Главная Коллекция "Revolution" Педагогика Обґрунтування та сутність концепції формування ІКТ-компетентності у майбутніх вчителів початкових класів у процесі отримання вищої освіти

Обґрунтування та сутність концепції формування ІКТ-компетентності у майбутніх вчителів початкових класів у процесі отримання вищої освіти

Розкриття основних структурних компонентів педагогічної концепції. Характеристика елементів розробленої педагогічної концепції системи формування інформаційної та комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів в педагогічному ЗВО.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.09.2023
Размер файла 62,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА СУТНІСТЬ КОНЦЕПЦІЇ ФОРМУВАННЯ ІКТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ОТРИМАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Василиків Іван Богданович кандидат

педагогічних наук, доцент кафедри

фундаментальних дисциплін початкової освіти

Анотація

Процес інформатизації вітчизняної системи освіти налічує багато років, і за цей час відбулися суттєві зрушення в оснащенні шкіл комп'ютерною та мультимедійною технікою, досягнуті значні успіхи в розробці програмного забезпечення навчального процесу початкової школи, накопичено досвід викладання пропедевтичного курсу інформатики, ведеться планомірна робота з інформаційно-комунікаційної підготовки вчителів початкових класів. Але, незважаючи на це поки не сталося очікуваних продуктивних дидактичних та технологічних змін у навчальному процесі початкової школи. Щиро вірячи у великі освітні можливості інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) і усвідомлюючи затребуваність їх застосування на практиці, багато вчителів початкових класів з тривогою відзначають свою професійну некомпетентність в питаннях їх застосування.

В освітньому стандарті зазначена об'єктивна необхідність підготовки учнів початкової школи до життя і діяльності в умовах інформаційного суспільства, підкреслено важливість процесу інформатизації у вітчизняній системі освіти [4]. Інформатизація початкової освіти - це складний динамічний процес, завданнями якого на даний момент є: підвищення ефективності процесу навчання молодших школярів на основі використання електронних освітніх ресурсів (ЕОР) при дотриманні вікових і психолого-педагогічних особливостей дітей даного віку; формування в учнів початкових класів комп'ютерної грамотності як необхідного компонента здійснення навчально-пізнавального та виховного процесу шкільної освіти; використання ІКТ в якості провідного інструментарію універсальних навчальних дій [3]; створення в початковій школі методичних умов для оволодіння учнями інформаційною грамотністю та елементами інформаційної культури, формування та ефективне використання кожним учасником освітнього процесу інформаційно-освітнього середовища.

Ключові слова: ІКТ, концепція, компетентність, ЗВО, вчитель початкових класів, принцип, модель.

Annotation

Ivan Bohdanovych Vasylykiv Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Fundamental Disciplines of Primary Education Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

JUSTIFICATION AND ESSENCE OF THE CONCEPT OF FORMING ICT COMPETENCE IN FUTURE TEACHERS OF PRIMARY GRADES IN THE PROCESS OF OBTAINING HIGHER EDUCATION

The process of informatization of the national education system dates back many years, and during this time there have been significant changes in equipping schools with computer and multimedia equipment, significant progress has been made in the development of software for the educational process of primary schools, experience has been accumulated in teaching a propaedeutic course in informatics, systematic work is being carried out with information - communication training of primary school teachers. But, despite this, the expected productive didactic and technological changes in the primary school educational process have not yet occurred. Sincerely believing in the great educational possibilities of information and communication technologies (ICT) and realizing the demand for their application in practice, many primary school teachers note with alarm their professional incompetence in matters of their application. The educational standard specifies the objective necessity of preparing primary school students for life and activities in the conditions of the information society, and emphasizes the importance of the informatization process in the domestic education system [4]. Informatization of primary education is a complex dynamic process, the tasks of which at the moment are: increasing the effectiveness of the learning process of younger schoolchildren based on the use of electronic educational resources (EER) while observing the age and psychological and pedagogical characteristics of children of a given age; formation of computer literacy in elementary school students as a necessary component of the implementation of the educational, cognitive and educational process of school education; the use of ICT as a leading tool for universal educational activities [3]; creation of methodical conditions in elementary school for students to master information literacy and elements of information culture, formation and effective use of information and educational environment by each participant of the educational process.

Keywords: ICT, concept, competence, higher education, primary school teacher, principle, model.

Постановка проблеми

У Філософському енциклопедичному словнику термін «концепція» вкладає кілька значень. Концепція характеризується як: «1) певний спосіб розуміння, трактування будь-якого предмета, явища, процесу; 2) основна точка зору на предмет чи явище; 3) керівна ідея для їх систематичного освітлення ; 4) позначення ведучого задуму, конструктивного принципу в наукової діяльності» [13, С.251].

Відомий філософ І. Лакатос вважає концепцію механізмом взаємодії теорії із середовищем її буття. У науковій теорії існують деякі правила, «порушувати які непростимо» і які «виконують функцію жорсткого ядра», складаючи, таким чином, основні положення теорії. Кожна теорія існує в навколишньому середовищу, вона змушена не лише визначати розвиток наукового дослідження, але і протистояти критичним впливам. Наукова концепція, будучи суб'єктивним, авторським баченням теорії, може сприяти її прогресивному розвитку, чи спростування. Тому, найважливішими характеристиками концепції мають бути її обґрунтованість та доступність для критики подальшим дослідникам [3; 4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В основу розробленої нами концепції системи формування ІКТ-компетентності у вчителів початкових класів закладено фундаментальні положення вітчизняної системи вищої професійної освіти. У дослідженні ми спираємося на праці А. Алексюка, Н. Бібік, В. Бондаря, С. Гончаренка, І. Зязюна, О. Івлєвої, Л. С. Лисенкової, Н. Ничкало, Р. Пріми, О. Савченко, Л. Хомич та ін та ін.

Теорії системного підходу в освіті (В.Маслова, Л.Даниленко, Н.Островерхової, Ю.Конаржевського, М. Сунцова та інших та ін.) дозволили розглянути систему формування ІКТ-компетентності як цілісну структуру підготовки вчителя початкових класів, визначити склад та взаємозв'язок основних складових функціональних компонентів виділеною компетентності (універсальна особистісна ІКТ-компетентність, загально-професійна педагогічна ІКТ-компетентність, методична ІКТ-компетентність), сконструювання моделі формування ІКТ-компетентності у системі вищої освіти через інтеграцію спеціальних інформаційних дисциплін та предметів професійного циклу.

Теорія діяльності (Б. Г. Ананьєв, В. М. Мясищев, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Б. М. Теплов, Е. А. Голубєва та ін.) дозволили сконструювати педагогічний процес освоєння студентами можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій на основі інтегрального підходу, при якому майбутній учитель є суб'єктом діяльності. При цьому діяльність спрямована як на освоєння способу, тобто на процес, і готовий продукт (результат), що є показником успішність навчання.

Грунтуючись на теорії компетентнісного підходу до професійної підготовки (І. Бех, Н. Бібік, І. Зязюн; Н. Нагорна, М. Нагач, А. Усачова та ін.), нами збудовано поетапну траєкторію освітній діяльності студентів в освоєнні ними можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій, за якої реалізується поетапний перехід студентів до базовим формам діяльності вищого рангу: від навчальної діяльності академічного типу через квазіпрофесійну діяльність (ділові і дидактичні ігри) до навчальнопрофесійної діяльності (педагогічні практики).

Завдяки використанню теорії педагогічного проектування та моделювання (А. А. Бодальов, В. В. Краєвський, Н. В. Кузьміна, М. В. Кухарєв, В. А. Сластьонін, А. І. Щербаков, В. А. Кан-Калик, І. А. Зязюн, В. Т. Куценко, Л. Ф. Спірін, І. В. Бестужев-Лада, Б. Н. Гершунский, Ф. Р. Філіппов, Б. Т. Юдін та ін.) вдалося організувати навчальний процес освоєння студентами можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій на основі створення ними індивідуальних електронних портфоліо, що відображають набуті ними здібності створення електронної продукції. На кожному етапі проектної діяльності крім запланованого електронного продукту у студентів формуються особистісні «прирощення»: стає помітна динаміка цінностей, норм, установок, оволодіння новими процедурами, зміна відносин з оточуючими.

Включення теорії інформатизації освіти (В. Ю. Биков, А. М. Гуржій, М. І. Жалдак, В. І. Луговий і В. В. Олійник та ін.) як одна з головних методологічних основ системи формування ІКТ-компетентності у студентів дозволило орієнтувати їхній процес освіти ЗВО на результат - формування сучасного, грамотного та відповідального вчителя початкових класів, готового до просування ідей інформатизації вітчизняної системи освіти до шкільної практики.

Мета статті

Обґрунтувати сутність концепції формування ІКТ компетентності у майбутніх вчителів початкових класів у процесі отримання вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Особливий сенс поняття концепції використовується стосовно педагогічної сфери. Під педагогічною концепцією будемо розуміти систему ідей, висновків про закономірності та сутності педагогічного процесу, принципи та методи його організації, побудовану на певній теоретико-методологічній основі і узагальнення сучасного, експериментально перевіреного-педагогічного досвіду [1].

Будь-які реформи освітньої системи повинні мати під собою обґрунтовану наукову концепцію, здійснюватися в ім'я якихось певних глобальних соціальних цілей на основі системи поглядів на педагогічний процес, ідей, принципів, на основі яких організується діяльність.

У деяких педагогічних дослідженнях концепція сприймається як «теоретичне обґрунтування гіпотези дослідження» [6]. З аналізу поняття концепції у різних дослідженнях у межах галузі має сенс говорити про новизну дослідження. Н.В. Бордівська до основних ознак концепції відносить такі показники як: соціальну обумовленість та практико-наукову необхідність нової педагогічної концепції; несуперечність концептуальних положень; визначення місця у педагогічній теорії, у педагогічній галузі та дисципліні; широту охоплення педагогічного процесу, види та системи педагогічної діяльності, типи педагогічної взаємодії; потенціал розвитку педагогічної теорії, педагогічної галузі і науки в загалом; прогностичність рекомендацій.

Концепція пов'язує у єдине ціле всі педагогічні явища та факти у межах предмета дослідження різних рівнях: ідеї, підходу, принципу; їх реалізації; моделі; проекту.

Ступінь та рівень концептуальності у педагогічних дослідженнях можуть бути різними. наприклад, І. П. Аносов виділяє наступні варіанти педагогічних концепцій:

• науково-обґрунтована концепція, в якій на базі обраних методологічних орієнтирів обґрунтовано логіку побудови цілісної системи поглядів, на їх основі розроблено та систематизовано принципи, якими необхідно керуватися при втіленні всіх системних педагогічних ідей, розроблено практичні рекомендації, що розкривають технологію та систему практичних дій;

• науково-теоретична концепція, в якій висунуті окремі ідеї або їхня система, але не обов'язково обґрунтовані всі дії щодо їх реалізації на практиці;

• прикладна концепція, в якій обґрунтовано проект перетворення практики;

• декларована концепція, яка сформульована у формі гасел, закликає до здійсненню чогось;

• концепція-суперечність побудована на основі спростування відомих теорій і фактів;

• емпірична концепція, заснована на практичному чи експериментальному педагогічне знання.

Відповідно до наведеної вище класифікації ми відносимо розроблену нами концепцію формування ІКТ-компетентності студентів ЗВО - майбутніх учителів початкових класів до розряду науково-обґрунтованих концепцією. Доведемо висунуте твердження через розкриття основних структурних компонентів педагогічної концепції:

1) обґрунтування необхідності створення концепції;

2) новизна концепції, наявність оригінальною авторської ідеї;

3) методологічні основи пропонованої концепції;

4) визначення системи основоположних принципів концепції;

5) наявність моделі досліджуваної педагогічної системи;

6) особливості і напрямки реалізації пропонованої концепції;

7) виявлення перспектив розвитку висунутою концепції.

Перейдемо до характеристики змісту окремо кожного з виділених структурних елементів запропонованої нами педагогічної концепції системи формування інформаційної та комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів в педагогічному ЗВО.

Обґрунтування необхідності створення концепції

Необхідність створення концепції викликана поряд факторів. Перерахуємо, на наш погляд, найбільш значущі з них.

По перше, потреба постійного вдосконалення системи підготовки майбутніх вчителів початкових класів ЗВО у сфері використання інформаційних та комунікаційних технологій. Ця потреба пов'язана з тим, що сучасна початкова школа відчуває гостру необхідність в вчителі початкових класів, які є авторитетом для молодших школярів у технічних та технологічних питаннях роботи з інформаційними ресурсами, здатними ефективно організовувати навчальний процес у постійно змінних інформаційно-технологічних умовах, готових до формування у молодших школярів початкових основ комп'ютерної грамотності, навмисних використовувати ІКТ в як інструментарій формування у учнів універсальних навчальних дій. педагогічний концепція інформаційний компетентність

По-друге, проведений аналіз нормативних і законодавчих документів в галузі освіти свідчить про невідповідність сучасної системи професійної інформаційної підготовки фахівців у ЗВО вимогам, відображеним у цих документи. Завдання ускладнюється зростанням обсягів професійного інформації, що вимагає від системи вищого професійного утворення оновлення змісту та розробки якісно нових педагогічних технологій, створення професійної інформаційного середовища підготовки фахівця, що дозволить забезпечити ефективність освітнього процесу, який формує інформаційну культуру фахівця в системі безперервної професійної підготовки в ЗВО.

По-третє, процес модернізації педагогічного освіти на основі компетентнісного підходу, перехід на освітні стандарти нового покоління висувають нові вимоги до професійної ІКТ-компетентності вчителя початкових класів У реалізації освітніх стандартів нового покоління передбачається формування професійної ІКТ-компетентності у майбутніх вчителів початкових класів у всіх трьох рівнях прояву: загальнокультурному, загально-професійному та професійному. Таким чином, поліфункціональний характер інформаційних та комунікаційних технологій відкриває принципові можливості створення новою концепції формування ІКТ-компетентності вчителя, що виходять із актуальної освітньої парадигми та приводять систему підготовки педагогів у відповідність до сучасних потреб суспільства і шкільної освіти.

По-четверте, реалізована в даний час в освітній практиці ЗВО підготовки вчителя початкових класів модель формування ІКТ-компетентності у студентів, орієнтована на внутрішньо-предметне вивчення педагогічних можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій у рамках окремих інформаційних курсів, вже не відповідає сучасним професійним потреб підготовки педагогів для початкової школи, тому що не враховує особливості його майбутньої діяльності в умовах багатопредметного, динамічно змінюється освітнього процесу. Виникає проблема створення моделі, що відображає єдиний системний підхід до формуванню ІКТкомпетентності вчителіпочаткових класів через міждисциплінарну інтеграцію спеціальних дисциплін інформаційної підготовки та предметів професійного циклу і враховує специфіку інформаційної та комунікаційної діяльності вчителя початкових класів, її пропедевтичний та виховний характер.

По-п'яте, необхідність постійного моніторингу і об'єктивної оцінки рівня сформованості ІКТ-компетентності майбутнього вчителі початкових класів на різних етапах професійної підготовки вимагає відображення у концепції механізму і методики проведення даного моніторингу, а також вироблення критеріїв оцінки сформованості зазначеної компетентності.

Новизна концепції, наявність оригінальною авторської ідеї Згідно поглядам В.Г. Моторіна [5], системна побудова теорії повинна бути заснована на мінімальному числі вихідних і логічно пов'язаних принципів, що збільшує її системність. За вихідну аксіоматичну основу концепції формування ІКТ-компетентності ми прийняли одне положення, суть якого полягає в тому, що вчитель початкових класів буде компетентним у питаннях використання ІКТ в освіті, якщо весь його процес навчання у ЗВО побудований на використанні сучасних технологій, і він не представляє рішення своїх як освітніх, так і майбутніх професійних завдань поза інформаційно-комунікаційним освітнім середовищем ЗВО, школи та суспільства.

Усі подальші висновки будуються з урахуванням деталізації запропонованого вихідного становища з допомогою розширення його розуміння, обґрунтуванні специфіки, запровадження уточнюючих понять, категорій. Концепція розкривається через наступні ідеї:

* інформаційні і комунікаційні технології є засобом навчання і інструментом пізнання всіх досліджуваних у ЗВО дисциплін. Зміст та методика освоєння цих коштів та інструментів випливають з особливостей змісту початкової освіти та специфіки дисципліни, що вивчається студентами;

• формування методичної складника ІКТ-компетентності вчителя має мати метапредметний характер, орієнтований навчання студентів методиці формування у молодших школярів універсальних навчальних дій;

• при вивченні спеціальних інформаційних дисциплін необхідно зробити акцент на розвиток у студентів не тільки знань та умінь працювати з конкретним програмним забезпеченням, а й формування у них здібностей:

1) моніторингу динамічно мінливого технологічного і програмного оточення молодшого школяра, адаптації до даному оточенню;

2) розвитку емпіричної технічної обізнаності та ігрових навичок дітей у цілеспрямовану та усвідомлену пізнавальну діяльність в відповідно з етичними і правовими нормами інформаційного суспільства;

3) самостійного експериментального освоєння можливостей безперервно мінливою інформаційно-комунікаційної освітній середовища;

4) адаптації своїх навчальних та професійних завдань стосовно до можливостей даного середовища;

5) перетворення програмного середовища для отримання нових функціональних можливостей.

Висунута концепція заснована на інтегративному підході, котрий реалізується на кількох структурних рівнях: між інформаційною та методичною підготовкою; між усіма компонентами змісту (математичного та природничо циклу дисциплін та блоку дисциплін професійної підготовки); між цілями навчання та механізмами їх реалізації.

Визначення системи основоположних принципів концепції

Висунута концепція базується як на системі загально-дидактичних принципів (науковості, систематичності, зв'язку теорії з практикою, доступності, варіативності), так та уточнених авторомі авторських принципів:

• принцип поліфункціональності (авторський), передбачуваний включення інформаційних технологій в якості метапредметного засобу та інструменту пізнання у процес підготовки студента за різними дисциплін;

• принцип наявності системоутворюючої основи, що виконує інтегруючу функцію в формуванні ІКТ-компетентності, при якому спеціальні інформаційні курси поєднують приватні методики в єдину систему навчання;

• принцип спрямованості навчання студентів на активізацію їх самостійності в освоєнні та застосуванні інформаційних і комунікаційних технологій;

• контекстно-діяльнісний принцип побудови навчання, згідно якому засвоєння змісту будь-якої навчальної дисципліни у ЗВО здійснюється на основі моделювання у формах навчання студента змісту та умов його майбутньої професійної діяльності;

• принцип безперервності формування ІКТ-компетентності протягом усього періоду навчання у ЗВО, що реалізує динамічну модель поетапного руху навчальної діяльності студентів: від навчальної діяльності академічного типу через квазіпрофесійну (ігрові форми) і навчальнопрофесійну (науково-дослідна робота студентів, педагогічна практика) до власне професійної діяльності;

• принцип навчання студентів з урахуванням методів, що відображають специфіку вікових особливостей молодших школярів (авторська), реалізується через квазіпрофесійну діяльність, коли студент, залежно від змісту заняття, програє ситуативні ролі вчителя та учня. При цьому використовуються властиві та адаптовані до вікових психологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку методи та форми навчання (ігрові, наочні, евристичні та ін.);

• принцип безперервності моніторингу становлення і розвитку ІКТкомпетентності. [11]

Наявність моделі досліджуваної педагогічної системи

Модель системи формування ІКТ-компетентності вчителя початкових класів представляє процес підготовки студентів ЗВО в галузі інформаційних та комунікаційних технологій через інтеграцію дисциплін спеціальної інформаційної підготовки і предметів професійного циклу. Педагогічними умовами реалізації запропонованої моделі є:

• бажання, консолідація та підготовленість викладацького складу для вирішення проблем підвищення ефективності освітнього процесу на основі сучасних ІКТ. Цьому сприяє організація та проведення курсів підвищення кваліфікації викладацького складу, робота факультетського методичного семінару, проведення відкритих занять, проведення та участь у конференціях з питань використання ІКТ у навчальному процесі, проведення майстеркласів, презентації нового обладнання - програмного забезпечення і ін.;

• необхідність формування у студентів мотивації власної професійного становлення і розвитку;

• постійне розширення сфери застосування у навчальному процесі можливостей інформаційно-комунікаційної сфери ЗВО (автоматизовані навчальні предметні середовища; електронні каталоги, бібліотеки, довідкові системи; сукупність навчально-методичних матеріалів, розроблених викладачами для організації навчальної діяльності студентів; електронні рейтингові журнали студентів, якими вони можуть відстежувати свій рівень успішності та тощо);

• наявність інформаційно-методичного забезпечення процесу формування інформаційно-комунікаційної компетентності, що дозволяло б викладачам різних дисциплін реалізувати принцип поліфункціональність.

Виявлення перспектив розвитку висунутою концепції

При реалізації концепції системи формування ІКТ-компетентності вчителя початкових класів необхідно враховувати ряд особливостей, до яких ми відносимо:

• глобальну інформатизацію всіх сфер життєдіяльності соціуму, пов'язану з переходом до якісно нового типу суспільства - інформаційному суспільству;

• раннє включення дітей молодшого шкільного віку до інформаційно-комунікаційної діяльність;

• інформатизацію системи освіти як основної та перспективною сфери життєдіяльності соціуму;

• реалізацію концепції за умов переходу всіх ступенів системи освіти на стандарти нового покоління, орієнтовані на розвиток у учнів різного роду компетенцій;

• недостатню вивченість в педагогічної науці проблеми формування ІКТ-компетентності вчителя початкових класів [12].

Глобальна інформатизація всіх сфер життєдіяльності соціуму. В умовах інформатизації суспільства система професійного освіти повинна бути спрямована на формування інформаційного світогляду людини, підготовку та адаптацію до умов життя та праці в інформаційному суспільстві: потрібно розробка якісно нових педагогічних технологій, створення професійної інформаційно-освітній середи підготовки вчителя початкових класів, що дозволить забезпечити ефективність освітнього процесу, спрямованого формування ІКТ-компетентності вчителя всіх трьох рівнях її прояви:

1) універсальна особистісна компетентність у сфері вищої освіти;

2) частина загальної професійної педагогічної компетентності;

3) методична компетентність - спеціальна професійна педагогічна компетентність вчителя початкових класів.

Раннє включення дітей молодшого шкільного віку до інформаційно-комунікаційної діяльності.

Інтернет вважається технологічним феноменом рубежу XX-XXI століть, який став природним середовищем віртуального проживання для сучасних дітей. Більшість учнів початкової школи можна зарахувати до покоління комунікації та цифрових технологій. За даними статистики [6], сучасний школяр, порівняно з вчителями та батьками, набагато більше знає про різноманітні побутові та розважальні можливості цифрових технологій. Вчителі початкових класів емпірично констатують наявність поведінкових та емоційних зрушень, що відбуваються у дитячому середовищі під впливом інтернет-технологій. На думку психологів [7], сучасне молоде покоління соціальну активність у «традиційній» реальності дедалі більше замінює активність в віртуальному інформаційно-комунікаційному просторі. Це зумовлено тим, що в умовах комфортного для молодої людини цифрового середовища вона швидко та легко адаптується до нього, приймає її правила взаємодії.

Інформатизація системи освіти як основоположної та перспективної сфери життєдіяльності соціуму. Процес інформатизації вітчизняної системи освіти налічує вже понад чверть століття, і за цей час відбулися суттєві зрушення в оснащенні шкіл комп'ютерною та мультимедійною технікою, досягнуто значні успіхи в розробці програмного забезпечення навчального процесу початковий школи, накопичений досвід викладання пропедевтичного курсу інформатики, ведеться планомірна робота з інформаційної та комунікаційної підготовки вчителів початкових класів. Але, попри на це, не відбулося очікуваних продуктивних дидактичних та технологічних змін в навчальному процесі початковий школи. Згідно даними соціологічного дослідження, багато вчителів початкових класів із тривогою відзначають свою професійну некомпетентність в питаннях застосування ІКТ.

Вдосконалення ІКТ-компетентності майбутнього вчителя початкових класів виступає важливою умовою розвитку та модернізації системи вищої освіти. Однією з основних вимог сучасної освіти до ІКТ-компетентності вчителя початкових класів є її професійна спрямованість та орієнтованість на практику. Це можливо лише в тому випадку, коли сучасні ІКТ є активним інструментарієм як у навчанні студента, так і в його методичної роботи.

Реалізація концепції в умовах переходу всіх ступенів системи освіти на стандарти нового покоління, орієнтовані на розвиток у учнів різноманітних компетенцій. В освітньому стандарті нового покоління позначено об'єктивна необхідність підготовки учнів початкової школи до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, наголошено важливість процесу інформатизації у вітчизняній системі освіти [2]. Інформатизація початкової освіти - це складний динамічний процес, завданнями якого на даний момент є: підвищення ефективності процесу навчання молодших школярів на основі використання електронних освітніх ресурсів за дотримання вікових та психолого-педагогічних особливостей дітей цього віку; формування комп'ютерної грамотності в учнів початкових класів як необхідного компонента здійснення навчально-пізнавального та виховного процесу шкільної освіти [8]; використання ІКТ як ведучого інструментарію універсальних навчальних дій [10], які слід формувати у початковій школі; створення в початковій школі методичних умов для оволодіння учнями інформаційної грамотністю і елементами інформаційної культури, формування і ефективне використання кожним учасником освітнього процесу інформаційно-освітній середовища початкової школи

Розв'язання всіх вище перерахованих завдань інформатизації початкової освіти лягає на плечі вчителя початкових класів. Якщо раніше точилися дискусійні суперечки у тому, хто має здійснювати планомірний процес формування комп'ютерної грамотності в учнів початкової школи: вчитель інформатики чи ж учитель початкових класів, то зараз, з переходом на новий освітній стандарт, це питання повністю вирішене. Тільки вчитель початкових класів, задіявши при цьому арсенал всіх навчальних предметів, здійснюючи міждисциплінарну та поліфункціональну діяльність, має можливість реалізувати вимоги стандарту та використовувати ІКТ як інструментарій формування у молодших школярів універсальних навчальних дій (пізнавальних, регулятивних та комунікативних), передбачених стандартом другого покоління, що забезпечують оволодіння ключовими компетенціями, складовими основу вміння вчитися.

Таким чином, для реалізації вимог чинного освітнього стандарту гостро зростає необхідність підготовки вчителів початкової школи, які володіють достатнім рівнем професійної компетентності у сфері використання інформаційних та комунікаційних технологій.

Проте, на сьогоднішній день потрібно констатувати, що традиційні моделі формування знань і умінь у вчителя початкових класів в галузі застосування ІКТ, орієнтовані на внутрішньо-предметне їх вивчення. Під практичною орієнтацією інформаційно-комунікаційної підготовки студентів у рамках зазначених дисциплін, як правило, розуміють або вивчення програмного забезпечення, що потенційно застосовується в початковій школі, або рішення за допомогою засобів ІКТ навчально-методичних завдань навчальних предметів початковий школи.

Слід відзначити, що ні той, жоден підхід, в принципі, не можуть повноцінно здійснити практичну спрямованість освітнього процесу. У першому випадку вивчення програмного забезпечення, орієнтованого на початкову школу, у відриві від його місця та ролі у змісті досліджуваного матеріалу унеможливлює аналіз його функціональності з методичної точки зору. При цьому всі вивчені програми залишаються для студента лише "набором програм", з якими можна буде "поекспериментувати" на практиці в школі.

У другому випадку, коли процес навчання будується на освоєнні навчально-методичних завдань початкової школи, які передбачають для свого вирішення використання ІКТ, стає небезпечним некомпетентність викладача інформатики в теоретичних і методичних питаннях початкового освіти. Розв'язання даних задач може провокувати появу квазіметодичних прикладів використання інформаційних технологій, які можуть дезорієнтувати студента та, як наслідок, виявитися шкідливими.

Особливості і напрямки реалізації пропонованої концепції

Концепція системи формування інформаційної та комунікаційної компетентності майбутніх вчителів початкових класів у педагогічному ЗВО має довгострокові перспективи розвитку.

Висновки

Ми бачимо кілька напрямів досліджень, які, на нашу думку, можуть призвести до підвищення якості підготовки студентів і підвищення у них рівня ІКТ-компетентності. Серед них:

• дослідження в галузі компонентного складу ІКТ-компетентності вчителі початкових класів;

• дослідження проблеми формування ІКТ-компетентності майбутніх вчителів інших напрямів підготовки;

• проектування та створення дидактичних інтегрованих інформаційних комплексів професійних навчальних дисциплін з предметами інформаційної підготовки;

• розробка сучасних інформаційних та комунікаційних засобів навчання студентів з реалізованим у них інтелектуальним навчальною середовищем, адаптованою до індивідуальним особливостям користувачів.

Література

1. Гладуш В. А. Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія. Навч. посіб. / В. А. Гладуш, Г. І. Лисенко. Д., 2014. 416 с.

2. Інноваційні освітні технології: світовий і вітчизняний досвід використання в системі неперервної освіти: монографія / відповідальні редактори Барановська Л.В. (Київ, Україна), Морська Л.І. (Жешув, Республіка Польща). Біла Церква: ТОВ «Білоцерківдрук». 2022. 34 с.

3. Лакатос И. Избранные произведения по философии и методологии науки / Имре Лакатос. М.: Академпроект, 2008. 475 с.

4. Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ / Имре Лакатос. М.: Медиум, 1995. 235 с.

5. Моторіна В. Г. Професійна компетентність вчителя математики профільної школи: Навчальний посібник для студентів природничо-математичних спеціальностей педагогічних ЗВО. Харків: ХНПУ, 2014. 267 с.

6. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.

7. Немеш О.М. Віртуальна діяльність особистості: структура та динаміка психологічного змісту: Монографія / О.М.Немеш. Київ: Слово, 2017. 391 с.

8. Овчарук, О. Сучасні вимоги до цифрової грамотності в системі шкільної освіти: на основі рамки цифрової компетентності DigComp 2.0. Нова педагогічна думка, 4, С. 32-35.

9. Основи науково-педагогічних досліджень: навчальний посібник / І. П. Аносов, М. В. Елькін, М.М. Головкова, А. А. Коробченко. Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2015. 218 с.

10. Прохорова, С. М. Поняття цифрової компетентності вчителя іноземної мови у світовому освітньому просторі. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, 4 (82), С. 113-116.

11. Савченко О. Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / О. Я. Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Бібліотека з освітньої політики / за заг. ред. О. В. Овчарук. К.: К.І.С., 2004. С. 34-52.

12. Саган О. В. Концепція фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів до викладання інформатики / О. В. Саган // Інформаційні технології в освіті. 2016. Вип. 3. С. 44-52. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2016_3_5

13. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін.; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори); І. О. Покаржевська (художнє оформлення). Київ: Абрис, 2002. 742 с.

References

1. Hladush V. A. Pedahohika vyshchoi shkoly: teoriia, praktyka, istoriia. Navch. posib. / V. A. Hladush, H. I. Lysenko. D., 2014. 416 s.

2. Innovatsiini osvitni tekhnolohii: svitovyi i vitchyznianyi dosvid vykorystannia v systemi neperervnoi osvity: monohrafiia / vidpovidalni redaktory Baranovska L.V. (Kyiv, Ukraina), Morska L.I. (Zheshuv, Respublika Polshcha). Bila Tserkva: TOV «Bilotserkivdruk». 2022. 34 s.

3. Lakatos Y. Yzbrannbie proyzvedenyia po fylosofyy y metodolohyy nauky / Ymre Lakatos. M.: Akademproekt, 2008. 475 s.

4. Lakatos Y. Falsyfykatsyia y metodolohyia nauchno-yssledovatelskykh prohramm / Ymre Lakatos. M.: Medyum, 1995. 235 s.

5. Motorina V. H. Profesiina kompetentnist vchytelia matematyky profilnoi shkoly: Navchalnyi posibnyk dlia studentiv pryrodnycho-matematychnykh spetsialnostei pedahohichnykh VNZ. Kharkiv: KhNPU, 2014. 267 s.

6. Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia / za zah. red. N. M. Bibik. Kyiv: Litera LTD, 2018. 160 s.

7. Nemesh O.M. Virtualna diialnist osobystosti: struktura ta dynamika psykholohichnoho zmistu: Monohrafiia / O.M.Nemesh. Kyiv: Slovo, 2017. 391 s.

8. Ovcharuk, O. Suchasni vymohy do tsyfrovoi hramotnosti v systemi shkilnoi osvity: na osnovi ramky tsyfrovoi kompetentnosti DigComp 2.0. Nova pedahohichna dumka, 4, S. 32-35.

9. Osnovy naukovo-pedahohichnykh doslidzhen: navchalnyi posibnyk / I. P. Anosov, M. V. Elkin, M.M. Holovkova, A. A. Korobchenko. Melitopol: TOV «Vydavnychyi budynok MMD», 2015. 218 s.

10. Prokhorova, S. M. Poniattia tsyfrovoi kompetentnosti vchytelia inozemnoi movy u svitovomu osvitnomu prostori. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 4 (82), S. 113-116.

11. Savchenko O. Ya. Uminnia vchytysia yak kliuchova kompetentnist zahalnoi serednoi osvity / O. Ya. Savchenko // Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy. Biblioteka z osvitnoi polityky / za zah. red. O. V. Ovcharuk. K.: K.I.S., 2004. S. 34-52.

12. Sahan O. V. Kontseptsiia fakhovoi pidhotovky maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv do vykladannia informatyky / O. V. Sahan // Informatsiini tekhnolohii v osviti. 2016. Vyp. 3. S. 44-52. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/itvo_2016_3_5

13. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk / V. I. Shynkaruk (holova redkolehii) ta in.; L. V. Ozadovska, N. P. Polishchuk (naukovi redaktory); I. O. Pokarzhevska (khudozhnie oformlennia). Kyiv: Abrys, 2002. 742 s.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены