Вплив ринку праці на розвиток комунікативного лідерства педагогічних працівників дошкілля в університетах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив ринку праці на розвиток комунікативного лідерства педагогічних працівників дошкілля в університетах України

Отич Олена Миколаївна доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник, Інститут вищої освіти НАПН України,

Анотація

На основі аналізу сутності та особливостей комунікативного лідерства у статті обґрунтовано його значення для забезпечення конкурентоздатності педагогічних працівників і керівників закладів дошкільної освіти на ринку освітніх послуг та ринку праці. Позиціоновано вихователя закладу дошкільної освіти як комунікативного лідера, схарактеризовано його сутнісні риси, виявлено особливості розвитку його комунікативного лідерства у системі вищої педагогічної освіти, обґрунтовано взаємозв'язок ринку праці й педагогічних університетів у проєктуванні змісту професійної підготовки майбутніх вихователів і керівників закладів дошкільної освіти, розвитку їхнього комунікативного й лідерського потенціалів.

Відповідаючи на запит ринку праці, вища освіта України трансформується в напрямі оновлення нормативно-правової бази, модернізації змісту підготовки фахівців для закладів дошкільної освіти, розроблення і впровадження нових професійних стандартів вихователя закладу дошкільної освіти («Вихователь закладу дошкільної освіти» та «Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту для дітей»).

Педагогічний аналіз цих стандартів дозволив дійти висновку, що сучасний ринок праці вимагає від педагогів дошкілля володіння hard skills (твердими навичками), soft skills (гнучкими навичками) й digital skills (цифровими навичками). Водночас, серед цих навичок роботодавці надають усе більшого значення рівню розвитку в претендентів на посади soft skills, зокрема комунікативних і лідерських навичок.

Зважаючи на це, університетами розроблено такий зміст професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, який сприяє їх професійному розвитку як комунікативних лідерів.

Ключові слова: заклад дошкільної освіти, педагог, комунікативний лідер, зміст вищої освіти, ринок праці.

Abstract

комунікативне лідерство педагогічний працівник

Otych Olena Mykolaivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Chief Researcher of the Institute of Higher Education of the NAES of Ukraine, Bastionna St., 9, Kyiv

THE INFLUENCE OF THE LABOR MARKET ON THE DEVELOPMENT OF COMMUNICATIVE LEADERSHIP OF PRESCHOOL TEACHERS IN THE UNIVERSITIES OF UKRAINE

Based on the analysis of the essence and features of communicative leadership, the article substantiates its importance for ensuring the competitiveness of pedagogical workers and heads of preschool education institutions in the market of educational services and the labor market. The educator of a preschool education institution is positioned as a communicative leader, his essential features are characterized, the peculiarities of the development of his communicative leadership in the system of higher pedagogical education are revealed, the relationship between the labor market and pedagogical universities in designing the content of professional training of future educators and heads of preschool education institutions, the development of their communication and leadership potentials.

Responding to the demand of the labor market, the higher education of Ukraine is being transformed in the direction of updating the legal framework, modernizing the content of the training of specialists for preschool education institutions, developing and implementing new professional standards for the educator of the preschool education institution ("Educator of the institution of preschool education" and "Educator-methodist (institutions, institutions of social protection for children").

Pedagogical analysis of these standards led to the conclusion that the modern labor market requires preschool teachers to possess hard skills, soft skills, and digital skills. At the same time, among these skills, employers attach increasing importance to the level of development of applicants for soft skills, such as communication and leadership skills.

In connection with this, universities have developed such professional content training for future teachers of preschool education institutions, which contributes to their professional development as communicative leaders.

Keywords: preschool education institution, teacher, communicative leader, content of higher education, labor market.

Постановка проблеми

Професія вихователя закладу дошкільної освіти є однією з найбільш масових і запитаних на вітчизняному ринку праці, хоча цей попит значною мірою залежить від демографічної ситуації в країні.

Погіршення демографії болісно відбивається на системі дошкільної освіти й працівниках галузі. Прикладом цьому є 90-ті роки минулого століття, коли припинила існувати велика кількість закладів дошкільної освіти (ЗДО), а їх приміщення були передані іншим державним чи приватним установам. Сьогодні українське дошкілля потерпає від російської агресії, руйнування інфраструктури нашої держави, значного зменшення чисельності дорослого й дитячого населення внаслідок бойових дій та вимушеної зовнішньої і внутрішньої міграції. Ці процеси спричинили втрату багатьма працівниками ЗДО роботи і вихід на ринок праці для її пошуку. Успішність майбутнього працевлаштування залежить від їхньої конкурентоздатності на цьому ринку, а він все більш підвищує вимоги до фахівців у галузі дошкільної освіти.

Сучасний ринок праці вимагає від педагогів дошкілля володіння «hard skills» (твердими навичками), «soft skills» (гнучкими навичками) й digital skills (цифровими навичками) [18]. Водночас, як свідчать останні науково- педагогічні дослідження, серед цих навичок роботодавці надають усе більшого значення рівню розвитку в претендентів на посади soft skills, зокрема комунікативних і лідерських навичок [16].

Відповідаючи на цей запит ринку праці, вища освіта України трансформується в напрямі модернізації змісту підготовки фахівців для закладів дошкільної освіти відповідно до нових професійних стандартів вихователя ЗДО: «Вихователь закладу дошкільної освіти» [25] та «Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту для дітей» [26].

У цих документах визначено основну мету професійної діяльності педагогічних працівників дошкілля, класифіковано її як вид економічної діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» [22] та як вид професійної діяльності згідно з Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» [21], схарактеризовано місце професії вихователя в організаційній структурі закладу дошкільної освіти чи соціальної установи, визначено умови праці, документи, що підтверджують професійну та освітню кваліфікацію вихователя відповідно до Національної рамки кваліфікацій [20], надано інформацію про навчання та професійний розвиток фахівців із дошкільної освіти, викладено нормативно-правову базу, що регулює професійну діяльність вихователя ЗДО, представлено переліки його загальних і професійних компетентностей та трудових функцій за кваліфікаційними категоріями.

Серед загальних компетентностей вихователя четвертою за значущістю є лідерська компетентність (ЗК.04), що виявляється у «здатності до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідальному ставленні до обов'язків, мотивуванні людей до досягнення спільної мети» [25, п.4]. Серед професійних компетентностей виокремлюється педагогічне партнерство (В2), проявами якого є здатності: до ефективної співпраці та комунікації в професійній діяльності; залучення до неї учасників на засадах партнерства та взаємної відповідальності; організації командної взаємодії [25, п.5].

Для вихователя-методиста закладів дошкільної освіти та установ соціального захисту дітей, згідно зі Стандартом, важливо не просто виявляти лідерські якості і працювати в команді (ЗК), а й взаємодіяти із батьками, та соціальними партнерами (Б.5., В.2., Д.5., Ж.1.), консультувати колег щодо розроблення авторських програм і методик (Д.3.) [26].

Попри чіткість і конкретність опису професії вихователя ЗДО у проаналізованих стандартах спостерігається деяка відокремленість лідерської й партнерської компетентностей, що уневиразнює функцію педагога як комунікативного лідера. Але ж, педагог вже за самою своєю сутністю - це той, хто веде за собою свого вихованця. Це закладено у понятті «педагог», складовими якого є лш5є<; -- дитина і аую -- веду. Для того, щоб процес «дітоведення» був ефективним, необхідно, щоб дитина йшла за вихователем з власного бажання, а не з примусу чи лише з відчуття обов'язку.

Особливого значення це має для дошкільника, який, переступаючи поріг закладу дошкільної освіти, має перейти з теплих і лагідних батьківських рук під опіку вихователя. Для багатьох вихованців цей процес стає досить травматичним, тому вихователь дитячої групи має одразу захопити їхню увагу, переключити на ритм життя дитячого колективу, щоб дитина відчула себе потрібною іншим дітям і вихователю, щасливо провела свій день у дитячому садку й з бажанням йшла до нього кожного наступного ранку. А це означає, що педагог закладу дошкільної освіти має бути комунікативним лідером для своїх вихованців. З огляду на це для сучасної дошкільної освіти набуває важливості проблема комунікативного лідерства педагогів ЗДО у співвіднесенні її з потребами ринку освітніх послуг та його впливу на ринок праці й систему вищої освіти, де здійснюється професійна підготовка педагогів для дошкілля.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для обґрунтування цінності комунікативного лідерства педагогів закладів дошкільної освіти для сучасного ринку праці методологічне значення має науковий доробок українських теоретиків дошкілля: Л. Артемової, А. Богуш, О. Кононко [1; 4; 17], а також публікації дослідників з проблем лідерства (В. Бондаренко, Д. Волківська, Н. Гончарук, А. Дяків, І. Сурай, О. Тихомирова) [5; 6; 10; 13; 28], комунікативного лідерства (І. Морозова, О. Пожарицька, І. Постоленко) [19], формування лідерської і комунікативної компетентності педагогічних працівників закладів дошкільної освіти (М. Астахова, К. Волинець,

М. Ємельянова, Н. Стаднік, О. Шевандіна, [2; 8; 14]), організації професійної підготовки фахівців у галузі дошкілля в університетах (А. П. Кошель, В. М. Кошель, А. О. Міненок [18]).

Попри значний інтерес дослідників до проблеми комунікативного лідерства педагогічних працівників закладів дошкільної освіти, до цього часу недостатньо уваги приділялося вивченню впливу сучасного ринку праці на формування в них цієї професійно значущої якості в умовах університету.

Мета статті - обґрунтувати значення комунікативного лідерства педагогів закладів дошкільної освіти як чинника їх конкурентоздатності і виявити вплив сучасного ринку праці на формування в них цієї професійно значущої якості в умовах університету.

Виклад основного матеріалу

У низці наукових педагогічних і психологічних праць [3; 7; 9; 15; 23; 29] доведено, що педагогічний процес за своєю сутністю - це неперервна комунікація, в якій усі освітні завдання виконуються за допомогою словесної дії, а отже він підпорядковується законам педагогічного спілкування, в якому педагог має виступати комунікативним лідером.

За визначенням, комунікативне лідерство - це захоплення комунікативної ініціативи у спілкуванні; соціальна роль суб'єкта щодо організації групи; соціальна позиція учасника комунікації, який спрямовує її відповідно до свого комунікативного наміру [19, с.18-19]. Рівень

комунікативного лідерства визначається комунікативним внеском учасників комунікації у її здійснення.

Стосовно особистості учасника спілкування комунікативне лідерство виступає інтегративною характеристикою, що свідчить про високий рівень сформованості в нього комунікативної компетентності [11]. Мовлення комунікативного лідера становить собою інформаційне повідомлення, значуще для його співбесідників і впливове для них [19, с.20]. З огляду на це лідерська комунікація визначається І. Постоленко як: «контрольована, цілеспрямована передача значення, за допомогою якої лідери впливають на одну особу, групу, організацію чи спільноту» [25 с. 4].

Отже, комунікативний лідер - це адресат процесу спілкування, член певної групи, який користується визнаним авторитетом і володіє впливом на інших учасників комунікативної взаємодії [19, с.18]. Головними принципами такої взаємодії є відкритість, проникливість, вміння активно слухати партнера по спілкуванню та вести з ним діалог [12].

Згідно з концепцією комунікативного лідерства [30], комунікативні лідери є передусім комунікабельними, завдяки чому перевершують некомунікабельних лідерів у досягненні власних та суспільних цілей, особливо в управлінні людьми та їх мотивації. Водночас, лідерство потрібно завоювати, здобуваючи інтелектуальну, вольову, особистісну й комунікативну перевагу в групі [5, с. 25]. Не випадково ж, розрізняють лідерів думок, лідерів моди, інтелектуальних лідерів, духовних лідерів тощо.

Визначаючи характерологічні риси комунікативного лідера, дослідники називають серед головних з них:

- уміння легко вступати в контакт з незнайомими людьми [5, с. 23; 12];

- відкритість у спілкуванні й передачі інформації [12; 24, с. 3];

- діалогічність спілкування [5; 12; 24, с. 3]

- рефлексивність [5; 24, с. 2];

- колегіальність у прийнятті рішень і делегування

повноважень [5; 12; 24];

- фасилітативність і спрямованість на створення сприятливого психологічного клімату в команді, мотивацію її до успіху [5; 19; 24, с. 36];

- готовність узяти на себе відповідальність за прийняття рішень та їх наслідки, виконання дій групою [5; 19];

- емоційна прив'язаність до команди; відчуття себе частиною цілого [5; 24];

- уміння слухати і вислухати, вести неформальну розмову [12; 24];

- використання своєї влади для ролі наставника, помічника, коуча [12; 24].

І. Постоленко доповнює цей перелік такими рисами комунікативного лідера, як: виявлення поваги до інших; слугування для них прикладом; використання внутрішніх і зовнішніх комунікаційних мереж; доступність, демократичність, харизматичність, далекоглядність, гнучкість [24, с.3]. Такий комунікативний лідер дає і отримує фідбек, формує ідентичність групи; більше схильний запитувати або переконувати ніж розповідати чи вимагати, може зрозуміло пояснити вимоги [24, с.3].

Дослідниця виокремлює 4 чинники, що впливають на поведінку комунікативних лідерів: комунікативна обізнаність (знання про сутнісні властивості комунікації й комунікативного лідерства); знайомство (практичні комунікативні уміння і навички); ставлення до спілкування, усвідомлення його провідного значення у соціальному житті; комунікативна здатність (комунікативна компетентність лідера, спроможність реалізувати спілкування в певному середовищі, яке може сприяти або обмежувати його) [24, с.36].

В.В. Бондаренко вважає важливими якостями комунікативного лідера вербальний інтелект, діалогічний тип мислення, ерудованість, володіння словом, розвинене абстрактне і логічне мислення, швидкість реакції, креативність, вмотивованість на результат, волю до перемоги, емоційний інтелект, емпатійність, толерантність, неконфліктність, уміння спрямовувати руйнівну енергію на творчу [5, с.23-25]. Оскільки стати комунікативним лідером, не володіючи даром слова й комунікативною компетентністю, на думку В.В. Бондаренка, неможливо, то важливим завданням закладів вищої освіти він вважає формування в студентів діалогічної компетентності [5, с. 25].

На основі гештальт-аналізу мовлення комунікативних лідерів І. Морозова та О. Пожарицька дійшли висновку, їх головними якостями є акціональна спрямованість, рішучість, психологічна близькість і зрозумілість оточуючим, відсутність маніпулятивної поведінки стосовно них [19, с. 23].

Для того, щоб вихователь закладу дошкільної освіти став для своїх вихованців комунікативним лідером, потрібно, щоб він був водночас ініціатором комунікації, організатором комунікативної педагогічної взаємодії й займав у ній ведучу позицію, перетворюючи своїх вихованців на комунікативних послідовників [19, с. 20], готових до реалізації поставлених ним педагогічних цілей. Саме цього вимагає від фахівців у галузі дошкільної освіти сучасний ринок праці і саме на це спрямовують зміст і форми їх професійної підготовки заклади вищої освіти України.

З метою формування і розвитку комунікативного лідерства майбутніх керівних і педагогічних працівників закладів дошкільної освіти до освітньо- професійних програм їх підготовки в університетах введено такі дисципліни, як: Управління педагогічною взаємодією з різними соціальними групами; Риторика; Соціальні комунікації; Основи міжкультурної комунікації; Дошкільна лінгводидактика; Культура мовлення і виразне читання; Тренінг педагогічних комунікацій; Етика професійного спілкування; Етика педагогічної взаємодії в інклюзивному середовищі; Конфліктологія в галузі освіти; Організація інформаційно-комунікативного простору; Практикум з вирішення педагогічних задач; Педагогічна взаємодія з батьками/ з сім'єю; Організація психолого-педагогічного пратнерства; Педагогічний артистизм; Практикум з педагогічного артистизму; Іміджеологія, а також усі види педагогічних практик [27].

Такий зміст теоретичної й практичної підготовки майбутніх педагогічних працівників і керівників закладів дошкільної освіти забезпечує високу результативність розвитку їхнього комунікативного лідерства, оскільки він:

- по-перше, розроблений на основі оновленої законодавчої бази, професійних стандартів та нормативно-правових документів у галузі дошкілля;

- по-друге, ураховує сучані тенденції і запити ринку освітніх послуг та ринку праці на комунікативних лідерів у галузі дошкільної освіти;

- по-третє, є багатоаспектним, адже інтегрує в собі педагогічну, психологічну, методичну, комунікативну й управлінську складові, що надає різнобічності у формуванні та практичній реалізації комунікативного і лідерського потенціалів студентів як комунікативних лідерів у системі дошкільної освіти;

- по четверте, має компетентнісну основу й спрямований на комплексне теоретичне, практичне, ціннісне оволодіння компонентами майбутньої педагогічної діяльності у закладах дошкільної освіти та компетентне виконання професійних функцій визователя ЗДО;

- по-п'яте, надає можливість для оволодіння студентами «hard skills» (твердими навичками), «soft skills» (гнучкими навичками) й digital skills (цифровими навичками), що сприятиме більш успішній їх реалізації у професіях вихователя, вихователя-методиста й керівника ЗДО як комунікативних лідерів.

Висновки

Отже, у складних, конкурентних умовах сучасного ринку праці комунікативне лідерство педагогічних і керівних працівників дошкілля є запорукою їхньої конкурентоздатності й можливості знайти гідне місце роботи, де вони матимуть можливості для реалізації свого особистісного і професійного потенціалів й отримуватимуть задоволення від процесу та результатів діяльності.

Ринок праці все більшою мірою впливає на модернізації змісту вищої освіти, зокрема на розроблення освітньо-професійних програм професійної підготовки вихователів закладів дошкільної освіти. Усвідомлення перспективності поглиблення взаємодії вищої освіти з ринком праці сприятиме її наближенню до освітньої практики і зростанню її здатності адекватно відповідати на запити споживачів освітніх послуг, готуючи такого вихователя ЗДО, на якого чекає сучасне дошкілля.

Перспективи подальших наукових пошуків вбачаємо в розробленні дидактичних засад проєктування варіативного компонента змісту вищої педагогічної освіти з урахуванням освітнього запиту дошкілля на розвиток комунікативного лідерства педагога та керівника закладу дошкільної освіти.

Література

1. Артемова Л.В. Моральне виховання дошкільників. К.: Радянська школа. 1974.

2. Астахова М., Шевандіна О. Управління формуванням лідерської компетентності педагогічних працівників закладу дошкільної освіти. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія: Педагогіка. 2020. Вип. 9 (17). С. 28-36. URL: https://amtp.org.ua/index.php/ journal/i s sue/view/19/53

3. Бaцевич Ф.С. Oснoви кoмунiкaтивнoї лінгвістики. К.: Вид. центр «Академш», 2004. 344 с.

4. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і практика. Запоріжжя: Просвіта. 2000.

5. Бондаренко, В. В. Комунікативне лідерство як основа формування компетентного інженера-педагога. Наукові записки кафедри педагогіки. 2017. Вип. 41. С. 20-26.

6. Волківська Д. А. Сучасні підходи до визначення лідерства. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки. 2014. Вип. 115. С. 45-47.

7. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація. К.: «Академія». 2006. 256 с.

8. Волинець К.І., Волинець Ю.О., Стаднік Н.В. Формування лідерських якостей майбутнього дошкільного педагога в умовах євроінтеграції: теоретичний аспект. Молодий вчений. 2017. № 10.2 (50.2). С.14-17.

9. Гарькавець С.О., Волченко Л.П. Спілкування в педагогічному процесі: Житомир: « Бук-Друк». 2021. 100 с.

10. Гончарук Н., Сурай І. Лідерство як якісна характеристика особистості чи інституції. ВісникНАДУ. 2010. № 3. С. 5-13.

11. Гузар О. Теоретичні основи формування компетентності комунікативного лідера. С. 1-2. 2018. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ul-journal.org/index.php/ j ournal/articl e/downl oad/54/54/

12. Гура Т.В. Комунікація лідера як засіб ефективних міжособистісних взаємин. 2016. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://core.ac.uk/download/50591621.pdf

13. Дяків А. А. Виховання лідера. К.: Наук.думка, 2011. 231 с.

14. Ємельянова М. Н. Погляд педагогів на розвиток лідерського потенціалу. Управління дошкільним освітнім закладом. 2009. № 7. С. 112-123.

15. Кан-Калик В. А. Основы профессионально-педагогического общения. СПб.: Нева, 2002. 248 с.

16. Коваль К. О. Розвиток «Soft Skills» у студентів як один з важливих чинників працевлаштування. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2015. [Електронний ресурс]. URL : https:// visnyk.vntu.edu.ua/index.php/vis-nyk/article/view/827

17. Кононко О.Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника. 2009. К.: Світич. 208 с.

18. Кошель А.П., Кошель В.М., Міненок А.О. Розвиток soft skills у майбутніх вихователів ЗДО як необхідний компонент конкурентоспроможності на ринку праці. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - 2021. - Вип. 12. - С. 194-198.

19. Морозова И., Пожарицкая Е. Психолінгвістична сутність комунікативного лідерства: гештальт-аналіз. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. 2016. Вип. 84. С. 17-25.

20. Національна рамка кваліфікацій, затверджена Постановою КМУ від 23.11.2011 р. N1341 (в редакції постанови КМУ від 25.06.2020 р. № 519.) [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/1341 -2011 -%D0%BF

21. Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 р. N 327. [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/va327609-10

22. Національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 р. N 530 (v0530609-10j. [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/vb457609-10

23. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія професійної комунікації. Чц.: Книги-ХХІ. 2009. 528 с.

24. Постоленко І. Комунікативне лідерство: загальна концепція. Соціальна робота та соціальна освіта. 2022. Вип. 2 (9). [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://srso.udpu.edu.ua/article/view/267060/262994

25. Професійний стандарт «Вихователь закладу дошкільної освіти», затверджений Наказом Мінекономіки України від 19.10.2021 р. № 755-21. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://document.vobu.ua/doc/7529

26. Професійний стандарт «Вихователь-методист (заклади, установи соціального захисту дітей)», затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 09.02.2021 р. № 249. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.me.gov.ua/Files/GetFile?lang=uk-UA&fileId=61874a22-d790-4b0a-ba49- 7fa9d259d877

27. Робочі програми кафедри педагогіки і психології дошкільної освіти Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (2021-2022 н.р.). [Електронний ресурс]. Режим доступу:https://pf.npu.edu.ua/fakultet/struktura/kafedry/kafedra- pedahohiky-i-psykholohii-doshkilnoi-osvity-fpp/robochi-prohramy-ppdo#robochi-prohramy-os-mahistr

28. Тихомирова О. Виховання лідера. Шкільний світ. 2009. № 8. С. 19-23.

29. Третьяченко В. В., Вереіна Л. В., Скляр П. П. Психологія ділового спілкування. Луганськ: Глобус. 2005. 268 с.

30. Johansson C., Miller V.D., Hamrin S. Communicative Leadership. Theories, Concepts and Central Communication Behaviors . DEMICOM, Mid Sweden University, 2011. 46p.

References

1. Агівшвуа, L.V. (1974). Moraine vyhovannya doshkilnykiv [Moral education of preschoolers]. Kyiv: Radyanska shkola. [in Ukrainian].

2. Astahova, M., & Shevandina, O. (2020). Upravlinnya formuvannyam liderskoy kompetentnosty pedagogichnyh pracivnykiv zakladu doshkilnoy osvity [Management of the formation of leadership competence of pedagogical workers of a preschool education institution]. Adaptyvne upravlinnya: teoriya i practika - Adaptive management: theory andpractice. Seriya: Pedagogika. 9 (17). 28-36. Retrieved from: https://amtp.org.ua/index.php/journal/issue/view/19/53. [in Ukrainian].

3. Batcevich, F.S. (2004). Osnovy comunicativnoy lingvistyki [Basics of communicative linguistics]. Kyiv: Vyd. centr “Academia”. [in Ukrainian].

4. Bogush, A.M. (2000). Doshkilna lingvodidactyca: Teiria i practica [Preschool language didactics: Theory and practice]. Zaporizhzha: Prosvita. [in Ukrainian].

5. Bondarenko, V.V. (2017). Komunikatyvne liderstvo yak osnova formuvannya kompetentnogo inzhenera-pedagoga [Communicative leadership as a basis for the formation of a competent engineer-pedagogue]. Naukovi zapyski kafedry pedagogiky - Scientific notes of the department of pedagogy. 41. 20-26. [in Ukrainian].

6. Volkivska, D.A. (2014). Suchasni pidhody do vyznachennya liderstva [Modern approaches to defining leadership]. Visnyk Chernigivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu - Bulletin of the Chernihiv National Pedagogical University. Seriya: Pedagogichni nauky. 115. 45-47. [in Ukrainian].

7. Volkova, N. (2006). Profesiyno-pedagogichna komunicacia [Professional-pedagogical communication]. K.: “Academia”. [in Ukrainian].

8. Volynets, K.I., Volynets, Y. O., & Stadnik, N.V. (2017). Formuvannya liderskih yakostey maybutnyogo doshkilnogo pedagoga v umovah yevrointegraciy: teoretychniy aspect [Formation of leadership qualities of the future preschool teacher in the conditions of European integration: theoretical aspect]. Molodiy vcheniy - A young scientist. 10.2 (50.2). 14-17. [in Ukrainian].

9. Garkavets, S., & Volchenko, L. (2021). Spilkuvannya v pedagogichnomu procesi [Communication in the pedagogical process]. Zhytomyr: “Buk-Druk”. [in Ukrainian].

10. Goncharuk, N., & Suray, I. (2010). Liderstvo yak yakisna harakterisryka osobististy chy instituciy [Leadership as a qualitative characteristic of an individual or an institution]. Visnyk NADU - Bulletin of the NАРА. 3. 5-13. [in Ukrainian].

11. Guzar, О. (2016). Theoretichny osnovy formuvannya kompetentnosty comunicatyvnogo lidera [Theoretical foundations of the formation of the competence of a communicative leader]. 1-2. Retrieved from: https://ul-journal.org/index.php/journal/article/ download/54/54/ [in Ukrainian].

12. Gura, Т. (2018). Comunicacia lidera yak zasib efektivnyh mizhosobistisnyh vzayemyn [Leader communication as a means of effective interpersonal relationships]. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/50591621.pdf [in Ukrainian].

13. Dyakiv, A.A. (2011). Vyhovannya lidera [Education of a leader]. Kyiv: Nauk. dumka. [in Ukrainian].

14. Yemelyanova, M.N. (2009). Poglyad pedagogiv na rozvytok liderskogo potencialu [Teachers' view on the development of leadership potential]. Upravlinnya doshkilnym osvitnym zakladom - Management of a preschool educational institution. 7. 112-123. [in Ukrainian].

15. Kan-Kalik, V. (2002). Osnovy professionalno-pedagogscheskogo obschenia [Basics of professional-pedagogical communication]. SPb: Neva. [in Russian].

16. Koval, K. (2015). Rozvitok “Soft Skills” u studentiv yak odin z vazhlilyh chinnykiv pracevlashtuvannya [Development of "Soft Skills" among students as one of the important factors of employment]. Visnyk Vinnyckogo politgehnichnogo institutu - Bulletin of the Vinnytsia Polytechnic Institute. Retrieved from: https:// visnyk.vntu.edu.ua/index.php/vis-nyk/article/view/827 [in Ukrainian].

17. Kononko, О. (2009). Vyhovuyemo socialno competentnogo doshkilnyka [We raise a socially competent preschooler]. Kyiv: Svitych. [in Ukrainian].

18. Koshel, A., Koshel,V., & Minenok A. (2021). Rozvytok soft skills u maybutnih vyhovateliv ZDO yak neobhidniy component concurentospromozhnosti na rynku praci [The development of soft skills in future teachers of early childhood education as a necessary component of competitiveness in the labor market]. Visnyk Nacionalnogo universitetu “Chernigivskiy kolegium” im. T.G.Shevchenka - Bulletin of the Chernihiv Collegium National University named after T. G. Shevchenko. Seria: Pedagogichni nauky. 12. 194-198. [in Ukrainian].

19. Morozova, I., & Pozharnickaya, E. (2016). Psycholingvistichna sutnist

komunicativnogo liderstva: geshtalt-analis [Psycholinguistic essence of communicative leadership: Gestalt analysis]. Visnyk HNU im. V.N. Karazina. - Bulletin of KhNU named after V.N. Karazin. 84. 17-25. [in Ukrainian].

20. Nacionalna ramka kvalifikaciy [National framework of qualifications] (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/go/1341-2011-%D0%BF [in Ukrainian].

21. Nacionalniy klasyficator Ukrainy DK 003:2010 «Klasyficator profesiy» [National Classifier of Ukraine DK 003:2010 "Profession Classifier"] (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/go/va327609-10 [in Ukrainian].

22. Nacionalniy klasyficator Ukrainy DK 009:2010 «Klasyficacia vydiv ekonomichnoy diyalnosty» [

23. National Classifier of Ukraine DK 009:2010 "Classification of types of economic activity"] (n.d.) zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/go/vb457609-10 [in Ukrainian].

24. Orban-Lembryk, L. (2009). Psykhologia profesiynoy comunicaciy [Psychology of professional communication]. Chc.: Knigi-ХХІ. [in Ukrainian].

25. Postolenko, I. (2022). Komunikativne liderstvo: zagalna koncepcia [Communicative leadership: general concept]. Socialna robota ta socialna osvita - Social work and social education. 2 (9). Retrieved from: http://srso.udpu.edu.ua/article/view/267060/262994 [in Ukrainian].

26. Profesiyniy standard «Vyhovatel zakladu doshkilnoy osvity» [Professional standard “Preschool teacher” (n.d.) document.vobu.ua. Retrieved from: https://document.vobu.ua/doc/7529 [in Ukrainian].

27. Profesiyniy standard «Vyhovatel-methodist (zaklady, ustanovy socialnogo zahystu ditey)» [Professional standard “Methodist-educator (institutions, institutions of social protection of children”] (n.d.) me.gov.ua. Retrieved from: https://www.me.gov.ua/Files/GetFile?lang=uk- UA&fileId=61874a22-d790-4b0a-ba49-7fa9d259d877 [in Ukrainian].

28. Robochi programy kafedry pedagogiki i psychologiy doshkilnoy osvity Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu im. M.P. Dragomanova (2021-2022) [Work programs of the Department of Pedagogy and Psychology of Preschool Education of the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanova (2021-2022)]. (n.d.) pf.npu.edu.ua Retrieved from: https://pf.npu.edu.ua/fakultet/struktura/kafedry/kafedra-pedahohiky-i-psykholohii-doshkilnoi- osvity-fpp/robochi-prohramy-ppdo#robochi-prohramy-os-mahistr [in Ukrainian].

29. Tihomirova, O. (2009). Vyhovannya lidera [Education of a leader]. Shkilniy svit - School world. 8. 19-23. [in Ukrainian].

30. Tretiachenko, V., Vereyna, L., & Sklyar, P. (2005). Psychologia dilovogo spilkuvannya [Psychology of business communication]. Lugansk: Globus. [in Ukrainian].

31. Johansson, C., Miller, V.D., & Hamrin, S. (2011). Communicative Leadership. Theories, Concepts and Central Communication Behaviors. DEMICOM, Mid Sweden University.[in English].

Размещено на Allbest.ru