Дослідницька діяльність як метод формування у бакалаврів та магістрів філології готовності до застосування технологій мультимедіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Дослідницька діяльність як метод формування у бакалаврів та магістрів філології готовності до застосування технологій мультимедіа

Князян Маріанна Олексіївна, доктор педагогічних наук,

професор кафедри французької філології

Силантьєва Валентина Іванівна, доктор філологічних наук,

професор, завідувачка кафедри зарубіжної літератури

Млинчик Андрій Венедиктович, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри французької філології



Анотація

Дослідницька діяльність є таким видом пізнавальної праці здобувачів вищої освіти, яка націлена на інтеріоризацію ними сучасних наукових знань, формування дослідницьких умінь, аналітичного, критичного, прогностичного мислення, творчих здібностей, інтересу до наукового пошуку.

Компонентами дослідницької діяльності є мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процедурний, рефлексивний. Мотиваційно-ціннісний компонент відображає інтереси здобувачів вищої освіти до наукового пошуку. Когнітивний компонент віддзеркалює наукові знання професійного характеру, серед яких теоретичні (лінгвістичні, літературознавчі, методичні), прикладні (мовні знання, вміння у мовленнєвій діяльності, знання зарубіжної літератури). Процедурний компонент передбачає оволодіння здобувачами вищої освіти дослідницькими вміннями. Рефлексивний компонент містить такі вміння, як-от самоконтроль дослідницької діяльності, внесення певних коректив у організацію наукового пошуку.

Функціями дослідницької діяльності є формування цінностей пізнання й творчості; професійної, соціокультурної компетентностей майбутніх філологів; культури наукової праці; здатності до індивідуалізації, диференціації освітнього процесу відповідно до особливостей учнів; готовності до розробки та впровадження інновацій у процес викладання іноземних мов та зарубіжної літератури; вмінь самостійно організовувати науковий пошук; здатності до командної роботи та співпраці.

Основними етапами впровадження дослідницької діяльності є аналітично-конструктивний (котрий містив завдання на асиміляцію основних понять наукового пошуку з проблем використання мультимедійних технологій в освітньому процесі) та продуктивно-творчий (завдання якого націлювали на виконання самостійних досліджень за окресленою проблематикою).

Запропонований нами підхід дозволив студентам поступово оволодіти знаннями про сучасні технології мультимедіа (наприклад, Duolingo, Edpuzzle, Flipgrid, Kahoot, Padlet), вміннями їх використовувати на уроках із іноземної мови й зарубіжної літератури.

Ключові слова: дослідження, діяльність, готовність, технологія, мультимедіа, бакалавр, магістр, філологія.



Kniazian Marianna Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of French Philology

Sylantieva Valentyna Ivanivna Doctor of Philology, Full Professor, Head of Chair of Department of Foreign Literature

Mlynchyk Andrii Venedyktovych Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor in the Department of French Philology, Odessa I.I. Mechnikov National University

RESEARCH ACTIVITY AS A METHOD TO FORM THE READINESS TO USE MULTIMEDIA TECHNOLOGIES IN BACHELOR AND MASTER OF PHILOLOGY

Abstract

Research activity is a type of students' cognitive work, which is aimed at their internalization of modern scientific knowledge, formation of research skills, analytical, critical, prognostic thinking, creative abilities, interest in the scientific research.

The components of research activity are motivational-valuable, cognitive, procedural, reflective. The motivational-valuable component reflects the interests of students in scientific research. The cognitive component reflects scientific knowledge of a professional nature, including theoretical (linguistic, literary, methodical), applied (language knowledge, speaking skills, knowledge of foreign literature). The procedural component involves mastering research skills by students of higher education. The reflective component includes such skills as selfmonitoring of research activities, making certain adjustments to the organization of scientific research.

The functions of research activity are the formation of the values of knowledge and creativity; professional, sociocultural competences of future philologists; culture of scientific work; the ability to individualize and differentiate the educational process according to the characteristics of students; readiness to develop and implement innovations in the process of teaching foreign languages and foreign literature; the ability to independently organize scientific research; teamwork and cooperation skills.

The main stages of the implementation of research activities are analytical- constructive (which included the task of assimilating the main concepts of scientific research on the problems of using multimedia technologies in the educational process) and productive-creative (the task of which involved independent research on the problems of the introduction of multimedia technologies).

This approach allowed students to gradually master knowledge of modern multimedia technologies (for example, Duolingo, Edpuzzle, Flipgrid, Kahoot, LearningApps, Padlet), and the ability to use them in foreign language and foreign literature lessons.

Keywords: research, activity, readiness, technology, multimedia, bachelor, master, philology.



Вступ

Постановка проблеми. Важливим питанням підготовки бакалаврів та магістрів філології є формування у них готовності до впровадження технологій мультимедіа, що значно розширює їхні можливості у професійній діяльності, пов'язаній з генерацією інновацій. Володіння мультимедійними технологіями забезпечує високий рівень конкурентоспроможності здобувачів вищої освіти, здатність розв'язувати складні задачі, втілювати творчий потенціал у перекладацькій та викладацькій діяльності.

Саме готовність до застосування мультимедійних технологій дозволяє випускникам закладів вищої освіти брати участь в активній інформаційній взаємодії з іншими на уроках іноземної мови та зарубіжної літератури, самостійно продукувати ефективні прийоми навчання мови й літератури, максимально корисно використовувати інформаційний простір та збагачувати його власним інноваційним доробком.

Зазначена проблема пов'язана з низкою практичних завдань, пріоритетними серед яких є формування інформаційно-технологічної компетентності здобувачів вищої освіти, підвищення ефективності їхньої мовної підготовки, забезпечення результативності навчання ними іноземних мов і зарубіжної літератури у загальноосвітній школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід підкреслити, що заявлена проблема досліджувалася у ракурсі підготовки майбутніх бакалаврів та магістрів філології до науково-пошукової діяльності, формування у них дослідницької компетентності [1], [2].

Утім, проблема використання потенціалу наукової діяльності студентів у формуванні їхньої готовності до втілення мультимедійних технологій вимагає більш глибокого вивчення.

Мета статті - висвітлити проблему використання дослідницької діяльності майбутніх бакалаврів та магістрів філології задля формування готовності до застосування технологій мультимедіа.

Завдання статті - розкрити сутність, структуру дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти, етапи її впровадження та відповідні кожному з них завдання з формування готовності бакалаврів та магістрів філології до застосування технологій мультимедіа.



Виклад основного матеріалу

Дослідницька діяльність є таким видом пізнавальної праці здобувачів вищої освіти, яка націлена на інтеріоризацію ними сучасних наукових знань, оволодіння змістом професійної підготовки, формування дослідницьких умінь, аналітичного, критичного, прогностичного мислення, творчих здібностей, інтересу до змісту й процесу наукового пошуку.

До структури дослідницької діяльності має сенс віднести такі компоненти:

- мотиваційно-ціннісний;

- когнітивний;

- процедурний;

- рефлексивний.

Підкреслимо, що мотиваційно-ціннісний компонент відображає інтереси здобувачів вищої освіти до наукового пошуку, цінності, переконання. Таке спрямування студентів на пізнавально-творчі смислові орієнтири закладає стартову основу саморозвитку впродовж життя.

Когнітивний компонент віддзеркалює наукові знання професійного характеру, серед яких теоретичні (лінгвістичні, літературознавчі, методичні), прикладні (мовні знання, вміння у мовленнєвій діяльності, знання зарубіжної літератури).

Процедурний компонент передбачає оволодіння здобувачами вищої освіти дослідницькими вміннями, до яких відносимо

- розробку наукового апарату дослідження (мети, завдань об'єкту, предмета, методів, гіпотези тощо);

- планування наукового пошуку;

- дослідження теоретичних джерел;

- проведення емпіричного експерименту;

- упровадження авторських методичних прийомів у ході розгортання формувального експерименту в контексті досліджень у галузі методики викладання іноземних мов та зарубіжної літератури;

- аргументація власного наукового підходу до вирішення проблеми;

- узагальнення результатів експериментальної роботи;

- оформлення наукового тексту;

- визначення перспектив дослідження заявленої проблеми.

Рефлексивний компонент відбиває такі вміння, як-от самоконтроль дослідницької діяльності, самооцінювання й внесення певних коректив у організацію наукового пошуку.

Зазначимо, що провідними функціями дослідницької діяльності у контексті професійної підготовки майбутніх бакалаврів та магістрів філології є формування

- цінностей пізнання й творчості;

- науково-пізнавальної, професійної, соціокультурної компетентностей майбутніх філологів,

- культури наукової праці;

- готовності студентів до самопізнання й саморозвитку;

- здатності до індивідуалізації, диференціації освітнього процесу відповідно до особливостей тих, хто навчається;

- готовності до розробки та впровадження інновацій у процес викладання іноземних мов та зарубіжної літератури;

- умінь самостійно організовувати науковий пошук, виявляючи цілеспрямованість, відповідальність, дисциплінованість;

- здатності до командної роботи та співпраці з іншими учасниками дослідження.

Наголосимо, що дослідницька діяльність у розрізі викладання мови й літератури є важливим чинником підготовки майбутніх фахівців і професіоналів до інноватизації освітнього процесу з використанням сучасних педагогічних технологій, зокрема й технологій мультимедіа.

З метою ефективності оволодіння майбутніми бакалаврами та магістрами філології технологіями мультимедіа з використанням потенціалу дослідницької діяльності нами були запропоновані такі етапи впровадження цієї діяльності:

- аналітично-конструктивний;

- продуктивно-творчий.

На аналітико-конструктивному етапі відбувалася підготовка здобувачів вищої освіти до проведення дослідницької діяльності, саме тому були використанні завдання на інтеріоризацію основних понять наукового пошуку, що дозволило сформувати насамперед когнітивний та процедурний компоненти цієї діяльності.

Так, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня мали розробити словник базових термінів, дотичних до проблем організації дослідницької діяльності (зокрема розкрити сутність понять «об'єкт дослідження», «предмет дослідження», «теоретичні методи дослідження», «емпіричні методи дослідження в галузі філології», «емпіричні методи дослідження в галузі методики викладання мови й літератури», «гіпотеза» тощо), застосування технологій мультимедіа; надати коротку характеристику найпоширенішим у аспекті викладання іноземних мов та зарубіжної літератури мультимедійним технологіям (Duolingo, Edpuzzle, Flipgrid, Kahoot, LeamingApps, Padlet).

До того ж студенти були зорієнтовані на те, щоб підготувати своєрідне експертне повідомлення за темою «Технології мультимедіа як об'єкт теоретичного й емпіричного дослідження в сучасній методичній науці». Було доречним, на наш погляд, організувати пошукову роботу здобувачів вищої освіти за таким алгоритмом:

- укласти бібліографічний показчик за окресленою темою;

- проаналізувати наукові погляди;

- зазначити об'єкт, предмет, мету та завдання дослідження в контексті кожного з підходів;

- окреслити теоретичні й емпіричні методи наукового пошуку, котрі були задіяні кожним з дослідників;

- виявити прийоми застосування технологій мультимедіа в ході викладання іноземних мов та зарубіжної літератури;

- визначити тенденції дослідження окресленої проблеми.

Такий підхід дозволив студентам виступити у ролі експертів, заставив їх не лише знайти матеріал за темою, але й переосмислити його, проаналізувати й порівняти різні наукові точки зору на розв'язання цієї проблеми, сформулювати узагальнення й спрогнозувати перспективи її вирішення. Це значно активізувало мотиваційно-ціннісний компонент дослідницької діяльності та забезпечило розвиток її когнітивного й процедурного компонентів.

Наголосимо, що ефективним була й орієнтація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня на аналіз певного об'єкта в дослідницькій сфері лінгвістики / літературознавства / методики викладання; окреслення його основних характеристики. Окрім цього студенти проаналізували провідні функції; визначили основні дотичні до цього об'єкту наукові категорії; запропонували власне розуміння його сутності.

На першому етапі були запропоновані також більш складні дослідницькі завдання, котрі орієнтувати здобувачів вищої освіти на розкриття різних наукових позицій щодо характеристик певного явища, висвітлення його сутності, особливостей, причин тощо, формулювання узагальнень.

Наприклад, здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) рівня необхідно було знайти, порівняти та систематизувати інформацію з різних наукових джерел щодо розкриття причин педагогічного явища, як, наприклад, активізація інтересу до вивчення іноземної мови та зарубіжної літератури в учнів підліткового віку з використанням технологій мультимедіа. Здобувачі вищої освіти мали чітко класифікувати весь отриманий матеріал, представити його в таких розрізах, як-от бібліографічний, теоретичний, методичний; обрати, проаналізувати та схарактеризувати найбільш ефективні технології формування інтересу в підлітків до навчання, аргументувати свій вибір.

Варто акцентувати на тому, що на продуктивно-творчому етапі студенти-магістранти були зорієнтовані на те, щоб підготувати аналітичний звіт про стан дослідження певної проблеми в аспекті використання технологій мультимедіа на заняттях з іноземних мов та зарубіжної літератури. Так, нами було впроваджене дослідницьке завдання, що мало на меті висвітлення потенціалу мультимедійних технологій у формуванні вмінь студентів бакалаврату у діалогічному мовленні. Послідовність дослідницьких дій здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня була такою:

- скласти каталог наукових праць, у яких висвітлюється проблема формування у здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вмінь у діалогічному говорінні;

- розкрити сутність, структуру, особливості іншомовного діалогічного мовлення здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня;

- висвітлити методи та методичні прийоми формування цих умінь у студентів, вибрати ті з методів, які опираються на технології мультимедіа, класифікувати їх;

- описати найбільш ефективні мультимедійні технології, обґрунтувати їхню дидактичну потужність у аспекті формування вмінь студентів у діалогічному мовленні.

Окрім цього передбачалося поглиблення знань студентів щодо сутності науково-дослідницької діяльності, оволодіння процедурами сучасного наукового пошуку у контексті застосування технологій мультимедіа у галузі гуманітарних наук.

Наприклад, здобувачам вищої освіти другого (магістерського) рівня необхідно було проаналізувати зміст певної наукової статті з впровадження технологій мультимедіа, висвітлити методологічний базис наукового пошуку, назвати, у контексті яких сучасних концепцій розглядається це питання,

систематизувати ключові терміни, сформулювати понятійний апарат дослідження проблеми, надати власний варіант визначення основних термінів.

Завдання такого типу дозволили студентам розширити власний науковий тезаурус, дотичний до проблематики впровадження технологій мультимедіа у розрізі гуманітарних навчальних дисциплін.

Розширити знання здобувачів вищої освіти з проблем застосування технологій мультимедіа та сформувати відповідні вміння було доцільним шляхом упровадження завдання на самостійну розробку апарату дослідження за темою «Інноваційні прийоми використання технологій мультимедіа з формування спеціальних компетентностей студентів на практичних заняттях з іноземної мови та зарубіжної літератури».

Зокрема здобувачі вищої освіти другого (магістерського) рівня були спрямовані на самостійне виконання наведених нижче дій:

- вказати, у контексті яких педагогічних теорій вивчається заявлена проблема;

- розкрити новизну авторської системи інноваційних прийомів, у розрізі чого визначити мету та завдання дослідження;

- визначити об'єкт, предмет, гіпотезу дослідження;

- підібрати й класифікувати теоретичні, емпіричні, статистичні методи дослідження;

- окреслити та схарактеризувати практичні шляхи впровадження розробленої системи інноваційних методичних прийомів застосування технологій мультимедіа задля формування спеціальних компетентностей у здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня;

- розробити схему використання авторських методичних прийомів на практичних заняттях з іноземної мови та зарубіжної літератури;

- провести констатувальне діагностування рівня сформованості спеціальних компетентностей у студентів бакалаврату;

- апробувати ці прийоми в безпосередньому освітньому процесі протягом асистентської практики;

- організувати контрольне діагностування спеціальних компетентностей;

- проаналізувати результати емпіричного дослідження;

- сформулювати висновки та рекомендації.

Наведене вище дослідницьке завдання сприяло формуванню знань та вмінь здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня методично коректно застосовувати технології мультимедіа насамперед на заняттях з «Першої іноземної мови», «Другої іноземної мови», «Новітньої зарубіжної літератури», а також забезпечило актуалізацію мотиваційно-ціннісного, когнітивного й процедурного компонентів дослідницької діяльності.

Наголосимо, що ефективним було й дослідницьке завдання на діагностику рівня сформованості рефлексивних умінь у здобувачів вищої освіти. Наприклад, студенти мали на меті вибрати методи діагностики вмінь контролювати й коригувати власну педагогічну діяльність з впровадження технологій мультимедіа. Викликало значний інтерес у студентів й завдання, що передбачало взаємне оцінювання вмінь організовувати науковий пошук стосовно проблеми впровадження цих технологій у освітній процес, самостійно їх розробляти та коректно застосовувати.

Для того, щоб оцінити ефективність розроблених нами завдань з використання потенціалу дослідницької діяльності з метою формування готовності майбутніх бакалаврів та магістрів філології до застосування технологій мультимедіа, був проведений локальний педагогічний експеримент, котрий передбачав оцінювання не лише вмінь студентів використовувати зазначені технології, а й рівня сформованості компонентів цієї діяльності.

Логіка такого підходу базується на тому, що, використовуючи елементи дослідження задля оволодіння знаннями й вміннями впроваджувати технології мультимедіа, здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів активно інтеріоризують та актуалізують й компоненти дослідницької діяльності.

Отож з метою діагностування мотиваційно-ціннісного компонента дослідницької діяльності, а саме інтересу до проведення наукового пошуку з проблем упровадження технологій мультимедіа, ми використали метод анкетування, який дозволив виокремити три рівні сформованості цього компонента: високий (активний вияв інтересу до наукових досліджень у розрізі використання мультимедійних технологій), середній (інтерес виявляється достатньо часто), низький (інтерес виявляється лише час від часу).

Задля оцінювання рівня сформованості когнітивного компонента, тобто знань про зміст, структуру, вимоги до організації досліджень у царині впровадження технологій мультимедіа, функції, особливості, переваги та недоліки цих технологій, було проведене тестування. Запропонований студентам тест містив шість запитань з відкритими відповідями. Перший варіант був запропонований до початку формувального експерименту, другий - після його проведення. До першого варіанту тесту були віднесені такі запитання: дайте визначення поняттю 1) «метод дослідження», 2) «предмет дослідження»; як Ви розумієте термін 1) «технологія мультимедіа», 2) «пізнавальна мотивація навчання»; схарактеризуйте технологію 1) Duolingo 2) LeamingApps; до другого варіанту - дайте визначення поняттям 1) «об'єкт дослідження», «гіпотеза дослідження»; 2) як Ви розумієте терміни 1) «інновація», 2) «інтеріоризація знань тих, хто навчається»; схарактеризуйте технологію 1) Kahoot, 2) Edpuzzle. Наголосимо, що правильні відповіді на всі запитання свідчили про високий рівень сформованості когнітивного компонента, на чотири-пять - про середній рівень, на три й менше - про низький рівень.

Процедурний компонент був діагностований з використанням творчих завдань, наприклад, на констатувальному етапі експерименту студенти мали розробити елементи апарату наукового пошуку в аспекті проблеми застосування технологій мультимедіа (мету, завдання, теоретичні та емпіричні методи); на контрольному - визначити та описати етапи дослідницької діяльності з розробки методичних прийомів упровадження технологій мультимедіа. Правильне виконання всіх дій завдань свідчило про високий рівень сформованості процедурного компонента, наявність однієї-двох незначних помилок - про середній рівень, наявність трьох та більше суттєвих помилок - про низький рівень.

Натомість з метою діагностування рефлексивного компонента дослідницької діяльності з розробки методичних прийомів використання технологій мультимедіа був застосований метод експертної оцінки. Так, викладачі, які виступили у ролі експертів, оцінювали рівень (високий, середній, низький) володіння рефлексивними вміннями студентів у аспекті саме проведення досліджень у сфері використання технологій мультимедіа.

Слід підкреслити, що за результатами констатувального експерименту мотиваційно-ціннісний компонент дослідницької діяльності, спрямованої на вивчення проблем застосування технологій мультимедіа, був сформований на високому рівні у 41% здобувачів вищої освіти, на середньому - у 49%, на низькому - у кожного десятого респондента (10%). Натомість за результатами контрольного експерименту високий рівень був виявлений у половини респондентів (52%), середній - у 48%, низький - у жодного із студентів.

Рівень сформованості когнітивного компонента на констатувальному етапі експериментальної роботи був на високому рівні у 10% респондентів, на середньому - у 56%, на низькому - у третини студентів (34%). Після проведення формувального експерименту кількість здобувачів вищої освіти з високим рівнем збільшилася: так, високий та середній рівні продемонструвало по 49% респондентів, низький - лише 2%.

Діагностика процедурного компонента показала, що він сформований на високому рівні до початку формувального експерименту в 16% студентів, на середньому - у половини респондентів (50%), на низькому - у третини здобувачів вищої освіти (34%). Діагностика, проведена після впровадження розроблених дослідницьких завдань на етапі формувального експерименту, показала, що високий рівень був характерний уже для 51% студентів, середній - для 46%, низький - лише для 3%.

Оцінювання рефлексивного компонента на констатувальному етапі показало, що високий рівень має четверта частина респондентів (25%), середній - 54%, низький - 21%. Констатувальний експеримент засвідчив, що високий рівень був характерним для 55% респондентів, середній - 45%, низький - жодного із здобувачів вищої освіти.

Зазначені результати підтвердили ефективність розробленого підходу до впровадження дослідницької діяльності як методу формування готовності до застосування технологій мультимедіа.

дослідницький філологія мультимедіа



Висновки

Дослідницька діяльність з формування готовності бакалаврів та магістрів філології до впровадження технологій мультимедіа є видом пізнавальної праці, котра має на меті асиміляцію наукових знань з цієї проблеми, формування дослідницьких умінь, творчих здібностей, інтересу до сучасних мультимедійних технологій. Структуру дослідницької діяльності доцільно репрезентувати такими компонентами, як-от мотиваційно-ціннісний, когнітивний, процедурний, рефлексивний. Основними етапи впровадження цієї діяльності є аналітично-конструктивний (котрий містив завдання на інтеріоризацію основних понять наукового пошуку з проблем використання мультимедійних технологій в освітньому процесі) та продуктивно-творчий (завдання якого націлювали на виконання самостійних досліджень за окресленою проблематикою).

Перспективи дослідження вбачаються нами у розробці системи підготовки вчителів-практиків до застосування технологій мультимедіа на уроках іноземних мов та зарубіжної літератури.



Література

1. Artemenko, О. (2017). Contents and specific research activity of future teacher of philology: results of the experimental training. ScienceRise: Pedagogical Education. 5(13), 8-12. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102440

2. Knyazyan, M., Mushynska, N. The Formation of Translators' Research Competence at the Universities of Ukraine. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. University of Nis, Republic of Serbia. 2019. Vol. 7, No 1. Р. 85-94.

References

1. Artemenko, О. (2017). Contents and specific research activity of future teacher of philology: results of the experimental training. ScienceRise: Pedagogical Education. 5(13), 8-12. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102440 [in English].

2. Knyazyan, M., Mushynska, N. (2019). The Formation of Translators' Research Competence at the Universities of Ukraine. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. University of Nis, Republic of Serbia. Vol. 7, No 1. Р. 85-94.

Размещено на Allbest.ru

...