Фактори впливу на управління якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад “Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти «Житомирської обласної ради»

Фактори впливу на управління якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти

Ольга Андрійчук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання навчальних дисциплін, декан факультету підвищення кваліфікації

Броніслава Ренькас, кандидат педагогічних наук, професор кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін, заступник директора з науково-методичної роботи

Стаття присвячена управлінню якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти. Акцентовано увагу на дослідженні факторів впливу на ефективність управління якістю освіти. Розглядається психологічна готовність педагогічних працівників до реалізації Концепції “Нова українська школа ". Охарактеризовано зміст та структуру мотиваційного компонента психологічної готовності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти до реалізації Концепції “Нова українська школа".

Ключові слова: управління якістю освіти; освітня послуга; Концепція “Нова українська школа"; психологічна готовність педагогічних працівників; мотиваційний компонент психологічної готовності педагогічних працівників.

Olga Andriychuk, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Teaching Methods of Academic Disciplines Department, Dean of the Faculty of Professional Development of Municipal Institution “Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education ",

Zhytomyr Regional Council Bronislava Renkas, Ph.D. (Pedagogy), Professor of the Social and Humanitarian Disciplines Department, Deputy Director of Scientific and Methodical Work of Municipal Institution “Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education ",

FACTORS INFLUENCING THE MANAGEMENT OF THE QUALITY OF EDUCATION IN THE INSTITUTION OF POST-GRADUATE PEDAGOGICAL EDUCATION

The article is devoted to the education quality management in the institution of postgraduate pedagogical education. The activities of postgraduate pedagogical education institutions are aimed at achieving the quality of education and the quality of educational activities as an expected result during the provision of educational services. Attention is focused on the study of influencing factors on the effectiveness of education quality management. The article specifies the legal framework outlining the main ways of reforming the general secondary education sphere. The essence of the concept of “quality of education " is analyzed.

The leading idea of reforming the sphere of general secondary education is the implementation of the “New Ukrainian School" Concept. It was determined that the transition of the basic school to the new State standard of basic secondary education, and therefore the education of 5th grade students who received training according to the Concept, is an urgent problem of the general secondary education system, which should also be considered as a significant problem of the content of the professional development of pedagogical workers.

By conducting the research, the needs and requests of users of educational services were analyzed in the conditions of the implementation of the Concept in the basic school. The psychological readiness of pedagogical workers to understand their own ability to implement the Concept of “New Ukrainian School" is considered. The content and structure of the motivational component of the psychological readiness of pedagogical workers of general secondary education institutions to apply the ideas of the New Ukrainian School and take them into account in the institution of postgraduate pedagogical education for the purpose of managing the quality of education have been determined and characterized. Thus, it was determined that the structure and content of the motivational component are formed by social motives, professional motives, and motives of personal development. This should be taken into account when building the content of educational programs for professional development of pedagogical workers.

Keywords: education quality management; educational service; "New Ukrainian School" Concept; psychological readiness of pedagogical workers; motivational component of psychological readiness of pedagogical workers.

Вступ

Постановка проблеми. Управління якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти передбачає урахування різноманітних факторів, серед яких домінують запити користувачів освітніх послуг, тобто педагогічних працівників закладів та установ, зокрема, закладів загальної середньої освіти, динаміка їх змін, особливості появи, впливи процесів реформування тощо.

Ознакою останнього десятиліття у системі освіти стала реформа сфери загальної середньої освіти, провідною ідеєю якої є якість освіти і якість освітньої діяльності. Особливістю нинішнього періоду є реалізація Концепції “Нова українська школа” (далі - Концепція) та завершення одного з її етапів: циклу навчання в початковій школі у 2022 р.

Отже, актуальною проблемою системи загальної середньої освіти тепер є перехід базової школи на новий Державний стандарт базової середньої освіти, а відтак навчання учнів 5-х класів, які отримали підготовку згідно з Концепцією. Зрозуміло, що осмислення ідеї “нового учня”, співвідноситься з ідеєю “нового вчителя”, станом опанування, усвідомлення і застосування задекларованих Концепцією підходів до навчання учнів. На цій підставі розв'язання потребує проблема змісту діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які забезпечуватимуть виконання нового Державного стандарту.

Аналіз потреб і запитів користувачів освітніх послуг в умовах реалізації Концепції у базовій школі можливий шляхом проведення досліджень, зокрема стану психологічної готовності вчителів до роботи в нових умовах, проведеного з метою поліпшення управління якістю освіти у закладах післядипломної педагогічної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Якість освіти - затребувана ідея, яка набула достатнього осмислення в теоретичній площині та закріплена у нормативно-правовій базі.

Висновки щодо управління якістю освіти здійснені у науковому просторі та представлені у працях В. Андрущенка, В. Вікторова, І. Зязюна, Т. Лу- кіної [4], В. Лутая, С. Сисоєвої та ін. Поняття “якість освіти” розглядається за різними ознаками як: соціальна категорія; рівень забезпечення очікувань учасників освітнього процесу; рівень досягнення цілей і завдань освіти; рівень знань і вмінь, розумового, морального і фізичного розвитку тих, хто навчається; рівень забезпечення освітньої діяльності освітнім закладом [6].

Проте ми дійшли висновку, що управління якістю освіти у закладах післядипломної педагогічної освіти, особливо щодо практичної його реалізації, недостатньо висвітлюються у наукових джерелах.

У законах України “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту” поняття “якість освіти” набуло нормативного трактування. Так, у Законі України “Про освіту” зазначено, що якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг [2].

Якість освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти визначається якістю процесів надання освітніх послуг та дослідженням факторів впливу на них. На сучасному етапі діяльності, розглядаючи фактори впливу на управління якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти, домінуючу роль відводимо зовнішнім впливам, а серед них впливу державної освітньої політики, а відтак - процесам реформування сфери загальної середньої освіти, оскільки заклади цієї сфери є найбільшими користувачами освітніх послуг інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Доцільно зазначити, що нормативно-правова база окреслює основні шляхи реформування сфери загальної середньої освіти. Розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 р.” [9]; постанова КМУ від 30 вересня 2020 р. № 898 “Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти” [7]; наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 грудня 2020 р. № 2736 “Про затвердження професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)” [5] є документами, що на десятиліття визначили основні напрями реформи, яка отримала назву “Нова українська школа”. А отже - актуалізували питання якості освіти.

Уважаємо, що емпіричне осмислення феномену Нової української школи набуло достатнього представлення у численних матеріалах конференцій, методичних посібниках, науково-методичних матеріалах різного рівня, які аналізують практично значущі факти реалізації Концепції “Нова українська школа” для початкової школи.

Водночас потребує аналізу стан психологічної готовності вчителів базової школи щодо розуміння власної спроможності ефективно діяти в умовах реалізації Концепції. Психологічну готовність вчителів базової школи до реалізації Концепції розглядаємо як фактор впливу на управління якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти.

Категорія психологічної готовності розглядається у вітчизняній теорії з точки зору різних підходів [3].

Мета статті - визначити й охарактеризувати стан психологічної готовності вчителів до реалізації ідей Нової української школи як фактор впливу на управління якістю освіти у закладах післядип- ломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу

Дослідження стану якості освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти набули важливого значення у період реформування системи освіти, особливо сфери загальної середньої освіти. Аналіз якості освіти та якості освітньої діяльності є фактором пошуку необхідних ресурсів у закладах післядипломної педагогічної освіти. Очевидно, що домінуючий вплив на якість освітньої діяльності закладів післядипломної педагогічної освіти має динаміка змін основних підходів до навчання учнів, зафіксована в нормативно-правових документах, а відтак наявність необхідних компетентностей педагогічних працівників. На такій підставі відбувається виконання зобов'язань закладів післядипломної педагогічної освіти, оскільки вони здійснюють діяльність з підвищення кваліфікації, ураховуючи, що педагогічний працівник є споживачем освітніх послуг закладу.

Національний стандарт України ДСТУ ISO 21001:2019 “Системи управління в освітніх організаціях. Вимоги та настанови щодо застосування” називає особу, яка навчається, вигодонабу- вачем. Вигодонабувач - особа або група осіб, що користується продуктами та послугами освітньої організації і яку освітня організація зобов'язана обслуговувати відповідно до своєї місії [1; 4]. освіта психологічний педагогічний

Загалом місія закладу післядипломної педагогічної освіти ураховує потреби педагогічного працівника, який перебуває у ситуації безперервного професійного розвитку згідно із Законом України “Про освіту”. В умовах задоволення потреби щодо безперервного професійного розвитку педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти вибудовує індивідуальну професійну траєкторію з урахуванням не тільки власних бажань, нахилів, уподобань, наявних трендів тощо, а й з урахуванням сучасного стану державної освітньої політики [8].

Вимогами згідно з ДСТУ ISO 21001:2019, є набуття та розвиток компетентностей вигодона-бувача [1].

Компетентність визначається як динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність [2].

Зміни запитів і потреб щодо розвитку компетентностей педагогічних працівників, зумовлює необхідність осмислення множини факторів впливу, зокрема регіональних, на особливості їх розвитку.

Розвиток компетентностей педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти в сучасних умовах пов'язаний з необхідністю забезпечення наступності, перспективності переходу ідей Нової української школи у базову школу. Це утворює особливий контекст змісту освітніх програм та зумовлює динаміку їх оновлення у закладах післядипломної педагогічної освіти.

Зазначене визначило необхідність проведення емпіричного дослідження стану психологічної готовності вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть виконання Державного стандарту базової освіти, щодо реалізації ідей Концепції “Нова українська школа”. Психологічна готовність розглядається нами як суттєвий ресурс професійної діяльності.

З огляду на особистісний підхід психологічна готовність розуміється як стійке, багатоаспектне та ієрархізоване утворення особистості, яке включає низку компонентів (мотиваційний, когнітивний, операційний тощо), адекватних вимогам, змісту та умовам діяльності, які у сукупності дають змогу суб'єкту більш або менш успішно здійснювати діяльність [3].

Проведене нами дослідження стану готовності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти до реалізації Концепції “Нова українська школа”, організоване з метою підвищення якості освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти, дає підстави стверджувати, що домінуюча роль належить мотиваційному компоненту психологічної готовності.

Вибіркова сукупність нашого дослідження склала 685 педагогічних працівників. Її специфіка залежала від присутніх на курсах підвищення кваліфікації осіб педагогічних працівників, тому маємо значні розбіжності у респондентів щодо стажу роботи (56,6 % - педагоги зі стажем роботи більше 20 років, від 10 до 20 років - 24,2 %, від 5 до 10 років - 11,1 %, до 5 років - 8 %), що вплинуло на якісну розбіжність у відповідях.

Також особливістю одержаного результату вважаємо неоднорідність респондентів за кваліфікаційною категорією: так вищу мають 41,8 %, першу - 26 %, другу - 12,8 %, спеціаліст - 19,4 %. Ураховуємо, що третина опитуваних мають педагогічне звання старший вчитель та вчитель-мето- дист, а 17,8 % належать належить до керівного складу закладів освіти (директор, заступник директора), тому отримані відповіді є експертною оцінкою, яка заслуговує уваги та урахування.

Як наслідок суттєвим є те, що 75 % із опитуваних на запитання щодо особистого ставлення до реалізації Концепції “Нова українська школа” зазначають, що воно позитивне, 23,9 % - нейтральне і лише 1,1 % - негативне. Припускаємо, що нейтральне і негативне ставлення є свідченням незалучення таких педагогічних працівників до реалізації Концепції, що породжує завдання урахування такого якісного складу контингенту груп підвищення кваліфікації та побудови змісту освітніх програм і форми подачі інформації у них.

Водночас на питання щодо оцінки власного рівня вмотивованості до реалізації Концепції за 10-бальною шкалою найбільше респондентів - 243 (35,5 %) оцінили себе на 8 балів, 134 (19,6 %) - 9 балів, 96 (14 %) - 10 балів. Загалом 473 особи. Проте варто брати до уваги і наявність оцінок 1, 2, 3, 4 бали - сумарно 8 осіб (11 %); 5, 6, 7 балів - сумарно 204 особи (29,8 %). Самооцінювання є суб'єктивним фактором, проте він також заслуговує на увагу під час організації освітнього процесу закладу з підвищення кваліфікації, допомагає здійснити залучення слухачів курсів до різних форматів діяльності. Важливу роль виконує презентація інформаційних ресурсів інституту.

Респонденти вказують фактори, які є для них мотиваційними щодо реалізації Концепції “Нова українська школа”. На підставі цього нами охарактеризований мотиваційний компонент психологічної готовності вчителів до реалізації ідей Концепції “Нова українська школа” за набором таких мотивів, як соціальні, професійні, особистісного розвитку. Такі дані дають змогу побудувати структуру та зміст мотиваційного компонента психо - логічної готовності вчителів до реалізації Концепції (див. табл. 1).

Таблиця 1 Структура та зміст мотиваційного компонента психологічної готовності вчителів до реалізації Концепції “Нова українська школа” (адаптовано за Л. Карамушкою [3, 45])

Прикладом виокремлення змісту соціальних мотивів є указані в анкеті фактори: поцінування керівництвом; діяльність на засадах педагогіки партнерства; приналежність до процесів створення школи, в якій буде комфортно навчатися, і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння; довіра у відносинах; взаємодія; взаємоповага; причетність до нового виду діяльності; гнучкість в освітньому процесі тощо.

Для ілюстрації факторів, які утворюють зміст професійних мотивів, ми подаємо такі: долучення до побудови сучасного освітнього середовища; реальна орієнтація на учня; виховання на цінностях; гуманізація процесу; застосування ідей при- родовідповідності; увага до практико орієнтованого навчання; інтегративний підхід; комфортне психосоціальне середовище для дитини; компе - тентнісний підхід; формування наскрізних умінь тощо.

Зміст мотивів особистісного розвитку ми виокремлювали на основі відповідей про: використання академічної свободи; стимулювання до професійного зростання; пошук нових ідей; індивідуальну професійну траєкторію; набування здатності до використання педагогіки партнерства; усвідомлення безперервного професійного розвитку тощо.

Представлений аналіз мотиваційного компонента, як фактора впливу у сукупності з аналізами інших компонентів (операційний, когнітивний тощо) є базовими у нас для прийняття управлінських рішень, щодо якості освіти та управління якістю освіти у закладі післядипломної педагогічної освіти.

Структура та зміст мотиваційного компонента, опрацьовані з точки зору побудови освітніх програм, дають змогу реагувати на запити та потреби, актуалізують тематику курсів підвищення кваліфікації, а відтак сприяють виконанню зобов'язань закладу післядипломної педагогічної освіти перед вигодонабувачем - педагогічним працівником.

Література

1. ДСТУ ISO 21001:2019 Освітні організації. Системи управління в освітніх організаціях. Вимоги та настанови щодо застосування (ISO 21001:2018, IDT) / Технічний комітет стандартизації “Системи управління якістю” (ТК 189).

2. Закон України “Про освіту”. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.

3. Карамушка Л.М. Психологія управління. Київ. 2003.

4. Лукіна Т.О. Управління якістю освіти. Енциклопедія освіти / АПН України ; гол. ред. В.Г. Кремень. Київ: Юріном Інтер, 2008. С. 945-947.

5. Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23 грудня 2020 року № 2736 Про затвердження професійного стандарту за професіями “Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель закладу загальної середньої освіти”, “Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/v2736915-20#Text.

6. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник / авт.-упоряд. Лук'янова Л.Б., Аніщенко О.В. Київ ; Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. 108 с.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 “Про затвердження Державного стандарту базової середньої освіти”. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text.

8. Ренькас Б.М. Дослідження готовності педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти до реалізації концепції “Нова українська школа”. Розвиток професійних компетентностей педагогів як необхідна умова забезпечення якості освіти Нової української школи: зб. матеріалів Регіон. наук.-практ. інтернет-конф. (12 жовтня 2022 року) / КЗ “Житомирський ОІППО” ЖОР, кафедра суспільно-гуманітарних дисциплін. Житомир, 2022. С. 28-31. URL: https://repository.zippo.net.ua/files/original/ fbdc 196f89aa9e7e88b31 f9434ae21 de.pdf

9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р “Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року”. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016- %D 1 %80# Text.

References

1. DSTU ISO 21001:2019 Osvitni orhanizatsiyi. Systemy upravlinnya v osvitnikh orhanizatsiyakh. Vymohy ta nasta- novy shchodo zastosuvannya [Educational organizations. Management systems in educational organizations. Requirements and guidelines for use] (ISO 21001: 2018, IDT). Technical standardization committee "Quality management system". (TK 189). [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrayiny “Pro osvitu” [Law of Ukraine “On Education”]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2145-19#Text. [in Ukrainian].

3. Karamushka, L.M. (2003). Psykholohiya upravlinnya [Psychology of management]. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Lukina, T.O. (2008). Upravlinnya yakistyu osvity [Education quality management]. Encyclopedia of education. (Ed.). V.H. Kremen. Kyiv, pp. 945-947. [in Ukrainian].

5. Nakaz Ministerstva rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrayiny vid 23 hrudnya 2020 roku № 2736 Pro zatverdzhennya profesiynoho standartu za pro- fesiyamy “Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoyi se- rednoyi osvity”, “Vchytel zakladu zahalnoyi serednoyi osvity”, “Vchytel z pochatkovoyi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)” [Order of the Ministre of Economic Development. Trade and Agriculture of Ukraine No 2736]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text. [in Ukrainian].

6. Osvita doroslykh: korotkyy terminolohichnyy slovnyk (2014). [Adult education]. (Ed.). Lukyanova L.B., Anishchenko O.V. Kyiv; Nizhyn, 108 p. [in Ukrainian].

7. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 30 veresnya 2020 r. № 898 “Pro zatverdzhennya Derzhavnoho standartu bazovoyi serednoyi osvity”. [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 898 “On approval of the State Standard of Basic Secondary Education”]. Available at: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text. [in Ukrainian].

8. Renkas, B.M. (2022). Doslidzhennya hotovnosti peda- hohichnykh pratsivnykiv zakladiv zahalnoyi serednoyi osvity do realizatsiyi kontseptsiyi “Nova ukrayinska shkola” [Study of the readiness of teaching staff of general secondary education institutions to implement the “New Ukrainian School” concept]. Rozvytok profesiynykh kompetentnostey pedahohiv yak neobkhidna umova zabezpechennya yakosti osvity Novoyi ukrayinskoyi shkoly: zbirnyk materialiv Rehion. nauk.-prakt. internet-konf. (12 zhovtnya 2022 roku) - The development of the teachers ' professional competences as a necessary condition for ensuring the quality of education of the New Ukrainian School: coll. materials Region. science and practice Internet Conf (October 12, 2022). (pp. 28-31). Zhytomyr. Available at: https://repository.zippo.net.ua/files/original/fbdc196f89aa9e7e 88b31f9434ae21de.pdf. [in Ukrainian].

9. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 14.12.2016 № 988-r. “Pro skhvalennya Kontseptsiyi realiza- tsiyi derzhavnoyi polityky u sferi reformuvannya zahalnoyi serednoyi osvity “Nova ukrayinska shkola” na period do 2029 roku” [Decree of Cabinet of Ministers of Ukraine No 988 “On approval of the Concept of implementation of state policy in the field of general secondary education reform “New Ukrainian School” for the period until 2029”]. Available at: https://zakon. rada.gov.ua/law3/show/988-2016-%D 1 %80#Text. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru