Оцінювання мотивації військових курсантів до вивчення іноземних мов

Анотація

З початком нинішньої повномасштабної війни, що розв'язала і веде Росія проти України, необхідність удосконалення мовної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України не тільки не зменшилася, а й навпаки зросла. Насамперед, підвищення рівня володіння майбутніми офіцерами англійської мови є нагальною потребою у неодмінній реалізації євроінтеграційних прагнень України та досягнення взаємосумісності з країнами-членами Північноатлантичного Альянсу для забезпечення національної безпеки України. На сьогодні українські війська (сили) фактично вже у рамках російсько-української війни впроваджують відповідні підходи і стандарти НАТО, масштабно переводяться з радянського та пострадянського на сучасне озброєння і військову техніку, що використовується у державах Північноатлантичного Альянсу Частина особового складу Збройних Сил України проходить інтенсивну підготовку та навчання за кордоном у країнах-членах НАТО та їх партнерах.

На практиці досі існують серйозні протиріччя між вимогами до володіння курсантами іноземною (англійською) мовою та досягнутим рівнем мовленнєвої компетентності для значної кількості випускників вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України. Для якісного і своєчасного виконання цільових завдань із мовної підготовки курсантів однією з ключових проблем є недостатній рівень умотивованості майбутніх офіцерів у вивченні іноземних мов.

У статті за результатами проведеного опитування серед курсантів низки українських вищих військових навчальних закладів здійснено аналіз їх мотивації до вивчення іноземних мов. З урахуванням передового досвіду організації мовної підготовки у вітчизняних і зарубіжних військових навчальних закладах розроблено рекомендації щодо реалізації завдань із подальшого покращення мовленнєвої компетентності військових курсантів на основі підвищення їх умотивованості в опануванні іноземними мовами.

Результати вищезазначеного дослідження мають важливе практичне значення для забезпечення досягнення майбутніми військовими офіцерами визначених рівнів мовної підготовки.

Ключові слова: курсант, вищий військовий навчальний заклад, мовна підготовка, іноземна мова, мотивація, Збройні Сили України.

Annotation

мовний підготовка курсант військовий

Key words: cadet, professional military education institution, language training, English language, motivation, the Armed Forces of Ukraine.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні, в умовах повномасштабної війни, що розв'язала Російська Федерація проти нашої держави та її народу, у Збройних Силах України (ЗСУ) не змінилася стратегічна мета - забезпечити швидке нарощування якнайбільшої чисельності особового складу, що володіє іноземними мовами (ІМ), насамперед англійською мовою, на рівні не нижче ніж СМР 2 (“Функціональний”) згідно зі стандартом НАТО STANAG 6001 [1, c. 1-5; 2, c. 1-3]. Навпаки, триваюча збройна агресія Росії проти України все більше впливає на посилення важливості мовної підготовки (МП) у ЗСУ, спрямованої на забезпечення цільових рівнів володіння ІМ особовим складом. Перш за все, у сучасних умовах зростає потреба у досягненні одного із фундаментальних національних безпекових інтересів нашої держави - набуття повноправного членства в Північноатлантичному Альянсі [1, с. 1; 2, с. 1-2]. У цьому контексті ключовою метою є здобування належної взаємосумісності ЗСУ з військовими формуваннями держав-членів НАТО впровадження політики, стандартів та організаційної культури НАТО в діяльність українських військ (сил) [1, с. 1-2].

Відповідно до зростаючої економічної та військової допомоги західних партерів, зокрема збільшення ними поставок до України сучасного озброєння та військової техніки (ОВТ), організації та проведенні бойової підготовки українських військ (сил) за кордоном, посилюється значення володіння на високому рівні особовим складом ЗСУ іноземними мовами, насамперед, англійською. Важливість опанування військовослужбовцями іноземних мов істотно зростає з отриманням Україною 23 червня 2022 року статусу країни кандидата на вступ до Європейського Союзу, поглибленням курсу нашої держави з подальшої інтеграції в європейський політичний, економічний, безпековий і правовий простір.

Вищенаведені чинники визначають нагальну потребу покращення функціонування МП курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ), що не може бути досягнуто без належної мотивації майбутніх офіцерів ЗСУ до вивчення іноземних мов. Результати соціологічного дослідження, проведеного науковцями Національної академії сухопутних військ (НАСВ), свідчать про низький рівень мотивації чималої кількості курсантів ВВНЗ до вивчення ІМ і, таким чином, формують важливе науково-практичне завдання [3].

Вирішенню вищезазначеної проблеми присвячено низку наукових публікацій, авторами яких, зокрема, є В. Богуцький [4], Л. Захарова та П. Черник [5], Н. Калинюк і О. Лемешко [6], О. Колмикова [7], А. Котковець [8], Н. Нечипорук і Ю. Супрунчук [9], Ю. Швечкова [10], О. Щерба і В. Желіско [11], Н. Щоголева [12] та інші.

Так, В. Богуцький у дослідженні [4] аналізує шляхи підвищення мотивації курсантів до вивчення англійської мови і розділяє мотивацію на зовнішню, яка включає “соціальну мотивацію та мотивацію, пов'язану з перспективами розвитку особистості”, та внутрішню мотивацію, “що визначається комунікативною мотивацією і мотивацією, спричиненою переважно навчальною діяльністю”.

Л. Захарова та П. Черник у роботі [5] розглядають основні аспекти мотивації МП курсантів та виокремлюють основні чинники, що формують мотивацію до вивчення ІМ, здійснюють їхній кількісний і якісний аналіз. Автори окреслюють можливі шляхи педагогічного впливу на формування мотивації з метою оптимізації вивчення курсантами англійської мови.

Н. Калинюк і О. Лемешко у статті [6] вивчають проблему розвитку навчальної мотивації у майбутніх офіцерів до вивчення іноземних мов. Вчені використовують поняття “мотивація - система мотивів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки” та поняття “навчальна мотивація - ієрархічна система внутрішніх і зовнішніх мотивів навчання”, визначають фактори, чинники і шляхи підвищення мотивації курсантів до вивчення іноземних мов.

У статті [7] дослідник О. Колмикова виокремлює ключові засоби мотивації курсантів до вивчення англійської мови за професійним спрямуванням. Автор визначає поняття “мотивація”, її типи (внутрішня та зовнішня), а також шляхи створення мотиваційного середовища під час навчальних занять з використанням “підтримуючих стратегій”, доброзичливої та комфортної атмосфери. У роботі підкреслюється, що мотивація - це динамічний, циклічний процес з необхідністю постійної підтримки інтересу майбутніх офіцерів до навчання іноземних мовам.

А. Котковець у науковій роботі [8] досліджує застосування інтегрованого підходу до вивчення ІМ майбутніми військовими офіцерами. Автор визначає поняття інтеграції, координації та міжпредметних зв'язків, розглядає ступені інтеграції та переваги інтегрованого підходу до МП з метою підвищення мотивації курсантів до вивчення іноземних мов.

У статті [9] науковці Н. Нечипорук і Ю. Супрунчук визначають основні аспекти мотивації спеціальної МП майбутніх офіцерів, а також мотиваційні ресурси формування їх професійної іншомовної компетентності.

Ю. Швечкова у роботі [10] досліджує ефективність проведення навчальних занять із застосуванням різних форм та засобів вивчення ІМ курсантами нефілологічних спеціальностей з метою підвищення внутрішньої мотивації майбутніх офіцерів до навчання іноземним мовам.

У науковій статті [11] О. Щерба і В. Желіско аналізують дієвість впровадження інтенсивного методу вивчення ІМ для курсантів ВВНЗ, зокрема, для вирішення проблемних питань щодо підвищення мотивації курсантів ВВНЗ до вивчення англійської мови.

Дослідник Н. Щоголева у роботі [12] вивчає ключові питання покращення МП майбутніх військових фахівців та спроможності мотиваційних ресурсів навчальної діяльності для підвищення мовленнєвих компетенцій курсантів, обґрунтовує актуальність використання творчих, інтерактивних, проективних та інноваційних методик.

Підсумовуючи вищенаведене, варто зазначити, що в складних умовах сьогодення, які, насамперед, пов'язані з триваючою російсько-українською війною, науково-практичне завдання з вирішення однієї з ключових проблем удосконалення МП курсантів ВВНЗ, а саме підвищення їх мотивації до вивчення ІМ, залишається надзвичайно актуальним. У цьому контексті важливо дослідити реальний стан умотивованості майбутніх офіцерів у вивченні іноземних мов і на основі проведеного аналізу розробити відповідні рекомендації.

Мета статті - проаналізувати мотивацію військових курсантів до вивчення іноземних мов та розробити рекомендації щодо реалізації завдань із подальшого покращення мовної підготовки військових курсантів на основі підвищення їх умотивованості до удосконалення мовленнєвої компетентності.

Нині, в умовах триваючої російсько-української війни, зберігається необхідність володіння курсантами ВВНЗ на високому фаховому рівні іноземними мовами, насамперед, англійською. Мовна підготовка, що є неодмінною складовою професійної компетентності офіцерів ЗСУ, розглядається як “важливий фактор реформування та розвитку ЗС України, впровадження євроатлантичних стандартів і досягнення взаємосумісності зі збройними силами країн-членів і партнерів НАТО” [2, с. 1]. Головними орієнтирами МП курсантів ЗСУ визначено володіння ними іноземною (англійською) мовою після закінчення ВВНЗ щонайменше: до 2024 р. - СМР 1; з 2024 р. до 2025 р. - СМР 1 - ; з 2025 р. - СМР 2 [1, с. 4].

Однак на сьогодні мовленнєва компетентність значної кількості майбутніх офіцерів не відповідає вищенаведеним вимогам і забезпечення виконання цих норм у встановлені терміни є надзвичайно складним завданням [1; 2]. Лише саме збільшення обсягу МП курсантів на 15-20 % не дозволяє вирішити вказану проблему [2, с. 1-7]. Відповідно з результатами дослідження [2, с. 34], щоб забезпечити досягнення випускниками ВВНЗ мовленнєвого рівня СМР 2, їх вступний рівень має бути не нижче СМР 1 або ж щонайменше СМР 0 - . Проте на практиці чимала кількість курсантів має нижчий вступний рівень мовленнєвої компетентності. Тому пропонується ввести відповідні зміни у правила прийому до ВВНЗ. Наприклад, проводити обов'язкові вступні іспити з ІМ за вимогами STANAG 6001 для всіх абітурієнтів або ж для визначених категорій вступників. Також доцільним є визначення співвіднесення результатів сертифікатів ЗНО за шкалою стандартизованих мовленнєвих рівнів згідно з вимогами СТАНАГ 6001. Враховуючи різні підходи у розробленні вказаних систем оцінювання мовленнєвої компетентності, це є складне науково-практичне завдання.

На тлі вищенаведеної ситуації однією з ключових проблем залишається забезпечення належної мотивації майбутніх офіцерів до вивчення іноземних мов. Відповідно, у квітні-грудні 2021 р. було проведено анкетування курсантів декількох українських ВВНЗ [3, с. 5-7], одним з напрямів якого було оцінювання готовності слухачів до оволодіння ними ІМ [3, с. 18-35]. Для виконання зазначеного завдання за результатами вивчення переваг і недоліків різних видів опитування та методів дослідження було застосовано методику напівструктурованого опитування [13], а також такі методи: експертно-аналітичного оцінювання; критичного оцінювання; статистики; катетеризації; “Матриці пріоритетів”; аналітичний метод аналізу “три в одному” [13].

Респондентами для анкетування було визначено курсантів трьох ВВНЗ України, яким було запропоновано взяти участь у даному опитуванні на добровільній основі з використанням права анонімності. Згідно з розробленим інструментарієм для цього соціологічного дослідження було опитано 1050 осіб, що мали наступні узагальнені дані [3, с. 17-18]:

1) вік: 18-20 років - 59,9%; 21-22 років - 21,3%; 23-25 років -9,6%; старше 25 років - 9,1%;

2) форма навчання: очна - 98,3%; заочна - 1,7%;

3) рівень попередньої освіти: середня - 75,7%; професійна (професійно-технічна) - 6,5%; вища (перший рівень) - 7,8%.

Результати аналізу проведеного анкетування з виявлення зацікавленості курсантів у МП та важливості вивчення ними ІМ, свідчить про те, що [3, с. 18-20]:

- 825 респондентів (80,6%) вважали, що знання ІМ важливі;

- 162 курсанти (15,6%) зазначали, що знання ІМ неважливі;

- 20 опитаних (2%) стверджували, що такі знання зовсім їм не потрібні.

Крім того, деякі респонденти вважали, що знання ІМ важливі у таких випадках [3, с. 18-20]:

- якщо вони будуть служити у відповідних військах (силах) (2 - 0,2%);

- для отримання Україною повноправного членства у НАТО (1 - 0,1%);

- для ефективної взаємодії у міжнародному середовищі (1 - 0,1%);

- знання ІМ важливі, проте вони не найвищого пріоритету, оскільки на сьогодні більш важливими є знання про тактику бойових, про ОВТ тощо (1 - 0,1%).

Слід зазначити, що серед респондентів, які визнали, що для професійного зростання знання з ІМ є не зовсім важливими або ж взагалі неважливими, становлять чималу групу (17,6%). Такі курсанти відповідно потребують належної уваги керівного складу та науково-педагогічного персоналу (НПП) ВВНЗ для покращення їх обізнаності щодо важливості дієвого вивчення ними іноземних мов для їх професійної підготовки та подальшої діяльності на офіцерських посадах. Вільне володіння ІМ є не лише показником освіченості офіцерів ЗСУ, а й виступає потужним чинником для їх кар'єрного зростання, підвищення ефективності військово-професійної діяльності, перш за все, під час професійної підготовки, імплементації політик і стандартів НАТО, застосування сучасного ОВТ, що поступає від наших західних партнерів.

За результатами опитування щодо інтересу курсантів до вивчення ними навчальних мовних дисциплін у ВВНЗ [3, с. 24]:

- 595 респондентів (58,1%) вважали вивчення ІМ дуже цікавим;

- 310 курсантів (30,2%) визначили навчання ІМ цікавим;

- 99 респондентів (9,6%) стверджували, що МП їм не цікава;

- 1 курсант (0,1%) зазначив, що вивчення ІМ є цікавим, але залежно від теми.

Порівнюючи з іншими даними, високий показник з оцінювання курсантами цікавості у них до навчання ІМ підтверджує тезу про те, що на сьогодні у ВВНЗ реально посилюється увага до покращення науково-методичного та навчально-методичного забезпечення МП курсантів; підвищення професійної компетентності НПП; впровадження інноваційних форм навчання для мотивації навчальної діяльності курсантів [2, с. 8-12; 13, с. 173-174]. Аналіз навчально-методичної діяльності НПП у ВВНЗ дає змогу додатково стверджувати про те, що ключовими чинниками відносно високого рівня цікавості курсантів (88,3%) до вивчення ІМ є постійно зростаюче впровадження НПП передових методичних моделей, сучасних іноваційних (активних) методів і методологій вивчення ІМ та новітніх інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ). Це дозволяє інтенсифікувати оволодіння слухачами мовних знань, формувати необхідні мовленнєві вміння і навички, що спрямоване на покращення іншомовного спілкування майбутніх офіцерів, підвищення їх професійної компетентності.

Варто підкреслити, що 5 респондентів (0,5%) вважали іншомовну комунікативну компетентність непотрібною для офіцерів. Інша ж група курсантів (5 - 0,5%) зазначили, що для них найбільш визначальним фактором впливу на їх цікавість до навчальних дисциплін із МП є особистість викладачів, їх вміння створювати робочу, творчу атмосферу, використовувати нестандартні педагогічні методи під час проведення навчальних занять.

Переважна більшість опитаних слухачів (99 - 9,6%), які вказали на те, що вивчення ІМ для них є нецікавим, зазначили, що це головним чином залежить від тем заняття, а також від ефективності (якості) подачі НПП начального матеріалу. Очевидним фактом є те, що одним із основних шляхів у вирішенні даної проблеми є підвищення мотивації викладачів, покращення їх методичної майстерності та професійної компетентності. Викладання ІМ потребує від НПП гнучкості та варіативності у застосуванні різних методів, технологій, підходів і форм навчання з урахуванням, насамперед, підготовки та індивідуально-психологічних особливостей тих, кого навчають. Науково-педагогічні працівники ВВНЗ повинні не тільки досконало володіти сучасними технологіями навчання, але знати за яких умов і обмежень їх застосовувати, розуміти сенс і природу закономірностей, що покладені в основу відповідних методик, методів і прийомів викладання іноземних мов.

Під час проведеного дослідження також було з'ясовано бачення курсантів на вплив знань із ІМ на свою професійну підготовку:

- полегшує комунікацію у міжнаціональному середовищі (636 - 60,6%);

- дає змогу краще вивчати військові доктрини, настанови та інші нормативні документи НАТО (254 - 24,2%);

- відволікає від вивчення інших військових навчальних дисциплін (104 - 9,9%).

Опитування серед курсантів ВВНЗ також з'ясувало, що для більшості з них (984 - 93,7%) знання з ІМ є надзвичайно важливими, щоб у подальшому бути відібраним та взяти участь у міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки у закордонних місіях.

Для окремих респондентів (10 - 0,1%) формування та удосконалення іншомовної мовленнєвої компетенції не було значущим для професійної діяльності. Найімовірніше, якщо не буде позитивних змін у їх мотивації до вивчення ІМ, у таких курсантів у подальшому виникатимуть серйозні труднощі у кар'єрному зростанні, вирішенні військово-професійних завдань, що стосуватимуться необхідності застосування визначених мовленнєвих знань, вмінь і навичок.

Не менш важливим було дізнатися про думку респондентів яким чином знання з ІМ вплине на їх офіцерську кар'єру (службу):

- створять належні умови для проходження навчання (стажування) за кордоном (370 - 36,1%);

- полегшать комунікацію з іноземцями (331 -32,3%);

- сприятимуть військовій кар'єрі (298 - 29%);

- знання ІМ завжди будуть корисними, навіть у цивільному житті (2-0,2%).

Як показує аналіз результатів опитування, респонденти зазначили, що для них основними причинами низького пріоритету МП порівняно з іншими видами підготовки є:

- низький рівень обізнаності про значення та важливість ІМ у їх професійній діяльності;

- певні об'єктивні труднощі для якісного вивчення ІМ, що існують у повсякденній діяльності ВВНЗ (наряди, відрядження, виконання інших повсякденних завдань тощо);

- до викладання мовних навчальних дисциплін залучається, в основному, НПП, що є недостатньо кваліфікований у військовій сфері тощо.

У рамках подолання вищезазначених проблем важливо удосконалювати інтегровану професійну підготовку НПП ВВНЗ, що ґрунтується на комплексному підході і спрямована не тільки на підвищення педагогічної, методичної кваліфікації НПП. Зокрема, науково-педагогічні працівники, що викладають ІМ, мають також мати певний (визначений) мінімум знань про військову справу та професійну діяльність майбутніх офіцерів, постійно покращувати свій рівень інформаційно-комунікаційної компетентності.

Одним з важливих висновків проведеного дослідження є те, що більше чверті опитаних респондентів (28,7%) надають високий пріоритет вивченню навчальних мовних дисциплін порівняно з іншими предметами, що викладаються у ВВНЗ. Проте, тільки 21,4% курсантів готові постійно, важко працювати, збільшувати часові витрати для підвищення своєї мовленнєвої компетентності. Вирішення даної проблеми потребує об'єднання зусиль і має бути постійно у фокусі навчальної діяльності ВВНЗ і не лише для кафедр, що організовують і здійснюють мовну підготовку. Передусім це питання повинно бути також у центрі уваги командного складу факультетів і курсантських підрозділів, що спроможні безпосередньо впливати на підвищення умотивованості курсантів до удосконалення їх мовленнєвої компетентності.

З огляду на стрімкий розвиток ІКТ одним з дієвих способів підвищення мотивації майбутніх офіцерів до вивчення ІМ є широке впровадження змішаної форми аудиторного навчання, використання спеціалізованих курсів дистанційного вивчення ІМ під час самостійної підготовки та повсякденній діяльності. Це дає змогу розширити спроможності курсантів із доступу до ресурсів навчального віртуального простору, підвищити інтенсивність навчальної діяльності з МП та рівень її індивідуалізації на основі використання синхронних і асинхронних навчальних матеріалів [1-2].

На сьогодні фундаментальною компонентою МП, одним з головних факторів удосконалення мовленнєвої компетентності курсантів, підвищення їх умотивованості у володінні англійською мовою стає функціонування у кожному закладі військової освіти спеціалізованого англомовного середовища (САС). Власне таке середовище можна визначити як певний інформаційний простір, що формується у ВВНЗ, і являє собою інтегровану сукупність умов для всебічного забезпечення переважаючого спілкування англійською мовою у військово-професійній сфері з використанням різноманітних форм комунікації [1; 14; 15]. “Перебуваючи у такому просторі, людина змушена адаптуватись до його вимог, щоб її поведінка в цьому середовищі була адекватною” [14, c. 308-309; 15, c. 291].

Крім програмних занять із МП, прикладами функціонування САС є діяльність факультативних курсів з англійської мови, гуртків “Speaking club” із залученням носіїв мови, проведення “Днів застосування англійської мови у повсякденній діяльності”, використання курсантів перекладачами під час військових навчань та підготовки особового складу ЗСУ за кордоном тощо. Також це стосується постійно зростаючого обов'язкового застосування англійської мови під час викладання інших немовних предметів у ВВНЗ: до 2024 року - щонайменше 10% і після 2024 року - щонайменше 20% обсягу кожної навчальної дисципліни.

Висновки

У сьогоднішніх складних воєнно-політичних умовах, пов'язаних із протистоянням збройній агресії Російської Федерації, зберігається необхідність оволодіння майбутніми офіцерами Збройних Сил України іноземними мовами на високому професійному рівні. Для якісного і своєчасного виконання цільових завдань з мовної підготовки курсантів однією з ключових проблем є недостатній рівень умотивованості майбутніх офіцерів у вивченні іноземних мов.

У статті проаналізовано головні результати соціологічного опитування з оцінювання готовності майбутніх військових офіцерів до опанування ними іноземними мовами відповідно до цільових мовленнєвих рівнів. За результатами дослідження та з урахуванням передового досвіду організації мовної підготовки у вітчизняних і зарубіжних військових навчальних закладах розроблено рекомендації щодо реалізації завдань із подальшого покращення мовленнєвої компетентності військових курсантів на основі підвищення їх умотивованості у володінні іноземними мовами.

Використана література