Феномен поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу: науковий дискурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Феномен поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу: науковий дискурс

Ніколаї Г.Ю.,

Сунь Жуй

Анотація

У статті характеризується феномен поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу. На основі нормативно-правових документів, зокрема Державного стандарту базової середньої освіти та Рамкової програми ЄС щодо оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя, та значного масиву наукових джерел окреслюється поняттєво-термінологічне поле дослідження феномена поліхудожньої обізнаності. Обґрунтовується його логіко-смислова структура на основі дефінітивного аналізу категорій "художнє", "поліхудожнє" та "обізнаність". Здійснюється порівняльно-зіставний аналіз низки актуальних дисертаційних досліджень, дотичних проблематиці музично-фахової підготовки. Систематизуються розвідки китайських здобувачів у межах одеської наукової школи стосовно інтерференції "художнього" в структурі професійних якостей майбутніх учителів музичного мистецтва та викладачів вокалу (досвід художньо-образних репрезентацій, художньо-педагогічна майстерність, художньо-пізнавальна компетентність, художня освіченість, художньо-проектні вміння тощо). Висвітлюються особливості впливу поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу щодо синергійної єдності образної сфери різних видів мистецтва на якість перцепції та інтерпретації вокальних опусів, на здатність створювати яскраві художньо-музичні образи. освіта викладач вокал

Ключові слова: поліхудожня обізнаність, художня освіченість, художньо-образні репрезентації, майбутні вчителі музичного мистецтва, викладачі вокалу, музично-фахова підготовка, китайські здобувані.

Nikolai Н. Yu.,

Sun Rui

Phenomenon of future vocal teachers' polyartistic awareness: scientific discourse

The article characterizes the phenomenon of polyartistic awareness of future vocal teachers. On the basis of regulatory documents, in particular State Standard of Basic Secondary Education and updated European Reference Framework of Key Competences for Lifelong Learning, and a significant array of scientific sources, the conceptual-terminological field of research on the phenomenon of polyartistic awareness is outlined. Its logical-semantic structure is substantiated on the basis of a definitive analysis of the categories "artistic", "polyartistic" and "awareness". A comparative analysis of a number of relevant dissertation studies related to the problems of musical-professional training is conducted. Investigations of Chinese students within Odesa scientific school are systematized in relation to its individual aspects, when art is integrated into the structure of professional qualities of future musical art and vocal teachers as an experience of artistic-figurative representations, artistic-pedagogical proficiency, artistic-cognitive competence, artistic erudition, artistic-projective skills, etc. Peculiarities of the future vocal teachers' polyartistic awareness impact with works of various types of art in their synergistic unity on the quality of perception and interpretation of vocal opus, creation ofbright artistic images, are highlighted.

Comparative analysis of current dissertation researches, related to the problems of music- professional training, and systematization of researches of Chinese students within the Odessa scientific school and their classification made it possible to reveal the interference of polyartistic awareness in the training of future vocal teachers. This is the experience of artistic representations, artistic-pedagogical skill, artistic-cognitive competence, artistic education, artistic-project skills and so on.

The impact of multi-artistic awareness of future teachers on the quality of perception and interpretation of vocal opus, on the ability to create bright artistic and musical images thanks to the synergistic unity of the figurative sphere of various types of art are characterized. However, methodological issues related to the organization of the process of formation of multi-artistic awareness of future vocal teachers require further research, the results of which will be covered in future publications.

Keywords: polyartistic awareness, artistic erudition, artistic-figurative representations, future musical art teachers, vocal teachers, musical-professional training, Chinese students

Вступ

Сучасний світ, що заплутався в тенетах комп'ютерних мереж та попкультури і ґвалтовно втрачає спроможність духовно опановувати реальність засобами серйозного мистецтва, і людина, що загубила цілісне світовідчуття, тому що не здатна до естетичного переживання, мистецької творчості і художньої комунікації, вимагають повернення до творчих джерел художньої діяльності, що здійснюється в координатах різних видів мистецтва. В останні десятиліття феномен поліхудожньості потрапляє в епіцентр уваги дослідників з України та Китаю. З огляду на проблематику нашої статті слід згадати розвідки представників одеської наукової школи стосовно визначення художньо-естетичного контенту виконавської підготовки, що дозволяє опанування, осмислення та відтворення в ході інтерпретації художньої інформації, котра міститься в конкретних музичних творах і носить образний, естетико-смисловий характер. Інформація передається засобами музичної мови, гармонізуючи емоційні та інтелектуальні початки, що передбачає: застосування художньо-емоційних тренінгів персоніфікації, коли відбувається занурення у відчуття героя; використання процедур рефлексії та самооцінювання з огляду на художньо-естетичні почуття; створення "комунікативних карт" та "художньо-комунікативного поля" (Линенко А.Ф., Ніколаї Г.Ю. & Левицька І. М. (2019).)

Актуалізація проблем художньої комунікації привертає увагу науковців до художньо-комунікативної діяльності, що визначається як складна й багатоаспектна і здійснюється на різних рівнях спілкування з творами мистецтва, а відтак потребує ґрунтовної поліхудожньої обізнаності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для сучасного наукового простору України стає характерним присутність у ньому дисертаційних досліджень китайських здобувачів, які навчаються в українських вишах. У межах філософії освіти та педагогіки вони полюбляють вивчати художні аспекти мистецької, культурологічної та музично-фахової підготовки здобувачів вищої освіти. Так, Лю Цяньцянь (2010) досліджує феномен художньої компетентності майбутніх учителів музики та хореографії в педагогічних університетах України і Китаю, Чжан Сянюн (2016) вивчає особливості формування художньо-виконавської майстерності майбутніх піаністів з КНР у вищих педагогічних навчальних закладах України, а Лінь Янь (2021) намагається розв'язати проблеми формування в процесі вокального навчання готовності майбутнього вчителя музики до художньо-інтерпретаційної діяльності

У своїх дисертаційних дослідженнях не оминають проблематики художнього й українські здобувані. Зокрема, О.Ляшенко (2001) спрямовує свою увагу на художньо-педагогічну інтерпретацію музичних творів у процесі підготовки майбутніх учителів музики, А. Ткачук (2010) переймається феноменом художньо- образного мислення студентів у процесі вокального навчання і розробляє відповідну методику, О. Гаврилюк (2018) слідом за багатьма іншими робить спробу вирішити проблему формування професійної готовності до художньо-творчої діяльності майбутніх учителів музики на прикладі педагогічних коледжів. Проте проблема поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу не знайшла належного теоретичного і практичного розроблення в наукових дослідженнях, отже її вирішення саме на часі.

Метою статті стала характеристика феномена поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу у науковому дискурсі. Методологічним знаряддям останнього обрані загальнонаукові (узагальнення, систематизація, класифікація) та конкретно наукові методи, зокрема аналітичні (дефінітивний, порівняльно-зіставний та контент-аналіз), а також метод екстраполяції.

Виклад основного матеріалу. Характеристику феномену поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу слід розпочати з окреслення відповідного термінологічного поля. Тлумачення категорії "поліхудожнього" та пов'язаних з нею похідних понять у філософських, культурологічних, естетичних, мистецтвознавчих і педагогічних джерелах найчастіше відбувається як у вузькому, так і широкому сенсах із наголошенням на двох його складниках - "полі" і "художнє". У вузькому значенні прикметник "художній" переважно застосовується відносно образотворчого мистецтва, а у широкому сенсі використовується як синонім до терміну "мистецький", визначаючи його приналежність до сфери мистецтва.

Зауважимо, що тотальне розповсюдження в Україні поняття "мистецька освіта" зумовлює поступове витиснення терміну "художній", що використовувався в широкому сенсі як калька з російської,терміном "мистецький". Проте, коли йдеться про творчу атрибутивність (діяльність, активність) і смислові координати та специфіку образної сфери мистецтва або про його естетичний вплив на особистість, термін "художній" не втрачає своєї актуальності.

Підтвердженням може слугувати текст недавно затвердженого Державного стандарту базової середньої освіти. Результати контент-аналізу його додатків, що стосуються мистецької освітньої галузі, засвідчили використання поняття "художній" у Додатку 19 аж сорок чотири рази. Зокрема, під час конкретизації базових знань у сфері мистецької грамотності (художня творчість, художній образ, художні стилі і напрями), мистецької діяльності (художня ідея, художній образ, художні ремесла) та мистецької комунікації (художній текст, художня комунікація).

Отже, нормативний документ закріплює певні контексти використання означеного терміну.

Поняття художнього включено і в перелік Вимог до обов'язкових результатів навчання учнів у мистецької освітньої галузі, що містяться в Додатку 20 до Державного стандарту базової середньої освіти. Передбачається, що учень пізнає різні види мистецтва, інтерпретує художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, розвиває ціннісне ставлення до мистецтва; формує художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва; пізнає себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об'єктами, розвиває емоційний інтелект; використовує інформаційне середовище у власній творчості і художній комунікації (Вимоги до обов'язкових результатів..., 2020).

Конкретизація згаданих Вимог дозволяє схарактеризувати феномен поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу в контексті освітніх стандартів. Так, в основі поліхудожньої обізнаності лежить художньо-образне, асоціативне мислення, яке дозволяє майбутнім викладачам вокалу створювати цілісні художні образи, оперуючи вокально-слуховими, пластично-зоровими та поетичними уявленнями й асоціаціями в їх синестезії.

Реалізація наступної вимоги щодо інтерпретації художніх образів напряму залежить від ступеня поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу, що дозволяє їм використовувати весь багаж знань у сфері мистецтва за допомогою герменевтичної методології інтерпретації з використанням, в першу чергу, методу герменевтичного кола, котрий роз'яснює текст, контекст і підтекст у їх нерозривній єдності, дозволяючи створювати переконливу художньо-образну трактовку вокальних творів.

Стосовно ще двох вимог зауважимо, що саме поліхудожня обізнаність допомагає майбутнім викладачам вокалу у забезпеченні набуття досвіду емоційних переживань учням середньої ланки освіти й розвиває їхній емоційний інтелект. Останній Д. Гоулман (2019) визначає як здатність особистості тлумачити і власні емоції, і емоції інших людей аби використовувати отриману інформацію задля реалізації особистих цілей. Науковець включає до складу емоційного інтелекту такі компоненти: знання власних емоцій, управління нимщмотивацію, здатність розпізнавати емоції інших, здатність вступати в між особистісні стосунки з іншими людьми та підтримувати їх (Гоулман 2019, с. 43).

Наступна вимога щодо формування ціннісного ставлення до мистецтва реалізується завдяки зверненню до ціннісних домінант взаємодії з мистецтвом з опорою на поліхудожню обізнаність. Відомо, що привласнення моральних, політичних, релігійних, естетичних і, головне, художніх цінностей є процесом глибоко особистісний, оскільки вони "не вивчаються як знання, а переживаються і проживаються у власному життєвому і художньому досвіді особистості" (Каган, 1988, с.241).На нашу думку, залучення здобувачів до світу мистецьких цінностей відбувається на основі здатності викладача вокалу до створення в освітньому процесі поліхудожньої атмосфери взаємодії з мистецтвом. Стосовно вимоги до художньої комунікації наголосимо, що саме вона дозволяє спрямовувати навчальний процес на встановлення духовно-творчого контакту між викладачем вокалу і його учнями.

Характеристика феномену поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу вимагає деталізації другого складника ключового поняття наших розвідок - обізнаності, що тільки починає вводитись у термінологічне поле сучасних досліджень. За результатами дефінітивного аналізу значного масиву наукової літератури з'ясовано, що термін "обізнаність" використовується у визначені сутності таких понять, як освіченість, ерудиція, компетентність. Знайдено тлумачення похідного від іменника "обізнаність" прикметника, однак його дефінітивне визначення потребує подальших розвідок. У нагоді може стати "Рамкова програма оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя", яка була затверджена Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу зовсім недавно - у 2018 році. У цій Програмі визначено, що "компетентність культурної обізнаності та самовираження" містить знання різноманітних культур (мов, традицій, культурних продуктів тощо).Проте здійснення характеристики поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу вимагає подальших поняттєво- термінологічних пошуків, а семантичне поле власне поліхудожньої обізнаності є багатозначним і потребує конкретизації, що в наших розвідках буде відбуватись в контексті фахової підготовки викладача-вокаліста.

Оскільки центральним концептом наших наукових пошуків є "поліхудожня обізнаність майбутніх викладачів вокалу", охарактеризуємо логіко-смислову структуру означеного феномена на основі дефінітивного аналізу категорій "художнє", "поліхудожнє" та"обізнаність".

За результатами поняттєво-термінологічного аналізу дисертаційних та монографічних розвідок стосовно музично-педагогічної, зокрема й вокальної, освіти стає очевидним систематичне використання науковцями категорії художнього. Зауважмо, що найчастіше означене поняття стає центральним в дисертаціях китайських здобувачів, які навчаються на мистецьких факультетах педагогічних університетів в Україні (Лю, Цяньцянь, 2010; Чжан Сянюн, 2016; Лінь Янь, 2021 та ін.)

Увагою до окремих аспектів категорії художнього, що інтегрується в структуру професійних якостей майбутніх учителів музичного мистецтва та викладачів вокалу, відрізняється наукова школа факультету музичної та хореографічної освіти державного закладу "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського", яка підготувала низку відповідних дисертаційних досліджень китайських аспірантів Зокрема, Чжан Яньфен (2012) запропонував методику вокальної художньо-виконавської підготовки майбутніх учителів музики в університетах України і Китаю, а Лі Цзяці (2018) розробила методику формування художньо-проектних умінь майбутніх учителів музики в процесі вивчення фахових дисциплін.

Очевидні здобутки одеської наукової школи і стосовно вирішення питань підготовки майбутніх викладачів вокалу в контексті проблематики художнього. Наприклад, Чжу Юньжуй (2021) досліджує роль інноваційних технологій у формуванні художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу, а Тао Жуй (2022) розробляє методику формування художньо-педагогічної майстерності майбутніх викладачів вокалу.

Подібні розвідки у більш широкому контексті здійснювали й українські дослідники з Одеси, зокрема Ю. Волкова (2016) вивчала проблеми формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики і хореографії в ході відповідної діяльності. Реалізація художньо-комунікативної діяльності, на її думку, відбувається у процесі сприйняття, розуміння, осмислення, інтерпретації та оцінки твору через трансляцію й обмін художньою інформацією в ситуаціях діалогу на основі рефлексії як оцінно-коригувальної художньо-комунікативної педагогічної діяльності (Волкова, 2016). Від себе додаємо, що саме сприйняття художніх творів постачає естетичну насолоду, радість від безкорисливого спілкуванням з їх автором як щиросердним другом.

У контексті дефінітивного аналізу категорії художнього на окрему увагу заслуговує докторська дисертація А. Зайцевої (2017), в якій обґрунтовано методичну систему формування художньо-комунікативної культури майбутнього вчителя музики. Наукиня впевнена, що саме остання дозволяє трансформувати художньо- навчальну взаємодію на культуротворчий процес, визначаючи вектор його гуманістичної спрямованості на усвідомлення, переосмислення і корекцію власного суб'єктивного розвитку, а також стимулює реалізацію унікального особистісно- творчого потенціалу учня у процесі його спілкування з мистецтвом (там само).

Оскільки у спілкуванні з мистецтвом центральну позицію займає художній образ, вважаємо, що не можна оминути увагою означене поняття. Вважається, що художній образ музичного твору є інтегрованим відображенням авторського задуму у свідомості виконавця, зумовлюючись його суб'єктивним баченням і відчуттям дійсності (Тао Жуй, 2022). Ми згодні, що у процесі осягнення художнього образу майбутні викладачі вокалу не тільки виявляють ставлення до оточуючого світу, що концентрується в музиці як її художній зміст, як особливе буття і, безпосередньо переживаючи його, перебувають у тісному духовному контакті з таким буттям, в результаті чого "являється відчуття того, що світ є не що інше, як ми самі, або, точніше, ми самі містимо в собі життя світу" (Лосев, 2010, с. 244). Саме таким чином створюється індивідуальна художня картина світу.

Варто згадати, що художній образ в музиці іноді розглядають як центральну методологічну категорію, як "інтонаційний образ світу" (Чекан, 2009, с. 100), виокремлюючи у ньому рецептивну компоненту - "осмислене в індивідуальному досвіді" (там само). Зауважимо, що художній образ знаходиться і в центрі уваги Ю Янь, яка досліджує можливості формування досвіду художньо-образних репрезентацій майбутніх бакалаврів музичного мистецтва засобами програмної музики (You Yan, 2021)

Наголосимо що проблема "художнього" частково вирішується і в дисертаційних дослідженнях стосовно вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, де термін "художнє" використовується для характеристики ключового поняття. Для прикладу, в дисертації Ло Чао технологія персоніфікації становить вагомий методичний ресурс і використовується "як творчій художньо- технологічний засіб пізнання та розкриття художнього образу твору мистецтва" (Ло Чао, 2018, с. 3). У той же час використання персоніфікації у вокальній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва як художнього методу, дозволяє зрозуміти культурні процеси "через заглиблення у збиральний образ героя (персони)" та рефлексію "власних художньо-творчих можливостей в інтерпретації і творенні такого образу" (там само, с.4).

Узагальнення результатів студіювання значного масиву наукових праць дозволяє стверджувати, що проблема характеристики феномену поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу стоїть досить гостро. Зауважимо, що саме поняття обізнаності, хоча й використовується стабільно як в розмовній практиці, так і в теоретичних розвідках, проте не має чіткого визначення. Результати дефінітивного аналізу наукових розвідок свідчать, що термін "обізнаність" часто-густо використовується у дефініціях таких понять, як ерудиція, енциклопедизм, освіченість, компетентність, проте практично не існує визначення обізнаності в словниковій літературі. Правда, можна знайти багато тлумачень похідного від терміну "обізнаність" прикметника "обізнаний". Зокрема, тлумачний академічний "Словник української мови" так пояснює його значення обізнаним є той, хто знається на чому- небудь, добре ознайомлений з чимось.

Обізнаність іноді подається у низці синонімів до терміну "освіченість", тому у першу чергу проаналізуємо саме його. За результатами термінологічних пошуків стає очевидним, що "освіченість" (походить від родового поняття "освіта")визначає духовне обличчя людини і "складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є надбанням її культурного кола" (Гончаренко, 1997, с. 241).Наголошується, що"головним є не обсяг знань, а поєднання останніх з особистісними якостями, вміння самостійно розпоряджатися своїми знаннями (там само, с. 242). Екстраполяція означеного дозволяє дослідникам стверджувати, що освіченість "створює образ людини, наприклад, у координатах спілкування з іншими, в уявленнях про неї серед колег, кола друзів та ін." (Реброва & Пань Шен, 2018: 92).

Вважаємо також за потрібне порівняти семантику понять "освіченість" і "грамотність", оскільки перше з них досить часто визначають через вже сформовану грамотність. З другого боку, наявність освіченості свідчить про широкий кругозір, а також здібність особистості до віднайдення сенсу феноменів, що потрапляють у коло її інтересів. Отже, освіченість є індивідуально-особистісним результатом процесу набуття освіти і реалізується в здатності фахово розв'язувати проблеми в окремих сферах діяльності з урахуванням наявних досягнень культури, а значить вона (освіченість)корелюється із культурною та функціональною грамотністю.

На нашу думку, функціональна грамотність охоплює ціло кшталт знань і вмінь з переліку базових кваліфікацій та впливає на формування певних особистісних якостей, що забезпечують успішне функціонування спеціаліста в сучасному інформаційному середовищі. Саме освіченість становить фундамент подальшого професійного розвитку особистості. З опорою на розвідки Пань Шена і Олени Ребрової можемо стверджувати, що саме індивідуальні параметри освіченості майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва відрізняють їх завдяки комплексу знань, умінь і навичок та досвіду застосування, що невідворотно впливає на "професійний формат прояву та самореалізації особистості серед інших суб'єктів професійної взаємодії" (Реброва & Пань Шен, 2018: 93).

Повертаючись до проблеми поліхудожності як цілісності світовідчуття митців і реципієнтів, наголосимо, що між видами мистецтва існує як внутрішній, так і зовнішній, сюжетний зв'язок, котрий забезпечуються їх синкретичним початком - реальним життям. Вважаємо також, що в кожному художньому творі об'єктивуються численні зв'язки як з іншими видами мистецтва, так і з особистісним життєвим досвідом. Отже, кожен вид мистецтва може відображатися і продовжуватися в будь- якому іншому або синтезуватись в нове ціле. У цих процесах віддзеркалюється потреба людини в пошуку власної цілісності (Сунь Жуй, 2022).

Отже, за результатами наукового дискурсу можемо стверджувати, що феномен поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу тісно пов'язаний з процесами рецепції, творення та функціонування витворів різних видів мистецтва в їх синергійній єдності, а також характеризується наявністю значного масиву знань зі сфери мистецтва, культури і музичної педагогіки, поінформованості у можливостях голосового апарату створювати прекрасні художньо-музичні образи аби бути здатним презентувати звукову картину всесвіту, що бринить космічними струнами, оспівуючи вічні духовні цінності.

Висновки

Орієнтація на нормативно-правові документи та результати аналізу значного масиву наукових джерел дозволила окреслити поняттєво-термінологічне поле дослідження феномена поліхудожньої обізнаності. Її логіко-смислова структура обґрунтовується на основі дефінітивного аналізу категорій "художнє", "поліхудожнє" та "обізнаність".

Порівняльно-зіставний аналіз низки актуальних дисертаційних досліджень, дотичних проблематиці музично-фахової підготовки, систематизація розвідок китайських здобувачів у межах одеської наукової школи та їх класифікація дозволили виявити інтерференцію "художнього" в структурі професійних якостей майбутніх учителів музичного мистецтва та викладачів вокалу. Про це свідчить значне розширення їх (якостей) переліку, а саме: досвід художньо-образних репрезентацій, художньо-педагогічна майстерність, художньо-пізнавальна компетентність, художня освіченість, художньо-проектні вміння тощо.

Охарактеризовано особливості впливу поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів на якість перцепції та інтерпретації вокальних опусів, на здатність створювати яскраві художньо-музичні образи завдяки синергійної єдності образної сфери різних видів мистецтва. Проте методичні питання стосовно організації процесу формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу потребують подальших досліджень, результати яких будуть висвітлені в наступних публікаціях.

Література

1. Вимоги до обов'язкових результатів навчання учнів у мистецькій освітній галузі (2020). Додаток 20 до Державного стандарту базової середньої освіти. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text

2. Волкова, Ю. І. (2016). Формування художньо-комунікативних умінь майбутніх учителів музики і хореографії (автореф. дис. ... канд. пед. наук:спеціальність: 13.00.02 - теорія та методика музичного навчання). Київ

3. Гаврилюк, О.А. (2018). Формування професійної готовності майбутніх учителів музики у педагогічних коледжах до художньо-творчої діяльності (дис. ... канд. пед. наук:13.00.04). Вінниця.

4. Гончаренко Семен (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь

5. Гоулман Д. Емоційний інтелект. Пер. з англ. С.Л. Гумецької. Харків: Віват, 2019.

6. Зайцева, А.В. (2017). Методична система формування художньо-комунікативної культури майбутнього вчителя музики (дис. ... д-ра пед.. наук). Київ.

7. Каган М.С. (1988) Мир общения: проблема межсубъектных отношений. М. : Политиздат,1988

8. Лі, Цзяці (2018). Методика формування художньо-проектних умінь майбутніх учителів музики в процесі вивчення фахових дисциплін (дис. ... канд. пед. наук). Одеса.

9. Лінь, Янь (2021). Формування готовності майбутнього вчителя музики до художньо- інтерпретаційноїдіяльності в процесі вокального навчання (дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02). Суми.

10. Линенко А.Ф., Ніколаї Г. Ю., Левицька І. М. (2019). Методичний супровід художньо- естетичного контенту виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти, 27, 17-26

11. Ло, Чао (2018). Методика вокальної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва засобами технології персоніфікації (дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02), Одеса, 2018

12. ЛосевА.Ф. (2010) Диалектикахудожественнойформы. М.: Академ.проект

13. Лю, Цяньцянь (2010). Формування художньої компетентності майбутніх учителів музики та хореографії в педагогічних університетах України і Китаю{уас. ... канд. пед. наук: 13.00.02). Київ.

14. Ляшенко, О. (2001). Художньо-педагогічна інтерпретація музичного твору в професійній підготовці майбутніх учителів музики (автореф. дис. ... канд. пед. наук). Київ.

15. Реброва О.Є., Пань Шен. (2018). Художня освіченість майбутніх учителів музичного мистецтва в компетентнісній парадигмі. Актуальні питання мистецької освіти та виховання, 2 (12), 89-98

16. Сунь Жуй (2022) Проблема формування поліхудожньої обізнаності майбутніх викладачів вокалу у світлі термінологічних пошуків. Музична та хореографічна освіта в контексті культурного розвитку суспільства: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. Т.

17. Одеса, 162-163.

18. Тао Жуй. Методика формування художньо-педагогічної майстерності майбутніх викладачів вокалу(дас. ... д-рафілософії: 014). Одеса.

19. Ткачук, А.О. (2010). Методика формування художньо-образного мислення студентів у процесі вокального навчання (автореф. дне. ... канд. пед. наук). Київ

20. Чекан, Ю. І. (2009). Інтонаційний образ світу. Київ: Логос

21. Чжан, Сянюн (2016). Формування художньо-виконавської майстерності майбутніх піаністів з КНР у процесі фахової підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах України(дшс. ... канд. пед. наук). Суми

22. Чжу, Юньжуй (2021). Формування художньо-пізнавальної компетентності майбутніх викладачів вокалу засобами інноваційних технологій (дне. ... д-ра філософії: 014). Одеса.

23. Чжан, Яньфен (2012). Методика вокальної художньо-виконавської підготовки майбутніх учителів музики в університетах України і Китаю (дне. ... канд. пед. наук). Одеса

24. You Yan (2021). Struktura komponentow i kryteria oceny doswiadczen artystycznych reprezentanci przysziych nauczycieli sztuki muzycznej. Knowledge, Education, Law, Management, 5(41), vol. 2, 28-33

25. References:

26. Requirements for compulsory learning outcomes of students in the field of art education (2020). Appendix 20 to the State Standard of Basic Secondary Education. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text

27. Volkova, Yu. I. (2016). Formation of artistic-communicative skills offuture teachers of music and choreography (PhD thesis abstract). Kyiv.

28. Havryliuk, O. A. (2018). Formation of professional readiness of future music teachers in pedagogical colleges for artistic-creative activity (PhD thesis). Vinnytsia.

29. Honcharenko, S. (1997). Ukrainian pedagogical dictionary. Kyiv: Lybid.

30. Goleman D. (2019). Emotional intelligence. Kharkiv: Vivat.

31. Zaitseva, A. V. (2017). The methodical system of artistic and communicative culture formation for a future music teacher (DSC thesis). Kyiv.

32. Kagan, M. S. (1988). A world of communication: the problem of intersubjective relations. Moscow: Politizdat.

33. Li, Jiaqi (2018). Artistic and project skills formation methodology for future music teachers in studying of special courses(PhD thesis). Odesa.

34. Lin, Yan (2021). Formation of the future music teacher's readiness for artistic-interpretative activities in the process of vocal training (PhD thesis). Sumy.

35. Lynenko A. F., Nikolai H. Yu., Levytska I. M. (2019) Methodological guidelines for the artistic and aesthetic aspect of teaching performance the future music teachers. Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education, 27, 17-26.

36. Luo Chao (2018). Methods of the future musical art teachers' vocal training by means of personification technology (PhD thesis). Odesa.

37. Losev, A. F. (2010). Dialectics of artistic form. M.: Academic project.

38. Liu, Qianqian (2010). Formation of artistic competence of future teachers of music and choreography in pedagogical universities of Ukraine and China (PhD thesis). Kyiv.

39. Liashenko, O. (2001). Artistic-pedagogical interpretation of a musical work in the professional training of future music teachers (PhD thesis abstract). Kyiv.

40. Rebrova, O. Ye., Pan Shen (2018). Artistic erudition of future musical art teachers in the competence paradigm. Current issues of art education and upbringing, 2 (12), 89-98.

41. Sun Rui (2022). The problem of forming polyartistic awareness of future vocal teachers in the light of terminological searches. Music and choreographic education in the context of cultural development of society: materials of the VIII International scientific and practical conference, Odesa, (October 14-15, 2022), Vol.2.0desa, 162-163.

42. Tao Rui. Methodology of forming artistic-pedagogical proficiency of future voice teachers (PhD thesis). Odesa.

43. Tkachuk, A. O. (2010). Methodology of students' artistic thinking formation in the process of vocal training (PhD thesis abstract). Kyiv.

44. Chekan, Y. I. (2009). Intonational image of the world. Kyiv: Logos.

45. Chzhan Sianiun (2016). Formation of artistic and performance skills of the pianists from PRC in the process of professional training in higher pedagogical educational establishments of Ukraine (PhD thesis). Sumy.

46. Zhu, Yunjui (2021). Formation of artistic-cognitive competence of future vocal teachers by means of innovative technologies (PhD thesis). Odesa.

47. Zhang, Yanfeng (2012). Methodology of vocal artistic and performance training of future music teachers in universities of Ukraine and China (PhD thesis). Odesa.

48. You Yan (2021). Component structure and criteria for evaluation of the experience of future musical art teachers' artistic-figurative representations. Knowledge, Education, Law, Management, 5(41), Vol. 2, 28-33.

Размещено на Allbest.ru