Критерії, показники та рівні формування академічної вокально виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти

Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Ключові слова: академічна вокально-виконавська культура; вокально-педагогічна діяльність; компоненти; кри- теріїї; показники; рівні сформованості. академічна виконавська культура вокал

Tatiana Molderf, Postgraduate Student of the Artistic Disciplines and

Teaching Methods Department of Hryhoriy Skovoroda University in Pereyaslav

CRITERIA, INDICATORS AND LEVELS FOR THE FORMATION
OF ACADEMIC VOCAL-PERFORMING CULTURE FUTURE TEACHERS
OF INSTITUTIONS OF INITIAL SPECIALIZED EDUCATION

The formation of the academic vocal and performance culture of future teachers of primary specialized education institutions reflects the latest European trends, which directs the content and quality indicators of their training to the adaptation of the traditions of European thinking in the teaching of professionally oriented disciplines in music colleges, the need for sigmficant improvement of forms and methods in the content ofprofessional disciplines.

The motivational-emotional criterion was determined by the indicators of the degree of orientation of the individual towards mastering the academic vocal and performing culture; measures ofprofessional orientation regarding historical and theoretical knowledge ofacademic vocal and performing culture; the degree of the individual's desire to use the executive-creative, psycho- emotional and pedagogical resource of the individual.

The cognitive-value criterion was measured by indicators of the quality of knowledge of academic vocal-performing culture in a historical-theoretical perspective; as a measure of awareness in the axiological field of academic vocal and performing culture; the amount of knowledge regarding the psychological-pedagogical and methodical resource of academic vocal-performing culture.

The technological and presentational criterion was specified by indicators of mastery of bel canto vocal norms in a rehearsal format; the quality of the stage embodiment ofperformance interpretation based on the culture of academic singing; the degree of adaptation of the norms of academic vocal and performing culture to the vocal repertoire ofprimary specialized education institutions.

The communicative-pedagogical criterion was characterized by indicators of the degree of methodological maturity in academic vocal-performance culture (technologies, methods and methods of vocal pedagogy), measures of the ability to self- develop in the area of vocal-pedagogical mastery, the degree offormation of communicative experience of spreading academic vocal-performance culture in a professional environment.

Keywords: academic vocal-performing culture; vocal-pedagogical activity; components; criteria; indicators; levels.

Постановка проблеми

Українська мистецька освіта сьогодні здійснює гідний внесок до світової скарбниці культурних цінностей, укорінює трансформації академічної вокально-педагогічної традиції, допомагає молодому поколінню не лише значно підвищити свій освітньо-культурний рівень, але й сприяє формуванню нової генерації духовно багатої і високоосвіченої спільноти загалом. Професійна підготовка майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти детермінована новою стратегією удосконалення музичної освіти України, відповідає європейським освітнім стандартам, активує вектор у що набутті здобувачами майстерності та професіоналізму, готовності до оновлення знань, вмінь і навичок й постійного саморозвитку упродовж життя в умовах швидких змін. Така позиція втілюється у пріоритетних освітніх завданнях виховання самодостатньої особистості, підготовки професіонала нового типу, здатного до успішної професійної діяльності та самореалізації у професії викладача- музиканта.

Формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти віддзеркалює новітні європейські тенденції, що спрямовує зміст та якісні показники їх підготовки до адаптації традицій європейського мислення у викладанні професійно орієнтованих дисциплін у музичних коледжах, необхідності суттєвого вдосконалення форм і методів у змісті фахових дисциплін, впровадження відповідних методів та критеріальної структури явища до експериментальної роботи зі здобувачами.

Аналіз останніх досліджень

Розробка критері- альної структури формування академічної вокально- виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти опирається на результати наукових досліджень, присвячених питанням вокальної педагогіки в закладах освіти (В. Антонюк, І. Герсамії, Н. Гребенюк, Н. Жайворонок, М. Кононової, І. Трифонової та ін.), зокрема, академічному вокальному мистецтву як соціокуль- турному феномену, особливостям української вокальної школи в контексті етнокультурологічних проблем, музичному виконавству в системі музичної культури, ідеальному й еталонному в музично- виконавському мистецтві, психології творчості співака, вокально-виконавської творчості у контексті психолого-педагогічного процесу тощо. Потужно висвітлені проблеми професійної підготовки здобу- вачів музичних коледжів, мистецьких та педагогічних ЗВО (О. Івушкіна, Ю. Лисюк, О. Піхтар, Д Слободніченко, О. Шевченко та ін.).

Для нашої розвідки дотичними є результати досліджень Н. Косінської, С. Лай, О. Лєснік, О. Прядко, Л. Тоцької, Л. Чуньпен, Ч. Цянь та ін., які спрямовані на розробку критеріїв, показників та рівнів сформованості сценічно-образної культури майбутнього учителя музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки [1]; культури міжособистісної творчої взаємодії майбутніх викладачів музичного мистецтва [2]; художньо-мовленнєвих умінь майбутніх викладачів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорової підготовки [3]; удосконалення вокальної підготовки майбутніх викладачів музики [4]; вокальної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва у процесі професійної підготовки [5]; вокальної компетентності майбутніх викладачів музики [6]. Зокрема, Л. Косінська доводить, що за допомогою критеріїв та показників у майбутнього фахівця мають сформуватися світоглядні цінності, інтерпретаційні уміння, сценічна майстерність, що разом із застосуванням вокальної техніки сприятимуть розкриттю образної системи музичного твору, а також формулює критерії як мотиваційно-афективний, когнітивно-інформацій- ний та діяльнісно-розвивальний, які відображають структурні компоненти сценічно-образної культури [1, 205]. Зауважимо, що, попри висвітлення критері- ального апарату формування розмаїтих мистецько- педагогічних явищ, формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти ще не досліджувалось.

Метою статті є розробка критеріїв, показників та рівнів формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти.

Виклад основного матеріалу

Розробка методики формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти є складною, багатоплановою та має опиратися на оцінювання критеріїв як чинників для визначення формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів і встановлення відповідних показників. Визначення критеріїв, показників та рівнів оцінювання увиразнює спрямованість підготовки на вокально-педагогічну діяльність здобувачів, виявлення їх психолого- педагогічних, фахових знань та виконавських вмінь у репетиційному й сценічному форматі, усвідомлення специфіки роботи викладача мистецької школи, вміння виконувати творчі й організаційні завдання та ін. Розробка системи показників апелює до оцінювання рівня сформованості академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти, який визначає міру якості, яку здобувачі досягатимуть у процесі формування цього професійного явища.

Зазначимо, що розробка критеріального апарату дослідження безпосередньо пов'язана з компонентною структурою явища, що вивчається. На основі аналізу психолого-педагогічної, культурологічної, мистецтвознавчої наукової літератури з проблеми нашого дослідження та власного досвіду виконавської й педагогічної діяльності до структури феномена академічної вокально-виконавської культури нами було віднесено мотиваційний, когнітивний, виконавський, педагогічний компоненти.

Мотиваційний компонент забезпечує мотиваційні засади формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти і спрямовує освітній процес на активізацію у здобувачів позитивної мотивації щодо опанування традицій вокальної культури bel canto, професіоналізацію уявлень про академічну вокально-виконавську культуру в аспекті майбутньої педагогічної діяльності; усвідомлення виконавсько-творчого, психоемоційного та педагогічного ресурсу академічної вокально-виконавської культури. Для його оцінювання було обрано мотиваційно-емоційний критерій, який визначає внутрішні емоції й мотиви здобувачів, їх прагнення до використання творчо-педагогічних можливостей у формуванні академічної вокально-виконавської культури. Показниками означеного критерію визначено: міру спрямованості особистості до оволодіння академічною вокально-виконавською культурою; міру професійної орієнтованості щодо історико- теоретичного пізнання академічної вокально-виконавської культури; ступінь прагнення особистості у використанні виконавсько-творчого, психоемоційного і педагогічного ресурсу особистості.

Для оцінювання показників цього критерію застосовано комплекс методів та засобів діагностики: педагогічне спостереження, експертна оцінка, творчі завдання, тестування, опитування, математичних методів дослідження для статистичної обробки результатів вивчення рівнів сформованості академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти. Зокрема, було застосовано: тест “Спрямованість особистості до оволодіння академічною вокально-виконавською культурою”; опитувальник для визначення міри професійної орієнтованості щодо історико-теоретичного пізнання академічної вокально-виконавської культури; діагностичну карту №1 для самооцінювання ступеня прагнення особистості у використанні виконавсько-творчого, психоемоційного та педагогічного ресурсу особистості. Уважаємо, що мотиваційно-емоційний критерій забезпечує виявлення внутрішніх мотивів вокально- педагогічної діяльності майбутнього викладача й спрямовує його особистість до формування академічної вокально-виконавської культури як художньо-естетичної цінності вокальної педагогіки.

Другий компонент у дослідженні сформульований як когнітивний, який обіймає знаннєву площину формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти. Для його оцінювання нами було обрано пізнавально-ціннісний критерій, що дає змогу визначити обізнаність здобувачів у історичному, теоретичному, ціннісному, психолого- педагогічному ракурсах академічної вокально-виконавської культури. На нашу думку, когнітивна спрямованість формування феномену вимагає ерудиції здобувачів щодо історії розвитку вокального мистецтва bel canto, взаємозумовленості та наступності в академічному мистецтві, інформованості в оперно-камерному виконавстві й вокальній педагогіці, здатності працювати зі спеціальною літературою в галузі музичного мистецтва, користуватися професійними поняттями і термінологією, вміти коротко й логічно викладати матеріал, застосовувати теоретичні знання у вокально-виконавській діяльності, використовувати ілюстративний матеріал, що представляє вокальне мистецтво епохи bel canto. Означений критерій визначається показниками: якість пізнання академічної вокально-виконавської культури в історико-теоретичному ракурсі; міра обізнаності в аксіологічній сфері академічної вокально-виконавської культури; обсяг знань щодо психолого-педагогічного та методичного ресурсу академічної вокально-виконавської культури. Зазначені показники покликані оцінювати такі складники академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів ЗПСО у музичних коледжах: уміння орієнтуватись в історико-теоретичній площині академічного вокального мистецтва; сформо- ваність системи цінностей культури академічного співу; уміння професійного привласнення психолого-педагогічних та методичних особливостей феномену академізму і його подальших історичних трансформацій.

Для оцінки зазначених показників використовувалися такі методи: педагогічне спостереження, експертна оцінка, виконання творчих завдань, опитування, “круглий стіл”, математичні методи для статистичної обробки результатів вивчення рівнів сформованості академічної вокально-виконавська культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти. Зокрема, було застосовано: опитувальник для виявлення якості пізнання академічної вокально-виконавської культури в істо- рико-теоретичному ракурсі, круглий стіл “Музика бароко у творчості всесвітньо відомих співаків як ціннісний досвід у надбанні академічної вокально- виконавської культури”, опитувальник за темою “Викладач співу як виразник сучасних вимог у опануванні психолого-педагогічного і методичного ресурсу академічної вокально-виконавської культури”.

Уважаємо, що пізнавально-ціннісний критерій збагачує знаннєвий напрям підготовки здобувачів щодо пізнання історико-теоретичного простору вокальної школи bel canto як сформованої системи академічних цінностей у світовому культурному надбанні; формує інтелект здобувачів, логіку мислення, орієнтує до художньо-світоглядної, аксіоло- гічної, едукаційної його функцій, інформаційної обізнаності та ціннісних орієнтацій у галузі академічної вокально-виконавської культури як здобуття пізнавально-ціннісного досвіду; визначає власну траєкторію у розумовій та вокально-педагогічній діяльності й спрямовує особистість до формування академічної вокально-виконавської культури як пізнавально-ціннісної цінності вокальної педагогіки.

Третій компонент у нашому дослідженні визначено як виконавський. Для його оцінювання було обрано технологічно-презентаційний критерій, який дає можливість визначити у майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти здатність демонструвати художнє володіння вокальними нормами у виконавстві, що притаманні академічному мистецтву, як увиразнення його змісту і віддзеркалення історично утвореної вокальної традиції; надає ключ до набуття духовності, інтелекту, міри й такту у виконавстві; відкриває у здо- бувачів вокально-виконавські ресурси для реалізації вокальних амбіцій упродовж освітнього процесу й сценічної діяльності. Виконавський компонент вимагає у здобувачів виконавської рефлексії зі зву- коутворювальних навичок, характеристики тембру, кантиленного співу, акустичних якостей голосу, аеродинаміки з опорою звуку, механізму подачі потоку дихання, створення імпедансу, умінь впроваджувати академічні вокальні норми у виконавсько- педагогічну практику закладів початкової спеціалізованої освіти. Показниками означеного критерію визначено: міру опанування вокальних норм bel canto (звукоутворення; вирівнювання тембру, види вокалізації, аеродинаміка і акустика голосу; опора звуку, тип дихання, імпеданс та ін.) у репетиційному форматі; якість сценічного втілення виконавської інтерпретації на основі культури академічного співу; ступінь адаптації норм академічної вокально- виконавської культури до вокального репертуару закладів початкової спеціалізованої освіти.

Для оцінки зазначених показників запропоновано такі методи діагностування: педагогічне спостереження, експертна оцінка, творчі завдання, анкетування, презентації вокальних творів, математичні методи для статистичної обробки результатів вивчення рівнів сформованості академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів. Здійснювалась презентація вокального твору Giulio Caccini “АmariШ, mia bella” у репетиційному форматі; було проведено відкриту онлайн-презентацію української народної пісні “Ой у полі тихий вітер віє” в обр. Б. Лятошинського.

Ми вважаємо, що технологічно-презентаційний критерій найяскравіше відображає практичний досвід здобувачів в опануванні вокальних норм bel canto, демонстрації власних виконавських інтерпретацій, надає сталості у яскравому концертно-сценічному втіленні образів, техніці акторської гри, сценічній поведінці, культурі сценічної мови на професійному рівні.

Для оцінювання педагогічного компонента нами було обрано комунікативно-педагогічний критерій, який дає змогу визначити у майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти педагогічну здатність до опанування академічною вокально- виконавською культурою. Показниками означеного критерію визначено: ступінь методичної зрілості в академічній вокально-виконавській культурі (технології, методи та прийоми вокальної педагогіки), міру здатності до саморозвитку у площині вокально-педагогічної майстерності, міру сформованості комунікативного досвіду поширення академічної вокально-виконавської культури у професійному середовищі. Зазначені показники спрямовані до оцінювання таких складників академічної вокально- виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти: методичної зрілості в академічній вокально-виконавській культурі (технології, методи та прийоми вокальної педагогіки), саморозвитку в площині вокально-педагогічної майстерності, комунікативного досвіду поширення академічної вокально-виконавської культури у професійному середовищі.

Для оцінки зазначених показників нами застосовувались методи: педагогічного спостереження, експертної оцінки, анкетування, діагностики само- оцінювання, опитування, математичні методи для статистичної обробки результатів вивчення рівнів сформованості академічної вокально-виконавської культури здобувачів. Для визначення ступеня адаптації норм академічної вокально-виконавської культури до вокального репертуару мистецьких шкіл використано анкету, діагностичну карту № 2 - для визначення ступеня методичної зрілості в академічній вокально-виконавській культурі, показові заняття - для виявлення міри сформованості комунікативного досвіду поширення академічної вокально-виконавської культури у професійному середовищі.

Ми вважаємо, що педагогічний компонент відображає успішність майбутніх викладачів у педагогічній діяльності, орієнтованість до наявності навичок вільного володіння комплексом педагогічного впливу на учня, накопичення й використання методичного досвіду, усвідомлення власного вокально-виконавського ресурсу у досягненні досконалості, зростання обсягу навичок творчо-педагогічної взаємодії суб'єктів професійної діяльності на основі академічної вокально-виконавської культури.

У процесі розробки педагогічного експерименту нами створено шкалу оцінювання, що розроблена за діагностичними методиками. На основі шкалу- вання встановлено три рівні сформованості академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти: академічно-адаптаційний, академічно-пошуковий, академічно-творчий. Відзначимо, що названі вище рівні діагностувалися за відповідними характеристиками показників мотиваційно-емоційного, пізнавально-ціннісного, технологічно-презентацій- ного та комунікативно-педагогічного критеріїв сфор- мованості академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Отже, у розвідці представлено критеріальну структуру феномену формування академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти. Вона грунтується на конкретизації компонентної структури явища, зокрема, мотиваційного, когнітивного, виконавського та педагогічного компонентів. Визначено критерії оцінки сформованості академічної вокально-виконавської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти (мотиваційно-емоційний, пізнавально-ціннісний, технологічно-презентаційний, комунікативно-педагогічний), систему їх показників та рівнів сформованості (академічно-адаптаційний, академічно-пошуковий, академічно-творчий). Перспективи подальших наукових розвідок передбачають розробку і проведення констатувального та формувального етапів експериментального дослідження з формування академічної вокально-вико - навської культури майбутніх викладачів закладів початкової спеціалізованої освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Косінська Л. Критерії та показники сформованості сценічно-образної культури майбутнього учителя музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки. Проблеми підготовки сучасного вчителя. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. 2018. № 18. С. 204-214.

2. Лай С. Критерії, показники та рівні сформованості культури міжособистісної творчої взаємодії майбутніх викладачів музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського. 2018. № 2. С. 53-57.

3. Лєснік О.С. Формування художньо-мовленнєвих умінь майбутніх викладачів музичного мистецтва в процесі диригентсько-хорової підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка. Суми, 2021.

4. Тоцька Л.О. Методичні засади удосконалення вокальної підготовки майбутніх викладачів музики: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2010.

5. Чжу Ц. Формування вокальної культури майбутніх викладачів музичного мистецтва у процесі професійної підготовки: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ, 2016.

6. Чуньпен Л. Методика формування вокальної компетентності майбутніх викладачів музики: автореф. дис. ... канд. пед. наук. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2013.

REFERENCES

1. Kosinska, L. (2018). Criteria and indicators of the formation of stage-figurative culture of the future music teacher in the process of vocal training [Criteria and indicators of the formation of the stage figurative culture of the future teacher of musical art in the process of vocal training]. Difficulties in the preparation of a modern teacher. Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna. Vol. 18, pp. 204-214. [in Ukrainian].

2. Lai, S. (2018). Criteria, indicators and levels of formation of the culture of interpersonal creative interaction of future music teachers in the process of vocal training [Criteria, indicators and levels of formation of the culture of interpersonal creative interaction of future teachers of musical art in the process of vocal training]. Scientific Bulletin of the South Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushin- sky. Vol. 2, pp. 53-57. [in Ukrainian].

3. Lesnik, O.S. (2021). Formation of artistic-moving minds of future teachers of musical art in the process of conductor- choral training [Formulation of the artistic and mental minds of future teachers of musical mysticism in the processes of conductor-choral training]. Extended abstract of candidate's thesis. Sumy, p. 20. [in Ukrainian].

4. Totska, L.O. (2010). Methodical principles of improving the vocal training of future music teachers [Methodological bases for improving the vocal training of future music teachers]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, p. 24. [in Ukrainian].

5. Zhu, Ts. (2016). Formation of vocal culture of future music teachers in the process of professional training [Formation of the vocal culture of future teachers of musical art in the process of professional training]. Extended abstract of candidate 's thesis. Kyiv, p. 24. [in Ukrainian].

6. Chunpen, L. (2013). Methodology of formation of vocal competence of future music teachers [Methods of formation of vocal competence of future music teachers]. Extended ab- struct of candidate's thesis. Kyiv, p. 23. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru