, O. (2008). Pidhotovka maibutnikh uchyte- liv do tvorchoi diialnosti [Preparation of future teachers for creative activity]. Donetsk, 200 p. [in Ukrainian].

5. Modernizatsiia vyshchoi osvity v Ukraini i sviti: desiat rokiv naukovoho poshuku [Modernization of higher education in Ukraine and the world: ten years of scientific research]. (Ed.). V.P. Andrushchenko et al. Kharkiv, 2009. 504 p. [in Ukrainian].

6. Soldatenko, M. (2005). Samostiina piznavalna diialnist u konteksti Bolonskoho protsesu [Independent cognitive acti vity in the context of the Bologna Process]. Native school. No. 1. pp. 3-5. [in Ukrainian].

7. Sukhomlynskyi, V. (1977). Yak vykhovaty spravzhniu liudynu [How to raise a real person]. Selected works. Kyiv. Vol. 2. pp. 147-418. [in Ukrainian].

8. Furman, A. (2004). Teoriia i praktyka rozvyvalnoho pidruchnyka [Theory and practice of a developmental text book]. Ternopil, 288 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru